Geum.ru

Курсовой проект по предмету Экономика

  • 541. Аналіз фінансового стану ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (мережа супермаркетів "Сільпо")
    Курсовые работы Экономика

    ПоказникиПитома вагаАбсолютна зміна, тис. грн.31.12.200631.12.200731.12.200831.12.200731.12.20081. Необоротні активи18,4237,4448,9519,0211,511.1. Нематеріальні активи0,010,000,260,000,251.2. Незавершене будівництво2,082,810,900,73-1,911.3. Основні засоби16,3313,949,59-2,39-4,351.4. Довгострокові фінансові інвестиції0,004,036,764,032,731.5. Довгострокава дебіторська заборгованість0,0016,6531,4316,6514,781.6. Відстрочені податкові активи0,000,000,000,000,001.7. Інші необоротні активи0,000,000,000,000,002. Оборотні активи80,8562,5050,55-18,35-11,952.1. ЗАПАСИ, всього19,5034,9533,9715,45-0,99Виробничі запаси0,361,401,711,040,31Незавершене виробництво0,000,000,000,000,00Готова продукція19,140,000,00-19,140,00Товари0,0033,5532,2633,55-1,302.2. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, всього53,0214,189,71-38,84-4,47Векселі одержані0,000,101,680,101,58Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги13,159,092,97-4,05-6,12Дебіторська заборгованість за розрахунками14,574,492,27-10,08-2,22Інша поточна дебіторська заборгованість25,310,502,79-24,812,292.3. ПОТОЧНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ0,000,000,000,000,002.4. ГРОШОВІ КОШТИ5,8310,305,394,47-4,912.5. ІНШІ ОБОРОТНІ АКТИВИ2,493,071,490,57-1,583. Витрати майбутніх періодів0,740,060,50-0,670,44ВСЬОГО АКТИВІВ100,00100,00100,00хх

  • 542. Аналіз фінансово-господарського стану підприємства
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я.. Фінансова діяльність підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл., К. : Либідь, 2003. 384с.
    2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. М.: ИНФРА-М, 2002. 259 с.
    3. Бизнес-план: опыт, проблемы /Т.П. Любанова, Л.В. Мясоедова и др.- М.: Эксперт.бюро: Изд-во ПРИОР, 2000. 89 с.
    4. Бочаров В.В. Финансовый анализ. СПб: Питер, 2001. 240 с.
    5. Буров В. Бизнес-план: Учеб. пособ. М.: ИНФРА-М, 2001. 192 с.
    6. Вахрин П.И. Финансовый анализ в коммерческих и некоммерческих организациях: Учебное пособие. М.: Изд.центр «Маркетинг», 2001. 320с.
    7. Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник К.: Центр учбової літератури, 2007 271 с.
    8. Воловець Я. . Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. К. : Алерта, 2005. 200с.
    9. Грабовецкий Б.Э. Економічне прогнозування та планування: навч.посібник/Вінниц.держ.техн.ун-т. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 187 с.
    10. Кірейцев Г. Г., Виговська Н.Г., Петрук О.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. всіх форм навч. / Житомирський інженерно-технологічний ін-т. Житомир : ЖІТІ, 2002. 272с.
    11. Коробов М.Я. Фінансово=економічний аналіз діяльності підприємств: Навч.посібник К.: Тов. „ Знання”, КОО, 200. 368 с.
    12. Кучеренко В.Р. Бізнес-планування фірми: Навч.посіб. К.: Знання, 2006. 423 с.
    13. Мартюшева Л.С., горовий Д.А. методичні рекомендації до написання курсової роботи з курсу „Фінансовий аналіз”. Х.: ІНЖЕК, 2002. 32 с.
    14. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. Львів : ЛБІ НБУ, 2003. 265с.
    15. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С.О., Куліш А.П. Фінанси підприємств: Підручник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Анатолій Микитович Поддєрьогін (наук.ред.). 6.вид., перероб. та доп. К. : КНЕУ, 2006. 552с.
    16. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. 3.вид., перероб. і доп. К. : Центр навчальної літератури, 2004. 460с.
    17. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч.посібник К. : Кондор, 2005. 400с.
    18. Філіна Г.І. Фінансова діяльність субєктів господарювання. Навчальний посібник К.: Цент учбової літератури, 2007 320 с.
  • 543. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємста
    Курсовые работы Экономика

    Не є обєктом оподаткування операції ВАТ БМФ «Стрийбуд» з:

    • випуску (емісії), розміщення обміну та продажу за кошти цінних паперів (приватизаційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони тощо).
    • передачі майна орендодавця, що є резидентом у користування орендарю, повернення зазначеного майна орендодавцю, сплати орендних платежів;
    • передачі майна в заставу та його повернення заставодавцю, грошової виплати основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;
    • надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування;
    • обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет НБУ (за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей), білетів державних лотерей, виплати грошових виграшів, прийняття ставок, жетонів для використання у гральних автоматах, продажу поштових марок, конвертів, листівок (крім колекційних);
    • надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування, доручення;
    • торгівлі за грошові кошти або цінні папери (крім факторингових операцій, якщо обєктом боргу є валютні цінності, цінні папери тощо);
    • оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам (плата за реєстрацію, отримання ліцензії, державного мита тощо);
    • виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів;
    • надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами;
    • передача основних фондів як внеску до статутного фонду для формування цілісного майнового комплексу, продажу за компенсацію сукупних валових активів, у тому числі при ввезенні або вивезенні основних фондів з митної території України;
    • повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи, у разі їх виходу з числа засновників, при ліківдації такої юридичної особи, у тому числі при ввезенні або вивезенні основних фондів з митної території України;
    • оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних, дослідницько-конструкторських робіт, що здійснюється за рахунок Державного бюджету;
    • безоплатної передачі обєктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст; обєктів комунальної власності у державну власність. Норми цього підпункту поширюються на безоплатну передачу обєктів соціальної інфраструктури, інженерної інфраструктури, які перебувають в державній або комунальній власності.
  • 544. Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Трансмаш"
    Курсовые работы Экономика

    Підприємство має всі права і несе зобовязання, передбачені чинним законодавством України для юридичних осіб, у тому числі:

