Информация по предмету Экономика

  • 2461. Об адаптации сферы образования и науки транзитного общества к процессам глобализации
    Другое Экономика

    Для стран, переживающих переходный период, к коим относится и Россия, глобализация - это более сложный и драматичный процесс, чем для стран с давно сложившимися демократическими социально-экономическими и политическими системами. Прежде всего потому, что приходится не только кардинально перестраивать свою внутреннюю жизнь, но и на новой основе "встраиваться" в быстро меняющийся внешний мир. Ломка традиционных общественных устоев не может быть безболезненным процессом ни в одной стране. Особенно это верно в отношении государств и обществ, которые привыкли к иной мировой роли. В данном конкретном случае имеется в виду, конечно же, Россия. В конце 80-х-начале 90-х годов ушедшего века она пережила не только глубочайшую драму очередной, четвертой в ХХ столетии социальной революции, но и драму распада страны и той системы международных отношений, ядром которой она была довольно долгое время.

  • 2462. Об оплате командировочных расходов в иностранной валюте
    Другое Экономика

    Следует отметить, что определены существенные санкции за нарушение требований, изложенных в Положении, как для клиента, так и для банка. Взыскание штрафных санкций с юридических лиц производится Федеральной службой по валютному и экспортному контролю в бесспорном порядке, а в случае несдачи Отчета банк обязан приостановить операции по выдаче наличной валюты с текущего валютного счета клиента до сдачи им Отчета. Притом, что основная часть ответственности возложена на банки, клиент тоже может быть сурово наказан: "в пределах суммы, которая не была учтена, была учтена ненадлежащим образом или по которой документация и информация не были представлены в установленном порядке..." (п.7 Положения). Определение "в пределах суммы..." сложно отнести к конкретным. Поэтому имеет смысл исходить из возможности применения "верхней границы" санкций и максимально аккуратно относиться ко всей процедуре оформления зарубежных командировок.

  • 2463. Об основных направлениях социально - экономического развития города Ярославля на 2004 год
    Другое Экономика

    Отрицательная динамика рентабельности в промышленности - результат не только опережающих темпов роста цен и тарифов на услуги естественных монополий, но и результат политики оптимизации налогообложения, увода финансовых потоков из города со стороны новых собственников. При использовании схем процессинга , работы по смете без прав использования прибыли, встраивание в схему движения денежных средств посредников приводит к кому, что предприятия города становятся только центрами затрат, тогда как финансовые результаты отражаются в головных компаниях холдингов (например ОАО " Ярославнефтеоргсинтез ", ОАО "Ярославский шинный завод", филиал " Яртелеком ", филиал ОАО "Северная железная дорога", предприятия дизелестроения). Реструктуризация предприятий через вывод отдельных структурных подразделений, использующих упрощенную систему налогообложения и отчетности, также негативно отражается на уровне поступлений налогов в городской бюджет ( например ОАО " Лакокраска ").

  • 2464. Об управлении конфликтами
    Другое Экономика

    Возьмем пример типичного внутреннего конфликта руководителя. Несколько лет назад он принял на работу сестру жены из-за сочувствия к ее материальному положению. Ситуация, по определению, конфликтная. Ничего страшного до поры до времени не происходит, руководитель с удовольствием пользуется дополнительным источником информации о настроениях в коллективе и жена довольна… Но становится известно, что уходит начальник отдела, в котором трудится свояченица. Естественно, она претендует на освободившуюся вакансию, ее сестра и коллектив отдела также не сомневаются в назначении. Руководитель же прекрасно понимает, что с новыми обязанностями она не справится. О возможности подобного развития событий, безусловно, стоило подумать заранее и четко обозначить свою позицию по отношению к родственнице. А теперь придется жертвовать либо интересами дела, либо семейным спокойствием…

  • 2465. Обґрунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти
    Другое Экономика

