Geum.ru

Информация по предмету Экономика

  • 2141. Мифы и правда о конверсии
    Другое Экономика

    Так попытки большинства оборонных заводов на раннем этапе конверсии освоить производство современных образцов бытовой техники и реализовать их по приемлемым ценам оказались безуспешными, так как не выдержали конкуренции с более качественной и дешевой продукцией зарубежных фирм или специализированных российских производителей. В частности, по данным департамента промышленности Нижегородской областной администрации, в области почти полностью прекратилось производство телевизоров, которые раньше сотнями тысяч выпускали заводы «НИТЕЛ», «Лазурь» и «Русич», а также стиральных машин «Красного Сормова» и «Гидромаша». Впрочем, есть несколько предприятий, которым и после конверсии удалось сохранить производство на уровне 60-80 процентов. К ним можно отнести, например, крупный химический завод им. Свердлова в Дзержинске известного производителя взрывчатых веществ. Причина в том, что заводу удалось быстро перейти на производство взрывчатых веществ промышленного назначения и продавать их дешевле конкурентов. Арзамасский приборостроительный завод также удержался на плаву, хотя доля оборонного заказа у него не превышает 30 процентов. Предприятие успешно освоило производство гражданских приборов: расходомеров для различных потребителей от «Газпрома» до предприятий пищевой и ликеро-водочной промышленности. (См. Инmерфаkс-AиФ. 1999, № 183).

  • 2142. Міжнародна економіка
    Другое Экономика

    Ç ìåòîþ øâèäêîãî ³ ì³öíîãî çàâîþâàííÿ ðèíêó ö³ êîìïàí³¿ ïî÷àëè êàëüêóëþâàòè ö³íè íà òóð ç ðîçðàõóíêîì ëèøå íà ì³í³ìàëüíèé ïðèáóòîê, ùî áóëî ìîæëèâî çàâäÿêè âåëè÷åçíîìó êàï³òàëó òîðãîâèõ ô³ðì. Ïðîìèñëîâ³ ô³ðìè, ùî ïðåäñòàâëÿþòü ó ïåðøó ÷åðãó ãàëóç³, ùî îáñëóãîâóþòü òóðèñòè÷íèé á³çíåñ, íà îñíîâ³ ñèñòåìè ó÷àñò³ ñòàëè çäîáóâàòè ³ âêëþ÷àòè ó ñâîþ ñòðóêòóðó òóðèñòè÷í³ ô³ðìè. Ïîì³òíî ï³äñèëèëîñÿ ïðîíèêíåííÿ áàíê³â ³ ñòðàõîâèõ êîìïàí³é ó ñôåðó ì³æíàðîäíîãî òóðèçìó øëÿõîì ïðèäáàííÿ óñüîãî ÷è ÷àñòèíè êîíòðîëüíîãî ïàêåòà àêö³é. Âîëîä³þ÷è ðîçãàëóæåíîþ ìåðåæåþ ô³ë³é ³ âåëèêèì øòàòîì ñòðàõîâèõ àãåíò³â, áàíêè ³ ñòðàõîâ³ êîìïàí³¿ ñòàëè óñï³øíî çä³éñíþâàòè ö³ îïåðàö³¿, îäåðæóþ÷è äîäàòêîâèé ïðèáóòîê çà ðàõóíîê åêîíî쳿 íà êîì³ñ³¿, âèïëà÷óâàíî¿ òóðàãåíòó. Òóð, ïðîïîíîâàí³ áàíêàìè, ÿê ïðàâèëî, äåøåâøå, í³æ ó òóðàãåíòîâ. Êð³ì òîãî, áàíêè ³ ñòðàõîâ³ êîìïàí³¿ ìàþòü âëàñí³ àâòîìàòèçîâàí³ ñèñòåìè îáë³êó ³ êåðóâàííÿ, ó ïàì'ÿò³ ÿêèõ çàêëàäåí³ âñ³ îñíîâí³ äàí³ ïðî âêëàäíèê³â ³ çàñòðàõîâàí³ îáëè÷÷ÿ. Öå äîçâîëÿº ¿ì çä³éñíþâàòè ö³ëåñïðÿìîâàíå ðîçñèëàííÿ ðåêëàìè é ³íôîðìàö³¿, ïðîïîíóþ÷è ê볺íòó òàê³ òóð, ùî ìîæóòü â³äïîâ³äàòè éîãî ³íòåðåñàì ³ çàñîáàì.

  • 2143. Міжнародна економічна система та її головні елементи
    Другое Экономика