    1. укладати прямі і багатобічні договори з державними, цивільними, господарськими і іншими організаціями і підприємствами, окремими громадянами, а також бути посередниками між ними;
    2. отримувати всіма законними способами майно для підприємства, а також отримувати матеріали і вироби через роздрібну, оптову і комісійну торгівлю, від юридичних і фізичних осіб;
    3. продавати іншим підприємствам, організаціям і особам, обмінювати устаткування, транспортні засоби, матеріальні цінності і гроші, а також списувати з балансу основні фонди, якщо вони зношені або морально застаріли;
    4. укладати як на території України, так і за її межами, різного роду угоди і інші юридичні акти з підприємствами, суспільствами, організаціями, союзами і окремими особами, а також брати участь в торгах, конкурсах, аукціонах, надавати гарантії, бути позивачем і відповідачем в суді;
    5. здійснювати оптову, роздрібну і комісійну торгівлю;
    6. застосовувати договірні ціни і розцінки, а в окремих випадках встановлювати ціни на товари і послуги на встановленому чинним законодавством рівні;
    7. створювати згідно чинному законодавству спільні підприємства, установи і організації, створювати інші (дочерние) підприємства з правами юридичної особи, а також філії, представництва, відділення як на території України, так і за її межами з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків, а також вступати в асоціації, концерни, інші господарські обєднання, діяльність яких відповідає статутним вимогам підприємства;
    8. відряджати як на території України, так і за її межі співробітників підприємства для навчання, прийняття участі в загальних програмах і проектах, а також приймати представників і фахівців інших організацій за свій рахунок.
  • 545. Аналіз фінансової привабливості підприємств
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ³íâåñòèö³éíó ä³ÿëüí³ñòü"
    2. Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ñèñòåìó ³íâåñòóâàííÿ"
    3. Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ï³äïðèºìñòâî â Óêðà¿í³"
    4. Àíàë³ç òà ðîçðîáêà ³íâåñòèö³éíèõ ïðîåêò³â: íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê / Öèãèëê ².²., Êðîïåöüêà Ñ.Î., Á³ëèé Ì.Ì., Ìîç³ëü Î.². Ê.: Öåíò íàâ÷àëüíî¿ ë³òåðàòóðè, 2005 ð. 160 ñ.
    5. Áàêàíîâ Ì.²., Øåðåìåò À.Ä. Òåîð³ÿ åêîíîì³÷íîãî àíàë³çó: Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê 3-å âèä. ïåðåðîá. Ì.: Ô³íàíñè ³ ñòàòèñòèêà, 2008 - 416ñ.
    6. Áàíê³âñüêèé ìåíåäæìåíò: Íàâ÷. ïîñ³áíèê / Çà ðåä. Î.À.Êèðè÷åíêà. Ê.: Çíàííÿ-Ïðåñ, 2002. 438ñ.
    7. Á³ëèê Ì.Ä. Ñóòí³ñòü ³ îö³íêà ô³íàíñîâîãî ñòàíó ï³äïðèºìñòâ // Ô³íàíñè Óêðà¿íè.- 2005.- ¹ 3.- C.117-129.
    8. ÁîéêîÂ.Â. Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâ Óêðà¿íè. Äí³ïðîïåòðîâñüê, ÍÃÀÓ, 2002. 535ñ.
    9. Áîé÷èê ².Ì., Õàð³â Ï.Ñ., Õîï÷àí Ì.². Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà Ëüâ³â: Âèðîáíèöòâî “Ñïàëîí” 2006 212ñ.
    10. ³òë³íñüêèé Â.Â., Ïåðíàð³âñüêèé Î.Â., ÁàðàíîâàÀ.Â. Îö³íêà êðåäèòîñïðîìîæíîñò³ ïîçè÷àëüíèêà òà ðèçèêó áàíêó// «Ô³íàíñè Óêðà¿íè», 1999, ¹12, ñ.91 102
    11. Ãàéäóöüêèé À.Ï. Îö³íêà ³íâåñòèö³éíî¿ ïðèâàáëèâîñò³ Óêðà¿íè åêîíîì³êè // Åêîíîì³êà ³ ïðîãíîçóâàííÿ. 2004. - ¹3. Ñ.119-128.
    12. Äåì'ÿíåíêî Ì. ß., Ëåâ÷åíêî Í. Ì., Øåâ÷èê Â. Ï. Ô³íàíñè ï³äïðèºìñòâ. Ê., 2007. 371 c.
    13. Êîâàëüîâà Í.Ë. Ïðîáëåìè ï³äâèùåííÿ ³íâåñòèö³éíî¿ ïðèâàáëèâîñò³ ï³äïðèºìñòâ / Í.Ë. Êîâàëüîâà // Åêîíîì³êà ³ ìàðêåòèíã â XXI ñòîë³òò³, 2003 ð³ê. - ¹4
    14. Êîòëÿð Ì.Ë. Àíàë³ç ô³íàíñîâîãî ñòàíó ï³äïðèºìñòâà // Ô³íàíñè Óêðà¿íè.- 2004.- ¹ 5.- C.99-105.
    15. Êíÿçü Ñ.Â., Ãåîðã³àä³ Í. Ã., Êíÿçü Î. Â. Ô³íàíñîâèé ìåíåäæìåíò. Ë.: Âèäàâíèöòâî Íàö³îíàëüíîãî óí-òó "Ëüâ³âñüêà ïîë³òåõí³êà", 2006. 184 ñ.
    16. ÊðàìàðåíêîÃ.Î., ×îðíàÎ.ª. Ô³íàíñîâèé ìåíåäæìåíò. Êè³â: Öåíòð íàâ÷àëüíî¿ ë³òåðàòóðè, 2006ð. 520ñ.
    17. Íîñîâà Î.Â. Îö³íêà ³íâåñòèö³éíî¿ ïðèâàáëèâîñò³ Óêðà¿íè: îñíîâí³ ï³äõîäè // Åêîíîì³êà ³ ïðîãíîçóâàííÿ. 2003. - ¹3.- Ñ.119-137.
    18. Ïîäîëüñüêà Â.Î., ßð³ø Î.Â. Ô³íàíñîâèé àíàë³ç: Íàâ÷.ïîñ³áíèê. Ê.: Öåíò íàâ÷àëüíî¿ ë³òåðàòóðè, 2007 ð. ñ.488
    19. ÏðèìàêÒ.Î. Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà: Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê. Ê.: ³êàð, 2001. 178ñ.
    20. Îë³éíèê Î. Â., Þøêî Ñ. Â., Íàãàºâà Ã. Î. Ô³íàíñîâèé ìåíåäæìåíò. Õ.: ÕÍÀÓ, 2006. 158 ñ.
    21. Îö³íêà ³íâåñòèö³éíî¿ ïðèâàáëèâîñò³ åêîíîì³êè // Åêîíîì³êà ³ ïðîãíîçóâàííÿ.- 2004.- ¹ 4.- C.119-130.
    22. Ñîêîëîâà Ë.Â. Ô³íàíñîâà ïðèâàáëèâ³ñòü ï³äïðèºìñòâà: îö³íêà òà ïåðñïåêòèâè çàñòîñóâàííÿ // Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè åêîíîì³êè. 2005. - ¹6 (48).
    23. Òàðàñåíêî Í.Ô. Åêîíîì³÷íèé àíàë³ç ä³ÿëüíîñò³ ïðîìèñëîâîãî ï³äïðèºìñòâà. Ëüâ³â: ËÁ² ÍÁÓ, 2006 485ñ.
    24. Òàðàñåíêî Í.Â. Åêîíîì³÷íèé àíàë³ç. Íàâ÷. ïîñ. 3-º âèäàííÿ, ïåðåðîáëåíå. Ëüâ³â: “Íîâèé Ñâ³ò 2006” 2004 344ñ.
    25. Ô³ë³ìîíåíêîâ Î.Ñ. Ô³íàíñè ï³äïðèºìñòâ: Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê. Ê: Êîíäîð, 2007 400ñ.
  • 546. Аналіз фінансової ситуації на підприємстві
    Курсовые работы Экономика