    Таблиця 1.6 Витрати на матеріали |Матеріал |Стандарт чи марка |Одиниця |Норма |Ціна |Сума, | | | |виміру |витрат |за |грн | | | | | |одиниц| | | | | | |ю, | | | | | | |грн. | | | |Лист Б-ПН-2.00 ГОСТ. |Лист |0,114м2|148 |8,35 | |Сталь |19904-79/ К270-В5-П-10КП |2,02мх х1м| | | | | |ГОСТ 28250-89 | | | | | | |Лист Б-ПН-1.00 ГОСТ 1 |Лист |0,118м2|84 |4,91 | | |9904-79/ К270-В5-ІІ-10кп ГОСТ|2,02м х | | | | | |28250-89 |х1м | | | | | |Стрічка 035-ІІ-79НМ Г'ОСТ |М |.3 |2,75 |8,2 | | |10168-75 | | | | | | |Круг 6-вІІ ГОСТ74 17-75 / |М |0,17 |24 |4,08 | | |45-В-Т ГОСТ 1051-73 | | | | | |Кольорові |Лист Д16.БТ.3.00 ГОСТ |Лист 0,4мх|1 |4,32 |4,32 | |метали |21631-76 |0,8м | | | | | |Лист Д16.БТ.2.00 ГОСТ |Лист 0,4мх|1 |2,80 |2,80 | | |21631-76 |0,8м | | | | | |Лист АМц.М1 ГОСТ 21631-76 |Лист 0,4мх|0,1 |4,4 |0,44 | | | |0,8м | | | | | |Лист АМц.М2 ГОСТ 21631-76 |Лист 0,4мх|1 |6,68 |6,68 | | | |0,8м | | | | | |АЛ9 ГОСТ 21488-76 |Кг |0,210 |16,4 |3,45 | | |Стрічка ДПРНТ 1,00 МІ ГОСТ |м |0,32 |3,20 |1,03 | | |1173-77 | | | | | |Пластмаси |Полістірол УПМ-0612Л-06 ГОСТ |Кг |0,06 |4,6 |2,76 | | |28250-89 | | | | | | |Стрижень текстолитовий 1с |Шт |0,06 |18,50 |1,11 | | |18х550. сорт 1 ГОСТ 5385-74 | | | | | | |ПЕТВ-2 0.200 |м |26 |0,12 |3,2 | |Дріт |ОСТ.160505.001-80 | | | | | | | | | | | | | |ПЕТВ-2 0.5 ОСТ.160505.001-80 |м |11 |0,17 |1,87 | | |ПЕТВ-2 0.4 ОСТ. 160505. .00.1|м |0,5 |0,16 |0,08 | | |-80 | | | | | |Дріт |МГШВ ТУ 16-505. 473-73 |м |4 |0,3 |1,2 | |монтажний | | | | | | |Лакоткань |ЛКМС-105-0,10 |м |0,1 |3,00 |0,30 | | |ТУ16-90Н37.0012.002 | | | | | |Трубка |Ф-4Д0.5 ГОСТ 22056-76 |м |0,1 |0,35 |0,035 | |Припай |ПОС-61 ГОСТ 21931-86 |кг |0,04 |16 |0,64 | |Клей |БФ-4 ГОСТ 12 172-76 |кг |45 |0,005 |0.23 | |Лак |УР-231 ТУ6-10863-84 |кг |0,05 |5,75 |0,29 | |Каніфоль |ГОСТ 101 13-84 |кг |0,05 |1,00 |0,05 | |соснова | | | | | | |Спирт |ГОСТІ 8300-72 |Л |0,02 |8,00 |0,16 | |етиловий | | | | | | |Усього, гри |56,19 | |Невраховані матеріали (5%) , грн |2,81 | |Транспортне заготівельні витрати (5%), грн |2.81 | |РАЗОМ, грн |61,81 |

  • 2466. Обеспечение эффективности производства мяса в Украине
    Другое Экономика