    Центр світової економіки завжди найбільшою мірою наближається до цивілізаційної субстанції як її найбільш розвинута частина. Більш того, він справляє визначальний вплив на процес еволюції самої цивілізації. В епоху аграрної цивілізації центром світової економіки були окремі міста або міста-держави: Венеція, Генуя, Амстердам. Особливість індустріальної цивілізації становило яскраво виражене домінування найпотужніших держав: Іспанії, Португалії, Великої Британії, Голландії. США. Нині функції центра, ядра глобальної економічної системи дедалі більше преходять до груп найрозвинутішіх держав. Відповідно до класифікації країн у «Світовому економічному огляді ООН» до промислово розвинутих країн відносяться 23 країни: США, Канада, 15 країн ЄС і 3 західноєвропейські країни (Швейцарія, Норвегія, Ісландія), що входять в ЕАСТ, Японія, Австралія і Нова Зеландія. У ряді видань ООН до промислово розвинутих країн відносяться також Ізраїль і Південна Африка. На частку промислово розвинутих країн припадає майже 54% валового національного продукту усього світу і 69% світового експорту. Серед них виділяється «сімка» головних промислово розвинутих країн - США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія і Канада, питома вага яких у ВНП промислово розвинутих країн складає 85,8%, у світовому ВНП - 46,3%, в експорті промислово розвинутих країн 72,7%, у світовому експорті - 50,1%. Економіка чотирьох європейських країн із цієї «сімки», Німеччини, Франції, Італії, Великобританії, є основою економіки всіх 15 країн Європейського союзу (73% ВНП країн ЄС і 64% їхнього експорту). Стан економіки «сімки» є визначальним не тільки для всіх промислово розвинутих країн, включаючи ЄС, але й для всього світу. Тому економічна політика, що проводиться урядами цих країн, впливає не тільки на національну, але і на світову економіку.

  • 2144. Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв'язків
    Другое Экономика

     

    1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20 березня 1991 року //Закон України. Т. 1.К., 1996. С. 285.
    2. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року // Закон України. Т. 1. К., 1996. С. 173.
    3. Про лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 року // Закон України. - Т. 3. - К.,1998. - С. 144-151
    4. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 року //Закони України. Т. 1.К., 1996. С. 191.
    5. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 року //Закони України. Т. 1.К., 1996. С. 310.
    6. Про оподаткування прибутку піприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97- ВР
    7. Бирман. Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов /Пер. с англ. под ред. Л .Белых. М.: ЮНИТИ. 1997. С. 279307.
    8. Бутнік-Сіверський О. Ринковий механізм господарвання. К.: Компас, 1995. 246 с.
    9. Внукова Н., Ольховиков О. Мир лизинга. X.: Основа, 1994. 223 с.
    10. Голощапов В., Комаровский В., Новичихин В. и др. Развитие лизинга в капиталистических и социалистических странах: Обзорная информация. Серия 2. Экономика и организация материально-технического снабжения. М.: ЦНИИТЭИМС, 1989. Вып. 8. С. 44.
    11. Кабатова Е. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация. М.: Наука, 1991. 132 с.
    12. Колесников В., Кроливецкая Л. и др. Банковское дело. М.: Финансы и статистика, 1996. С. 289306.
    13. Крупник А., Палинова А. Введение в предпринимательство. С.: Политехника, 1996. С. 323.
    14. Лизинг и факторинг: Метод, указания по проведению факторинг. и лизинг, операций. М., 1991. 36 с.
    15. Лизинговые и факторинговые операции: Метод. разработки. М.: ДИАМОНД, 1992. 54 с.
    16. Лизинг и коммерческий кредит. М.: Ист. Сервис, 1993. 100 с.
    17. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков /Под ред. ГрязновойА., Молчанова А. и др. М.: ДеКА, 1995. С. 1856.
    18. Ляшенко В., Барановский А., Толмачева А. Методические рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой поддержки малого бизнеса. Донецк.: ЦЭП АН Украины, 1993. С. 35.
    19. Мішенко В.І., Лубяницький О.Г., Славянська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.
    20. Нікбахт Е. Фінанси. К.: Основи, 1993. С. 208215, 280290.
    21. Осипов Ю.М. Основы предпринимательского дела.- М. 1992. - С.179
    22. Основы банковского дела /Под ред. Мороза А. К.: Либра, 1994. С. 208.
    23. Прилуцкий Л. Лизинг: Правовые основы лизинг. деятельности в Российской Федерации. М.: Ось89, 1996. 126 с.
    24. Рэдхэд К., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. М.: ИНФРАМ, 1996. 288 с. 17.
    25. Слов'янська Н. Лізинг як перспективна форма господарських відносин: Проблеми розвитку фінансового менеджменту. Київ Суми, 1995. С. 3436.
    26. Смирнов А. Лизинговые операции. М.: Консалтбанкир, 1995. 136 с.
    27. Талье И., Абашина А. и др. Аренда и лизинг. М.: Филинъ, 1996. С. 75.
    28. . Хойер В. Как делать бизнес в Европе.М.: Прогресс,1990. 253 с.
    29. Шпиттлер Х.И. Практический лизинг. - М. 1991. - С.7.
    30. Андраасова Л. Лизинговый бизнес //Экономика и жизнь. 1993. №2.С. 12.
    31. Бабалое А. Некоторые аспекты лизинговых операций //Внешняя торговля. 1993. №10.С. 16.
    32. Бойчук Р. Лизинг: экономикоправовая сущность //Бизнес-информ. 1993. № 16. С. 5.
    33. Внукова Н. Новые возможности лизинга в Украине //Укр. деловые новости. 1996. № 23.
    34. Голощапов В. Лизинг обречен на успех, но мешают налоговые проблемы //Экономика и жизнь. 1996. №8.С. 3.
    35. Губина И. Лизинг надо узаконить и обеспечить ему государственную поддержку //Україна Вивіпезв. 1996.№№ 34 36. С. 7.
    36. Заруба О. Вдосконалення кредитної політики комерційних банків //Банківська справа. 1996. №1.С. 2123.
    37. Ковбасюк М., Дерен М. Облік операцій, пов'язаних з орендою майна //Бухгалт. облік і аудит. 1994. №4.С.
    38. Маринченко Б. Підготовка та експертиза лізингових проектів //Вісник НБУ. 1997. №2.С ЗІ.
    39. Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок //Банк. справа. 1996. №1.С. 24.
    40. Мосійчук В. Світова практика проведення лізингових операцій та проблеми її впровадження в Україні //Економіка України. 1995. №3. С. 10.
    41. Пилипенко Л. Фінансовий аналіз як інструментарій оцінки рівня ризику інвестора //Фінанси України. №1.С. 8085.
    42. Пивоваров А. Не можешь продать отдай в лизинг //Бизнес. 1996. № 23. С. 14.
    43. Покотило 1. Правове забезпечення лізингових операцій //Вісник НБУ. 1997. №2.С. 2728.
    44. Райк Е. Лізинг для малого бизнеса //Бизнес для всех. 1996. № II.
    45. Романченко О. Сучасні методи оцінки кредитного ризику в банках України //Фінанси України. 1996. №8.С. 5961.
    46. Рэдхэд К., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. М.: ИНФРАМ, 1996. 288 с.
    47. Третпяк О. Фінансовий аналіз в акщонерних товариствах //Фінанси України. 1997. №1.С. 6164.
    48. Хименский Г. Экономическая сущность лизинговых операций и их учет //Бизнес. 1996. № 5.С. II12.
    49. Яновский О. Лізинг як форма підприємницької діяльності //Економіка України. 194. №11.С. 9091.
    50. Український інвестиційний журнал №№ 1-6, 1997-1998.
    51. Дані Міністерства економіки на 1.01.98.
    52. Leasing finance /Edited by Tom Clark. Second Edtion. Euromoney Books, 1990. 270 p.
    53. Leasing Life. Vol. 4. Issue 36. 1996. Sept.
    54. Leasing Life. Vol. 4. Issue 37. 1996. Oct.
    55. Brigham E., Gapenski L. Financial Management: Theory and Practice. Chikago; New York; Dryden Press; 1988. 421 p.
  • 2145. Міжнародний ринок туристичних послуг України
    Другое Экономика

    З метою швидкого і міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни турів з розрахунком лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм. Промислові фірми, що представляють насамперед галузі, обслуговуючі туристичний бізнес, на основі системи участі почали придбати і включати в свою структуру туристичні фірми. Помітно посилилося проникнення банків і страхових компаній в сферу міжнародного туризму шляхом придбання всього або частини контрольного пакету акцій. Володіючи розгалуженою мережею філіали і обширним штатом страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ці операції, отримуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, що виплачується турагенту. Тури, що пропонуються банками, як правило, дешевше, чим у турагентов. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку і управління, в пам'яті яких закладені всі основні дані про вкладників і застрахованих осіб. Це дозволяє їм здійснювати цілеспрямовану розсилку реклами і інформації, пропонуючи клієнту таки тури, які можуть відповідати його інтересам і коштам.

  • 2146. Мілтон Фрідмен "Кількісна теорія грошей"
    Другое Экономика

    Для більш чіткого і дохідливого подання грають центральну роль принципів свою фундаментальну теорію Фрідмен починає з розгляду надзвичайно спрощеного гіпотетичного суспільства. Це стаціонарне суспільство характеризується наступними рисами: постійна чисельність населення, задані смаки і переваги, обсяг фізичних ресурсів фіксований, члени товариства вважаються не змінюються в часі, в суспільстві постійні лише середні величини, панує конкуренція, виключено існування процентної ставки, для початку в суспільстві наявний 1000 листків паперу вартістю в 1 долар. Суспільство перебуває у стані рівноваги. Питається: 'навіщо в цьому простому суспільстві потрібні гроші?' За словами Фрідмена, 'головна причина полягає, звичайно, в тому, що вони служать засобом обігу благ або тимчасовим вмістилищем купівельної спроможності'. Купуючи товар за гроші вас не хвилює, що натомість на них хоче купити продавець, тобто це дозволяє уникнути ускладнень обміну, особливо що виникають при бартері. Це відділення акту продажу від акту купівлі є фундаментальною продуктивної функцією грошей. Другий мотив - 'бажання мати резерв, як страховку від можливих в майбутньому несподіванок, причому в реальному світі гроші представляють лише один з можливих активів, які здатні виконувати цю функцію '.Тобто Фрідмен розглядає гроші лише в якості однієї з форм багатства.

  • 2147. Місце та значення реєстраційних рахунків в процесі виконання бюджету
    Другое Экономика

    Державне казначейство України не здійснює оплату послуг за обробку розрахункових документів та повідомлень при обслуговуванні реєстраційних рахунків. Для повного обліку бюджетних коштів і контролю за їх цільовим використанням у відповідності до закону про державний бюджет України на певний бюджетний рік, в органах Державного казначейства відкривається реєстраційний рахунок на кожний рік а після закінчення бюджетного року він поновлюється. Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядниками бюджетних коштів для обліку видатків. Для відкриття реєстраційного рахунку заводяться особові справи, в які вкладаються такі документи:

    • заява на відкриття рахунку в системі органів Державного Казначейства, підписана керівником і головним бухгалтером;
    • довідка про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України з вказівкою ідентифікаційного коду;
    • копія затвердженого положення або статуту підприємства, установи, завірена вищестоячою установою або нотаріально;
    • доведений до розпорядника коштів поквартальний обєм асигнувань, передбачених в бюджеті України, з розподілом по розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;
    • затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;
    • картка із зразками підписів осіб, яким у відповідності з законодавством України надано право розпоряджатися рахунком і підписувати грошові документи, та відбитком печатки;
    • звіт про виконання кошторису витрат установи на датузакриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установах уповноважених банків;
    • виписка з особової картки розпорядника коштів, якщо змінюється адреса і орган Державного казначейства. Після реєстрації розпорядника коштів йому присвоюється номер. Дані номери є складовою частиною кода їх реєстраційних рахунків, які відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації. Про відкриття реєстраційного рахунку в органі Державного казначейства повідомляється розпорядник коштів.
  • 2148. Місце України в глобалізаційних процесах
    Другое Экономика

    Сьогодні наука ще не має остаточної відповіді на запитання про характер нових глобальних трансформацій. Очевидно, що замість двополярного новий світ може стати або багатополярним, або однополярним. Але чи існують гарантії проти реставрації тоталітарних систем і держав, чи безповоротною є "холодна війна", чи не замінить її "холодний мир", чи достатньо підстав сподіватися, що на зміну епосі конфронтації прийшла епоха співробітництва і розвитку на базі співробітництва? Ці і багато інших важливих запитань ще не знайшли відповіді. На рівні робочих гіпотез на нинішньому перехідному етапі є можливими всі сценарії розвитку подій аж до реставрації тоталітарних систем включно. Питання в тому, чи будемо ми мати хоча б мінімальний набір сил і чинників протидії такому можливому розвитку. Наприклад, теоретично є можливим, хоч практично і малоймовірним, новий варіант двополярності. Хоч багато вчених і політиків вважають, що перетворення Росії в нову наддержаву є нереальним, ця точка зору нам здається не досить обґрунтованою. Тут все залежатиме від внутрішнього розвитку Росії, від її здатності притягати й об'єднувати навколо себе інші країни і від загального балансу сил. В усякому разі фактор Росії залишається фактором глобального характеру, а її прагнення як до великої світової держави і наддержави є реальною політикою і стратегією, про що свідчить феномен Білорусії, спроби "білорусизації" інших країн - багатьох колишніх республік СРСР. Крім того, на роль великих держав і навіть наддержав вже реально претендують Японія, Німеччина і навіть Китай. Слід особливо відзначити і фактор інтегрованої, об'єднаної Європи, яка стає, поряд зі США, глобальним силовим центром.

  • 2149. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
    Другое Экономика

    Реальна загроза економічного спаду впродовж 1998 року була повязана з такими чинниками:

    1. Уповільнення темпів зростання світової економіки після кризи в Азії внаслідок затяжної стагнації і падіння внутрішнього попиту в економіці Японії та сусідніх із нею країн Індонезії, Таїланду, Кореї і Малазії. Із середини 1997 року зростання обсягів промислового виробництва у світовій промисловості уповільнилося. Мінімальними (3.3%, починаючи з 1985 року) стали і темпи зростання товарообігу в міжнародній торгівлі;
    2. Погіршення перспектив розвитку світової економіки, передусім економіки країн, що розвиваються, внаслідок підвищення процентних ставок на ринках цих країн, повязаного з фінансовою кризою в Росії. Оголошення дефолту та девальвація російського рубля завдали великих втрат інвесторам (лише в Росії, за деякими оцінками, вони становили 100млрд. доларів США), яких не вдалося уникнути, незважаючи на енергійні дії і фінансову підтримку з боку офіційних кредиторів. Активи на ринках країн, що розвиваються були віднесені до категорії ризикових, унаслідок чого прискорився відплив із цих ринків фінансових ресурсів, їх перерозподіл на користь розвинутих країн, збільшилися премії за ризик і відповідно зросли процентні ставки.
    3. Посилення дефляційного тиску у світовій економіці. Уповільнення темпів зростання обсягів товарообігу у міжнародній торгівлі обумовило стрімке падіння світових цін на сировинні матеріали і посилило дефляційні тенденції у світовій економіці. В середньому за рік ціни на нафту впали на 32%. На 16% знизився індекс цін на непаливні сировинні матеріали, особливо чутливими до погіршення умов торгівлі виявилися економіки, які розвиваються, оскільки сировина і паливні матеріали є їхньою основною експортною продукцією. Наприклад близько 70% надходжень від експорту в Росії припадає на експорт нафти. Не є випадковістю і те, коли світова економіка уповільнює темпи економічного зростання, отже кризи в перехідних економіках стають індикаторами застійних явищ у світовій економіці в цілому.
  • 2150. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
    Другое Экономика

     

    1. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов // Мировая экономика и международные отношения. 1992.- №5- С. 118-124
    2. Альвианськая Н.В. Местные бюджеты : понятие, механизм функционирования //Финансы.-1995.-№9.-С.9-11
    3. Аптекар С., Краснова В. Про формування місцевих бюджетів. //Економіка України. 1994.№4. с. 4247.
    4. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету Улраїни.// Фінанси України.-1998.-№1.-С.19-21.
    5. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України.// Фінанси України.-1998.-№9-С.3-8.
    6. Бутко М.П., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації.// Фінанси України.-1998.-№10.-С.23-32.
    7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1997. 383с.
    8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України. //Фінанси України. 1997. №10. С. 3443.
    9. Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність.// Фінанси України.-1998.-№8.-С.112-117.
    10. Васильева М.В. Местніе бюджеті в современніх условиях М.: Финансы и
      статистика , 1987.-128с.
    11. Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет і бюджетний процес в Україні. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. 257с.
    12. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За редакцією Юрая Немеца К.: Основи, 1998.-542с.
    13. .Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка, 1997. 301с.
    14. Конституція України, прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.96р.// УкраїнаЦентр.-№31.-с.9-14.
    15. Кириленко О.П. Зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів. //Фінанси України. 1996.№ 9. С. 35.
    16. Криниця С.О. Зміцнення фінансової бази місцевого та регіонального самоврядування// Фінанси України.-1998.-№2.-С.38-47.
    17. Кузьменко Н.А. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні. //Фінанси України. 1996. №9. С. 4042
    18. Лісовська А.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів. // Фінанси України. 1996.№ 7. С. 1115..
    19. Ломинога В.К. Складові бюджету держави. “Сини і пасинки” //Вісник НБУ.-1998.-№11.-С.57
    20. Луніна І.І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проиедення реформ // Економіка України.-1998.-№3.-С.31-40.
    21. Ляшенко Ю.І. Місцеве оподаткування в системі фінансової діяльності держави // Фінанси України-1998.-№6.-С.104-107.
    22. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави //Фінанси України.-1998.-№6.-С.101-103.
    23. Мельниченко В., Присяжна Л. Співвідношення загальнодержавних і місцевих податків: зарубіжний досвід в контексті українських реалій. //Фінанси України. 1996. №51. С.10.
    24. Моісеєнков В.В. Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин. //Фінанси України. 1996. №11. С. 1619
    25. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. Проф. Черника Д.Г.- М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. 191с.
    26. Пабат М.Г. Про окремі аспекти формування доходної частини бюджетів місцевого та регіонального самоврядування //Фінанси України.-1996.-№10.-С11-14.
    27. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.- К.: НІОС, 1998. 173с.
    28. Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування //Фінанси України.-1996.-№8.-С.24-29.
    29. Павлюк К.В. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини //Фінанси України. 1996. 6. с. 2532.
    30. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України.-1998.-№3.-С.37-45.
    31. Пансков В.Г. Налоговые проблемы местных финансов //Финансы.-1995.-№10.-С.15-18.
    32. Поляк Г.Б. Финансы местных Советов. М.: Финансы и статистика, 1991. 152с.
    33. Поплавський М.І. Макроекономіка перехідного періоду. К.: Техніка, 1999. 475с.
    34. Потапов В.И. О некоторых вопросах налоговой политики //Финансы.-1995.-№10.-С.3-8.
    35. Про бюджетну систему України. Закон України від 29.06.95р. із змінами від 2.02.97р. //Відомості Верховної Ради України..1995.26.с.589 611.
    36. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 27.05.97р. //Урядовий курєр. 1997. №107108. с. 1120.
    37. Про систему оподаткування. Закон України від 18.02.97р. //Вісник податкової служби. 1997. №4.с.26.
    38. Про Державний бюджет України на 1997 рік. Закон України від 27.06.97р. //Урядовий курєр. 1997 №138 139.с.7 9.
    39. Про Державний бюджет України на 1998 рік. Закон України від 30.12.97р. //Галицькі контракти.-1998.-№2-с.80-101.
    40. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22.05.97р. //Доходи і податки. 1997. №11 12. с. 3 24.
    41. Про місцеві податки і збори. Декрет Кабінету Міністрів від 20.05.93. //Відомості Верховної Ради. 1993. №32.
    42. Про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік Постанова Верховної Ради України від 3.07.97р. //Урядовий курєр. 1997. №128129.с.1516.
    43. Про порядок формування місцевих бюджетів на 1997 рік. Постанова Кабінету Міністрів від 18.10.96р.
    44. Рибак В.В. Проблеми формування доходних джерел місцевих бюджетів //Економіка України.-1995.№10.-С.29-38.
    45. Родионова В.М. Бюджетная реформа : Содержание и проблемы //Финансы._1994.-№8.-С.3-15.
    46. Седов К.В. Распределение налогов между звеньями бюджетной системы //Финансы.-1995.-№9-С.28-30.
    47. Слухай С.В. Становлення системи фінансового вирівнювання //Фінанси України.-1998-№11.-С.15-25.
    48. Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин //Фінанси України.-1998.-№12.-С22-32.
    49. Фільштейн Л.М. Фінанси України : Навчальний посібник. Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1994.-164с.
    50. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред Дробоздиной Л.А. М.: Финансы , ЮНИТИ , 1997. 479с.
    51. Ширкевич Н.А. Местные бюджеты. М.:Финансы и статистика, -1991- 112с.
    52. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів. //Фінанси України. 1998. №1. С. 2225.
    53. Чуприна О.В.місцеві податки справа державна //Фінанси України.-1998.-№10.-С.24-25.
  • 2151. Місцеві бюджети як основа місцевого самоврядування
    Другое Экономика

     

    1. Борщевич Л.О. Місцевий бюджет як основа фінансової самостійності / Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. Вип. 1 (24). 492 с.
    2. Бюджет та економіка. Основні тенденції 2009 року / [Щербина І.Ф., Рудик А.Ю., Зубенко В.В., Самчинська І.В.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. К.: ДГВПП «Зовнішторгвидав України», 2010. 12 c.
    3. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. 2001.- № 37-38, ст. 189 // http://zakon.rada.gov.ua.
    4. Василик О.Д. Теорія фінансів. / О.Д. Василик. К.: НІОС, 2000. 416 с.
    5. Державне регулювання економіки: / [С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.] К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
    6. Деркач М.І., Бюджет і бюджетний процес в Україні / М.І. Деркач, Л.П.Гордєєва. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. 256 с.
    7. Єфремова І.І. Місцеві бюджети та бюджети місцевого самоврядування: проблеми правового визначення / І.І. Єфремова // Форум права. -2009. - № 1. - С. 157-161 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-l/09eiippv.pdf
    8. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) [монографія] / О.П. Кириленко. К.: НІОС, 2000. 384с.
    9. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96. № 254/96-ВР // Відомості ВРУ. 1996. № 30.
    10. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України / В.І. Кравченко. К.: Знання, 1999. 487 с.
    11. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики: [монографія] / В. І.Кравченко. К.: НДФІ, 1997.
    12. Кульчицький І.М. Місцеві бюджети і механізм їх формування / І.М. Кульчицький // Фінанси України. 2001. - № 9. С.98-104.
    13. Місцеве самоврядування в Україні:стан та перспективи розвитку.[аналітична доповідь /керівник авторського колективу С.О. Біла ]; Аналітична доповідь. К.: НІСД, 2009. 62 с.
    14. Місцеві фінанси: Підручник / [О.Р. Квасовський, А.В. Лучка, Б.С. Малиняк та інші] / За ред. О.П. Кириленко. - К, Знания, 2006 - 677с.
    15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: навчальний посібник. / Ю.В. Пасічник. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Знання-Прес, 2003.- 523с.
    16. Про місцеві податки і збори: декрет Кабінету Міністрів України від 17.06.1993 р. №3293-ХІІ. Режим доступу [електронний ресурс]: http:// www.rada.gov.ua.
    17. Про формування місцевих органів влади і самоврядування: закон України від 03.02.1994 р. Режим доступу [електронний ресурс]: http:// www.rada.kiev.ua.
    18. Юрій С.І. Концептуальні засади сутності бюджету /С.І. Юрій // Фінанси України. 2001. № 10. - С.310.
  • 2152. Місцеві фінанси
    Другое Экономика

    Головним суб'єктом таких відносин в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України. Це територіальна громада села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, територіальна громада селища чи міста. Це сільська, селищна, міська ради та їхні виконавчі органи, сільський, селищний чи міський голова. Це також обласна та районна рада. Ще один суб'єкт відносин - держава в особі її органів: обласної, районної міської (міст Києва та Севастополя) місцевої державної адміністрації та центральних органів державної влади, насамперед, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Міністерства фінансів України та інших органів. Суб'єктами цих відносин є також Автономна Республіка Крим: Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та юридичні і фізичні особи у сфері фінансів місцевих органів влади на території автономії.

  • 2153. Многообразие форм жизнедеятельности предприятий
    Другое Экономика

    На территории РБ создаются и действуют предприятия следующих организационно-правовых форм: государственные, муниципальные, индивидуальные (семейные) частные, акционерные общества (открытого и закрытого типа) и товарищества (полные, смешанные, с ограниченной ответственностью), предприятия общественных организаций, потребительской кооперации, межхозяйственные, арендные и другие. Государственные предприятия учреждается органами государственной власти и управления, является юридическим лицом. Имущество государственных предприятий или вклад в смешанные формы собственности образуется за счет бюджетных ассигнований или вкладов других государственных предприятий. Муниципальное предприятие учреждается органами местного самоуправления. Его имущество формируется за счет ассигнований из местного бюджета. Индивидуальное (семейное) частное предприятие принадлежит гражданину на праве собственности или члена его семьи на праве общей долевой собственности. Может быть образовано в результате приобретения гражданином (семьей) государственного предприятия. Имущество этого предприятия формируется из имущества гражданина (семьи), полученных доходов и других законных источников. Предприятия общественных организаций и объединений учреждаются по решению их полномочных органов. В РБ общее количество предприятий на начало 1995 достигло 46 тыс., из них по формам собственности: государственных- 4,6 тыс., муниципальных - 3,8 тыс., смешанных - 3,5 тыс., частных - 29,0 тыс., обществ. - 4,7 тыс., иностранных и смешанных с иностранным участием - 0,4 тыс. Из общего числа предприятий в форме АО (открытого и закрытого типа) функционируют около17 тыс.

  • 2154. Многообразие хозяйственных форм в сельском хозяйстве
    Другое Экономика

    Заключение

    • Российская модель аграрных отношений, на наш взгляд, должна опираться на доминирующую систему ценностей населения и учитывать высокую значимость для значительной его части корпоративной солидарности. Даже западные эксперты признали ошибочность стремления российских реформаторов искоренить “антикапиталистическую ментальность” народа и их неспособность превратить широко распространенные в массовом сознании коллективистские ценности в конструктивную силу реформ [12].
    • Необходимо разумное сочетание коллективных форм хозяйствования с частной инициативой крестьян, ориентация на сбалансированное развитие трех сегментов аграрной экономики с учетом складывающихся тенденций их развития. Особое внимание целесообразно уделить успешно функционирующим личным подсобным хозяйствам, создавая, с одной стороны, возможности для их интеграции с коллективными хозяйствами, а с другой, для трансформации ЛПХ в фермерские хозяйства.
    • Формирующиеся рыночные механизмы должны сочетаться с государственным регулированием деятельности АПК и комплексирующих с ним отраслей, особенно в переходный период.
    • Темпы, масштабы и глубина преобразований должны быть приведены в соответствие с наличием в обществе социальной, экономической и правовой базы.
    • Особое внимание должно быть уделено проблемам становления новых субъектов хозяйствования, способных работать в условиях формирующихся рыночных отношений, экономического и социального риска.
    • Для глубокой и объективной оценки аграрной реформы необходимо обеспечить научное сопровождение ее хода по стране в целом и отдельных регионах.
  • 2155. Мобильность на рынке труда
    Другое Экономика

    Решение о миграции, как правило, принимается с учетом выгод и издержек от миграции для всех членов семьи. Если оба супруга работают, то необходимо оценивать чистую текущую стоимость выгод от миграции для каждого из них. Положительное решение о миграции принимается тогда, когда сумма чистых текущих стоимостей выгод от миграции мужа (NPYMh) и чистых текущих стоимостей выгод от миграции жены (NPYMw) положительна (NPYMh + NPYMw > 0). На рис. 7.4 представлена модель семейных решений о миграции. Пространство правее прямой A0C отражает все множество решений, когда сумма чистых текущих стоимостей выгод положительна, но поскольку выгоды ограничены максимально возможным заработком (что отражают линии NPYMhmax для мужа и NPYMwmax для жены, последний показан меньшим по размеру, так как заработные платы женщин, как правило, ниже), то пространство положительных решений ограничено треугольником ABC. С точки зрения перспективы заработков миграция выгодна обоим супругам, если чистая текущая стоимость выгод каждого расположена в прямоугольнике 0WBH. Если решение о миграции лежит в треугольнике AW0, это выгодно с точки зрения заработков жены, а муж становится зависимым мигрантом, если же оно находится в треугольнике HС0, то наоборот. Выравнивание заработков мужчин и женщин приведет к увеличению чистой текущей стоимости выгод от миграции для женщин, что отразится на графике сдвигом вверх линии NPYMwmax. При этом, наряду с увеличением треугольника «положительных решений» ABC, еще более значительно увеличится пространство «отрицательных решений», расположенное левее прямой A0С и ограниченное линиями NPYMhmax и NPYMwmax, и вероятность принятия решения о миграции уменьшится.

  • 2156. Модели безработицы
    Другое Экономика

    Классическая теория занятости, (Д Рикардо, Дж.Милля, А Маршалла и другие экономисты XIX века), строится на убеждении в том, что рынок обладает достаточными способностями для эффективной координации всех процессов, происходящих в области занятости, в обеспечении полного использования ресурсов труда, которые имеются в обществе. По мнению классиков, причина безработицы в слишком высокой заработной плате, что порождает избыток предложения труда. Это результат определенных требований самих наемных работников. Свободная игра рыночных сил спроса, предложения, заработной платы обеспечит необходимую координацию в сфере занятости. Экономисты-классики утверждали, что ставки заработной платы должны и будут снижаться. Общее уменьшение спроса на продукцию выразится в снижении спроса на труд. и другие ресурсы. При сохранении ставок заработной платы это моментально приведет к появлению излишков рабочей силы, т.е. вызовет безработицу. Однако, не желая нанимать всех рабочих по первоначальным ставкам заработной платы, приозводители считают выгодным нанимать этих рабочих по более низким ставкам заработной платы. Спрос на труд падает, и рабочие, которые не смогут наняться по старым, более высоким ставкам, должны будут согласиться на работу по новым, более низким ставкам. Если существует избыточное предложение труда, то снижение заработной платы должно уменьшить его, но, в то же время, поднять спрос на труд. Если же заработная плата в этой ситуации не снижается, этому препятствуют сами работники, их профсоюзы, то тем самым они "добровольно" соглашаются на существование какого-то количества безработных.

  • 2157. Модели поведения человека в институциональной экономике
    Другое Экономика

    В условиях централизованного планирования трансакционных издержек вообще не существует, поскольку механизм рыночного обмена отсутствует. Однако существовал теневой рынок, на котором была занята определенная часть населения, а большинство населения так или иначе сталкивалось с ним в эпоху всеобщего дефицита. На теневом рынке трансакционные издержки были крайне высокими потому, что обмен происходил вне правовых рамок. Под влиянием такой ситуации у людей, тесно связанных с «черным» рынком, формировались своеобразные моральные и этические нормы, регулирующие их поведение. Следование такой этике теневой экономики позволяло достигнуть успеха. Эти нормы экономического поведения основывались на правовом нигилизме, поскольку в условиях реального социализма производство или торговля вне рамок государственных учреждений были вне закона. С переходом экономики на рыночный путь развития “черный” рынок легализовался. Но в новых условиях его агенты не могут сразу поменять правила своего поведения, в рыночных условиях они продолжали нарушать правовые нормы регулирования экономической деятельности. Подобное поведение является оппортунистическим и, следовательно, резко повышающим издержки функционирования хозяйственной системы.

  • 2158. Модели рыночной экономики
    Другое Экономика

    Основные принципы рыночной экономики следующие:

    1. свобода хозяйственной деятельности, то есть свободная рыночная конкуренция товаров, услуг и ценных бумаг без вмешательства в процесс купли-продажи государства или местных органов власти и управления. На микроуровне хозяйственная деятельность принимает характер предпринимательской деятельности (бизнеса). Свобода предпринимательства выражает свободное право частных фирм использовать экономические ресурсы для производства товаров по собственному выбору и продавать произведенные товары на рынках, которые они сами выбрали по свободным ценам;
    2. равноправие рыночных субъектов;
    3. экономическая ответственность и риск предпринимателей, то есть люди и коллективы ориентируются на собственные интересы и милы, а за негативные последствия хозяйствования сами же и отвечают. Это заставляет бдительно относиться к ресурсам, инициативной, активной, находчивой экономической деятельности;
    4. экономическая конкуренция. Конкуренция- это процесс взаимодействия, взаимосвязи и борьбы продуцентов и поставщиков при реализации продукции, соперничество между отдельными производителями или поставщиками товара и услуг за наиболее выгодные условия производства и сбыта;
    5. свободное ценообразование, то есть процесс формирования цен на товары и системы цен в целом при рыночной экономике происходит стихийно, цены складываются под воздействием спроса и предложения в условиях конкуренции, а взаимодействие спроса и предложения определяется характером и структурой между производителями и потребителями;
    6. ведущая роль финансовых показателей. Денежное обращение определяет количество денег и объем производства. От его функционирования зависят хозяйственная активность, экономический рост, благополучие общества. Кредит во многом является условием и предпосылкой развития современной экономики, неотъемлемым элементом экономического роста. Им пользуются как государства и правительства, так и отдельные граждане. Прибыль - важнейшая категория рыночной экономики, ее максимизация выступает в качестве непосредственной цели и движущего мотива производства;
    7. всеобщность рынка, то есть имеет место уменьшение ограничений вхождения в мировой рынок;
    8. открытость рынка, то есть свободное перемещение товаров и капиталов через границу;
    9. государственное регулирование, то есть воздействие государства на деятельность хозяйственных субъектов и рыночную конъюнктуру с целью обеспечения нормальных условий для функционирования рыночного механизма, решения экологических и социальных проблем;
    10. социальная защита населения. Предполагает два взаимосвязанных понятия: с одной стороны - предоставление всем гражданам равных возможностей в том, чтобы они своим трудом обеспечили себе достойную жизнь; с другой стороны - государственную поддержку нетрудоспособных и социально уязвимых членов общества.
  • 2159. Модели управления организацией
    Другое Экономика

    Отдел Главного энергетика (В.А.Векшин) вместе с подчиненными ему подразделениями обеспечивает бесперебойное снабжение предприятия электроэнергией, теплотой, сжатым воздухом, водой, кислородом и другим, а также отвечает за бесперебойное снабжение жилого посёлка (пгт. Маяк) электроэнергией, подачу тепла в жилые дома и административные здания, подачу воды и т.п. Проводит планирование и осуществляет ремонт энергетического оборудования, разрабатывает и осуществляет мероприятия по реконструкции, техническому перевооружению и перспективному развитию энергетического хозяйства предприятия, проводит нормирование расходов электроэнергии, теплоты, топлива,, сжатого воздуха и др., а также мероприятия по их экономии, использование вторичных энергоресурсов, разрабатывает технические и организационные мероприятия по повышению надежности и увеличения срока службы энергетического оборудования, проводит работы по оптимизации режимов использования энергетического оборудования в энергетических службах и производственных цехах, разрабатывает мероприятия по борьбе с загрязнением воздушного бассейна (например, в 2001-2002гг. был выполнен большой объём работ по переводу котельной п.Маяк, работающей на мазуте, на экологически чистое топливо природный газ), проводит работы по научной организации труда в энергетических службах и совершенствованию учета, расчету потребностей и составления энергобалансов, анализу, учету и представлению отчетности, проводит инструктаж и обучение персонала, осуществляет производственные связи с другими подразделениями предприятия и районными энергоснабжающими организациями. Следует отметить, что ГП ПРТЦ является самым мощным потребителем электроэнергии в Григориопольском районе, так как электроэнергия является сырьём для существующего производства радиовещания. На ГП ПРТЦ установлены одни из самых мощных в мире радиопередающих устройств, например, выходная мощность каждого из передатчиков ПКВ500М цеха №1 составляет 1000 кВт, а потребляемая 2250 кВт; выходная мощность каждого из передатчиков «Кондор» цеха №2 составляет 2000 кВт, а потребляемая 4250 кВт. К сожалению, учитывая реалии сегодняшнего дня, производственные мощности предприятия ГП ПРТЦ используются далеко не полностью.

  • 2160. Модели экономического роста
    Другое Экономика

    Если выбрано k*<k**, то объём выпуска увеличивается в большей степени, чем величина выбытия (линия ?(k*) на графике круче, чем dk*), а значит разница между ними, равная потреблению, растет. При k*>k** увеличение объема выпуска меньше роста выбытия, т.е. потребление падает. Рост потребления возможен лишь до точки k**, где оно достигает максимума (производственная функция и кривая dk* имеют здесь одинаковый наклон). В этой точке увеличение запаса капитала на единицу даст прирост выпуска, равный предельному продукту капитала (МРК), и увеличит выбытие на величину d (износ на единицу капитала). Роста потребления не будет, если весь прирост выпуска будет использован на увеличение инвестиций для покрытия выбытия. Таким образом, при уровне фондовооруженности, соответствующем "золотому правилу" (k**), должно выполняться условие: МРК=d (предельный продукт капитала равен норме выбытия), а с учетом роста населения и технологического прогресса: МРК=d+n+g.