    3,1815.Оборотності власного капіталу35,772,22Аналіз рентабельності та ділової активності підприємства показав, що за звітний період фінансова ситуація на підприємстві погіршилася. Рентабельність продажу знизилася з 0,024 до 0 за рахунок зменшення попиту на виготовлену продукцію і збільшення затрат на виробництво реалізованої продукції. Рентабельність капіталу підприємства знизилася з 0,13 до 0 ,що також засвідчує про зниження попиту на продукцію, зменшення прибутку від реалізації, збільшення затрат на виробництво і реалізацію підприємством своєї продукції. Рентабельність основних засобів та інших позаоборотних активів знизилась з 1,43 до 0 за рахунок зменшення прибутку від реалізації товарів, послуг. Рентабельність власного капіталу зменшилась з 0,86 до 0 внаслідок збільшення фінансування з спеціальних фондів та зменшення прибутку від реалізації товарів і послуг. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу знизився з 5,45 до 0,99 в зв'язку з зменшенням виручки від реалізації товарної продукції. Коефіцієнт оборотності мобільних коштів знизився з 8,91 до 1,52 , тобто знизилась швидкість обороту всіх мобільних засобів, це пов'язано з збільшенням виробничих запасів, товарної продукції та зменшенням виручки від реалізації. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів знизився з 10,49 до 2,06 це пов'язано з відносним збільшенням виробничих запасів, зменшенням незавершеного виробництва або зниженням попиту на готову продукцію. Коефіцієнт оборотності готової продукції знизився з 18,09 до 2,73 в зв'язку з зменшенням попиту на вироблену продукцію і з її накопиченнях на складах підприємства. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості знизився з 22,49 до 21,06 - це пов'язано з зменшенням комерційного кредиту, що надававсь підприємству. Коефіцієнт середнього строку обороту дебіторської заборгованості збільшився з 16,22 до 17,32 а це значить, що зменшився термін виплати дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності кредитної заборгованості знизився з 7,73 до 2,5 ,це відбулося за рахунок збільшення обсягів купівлі підприємством в кредит. Коефіцієнт середнього строку обороту кредитної заборгованості збільшився з 47,18 до 145,73 за рахунок збільшення строку повернення підприємством комерційного кредиту. Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів зменшилась з 59,40 до 3,18 за рахунок відносного збільшення основних засобів та інших позаоборотних активів та зменшення виручки від реалізації. Коефіцієнт оборотності власного капіталу зменшився з 35,77 до 2,22 за рахунок збільшення обсягів фінансування з спеціальних фондів, зменшення виручки від реалізації і показує тенденцію до бездіяльності частини власних коштів.

  • 547. Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. „Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. 1999. - № 32
    2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. „Баланс”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. 1999. - № 32
    3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3. „Звіт про фінансові результати”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. 1999. - № 32
    4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4. „Звіт про рух грошових коштів”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. 1999. - № 32
    5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5. „Звіт про власний капітал”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. 1999. - № 32
    6. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. 2008. - №40.
    7. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. - 2005. -№3.
    8. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 "Про складання фінансової звітності".
    9. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению/ Под ред. Г.П. Иванова. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2005.
    10. Бернштейн Н.А. Аналіз фінансової звітності, М: “Фінанси і статистика”, 2000
    11. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 2004.
    12. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.:”Бухгалтерський облік”,1998
    13. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємств в Україні та за кордоном // Економіка, фінанси, право. 2006. - №5
    14. Маркарьян Э.А., Герасименко, Г.П. "Фінансовый аналіз" М.: "ПРИОР", 2001 г.
    15. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2003.
    16. 1.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2001. - 132с.;
    17. 2.Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.;
    18. 5.Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2002;
    19. Балабанів И. Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта: Учеб. Посібник. - М.:”Фінанси й статистика”, 2006. - 80 с.
    20. Быкадоров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства:Практичний посібник. - М.:”Видавництво ПРІОР”, 2000. - 96 с.
    21. Ковальов В.В. Аналіз фінансового стану й прогнозування банкрутства. - Спб.:” Аудит-Ажур”. 2005
    22. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз:керування капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. М.:”Фінанси й статистика”, 2004.
    23. Кричевский Н.А. Як поліпшити фінансовий стан підприємства.М.:”Бухгалтерський облік”- 2007.
    24. Павліковський А.М. Ліквідність і платоспроможність підприємницьких структур, Журнал “Фінанси України”, №6, 2009
    25. Петров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. М.:”Фінанси й статистика”, 2004
    26. Русак Н.А., Стражев В.И. Мигун О.Ф. і ін. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник /Під общ. ред. Стражева В. И. - Мінськ:”Вища школа”, 2000. - 398 с.
    27. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е изд.,переробіт. І доп. - Мінськ: ТОВ”Нове видання”, 2004.-688с.
    28. Україна. Закон. „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16 липня 1999 р. // Галицькі контракти. 2001. - №36
    29. Україна. Закон. „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 17 червня 1999 р. //Галицькі контракти. 1999. № 38
    30. Фінансовий менеджмент під ред.-ю Самсонова Н.Ф.: Підручник. М.: 2001. 495 с.
    31. Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналізу. М.” ИНФРА-М”, 2000р.
  • 548. Антиглобализм: причины и последствия для мирового сообщества
    Курсовые работы Экономика

    Хотелось бы поделиться собственным опытом. Я работаю в школе города Нижнего Новгорода. Около года назад в школах началась кампания по "добровольному" оформлению зарплатных пластиковых карточек. После волны возмущений и протестов было объявлено, что свою заработную плату можно получать еще и по сберегательной книжке. В любом случае, что по карточке или книжке, работник должен заключить договор с Банком о предоставлении услуг начисления денег на счет. Банк это лишний посредник, он может устанавливать проценты за снятие денег и другие операции со счетом, рано или поздно банк вынудит всех взять пластиковые карты (упрощенный вариант чипов). В соответствии с Гражданским Кодексом РФ никто не в праве заставить человека заключить договор, в том числе и договор о перечислении заработной платы на счет в банке. На меня оказывалось различное воздействие со стороны начальства различных уровней, но я договор не заключила. Как впоследствии оказалось, и все, кто не хотел оформлять карточку, ее рано или поздно оформили. Результатом всего этого является то, что я сначала единственный человек в школе получала заработную плату наличными в школе, а не стояла в очереди за деньгами у банкомата. Потом ко мне присоединились другие работники.