    В квадрант "Спящие" на рис. 2 попали лишь четыре предприятия - открытые акционерные общества "Новоселицкий птицекомбинат", "Ивано-Франковский птицекомбинат", "Западный Буг" и ЗАО "Одесский мясокомбинат". Все они характеризуются относительно невысокой эффективностью производства, но благодаря активному спросу на их продукцию и другим положительным факторам внешней и внутренней среды имеют возможность в краткосрочной перспективе получать желаемые финансовые результаты и не слишком задумываться о повышении эффективности. Однако любые неблагоприятные конъюнктурные изменения или усиление негативных факторов могут пошатнуть их положение, поэтому получаемую прибыль им следует вкладывать в развитие производства и инновации, чтобы повысить текущий уровень эффективности. Главными направлениями повышения эффективности могут стать: для Новоселицкого и Ивано-Франковского птицекомбинатов - инвестирование в высокопроизводительное и ресурсосберегающее оборудование, повышение квалификации работников, для Одесского мясокомбината - снижение материалоемкости продукции путем устранения излишков и потерь, улучшения технологии производства, совершенствования мотивации персонала, для предприятия "Западный Буг" - замена устаревшего оборудования (износ основных фондов превышает 66%) и материальное стимулирование персонала к эффективному труду (уровень зарплаты - один из самых низких по отрасли).

  • 2467. Обеспеченность оборотными средствами и финансовая устойчивость сельскохозяйственных предприятий
    Другое Экономика

    Показатели 19961997Удельный вес собственного капитала, %91,9995,46Коэффициент маневренности0,250,04Удельный вес чистых мобильных средств в оборотных, %0,560,49Коэффициент покрытия2,301,96Коэффициент абсолютной ликвидности0,020,01Коэффициент быстрой ликвидности0,430,29Рентабельность производства, %12,7-0,08Оборачиваемость текущих активов1,010,70Коэффициент износа основных средств0,230,32Маневренность собственных оборотных средств-0,020,001Доля оборотных средств в активах, %0,230,08Коэффициент маневренности собственного капитала-0,15-0,11Рентабельность активов, %-0,013-0,01Финансовая устойчивостьэто стабильность деятельности предприятия в свете его долгосрочной перспективы. Практически все коэффициенты, используемые для её оценки основаны на сравнении собственных и заёмных источников средств. Как мы уже видели, сейчас данные бухгалтерского баланса неадекватно отражают стоимость собственного имущества из-за неоднократного добавления знаков к оценке основных средств в результате индексации. Заёмные же средства в настоящий момент представлены, в подавляющем большинстве, краткосрочными пассивами, к тому же говорить о долгосрочных планах и перспективах в условиях кризиса и нестабильности экономики не представляется возможным. Поэтому финансово устойчивым субъектом, в сложившейся ситуации, может считаться то предприятие, деятельность которого рентабельна и существует достаточный уровень его платёжеспособности. Следовательно, особую роль сейчас приобретает обеспеченность хозяйств оборотными средствами, которые не только позволяют нормально функционировать производству, но и обеспечивают возможность расчетов по обязательствам.

  • 2468. Обеспеченность трудовыми ресурсами и факторы повышения производительности труда
    Другое Экономика

    Анализируя размер предприятия, необходимо отметить, что данное хозяйство является типичным для данного района. Площадь сельхозугодий и пашни незначительно меньше среднерайонной. Их размер за период с 1999 по 2000 гг. увеличился: сельхозугодий- на 4,42%, пашни- на 11,43%, что было связано с присоединением к району новых земель. Среднегодовая стоимость основных средств незначительно ниже, чем в среднем по району и за рассматриваемый период практически не изменилась, ее прирост составил 1%, зато значительно возросло потребление оборотных средств (выросло на 23% и превысило среднерайонную на 5742 тыс.руб.), что, возможно было повлечено увеличением площади обрабатываемых земель. Среднегодовая численность работников, занятых в сельском хозяйстве превышает их численность в среднем по району на 49 чел. и за рассматриваемый период уменьшилась незначительно (на 2 чел.).

  • 2469. Обзор вашего бизнес-плана
    Другое Экономика

    Независимо от того, подготовлен ли Ваш бизнес-план только для себя в качестве документа, на основе которого можно контролировать развитие своего бизнеса, или же в качестве документа, который Вы собираетесь использовать для получения дополнительных денежных средств и привлечения интереса к своему коммерческому проекту, убедитесь в том, что ничего не упустили из виду.

