Учебники

Резюме

Наука про міжнародні відносини, яка остаточно інституціа-лізувалась лише після Першої світової війни, перебуває у стані гетерогенізму. її формування пов'язане зі спеціалізацією у суспільних науках низки наукових дисциплін, які безпосередньо досліджують міжнародні відносини. Незважаючи на досить гостру наукову полеміку щодо їх визначення, можна стверджувати, що емпіричні дослідження міжнародних відносин здійснюють такі дисципліни, як історія міжнародних відносин, міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародна інформація та світова культура (дві останні перебувають у стадії становлення).

Теорія міжнародних відносин тривалий час перебувала під впливом історії і права, а в другій половині XX ст. — політології. Водночас її призначенням є акумулювання та систематизація знань, отриманих емпіричними науками. Найважливіша проблема сучасної теорії — слабкість її методологічних основ, що ускладнює дослідження та формування синтетичних концепцій, що спроможні пояснити не завжди прості явища та процеси сучасних міжнародних відносин.

У сучасній теорії відсутні єдине уявлення про доречність використання методів дослідження, а також єдина система понять і категорій.

Теорія міжнародних відносин розвивається у напрямі автоге-нізму, тобто формулювання чіткої системи методологічних принципів, які сприятимуть формуванню якісно нових концепцій та парадигм, здатних із позицій наукового плюралізму пояснити й ефективно прогнозувати явища та процеси у міжнародних відносинах.

< Назад   Вперед >
Содержание