Информация

46501. Природний відбір
Биология

Еволюції організмів можуть піддаватися не лише окремі організми, але і групи їх (різновиди, раси). Радянський біолог І. І. Шмальгаузен розвинув (1946) уявлення про груповий відбір виживання популяцій, видів, пологів, сімейств, загонів і тому подібне Але оскільки груповий відбір відбувається на основі переживання організмів, з яких складаються ці групи, що веде роль в еволюції грає і індивідуальна еволюція організмів відбір найбільш пристосованих особин. Мутаційний процес, що безперервно йде, змінює генотипи, і вільне схрещування забезпечують генетичну різноманітність популяції. Мутації і їх комбінації, виявляючись в фенотипі, обумовлюють фенотипічну різноманітність організмів (невизначена мінливість, по Дарвіну). В результаті особини даної популяції різно реагують навіть на одні і ті ж чинники зовнішнього середовища. Біологічна різноякість особин в популяції і високі темпи розмноження, що приводять до недоліку життєвих засобів, їжі, притулків і т. п., служать передумовами боротьби за існування, в ході якої частина особин популяції гине, елімініруєтся, а частина виживає, відбирається. Таким чином, еволюція організмів може відбуватися лише за наявності мутаційної мінливості, що створює матеріал для відбору, і представляє головний (але не єдиний) чинник еволюції. Чим гостріше боротьба за існування, тим сильніше елімінація (загибель особин або груп організмів) і тим строго еволюції організмів. Але дуже різкі зміни зовнішнього середовища викликають масову загибель невиборчу елімінацію, при якій, як і за відсутності загибелі, відбору бути не може. Еволюція організмів йде лише при виборчій елімінації загибелі менш пристосованих особин. Розмножуючись особини, передають потомству свої спадкові особливості (свої генотипи), що і забезпечує можливість пристосованого розвитку наступного покоління: Еволюції організмів йде по фенотипам, але відбираються генотипи. Значення еволюції організмів не у виживанні як такому, а в тому, що особини, що вижили, залишають потомство.
46502. Природний рекреаційний потенціал Росії
География

У Роси, що має розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів великою є роль річкового транспорту. Найбільше значення він має там, де відсутні інші види транспорту,- особливо на Далекій Півночі. Більше ніж 2/3 від усього вантажообігу річкових перевезень припадає на Волго-Камський басейн. Морський транспорт Росії обслуговує в основному зовнішню торгівлю. Найбільшими портами на Чорному морі є Новоросійськ і Туапсе (експорт нафти, імпорт зерна), на Балтійському - Санкт-Петербург (експорт лісу), на Баренцовому - Мурманськ (експорт апатитів, кольорових металів), на Далекому Сході - Владивосток і Находка (різноманітні вантажі). Після розпаду СРСР Росія втратила основні порти на півдні й півночі. Розробляються проекти будівництва нових портів поблизу Санкт-Петербурга й на чорноморському узбережжі Кавказу.
46503. Природничо-наукова й гуманітарна культури
Социология
46504. Природничо-наукова картина миру
Биология

Щоб ясно оцінити революційний переворот, здійснений Ньютоном у механіку й точному природознавстві в цілому, необхідно насамперед протиставити його метод принципів чисто умоглядним побудовам колишньої натурфілософії й широко розповсюдженим у його час гіпотезам про "сховані" якостях. Про натурфілософський підхід до вивчення природи ми вже говорили, відзначивши, що в переважній більшості таких поглядів були нічим не підкріпленими умоглядами й спекуляціями. І хоча в заголовку книги Ньютона теж зустрічається термін "натуральна філософія" , в XVII і XVIII ст. він позначав вивчення природи, тобто природознавство. Твердження Ньютона, що гіпотези не повинні розглядатися в експериментальній філософії, було спрямовано проти гіпотез про "сховані" якості, справжньої ж гіпотези, що допускають експериментальну перевірку, становлять основу й вихідний пункт всіх досліджень у природознавстві. Як неважко догадатися, самі принципи теж є гіпотезами глибокого й досить загального характеру.
46505. Природні ресурси
Экология

Вторинні енергетичні ресурси (ВЕР) це енергія різних видів, яка залишає технологічний процес чи установку і використання якої не є обов'язковим для здійснення основного технологічного процесу. Вона являє собою побічну продукцію, що за відповідного рівня техніки може бути частково або повністю використана для потреб нової технології чи енергозбереження інших процесів на тому самому підприємстві або за його межами. Нині особливо великі витрати теплоти на електростанціях, у металургійній, хімічній, нафтопереробній та нафтодобувній промисловості, у сільському господарстві та інших галузях господарства. За розрахунками, до 50 % виробленої теплоти в Україні втрачається. ВЕР поділяють на три основні групи: надлишкового тиску, горючі і теплові. ВЕР надлишкового тиску це потенційна енергія відходів, газів, води, пари з підвищеним тиском, яка може бути використана перед викидом в атмосферу. Такі ВЕР використовують для отримання механічної і електричної енергії. Горючі ВЕР це горючі гази і відходи одного виробництва, які можуть бути застосовані у вигляді палива в інших виробництвах (тріски, тирса, стружка в деревообробній промисловості, доменний газ у металургійній, тверді й рідкі паливні відходи в різних галузях промисловості). Теплові ВЕР фізична теплота відхідних газів, основної та побічної продукції виробництва, попелу і шлаків; гарячої води й пари; робочих тіл систем охолодження технологічних процесів. Теплові ВЕР можна використати для отримання теплоти, холоду, електроенергії в утилізаційних установках. Об'єм теплоенергії, виробленої за рахунок теплових ВЕР, становить близько 25 % у структурі теплоенергетичного балансу. Використання ВЕР у багатьох випадках економічно ефективне, оскільки питомі капітальні вкладення в установку для утилізації теплових ВЕР, віднесені до 1 т заощадженого палива, нижчі, ніж ціна на паливо з урахуванням його транспортування.
46506. Природні ресурси та проблеми їх вичерпності
Экология

Земельні ресурси - це верхній шор зонної кулі, який у процесі суспільного виробництво використовується як основний засіб виробництва (особливо у таких галузях народного господарства, як лісова і сільська/. Земельні ресурси залежно від їх призначення поділяють на: землі сільськогосподарського призначання /використовуються для потреб сільського господарство/; землі населених пунктів /землі, закріплені за окремими містами, селищами міського типу і сільськими насаленими пунктами/; землі промисловості, транспорту, звязку, оборони та іншого призначення (використовуються для розвитку відповідних галузях); землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного ат історико-культурного призначення (заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, ботанічних садів, місць масового відпочинку населення тощо/; землі лісового фонду (вкриті лісом, а також по вкриті лісом, які виділені для потреб лісового господарства); землі водного фонду /зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також виділені на берегах водойм під смуги відведення; землі запасу /не передані у власність або по надані у постійно користування/.
46507. Природное районирование России и природа Восточно-европейской равнины
География

Зона степей невелика по площади и занимает юг европейской части страны и Западной Сибири. На примере степей особенно отчетливо видно, что только по количеству выпадающих осадков судить об увлажненности нельзя. Осадков здесь выпадает мало от 300 до 450 мм, примерно столько же, сколько в зоне тундры. Но тундра заболочена и отличается избыточным увлажнением. В степях же наблюдается недостаток влаги. Коэффициент увлажнения в зоне степей изменяется от 0,60,8 (у северной границы) до 0,3 (на юге). Циклоны над степью проходят реже, чем над лесной зоной. Летом стоит ясная, солнечная погода. Высокие летние температуры (средняя температура июля составляет +21 ... +23 °С) и сильные ветры обусловливают значительное испарение с поверхности и периодически происходящие засухи, суховеи, пыльные бури, причиняющие большой вред растительности. Так как осадков выпадает немного, а испаряемость в 2 раза превышает количество осадков, здесь нет условий для вымывания перегноя в глубину почвенных горизонтов. В степи распространены черноземы с очень темной окраской и с зернистой структурой. Мощность перегнойного горизонта достигает 5080 см. В бассейне реки Кубань граница этого горизонта отмечена на глубине 1,5 м. Черноземы самые плодородные почвы нашей страны. В южной полосе степей распространены темно-каштановые почвы, менее плодородные и нередко засоленные.
46508. Природно-заповедные объекты Украины
Экология