  • 2470. Обзор закона РФ О сертификации продукции и услуг
    Другое Экономика

    ÎÏÈÑÀÍÈÅ ÂÎÇÌÎÆÍÛÕ ÑÕÅÌ ÑÅÐÒÈÔÈÊÀÖÈÈ (ñì. ïðèëîæåíèå ê äîêëàäó): ïðåäóñìàòðèâàåò ïðîâåäåíèå èñïûòàíèé îáðàçöà (ïðîáû) ïðîäóêöèè íà ñîîòâåòñòâèå íîðìàòèâíûõ äîêóìåíòîâ â àêêðåäèòîâàííîì èñïûòàòåëüíîì öåíòðå (ëàáîðàòîðèè);

    1. ïðåäóñìàòðèâàåò äîïîëíåíèå ê ñõåìå 1 (ïîñëå âûäà÷è ñåðòèôèêàòà), ïîñëåäóþùèé èíñïåêöèîííûé êîíòðîëü ïóòåì èñïûòàíèé îáðàçöà, âçÿòîãî èç òîðãîâëè;
    2. Ñõåìà 2à ïðåäóñìàòðèâàåò äîïîëíåíèå ê ñõåìå 2 àíàëèç ñîñòîÿíèÿ ïðîèçâîäñòâà ñåðòèôèöèðóåìîé ïðîäóêöèè ïî ìåòîäèêå, ðàçðàáîòàííîé îðãàíîì ñåðòèôèêàöèè;
    3. Ñõåìà 3 ïðåäóñìàòðèâàåò äîïîëíåíèå ê Ñõåìå 1 (ïîñëå âûäà÷è ñåðòèôèêàòà íà ïðîäóêöèþ) ïîñëåäóþùèé êîíòðîëü ïóòåì èíñïåêöèîííûõ èñïûòàíèé îáðàçöà, âçÿòîãî ñî ñêëàäà ãîòîâîé ïðîäóêöèè èçãîòîâèòåëÿ ïåðåä îòïðàâêîé åãî ïîòðåáèòåëþ;
    4. Ñõåìà 3à ïðåäóñìàòðèâàåò äîïîëíåíèå ê Ñõåìå 3 (äî âûäà÷è ñåðòèôèêàòà íà ïðîäóêöèþ) àíàëèç ñîñòîÿíèÿ ïðîèçâîäñòâà ñåðòèôèöèðóåìîé ïðîäóêöèè ïî ìåòîäèêå, ðàçðàáîòàííîé îðãàíîì ñåðòèôèêàöèè;
    5. Ñõåìà 4 îñíîâûâàåòñÿ íà ïðîâåäåíèè èñïûòàíèé îáðàçöà ïðîäóêöèè (ñì. Ñõåìû 1-3) ïóòåì ïðîâåäåíèÿ ïîñëåäóþùåãî èíñïåêöèîííîãî êîíòðîëÿ îáðàçöîâ, âçÿòûõ êàê èç òîðãîâëè, òàê è ñî ñêëàäà èçãîòîâèòåëÿ;
    6. Ñõåìà 4à ïðåäóñìàòðèâàåò äîïîëíåíèå ê Ñõåìå 4 (äî âûäà÷è ñåðòèôèêàòà) àíàëèç ñîñòîÿíèÿ ïðîèçâîäñòâà ñåðòèôèöèðóåìîé ïðîäóêöèè ïî ìåòîäèêå, ðàçðàáîòàííîé îðãàíîì ñåðòèôèêàöèè;
    7. Ñõåìà 5 îñíîâûâàåòñÿ íà ïðîâåäåíèè èñïûòàíèé ïðîäóêöèè è ñåðòèôèêàöèè ïðîèçâîäñòâà è ëè ñèñòåìû êà÷åñòâà ñ ïîñëåäóþùèì èíñïåêöèîííûì êîíòðîëåì, à òàêæå êîíòðîëÿ ñòàáèëüíîñòè óñëîâèé ïðîèçâîäñòâà è ôóíêöèîíèðîâàíèÿ ñèñòåìû êà÷åñòâà;
    8. Ñõåìà 6 óñòàíàâëèâàåò ïî ñåðòèôèêàöèè ñèñòåìû êà÷åñòâà èçãîòîâèòåëÿ ïî ñïåöèàëüíîìó äîêóìåíòó;
    9. Ñõåìà 7 óñòàíàâëèâàåò èñïûòàíèå îáðàçöà, îòîáðàííîãî èç ïàðòèè èçãîòîâëåííîé ïðîäóêöèè;
    10. Ñõåìà 8 îñíîâûâàåòñÿ íà ïðîâåäåíèè èñïûòàíèé êàæäîãî åäèíè÷íîãî èçäåëèÿ íà ñîîòâåòñòâèå òðåáîâàíèÿì íîðìàòèâíûõ è èíûõ äîêóìåíòîâ.
  • 2471. Обзор методов получения пленок и их свойства
    Другое Экономика

