Geum.ru

Экономика

  • 8901. Миссия потребительской кооперации
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.10.2010

    Следовательно, роль потребительской кооперации в аграрном секторе состоит: в обеспечении условий для объединения людей, поставивших перед собой цель улучшить свое экономическое и социальное положение; в развитии кооперативного предпринимательства; в формировании интегрированных структур, так как кооперация вовлекает индивидуальных и ассоциированных сельхозтоваропроизводителей; в реализации социальной функции через создание рабочих мест, гарантированный уровень доходов; в способствовании к расширению кооперативной деятельности, развивая сбытоснабженческую, кредитную и иные виды кооперативов; в защите сельхозтоваропроизводителей от монопольных структур; в предоставлении сельским жителям возможности покупки качественных и относительно дешевых товаров и разнообразных услуг. Тем самым потребительская кооперация выступает как один из стабилизаторов рыночной экономики, поддерживая социальное равновесие в обществе, служит основой для организационно-структурной перестройки аграрного производства. Поэтому необходимость потребительской кооперации в развитии аграрной сферы состоит в том, что она, во-первых, представляет собой альтернативную форму организации аграрной сферы экономики в интересах одновременно производителей и потребителей, которой могут воспользоваться как предприятия, так и домашние хозяйства. Во-вторых, потребительская кооперация выполняет часть функций государства социальную защиту населения, а поэтому вправе рассчитывать на государственную поддержку в своей социально-экономической деятельности. В-третьих, потребительская кооперация выступает как форма самоорганизации населения, взаимной поддержки, коллективистских начал, прямого единения бытовых и хозяйственных форм жизни. Можно сказать, что кооперативная форма в наибольшей степени соответствует менталитету сельского жителя, сложившемуся хозяйственному укладу и традициям; В-четвертых, система потребительской кооперации выступает как готовая структура и надежный партнер для реального сотрудничества с аграрно-промышленным комплексом по решению различных проблем, среди которых наиболее перспективной являются развитие национальных и местных рынков, прежде всего сельского рынка. Потребительская кооперация может активно включаться в процесс денатурализации доходов сельского населения через систему заготовок, встречной продажи товаров, комиссионной продажи, переработки сырья на давальческих основах. При этом основными задачами потребительской кооперации в агропромышленном комплексе являются:

  • 8902. Миссия, цели, стратегия и оргструктура моей организации
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Ïîä ðåäàêöèåé Ëàâðóøèíà Î.È. Ìîñêâà. “Áàíêîâñêèé è áèðæåâîé êîíñóëüòàöèîííûé öåíòð”. 1995.

  • 8903. Мифы и правда о конверсии
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Так попытки большинства оборонных заводов на раннем этапе конверсии освоить производство современных образцов бытовой техники и реализовать их по приемлемым ценам оказались безуспешными, так как не выдержали конкуренции с более качественной и дешевой продукцией зарубежных фирм или специализированных российских производителей. В частности, по данным департамента промышленности Нижегородской областной администрации, в области почти полностью прекратилось производство телевизоров, которые раньше сотнями тысяч выпускали заводы «НИТЕЛ», «Лазурь» и «Русич», а также стиральных машин «Красного Сормова» и «Гидромаша». Впрочем, есть несколько предприятий, которым и после конверсии удалось сохранить производство на уровне 60-80 процентов. К ним можно отнести, например, крупный химический завод им. Свердлова в Дзержинске известного производителя взрывчатых веществ. Причина в том, что заводу удалось быстро перейти на производство взрывчатых веществ промышленного назначения и продавать их дешевле конкурентов. Арзамасский приборостроительный завод также удержался на плаву, хотя доля оборонного заказа у него не превышает 30 процентов. Предприятие успешно освоило производство гражданских приборов: расходомеров для различных потребителей от «Газпрома» до предприятий пищевой и ликеро-водочной промышленности. (См. Инmерфаkс-AиФ. 1999, № 183).

  • 8904. Міжбюджетні фінансові відносини
    Контрольная работа пополнение в коллекции 29.09.2010

    За сучасних умов у багатьох країнах спостерігається тенденція спрощення системи трансфертів, зменшення чисельності їхніх видів. І це не випадково. В окремих країнах системи трансфертів були громіздкими, їхня чисельність сягала 100400 видів. Йде процес заміщення спеціальних трансфертів загальними, тобто не обумовленими конкретною метою. Це стало вимогою Європейської хартії про місцеве самоврядування. Наприклад, у Франції в 1979 р. запроваджено глобальну дотацію функціонування, в 1985 р. глобальну дотацію на устаткування комун та об'єднань комун, глобальну дотацію на устаткування департаментам. Запроваджено загальну децентралізаційну дотацію, субсидію на компенсацію ПДВ. Разом з тим, і досі зберігається значна кількість спеціальних трансфертів: дотація на професійну підготовку і навчання, дотація на шкільне обладнання, департаментська дотація на устаткування коледжів та ін.