В акклиматизационном зоологическом парке собрана уникальная коллекция диких животных из различных стран: антилопы, бизоны, зубры, зебры, ламы, олени, из птиц - африканские страусы, нанду, эму, казуары, лебеди, фламинго, журавли и др.; успешно размножается лошадь Пржевальского. Проводятся опыты по гибридизации. В А. широко применяются методы полувольного и вольного содержания диких животных, что даёт возможность изучить сложные процессы приспособления животных к новым условиям существования и руководить этими процессами. Большую ценность представляет также ботанический парк, в котором успешно проводят опыт акклиматизации в условиях засушливого Юга св. 120 древесных и кустарниковых пород (ясень, белая акация, дуб черешчатый и др.). Посадка в южной степи древесных насаждений и устройство прудов сделали А. удобным местом для гнездования и остановок во время пролёта разнообразных, связанных с лесной растительностью и водоёмами птиц, которых ранее здесь не было.
46509. Природно-заповедный фонд Крыма
Туризм

№ п.п.Название заповедного объектаПлощадь, гаМестонахождениеТипПредприятие, учреждение, организация, в ведении которого находится объектНазвание органа, номер и дата решения о создании заповедного объекта1234567ЗАПОВЕДНЫЕ ОБЪЕКТЫ ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОГО ЗНАЧЕНИЯЗаповедникиIКрымский ПЗ44175, 0г. АлуштаУправление делами Администрации Президента УкраиныПост. СМ УССР от 29.06.91 г. № 64IIЯлтинский ГЛПЗ14521г. ЯлтаГЛХО КрымлесПост. СМ УССР от 20.02.73 г. № 84IIIПЗ Мыс Мартьян240, 0г. Ялта, пгт. НикитаГНБС-Национальный научный центр УААНПост. СМ УССР от 20.02.73 г.№ 84IVКарадагский ПЗ2855, 1г. Феодосия, пгт. КурортноеНАМ УкраиныПост. СМ УССР от 9.08.79 г. № 386VКазантипский природный заповедник450, 1АРК, Ленинский р-нМин-во экологии и природных ресурсов УкраиныУказ Президента Украины от 12.05.98 г. № 458/98VIОпукский природный заповедник1592, 3АРК, Ленинский р-нМин-во экологии и природных ресурсов УкраиныУказ Президента Украины от 12.05.98 г. № 459/98Итого:63783, 5Заказники1Арабатский600, 0Ленинский р-н, с. Каменкабот.СХЗ "Семисотка"Пост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 5002Астанинские плавни50, 0Ленинский р-н, с. Астаниноорн.Ленинский райсоветПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 5003Аюдаг527, 0пгт. Партенит, Запрудненское л-во, кв. 32ландш.Алуштинский ГЛХПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 5004Большой каньон Крыма300, 0Бахчисарайский р-н, Соколиновское л-во. кв. 9, 16, 17, 23, 24, Сосновское л-во, кв. 37ландш.Куйбышевский ГЛХПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 5005Ур. "Караби-Яйла"491, 0Новокленовское Л-во, кв. 74, 75, 84-86бот.Белогорский ГЛХПост. СМ УССР от 03.08.78 г. № 3836"Канака"160, 0Судакский горсовет, Приветненское Л-во, кв. 38-40бот.Судакское ГЛОХПост. СМ УССР от 07.01.87 г. № 27Каркинитский27646, 0Акватория Черного моря, Раздольненский и Красноперекопский р -оныорн.Крымский природный заповедникПост. СМ УССР от 11.01.78 г. № 438Качинский каньон100, 0Бахчисарайский р-н, Михайловское л-во, долина р. Качи, кв. 55-57, 61геол.Бахчисарайский ГЛХПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 5009Ур. "Кубалач"526, 0Белогорский р-н, с. Мелихово, Пристепное л-во, кв. 25, 26, 28, 29, 32, 33бот.Белогорский ГЛХПост. СМ УССР от 03.08.78 г. № 38310Горный карст Крыма4316, 0Белогорский р-н, Новокленовское и Приветненское л-вагеол.Белогорский ГЛХ, Алуштинский ГЛХ, Судакское ГЛОХПост. СМ УССР от 13.02.89 г. № 5311Хапхальский250, 0г. Алушта, Солнечногорское л-во, кв. 9-11гидр.Алуштинский ГЛХПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 50012"Плачущая скала"21, 7Симферопольский р-н, с. Пожарскоеландш.КХЗ "Янтарный"Пост. СМ УССР от 13.02.89 г. № 5313"Новый Свет"470, 0Судакский горсовет, Судакское л-во, кв. 42-46, 67бот.Судакское ГЛОХПост. СМ УССР от 28.10.74 г. № 500Итого:35457, 7Памятники природы1Агармышский лес40, 0Старокрымское л-во, кв. 13, 17компл.Старокрымское ГЛОХПост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р2Бельбекский каньон100, 0Бахчисарайский р-н, долина р. Бельбек, с. Танковоекомпл.КХЗ "Ильича"Пост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р3Гора Аккая30, 0Белогорский р-н, с. Белая Скалакомпл.КХЗ им. СувороваПост. СМ УССР от 30.03.81 г. № 1454Гора Кошка50, 0г. Ялта, пгт. Симеизкомпл.Симеизский поссоветПост. СМ УССР от 21.03.84 г. № 1395Караулоба100, 0Судакский горсовет, Морское л-во, кв. 45компл.Судакское ГЛОХПост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р6Гора Каратау100, 0с. Генеральское, Солнечногорское л-во, кв. 75бот.Алуштинское ГЛХПост. СМ УССР от 30.03.81 г. № 1457Караби-яйлинская котловина32, 0Белогорский р-н, с. Новокленовка, Новокленовское л-во, кв. 75бот.Белогорское ГЛХПост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р8Кизилкоба33, 0Симферопольский р-н, с. Перевальное, Перевальненское л-во, кв. 4геол.Симферопольское ГЛОХПост. СМ УССР от 07.08.63 г. № 180-р9Сопка Джаутепе10, 0Ленинский р-н, с. Вулкановкагеол.СХЗ "Восточный"Пост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р10Ур. "Демерджи"20, 0с. Лучистое, Алуштинское л-во, кв. 38геол.Алуштинский ГЛХПост. СМ УССР от 30.03.81 г. № 14511Мангупкале90, 0Бахчисарайский р-н, с. Залесноекомпл.Бахчисарайский историко-архитектурный музейПост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-р12Ур. "Карасубаши"24, 0с. Карасевка, Новокленовское л-во, кв. 14гидр.Белогорский ГЛХПост. СМ УССР от 14.10.75 г. № 780-рИтого:629, 0Ботанические сады1Никитский (ГНБС-Национальный научный центр УААН)876, 0г. Ялта, пгт. НикитаУААНПост. СМ УССР от 23.07.83 г. № 311Итого:876, 0Парки-памятники садово-паркового искусства1Алупкинский40, 0г. АлупкаАлупкинский дворцово-парковый заповедникПост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1052Гурзуфский12, 0пгт. ГурзуфГурзуфский воен. санаторийПост. СМ УССР от 29.0.1.60 г. № 1053Кипарисный9, 0пгт. ГурзуфМДЦ АртекПост. СМ УССР от 26.07.72 г.№ 224Ливадийский40, 1п. ЛивадияЯлтинский КурортзеленстройПост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1055Массандровский44, 1п. МассандраЯлтинский КурортзеленстройПост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1056Мисхорский23, 0пгт. КореизЯлтинский КурортзеленстройПост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1057Карасанский18, 0п. УтесСанаторий "Карасан"Пост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1058Форосский70, 0пгт. ФоросСанаторий "Форос"Пост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 1059Харакский15, 0пгт. ГаспраСанаторий "Днепр"Пост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 10510Утес5, 0п. УтесСанаторий "Утес"Пост. СМ УССР от 29.01.60 г. № 105Итого:276, 2ЗАПОВЕДНЫЕ ОБЪЕКТЫ МЕСТНОГО ЗНАЧЕНИЯЗаказники1Зеленое кольцо172, 0пгт. Ленинолесн.