     

    1. Экструзионный метод производства полимерных пленок.
    2. Производство рукавных пленок, их свойства
    3. Производство плоских пленок, их свойства
    4. Каландровый метод производства полимерных пленок. Свойства пленок, полученных этим методом.
    5. Методы получения комбинированных пленок. Свойства пленок, полученных этим методом.
    6. Методы физической и химической модификации пленок.
    7. Производство ориентированных пленок, их свойства.
    8. Производство химически-модифицированных пленок, их свойства.
    9. Влияние технологических параметров процесса получения на физико-механические свойства полимерных пленок.
    10. Свойства перерабатываемого сырья.
    11. Степень вытяжки с последующим охлаждением.
    12. Режим термообработки.
    13. Разнотолщинность.
    14. Температурно-временные условия.
    15. Заключение.
  • 2472. Обзор экономической ситуации в России
    Другое Экономика

    Показатель1990199519971998199920002001ВВП - всего100,0100,0100,0100,0100,0100,0100,0В том числе:Производство товаров60,541,339,439,440,240,638,6Производство услуг32,650,951,951,949,448,048,3Чистые (за вычетом субсидий)налоги на продукты6,97,88,78,710,411,413,1Расчет динамики основных компонентов производства ВВП в сопоставимых ценах (структуру ВВП в таких ценах Госкомстат РФ не дает) показывает, что доля товаров в ВВП уменьшилась по сравнению с долей услуг лишь по причине более медленного роста товарных цен, поскольку в реальном измерении производство товаров увеличилось в 2001 г. на 6,5%, а производство услуг - только на 3,4%. Эти же данные показывают, что в составе товарного производства наиболее значительный рост был зафиксирован в строительстве - 9,9% (против 15,9% в 2000 г.) и сельском хозяйстве - 10,8% (12,7% в 2000 г.). В составе производства услуг гораздо более высокими темпами возрастали услуги связи - на 17% (11,4% в 2000 г.), хотя в 1999 г. темпы их роста были еще выше - 27,5%. Но в текущих ценах доля услуг связи в ВВП в последние годы практически не меняется: 1999 г. - 1,7%, 2000 г. - 1,5%, 2001 г. - 1,7%.

  • 2473. Облигации
    Другое Экономика

    Эмитентом ГКО является Министерство финансов, а Центральный банк - гарантом их своевременного погашения и одновременно агентом по обслуживанию их выпусков. Центральному банку предоставлено право регламентировать (по согласованию с Минфином) вопросы выпуска и размещения ГКО во всем, что не предусмотрено Основными условиями. Согласно условиям, первичное размещение ГКО осуществляется, как правило, 4 раза в месяц на срок 3,6 и 12 месяцев. Решение о выпуске ГКО принимаются Минфином по согласованию с Центральный банком, при этом устанавливается объем и период размещения выпуска. ГКО выпускаются в электронной форме номинальной стоимостью 100 тыс. и (с октября 1994 г.) 1 млн. рублей. ГКО непохожи на обычные ценные бумаги. Они не выпускаются в виде бумажных, пластиковых или металлических бланков или монет, а существуют исключительно в виде записей на счетах в уполномоченных банках. При продаже со счета продавца списывается сумма, равная стоимости проданных бумаг, и зачисляется на счет покупателя.