  • 549. Антиинфляционная политика в Российской Федерации
    Курсовые работы Экономика

    Коренная ломка всей системы экономических отношений за годы не очень удачной и чрезмерно затянувшейся реформы создала, особенно на первом этапе, обстановку хаоса и неопределенности. Прежде всего это относится к денежно-финансовой сфере. Безудержный рост цен, натурализация хозяйства, чрезмерная либерализация внешнеторговой и валютной деятельности, фактическое уничтожение денежных сбережений, поспешная и неэффективная приватизация привели к падению доходов в хозяйстве и обострили все бюджетные проблемы. Произошло резкое сокращение объема бюджетного финансирования, получатели бюджетных средств оказались в очень тяжелом положении. По всей государственной финансовой системе был нанесен сильный удар, от которого она стала оправляться только после 1999 г. В течение всего десятилетия (1992-2001 гг.) функционированию государственной финансовой системы были присуши определенные черты, отражающие специфику периода перехода к рынку от социализма. В связи с высокой инфляцией, особенно начиная с 1992г., доходы бюджета стали зависеть от динамики цен или от уровня инфляции. Это достаточно распространенное в мире явление, оно наблюдается во многих странах, особенно в Латинской Америке. Здесь основной вопрос - мера влияния инфляции на доходы бюджета. Точных методик определения этой меры пока не разработано, но в принципе ясно, что чем выше инфляция, тем больше доля бюджетных доходов, полученных от нее. Само по себе формирование доходов бюджета за счет инфляции осуждать не следует. В таких сложных ситуациях лучше иметь такие доходы, чем ничего. Бюджет, осуществляя платежи за счет этих доходов, поддерживает социальное равновесие и удерживает общество от катастрофы. Но важно, чтобы период, когда инфляционные доходы играют заметную роль в бюджете, был как можно меньше. Ведь инфляционные доходы не связаны с реальными изменениями в производстве (объем продукции, ее структура, смена технологий и т.д.), они зависят только от повышения цен. Привыкание к инфляционным доходам таит в себе опасность деградации общества.

  • 550. Антиинфляционная политика государства
    Курсовые работы Экономика

    Второй подход рекомендуется сторонниками монетаризма. На первый план выдвигается денежно-кредитное регулирование, косвенно и гибко воздействующее на экономическую ситуацию. Если мероприятия бюджетной политики непосредственно направлены на рынок благ, то при проведении кредитно-денежной политики объектом регулирования является денежный рынок. Суть кредитно-денежной политики состоит в воздействии на экономическую конъюктуру через изменение количества находящихся в обращении денег (эмиссия). В экономиках рыночного типа центральные банки воздействуют на инфляцию косвенно, при помощи различных инструментов, причем влияние мер денежно-кредитной политики сказывается не сразу, а с определенными временными лагами, которые различны в разных странах и в разных условиях. Традиционными инструментами денежно-кредитной политики, влияющими на размер и структуру денежной массы, являются:

    • Операции на открытом рынке ценных бумаг. Покупая последние, банк увеличивает денежную базу, продавая сокращает ее. Широко используется в странах с развитым рынком ценных бумаг. Учетно-процентная или дисконтная политика. Заключается в регулировании учетной ставки процента (в РФ ставка рефинансирования). Учетная ставка это ставка, по которой коммерческие банки могут заимствовать денежные средства у центрального банка. Если центральный банк повышает учетную ставку, то объем заимствований уменьшается. В результате произойдет сокращение денежной массы в стране, так как уменьшатся операции коммерческих банков по предоставлению кредитов. При этом получая более дорогие заимствования, сами коммерческие банки будут повышать свои ставки по кредитам, что приведет к уменьшению спроса. При снижении учетной ставки процесс идет в обратном направлении.
    • Норма обязательного резервирования. Обязательные резервы это та часть суммы депозитов, которую коммерческие банки обязаны хранить в виде беспроцентных вкладов в центральном банке. Чем норма выше, тем меньше кредитов могут предоставлять коммерческие банки, и это ограничивает количество находящихся в обращении денег. Снижение нормы резервов действует в обратном направлении.
    • Валютная политика (валютное регулирование). Целевые показатели валютного курса (фиксированные или фиксированные с возможностью корректировок (скользящая привязка)) предусматривают следование денежно-кредитной политики страны валюты-якоря. Целевые показатели обменных курсов лишают ЦБ самостоятельности в денежно-кредитной политике на собственном финансовом рынке; создают возможности для внешних спекулятивных атак. Достижение реального валютного курса ставится в зависимость от уровня внутренних цен. Что касается фиксированных курсов с возможностью корректировки, то после валютного кризиса 1991 г. большинство стран от них отказалось именно из-за чрезмерно высокой зависимости от внешних спекулятивных атак.
    • Таргетирование инфляции - установление целевых показателей. Получило в последние 5-6 лет большое распространение как метод регулирования национального финансового рынка: в настоящее время таргетирование инфляции применяют около 21 стран (8 развитых и 13 развивающихся). Таргетирование инфляции предусматривает непосредственное следование целевым показателям инфляции. ЦБ обязан следовать одному цифровому показателю инфляции или его установленному диапазону. Таргетирование способствует укреплению доверия к данному финансовому рынку, так как показывает, что низкий уровень инфляции главная цель политики регулирования финансового рынка в данной стране. Однако таргетирование инфляции не может быть эффективным в странах, которые не обладают устойчивостью финансового рынка.
  • 551. Антиинфляционная политика и ее особенности в Республике Беларусь
    Курсовые работы Экономика

     