Ленинский ГЛХРеш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3532Урочище Тырке1500, 0с. Перевальное, Перевальненское л-во, кв. 6-12, 14, 27, 28 с.бот.Симферопольское ГЛОХРеш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 6173Ур. Парагильмен225, 0с. Малый Маяк, Запрудненское л-во, кв. 8, 10, 11.бот.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 6174Кастель150, 0с. Малый Маяк, Запрудненское л-во, кв. 70, 71бот.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 6175Михайловский145, 0с. Долинное, Михайловское л-во, кв. 7, 8, 13, 16, 24-30бот.Бахчисарайский ГЛХРеш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 6176Бельбекская тисовая роща20, 0пгт. Куйбышево, Куйбышевское л-во, кв. 12бот.Куйбышевский ГЛХРеш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3537Участок степи на Тарханкутском полуострове100, 0с. Красносельское, Черноморский р-нбот.КХЗ "Путь Ленина"Реш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3538Пожарский20, 0с. Пожарское, Симферопольский р-нбот.СХЗ "Янтарный"Реш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 6179Присивашский1000, 0с. Изобильное, Нижнегорский р-нбот.СХЗ "Приморье", СХЗ "Искра"Реш. Облисполк. от 11.11.79 г. № 61710Джангульский100, 0с. Оленевка, Черноморский р-нланд.КХЗ "Маяк"Реш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 35311Северо-восточная окраина оз. Донузлав800, 0с. Красноярское, Черноморский р-нланд.п.ф. ДонузлавскаяРеш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 35312Участок степи у с. Клепинино3, 0с. Клепинино, Красногвардейский р-нланд.НПО "Элита"Реш. Облисполк. от 15.04.86 г. № 15613Участок степи у с. Солнечное5, 0с. Солнечное, Симферопольский р-нланд.Учхоз "Коммунар"Реш. Облисполк. от 15.04.86 г. № 15614Целинная степь у с. Григорьевка208с. Григорьевка, Красногвардейский р-нланд.ЗПХ "Мир"Реш. Облисполк, от 20.12.88 г. № 36615Караларский5900, 0пгт. Береговое, Ленинский р-нланд.Береговский гарнизонРеш. Облисполк. от 20.12.88 г. № 36616Южнобережные дубравы20, 4пгт. Ореандабот.Пансионат "Глициния"Пост. ВС АРК от 21.05.97 г. № 1170-1Итого:10368, 4Памятники природы1Гора-отторженец Парагильмен5, 0с. Малый Маяк, Запрудненское л-во, кв. 12компл.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 922Роща можжевельника высокого в р-не Семидворья5, 0п. Семидворьекомпл.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 923Участки дубовых рощ ("Дубки")14, 0с. Партизаныкомпл.Симферопольское ГЛОХРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 924Участок побережья у с. Николаевки5, 0с. Николаевка, Симферопольский р-нкомпл.КХЗ "Путь Ленина"Реш. Облисполк. от 15.02.64г. № 925Столовая гора-останец Тепекермен5, 0с. Кудрино, Бахчисарайский р-нкомпл.Бахчисарайский историко-архитектурный музейРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 926Ур. Бакла5, 0с. Скалистое, Бахчисарайский р-нкомпл.КХЗ им. ЧапаеваРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 927Гора-останец Шелудивая5, 0пгт. Научныйкомпл.КХЗ им. ЧапаеваРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 928Мыс Ай-Тодор8, 0пгт. Гаспракомпл.Санатории "Жемчужина", "Парус", "Днепр", Ай-Тодорский маякРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 929Скалы-островки Адалары1, 0пгт. Гурзуфкомпл.Гурзуфский поссоветРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9210Мыс Плака5, 0п. Утескомпл.Санаторий "Утес"Реш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9211Гора Лягушка5, 0п. Дачное, Судакский горсоветкомпл.СХЗ-завод "Судак"Реш. Облисполк. от 30.01.69 г. № 1918-6712Ур. Айсерез5, 0с. Междуречье, Морское л-во, кв. 14, 15компл.Судакский ГЛХРеш. Облисполк. от 22.09.65 г. № 63413Гора Крестовая7, 0пгт. Ореандакомпл.Санаторий "Нижняя Ореанда"Реш. Облисполк. от 22.09.65 г. № 63414Пещера-грот Данильчакоба1, 0с. Соколиное, Соколиновское л-во, кв. 20геол.Куйбышевский ГЛХРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9215Природные "сфинксы" в долине реки Чуруксу5, 0Михайловское л-во, кв. 43геол.Бахчисарайский ГЛХРеш. Облисполк от 15.02.64 г. № 9216Пещера-грот Кииккоба1, 0с. Баланово, Красногорское л-во, кв. 21геол.Симферопольское ГЛОХРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9217Пещера-грот Чокурча1, 0с. Луговое, Симферопольский р-нгеол.Автоколонна № 14354Реш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9218Островок-глыба пермских известняков на Симферопольском водохранилище1, 0Симферопольское водохранилищегеол.Салгирское управление оросительных системРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9219Природные "сфинксы" Каралезской долины5, 0с. Залесное, Бахчисарайский р-нгеол.КХЗ "Украина"Реш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9220Пещера-грот Сюрень1.0с. Танковое, Бахчисарайский р-нгеол.КХЗ им. ИльичаРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9221Мыс Чауда5, 0с. Яркое, Ленинский р-нгеол.Чаудинское ВООРеш. Облисполк. от 15.02.64 г. № 9222Карстовая пещера Максимовича1, 0Куйбышевское л-во, кв. 85геол.Куйбышевский ГЛХРеш. Облисполк. от 30.01.89 г. № 19/8-6723Змеиная пещера1, 0с. Левадки, Партизанское л-во, кв. 20геол.Симферопольское ГЛОХРеш. Облисполк. от 30.01.89 г. № 19/8-6724Красный камень1, 0пгт. Краснокаменкагеол.СХЗ "Гурзуф"Реш. Облисполк. от 30.01.89 г. № 19/8-6725Кучук-Ламбатский каменный хаос5, 0с. Кипарисноегеол.СХЗ "Таврида"Реш. Облисполк. от 30.01.89 г. № 19/8-6726Участок побережья между сс. Солнечногорское и Малореченское5, 0с. Солнечногорское, с. Малореченскоегеол.Малореченский сельсов.Реш. Облисполк. от 30.01.89 г. № 19/8-6727Пещера Сюндюрлю1, 0с. Поляна, Куйбышевское л-во, кв. 78геол.Куйбышевский ГЛХРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 57928Пещера МАН (Малой академии наук)1, 0с. Лучистое, Алуштинское л-во, Сев. Демерджигеол.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 01.12.72 г.№ 57929Пещера Аджикоба1, 0Межгорское л-во, кв. 33геол.Симферо-польское ГЛОХРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 57930Пещера Аянская1, 0с. Заречное, Симферо-польский р-нгеол.Симферо-польский горводоканалРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 57931Волчий грот1, 0с. Донское, Симферо-польский р-нгеол.КХЗ "Завет Ильича"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 97932Обнажение окаменелого потока вулканической лавы0, 5с. Петропавловка, Симферо-польский р-нгеол.Петро-павловский карьерРеш. Облисполк. от 20.12.88 г. № 36633Грязевая сопка Андрусова1, 0с. Бондаренково, Ленинский р-нгеол.КХЗ им. ВойковаРеш. Облисполк. от 22.09.69 г. № 63434Грязевая сопка Вернадского1, 0с. Бондаренково, Ленинский р-нгеол.КХЗ им. ВойковаРеш. Облисполк. от 22.09.69 г. № 63435Грязевая сопка Обручева1, 0с. Бондаренково, Ленинский р-нгеол.