  • 8905. Міжнародна економіка
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Ç ìåòîþ øâèäêîãî ³ ì³öíîãî çàâîþâàííÿ ðèíêó ö³ êîìïàí³¿ ïî÷àëè êàëüêóëþâàòè ö³íè íà òóð ç ðîçðàõóíêîì ëèøå íà ì³í³ìàëüíèé ïðèáóòîê, ùî áóëî ìîæëèâî çàâäÿêè âåëè÷åçíîìó êàï³òàëó òîðãîâèõ ô³ðì. Ïðîìèñëîâ³ ô³ðìè, ùî ïðåäñòàâëÿþòü ó ïåðøó ÷åðãó ãàëóç³, ùî îáñëóãîâóþòü òóðèñòè÷íèé á³çíåñ, íà îñíîâ³ ñèñòåìè ó÷àñò³ ñòàëè çäîáóâàòè ³ âêëþ÷àòè ó ñâîþ ñòðóêòóðó òóðèñòè÷í³ ô³ðìè. Ïîì³òíî ï³äñèëèëîñÿ ïðîíèêíåííÿ áàíê³â ³ ñòðàõîâèõ êîìïàí³é ó ñôåðó ì³æíàðîäíîãî òóðèçìó øëÿõîì ïðèäáàííÿ óñüîãî ÷è ÷àñòèíè êîíòðîëüíîãî ïàêåòà àêö³é. Âîëîä³þ÷è ðîçãàëóæåíîþ ìåðåæåþ ô³ë³é ³ âåëèêèì øòàòîì ñòðàõîâèõ àãåíò³â, áàíêè ³ ñòðàõîâ³ êîìïàí³¿ ñòàëè óñï³øíî çä³éñíþâàòè ö³ îïåðàö³¿, îäåðæóþ÷è äîäàòêîâèé ïðèáóòîê çà ðàõóíîê åêîíî쳿 íà êîì³ñ³¿, âèïëà÷óâàíî¿ òóðàãåíòó. Òóð, ïðîïîíîâàí³ áàíêàìè, ÿê ïðàâèëî, äåøåâøå, í³æ ó òóðàãåíòîâ. Êð³ì òîãî, áàíêè ³ ñòðàõîâ³ êîìïàí³¿ ìàþòü âëàñí³ àâòîìàòèçîâàí³ ñèñòåìè îáë³êó ³ êåðóâàííÿ, ó ïàì'ÿò³ ÿêèõ çàêëàäåí³ âñ³ îñíîâí³ äàí³ ïðî âêëàäíèê³â ³ çàñòðàõîâàí³ îáëè÷÷ÿ. Öå äîçâîëÿº ¿ì çä³éñíþâàòè ö³ëåñïðÿìîâàíå ðîçñèëàííÿ ðåêëàìè é ³íôîðìàö³¿, ïðîïîíóþ÷è ê볺íòó òàê³ òóð, ùî ìîæóòü â³äïîâ³äàòè éîãî ³íòåðåñàì ³ çàñîáàì.

  • 8906. Міжнародна економічна система та її головні елементи
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Центр світової економіки завжди найбільшою мірою наближається до цивілізаційної субстанції як її найбільш розвинута частина. Більш того, він справляє визначальний вплив на процес еволюції самої цивілізації. В епоху аграрної цивілізації центром світової економіки були окремі міста або міста-держави: Венеція, Генуя, Амстердам. Особливість індустріальної цивілізації становило яскраво виражене домінування найпотужніших держав: Іспанії, Португалії, Великої Британії, Голландії. США. Нині функції центра, ядра глобальної економічної системи дедалі більше преходять до груп найрозвинутішіх держав. Відповідно до класифікації країн у «Світовому економічному огляді ООН» до промислово розвинутих країн відносяться 23 країни: США, Канада, 15 країн ЄС і 3 західноєвропейські країни (Швейцарія, Норвегія, Ісландія), що входять в ЕАСТ, Японія, Австралія і Нова Зеландія. У ряді видань ООН до промислово розвинутих країн відносяться також Ізраїль і Південна Африка. На частку промислово розвинутих країн припадає майже 54% валового національного продукту усього світу і 69% світового експорту. Серед них виділяється «сімка» головних промислово розвинутих країн - США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія і Канада, питома вага яких у ВНП промислово розвинутих країн складає 85,8%, у світовому ВНП - 46,3%, в експорті промислово розвинутих країн 72,7%, у світовому експорті - 50,1%. Економіка чотирьох європейських країн із цієї «сімки», Німеччини, Франції, Італії, Великобританії, є основою економіки всіх 15 країн Європейського союзу (73% ВНП країн ЄС і 64% їхнього експорту). Стан економіки «сімки» є визначальним не тільки для всіх промислово розвинутих країн, включаючи ЄС, але й для всього світу. Тому економічна політика, що проводиться урядами цих країн, впливає не тільки на національну, але і на світову економіку.

  • 8907. Міжнародна інформація. Міжнародні інформаційні відносини
    Дипломная работа пополнение в коллекции 20.05.2011

    Щодо перспектив розвитку загального інформаційного законодавства зазначу наступне. Аналіз показує, що в процесі формування й розвитку інформаційного простору України мають бути досягнуті такі цілі: забезпечення конституційних прав громадян на інформацію; створення й підтримка інформаційного потенціалу, достатнього для стійкого й безпечного розвитку українського суспільства; забезпечення оперативного доступу до наявних інформаційних ресурсів та їхнє включення в інформаційний простір України за умов доступності до них на законній підставі органів державної влади, господарюючих суб'єктів і громадян; подолання інформаційного монополізму управлінських і комерційних структур на відкриті інформаційні ресурси - перехід від презумпції закритості інформації до презумпції відкритості інформації; підвищення рівня узгодженості рішень, що приймаються органами державної влади, регіональними (обласними) органами влади й органами місцевого самоврядування; надання можливості громадянам і громадським організаціям на законних підставах здійснювати контроль за діяльністю органів державної влади й органів місцевого самоврядування; підвищення рівня правосвідомості, ділової й суспільної активності громадян шляхом надання їм вільного доступу до правових і нормативних документів, які визначають їхні права й обов'язки, а також рівної можливості користуватися відкритою науково-технічною, соціально-економічною, суспільно-політичною інформацією, інформаційними фондами сфер освіти, культури і т. ін.; побудова інформаційного суспільства в Україні та її входження у світове інформаційне співтовариство за умов забезпечення захисту всіх елементів національного інформаційного простору, прав і свобод суб'єктів України, що діють у ньому, як важливому чинникові збереження інформаційного суверенітету України.

  • 8908. Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв'язків
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

     

    1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20 березня 1991 року //Закон України. Т. 1.К., 1996. С. 285.
    2. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року // Закон України. Т. 1. К., 1996. С. 173.
    3. Про лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 року // Закон України. - Т. 3. - К.,1998. - С. 144-151
    4. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 року //Закони України. Т. 1.К., 1996. С. 191.
    5. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 року //Закони України. Т. 1.К., 1996. С. 310.
    6. Про оподаткування прибутку піприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97- ВР
    7. Бирман. Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов /Пер. с англ. под ред. Л .Белых. М.: ЮНИТИ. 1997. С. 279307.
    8. Бутнік-Сіверський О. Ринковий механізм господарвання. К.: Компас, 1995. 246 с.
    9. Внукова Н., Ольховиков О. Мир лизинга. X.: Основа, 1994. 223 с.
    10. Голощапов В., Комаровский В., Новичихин В. и др. Развитие лизинга в капиталистических и социалистических странах: Обзорная информация. Серия 2. Экономика и организация материально-технического снабжения. М.: ЦНИИТЭИМС, 1989. Вып. 8. С. 44.
    11. Кабатова Е. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация. М.: Наука, 1991. 132 с.
    12. Колесников В., Кроливецкая Л. и др. Банковское дело. М.: Финансы и статистика, 1996. С. 289306.
    13. Крупник А., Палинова А. Введение в предпринимательство. С.: Политехника, 1996. С. 323.
    14. Лизинг и факторинг: Метод, указания по проведению факторинг. и лизинг, операций. М., 1991. 36 с.
    15. Лизинговые и факторинговые операции: Метод. разработки. М.: ДИАМОНД, 1992. 54 с.
    16. Лизинг и коммерческий кредит. М.: Ист. Сервис, 1993. 100 с.
    17. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков /Под ред. ГрязновойА., Молчанова А. и др. М.: ДеКА, 1995. С. 1856.
    18. Ляшенко В., Барановский А., Толмачева А. Методические рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой поддержки малого бизнеса. Донецк.: ЦЭП АН Украины, 1993. С. 35.
    19. Мішенко В.І., Лубяницький О.Г., Славянська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.
    20. Нікбахт Е. Фінанси. К.: Основи, 1993. С. 208215, 280290.
    21. Осипов Ю.М. Основы предпринимательского дела.- М. 1992. - С.179
    22. Основы банковского дела /Под ред. Мороза А. К.: Либра, 1994. С. 208.
    23. Прилуцкий Л. Лизинг: Правовые основы лизинг. деятельности в Российской Федерации. М.: Ось89, 1996. 126 с.
    24. Рэдхэд К., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. М.: ИНФРАМ, 1996. 288 с. 17.
    25. Слов'янська Н. Лізинг як перспективна форма господарських відносин: Проблеми розвитку фінансового менеджменту. Київ Суми, 1995. С. 3436.
    26. Смирнов А. Лизинговые операции. М.: Консалтбанкир, 1995. 136 с.
    27. Талье И., Абашина А. и др. Аренда и лизинг. М.: Филинъ, 1996. С. 75.
    28. . Хойер В. Как делать бизнес в Европе.М.: Прогресс,1990. 253 с.
    29. Шпиттлер Х.И. Практический лизинг. - М. 1991. - С.7.
    30. Андраасова Л. Лизинговый бизнес //Экономика и жизнь. 1993. №2.С. 12.
    31. Бабалое А. Некоторые аспекты лизинговых операций //Внешняя торговля. 1993. №10.С. 16.
    32. Бойчук Р. Лизинг: экономикоправовая сущность //Бизнес-информ. 1993. № 16. С. 5.
    33. Внукова Н. Новые возможности лизинга в Украине //Укр. деловые новости. 1996. № 23.
    34. Голощапов В. Лизинг обречен на успех, но мешают налоговые проблемы //Экономика и жизнь. 1996. №8.С. 3.
    35. Губина И. Лизинг надо узаконить и обеспечить ему государственную поддержку //Україна Вивіпезв. 1996.№№ 34 36. С. 7.
    36. Заруба О. Вдосконалення кредитної політики комерційних банків //Банківська справа. 1996. №1.С. 2123.
    37. Ковбасюк М., Дерен М. Облік операцій, пов'язаних з орендою майна //Бухгалт. облік і аудит. 1994. №4.С.
    38. Маринченко Б. Підготовка та експертиза лізингових проектів //Вісник НБУ. 1997. №2.С ЗІ.
    39. Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок //Банк. справа. 1996. №1.С. 24.
    40. Мосійчук В. Світова практика проведення лізингових операцій та проблеми її впровадження в Україні //Економіка України. 1995. №3. С. 10.
    41. Пилипенко Л. Фінансовий аналіз як інструментарій оцінки рівня ризику інвестора //Фінанси України. №1.С. 8085.
    42. Пивоваров А. Не можешь продать отдай в лизинг //Бизнес. 1996. № 23. С. 14.
    43. Покотило 1. Правове забезпечення лізингових операцій //Вісник НБУ. 1997. №2.С. 2728.
    44. Райк Е. Лізинг для малого бизнеса //Бизнес для всех. 1996. № II.
    45. Романченко О. Сучасні методи оцінки кредитного ризику в банках України //Фінанси України. 1996. №8.С. 5961.
    46. Рэдхэд К., Хъюс С. Управление финансовыми рисками / Пер. с англ. М.: ИНФРАМ, 1996. 288 с.
    47. Третпяк О. Фінансовий аналіз в акщонерних товариствах //Фінанси України. 1997. №1.С. 6164.
    48. Хименский Г. Экономическая сущность лизинговых операций и их учет //Бизнес. 1996. № 5.С. II12.
    49. Яновский О. Лізинг як форма підприємницької діяльності //Економіка України. 194. №11.С. 9091.
    50. Український інвестиційний журнал №№ 1-6, 1997-1998.
    51. Дані Міністерства економіки на 1.01.98.
    52. Leasing finance /Edited by Tom Clark. Second Edtion. Euromoney Books, 1990. 270 p.
    53. Leasing Life. Vol. 4. Issue 36. 1996. Sept.
    54. Leasing Life. Vol. 4. Issue 37. 1996. Oct.
    55. Brigham E., Gapenski L. Financial Management: Theory and Practice. Chikago; New York; Dryden Press; 1988. 421 p.
  • 8909. Міжнародний ринок туристичних послуг України
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    З метою швидкого і міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни турів з розрахунком лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм. Промислові фірми, що представляють насамперед галузі, обслуговуючі туристичний бізнес, на основі системи участі почали придбати і включати в свою структуру туристичні фірми. Помітно посилилося проникнення банків і страхових компаній в сферу міжнародного туризму шляхом придбання всього або частини контрольного пакету акцій. Володіючи розгалуженою мережею філіали і обширним штатом страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ці операції, отримуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, що виплачується турагенту. Тури, що пропонуються банками, як правило, дешевше, чим у турагентов. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку і управління, в пам'яті яких закладені всі основні дані про вкладників і застрахованих осіб. Це дозволяє їм здійснювати цілеспрямовану розсилку реклами і інформації, пропонуючи клієнту таки тури, які можуть відповідати його інтересам і коштам.

  • 8910. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції
    Контрольная работа пополнение в коллекции 25.01.2010

    Національна валютаРезервні валюти, міжнародні розрахункові валютні одиниці1. Умови конвертованості національної валюти.1. Умови взаємної конвертованості валют.2. Паритет національної валюти.2. Уніфікований режим валютних паритетів.3. Режим курсу національної валюти.3. Регламентація режимів валютних курсів. 4. Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль.4. Міждержавне регулювання валютних обмежень.5. Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни.5. Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності.6. Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу. .6. Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу. 7. Регламентація міжнародних розрахунків країни.7. Уніфікація форм міжнародних розрахунків.8. Режим національного валютного ринку і ринку золота.8. Режим світових валютних ринків і ринків золота.9. Національні органи, які керують валютними відносинами країн та регулюють їх.9. Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

  • 8911. Мікроекономічний аналіз динаміки витрат на виробництво продукції і резерви їх зниження
    Курсовой проект пополнение в коллекции 02.03.2011

     

    1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України. від 22.05.1997, № 283/97-ВР.
    2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 // Урядовий кур'єр від 1.09.99р., № 162
    3. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції, робіт, послуг у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України 02.02.2001 року, № 47
    4. Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерський учет. К.: СКАРБИ, 1999. 375с.
    5. Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. К.: Лібра, 2003. 704 с.
    6. Друри К. Введение в управленческий и производственній учт / Пер. с англ. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. 560 с.
    7. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного. Вид. 2-ге перероб. Та доп. К.: КНТЕУ, 2000. 528 с.
    8. Николаева С. А. Особенности учета затрат в условиях рінка: Система «директ-костинг»: Теория и практика. М.: Финансі и статистика, 1993. 128 с.
    9. І. О. Чаюн, Г. М. Богославець, Н. С. Довгаль, Л. Л. Стасюк, І. Ю. Бондар; за заг. ред. проф. Н. М. Ушакової. Економіка підприємства. Підручник К.: Київ. нац. торг.-екон. Ун-т, 2005. 569 с.
    10. Астапова Е. “Как быстро подсчитать издержки производства”, Деловые связи, 1993г.,№1, с. 50-60
    11. Безруких П.С. Особенности бухгалтерского отчета за 1997 год. Главбух, 1998, № 2, с. 8-15.
    12. Безруких П.С. Состав и учет издержек производства и обращения. В помощь бухгалтеру. Положение о составе затрат, комментарии. - М.: ФБК, 1996. - 224 с.
    13. Безуглов А. “Призрак банкротства бродит по России”, Деловой мир, 1995г, № 2
    14. Ветров А. Ал. Операционный аудит - анализ./ Под ред. акад. А. Ан. Ветрова. - М.: Перспектива, 1996. - 127 с.
    15. Гальперин В. М. и др. «Микроэкономика». 1998г.
    16. Грузинов В. П., Грибов В. Д. «Экономика предприятия» 1997г.
    17. Добровенский В. “Как оценить доходность предприятия ?”, Экономика и жизнь, 1995г. № 35, с.37
    18. К.Р. Макконеля, С.Л. Брю, “Экономикс”, Таллин, 1993г.
    19. Липатова Н. “Прогнозирование прибыли”, Финансы, 1995г., №2, с.19
    20. Луговой В.А. Учет затрат на производство и реализацию продукции (работ, услуг ): Методика и практикум. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 144 с. - (Библиотека бухгалтера).
    21. Луговой В.А. Учет основных средств, нематериальных активов, долгосрочных инвестиций: Методика и практикум. М.: Финансы и статистика, 1995. 176 с. (Библиотека бухгалтера).
    22. Макарьева В.И. Комментарий к Положению о составе затрат по производству и реализации продукции ( работ, услуг ), включаемых в себестоимость продукции ( работ, услуг ), и о порядке формирования финансовых результатов. учитываемых при налогообложении прибыли. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 64 с.
    23. Макарьева В.И. Практическое пособие по бухгалтерскому учету и отчетности перед налоговыми органами ( с учетом последних изменений и дополнений ). - М.: Налоговый вестник, 1997. - 256 с.
    24. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 176 с.
    25. Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 496 с.
    26. Стоянова Е. “Анализ потребности в оборотных средствах”, Бух. учет, 1994г. №3
    27. Федотова М., “Как оценить финансовую устойчивость предприятия?”, Финансы, 1995г., № 6, с. 13-16
    28. Э Дж. Долан, Д.Е. Линдсей, “Микроэкономика”, Санкт-Петербург, 1994г.
    29. В.Я. Горфинкель, проф. Е.М. Купрякова. «Экономика предприятия»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1996.
    30. А.В. Мутнян, И.М. Оконников, Е.А. Пантелеев «Микроэкономика», книга 1:- Ижевск, изд-во «странник», 1993
    31. О.Ю. Мамедов. «Современная экономика»: - Ростов-на-Дону, изд-во «Феникс», 1997.
    32. В.Е. Адамов, С.Д. Ильенкова. «Экономика и статистика фирм»: - Москва, изд-во «Финансы и статистика», 1997
    33. И.К. Салимжанов. «Цены и ценообразование», Москва, изд-во ЗАО «Финстатинформ» - ЗАО «КноРус», 1999
    34. Т.П. Карпова «Управленческий учёт». - Москва, изд-во «Аудит», 1998
    35. А.В. Сидорович «Курс экономической теории».: - Москва, изд-во «ДИС», 1997
    36. Е.И. Бородина «Финансы предприятий»: - Москва, изд-во «ЮНИТИ», 1995.
  • 8912. Мілтон Фрідмен "Кількісна теорія грошей"
    Информация пополнение в коллекции 28.11.2010

    Для більш чіткого і дохідливого подання грають центральну роль принципів свою фундаментальну теорію Фрідмен починає з розгляду надзвичайно спрощеного гіпотетичного суспільства. Це стаціонарне суспільство характеризується наступними рисами: постійна чисельність населення, задані смаки і переваги, обсяг фізичних ресурсів фіксований, члени товариства вважаються не змінюються в часі, в суспільстві постійні лише середні величини, панує конкуренція, виключено існування процентної ставки, для початку в суспільстві наявний 1000 листків паперу вартістю в 1 долар. Суспільство перебуває у стані рівноваги. Питається: 'навіщо в цьому простому суспільстві потрібні гроші?' За словами Фрідмена, 'головна причина полягає, звичайно, в тому, що вони служать засобом обігу благ або тимчасовим вмістилищем купівельної спроможності'. Купуючи товар за гроші вас не хвилює, що натомість на них хоче купити продавець, тобто це дозволяє уникнути ускладнень обміну, особливо що виникають при бартері. Це відділення акту продажу від акту купівлі є фундаментальною продуктивної функцією грошей. Другий мотив - 'бажання мати резерв, як страховку від можливих в майбутньому несподіванок, причому в реальному світі гроші представляють лише один з можливих активів, які здатні виконувати цю функцію '.Тобто Фрідмен розглядає гроші лише в якості однієї з форм багатства.

  • 8913. Місце та значення реєстраційних рахунків в процесі виконання бюджету
    Информация пополнение в коллекции 06.02.2011

    Державне казначейство України не здійснює оплату послуг за обробку розрахункових документів та повідомлень при обслуговуванні реєстраційних рахунків. Для повного обліку бюджетних коштів і контролю за їх цільовим використанням у відповідності до закону про державний бюджет України на певний бюджетний рік, в органах Державного казначейства відкривається реєстраційний рахунок на кожний рік а після закінчення бюджетного року він поновлюється. Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядниками бюджетних коштів для обліку видатків. Для відкриття реєстраційного рахунку заводяться особові справи, в які вкладаються такі документи:

    • заява на відкриття рахунку в системі органів Державного Казначейства, підписана керівником і головним бухгалтером;
    • довідка про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України з вказівкою ідентифікаційного коду;
    • копія затвердженого положення або статуту підприємства, установи, завірена вищестоячою установою або нотаріально;
    • доведений до розпорядника коштів поквартальний обєм асигнувань, передбачених в бюджеті України, з розподілом по розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;
    • затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;
    • картка із зразками підписів осіб, яким у відповідності з законодавством України надано право розпоряджатися рахунком і підписувати грошові документи, та відбитком печатки;
    • звіт про виконання кошторису витрат установи на датузакриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установах уповноважених банків;
    • виписка з особової картки розпорядника коштів, якщо змінюється адреса і орган Державного казначейства. Після реєстрації розпорядника коштів йому присвоюється номер. Дані номери є складовою частиною кода їх реєстраційних рахунків, які відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації. Про відкриття реєстраційного рахунку в органі Державного казначейства повідомляється розпорядник коштів.
  • 8914. Місце України в глобалізаційних процесах
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Сьогодні наука ще не має остаточної відповіді на запитання про характер нових глобальних трансформацій. Очевидно, що замість двополярного новий світ може стати або багатополярним, або однополярним. Але чи існують гарантії проти реставрації тоталітарних систем і держав, чи безповоротною є "холодна війна", чи не замінить її "холодний мир", чи достатньо підстав сподіватися, що на зміну епосі конфронтації прийшла епоха співробітництва і розвитку на базі співробітництва? Ці і багато інших важливих запитань ще не знайшли відповіді. На рівні робочих гіпотез на нинішньому перехідному етапі є можливими всі сценарії розвитку подій аж до реставрації тоталітарних систем включно. Питання в тому, чи будемо ми мати хоча б мінімальний набір сил і чинників протидії такому можливому розвитку. Наприклад, теоретично є можливим, хоч практично і малоймовірним, новий варіант двополярності. Хоч багато вчених і політиків вважають, що перетворення Росії в нову наддержаву є нереальним, ця точка зору нам здається не досить обґрунтованою. Тут все залежатиме від внутрішнього розвитку Росії, від її здатності притягати й об'єднувати навколо себе інші країни і від загального балансу сил. В усякому разі фактор Росії залишається фактором глобального характеру, а її прагнення як до великої світової держави і наддержави є реальною політикою і стратегією, про що свідчить феномен Білорусії, спроби "білорусизації" інших країн - багатьох колишніх республік СРСР. Крім того, на роль великих держав і навіть наддержав вже реально претендують Японія, Німеччина і навіть Китай. Слід особливо відзначити і фактор інтегрованої, об'єднаної Європи, яка стає, поряд зі США, глобальним силовим центром.

  • 8915. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Реальна загроза економічного спаду впродовж 1998 року була повязана з такими чинниками:

    1. Уповільнення темпів зростання світової економіки після кризи в Азії внаслідок затяжної стагнації і падіння внутрішнього попиту в економіці Японії та сусідніх із нею країн Індонезії, Таїланду, Кореї і Малазії. Із середини 1997 року зростання обсягів промислового виробництва у світовій промисловості уповільнилося. Мінімальними (3.3%, починаючи з 1985 року) стали і темпи зростання товарообігу в міжнародній торгівлі;
    2. Погіршення перспектив розвитку світової економіки, передусім економіки країн, що розвиваються, внаслідок підвищення процентних ставок на ринках цих країн, повязаного з фінансовою кризою в Росії. Оголошення дефолту та девальвація російського рубля завдали великих втрат інвесторам (лише в Росії, за деякими оцінками, вони становили 100млрд. доларів США), яких не вдалося уникнути, незважаючи на енергійні дії і фінансову підтримку з боку офіційних кредиторів. Активи на ринках країн, що розвиваються були віднесені до категорії ризикових, унаслідок чого прискорився відплив із цих ринків фінансових ресурсів, їх перерозподіл на користь розвинутих країн, збільшилися премії за ризик і відповідно зросли процентні ставки.
    3. Посилення дефляційного тиску у світовій економіці. Уповільнення темпів зростання обсягів товарообігу у міжнародній торгівлі обумовило стрімке падіння світових цін на сировинні матеріали і посилило дефляційні тенденції у світовій економіці. В середньому за рік ціни на нафту впали на 32%. На 16% знизився індекс цін на непаливні сировинні матеріали, особливо чутливими до погіршення умов торгівлі виявилися економіки, які розвиваються, оскільки сировина і паливні матеріали є їхньою основною експортною продукцією. Наприклад близько 70% надходжень від експорту в Росії припадає на експорт нафти. Не є випадковістю і те, коли світова економіка уповільнює темпи економічного зростання, отже кризи в перехідних економіках стають індикаторами застійних явищ у світовій економіці в цілому.
  • 8916. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

     

    1. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов // Мировая экономика и международные отношения. 1992.- №5- С. 118-124
    2. Альвианськая Н.В. Местные бюджеты : понятие, механизм функционирования //Финансы.-1995.-№9.-С.9-11
    3. Аптекар С., Краснова В. Про формування місцевих бюджетів. //Економіка України. 1994.№4. с. 4247.
    4. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету Улраїни.// Фінанси України.-1998.-№1.-С.19-21.
    5. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України.// Фінанси України.-1998.-№9-С.3-8.
    6. Бутко М.П., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації.// Фінанси України.-1998.-№10.-С.23-32.
    7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1997. 383с.
    8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України. //Фінанси України. 1997. №10. С. 3443.
    9. Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність.// Фінанси України.-1998.-№8.-С.112-117.
    10. Васильева М.В. Местніе бюджеті в современніх условиях М.: Финансы и
      статистика , 1987.-128с.
    11. Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет і бюджетний процес в Україні. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. 257с.
    12. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За редакцією Юрая Немеца К.: Основи, 1998.-542с.
    13. .Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка, 1997. 301с.
    14. Конституція України, прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.96р.// УкраїнаЦентр.-№31.-с.9-14.
    15. Кириленко О.П. Зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів. //Фінанси України. 1996.№ 9. С. 35.
    16. Криниця С.О. Зміцнення фінансової бази місцевого та регіонального самоврядування// Фінанси України.-1998.-№2.-С.38-47.
    17. Кузьменко Н.А. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні. //Фінанси України. 1996. №9. С. 4042
    18. Лісовська А.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів. // Фінанси України. 1996.№ 7. С. 1115..
    19. Ломинога В.К. Складові бюджету держави. “Сини і пасинки” //Вісник НБУ.-1998.-№11.-С.57
    20. Луніна І.І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проиедення реформ // Економіка України.-1998.-№3.-С.31-40.
    21. Ляшенко Ю.І. Місцеве оподаткування в системі фінансової діяльності держави // Фінанси України-1998.-№6.-С.104-107.
    22. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави //Фінанси України.-1998.-№6.-С.101-103.
    23. Мельниченко В., Присяжна Л. Співвідношення загальнодержавних і місцевих податків: зарубіжний досвід в контексті українських реалій. //Фінанси України. 1996. №51. С.10.
    24. Моісеєнков В.В. Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин. //Фінанси України. 1996. №11. С. 1619
    25. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. Проф. Черника Д.Г.- М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. 191с.
    26. Пабат М.Г. Про окремі аспекти формування доходної частини бюджетів місцевого та регіонального самоврядування //Фінанси України.-1996.-№10.-С11-14.
    27. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.- К.: НІОС, 1998. 173с.
    28. Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування //Фінанси України.-1996.-№8.-С.24-29.
    29. Павлюк К.В. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини //Фінанси України. 1996. 6. с. 2532.
    30. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України.-1998.-№3.-С.37-45.
    31. Пансков В.Г. Налоговые проблемы местных финансов //Финансы.-1995.-№10.-С.15-18.
    32. Поляк Г.Б. Финансы местных Советов. М.: Финансы и статистика, 1991. 152с.
    33. Поплавський М.І. Макроекономіка перехідного періоду. К.: Техніка, 1999. 475с.
    34. Потапов В.И. О некоторых вопросах налоговой политики //Финансы.-1995.-№10.-С.3-8.
    35. Про бюджетну систему України. Закон України від 29.06.95р. із змінами від 2.02.97р. //Відомості Верховної Ради України..1995.26.с.589 611.
    36. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 27.05.97р. //Урядовий курєр. 1997. №107108. с. 1120.
    37. Про систему оподаткування. Закон України від 18.02.97р. //Вісник податкової служби. 1997. №4.с.26.
    38. Про Державний бюджет України на 1997 рік. Закон України від 27.06.97р. //Урядовий курєр. 1997 №138 139.с.7 9.
    39. Про Державний бюджет України на 1998 рік. Закон України від 30.12.97р. //Галицькі контракти.-1998.-№2-с.80-101.
    40. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22.05.97р. //Доходи і податки. 1997. №11 12. с. 3 24.
    41. Про місцеві податки і збори. Декрет Кабінету Міністрів від 20.05.93. //Відомості Верховної Ради. 1993. №32.
    42. Про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік Постанова Верховної Ради України від 3.07.97р. //Урядовий курєр. 1997. №128129.с.1516.
    43. Про порядок формування місцевих бюджетів на 1997 рік. Постанова Кабінету Міністрів від 18.10.96р.
    44. Рибак В.В. Проблеми формування доходних джерел місцевих бюджетів //Економіка України.-1995.№10.-С.29-38.
    45. Родионова В.М. Бюджетная реформа : Содержание и проблемы //Финансы._1994.-№8.-С.3-15.
    46. Седов К.В. Распределение налогов между звеньями бюджетной системы //Финансы.-1995.-№9-С.28-30.
    47. Слухай С.В. Становлення системи фінансового вирівнювання //Фінанси України.-1998-№11.-С.15-25.
    48. Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин //Фінанси України.-1998.-№12.-С22-32.
    49. Фільштейн Л.М. Фінанси України : Навчальний посібник. Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1994.-164с.
    50. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред Дробоздиной Л.А. М.: Финансы , ЮНИТИ , 1997. 479с.
    51. Ширкевич Н.А. Местные бюджеты. М.:Финансы и статистика, -1991- 112с.
    52. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів. //Фінанси України. 1998. №1. С. 2225.
    53. Чуприна О.В.місцеві податки справа державна //Фінанси України.-1998.-№10.-С.24-25.
  • 8917. Місцеві бюджети як основа місцевого самоврядування
    Информация пополнение в коллекции 21.04.2010

     

    1. Борщевич Л.О. Місцевий бюджет як основа фінансової самостійності / Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. Вип. 1 (24). 492 с.
    2. Бюджет та економіка. Основні тенденції 2009 року / [Щербина І.Ф., Рудик А.Ю., Зубенко В.В., Самчинська І.В.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. К.: ДГВПП «Зовнішторгвидав України», 2010. 12 c.
    3. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. 2001.- № 37-38, ст. 189 // http://zakon.rada.gov.ua.
    4. Василик О.Д. Теорія фінансів. / О.Д. Василик. К.: НІОС, 2000. 416 с.
    5. Державне регулювання економіки: / [С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.] К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
    6. Деркач М.І., Бюджет і бюджетний процес в Україні / М.І. Деркач, Л.П.Гордєєва. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. 256 с.
    7. Єфремова І.І. Місцеві бюджети та бюджети місцевого самоврядування: проблеми правового визначення / І.І. Єфремова // Форум права. -2009. - № 1. - С. 157-161 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-l/09eiippv.pdf
    8. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) [монографія] / О.П. Кириленко. К.: НІОС, 2000. 384с.
    9. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96. № 254/96-ВР // Відомості ВРУ. 1996. № 30.
    10. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України / В.І. Кравченко. К.: Знання, 1999. 487 с.
    11. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики: [монографія] / В. І.Кравченко. К.: НДФІ, 1997.
    12. Кульчицький І.М. Місцеві бюджети і механізм їх формування / І.М. Кульчицький // Фінанси України. 2001. - № 9. С.98-104.
    13. Місцеве самоврядування в Україні:стан та перспективи розвитку.[аналітична доповідь /керівник авторського колективу С.О. Біла ]; Аналітична доповідь. К.: НІСД, 2009. 62 с.
    14. Місцеві фінанси: Підручник / [О.Р. Квасовський, А.В. Лучка, Б.С. Малиняк та інші] / За ред. О.П. Кириленко. - К, Знания, 2006 - 677с.
    15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: навчальний посібник. / Ю.В. Пасічник. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Знання-Прес, 2003.- 523с.
    16. Про місцеві податки і збори: декрет Кабінету Міністрів України від 17.06.1993 р. №3293-ХІІ. Режим доступу [електронний ресурс]: http:// www.rada.gov.ua.
    17. Про формування місцевих органів влади і самоврядування: закон України від 03.02.1994 р. Режим доступу [електронний ресурс]: http:// www.rada.kiev.ua.
    18. Юрій С.І. Концептуальні засади сутності бюджету /С.І. Юрій // Фінанси України. 2001. № 10. - С.310.
  • 8918. Місцеві бюджети, міжбюджетні відносини та доходи і видатки місцевих бюджетів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.12.2010

    Україна фактично виділила наявну в неї сукупність бюджетів у власну систему, яка відображена на схемі (рис. 1). Відповідно до Закону «Про бюджетну систему України», ухваленому наприкінці 1991 р., та удосконаленої його редакції 1995 р. вона мала будуватись на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів. Проте принципи повноти, достовірності, гласності і наочності стосуються насамперед бюджетного процесу і покликані забезпечити його відкритість. Разом з тим вони мають скоріше декларативний характер. Наприклад, ніякої реальної гласності поки що в повному обсязі немає. Але і заперечувати певний прогрес у цій сфері не можна. Якщо раніше щорічний закон про Державний бюджет України містив тільки зведені дані за групами доходів і видатків, то тепер дається їх деталізація, додаються розрахунки і пояснювальна записка. Водночас рівень цієї деталізації й особливо деталізації розрахунків ще далекі від стандартів, які застосовуються у країнах із розвиненою економікою. Крім того, доступ платників податків до показників бюджету та їх розрахунків практично відсутній. У пресі ж публікуються тільки укрупнені показники (та й навряд чи доцільно публікувати кілька томів, що налічують сотні сторінок цього не роблять ніде у світі). Отже, можна констатувати як певний прогрес у частині відкритості і гласності бюджетного процесу, так і значне відставання від світових стандартів.

  • 8919. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні місцевих бюджетів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 06.05.2010

    Місцеві ради (сільські, селищні, міські): запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Виняток становить збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами; за кожним видом місцевих податків і зборів розробляють положення, яким регламентується порядок сплати та перерахування до місцевого бюджету податків і зборів відповідно до встановлених переліком та граничних ставок; визначають також органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і нести відповідальність за їхнє стягнення та перерахування до місцевого бюджету; затверджують форми звітів за цими податками, порядок і строки їх надання до податкових органів. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покладе ний на органи Державної податкової служби; мають право надавати пільги за місцевими податками та зборами у вигляді повного або часткового звільнення від їх сплати певних категорій платників або від строчки у сплаті місцевих податків і зборів (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"); обов'язково запроваджувати (за наявності обєктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження певних податків і зборів) комунальний податок, а також збори: за припаркування автотранспорту, ринкового, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг, із власників собак.

  • 8920. Місцеві фінанси
    Информация пополнение в коллекции 22.12.2009

    Головним суб'єктом таких відносин в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України. Це територіальна громада села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, територіальна громада селища чи міста. Це сільська, селищна, міська ради та їхні виконавчі органи, сільський, селищний чи міський голова. Це також обласна та районна рада. Ще один суб'єкт відносин - держава в особі її органів: обласної, районної міської (міст Києва та Севастополя) місцевої державної адміністрації та центральних органів державної влади, насамперед, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Міністерства фінансів України та інших органів. Суб'єктами цих відносин є також Автономна Республіка Крим: Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та юридичні і фізичні особи у сфері фінансів місцевих органів влади на території автономії.