  • 2474. Облігації
    Другое Экономика

     

    1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91.
    2. Закон України “Про державний внутрішній борг України” від …
    3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від 28.12.94 в редакції від 29.12.98.
    4. Указ Президента України №912/95, №1923/98 “Про облігації зовнішньої державної позики в Україні (1995 року)”, від 5.10.95, і від 10.07.98
    5. Указ Президента України №447 “Про випуск державних облігацій національних ресурсів”, від 12.10.93 (втратив чинність”.
    6. Постанова КМУ №586-94“Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року” (а також №78-96 - 1996, №2-97 - 97, №1500-97 - 98, №1-99 - 99 років).
    7. Постанова КМУ №550/551 - 99 “Про випуск конверсійних ОВДП 1999 року”, від 5.04.99.
    8. Постанова КМУ № 1343-98 “Про випуск конверсійних ОВДП 1998 року”, від 25.08.98.
    9. Постанова КМУ №138-97 “Про випуск облігацій внутрішньої державної ощадної позики 1997 року”, від 5.02.97.
    10. Мендрул О.Г. Шевчук И.А. “Ринок цінних паперів”, К.: КНЕУ, 1998.
    11. Миркин Я.М.”Рынок ценных бумаг”, М. “Перспектива”, 1995.
    12. Мельник В.А. “Ринок цінних паперів: довідник керівника підприємства.”, К.,1998.
    13. УФБ:”Фондовий ринок України”, (под ред. Осокльского), К., 1994.
    14. Колесников “Ценные бумаги”, М, 1998.
    15. Мозговой М.О. “Фондовый рынок украины”, К., 1997.
    16. Мозговий М.О., Чирков В.П. “Облігації: надія та надійність”// Фінанси Украини, 11.96, с. 80-90.
    17. Корнєєв В.В.”Фінансові зигзаги на рику запозичень”, Фінанси України 3.99.
    18. Пиванек Я. “Украинские еврооблигации разошлись очень хорошо”// Украина-Бизнес, 25.02.98.
    19. Майборода Т. “Про перспективи розвитку системи оподаткування операцій на ринку цінних паперів”//Цінні папери України, 6.05.99.
    20. Леонов Д.А., Федоренко А.В. “Податкове стимулювання інвестицій, або як це робиться в Україні”//Українська інвестиційна газета, 6.04.99.
    21. Цхведиани В. “Рынок ОВГЗ на прошлой неделе”//Бизнес, 31.08.98.
  • 2475. Облік орендних операцій у орендодавця
    Другое Экономика

    № п/пЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДебетКредит1.Передано обєкт основних засобів в оренду10 “Основні засоби” (в оренді)10 “Основні засоби”2.Проведено нарахування амортизації по обєкту, переданому в оренду949 “Інші витрати операційної діяльності”13 “Знос (амортизація) необоротних активів”3.Відображено витрати на оплату послуг посередників, повязаних з укладанням угоди про оренду949 “Інші витрати операційної діяльності”685 “Розрахунки з іншими кредиторами”4.Відображено суму ПДВ від вартості послуг посередників, повязаних з укладанням угоди про оренду64 “Розрахунки за податками й платежами”685 “Розрахунки з іншими кредиторами”5.Відображено належну до отримання суму орендної плати377 “Розрахунки з іншими дебіторами”713 “Дохід від операційної оренди активів”6.Відображено суму ПДВ із суми, належної до отримання орендної плати713 “Дохід від операційної оренди активів”64 “Розрахунки за податками й платежами”7.Поступила орендна плата від орендаря30 “Каса”

  • 2476. Облік робочого часу працівника
    Другое Экономика

    Література.

    1. В.М.Набатников. Научная организация и нормирование труда в пищевой промышлености.-М.: Легкая и пищевая промышленость, 1982.-320с.
    2. Совершенствование хозяйственного механизма./ А.И.Горанин, Л.А.Лобан, В.С.Маврищев и др./ под ред. А.И.Горанина, Л.А.Лобан -Мн.:Выш.шк., 1989, -214с.
    3. Закон України про підприємства.
    4. Кодекс законів про працю України. Ужгород, Крапати,1993р.
    5. Богиня Д.П. Резерви підвищення продуктивності праці.К.:О-во “Знание УССР”, 1987.-48с.
    6. Мельников М.А., Серб П.Ф. Наукова організація праці на робочому місці.М.:Економіка,1966.-187с.
    7. Набатников В.М. Нормування праці робочих підприємств харчової промисловості.М.: Колос,1992.-191с.
    8. Поляков І.А., Релізов К.С. Довідник економіста по праці.М.: Економіка,1981.-408с.
    9. Тенета Б.И. Культура и НОТ на рабочем месте.М.: Машиностроение, 1968.-157с.
    10. Смирнов Л.Е. Справочное пособие по НОТ. .М.: Економіка,1986.-447с.
    11. Черевань В.П. Сбалансированость рабочих мест и трудовіх ресурсов. М.: Економіка,1988.-197с.
  • 2477. Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
    Другое Экономика