КХЗ им. ВойковаРеш. Облисполк. от 22.09.69 г. № 63436ПАК* у горного массива Караулоба90, 0 (длина 3 км)пгт. Новый Свет, Морское л-вогидрол.Судакский ГЛХРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 97937ПАК у горы Аюдаг150, 0 (длина 5 км)пгт. Партенит, Запрудненское л-во, кв. 32гидрол.Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 97938ПАК между пгт. Новый Свет и г. Судак120, 0 (длина 4 км)г. Судак, Судакское л-вогидрол.Судакский ГЛХРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 97939ПАК у м. Чауда90, 0 (длина 3 км)с. Яркое, Ленинский р-нгидрол.Чаудинский ВООРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9740ПАК у м. Карангат150, 0 (длина 5 км)с. Яркое, Ленинский р-нгидрол.Чаудинский ВООРеи. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9741ПАК у м. Опук и островов "Скалы-корабли"150, 0 (длина 5 км)с. Борисовка, Ленинский р-нгидрол.Чаудинский ВООРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9742ПАК у м. Хрони180, 0 (длина 6 км)с. Осовины, Ленинский р-нгидрол.Чаудинский ВООРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9743ПАК у м. Казантип240, 0 (длина 6 км)с. Мысовое, Ленинский р-нгидрол.Рыбколхоз им. адмирала НахимоваРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9744Аквальный комплекс Арабатской стрелки150, 0 (длина 5 км)с. Каменское, Ленинский р-нгидрол.Рыбколхоз им. адмирала НахимоваРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9745ПАК у м. Атлеш180, 0 (длина 6 км)с. Оленевка, Черноморский р-нгидрол.КХЗ "Маяк"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9746ПАК у Джангульского оползневого побережья180, 0 (длина 6 км)с. Оленевка, Черноморский р-нгидрол.КХЗ "Маяк"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9747Бакальская коса, озеро и прибрежный комплекс270, 0с. Стерегущее, Черноморский р-нгидрол.СХЗ "Славное"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9748ПАК у скалы Дива и г. Кошка60, 0 (длина 2 км)пгт. Симеизгидрол.Симеизский поссоветРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9749ПАК у м. Айтодор40, 0пгт. Гаспрагидрол.Санаторий "Парус"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9750ПАК у м. Плака60, 0 (длина 2 км)п. Утесгидрол.Санаторий "Утес"Реш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9751ПАК у с. Солнечногорское60, 0с. Солнечногорское, Алуштагидрол.Малореченский сельсоветРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9752Дуб "Богатырь Тавриды"г. Симферопольбот.Городской детский паркРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9753Пятиствольный каштанг. Симферополь, ул. Фрунзе, 30бот.Городское общество охраны природыРеш. Облисполк. от 22.02.72 г. № 9754Скала Ифигения9, 0п. Береговое, Ялтакомпл.Симеизский поссоветПост. ВС АРК от 21.05.97 г. № 1170-155Суворовский дуб0, 09с. Яблочное, Белогорский р-нбот.СХЗ "Предгорье"Пост. ВС АРК от 21.05.97 г. № 1170-1Итого:2295, 59Парки- памятники садово-паркового искусства1Сакский курортный парк23, 0г. СакиСанаторий им. Ленина МО УкраиныРеш. Облисполк. от 15.04.64 г. № 922Парк "Салгирка"42, 0г. СимферопольРСУ Зеленое строительствоРеш. Облисполк. от 31.05.64 г. № 5013Лесопарк Перчем4, 6г. Судак, Судакское л-во, кв. 39Судакский ГЛХРеш. Облисполк от 01.12.72 г. № 5794Лазурный22, 0пгт. ГурзуфМДЦ АртекРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 5795Морской7, 0пгт. ГурзуфМДЦ АртекРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 5796Горный23, 0пгт. ГурзуфМДЦ АртекРеш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 5797Комсомольский7, 0пгт. ГурзуфМДЦ Артек .Реш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 5798Меласский12, 0пгт. Санаторное, ЯлтаСанаторий "Мелас"Реш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 5799Нижняя Ореанда4, 2пгт. ОреандаСанаторий "Нижняя Ореанда"Реш. Облисполк. от 01.12.72 г. № 57910Парк дома отдыха "Судак"17, 42г. СудакЗАО дома отдыха "Судак"Пост. ВС АРК от 21.05.97 г. № 1170-111Парк дома отдыха "Айвазовское"18г. АлуштаДом отдыха "Айвазовское"Пост. ВР АРК от 19.11. 98 г. № 286-2/9812Парк санатория "Ай-Даниль"19, 4г. ЯлтаСанаторий "Ай-Даниль"Пост. ВР АРК от 19.11.98 г. № 286-2/9813Парк Эмира Бухарского Саид-Абдул-Ахад9, 5г. ЯлтаСанаторий "Узбекистан" (Ливадийский п/с)Пост. ВР АРК от 19.11.98 № 286-2/9814Парк санатория "Горный"17, 17г. ЯлтаСанаторий "Горный" (Ливадийский п/с)Пост. ВР АРК от 1911.98 г. № 286-2/9815Парк "Чукурлар"14, 42г. ЯлтаСанаторий "Россия" (Ялтинский горсовет)Пост. ВР АРК от 23.06.99 г. № 585-2/9916Парк пансионата "Прибрежный"6г. ЯлтаПансионат "Прибрежный"Пост. ВР АРК от 16.02.2000 г. № 913-2/200017Парк санатория "Сокол"3, 06г. СудакСанаторий "Сокол" Судакский горсоветПост. ВР АРК от 16.02.2000 г. № 913-2/200018Парк санатория "Дюльбер"5, 64г. Ялта пгт. КореизСанаторный комплекс "Дюльбер"Пост ВР АРК от 26.04.2000 г. № 1089-2/200019Парк дачи "Мисхор"2, 29г. Ялта, пгт. КореизСанаторный комплекс "Дюльбер"Пост ВР АРК от 26.04.2000 г. № 1089-2/200020Парк санатория "Морской прибой"8, 97г. Ялта, пгт. КореизСанаторный комплекс "Дюльбер"Пост ВР АРК от 26.04.2000 г. № 1089-2/2000Региональные ландшафтные парки21Калиновский рег. ландш. парк12000(Джанкойский р-н, с. Прозрачное, в т.ч. акватория Сиваша - 5583)Азовский ЛВЗ (4108) Джанкойский СПТУ-48 (2309)Пост. ВР АРК от 16.02.2000 г. № 913-2/2000Дендрологические парки22Рег. ландш. парк "Бакальская коса"1520Раздольненский р-н, с. Стерегущее (в т.ч. Бакальская коса - 300, Бакальское озеро - 810, ПАК - 410Раздольненский ГЛХПост. ВР АРК от 16.08.2000 г. № 913-2/200023Евпаторийский дендропарк3, 2г. ЕвпаторияЕвпаторийский горсовет, концерн "Ювента"Пост. ВР АРК от 16.02.2000 г. № 913-2/2000Итого:13659, 77Заповедные урочища1Яйла Чатырдага900, 0Алуштинское л-во, кв. 1-10Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк.от 20.05.80 г. № 3532Долина р. Сотера10, 0Алуштинское л-во, кв. 43Алуштинский ГЛХРеш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3533Лесная роща "Левадки"16, 0Партизанское л-во, кв. 17, с. ЛевадкиСимферо-польское ГЛОХРеш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3534Балка Большой Кастель20, 0с. Оленевка, Черноморский р-нКХЗ "Маяк"Реш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3535Атлеш10, 0с. Оленевка, Черноморский р-нКХЗ "Маяк"Реш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3536Горно-лесной массив у с. Тополевка200, 0с. Тополевка, Белогорский р-нСХЗ "Грушевский"Реш. Облисполк. от 20.05.80 г. № 3537Мыс Алчак у г. Судак55, 0г. СудакСовхоз-завод "Судак"Реш. Облисполк. от 20.12.81 г. № 3668Роща фисташки туполистной4, 3г, Алушта, оздоровительно-спортивный лагерь МАИАлуштинский горсоветПост. Верховного Совета АРК от 21.05.97 г. № 1170-1Итого:1215, 3
46510. Природно-заповідний фонд села Березняки Смілянського району
Экология

Звіробій декоративний (Hypericum perforatum) Поширення В природних умовах поширений практично по всій території України на відкритих сухих місцях, на узліссях, луках тощо. В культуру введений у ряді спеціалізованих господарств різних форм господарювання, а також вирощується аматорами місцеві назви стокровиця, калмицький чай, заяча крівця тощо. Багаторічна травяниста рослина родини звіробійних (30-60 см заввишки) з прямим, голим, вгорі гіллястим стеблом. Міжвузля округлі або з двома гранями, щільні. Листки супротивні, сидячі, овальні, видовжено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї, з численними залозками. Квітки правильні, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю. Чашечка з пяти зрослих при основі ланцетних, загострених, гладеньких по краю чашолистків. Віночок пятичленний, жовтий, пелюстки з численними чорно-бурими або фіолетовими крапками. Тичинок багато, маточка одна з верхньою завяззю і трьома-пятьма стовпчиками. Плід багатонасінна тригранна коробочка. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-серпні.
46511. Природно-заповідний фонд Харківської області
Экология

Клас ДВОДОЛЬНІ - MAGNOLIOPSIDA16.Глечики жовтіNuphar lutea SmithЛататтєві Nymphaeaceae 17.Латаття білеNymphaea alba L.ЛататтєвіNymphaeaceae18.Латаття сніжно-білеNymphaea candida J. et C. PreslЛататтєвіNymphaeaceae19.Аконіт дібровнийActonitum nemorosumЖовтцеві Ranunculaceae20.Аконіт шерстистовусийActonitum lasiostomumЖовтцевіRanunculaceae21.Анемона лісоваAnemone sylvestris L.ЖовтцевіRanunculaceae22.Водяний жовтець РіонаBatrachium rionii Nym.ЖовтцевіRanunculaceae23.Водяний жовтець фенхелевиднийBatrachium foeniculaceum V. KreczЖовтцевіRanunculaceae24.Воронець колосистийActaea spicata L.ЖовтцевіRanunculaceae25.Горицвіт веснянийAdonis vernalis L.ЖовтцевіRanunculaceae26.Горицвіт волозькийAdonis wolgensis Stev.ЖовтцевіRanunculaceae27.Дельфіній клиновиднийDelphinium cuneatum Stev. Ex DCЖовтцевіRanunculaceae28.Жовтець язиколистийRanunculus lingua L.ЖовтцевіRanunculaceae29.Ломиніс несправжньовогнистийClematis pseudoflammula Schmalh.ЖовтцевіRanunculaceae30.Ломиніс прямийClematis recta L.ЖовтцевіRanunculaceae31.Ломиніс цілолистийClematis integrifolia L.ЖовтцевіRanunculaceae32.Купальниця європейськаTrollius europaeus L.ЖовтцевіRanunculaceae33.Сон широколистийPulsatilla latifolia Rupr.ЖовтцевіRanunculaceae34.Ряст МаршаллаCorydalis marschalliana Pers.Руткові Fumariaceae 35.Граб звичайнийCarpinus betulus L.Ліщинові Corylaceae 36.Гвоздика стиснуточашечнаDianthus stenocalyx Juz.Гвоздичні Caryophyllaceae 37.Гірчак зміїнийPolygonum bistorta L.ГвоздичніCaryophyllaceae38.Смілка приземкуватаSilene supine Bieb.ГвоздичніCaryophyllaceae39.Гоніолімон татарськийGoniolimon tataricum Boiss.Кермекові Limoniaceae 40.Кермек донецькийLimonium donetzicum Klok.КермековіLimoniaceae41.Кермек широколистийLimonium platyphyllum Lincz.КермековіLimoniaceae42.Звіробій стрункийHypericum elegans Steph.Звіробійні Hypericaceae 43.Сонцецвіт звичайний Helianthemum nummularium Mill.Чистові Cistaceae 44.Сонцецвіт крейдянийHelianthemum cretaceum Juz.ex Dobrocz.ЧистовіCistaceae45.Бурячок ленськийAlyssum lenense AdamКапустяні Brassicaceae 46.Вечорниці сумніHesperis tristis L.КапустяніBrassicaceae 47.Жовтушник лісовийErysimum sylvaticum Bieb.КапустяніBrassicaceae 48.Зубниця бульбистаDentaria bulbifera L.КапустяніBrassicaceae49.Зубниця п'ятилиста Dentaria quinquefolia Bieb.КапустяніBrassicaceae50.Картан понтійськийCrambe pontsca Stev.ex Rupr.КапустяніBrassicaceae51.Картан татарськийCrambe tataria SebeokКапустяніBrassicaceae52.Левкой запашнийMatthiola fragrans BungeКапустяніBrassicaceae53.Рогачка крейдянаErucastrum cretaceum KotovКапустяніBrassicaceae54.Верес звичайнийCalluna vulgaris HullВересові Ericaceae 55.Журавлина болотнаOxycoccus palustris Pers.Брусничні Vacciniaceae 56.Грушанка зеленоцвітаPyrola chlorantha Sw.Грушанкові Pyrolaceae 57.Грушанка круглолистаPyrola rotundifolia L.ГрушанковіPyrolaceae58.Грушанка малаPyrola minor L.ГрушанковіPyrolaceae59.Зимолюбка зонтична Chimaphila umbellataГрушанковіPyrolaceae60.Ортилія однобокаOrthilia secunda HouseГрушанковіPyrolaceae61.Молочка приморськаGlaux maritime L.Первоцвіті Primulaceae 62.Одинарник європейськийTrientalis europaea L.ПервоцвітіPrimulaceae63.Первоцвіт веснянийPrimula veris L.ПервоцвітіPrimulaceae64.Плавушник болотнийHottonia palustris L.ПервоцвітіPrimulaceae65.Жовтяниця черговолистаChrysosplenium alternifolium L.Ломикаменеві Saxifragaceae 66.Білозір болотнийParnassia palustris L.БілозоровіParnassiaceae 67.Росичка круглолистаDrosera rotundifolia L.РосичковіDroseraceae 68.Вишня кущоваCerasus fruticosa Pall.РозовіRosaceae 69.Вовче тіло болотнеComarum palustre L.РозовіRosaceae70.Глід п'ятистовпчиковий Crataegus pentagynaРозовіRosaceae71.КостяницяRubus saxatilis L.РозовіRosaceae72.Мигдаль степовийAmygdalus nana L.РозовіRosaceae73.Перстач прямостоячийPotentilla erectaРозовіRosaceae74.Родовик лікарськийSanguisorba officinalis L.РозовіRosaceae75.Таволга зарубчастаSpiraea crenata L.РозовіRosaceae76.Таволга ЛитвиноваSpiraea litwinowii DobroczРозовіRosaceae77.Черешня Cerasus avium РозовіRosaceae78.Чорноголовник родовиковийPoterium sanguisorba L.РозовіRosaceae79.Астрагал білостеблийAstragalus albicaulis DC.Бобові Fabaceae 80.Астрагал блідийAstragalus palescens Bieb.БобовіFabaceae81.Астрагал крейдолюбнийAstragalus cretophilus Klok.БобовіFabaceae82.Астрагал піщанийAstragalus arenarius L.БобовіFabaceae83.Астрагал пухнастоквітковийAstragalus pubiflorus DCБобовіFabaceae84.Астрагал українськийAstragalus ucrainicusБобовіFabaceae85.Заяча конюшина багатолистаAnthyllis macrocephala WendБобовіFabaceae86.Солодушка великоквіткова Hedysarum grandiflorum Pall.БобовіFabaceae87.Водопериця черговоквітковаMyriophyllum alterniflorumСтолисникові Haloragaceae 88.Скумпія звичайнаCotinus coggygria Scop.Фісташкові Anacardiaceae 89.Ясенець голо стовпчиковийDictamnus gymnostylis StevРутовіRutaceae 90.Льон австрійськийLinum austriacum L.ЛьоновіLinaceae 91.Льон жовтийLinum flavum L.ЛьоновіLinaceae92.Льон українськийLinum ucrainicum Czern.ЛьоновіLinaceae93.Льон ЧерняєваLinum czernjaevii KlokЛьоновіLinaceae94.Льон шорсткийLinum hirsutum L.ЛьоновіLinaceae95.Китяки крейдяніPolygala cretacea Kotov.КитяжковіPolygalaceae 96.Тринія багатостебловаTrinia multicaulis ЗонтичніApiaceae 97.Цикута отруйнаCicuta virosa L.ЗонтичніApiaceae98.Калина звичайнаViburnum opulus L.ЖимолостевіCaprifoliaceae 99.Валеріана блискучаValeriana nitida KreyerВалеріановіValerianaceae 100.Валеріана бульбистаValeriana tuberose L.ВалеріановіValerianaceae101.Валеріана донськаValeriana tanaitica WoroschВалеріановіValerianaceae102.Валеріана лікарськаValeriana officinalis L.ВалеріановіValerianaceae103.Валеріана пагононоснаValeriana stolonifera CzernВалеріановіValerianaceae104.Валеріана російськаValeriana rossicaВалеріановіValerianaceae105.Черкас щетинистийDipsacus strigosus ЧерсаковіDipsacaceae 106.Барвінок малийVinca minor L.БарвінковіApocynaceae 107.Барвінок трав'янистий Vinca herbacea БарвінковіApocynaceae108.Ластовень виткийVincetoxicum scandensЛастівневі Asclepiadaceae 109.Ластовень російськийVincetoxicum rossicumЛастівневіAsclepiadaceae110.Золототисячник гарнийCentaurium pulchellumТирличевіGentianaceae 111.Тирлич хрещатийGentian cruciataТирличевіGentianaceae112.Тирличничок язичковийGentianella lingulataТирличевіGentianaceae113.Бобівник трилистийMenyanthes trifoliateБобівниковіMenyanthaceae 114.Маренка сіроплодаAsperula tephrocarpaМареновіRubiaceae 115.Синюха голубаPolemonium cacrulcumСиндховіPolemoniaceae 116.Березка лінійнолистаConvolvulus lineatusБерезковіConvolvuiaceae 117.Громовик несправжньокрасильнийOnosma pseudotinctoriaШорстколистіBoraginaceae 118.Живокіст кримськийSymphytum tauricumШорстколистіBoraginaceae119.Синяк плямистийEchium maculatumШорстколистіBoraginaceae120.Вероніка сиваVeronica incanaРанникові Scrophulariaceae 121.Шолудивник болотнийPedicularis palustrisРанниковіScrophulariaceae122.Шолудивник КауфманаPedicularis kaufmanniiРанниковіScrophulariaceae123.Шолудивник пухнастополосийPedicularis dasystachysРанниковіScrophulariaceae124.Пухирник звичайнийUtricularia vulgarisПухирникові Lentibulariaceae 125.Пухирник середнійUtricularia intermediaПухирниковіLentibulariaceae126.Самосил білоповстистийTeucrium poliumГубоцвітіLamiaceae 127.Суховершки великоквітковіPrunella grandifloraГубоцвітіLamiaceae128.Чербець вапняковийThymus calcareousГубоцвітіLamiaceae129.Шавлія австрійськаSalvia austriaca ГубоцвітіLamiaceae130.Шавлія ефіопськаSalvia aethiopisГубоцвітіLamiaceae131.Шавлія лучнаSalvia pratensisГубоцвітіLamiaceae132.Шавлія пониклаSalvia nutansГубоцвітіLamiaceae133.Аденофора лілієлистаAdenophora lilifoliaДзвониковіCampanulaceae 134.Дзвоники алтайськіCampanula altaicaДзвониковіCampanulaceae135.Дзвоники персиколистіCampanula persicifoliaДзвониковіCampanulaceae136.Волошка вугільнаCentaurea carbonateАйстрові Asteraceae 137.Волошка російськаCentaurea ruthenicaАйстровіAsteraceae138.Головатень російськийEchinops ritroАйстровіAsteraceae139.Грудниця звичайнаCrinitaria linosyrisАйстровіAsteraceae140.Оман високийInula heleniumАйстровіAsteraceae141.Оман мечолистийInula ensifoliaАйстровіAsteraceae142.Осот їстівнийCirsium esculentumАйстровіAsteraceae143.Полин пониклийArtemisia nutansАйстровіAsteraceae144.Полин солянковидийArtemisia salsoloidesАйстровіAsteraceae145.Полин ЧерняєваArtemisia tschernsevianaАйстровіAsteraceae146.Рапонтикум серпевиднийRhaponticum serratuloidesАйстровіAsteraceaeКлас ОДНОДОЛЬНІ - LILIOPSIDA147.Валіснерія спіральнаVallisneria spiralisЖабурникові Hydrocharitaceae 148.Водяний різак алоєвиднийStratiotes aloidesЖабурниковіHydrocharitaceae149.Рдесник сарматськийPotamogeton sarmaticusРдесникові Potamogetonaceae 150.Рдесник туполистийPotamogeton obtusifoliusРдесниковіPotamogetonaceae151.Рдесник червонуватийPotamogeton rutilusРдесниковіPotamogetonaceae152.Каулинія малаCaulinia minorРізухові Najadaceae 153.Белевалія сарматськаBellevalia sarmaticaЛілійні Liliaceae 154.Веснівка дволистаMajanthemum bifoliumЛілійніLiliaceae155.Вороняче око звичайнеParis quadrifoliaЛілійніLiliaceae156.Гадюча цибулька занедбанаMuscari neglectum ЛілійніLiliaceae157.Гіацинтик блідийHyacinthella leucophaeaЛілійніLiliaceae158.Гіацинтик ПалласівHyacinthella pallasianaЛілійніLiliaceae159.Проліска дволистаScilla bifoliaЛілійніLiliaceae160.Ряска ГуссонаOrnithogalum gussoneiЛілійніLiliaceae161.Тюльпан змієлистийTulipa ophiophyllaЛілійніLiliaceae162.Чемериця ЛобелієваVeratrum lobelianumЛілійніLiliaceae163.Чемериця чорнаVeratrum nigrumЛілійніLiliaceae164.Цибуля жовтіючаAilium flavescensЦибулеві Alliaceae 165.Цибуля оманнаAilium decipiensЦибулевіAlliaceae166.Холодок багатолистийAsparagus polyphyllusХолодкові Asparagaceae 167.Косарики черепитчастіGladiolus imbricatusПівникові Iridaceae168.Півники карликовіIris pumila ПівниковіIridaceae169.Півники сибірськіIris sibiricaПівниковіIridaceae170.Півники солончаковіIris halophilaПівниковіIridaceae171.Півники угорськіIris hungaricaПівниковіIridaceae172.Осока несправжньосмикацеваCarex pseudocyperusОсоковіCyperaceae173.Осока низькаCarex humilisОсоковіCyperaceae174.Пухівка багатоколосковаEriophorum polystachyonОсоковіCyperaceae175.Пухівка піхвоваEriophorum vaginatumОсоковіCyperaceae176.Пухівка широколистаEriophorum latifoliumОсоковіCyperaceae177.Ринхоспора білаRhynchospora albaОсоковіCyperaceae178.Бородач звичайний Botriochloa ischaemumЗлаковіPoaceae179.Образки болотніCalla palustris L.АроїдніAraceae180.Вольфія без кореневаWolffia arrhiza РясковіLemnaceae181.Їжача голівка маленькаSparganium minimum Wallr.Їжачоголівкові Sparganiaceae182.Рогіз ЛаксманівTypha laxmannii LepechРогозові Typhaceae
46512. Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття
Экология

Водно-болотні угіддяПлоща, гаОзеро Кугурлуй (Одеська обл) 6,5Озеро Картал (Одеська обл) 0,5Кілійське гирло (Одеська обл) 32,8Озеро Сасик (Одеська обл) 21,0Система озер Шагани-Алібей-Бурнас (Одеська обл) 19,0Межиріччя Дністра-Турунчука (Одеська обл) 7,6Північна частина Дністровського лиману (Одеська обл) 20,0Тилігульський лиман (Одеська та Миколаївська обл) 26,0Дельта р. Дніпро (Херсонська обл) 26,0Тендрівська затока (Херсонська обл) 38,0Каркінітська та Джагарлицька затоки (Крим та Херсонська обл) 87,0Центральний Сиваш (Крим та Херсонська обл) 80,0Східний Сиваш (Крим та Херсонська обл) 165,0Ягорлицька затока (Херсонська та Миколаївська обл) 34,0Молочний лиман (Запорізька обл) 22,4Коса Обиточна та затока Обиточна (Запорізька обл) 2,0Гирло р. Берда, коса Бердянська та затока Бердянська1,8 (Запорізька обл) Затока Білосарайська та коса Білосарайська (Донецька обл) 2,0Затока Крива та коса Крива (Донецька обл) 1,4Шацькі озера (Волинська обл) 32,85Заплава р. Стоход (Волинська обл) 10,0Заплава р. Прип'ять (Волинська та Рівненська обл) 12,0
46513. Природно-рекреационные ресурсы России
География

В 1940-е годы начали осваиваться месторождения нефти и газа Поволжья и Предуралья (Ромашкинское, Арланское, Туймазинское, Бугурусланское, Ишимбайское, Мухановское и др.), а затем и месторождения Тимано-Печорской нефтегазоносной провинции на северо-востоке Европейской России (нефтяные Усинское, Пашнинское, газоконденсатные Войвожское, Вуктыльское). И только в 60-х годах стали быстро осваиваться месторождения Западно-Сибирского бассейна, являющегося ныне крупнейшим регионом добычи нефти и газа в России. На севере Западной Сибири (Ямало-Ненецкий автономный округ) сосредоточены крупнейшие газовые месторождения России (Ямбургское, Уренгойское, Медвежье, Балахнинское, Харасавэйское и др.), а в средней части Западно-Сибирского региона (Ханты-Мансийский автономный округ) нефтяные (Самотлорское, Мегионское, Усть-Балыкское, Сургутское и другие месторождения). Отсюда нефть и газ подаются по трубопроводам в другие районы России, страны ближнего зарубежья, а также в государства Европы. Есть нефть также в Якутии, ведется ее добыча на острове Сахалин. Следует отметить открытие первого промышленного скопления углеводородов в Хабаровском крае (Адникановское месторождение). Для Дальнего Востока с его хроническим дефицитом энергоресурсов это событие является очень важным.
46514. Природно-ресурсная и экологическая политика, экономические механизмы ее осуществления в России
Экономика

В 2002 г. произошло сокращение поступлений платы за загрязнение окружающей среды в консолидированный бюджет на 2 млрд. руб. - до уровня 5 млрд. руб*. Причина такого сокращения заключалась во временном нарушении правовой основы для взимания данного платежа, когда решением Верховного суда РФ было признано незаконным постановление Правительства РФ №632 от 28 августа 1992 г. "Об утверждении порядка определения платы и ее предельных размеров за загрязнение окружающей природной среды, размещение отходов, другие виды вредного воздействия"; в итоге в бюджете на 2003 г. не было запланировано поступлений средств от указанной платы.
46515. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура
Экономика

Мінер ресурси становлять дуже велику групу прир речовин мінерального походження, що використовуються для добування енергії, різних матеріалів через їх вилучення та перероблення в різних галузях госп-ва. Залежно від особливостей складу й характеру використання в госп-ві корисні копалини под-ть на такі групи: 1)горючі, або енергетичні (вугілля, горючі сланці, нафта, природний газ, тоф); 2)рудні, або металеві (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів); 3)нерудні, або неметалеві [будівельні матеріали (природне буд каміння, цементна сировина, будівельні глиини); індустріальна мінер сировина (слюда, азбест, графіт, корунд, магнезит, скляні піски); хімічна мінеральна сировина (різні солі, сірка, селітра); сировина для вироблення мінеральних добрив (калійні солі, фосфорит, апатити); коштовне й напівкоштовне каміння (алмаз, сапфір, рубін, смарагд, топаз, аметист, малахіт, яшма та ін.)]. За ступенями розвіданості геологічні запаси корисних копалин под-ть на 4 категорії: А вірогідні запаси, властивості яких докладно вивчено; В і С1 розвідані з відносно меншою детальністю; С2 можливі, ймовірні, оцінені попередньо. Обчислені запаси корисних копалин затверджуються державною комісією. Затверджені запаси назся балансовими такими, що відповідають промисловим кондиціям і гірничотехнічним умовам експлуатації. Інші запаси наз-ся позабалансовими: вони беруться на облік як такі, що надалі можуть стати обєктами освоєння. Для орг-ції видобування потрібно, щоби родовища вміщували достатньо, економічно вигідну к-сть сировини або палива. Крім кількісного аспекту, у визначенні госп-ї придатності родовищ корисних копалин беруть до уваги якісні показники склад корисних компонентів, умови та глибину залягання, потужність пластів, особливості покривних шарів тощо. Так, руди мають містити щонайменше: 25-27% заліза; 20-25% марганцю; 40% хрому; 40% алюмінію, міді, свинцю, нікелю; сурми 1%; олова 0,1%; золота 5-7 кг на 1т. З розвитком науки й техніки ці показники зменшуються. Окремі копалини містять по кілька компонентів (приміром, поліметалеві руди мають корисні домішки). Це потребує орг-ції комплексного використання сировини.
46516. Природно-ресурсный потенциал Восточносибирского экономического района
География

Ландшафтами гольцов, а местами и ледников (хр. Сунтар-Хаята, Буордахский массив с горой Победа в системе хребта Черского) увенчаны и горы Северо-восточной Сибири, склоны которых несут ландшафты лиственничной горной тайги и редколесий. В мерзлотно-таежной горной области Северо-восточной Сибири, в Якутии, там, где в котловины стекает с гор и застаивается холодный воздух, зимой устанавливаются очень низкие температуры. В районах Верхоянска и Оймякона обнаружены полюсы холода северного полушария с абсолютным минимум в Оймяконе -69,8 градусов. В горах Северо-восточной Сибири отчетливо проявляется высотная зональность ландшафтов. На Верхоянском хребте выделяются три высотные ландшафтные зоны.
Первый пояс северо-таежных редкослойных лиственных лесов поднимается по южным склонам до 1200-1300 м, а по северным - до 600-800 м. В надпочвенном покрове преобладают лишайники; кустарничковый ярус образован брусникой, вероникой и багульником. По долинам рек, на песчано-галечных отложениях тянутся галерейные леса из душистого тополя и чозении с примесью лиственницы, берёзы, осины и рябины сибирской. Выше верхней границы лиственничного криволесья господствуют заросли кедрового стланика с примесью кустарникового ольховника с лишайникого-кустарничковым покровом. Под лиственничной редкослойной тайгой развиты горные глеево-мерзлотно-таежные почвы с торфянистой подстилкой толщиной до 10 см.
Зима длинная, холодная. Снежный покров устанавливается на высотах более 600-700 метров. И в конце сентября выпадает рыхлый глубокий снег и держится более 7 месяцев. Ярко проявляется инверсия температуры.
Лето в межгорных долинах относительно тёплое: средняя температура июля достигает +12, +15С. С высотой температура понижается.
Второй пояс - горно-тундровый. Его верхнюю границу следует проводить у концов ледников (1800-2100 м). В этом поясе суровые климатические условия: в длительную зиму господствует низкая температура в сочетании с сильными ветрами и метелями. Средняя температура января на высоте 2068 метров около -29,5C. Лето холодное. С высоты 1000-1200 метров над уровнем моря безморозный период отсутствует. Метели и снегопады могут быть в любом месяце лета. Климатические условия способствуют развитию аккумулятивных и навеянных снежников, лавин, процессам морозного выветривания, солифлюкции и наледей (тарынов). Надежи располагаются ниже концов ледников на высоте 1100-1700 метров. Преобладает альпийский тип рельефа. Господствующим типом тундр являются лишайниковые (кладония и лектория), на пологих склонах - заболоченные тундры. Почвы горно-тундровые.
Третий пояс - многолетних снегов и ледников; снеговая граница лежит на высоте 2250-2450 метров. Господствует круглый год отрицательная температура, но зимой морозы значительно меньше, чем в соседних долинах и плато. Средняя температура самого тёплого месяца на высоте 2800 метров примерно +3C. Господствуют сильные ветры. Вокруг ледников расположены многолетние мёрзлые породы с очень небольшим слоем сезонного оттаивания.
Приблизительно то же наблюдается и других горах Северо-восточной Сибири: в нижней высотной зоне господствуют лиственничные северо-таежные редкослойные леса (на плоских днищах коловин и долин) и горные лиственничные редколесья (на склонах долин и хребтов), выше - горные тундры и гольцы. На юге территории выше лиственничных редколесий широко распространены заросли кедрового стланика и ольхово-кедровые заросли.
В самом северном Анюйском горном районе преобладают ландшафты щебнистых россыпей с разреженным покровом из растений горной каменистой тундры, а на вершинах хребтов распространены холодные пустыни.
46517. Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области
География

Промисловий комплекс області спирається на енергетичну базу, що включає місцеві (камяне вугілля, газ) та довізні паливні ресурси. Вугільна промисловість представлена виробництвом вугілля у Західному Донбасі. Діють Криворізька та Придніпровська ДРЕС, Дніпродзержинська ГЕС. Значного розвитку здобула гірничодобувна промисловість. Найбільші гірничо-збагачувальні комбінати по видобуванню та переробці залізної руди: Південний, Новокриворізький, Центральний, Північний, Інгулецький. Спеціалізацію області визначає наперед чорна металургія. Вона представлена 30 підприємствами і обєднаннями. В області Дніпропетровський та Нижньодніпровський трубопрокатні та Нікопольський та Новомосковський трубні заводи. Розвивається коксохімічна, хімічна та нафтохімічна промисловість, тісно повязана з чорною металургією. Найбільші підприємства хімічної промисловості: дніпропетровське виробниче обєднання “Дніпрошина”, дніпродзержинське виробниче обєднання “Азот” та ін. На місцевій металургійній базі створено металомістке машинобудування, яке представлено виробництвом гірничих та ковальсько-пресових машин, магістральних вагонів, бурякозбиральних комбайнів, баштових кранів, машин та устаткування для харчової, лісової, паперової, комбікормової та інших галузей промисловості. Розвинуті хімічна, електротехнічний, комунальне та інші галузі машинобудування. Швидкими темпами розвивається промисловість будівничих матеріалів. Провідні галузі харчової промисловості розміщено по всій області (борошно-мельно-крупяна, олійно-жирова, макаронна, мясна, молочна, пивоварна). В Дніпропетровській області 15 комбікормових заводів. Легка промисловість спеціалізується на випуску верхнього трикотажу (Дніпропетровськ), шкіряного взуття (Кривий Ріг), швейних виробів тощо. Деревообробна та паперова промисловість працюють на довізній сировині. У Дніпропетровську працює одна з найбільших на Україні паперова фабрика, а також меблевий комбінат.
46518. Природно-ресурсный потенциал и отраслевая специализация Тюменской области
География

Тюмень первый русский город в Сибири, основанный как острог в 1586 году воеводами И.Мясиным и В.Б. Суниным в устье реки Тюменки (приток Туры), на месте возникшего в 14 веке татарского города Чимги-Тура, взятого Ермаком в 1581 году. Первыми поселенцами были 300 казаков и стрельцов; В 1624 году в Тюменском посаде насчитывалось 318 дворов и около 2 тыс.жителей. С 17 века важный транзитный пункт на торговом пути из Сибири в Китай, значительный ремесленный центр. С 1709 года в составе Сибирской губернии, с 1782 года уездный город Тобольского наместничества. К началу 19 века Тюмень значительный центр обрабатывающей промышленности Западной Сибири (ведущая отрасль кожевенная); экономическое значение Тюмени ещё более возросло в связи с открытием в Сибири речного пароходства и с постройкой в 1885 году железной дороги Екатеринбург Тюмень. Во второй половине 19 века в городе получили широкое развитие судостроение, лесная и рыбная промышленность, коврово-ткацкое производство; через Тюмень шли грузы зерна, муки, кож. В 1898 году действовало 119 фабрик и заводов; наиболее значительными были 3 судостроительных и механические заводы, суконная фабрика, 2 паровые мельницы, завод по отливке колоколов; работали 70 небольших кожевенных заводов. Тюмень была крупным торгово-финансовым центром Западной Сибири; здесь были открыты Сибирский торговый банк, отделения Госбанка и Русского для внешней торговли банка, Городской общественный банк, агентства Нижегородско-Самарского и Ярославско-Костромского банков и другие. Тюменское купечество вело обширную торговлю по всей России и за рубежом.
46519. Природно-ресурсный потенциал мирового хозяйства
География

Природные ресурсы пространственно-временная категория; их объем различен в различных районах земного шара и на разных стадиях социально-экономического развития общества. Тела и явления природы выступают в качестве определенного ресурса в том случае, если в них возникает потребность. Но потребности, в свою очередь, появляются и расширяются по мере развития технических возможностей освоения природных богатств. Например, нефть была известна как горючее вещество еще за 600 лет до н. э., но в качестве топливного сырья в промышленных масштабах ее начали разрабатывать лишь с 60-х годов XIX столетия. Именно с этих пор нефть превратилась в реально доступный для использования энергетический ресурс, значение которого неуклонно возрастало. Однако до второй половины XX в. нефть, залегающая в донных отложениях шельфа Мирового океана, не рассматривалась в качестве ресурса, так как состояние техники извлечения нефти делало невозможной ее добычу на шельфе. Лишь в 1940-х годах впервые на акваториях (озеро Маракайбо в Венесуэле, Каспийское море в СССР) нефть начала разрабатываться в промышленных масштабах, и нефтяные залежи мелководных зон морей и океанов приобрели ресурсное значение.
46520. Природно-ресурсный потенциал мирового хозяйства
История

Природные ресурсы пространственно-временная категория; их объем различен в различных районах земного шара и на разных стадиях социально-экономического развития общества. Тела и явления природы выступают в качестве определенного ресурса в том случае, если в них возникает потребность. Но потребности, в свою очередь, появляются и расширяются по мере развития технических возможностей освоения природных богатств. Например, нефть была известна как горючее вещество еще за 600 лет до н. э., но в качестве топливного сырья в промышленных масштабах ее начали разрабатывать лишь с 60-х годов XIX столетия. Именно с этих пор нефть превратилась в реально доступный для использования энергетический ресурс, значение которого неуклонно возрастало. Однако до второй половины XX в. нефть, залегающая в донных отложениях шельфа Мирового океана, не рассматривалась в качестве ресурса, так как состояние техники извлечения нефти делало невозможной ее добычу на шельфе. Лишь в 1940-х годах впервые на акваториях (озеро Маракайбо в Венесуэле, Каспийское море в СССР) нефть начала разрабатываться в промышленных масштабах, и нефтяные залежи мелководных зон морей и океанов приобрели ресурсное значение.

Blog

Информация