    1. "А как же инфляция?" // Национальная экономическая газета № 75 от 8 октября 2002 года (стр.19).
    2. «Итоги 2003» // Финансовый директор №1 2004г. (стр.4-10).
    3. Богомолов О.Т. "Реформы в зеркале международных сравнений". М, "Экономика", 1998.
    4. Вечерко Г., Каштанова Е. "Экономика Беларуси на стыке двух веков: тенденции, проблемы перспективы". "Инфляция: причины, факторы, последствия" // Белорусский банковский бюллетень № 15, 2002.
    5. «О социально-экономическом развитии РБ в январе 2003г» // Экономика. Финансы. Управление. №3 2003г. (стр.120-122).
    6. "Денежно-кредитная политика в I квартале 2002 года" // Белорусский банковский бюллетень № 15, 2002.
    7. Зиновский В.И., Гасюк Г.И., Михно В.Г. "Республика Беларусь в цифрах". Краткий статистический сборник. Минск, 2002.
    8. "Инфляция в Беларуси: что, как и почему" под редакцией М.Л. Свиридовича, В.П. Лыча. Минск, 1996.
    9. Ковалев М. "Антиинфляционная политика для Республики Беларусь" // Вестник Ассоциации белорусских банков № 48, 2000.
    10. Ковалев М. "Как обуздать инфляцию?" // Банковский вестник № 10, 2001.
    11. Красавина Л.Н. "Инфляция и антиинфляционная политика". М, "Финансы и статистика", 2000.
    12. Крединс Н.Е. "Экономические реформы правительства М.Тэтчер" // Финансовый менеджмент № 4, 2001.
    13. Криворотов Д. "Обменный курс в качестве номинального якоря денежно-кредитной политики" // Банковский вестник № 10, 2001.
    14. Купреева Л. "Инфляцию обуздать трудно, но надо" // Национальная экономическая газета № 23(543) от 29 марта 2002 г.
    15. Луссе А.В. "Макроэкономика". Санкт-Петербург, 1999.
    16. «Большой скачок большие деньги» // Дело (Восток + Запад) №1 2004г. (стр.8-9).
    17. Национальная экономическая газета от 9 августа 2002 года (стр.1).
    18. "О работе народного хозяйства Республики Беларусь в январе-сентябре 2002 года" // Национальная экономическая газета № 83 от 5 ноября 2002 года (стр.4).
    19. "Программа социально-экономического развития Республики Беларусь на 2001-2005 гг."
    20. "Программа социально-экономического развития Республики Беларусь на 2002 г."
    21. Сафронова Л.Т. "Антиинфляционная политика: опыт зарубежных стран". Новороссийск, 2000.
    22. Тарасов В.С. "Денежно-кредитная политика и инфляция" // Финансы, учет, аудит № 9, 2000.
    23. Тихонов А.О. "Антиинфляционная политика: перспективы на 2001 год" // Вестник Ассоциации белорусских банков № 34, 2000.
    24. Травин Д.Л. "Долгая дорога к чуду" // Звезда № 2, 2000.
    25. Усов В.В. "Деньги. Денежное обращение. Инфляция". Москва, 1999.
    26. Алымов Ю., Гулев В. Приемлема ли для Беларуси политика таргетирования инфляции? // Банковский вестник. - 2000. - №34. - С. 2-7.
    27. Желиба Б. Денежно-кредитная политика национального банка в переходной экономике // Вестник Ассоциации белорусских банков. - 2002. - №14-15. - С. 34-37.
    28. Ковалев М. Антиинфляционная политика для Республики Беларусь // Вестник Ассоциации белорусских банков. - 2000. - №48. - С. 17-24.
    29. Ковалев М. Инфляция. Способна ли Беларусь остановить ее? // Директор. - 2001. - №1. - С. 8-10.
    30. Красная Т. Проблема неплатежей и условия ее решения // Белорусский банковский бюллетень. - 2002. - №17. - С. 39-46.
    31. Матяс А., Крупа О. Инвестиционный климат Беларуси: направления улучшения // Белорусский банковский бюллетень. - 2001. - №10. - С. 41-59.
    32. Перепечко С. Немонетарные факторы инфляции // Банковский вестник. - 2001. - №22. - С. 29-35.
  • 552. Антиинфляционная политика и особенности инфляции в переходной транзитивной экономике
    Курсовые работы Экономика

    Список литературы

    1. Адам Я. Инфляция и безработица // Вопросы экономики. - 1991. - N 1. - С.38-45.
    2. Амосов А. Особенности инфляции и возможность противодействия ей // Экономист. - 1998. - N 1. - С.67-75.
    3. Андрианов В. Деньги и инфляция // Общество и экономика. - 2002. - N 1. - С.5-18.
    4. Андрианов В. Инфляция и методы ее регулирования // Маркетинг. - 2000. - N 5. - С.3-13.
    5. Андрианов В. Инфляция и методы ее регулирования // Маркетинг. - 2006. - N 4. - С.3-18.
    6. Андрианов В. Инфляция и методы ее регулирования // Общество и экономика. - 2006. - N 4. - С.135-162.
    7. Андрианов В. Инфляция: основные виды и методы регулирования // Экономист. - 2006. - N 6. - С.34-42.
    8. Афанасьев М. Инфляция издержек и финансовая стабилизация / М.Афанасьев, О.Вите // Вопр. экономики. - 1995. - N 3. - С.45-53.
    9. Белоусов Д. Монетарные и немонетарные факторы инфляции в российской экономике в 1992-1994 гг. / Д.Белоусов, Д.Клепач // Вопр. экономики. - 1995. - N 3. - С.54-62.
    10. Белоусов Р. Инфляция: факторы, механизм, стратегия преодоления / Р.Белоусов, А.Белоусов, Д.Белоусов // Экономист. - 1996. - N 4. - С.39-46.
    11. Беляков А. Еще раз о природе инфляции // Экономист. - 1995. - N 12. - С.59-67.
    12. Бокарева Л. Факторы инфляции // Экономист. - 1996. - N 2. - С.83-87.
    13. Братищев И. Антиинфляционная политика: механизм реализации / И.Братищев, С.Крашенинников // Экономист. - 1995. - N 3. - С.22-34.
    14. Гамза В.А. Инфляция в России: аналитические материалы // Деньги и кредит. - 2006. - N 9. - С.58-70.
    15. Гапоненко А.Л. Инфляция, ставка процента и ожидания / А.П.Гапоненко, Ю.Л.Плущевская // Деньги и кредит. - 1995. - N 3. - С.15-20.
    16. Герасименко В. Инфляция в России: причины, характер, перспективы // Российский экономический журнал. - 1995. - N 10. - С.17-24.
    17. Гиперинфляция, которую мы заслужили // Эпиграф. - 1998. - Сент. (N 36). - С.8.
    18. Глущенко К.И. Инфляция в Западной Сибири // ЭКО. - 1995. - N 4. - С.100-113.
    19. Замков О.О. Инфляция и инвестиции в рыночной экономике // Вестник Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 1995. - N 3. - С.69-86.
    20. Зотов. Инфляционные процессы и подходы к их регулированию: анализ опыта КНР и СССР // Экономические науки. - 1990. - N 11. - С.52-62.
    21. Икес Б. Инфляция в России: уроки для реформаторов // Вопр. экономики. - 1995. - N 3. - С.22-33.
    22. Илларионов А. Инфляция и экономический рост // Вопр. экономики. - 1997. - N 8. - С.91-111.
    23. Илларионов А. Природа российской инфляции // Вопр. экономики. - 1995. - N 3. - С.4-21.
    24. Инфляция и валютная политика // Экономист. - 2003. - N 12. - С.39-55.
    25. Калинин А. О страшной тайне российской инфляции // Россия XXI век. - 2001. - N 3 - С.46-67.
    26. Красавина Л.Н. Денежная реформа 1992-1993 годов и проблемы регулирования инфляции в России / Л.Н.Красавина, С.А.Андрюшина // Деньги и кредит. - 2003. - N 8. - С.66-72.
    27. Красавина Л.Н. Регулирование инфляции как фактор экономической стабилизации // Финансы. - 2000. - N 4. - С.36-39.
    28. Лушин С. Инфляция. Возможности регулирования // Плановое хозяйство. - 1990. - N 10. - С.20-29.
    29. Лушин С.И. Инфляция: общий подход // Финансы. - 1996. - N 11. - С.3-9.
    30. Матлин А.М. Особенности инфляционных процессов при переходе к рыночной экономике // Деньги и кредит. - 1993. - N 4. - С.40-44.
    31. И.Г. Минервин. Зарубежные исследователи о путях трансформации Российской экономики. "Россия и современный мир". №4. 2001
  • 553. Антиинфляционная политика РФ
    Курсовые работы Экономика

    Второй подход рекомендуется сторонниками монетаризма. На первый план выдвигается денежно-кредитное регулирование, косвенно и гибко воздействующее на экономическую ситуацию. Если мероприятия бюджетной политики непосредственно направлены на рынок благ, то при проведении кредитно-денежной политики объектом регулирования является денежный рынок. Суть кредитно-денежной политики состоит в воздействии на экономическую конъюктуру через изменение количества находящихся в обращении денег (эмиссия). В экономиках рыночного типа центральные банки воздействуют на инфляцию косвенно, при помощи различных инструментов, причем влияние мер денежно-кредитной политики сказывается не сразу, а с определенными временными лагами, которые различны в разных странах и в разных условиях. Традиционными инструментами денежно-кредитной политики, влияющими на размер и структуру денежной массы, являются:

    1. Операции на открытом рынке ценных бумаг. Покупая последние, банк увеличивает денежную базу, продавая сокращает ее. Широко используется в странах с развитым рынком ценных бумаг.
    2. Учетно-процентная или дисконтная политика. Заключается в регулировании учетной ставки процента (в РФ ставка рефинансирования). Учетная ставка это ставка, по которой коммерческие банки могут заимствовать денежные средства у центрального банка. Если центральный банк повышает учетную ставку, то объем заимствований уменьшается. В результате произойдет сокращение денежной массы в стране, так как уменьшатся операции коммерческих банков по предоставлению кредитов. При этом получая более дорогие заимствования, сами коммерческие банки будут повышать свои ставки по кредитам, что приведет к уменьшению спроса. При снижении учетной ставки процесс идет в обратном направлении.
    3. Норма обязательного резервирования. Обязательные резервы это та часть суммы депозитов, которую коммерческие банки обязаны хранить в виде беспроцентных вкладов в центральном банке. Чем норма выше, тем меньше кредитов могут предоставлять коммерческие банки, и это ограничивает количество находящихся в обращении денег. Снижение нормы резервов действует в обратном направлении.
    4. Валютная политика (валютное регулирование). Целевые показатели валютного курса (фиксированные или фиксированные с возможностью корректировок (скользящая привязка)) предусматривают следование денежно-кредитной политики страны валюты-якоря. Целевые показатели обменных курсов лишают ЦБ самостоятельности в денежно-кредитной политике на собственном финансовом рынке; создают возможности для внешних спекулятивных атак. Достижение реального валютного курса ставится в зависимость от уровня внутренних цен. Что касается фиксированных курсов с возможностью корректировки, то после валютного кризиса 1991 г. большинство стран от них отказалось именно из-за чрезмерно высокой зависимости от внешних спекулятивных атак.
    5. Таргетирование инфляции - установление целевых показателей. Получило в последние 5-6 лет большое распространение как метод регулирования национального финансового рынка: в настоящее время таргетирование инфляции применяют около 21 стран (8 развитых и 13 развивающихся). Таргетирование инфляции предусматривает непосредственное следование целевым показателям инфляции. ЦБ обязан следовать одному цифровому показателю инфляции или его установленному диапазону. Таргетирование способствует укреплению доверия к данному финансовому рынку, так как показывает, что низкий уровень инфляции главная цель политики регулирования финансового рынка в данной стране. Однако таргетирование инфляции не может быть эффективным в странах, которые не обладают устойчивостью финансового рынка.
  • 554. Антиинфляционная политика. Причины инфляции в Республике Беларусь
    Курсовые работы Экономика

    Так в среднем за 2009 год ставка по новым срочным депозитам населения составила 20,2 % годовых. За январь-февраль 2010 года рублевые вклады населения в белорусских банках увеличились более чем на 1,17 триллиона Br, и на начало марта достигли почти 19,33 триллиона Br. А вот депозиты в иностранной валюте за февраль уменьшились на 28,8 миллиона долларов США. Это свидетельствует о росте доверия населения к национальной валюте и банковской системе в целом, а также к проводимой Национальным банком процентной политике, которая направлена на поддержание процентных ставок по срочным вкладам населения в национальной валюте на уровне, существенно превышающем как инфляцию, так и доходность сбережений в иностранной валюте. Несмотря на непростую ситуацию на международных рынках, Беларуси удалось принять достаточные меры, чтобы сбалансировать экспортно-импортные операции. Объем экспорта в 2009 г. составил более 60% к уровню 2008 г. Приложены максимальные усилия, чтобы минимизировать расходы на импорт в течение года. Выполнены все показатели социальной сферы: в полном объеме осуществлялись выплаты пенсий, стипендий и социальных пособий, профинансированы все государственные программы. Выполнен бюджет прошлого года. А снижение индекса потребительских цен в Беларуси в 2009 году эксперты связывают не только с оздоровлением национальной экономики после кризиса, но и со слабым потребительским спросом. На фоне проблем со снижением доходов граждане несколько умерили аппетиты, ограничив различные покупки, в том числе и за счет кредитных ресурсов. В свою очередь снижение спроса на различные товары и услуги не позволяло продавцам поднимать цены. Кстати, снижение потребительской активности процесс достаточно инерциальный и может продолжиться и в нынешнем году. В 2010 году инфляция вполне способна оказаться даже ниже 9-11 %, запланированных на 2010 год. За период с 2008 по 2010 годы планировалось акционировать 519 предприятий, но позже правительство своими постановлениями несколько раз корректировало первоначальные планы, в основном перенося сроки акционирования на более поздний период. В Беларуси в 2009 г. форму собственности сменили 169 предприятий республиканской собственности, на базе которых создано 108 открытых акционерных обществ. В целях формирования и развития конкурентной среды на товарных рынках республики Министерством экономики в январе-декабре 2009 года продолжена работа по предупреждению, ограничению и пресечению монополистических проявлений хозяйствующих субъектов, занимающих доминирующее положение на товарных рынках и органов государственного управления. С целью совершенствования и усиления мер антимонопольного регулирования, направленных на создание для субъектов хозяйствования условий конкуренции на товарных рынках, принят Указ Президента Республики Беларусь от 13 октября 2009 г. № 499 «О некоторых мерах по совершенствованию антимонопольного регулирования и развитию конкуренции».

  • 555. Антикризисная политика государства
    Курсовые работы Экономика

    Влияние кризиса на мировую экономику проявляется следующим образом:

    • Вслед за падением спроса на американском рынке кризис перекинулся на "новые индустриальные страны", где началась остановка производства;
    • Сокращение объемов продаж и мирового промышленного производства приводит к новым обвалам на фондовых рынках планеты и переходу инфляции в стагфляцию, происходит падение цен на нефть, возрастает число безработных, происходит масштабное падение потребления;
    • Кризис затрагивает все страны, включенные в мироэкономику, и влечет за собой продолжительную депрессию и разрушительные последствия глобальной хозяйственной дестабилизации;
    • Правительства стран мира не располагают стратегиями преодоления кризиса, вероятность их выработки (в силу недооценки кризиса и незаинтересованности в необходимых преобразованиях) до перехода кризиса в пиковую фазу крайне невелика;
    • Начавшийся мировой экономический кризис является системным, обусловленным противоречиями неолиберальной модели капитализма (мировое хозяйство не может дальше развиваться по-старому), исчерпаны ресурсы экономической политики, построенной на соединении систематического снижения реальной заработной платы со стимулированием потребления;
    • Падение потребления в "старых индустриальных странах" привело к потере эффективности экономической модели, основанной на эксплуатации дешевой рабочей силы в "третьем мире" (дальнейшее снижение товарных цен за счет сверхэксплуатации рабочей силы невозможно, ее ресурсы также почти исчерпаны);
    • Инфляция является одним из проявлений глобального кризиса и порождена изменением баланса между товарной и денежной массой в экономике (обесцениванием значительной части ценных бумаг, жилой недвижимости, а также проявившимся в ходе американского ипотечного кризиса падением покупательной способности населения);
    • Кризис знаменует собой смену понижательной волны в развитии мироэкономики повышательной (как кризис смены волн, он окажется тяжелым и продолжительным);
    • По итогам глобального кризиса энергопотребление в мире возрастет, возникнут новые способы получения энергии, значение углеводородов упадет;
    • Кризис приводит к разрушению изолированных рынков труда и поспособствует образованию единого мирового рынка рабочей силы;
    • Кризис поспособствует укрупнению глобальных монополий и усилению их роли в мировом хозяйстве (значение среднего и мелкого бизнеса еще более упадет);
  • 556. Антикризисная политика правительства Российской Федерации и её эффективность
    Курсовые работы Экономика

    Кризис. Рынок оказывается переполненным товарами, спрос стремительно уменьшается, а производство продолжается, хотя товарные запасы растут. Естественно, следует стремительное падение цен, разрушается механизм кругооборота капитала. Возникают кризис не платежей и гигантский дефицит наличных денег. Производство хотя и запоздало, но быстро сворачивается. Курс ценных бумаг падает, они обесцениваются, векселям уже никто не верит. Начинается период крахов, ликвидации предприятий. В первую очередь распадаются банки и кредитные учреждения, поскольку невозврат кредитов носит массовый характер. Естественно, резко возрастает ссудный процент. Возрастает безработица, достигая критической черты, а заработная плата падает. Очевидно, когда прибыли падают даже у крупнейших предприятий, никто не думает о капитальных вложениях -- их масштабы падают. Такую нерадостную картину представляет собой фаза кризиса.

  • 557. Антимонопольна політика держави: необхідність, сутність і значення
    Курсовые работы Экономика

     

    1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
    2. Господарський кодекс України. За станом на 20 лютого 2007 року / Верховна Рада України. Офіційне видання. К.: Парламентське вид-во, 2007. 200 с. (Б-ка офіційних видань).
    3. Про Антимонопольний комітет України: закон України від 26 листопада 1993 р. №3660-ХІІ//Відом. Верхов. Ради України. 1993. - № 50. Ст. 472
    4. Про захист від недобросовісної конкуренції: закон України від 07 червня 1996 р. № 237/96//Відом. Верхов. Ради України. 1996 р. - № 36. Ст. 164
    5. Про захист економічної конкуренції: закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-ІІІ//Відом. Верхов. Ради України. 2001 р. - № 12. - Ст. 64
    6. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: закон України від 18 лютого 1992 р. № 2132-ХІІ//Відом. Верхов. Ради України.- 1992. - № 21. Ст. 296
    7. Про природні монополії: закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682-ІІІ//Відом. Верхов. Ради України. 2000 р. - № 30. Ст. 238
    8. Архангельський Ю. Про необхідність державного планування ринкової економіки // Економіка України. 2004. - № 3 (508). С.47-53
    9. Архангельський Ю. Чи є шкода від монополії» // Економіка України. 2006. - № 11. С. 62 69
    10. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2008.- 719с.
    11. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю, Медведєв В.С. Політична економія: підручник. К.: Ніка-Центр 2000. 526 с.
    12. Бодров В.Г., Рибалкін В.О. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Академвидав, 2004. 672 с. (Альма-матер)
    13. Валітов С.С. Конкурентне право України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2006. 432 с.
    14. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. / 2-ге вид., перероб. І допов. К.: Вища шк., 2002. 543 с.: іл.
    15. Денисенко М.П., Діденко О.М., Ніколенко Ю.М., Руженський М.М., Федоренко В.Г. Основи економічної теорії: Підручник / За науковою ред. проф. Федоренка В.Г. К.: Алерта, 2005. 511 с.
    16. Лагутін В. Шкода від монополії і користь від конкуренції: чи все так просто? // Економіка України. 2007. - № 4 (55). 55 61
    17. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий центр «Академія», 2002. 472 с. (Альма-матер)
    18. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2002. 687 с. (Вища освіта ХХІ століття)
    19. Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф., Чистов С.М. та ін. державне регулювання економіки: Навч. посібник . К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
    20. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник. Київ: ЦУЛ, 2003. 412 с.
    21. Станько Н.Л. Основні засади реалізації антимонопольної політики на регіональному рівні // науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. 2003. - № 12. С. 185 191
    22. Тарнавська Н. Напрями удосконалення антимонопольної політики в Україні // Вісник Хмельницького національного університету. 2006. - № 3 (82). С. 56 61
    23. Филюк Г. Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і практичній аспекти // Економіка України. 2008. - № 1. С. 30 - 40
    24. Черкасова О.В. Держава як субєкт господарської діяльності: дещо з теорії питання // Наукові праці Донецького національного технічного університету Серія: Економічна. 2005. Випуск 97. С. 140 148
    25. Чухно А.А Твори: У 3 т. / НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Наук.-дослід. фін. ін.-т при М-ві фін.України. К., 2006. Т. 1: Становлення і розвиток ринкової економіки. 2006. 592 с.
  • 558. Антимонопольная политика в России
    Курсовые работы Экономика

    3. Благодаря монопольным ценам монополия получает монопольно высокую прибыль;

    • Главной целью монополиста является получение максимальной прибыли, для чего он чаще всего использует положительный эффект масштаба;
    • Существует много классификаций монополии, но мы акцентировали внимание на делении на естественные и искусственные монополии;
    • Главной целью всякой антимонопольной политики является пресечение монополистических злоупотреблений;
    • Российские монополии в большинстве своем естественные и формировались по координально иному пути нежели зарубежные;
    • Прямое дробление монополий на мелкие предприятия ввиду объективных причин не лучший способ борьбы с монополией, тем более естественной;
    • Основной путь борьбы с негативными сторонами естественных монополий состоит в государственном контроле над ценообразованием на естественно-монопольные товары и/или за объемом их производства;
    • В случае искусственного монополизма основным направлением регулирования является противодействие формированию таких монополий, а порой и разрушение уже сложившихся;
    • Основанием для приведения в действие антимонопольной политики является наличие любого из двух основных признаков монополизации рынка, а именно: либо концентрации очень большой доли рынка в руках одной фирмы, либо переплетения ведущей фирмы с конкурентами;
    • При определении степени концентрации в той или иной отрасли государство обычно ориентируется на три показателя деятельности крупнейших компаний: размеры оборота, число занятых и величину капитала. Наиболее важным из них с точки зрения политики является доля оборота фирмы на конкретном рынке, поскольку именно она показывает, какую часть общего предложения товара концентрирует данная фирма;
    • Переплетение ведущей фирмы с конкурентами чаще всего реализуется в трех формах: создании картеля, системе участий, личной унии;
    • В практике проведения антимонопольной политики постоянно сосуществуют два подхода, имеющие свои достоинства и недостатки: поведенческий критерий применения санкций, структурный критерий применения санкций;
    • Практика антимонопольного регулирования искусственных монополий в развитых странах обычно сочетает оба подхода.
    • Реализация положений антимонопольного законодательства за рубежом осуществляется в административном, судебном или смешанном порядке. В последнем случае решения административных органов могут быть обжалованы в судах.
    • Можно выделить три принципиальных возможности понижения степени монополизации в России: прямое разделение монопольных структур; иностранная конкуренция; создание новых предприятий.
    • Главным органом, осуществляющим антимонопольную политику в России, является Министерство по антимонопольной политике и поддержке предпринимательства
    • Основными законами, регулирующими монополии, являются закон «О конкуренции и ограничении монополистической деятельности на товарных рынках» и закон «О естественных монополиях».
  • 559. Антимонопольная политика государства
    Курсовые работы Экономика

    При определенных условиях введение уголовной ответственности эквивалентно дополнительному денежному штрафу. Как показывает мировая практика, ценовые сговоры - главные враги конкуренции - обычно инициирует высший исполнительный менеджмент компаний. Однако практически реализовать картельное соглашение без исполнительного менеджмента среднего звена, как правило, невозможно. Компании, участвующие в незаконных действиях, вынуждены увеличивать вознаграждения менеджерам на сумму, которая считается справедливым вознаграждением за риск применения против них уголовных санкций. Принципиальное отличие вероятности уголовных санкций от ожидаемого оборотного штрафа состоит в том, что дополнительные выплаты менеджерам должны производиться не только в случае обнаружения и доказательства незаконных действий, но и до этого. Такие затраты компаний тем больше, чем шире круг менеджеров, участвующих в заключении и реализации картельного соглашения. Согласно экономической теории, если оборотных штрафов и системы ослабления наказания недостаточно, чтобы предотвратить картельные соглашения, то комбинация указанных санкций с трансфертами в отношении отдельных сотрудников может привести к достижению названной цели.

  • 560. Антимонопольне управління діяльністю підприємства
    Курсовые работы Экономика

    З метою реалізації багатостороннього Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики та на його підставі уже у 1993 році була утворена Міждержавна рада з антимонопольної політики (МРАП або Антимонопольна рада) країн-учасниць СНД. Відповідно до Положення про Антимонопольну раду, яке є невід'ємною частиною зазначеного Договору, МРАП вирішує наступні основні завдання:

    1. координація спільної діяльності сторін щодо створення правових засад попередження обмежень та припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції на території країн СНД;
    2. сприяння у розробці та удосконалення національного законодавства з питань конкуренції;
    3. розробка правил та механізмів реалізації конкретних аспектів попередження обмеження та припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції на території країн СНД;
    4. сприяння сторонам в обміні нормативно-правовою, методичною та іншою інформацією в галузі антимонопольної політики і конкуренції;
    5. розгляд і вирішення спорів між господарюючими суб'єктами сторін з питань, що є предметом Договору;
    6. розробка і внесення пропозицій щодо вирішення спірних питань між сторонами з предмету Договору з метою розгляду на засіданнях Ради голів держав;
    7. організація експертиз проектів документів, пов'язаних з реалізацією Договору;
    8. звернення з поданнями та запитами про вирішення спорів в економічний суд СНД.