    Цей аргумент на користь протекціонізму можна поставити під сумнів, оскільки при наявності зрілої конкуренції не в одної галузі не буде можливості для здійснення довгострокових зоходів, направлених на роширення виробництва і підвищення ефективності. Захист новостворених галузей за допомогою митних таририфів скоректує неправильне розміщення світових ресурсів які історично сформувались через різницю в рівнях економічного розвиткувітчизняної і іноземної промисловості. В останні роки аргументація необхідності допомоги молодим галузям дещо модифікувалась. Зненацька зіткнувшись з посиленням іноземної конкуренції національн виробники стверджують, що національна промисловість потребує захисту для проведення модернізації і конкурентноздатності. Проблема полягає в тому, що протекціонізм збільшуюши прибутки і тим самим подаючи кошти для модернізації, в той же час знімає гостроту питання про необхідність вдосконалення аиробництва. Замість ефективності функціонвання галузі протекціонізм може викликати її подальше зниження. Більш того , такого роду протекціоністські заходи можуть стати сигналом для інших галузей, що вони також мають право розраховувати на аналогічний захист в тому випадку, якщо також зіткнуться з сильною конкуренцією з боку імпорта. Як наслідок інші галузі також можуть загубити зацікавленість до вдосконалення виробництва і мінімізації витрат. Захист від демпінга, ще один аргумент на користь протекціонізму. Вважається, що митні тарифинеобхідні для захисту українських товаровиробників від демпінга. Існують дві причини чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в продажу товарів по цінам нижчим від собівартості продукції. По-перше, закордонні фірми можуть використовувати демпінг для усунення українських конкурентів, захвату монопольного положення і подальшого підвищеня цін для різних споживачів. По-друге, демпінг може бути новою формою диверсифікації - призначення різних цін для різних споживачів. З метою максималізації своїх прибутків закордонний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції по високим цінам на монопольному внутрішньому ринку, і продажу надлишкової продукцйїїїії по зниженим цінам на національному ринку країни, куди він експортує свою продукцію. Надлишкові обсяги виробництва необхідні для зниження витрат на одиницю продукції при великомасштабному виробництві. В звязку з тим, що демпінг викликає небезпідставні хвилювання в відповідності з українським законодавством він заборонений. в тих випадках коли демпінг має місце і завдає шкоду національному виробнику уряд як правило вводить “антидемпінгове мито” на відповідні вили товарів. Але як правило в порівнянні з загальним обсягом імпортованих товарів зареєстрованих випадків застосування демпінга небагато. Тому демпінг не може бути виправданням для існування широкорозповсюджених, постійно діючих митних тарифів. Крімтого звинувачення в застосуванні демпінга повинні ретельно перевірятись для визначення їх підставності. Іноземні підприємці в дійсності іноді виробляють певні види товарів з більш низькими витратами, ніж їх конкуренти. Відповідно, те що на перший погляд може бути розцінено як демпінг, насправді дуже часто є результатом дії порівняльної переваги. Зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорта і збільшити конкуренцію на національному ринку. Послаблення конкуренції дозволить місцевим товаровиробникам піднімати ціни за рахунок споживачів. Але навіть тоді коли демпінг має місце національні споживачі втрачають від низьких цін в короткостроковому плані, в такій же мірі , в якій вони виграюит від війни цін між національними виробниками.

  • 2478. Обложение НДС при предоставлении услуг международного роуминга
    Другое Экономика

    С другой стороны, российский оператор сотовой связи получает с клиентов денежные средства, которые являются оплатой за оказанные другими операторами, в том числе зарубежными, услуги, которые связаны с прохождением сигнала по линиям связи этих операторов через их оборудование. В данном случае член ассоциации операторов сотовой связи не оказывает услуг связи, а только участвует в расчетах за услуги, оказанные другими операторами. Денежные средства, проходящие через счета оператора как участника расчетов за услуги, оказанные другими операторами связи, у данного оператора в состав выручки не включаются. Однако если за участие в расчетах за услуги, оказанные другими операторами связи, с клиентов, кроме платы за данные услуги, взимается дополнительная плата, то эта дополнительная плата включается в состав выручки.

  • 2479. Оборот векселей в хозяйственной деятельности и Роль Национального Банка Украины в обороте векселей
    Другое Экономика

    Отже, звичайний вексель є знаряддям комерційного кредиту здатний здійснювати надзвичайно важливі функції. В сучасних умовах на фондовому ринку України обертаються лише товарні векселі. Вони можуть виписуватися будь-якими суб'єктами підприємницької діяльності для оформлення торгових угод, можуть бути короткостроковими, з двома і більше підписами, можуть прийматися банками до обліку або у заставу як забезпечення наданих клієнтам позичок. Особливо це важливо в умовах так званої лібералізації цін, коли монопольне ціноутворення на сировину, матеріали й енергоносії зробило продукцію переважної більшості підприємств неконкурентоздатною й зумовило втрату оборотних коштів. Застосування вітчизняними товаровиробниками комерційних векселів здатне усунути заборгованість підприємств і надати простір для розвитку продуктивних сил. Адже комерційний вексель найкраще виконує роль оперативного і досить мобільного платіжно-розрахункового засобу. За його допомогою товаровиробники можуть перерозподіляти значні фінансові кошти у виробництві, обігу та споживанні без застосування прямої грошової готівки чи банківського кредитування. Розвиток товарно-грошових відносин зумовив появу й інших форм векселів. Зокрема, поширення комерційних векселі надаваних приватними і юридичними особами в процесі господарської діяльності, послужило для банків важлива поштовхом для початку виписування своїх власних векселів, щ набули назви "банкноти" або "банківського кредитного квитка] З часом виникла форма фінансового векселя, за яким не стоїть конкретна товарна угода і який лише оформляє міжбанківські боргові відносини. Фінансові векселі виписуються лише банками. В залежності від строків утримання, вони здатні приносити їхнім власникам певний процентний доход. Прагнучи диверсифікувати джерела своїх доходів і розширити перелік надаваних послуг, комерційні банки в ринкових умовах здійснюють їхню емісію. До цього ж прагнуть і українські банки. Вже ряд комерційна банків, у тім числі й Дніпропетровський "Приватбанк", заявили про своє бажання взяти участь у емісії та підтриманні обігу таких векселів. Але цьому намагаються протистояти деякі обласні управління НБУ, наприклад, у м. Донецьку, що надіслали місцевий комерційним банкам лист, у якому заперечують їхнє право на емісію власних векселів, що не передбачає обмеження подібний дій. Таке своєрідне тлумачення вексельного законодавства, є не лише свідченням недосконалості українського законодавства, сі й грубим запереченням міжнародного законодавства, яке визнано Україною як членом Світової торговельної організації.

  • 2480. Оборотные средства
    Другое Экономика

    Собственные оборотные средства - это часть акционерного капитала (уставного фонда в акционерных обществах) или выделенные государством средства при вводе государственного предприятия в эксплуатацию. Собственные оборотные средства пополняются предприятием из прибыли, за счет средств, полученных от выпуска ценных бумаг. К собственным оборотным средствам предприятия приравниваются различного рода устойчивые пассивы: минимальная задолженность по заработной плате, по единому социальному налогу (ЕСН); средства, предназначенные для использования в последующем период; задолженность за электроэнергию, телефон. Эти средства формально предприятию не принадлежат, но по действующей системе расчетов они постоянно находятся в распоряжении предприятия и используются им для покрытия потребности в оборотных средствах. Укрупненно плановый норматив собственных оборотных средств Но.п. на перспективный период может быть определен по каждому году (периоду) с учетом намечаемого ускорения оборачиваемости оборотных средств: