Книги, научные публикации Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 | 4 |

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАпНИ Укранський державний морський технчний унверситет мен адмрала Макарова С.В.Драган Джерела живлення для зварювання плавленням Рекомендовано Мнстерством ...

-- [ Страница 4 ] --

Колекторний струм транзисторв у мостовй схем так само, як в нульовй схем (рис.8.7,в), дорвню приведеному значенню струму наван таження. У пвмостових схемах значення цього струму вдвч бльше тому, що докладена до навантаження напруга вдвч менша напруги мережного випрямляча. Нульова схема мстить найменшу кльксть елементв, але конструкця трансформатора при цьому дещо ускладнються через не обхднсть забезпечення яксного магнтного звТязку мж половинами пер винно обмотки.

Силов комутуюч транзистори мають бути розрахован на подвйну зворотну напругу та комутацйн перенапруги. Тому кращою в цьому ви падку мостова схема нвертора, яка дстала широке застосування в нверторних зварювальних джерелах живлення.

Сигнали управлння транзисторами утворюються за допомогою спецальних генераторв прямокутних мпульсв, як самостйними при строями, що входять до складу блока керування джерела живлення. У дея ких джерелах застосован двотактн нвертори з самозбудженням, у яких сигнали керування виробляються за рахунок позитивного зворотного звТязку.

8.3. Типов зварювальн нверторн джерела живлення нверторн джерела живлення (ДЖ) вдрзняються складнстю схем керування, багатьма зворотними звТязками за вихдними параметрами, на явнстю спецалзованих функцональних блокв, що забезпечують автома тизацю основних та допомжних процесв, завдяки чому вони широко за стосовуються для всх способв дугового зварювання. Незважаючи на рзномантнсть електричних схем нверторних джерел, функцональна схема х у загальному вигляд вдповда наведенй на рис.8.8. Згдно з цю схемою, напруга однофазно або трифазно промислово мереж пере творються вхдним випрямлячем ВВ з фльтром Ф у постйну напругу. Ця напруга, в свою чергу, перетворються за допомогою нвертора IH у змнну напругу пдвищено частоти (до десяткв клогерцв), яка дал потрапля до знижуючого високочастотного трансформатора Тр. Вторинна обмотка трансформатора навантажена додним випрямлячем ВД, до виходу якого через згладжувальний дросель Др пдключен електрод Е та вирб В. Го ловними елементами схеми сам нвертор IH та система керування ним СК. Блок СК форму сигнали для перодичного вдкриття та запирання ключв нвертора з заданою частотою. Регулювання вихдно напруги ДЖ може здйснюватися змною амплтуди та тривалост мпульсу напруги, яка нвертуться, або змною частоти. Для формування потрбного нахилу зовншнх вольт-амперних характеристик вводяться зворотн звТязки за струмом ЗЗС та за напругою дуги ЗЗН. Природн зовншн характеристики нверторних джерел постйного струму - спадн через високий ндуктивний опр трансформатора, який працю на високй частот. Регу лювання нахилу вольт-амперних характеристик у робочому дапазон здйснються за рахунок негативного ЗЗС, що забезпечу при зростанн зварювального струму зниження частоти нвертування та тим самим зменшення напруги на виход джерела.

Рис. 8.8. Функцональна схема зварювального нверторного джерела живлення Регулювання та стаблзаця вихдно напруги в режим роботи на жорстких (полого спадних) характеристиках здйснються сигналом ЗЗН, який формуться шляхом порвняння вихдно напруги з напругою завдан ня, тобто за принципом, подбним до принципу формування вихдно на пруги тиристорних джерел живлення.

Живлення трансформатора Тр напругою високо частоти да змогу с тотно зменшити масу та об'м використання активних матералв. Напри клад, при потужност трансформатора 20 кВА, при збльшенн частоти на пруги з 50 Гц до 50 кГц обТм магнтопроводу зменшуться в 12 разв, а його маса - в 17 разв. При цьому вдповдно зменшуються витрати обмот кового дроту та втрати потужност (табл.8.2). Наслдком цього зростання ККД джерела живлення.

Таблиця 8.2. Порвняльн характеристики трансформаторв при рзних частотах напруги Частота напруги, Гц Параметр Маса, кг 120 ОбТм осердя, дм3 24 Втрати потужност, Вт 2500 Витрати обмоткового дроту, м:

первинна обмотка 550 3, вторинна обмотка 21 0, Сучасн джерела живлення для дугового зварювання з транзистор ними нверторами забезпечили можливсть переходу з аналогового (у ти ристорних схемах) до цифрового керування за допомогою мкропроцесорв. У цьому випадку розвТязуться багато технологчних завдань шляхом керування формою струму в динамц з високою швид кодю (швидксть спрацювання до 1000 А/мс) та отримання рзного роду струмв (постйний, мпульсний середньо та високо частоти, змнно постйний) для багатьох способв зварювання. Для порвняння: у звичай ному тиристорному випрямляч, що живиться вд трифазно мереж часто тою 50 Гц, мнмальний нтервал часу, за який можна внести одиничну змну в динамчн параметри, склада 1/6 пероду напруги мереж або 3,3 мс. В нверторному джерел живлення з робочою частотою 50 кГц за цей промжок часу так змни можна виконати приблизно 160 разв. На приклад, при зварюванн в середовищ СО2 з короткими замиканнями ду гового промжку можна керувати силою струму в динамц за заданими ал горитмами, регулюючи в необхдному напрям дю електродинамчних сил при утворенн та руйнуванн рдко перемички металу мж зварювальною ванною та електродом завдяки цьому знижувати розбризкування. Значно розширюються можливост механзованого зварювання у середовищ за хисних активних (МАГ) та нертних (МГ) газв з використанням мпульсних джерел на основ нвертора. За допомогою мкропроцесорв можна з великою точнстю та швидкодю керувати всма параметрами зварювального процесу - вд швидкост подавання дроту та витрат захис ного газу до оптимальних спввдношень тривалост й частоти мпульсв зварювального струму, а також задавати ц параметри.

Останнм досягненням у свтовй зварювальнй практиц стали сис теми цифрового керування зварювальними процесами з використанням ал горитмв, що грунтуються на нечткй логц (фазз-керування). Алгоритм фазз-керування передбача використання великого обсягу нформац, що змнються, щодо зварювально дуги та параметрв усього технологчного процесу. Для реалзац цих алгоритмв також необхдна висока швидкодя виконавчих пристров, у тому числ й джерел живлення зварювально дуги.

Таким вимогам найбльше вдповдають джерела живлення з транзистор ними нверторними перетворювачами.

Коротко розглянемо деяк типи нверторних джерел живлення для дугового зварювання.

Джерела живлення LHG (POWCON) для ручного дугового зварю вання плавким та неплавким електродом розроблен фрмою ESAB та ви користовуються в будвництв, суднобудуванн та нших галузях проми словост. Джерело (рис.8.9) розраховано на струми 250 А (або 400 А) мстить випрямляч В, вхдний фльтр (R1, L1 та L2) та конденсатори С1 С2 мнстю 1000 мкФ для згладжування пульсацй вхдно напруги.

Рис. 8.9. Спрощена принципова електрична схема джерела LHG (POWCON) Як ланка високо частоти використовуться пвмостовий послдовний нвертор, що складаться з комутуючих конденсаторв С5...С8, тиристорв VS1, VS2 та силового трансформатора T.

Для пдвищення комутацйно стйкост тиристорв VS1 та VS2, а та кож запобгання виходу х з ладу в момент комутац через велику швидксть наростання прямо напруги застосован дросел L3 L4 та демпфрувальн ланцюги з резисторв R5, R6 конденсаторв С3, С4. Сило вий трансформатор Т стрижневого типу ма осердя, виконане з холоднока тано стал та мдно обмотки, що намотана секцйно. На виход випрямно го мосту (доди VD1 VD2) увмкнутий фльтр (дросел L5 L6 та конден сатори С11, С12 С13). Схема джерела мстить також блок III скидання надлишку енерг, що нагромаджуться в комутуючих конденсаторах С5...С8 пд час виникнення резонансних процесв в нвертор, як зТявляються в режимах холостого ходу та короткого замикання.

Схема керування забезпечу роботу нвертора на частотах до 2 кГц, зниження частоти до 1 Гц у режим холостого ходу та деяке змен шення частоти при короткому замиканн. Для пдтримування постйно по тужност, що пдводиться до дуги, служать зворотн звТязки за струмом та напругою. Сигнали потрапляють до схеми керування з шунта (дЦе) та з ду гового промжку (иЦк). Пдвищення надйност роботи нвертора в пуско вих робочих режимах та досягнення необхдно зовншньо характеристи ки забезпечуться автоматичною змною частоти.

Коли джерело працю в режим холостого ходу, до тиристорв VS1 VS2 вд схеми керування потрапляють пусков мпульси з частотою 1 Гц, при цьому схема керування разом з блоком обмежу зарядження робо чих конденсаторв С5...С8 до напруги не бльше 750 В. Псля збудження дуги частота нвертування пдвищуться до 1...2 кГц залежно вд режиму зварювання. Якщо тривалсть короткого замикання перевищу 1 с, частота нвертора автоматично знижуться. У раз обриву дуги частота також зни жуться до 1 Гц. Пд час змни довжини дугового промжку схема керу вання забезпечу постйнсть потужност, що пдводиться до дуги. Завдяки невеликим коливанням потужност знижуться розбризкування металу, пдвищуться продуктивнсть зварювання.

Зварювальний струм джерела LHG регулються мнстю конденса торв С5...С8, змною величини постйно складово випрямленого струму за допомогою конденсаторв С11...С13, а також плавною змною частоти нвертування.

Джерело живлення для ручного дугового зварювання ВД-161.Принцип д джерела (рис.8.10) поляга в наступному. При вми канн автомата ВА напруга мереж потрапля до випрямляча 1, вентилято ра М та службового джерела живлення 2, що призначене для живлення стаблзованою напругою блокв електронного регулятора 3.

Рис. 8.10. Блок-схема джерела живлення ВД- Одночасно розпочинаться плавне зарядження батаре конденсаторв 4 для живлення транзисторного нвертора 5, який виконаний за однотакт ною мостовою схемою з зворотним вмиканням другого випрямляча збраного на двох ключах.

Електронний регулятор з моменту появи службового живлення ви- триму технчну паузу, достатню для повного заряду батаре конденса торв. нвертор при цьому не працю. Псля закнчення паузи регулятор вмика реле К запуска нвертор. Робоча частота нвертора визначаться електронним блоком керування. З виходу нвертора прямокутн мпульси частотою бльше 15 кГц потрапляють через силовий трансформатор 6 до вторинного випрямляча 7. Випрямлен однополярн мпульси через дро сель 8 подаються до вихдних клем джерела живлення.

У режим холостого ходу вихдна напруга джерела обмежуться ре гулятором. Коли зТявляться навантаження в зварювальному кол, регуля тор пропорцйно змню рвень обмеження та забезпечу вдповднсть струму навантаження заданому регулятором "Струм" за допомогою сигна лу зворотного звТязку з трансформатора струму ТА. Сукупнстю пара метрв електронного регулятора та силово частини забезпечуються стабльне горння дуги та добре формування шва.

Джерело живлення ПИРС-160. Джерело призначене для ручного ду гового зварювання покритими електродами (ММА), неплавким електродом (ТГ) механзованого зварювання в середовищ захисних газв (МАГ).

Функцональна схема джерела (рис.8.11) складаться з трифазного мостового випрямляча напруги мереж ВМ, з LС-фльтром Ф, напруга з якого потрапля до пвмостового послдовного резонансного нвертора Н з додами зворотного струму, силового трансформатора Т1, вихдного ви- прямляча ВД з згладжувальним дроселем L, джерела напруги холостого ходу Р та системи керування нвертором СК, що живиться вд мереж че рез трансформатор Т2. Фльтр Ф згладжу пульсац напруги на виход випрямляча ВМ, обмежу кидок струму заряду згладжувального конденса тора Сф (рис.8.11,б) та зменшу вплив нвертора на мережу живлення.

Рис. 8.11. Функцональна блок-схема джерела живлення типу ПИРС-160 (а) та принципова електрична схема його силово частини (б) З метою пдвищення надйност роботи та ККД джерела в його схем передбачено застосування демпфуючих захисних RLC-кл, що захищають тиристори та доди вд неприпустимих швидкостей наростання напруги й струму.

Система керування нвертором мстить вузол синхронзац, фазо- зсувний пристрй та вихдний вузол. Вузол синхронзац забезпечу син хронзацю роботи блокв системи керування з моментами природно ко мутац струму з тиристорв на доди. Фазозсувний пристрй побудований за схемою вертикального фазового зсуву, подбно до розглянутого в гл.4.

Вихдний вузол звТязною ланкою мж системою керування та силовою частиною джерела живлення.

Одним з основних блокв системи керування регулятор, що скла даться з джерела завдання необхдного значення величини, що регу лються датчиком сигналу величини елемента порвняння, та регулюючого пдсилювача. Пдсилювач визнача частоту керуючих мпульсв нвертора залежно вд нформац, яка потрапля до входу пдсилювача. Сигнал керу вання з виходу пдсилювача вплива на фазозсувний пристрй так, щоб усунути вдхилення значень величини, що регулються. При зварюванн покритим та неплавким електродом до входу регулюючого пдсилювача податься сигнал, пропорцйний зварювальному струму (зворотний звТязок за струмом - ЗЗС), а при механзованому зварюванн в середовищ захис них газв - сигнал, пропорцйний напруз в дуз (зворотний звТязок за на пругою - ЗЗН).

З велико клькост розроблених останнм часом нверторних джерел живлення для дугового зварювання можна вдзначити джерела фрм "Fronius", "Messer Griesheim", "ESAB", "KEMPPI".

TRANSPOKET 1400 ("Fronius") - переносний апарат для ручного ду гового зварювання (ММА, ТГ), забезпечу за допомогою системи контро лю дуги стабльне високояксне зварювання, запобга прилипанню елек трода. При зварюванн покритим електродом з крупнокраплинним перене сенням металу через дугу в раз короткого замикання дугового промжку сила зварювального струму автоматично пдвищуться, що сприя швид кому встановленню заданого режиму зварювання. Джерело ма незначну масу (4,2 кг) габарити (312х110х200 мм).

TRANSPOKET 330 ("Fronius") - апарат для виробництва, монтажу трубопроводв та промислових установок, а також суднобудування. Забез печу зварювання змнним та постйним струмом способами ММА та ТГ.

Система електронного керування да змогу отримати стабльну силу зва рювального струму незалежно вд коливання напруги мереж, мале роз бризкування металу при зварюванн. Завдяки функц "гарячий старт" за палювання дуги вдбуваться швидко.

TRFNSSYNERGIC 3300 ("Fronius") - повнстю цифрове нверторне джерело живлення для механзованого зварювання в середовищ нертного та активного газу (МГ/МАГ), розроблено для використання в авто мобльнй та сумжних галузях промисловост, в апаратобудуванн, хмчному машинобудуванн, на судноверфях та вагонобудвних пдпримствах. Джерело обладнане системою програмного вибору зварю вальних режимв, завдяки чому придатне для роботизованого зварювання.

TRANSSYNERGIC 4000 ("Fronius") - пересувне повнстю цифрове нверторне джерело живлення для механзованого зварювання в середо вищ захисних газв (МГ/МАГ). Система керування джерела забезпечу роботу в синергетичному (однаковому з механзмом подавання електрод ного дроту автомату) режим. Наявнсть програм роботи да змогу викону вати зварювання суцльним та порошковим дротом з плавним наростанням та зниженням струму вдповдно на початку та в кнц шва. Джерело, крм того, обладнане дистанцйним регулятором та цифровим дисплем, на якому реструються наступн параметри: зварювальний струм, напруга в дуз, довжина дуги, швидксть подавання електродного дроту, товщина ма тералу, що зварються, та нш.

TRANSPULSSYNERGIC 2700 ("Fronius") - переносне мпульсне дже рело живлення для механзованого зварювання (МГ/МАГ) з вбудованим блоком подавання електродного дроту. Апарат використовуться на будвельних майданчиках, в ремонтних майстернях, на судноверфях та в нших умовах, коли необхдна велика мобльнсть зварювального поста.

Джерело придатне для зварювання не тльки сталей, а й для МГ-паяння оцинкованих листв та зварювання алюмню його сплавв. Система керу вання та нтерфейс мкропроцесора забезпечують виконання таких самих функцй, як в джерел живлення TRANSSYNERGIC 4000.

TIME SYNERGIC ("Fronius") - джерело живлення для механзованого зварювання сталей в середовищ однокомпонентних та багатокомпонент них захисних газв. За рахунок електронного регулювання, незалежно вд коливання напруги мереж живлення, забезпечуються стабльнсть зварю вального струму та точний вдрив крапл металу вд кнця електрода. Сис тема керування да змогу виконувати зварювання за програмою або без програми в дво- або чотиритактовому режимах з керуванням по трьох па раметрах: подача захисного газу, зварювального дроту та струму зварю вання. При двотактовому режим ма мсце наступна послдовнсть робт (рис.8.12,а).

Рис. 8.12. Часов даграми системи керування при робот у двотактному (а) та чотиритактному (б) режимах 1-й такт: бере участь клавша зварювального пальника (клавша на тиснута);

витка захисний газ;

двигун приводу подач дроту почина обер татися з повзучо швидкост, при цьому кнець електродного дроту повльно торкаться поверхн виробу, завдяки чому дуга стабльно збуд жуться. Вдбуваться старт зварювального апарата. Псля закнчення встановленого часу старту вдбуваться перехд до режиму зварювання.

2-й такт: клавша пальника вджата. Вдбуваться перехд вд режиму зварювання до режиму заварювання кратера шва та вимикання струму.

При чотиритактовому режим роботи виконуються в такй послдовност (рис.8.12,б). 1-й такт: бере участь клавша пальника (клавша натиснута). Двигун приводу подавання дроту почина обертатися з повзу чо швидкост. Податься первинний зварювальний струм. 2-й такт:

клавша пальника вджата. Легким натисканням на клавшу можна змнити швидксть подавання дроту (вдповдно до сили струму). При черговому легкому натисканн на клавшу можна знову перейти до попереднх пара метрв режиму. При цьому зварювальний струм спочатку зроста, а потм спада до первинного значення. 3-й такт: бере участь та постйно утри муться клавша пальника. Вдбуваться перехд вд режиму зварювання до режиму заварювання кратера шва задано тривалост. 4-й такт: клавша пальника вджата. При вджиманн кнопки дуга вдмикаться.

Inverter STIK 150, Inverter STIK 350 ("Messer Griesheim") призначен для ручного дугового зварювання покритими електродами (ММА) виконан у вигляд переносних апаратв. Електрична схема цих джерел живлення за безпечу стабльне збудження дуги завдяки автоматичнй функц "гарячо го старту" (Нotstart) та швидке реагування на робоч перевантаження за струмом у перехдних режимах. Крм того, наявнсть спецалзованого бло ка Arcforcing да змогу змнювати нахил вольт-амперних характеристик у дапазон струмв короткого замикання, що сприя бльш ефективному ви користанню технологчних властивостей електрода. Безступеневе регулю вання зварювального струму, можливсть дистанцйного керування режи мом зварювання створю умови для ефективного використання цих джерел живлення в монтажних умовах.

Inverter Inverter TIG 250 DC, Inverter TIG 450DC, Inverter TIG 250DC/AC, TIG 450 DC/AC ("Messer Griesheim") - установки для зварювання постйним або постйним та змнним струмом, як забезпечують добр характеристики запалювання дуги при використанн чисто вольфрамового електрода за ра хунок безконтактного збудження. Завдяки можливост регулювання пер шо пвхвил запалювання (на установках АС - змнного струму) електрод попередньо нагрваться, тому вдбуваться стабльне запалювання навть тих електродв, як запалюються важко.

Установки дають змогу зварников перед зварюванням у безструмо вому режим переврити повний режим роботи з встановленими парамет рами. При цьому мтуться зварювальний струм вс параметри можуть бути вказан на цифрових амперметрах та при необхдност пдрегульован.

Частота змнного струму безступенево регулються в дапазон 50...200 Гц.

Особливо тонк листи можуть бути зварен малим струмом з високою час тотою.

Робота установок може здйснюватися в дво- або чотиритактовому режим без нахилу або з нахилом характеристик змни струму зварювання (UP - Slope/DOWN - Slope).

На панел обслуговування установок позначен вс функцональн можливост джерел живлення (рис.8.13).

Рис. 8.13. Панель обслуговування установки inverter TIG У наведенй схем панел установки позначен: 1 - перемикач вибору програм;

2 - UPЦSlope (зростання струму);

3 - DOWNЦSlope (спадання струму);

4 - регулятор затримки газу;

5 - регулятор пошуково дуги (за до помогою початкового струму дуги зварник легко знаходить початок шва);

6, 7 - регулятори струму дуги при рзних режимах зварювання;

8 - контро льна лампочка "де процес зварювання";

9 - контрольна лампочка перегр ву;

10 - попередня установка струму (безструмовий тест);

11 - цифровий амперметр;

12 - перемикач вибору струму - електронний перемикач поля рност (за допомогою цього перемикача забезпечуться трудомстке пере микання кабелв);

13 - регулятор частоти струму;

14 - регулятор балансу змнного струму (за допомогою ц функц можлива оптимзаця очищу вально д дуги та глибини провару, наприклад, при зварюванн алюмн вих сплавв);

15 - регулятор тривалост пвхвил запалювання;

16 - покаж чик перевищення напруги;

17 - контрольна лампочка нестач охолоджува льно води.

нтегрально-нверторн установки для зварювання способом МГ/МАГ обТднують у свох технчних ршеннях найсучасншу мкропро цесорну та напвпровдникову технологю з простою, розрахованою на тривалий термн роботи конструкцю. Керування механзмом подавання електродного дроту, дистанцйне керування джерелом живлення та нш периферйн прилади можуть довльно комбнуватися мж собою за допо могою цифрового нтерфейсу. Так установки забезпечують також мож ливсть друкування всх робочих параметрв та зТднання деклькох установок у мережу через персональний компТютер.

За допомогою сучасних мкропроцесорв система нтегрального про цесу через математичну модель (алгоритм) розрахову параметри опти мального зварювального процесу. Незалежно вд умов зварювання (ма терал, даметр дроту, захисний газ, швидксть подавання дроту, постйне або мпульсне подавання струму) система нтегрального процесу визнача найкращ необхдн параметри режиму та автоматично виставля х на ус тановц. В результат цього забезпечуються оптимальн характеристики збудження дугового розряду, пдтримуться коротка, стабльна дуга, здйснються чтке, без короткого замикання, перенесення краплин елек тродного металу, виконуться автоматичний пдбр амплтуди, тривалост та частоти мпульсв струму. Таким чином досягаться дуже висока яксть зварювального шва в поднанн з високою продуктивнстю зварювального процесу.

До типу нтегрально-нверторних установок належать, наприклад, integral integral установки MIG 250 compact, MIG 350 puls ("Messer inverter inverter Griesheim").

Кероване мкропроцесором нверторне джерело живлення Aristo 2000 ("ESAB") да змогу виконувати зварювання способами ММА, ТГ, МГ/МАГ та легко переключатися з одного способу до ншого, що забез печу його високу технологчну гнучксть. мпульсний режим да змогу зварювати так важко зварювальн матерали, як мдь та алюмнй.

Параметри режиму зварювання записуються в памТять мкропроцесорно системи керування та можуть бути легко викликан, що скорочу час пдготовки до зварювання забезпечу високу яксть роботи.

ПамТять зберга 146 стандартних програм зварювання та да змогу ввести ще 100 власних програм.

Джерело живлення Aristo 2000 легко компонуться з будь-яким до датковим обладнанням, таким, як зварювальн пальники, механзми пода вання дроту, в тому числ промжн та здвон, подовжувальн кабел тощо, це забезпечу його ефективне використання не тльки в стацонарних, а й у монтажних умовах.

нверторн джерела живлення РS 5000 та PSS 5000 ("Kemppi") вдповдно джерелами постйного та постйного/змнного струмв. Джерело PS 5000 придатне для зварювання способами ММА, ТГ та МГ. Для зва рювання способом ТГ потребуться додатковий блок збудження мпульсв, а для зварювання способом МГЦ блок подавання електродного дроту. Один або деклька додаткових блокв, зТднаних з джерелом жив лення, утворюють мультисистему, яка може бути застосована в комплекс з рзними зварювальними автоматами або роботами. Мультисистема скла даться з таких компонентв: блока збудження мпульсв, блока подавання дроту, пристрою водяного охолодження, пристрою дистанцйного керу вання, блока транспортування та допомжних блокв контролю та вимрювання параметрв режиму. В мпульсному регулятор джерела попе редньо запрограмован параметри режиму для девТяти рзних комбнацй матералу та даметра зварювального дроту, як забезпечують для кожного значення швидкост подавання дроту стабльне перенесення електродного металу через дуговий промжок без коротких замикань.

На вдмну вд джерела PS 5000 джерело живлення PSS 5000 автома тично вибира форму зовншньо вольт-амперно характеристики вдповдно до способу зварювання: при зварюванн способами ММА та ТГ - спадну "штикову", при зварюванн способами МГ/МАГ - жорстку.

Також залежно вд матералу, що зварються, автоматично вибираться вид струму при натисканн вмикача пальника. Але потрбне попередн встановлення виду струму на переднй панел джерела (DC+, DCЦ або АС).

Перехд з одного способу зварювання до ншого здйснються простою змною пальника.

При зварюванн алюмню та його сплавв способом ТГ джерело форму прямокутну форму хвил зварювального струму, завдяки чому за безпечуються вдмнн технологчн властивост в усьому дапазон струмв. Автоматичне зниження частоти зварювального струму (до 50...100 Гц) при зниженн величини струму сприя стабльност горння ду ги та доброму очищувальному ефекту проти окислення. Оптимзаця очи щувального ефекту, провару та форми валика шва досягаться регулюван ням балансу змнного зварювального струму в позитивний та негативний пвпероди. Максимальний ефект очищення ма мсце при баланс +70 % (електрод позитивний), а максимальний ефект проплавлення при баланс +30 % (електрод позитивний).

При зварюванн способом ТГ АС автоматика збудження завжди збу джу дугу на постйному струм, а псля збудження автоматично перемика на змнний струм.

Одне джерело РSS 5000 забезпечу виконання зварювання, для чого звичайно застосовують 4 звичайних джерела живлення.

Технчн характеристики розглянутих та деяких подбних нверторних джерел живлення наведен в дод.2 (див. табл.2.10).

8.4. нверторн джерела живлення на основ акумуляторв Для роботи у польових умовах, на транспорт, у монтажних умовах будвельного виробництва диним видом зварювальних джерел сьогодн залишаються зварювальн агрегати (машинн перетворювач), як характе ризуються великими габаритами масою. Перспективним напрямком роз витку джерел живлення для вказаних умов акумуляторн зварювальн аг регати (АЗА), що вже використовуються для живлення рзномантних електроустановок (у тому числ зварювальних) на космчних орбтальних станцях.

Внаслдок того, що акумуляторн батаре джерелом постйного струму, на х баз можна створювати нверторн зварювальн джерела жив лення з широким дапазоном перетворення частоти напруги - вд сотень герцв до десяткв клогерцв. Так джерела живлення можуть використо вуватися для зварювання покритими електродами, неплавким електродом та механзованого зварювання в середовищ захисних газв.

Узагальнену структурну схему АЗА, розробленого в ЕЗ мен к.О. Патона, наведено на рис.8.14.

Рис. 8.14. Узагальнена структурна схема акумуляторного зварювального апарату У склад АЗА видляються три основних вузли: зарядний пристрй (ЗП), акумуляторна батарея (АБ) та безпосередньо зварювальний пристрй, який пдключаться до клем АБ за допомогою комутатора К2. Комутатор К1 використовуться у тих випадках, коли виника необхднсть у процес зварювання вдмикати ЗП (наприклад, коли у якост зарядного пристрою використовуться надпровдний генератор, який не може працювати при великих струмах, що виникають пд час короткого замикання дугового промжку).

Нагромаджувачем електрично енерг свинцево-кислотна акумуля торна батарея, що забезпечу напругу до 80 В та розрядний струм силою 300...3000 А;

номнальна електрична мнсть батаре склада 50...800 Агод.

До складу зварювального пристрою входять перетворювач напруги (ПН), частота роботи якого визначаться генератором завдання (ЗГ). До виходу ПН пдключена схема формування зовншньо характеристики (ФЗХ), режими роботи яко задаються блоком керування (БК). Схема ФЗХ призначена для забезпечення крутоспадно або жорстко характеристики залежно вд способу зварювання. Датчики зворотного зв'язку за струмом (ДС) та напругою (ДН) використовуються для формування вдповдних сигналв (ЗЗС або ЗЗН) при робот джерела на спадних або жорстких зовншнх характеристиках. Вибр необхдного режиму роботи задаться з пульта командою "Вибр режиму" (ВР) та висвтлються на ндикатор (РР). У джерел передбачений автоматичний контроль рвня напруги на клемах АБ. При досягненн певного припустимого значення UАБ U пр ви робляться сигнал, який за допомогою комутатора К2 вдключа зварю вальний пристрй вд АБ.

За даною схемою розроблене дослдне джерело живлення АСА- на напругу 24 В, призначене для ручного зварювання покритими електро дами та механзованого зварювання у середовищ активних газв. В основу структурно будови джерела покладений метод вольтодобавки з додатко вим генератором для стаблзац горння дуги. Робоча частота перетворю вача напруги становить 400 Гц, що значно спрощу вибр елементв кому тац та випрямляння. Номнальний струм джерела - 100 А, меж його ре гулювання вд 30 до 100 А. В умовах надзвичайних ситуацй для виконан ня ремонтних робт може використовуватися зварювальний апарат ранце вого типу (рис.8.15). Силовий блок апарата явля собою нверторний пере творювач, частота комутац якого становить понад 50 кГц. До його складу входять: транзисторний перетворювач (ТРП), виконаний на бполярних транзисторах, блок керування та дагностики (БКД), високочастотний трансформатор (ВТ) випрямляч VD1,VD2. Контактор К призначений для виключення пристрою при розряд АБ нижче припустимого рвня.

Рис. 8.15. Структурна схема зварювального апарату ранцевого типу Джерело живлення призначене для короткочасного використання у важкодоступних мсцях, куди доставка традицйного зварювального об ладнання неможлива. Через те, що система електропостачання апарата низьковольтною (Uж 24 В), його можна використовувати в умовах пдвищених вимог до електробезпеки.

Контрольн питання 1. Як параметри характеризують нверторн перетворювач?

2. У чому поляга рзниця мж роботою нвертора струму та нвертора напруги?

3. Як схемн ршення нверторв застосовуються в зварювальних джерелах живлення?

4. З яких функцональних блокв складаться нверторне зварю вальне джерело живлення?

5. Як особливост структурно схеми мають нверторн джерела живлення на основ акумуляторв?

Глава БАГАТОПОСТОВ СИСТЕМИ ТА ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ Сучасна концентраця виробництва в деяких галузях промисловост, зокрема у суднобудуванн та машинобудуванн, приводить до того, що потреба у зварювальному струм сяга до 20000 А та бльше. Головн обсяги зварювальних робт на суднобудвних пдпримствах зосереджен на стапелях, у доках та зварювальних цехах. При цьому на обмежених виробничих площах концентруться велика кльксть зварювальних поств.

Застосування однопостових джерел живлення у таких умовах ма суттв недолки: велику вартсть обладнання;

необхднсть прокладки тимчасових мереж напругою 380 В, що особливо небезпечно в мсцях зварювальних робт;

потребу в збльшених площах цехв пд тимчасов мсця встановлення;

значне завантаження кранового обладнання для пересування джерел живлення, наобхднсть у великй клькост обслуговуючого персоналу, що викону електрокомутацйн та ремонтн роботи;

порвняно низький коефцнт корисно д багатьох джерел живлення, який знижуться через недостатн завантаження обладнання. Якщо кльксть однопостових джерел живлення в зварювальному цеху перевищу сто бльше одиниць, застосування однопостових джерел живлення ста недоцльним. У цих умовах перехд до централзовано системи електропостачання поств - багатопостово системи живлення - необхдний та виправданий.

Пд багатопостовою зварювальною системою розумють сукупнсть джерел живлення зварювальних поств та електричних розгалужених кл, як зТднують окрем пости. Конфгураця електричних кл може бути рзномантною, споживана потужнсть коливаться у широких межах. До них, а також до багатопостових джерел ставляться певн вимоги, спрямован на пдвищення ефективност виробництва та зниження експлуатацйних витрат.

9.1. Визначення параметрв багатопостових систем живлення Багатопостов системи живлення можуть бути органзован за рзними схемами залежно вд технологчних та економчних умов.

Багатопостова система живлення постйного струму (рис.9.1) для ручного дугового зварювання та автоматичного зварювання пд флюсом, що обслугову n зварювальних поств (ЗП1...ЗПn), отриму енергю за допомогою шинопроводу ШП вд випрямляча В. Зварювальний струм -го поста регулються постовим (баластним або безбаластним) змнним опором РСП - регулятором струму поста.

Рис. 9.1. Структурна схема системи багатопостового живлення для дугового зварювання Головна вимога, що ставиться до багатопостових джерел живлення, - це забезпечення незалежно роботи -го поста як у сталому, так у перехдному режим пд час змни зварювального процесу (обрив або збудження зварювально дуги, коротке замикання дугового промжку краплею розплавленого металу тощо) на нших постах.

Незалежна робота зварювальних поств вд одного джерела живлення через шинопровд у статичному режим визначаться постйною напругою холостого ходу вздовж шинопроводу для -го поста, тобто Uх.пconst, а у динамчному - стйкстю горння зварювально дуги. Вказан умови роботи забезпечують яксне виконання зварного зТднання.

Напруга холостого ходу для -го поста у статичному режим визначаться формулою Uх.п = U0 - Uшп, (9.1) де U0 - вихдна напруга багатопостового джерела живлення постйного струму, В;

Uшп - падння напруги вздовж шинопроводу довжиною lшп, В.

Для забезпечення постйного значення Uх.п потрбне виконання умови:

Uш.п 0;

а U0 = const при максимальному навантаженн, тобто багатопостове джерело живлення повинно мати жорстку зовншню вольт амперну характеристику. Встановлено, що незалежна робота -го поста при максимальному навантаженн буде забезпечена, якщо Uш.п< +5 % вд Uх.п протягом тривалого часу.

Напруга дуги -го поста в статичному режим Iзв.п Uд.п = Uх.п -, (9.2) Rб Iзв.п де - падння напруги на РСП з опором Rб при протканн через нього Rб зварювального струму цього поста зв.п.

Якщо як РСП використовуться баластний реостат, то з рвняння (9.2) витка, що напруга дуги -го поста зворотно пропорцйна сил зварювального струму, причому ця залежнсть нйна. Таким чином, зовншня характеристика -го поста спадною та нйною, завдяки чому забезпечуться висока стйксть процесу при ручному зварюванн та автоматичному зварюванн пд флюсом.

Зварювальний струм -го поста можна розрахувати, виходячи з рвняння (9.2), таким чином:

Uх.п -Uд.п Iзв.п =, (9.3) Rб де Uд.п - напруга в дуз -го поста, В.

При органзац систем багатопостового живлення для механзованого зварювання у захисних газах ставляться бльш висок вимоги до багатопостових джерел живлення, нж при ручному дуговому зварюванн або автоматичному пд флюсом. Це повТязано з динамкою перехдних процесв, зокрема, з високою швидкстю наростання зварювального струму пд час коротких замикань дугового промжку краплями розплавленого металу електродного дроту.

Багатопостова система живлення постйного струму (рис.9.2), призначена для забезпечення зварювання у середовищ вуглекислого газу, вмщу деклька шинопроводв (l1Еln), як ввмкнут за схемою розподлу енерг постйного струму залежно вд вддаленост зварювальних поств, причому l1 < l2 < l3 т.д. Такий спосб вмикання да змогу змнювати напругу на конкретному шинопровод у заданому дапазон при постйност напруги на нших шинопроводах, а також забезпечувати спад напруги на шинопроводах у встановлених межах.

Рис. 9.2. Структурна схема системи багатопостового живлення для механзованного зварювання в середовищ захисних газв Коефцнт корисно д зварювального поста Pд Pд = = 100 %, (9.4) п Pп Pд + Pб де Рд - потужнсть зварювально дуги -го поста, Вт;

Рб - потужнсть, що видляться на баластному опор Rб -го поста, Вт;

Рб = Iзв Rб. Втрати потужност на нагрвання баластного опору досягають значних величин, що вдбиваться на ККД поста. Пдвищити п зварювального поста можна двома шляхами: по-перше, зменшенням баластного опору Rб, по-друге, зниженням напруги холостого ходу -го поста Uх.п.

Зменшення Rб приводить до зростання розбризкування металу при зварюванн, що погршу яксть зварних виробв. Зниження напруги холостого ходу -го поста Uх.п утрудню збудження дуги та, вдповдно, також знижу яксть зварних виробв.

Для стаблзац режиму зварювання у зварювальне коло поста вводять ндуктивнсть L, зменшуючи при цьому величину Rб до мнмально можливого значення.

Кльксть зварювальних поств, як можна одночасно живити, визначаться за формулою Pб.д n =, (9.5) P де Рб.д - потужнсть на виход багатопостового джерела живлення, Вт;

Р - потужнсть -го зварювального поста, Вт;

- коефцнт, що врахову одночасну роботу зварювальних поств. Для ручного дугового зварювання та автоматичного зварювання пд флюсом = 0,5...0,6, а для механзованого в середовищ захисних газв = 0,7...0,9.

Якщо багатопостове джерело вдсутн або його потужност недостатньо, застосовують паралельне вмикання джерел живлення для забезпечення потрбно потужност. При паралельному вмиканн джерел живлення х позитивн полюси пдключають до шини позитивного потенцалу, а негативн - до шини негативного потенцалу.

Крм того, при зТднанн джерел живлення на паралельну роботу для отримання необхдно потужност зварювального поста слд додержуватися таких основних правил:

1. Напруги холостого ходу джерел живлення повинн бути однаковими. В ншому раз у замкнених контурах, що утворен обмотками паралельно зТднаних джерел живлення, навть при вдсутност навантаження можуть виникнути значн зрвнювальн струми, як порушують нормальну роботу джерел живлення.

2. Зовншн характеристики джерел живлення повинн бути подбн:

крутоспадн, пологоспадн, жорстк. Якщо зТднати джерела живлення з рзними характеристиками (наприклад, з жорсткою та спадною), то при коливаннях довжини дуги змна напруги на джерелах буде рзною, внаслдок чого зТявляться велик зрвнювальн струми.

3. Загальний струм навантаження н, що дорвню сум струмв окремих джерел живлення (1, 2 тощо), розподляться мж джерелами зворотно пропорцйно х повним опорам. Чим бльша потужнсть джерела живлення, тим менший його внутршнй опр. Отже, джерела живлення рзно потужност можна зТднувати на паралельну роботу тльки за умови, що загальний струм навантаження не буде перевищувати суми номнальних струмв усх джерел живлення, як зТднуються.

4. Для того, щоб мати змогу роздльно вмикати джерела живлення, що вмикаються на паралельну роботу, та мати змогу роздльно настройки напруги холостого ходу, необхдно встановити однополюсний або двополюсний перемикач.

5. Для контролю напруги холостого ходу пд час настройки, а також для контролю за розподлом струмв слд встановити вольтметри амперметри, як вимрюють напруги та зварювальн струми окремих джерел.

9.2. Схеми живлення зварювальних поств Економчнсть роботи будь-яко системи живлення головним чином залежить вд рацонального розташування джерел живлення та користувачв зварювального струму. Джерела живлення та зварювальн пости мають бути розташован та зТднан мж собою так, щоб забезпечити припустим меж коливання напруги у мсцях пдключення поств при змн навантаження, мнмальн втрати енерг у провдниках та оптимальн витрати активних матералв при створенн системи у цлому. сну деклька способв розмщення джерел живлення. У залежност вд способу розмщення багатопостов системи розподляються на системи з груповим, розосередженим та комбнованим розмщенням джерел живлення.

До групових належать системи, в яких ус джерела зосереджен в одному мсц точка х пдключення до мереж - спльна. В системах з розосередженим розмщенням джерела живленя розподлен за певною схемою. пх мсця пдключення до мереж вибирають з урахуванням виконання поставлених вимог. При комбнованому розмщенн джерела живлення зосереджуються у деклька груп, котр розподляються по мереж, виходячи з тих самих вимог.

Багатопостов зварювальн системи мають електричн мереж складно конфгурац з рзними геометричними розмрами, що визначаються виробничими примщеннями, та необхдним обсягом зварювальних робт.

Схеми органзац систем живлення можна подлити на пТять видв:

магстральна, радальна, кльцева, змшана та довльна, кожна з яких ма сво переваги та недолки.

Магстральна схема живлення. В магстральнй схем живлення (рис.9.3,а) зварювальн пости пдключаються до загального провдника. Як такий провдник використовують кабел або шинопроводи з мдною або алюмнвою жилою. Розмщення поств вздовж магстрал, яка у данй схем загальною частиною системи живлення, може бути довльним визначатися конфгурацю примщень цехв та робочих майданчикв, технологчними особливостями того або ншого виробництва, габаритами оброблюваних конструкцй, рвнем механзац виробництва тощо.

При магстральнй схем живлення величини струмв на длянках магстрал залежать вд клькост поств, пдключених до частини магстрал, яка залишилася. Найбльшого значення струм досяга на длянц магстрал, яка розташована ближче до джерела живлення. При перемщенн вздовж шинопроводу значення струмв зменшуються, але у межах кожно длянки вони залишаються умовно постйними;

змна значень струму вдбуваться лише на межах длянки (рис.9.3,б).

Магстральна схема забезпечуться одним або клькома джерелами живлення, як можуть бути пдключен з одного кнця, з обох кнцв, у середин або розосереджен вздовж шинопроводу. Найчастше використовуться варант пдключення джерела живлення з одного кнця магстрал. Для цього варанта активний опр длянки магстрал буде:

j R = li = li, (9.6) Si Iн де - питомий опр матералу шинопроводу, Омм;

j - припустима густина струму, А/м2;

S - площа перерзу длянки шини, м2;

н - струм на длянц, що вдповда номнальним режимам роботи зварювальних апаратв, А;

l - довжина - длянки шинопроводу, м.

Спад напруги на будь-якй длянц j Ui = RiIi = liIi. (9.7) Iн Номнальний спад нап руги в магстральному провд нику n Uн = j, (9.8) l i i= Вдповдн втрати потуж ност n P = j Iiн. (9.9) l i i= Рис. 9.3. Магстральна схема живлення зварювальних поств (а) та змна струму Радальна схема жив вздовж шинопроводу (б) лення. В радальнй схем кожний зварювальний пост живиться по окремому провднику (рис.9.4). Така система забезпечу найкращу розвТязку поств при робот та економю активних матералв при влаштуванн шинопроводу.

Економя матералу (м3) провдникв при замн магстрально схеми на радальну склада р = м, (9.10) де p - об'м зекономленого металу;

м - об'м активного матералу у магстральнй сис тем.

Найбльший спад напруги в радальнй схем при постйнй густин струму ма мсце на найбш вддаленому пост. Його можна розрахувати за формулою Рис. 9.4. Радальна схема живлення поств U = lnIn. (9.11) S Втрати потужност в радальнй схем n P = (9.12) jI li.

n i= Кльцева схема живлення. В кльцевй схем будь-який зварювальний пост пдключаться до джерела живлення за допомогою двох провдникв.

Коли працюють ус зварювальн пости, через кожну частину загального шинопроводу тече половина номнального струму джерела живлення.

Розрахунок перерзу провдникв по припустимй густин струму, виходячи з цього половинного значення, приводить до подвйного збльшення напруги, коливання на постах та зростання у чотири рази втрат енерг.

Тому така схема менш ефективною порвняно з розглянутими вище.

Змшана та довльна схеми живлення. У таких схемах зварювальн пости можуть пдключатися на окремих длянках до провдника живлення за магстральною, радальною або кльцевою схемами. Найчастше зустрчаються у багатопостових зварювальних системах сполучення длянок, виконаних за магстральною та радальною схемами (рис.9.5).

Рис. 9.5. Змшана схема живлення поств Розрахунок параметрв тако розгалужено схеми явля собою досить складну задачу, яку можна розвТязати за допомогою ЕОМ або графчними методами.

9.3. Багатопостов джерела живлення Особливост використання багатопостових зварювальних систем накладають, як показано у розд.9.1, певн вимоги до джерел живлення.

снуюч багатопостов системи системами постйного струму, тому вони комплектуються вдповдними джерелами живлення. Головним чином багатопостов системи базуються на статичних перетворювачах струму - випрямлячах, але ще недавно широко використовували машинн перетворювач - багатопостов перетворювач типу ПСМ-1000 з колекторним генератором СГ-1000 з самозбудженням та пдмагнчу вальною послдовною обмоткою. Але низький коефцнт корисно д машинних перетворювачв порвняно з випрямлячами поряд з ншими, характерними для колекторних генераторв, недолками привв до того, що сьогодн використовуються лише багатопостов агрегати з вентильними генераторами. Одним з цих джерел живлення чотирипостовий агрегат АДД-4х2501, що складаться з дизельного двигуна та однокорпусного вентильного чотирипостового генератора. Агрегат ма так технчн характеристики:

Номнальна сила струму, АЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..4х250/800 *) Номнальна тривалсть циклу зварювання, хвЕЕЕ...5/ Номнальна тривалсть роботи ПН, %ЕЕЕЕЕЕЕ Меж регулювання струму, АЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..70... *) У чисельнику - пости роздльно, у знаменнику - пости паралельно.

Електрична схема агрегата забезпечу плавне мсцеве та дистанцйне безреостатне регулювання напруги холостого ходу та сили зварювального струму кожного поста.

Багатопостов випрямляч, що використовуються для ручного дугового зварювання покритими електродами, призначен головним чином для багатопостових систем живлення вд спльних цехових магстральних шинопроводв. Так випрямляч мають жорстку зовншню характеристику.

Напруга на виход багатопостового випрямляча при змн навантаження вд 50 до 100 % номнального змнюються не бльше нж на 4 В. До цього типу джерел живлення належать випрямляч марок ВДМ-1001, ВДМ-1601, ВДМ-3001, що випускаються заводом "Электрик" (Рося), та ВДМ-1202С, ВДМ-6303С (ВАТ "Фрма СЭЛМА").

Випрямляч сер ВДМ вдрзняються простотою конструкц складаються з трифазного трансформатора, випрямного блока, вентилятора, пусково та захисно апаратури (рис.9.6). Первинна обмотка силового трансформатора увмкнута за схемою "трикутник" ма виводи у кожнй фаз для стаблзац вихдно напруги мереж.

Вторинна обмотка ма дв секц, що ввмкнут за схемою "зрка", а х ЕРС зсунут на кут 180 ел.град. Нейтраль першо секц ц обмотки утворю негативний вивд, а друго секц - позитивний вивд випрямляча.

Початки секцй вторинно обмотки пдключен до кремнвих вентилв випрямного блока. Кльксть вентилв у кожнй фаз визначаться струмом навантаження. Випрямний блок ВДМ-1001 мстить шсть вентилв Д161-400, блок ВДМ-1601 - 12 вентилв Д161-320.

Випрямляч сер ВДМ оснащен швидкодючим тепловим захистом вдповдно вд короткочасного та тривалого перевантаження. Зварювальн пости пдключаються до випрямляча через баластн реостати.

Випрямляч ВДМ-1001 призначений для живлення 7 поств ручного дугового зварювання, ВДМ-1601 - 9 поств, ВДМ-6303 - 4 поств ВДМ-1202 - 8 поств.

Рис. 9.6. Принципова електрична схема випрямляча ВДМ- До багатопостових випрямлячв з безреостатним регулюванням струму належать випрямляч ВДУМ-4х401 (Рося) та ВДМ-4х301 (Литва).

Випрямляч ВДУМ-4х401 призначений для живлення чотирьох зварювальних поств при ручному дуговому зварюванн та механзованому зварюванн в середовищ вуглекислого газу. Випрямляч ВДМ-4х використовуться для живлення чотирьох поств ручного зварювання.

Конструктивно випрямляч побудован однаково. До х складу входять спльний силовий трансформатор та автономн за числом поств тиристорн випрямн блоки з самостйними системами фазового керування.

У випрямляч ВДМ-4х301 чотири постових випрямних блоки збран за шестифазною схемою з зрвнювальним реактором та пдключен до спльно для всх блокв вторинно обмотки силового трансформатора Т (рис.9.7). Блоки оснащен зварювальними дроселями L1...L4 та датчиками струму на магнтних пдсилювачах А1...А4, сигнали з яких потрапляють на сво постов пристро фазового керування БФК. На будь-якому з чотирьох поств струм регулються у межах вд 60 до 315 А.

Напруга холостого ходу не менше 80 В на кожному посту, при необхдност може обмежуватися за допомогою спецального пристрою до 12 В через 1 с псля закн чення зварювання. Кожен пост оснащений виносним пультом дистанцйного керу вання режимом зварювання.

Технчн характеристики ви прямлячв сер ВДМ та Рис. 9.7. Спрощена електрична схема ВДУМ-4х401 наведен в дод. силово частини випрямляча ВДУМ-4х (див. табл. 2.11).

Для забезпечення багатопостового зварювання в середовищ вуглекислого газу використовуються зварювальн випрямляч сер ВДГМ та ВМГ-5000.

Електрична схема випрямляча ВДГМ подбна електричнй схем унверсального випрямляча ВДУ-1201. Випрямляч ВДГМ так само, як ВДУ 1201, забезпечу стаблзацю вихдно напруги до 2,5 % при вдхиленнях напруги мереж у дапазон +5 % вд номнального значення. Технчн характеристики випрямлячв сер ВДГМ наведен у дод.2 (див. табл. 2.11).

Багатопостовий випрямляч ВМГ-5000 призначений головним чином для централзовано системи живлення зварювальних поств. Вн ма жорстку зовншню характеристику збраний за подвйною трифазною схемою випрямлення з зрвнювальним реактором. Як випрямн елементи використовуються доди В200. Електрична схема випрямляча ВМГ- подбна електричнй схем випрямляча ВДУ-506 (див.рис.4.17). Визначною особливстю електрично схеми випрямляча ВМГ-5000 використання бльш потужного трифазного силового випрямляча. Первинна обмотка силового трансформатора зТднана у "зрку" та секцонована, що да змогу отримати пТять значень вихдно напруги вторинних обмоток.

Охолодження випрямляча водяне. Регулювання напруги на постах здйснються автономно за допомогою баластних реостатв РБГ-302. При зварюванн у вертикальному положенн на струмах до 200 А зварювальн пости додатково обладнуються дроселями з ндуктивнстю 300 мкГн, що вмикаються послдовно з баластними реостатами. Технчну характеристику випрямляча ВМГ-5000 наведено у дод.2 (див. табл.2.11).

9.4. Регулювання струму напруги на зварювальних постах Ручне дугове зварювання здйснються яксно при застосуванн однопостових джерел живлення з крутоспадними зовншними характеристиками. При багатопостовому живленн до всх поств податься однакова напруга холостого ходу. Кожен пост ма бути обладнаним пристром, який да змогу отримати крутоспадн характеристики. Як так пристро застосовуються баластн реостати.

Технчн характеристики деяких баластних реостатв наведен у дод. (див. табл.2.12).

Найбльш типовим представником цих пристров баластний реостат РБ-301У2. Конструктивно вн виконаний у вигляд металевого ящика з знмними стнками та кришкою (рис.9.8), що забезпечу простий доступ до елементв опору, з полозками та ручками для зручност транспортування.

На переднй стнц змонтован два затискних контакти та шсть рубильникв, за числом ступенв регулювання величини опору. Елементи опору, виготовлен з жаромцного фехралевого дроту даметром 5 та 3,2 мм у вигляд плоско спрал, розмщен в середин корпуса.

Ступен опорв розрахован на струми 10, 20, 50, 100 А. За допомогою рубильникв S1...S6 ступен вмикаються у паралель. На заводському щитку, що прикрплений до передньо стнки, подан рекомендован комбнац щодо вмикання рубильникв для отримання вдповдних значень зварювального струму.

Регулювання тльки величини струму не завжди достатн при робот зварникв. Часто потрбно обмежувати й величину напруги холостого ходу в паузах мж зварюваннями. Це завдання особливо актуальне пд час роботи у примщеннях з пдвищеною небезпекою, наприклад при виконанн зварювальних робт у суднових примщеннях, де зварника з усх бокв оточу метал. Неконтрольована пдвищена напруга холостого ходу при випадковому замиканн призводить до виникнення пожеж.

Для обмеження нап руги холостого ходу при багатопостовому живленн застосовують баластн рео стати з подльниками на опорах. Представником та кого пристрою баластний реостат типу РБС-300- (рис.9.9), у якому можливсть дистанцйно ручного регулювання зва рювального струму за допо могою виносного пульта керування Е1.

Рис. 9.8. Загальний вигляд (а) та принципова схема (б) баластного реостату типу РБ- Баластний реостат явля собою металевий каркас, усередин якого розмщен елементи опорв, знижувальний трансформатор мсцевого освтлення на 12 В, блок зняття напруги з електрода та апаратура керування.

У реостат РБС-300-1 передбачено пТять ступенв регулювання опорв Рис.9.9. Принципова електрична схема реостату типу РБС-300- на 10, 20, 40, 80, 150 А. Кожний ступнь набрано з окремих елементв опору та пдключено до вихдних клем за допомогою контакторв К1...К5.

Контактори вмикаються з виносного пульта керування вимикачами S2...S5.

Вимикачем S6 баластний реостат переводиться в режим роботи без знижено напруги холостого ходу. Знижена напруга знматься з подльника на опорах R6 та R7, у коло яких увмкнутий тиристор VS. На керуючий електрод тиристора за допомогою резисторв R8...R10 та дода VD постйно податься вимикальна напруга. Як тльки баластний реостат опиниться пд зварювальною напругою, тиристор VS вимикаться на дуговий промжок потрапить знижена напруга. Така ж напруга прикладена до котушки реле KV2, але вона недостатня для його спрацювання. У момент збудження дуги опр R6 замикаться накоротко напруга прикладаться до котушки реле KV2. Тод спрацю та замкне свй контакт КV2 у кол котушки реле KV1. Одночасно спрацюють контактори, скомутован вимикачами S2...S5, та ввмкнуть вдповдн секц опорв баластного реостата у коло зварювально дуги. Реле KV1 псля спрацювання розмкне контакти у кол дльника та керуючого електрода тиристора. Псля припинення зварювання тиристор VS закриться. Схема повернеться у вихдне положення.

Широке використання баластних реостатв у багатопостових системах викликане простотою х будови та нескладнстю експлуатац. Але вони мають стотн недолки: велик втрати енерг в опорах, порвняно малий термн служби, невисоку надйнсть у робот, велик витрати на ремонт та неможливсть регулювання величини струму в процес зварювання. Все це вимага замни баластних реостатв ншими, бльш прогресивними, пристроями.

Завдяки розвитку напвпровдниково технки розроблено багато сучасних пристров, як успшно замнюють баластн реостати, для регулювання режиму зварювання на постах.

Одна група пристров грунтуться на тиристорному регулюванн струму, що, в принцип, не змню сут багатопостових систем живлення постйного струму;

друга - передбача використання системи живлення змнного струму з наступним випрямлянням безпосередньо на зварювальному пост.

Безбаластн регулятори струму розробляються на баз керованих вентилв або потужних транзисторв. Замна баластних реостатв на напвпровдников пристро да змогу здйснювати плавне регулювання зварювального струму та напруги, рзко знизити втрати електроенерг, унфкувати обладнання та розширити область застосування багатопостових систем. Безбаластн пристро серйно промисловстю не випускаються, але деяк розробки подбних пристров пройшли заводськ випробування та показали добр результати.

Одним з прикладв таких пристров регулятор струму дуги, схему якого наведено на рис.9.10. Його силова частина складаться з тиристора VS1, згладжувального дроселя L1, шунта RS та зворотного дода VD1. Для звльнення регулятора вд паралельних навантажень у силове коло увмкнутий дод VD2. Коло керування тиристором VS1 мстить гасильний конденсатор С1 з комутуючим тиристором VS2, коло перезаряджання конденсатора з дроселем L2 та додом VD3, з дференцюючим трансформатором Т, що живиться вд стаблзованого джерела напруги.

Електронне реле збрано на транзисторах VТ1 та VТ2. Поява напруги приводить до вдкриття вентиля VS1. Вн залишаться вдкритим тому, що по опору R1 тече невеликий робочий струм. Конденсатор С1 заряджаться через опр R2 до зварювально напруги. Замикання електродом виробу приводить до зростання зварювального струму.

Рис. 9.10. Принципова електрична схема регулятора зварювального струму З шунта RS знматься напруга, достатня для спрацьовування електронного реле. Величина напруги спрацювання регулються потенцометром R6 (датчик величини зварювального струму). Як тльки напруга з RS, що пропорцйна величин зварювального струму, досягне порога спрацювання реле, останн вида сигнал, який вдкрива тиристор VS1. Енергя, нагромаджена у дросел L1, пдтриму зварювальний струм, який протка через вентиль VD1. Коли зварювальний струм спада до величини, що вдповда напруз вдпускання електронного реле, останн з диференцальним трансформатором сформову мпульс, який вдкрива тиристор VS1. Коли тиристор VS1 вдкриваться, конденсатор С перезаряджаться по колу L2ЦVD3ЦVS1. Таким чином формуються мпульси зварювального струму, як йдуть один за одним.

Величина зварювального струму повнстю визначаться параметрами електронного реле та задаться потенцометром на його вход. На потенцометр потрапля сигнал зворотного звТязку за струмом з шунта та подляться ним.

9.5. Особливост багатопостового живлення при мпульсно-дуговому зварюванн Характерною особливстю багатопостово системи живлення для мпульсно-дугового зварювання плавким електродом те, що кожна зварювальна дуга живиться вд двох джерел живлення. При цьому можлив так варанти побудови системи живлення:

1) система, що ма як джерело базового струму багатопостову або централзовану систему живлення як джерело мпульсного струму керований випрямляч, пдключений через розподльн доди, кльксть яких визначаться числом зварювальних поств;

2) система, що ма як джерела базового струму зварювальн постов джерела живлення як джерело мпульсного струму - додатковий керований випрямляч, збраний за однофазною мостовою схемою, що мстить одне плече мосту спльне, а друге з розгалуженими колами за числом зварювальних поств для зменшення х взамного впливу при живленн дуг базовим струмом;

3) система, що ма однокорпусне джерело живлення, яке мстить багатообмотковий силовий трифазний трансформатор, на основ якого будуться багатопостова система живлення поств постйним та мпульсним струмом.

Розглянемо приклади багатопостових систем живлення з ндивдуальним та спльним регулюванням параметрв мпульсв струму на всх зварювальних постах.

Система з ндивдуальним регулюванням (рис.9.11) мстить зварювальн джерела живлення базового струму ДЖ, кльксть яких визначаться числом зварювальних поств, та керований випрямляч, що складаться з силового трансформатора Т, додв VD1, VD2 та тиристорв.

Доди утворюють некероване плече, а тиристори - керован плеч однофазного мосту, що вмикаються блоками керування БК. При мпульсно-дуговому зварюванн плавким електродом кожен зварювальний пост живиться вд двох джерел: базового струму ДЖ, ндивдуального для кожно дуги, та спльного керованого випрямляча. Кожна зварювальна дуга (виводи Е, В) живиться мпульсним струмом через вдповдне плече мосту, збране на тиристорах. Амплтуда та тривалсть мпульсв струму задаться для кожно з дуг ндивдуальним блоком керування БК. В пауз мж мпульсами кожна дуга отриму живлення вд свого ДЖ.

Рис. 9.11. Багатопостова система живлення з ндивдуальним регулюваням параметрв мпульсв струму на кожному зварювальному посту Схема багатопостово системи живлення з спльним регулюванням параметрв мпульсв струму одночасно на всх зварювальних постах (рис.9.12) мстить подбн до розглянуто схем елементи. Рзниця поляга у тому, що кероване плече додного мосту, спльне для всх зварювальних поств, виконане на тиристорах VS1,VS2 та ма один блок керування, а некерован плеч у колах зварювальних дуг виконан на додах. Амплтуда та тривалсть мпульсв струму для всх дуг зварювальних поств однаков визначаються настройкою БК.

Рис. 9.12. Багатопостова система живлення з спльним регулюванням параметрв мпульсв струму на всх зварювальних постах Потужнсть силового трансформатора випрямляча визначаться клькстю зварювальних поств.

Розглянут багатопостов системи живлення можуть використовуватися для ДЗПЕ в нертних та активних газах. Застосування багатопостових систем сприя бльш ефективному використанню мпульсно-дугового зварювання плавким електродом.

Контрольн питання 1. Як вимоги ставляться до систем багатопостового живлення зварювальних поств?

2. Як схеми живлення поств використовуються у багатопостових системах? Чим вони вдрзняються?

3. У чому поляга принципова рзниця мж багатопостовими джерелами живлення однопостовими?

4. Якими засобами регулюються напруга дуги та зварювальний струм на постах при багатопостовому живленн?

5. Чим вдрзняються системи багатопостового живлення для зварювання постйним та мпульсним струмом?

Глава ТЕХНКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦп ЗВАРЮВАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ В Укран проблем запобгання та зниження виробничого травматиз му придляться велика увага. У Закон Украни вд 14.10.1992 р. "Про охорону прац" сказано: "Державна полтика в област охорони прац базу ться на принципах проритету життя та здоровТя робтникв згдно з ре зультатами виробничо дяльност пдпримства, повно вдповдальност власника за створення безпечних, нешкдливих умов прац".

З метою полпшення охорони прац зварникв проводяться науково дослдн роботи, як включають вивчення умов прац, проведення оздоров чих заходв та створення сантарно-технчних засобв боротьби з шкдли вими факторами виробництва. Цими проблемами займаться ЕЗ мен к.О. Патона та нш науково-дослдн органзац. Розроблен типов кабни для визначення умов прац, конструкц пристров для зменшення або пов ного усунення статично напруги тла при типових зварювальних операц ях, принципи видалення зварювальних аерозолв, комплект нструмента для електрозварника, що включа засоби для створення безпечних умов прац. Значн результати, досягнут в напрямку створення електробезпеч них контактних рознмачв для пдключення зварювальних апаратв до джерел живлення, автоматичних пристров для зниження напруги холосто го ходу зварювальних джерел живлення.

Основн вимоги безпечно експлуатац зварювального обладнання, в тому числ й джерел живлення, викладен в "Правилах пожежно безпеки при проведенн зварювальних та нших вогневих робт на обТктах народ ного господарства", "Правилах технчно експлуатац електроустановок споживачв", "Правилах технки безпеки при експлуатац електроустано вок споживачв", ГОСТ 12.0.001-82СБТ.

10.1. Загальн положення технки безпеки Найбльшу небезпеку при зварюванн явля ураження електричним струмом. Правилами технки експлуатац дозволяться пдключати зварю вальн джерела живлення до мереж напругою до 660 В. Напруга, що пдводиться до зварювальних електродв, може досягати 60...80 В. Для змнного струму промислово частоти безпечною вважаться сила струму до 0,01 А, а опр людсько шкри змнються в широких межах 500...50000 Ом. Тому напруга холостого ходу джерела живлення небез печною. У звТязку з цим особливо небезпечно працювати у вологих примщеннях та вологими руками. Рзко зроста небезпека при робот з джерелами живлення на суднобудвних та судноремонтних пдпримствах.

Сталевий корпус, що оточу зварника, обмежений обТм примщень, пдвищена вологсть повтря створюють умови, при яких постйна мож ливсть одночасного доторкання до струмопровдних частин та заземлення.

В цих умовах джерела живлення повинн бути обладнан пристроями для обмеження напруги холостого ходу до 12 В з витримкою часу при вдновленн не бльше 0,5 с. Можливо також застосування пристров авто матичного вимикання холостого ходу джерел живлення. - вимоги не по ширюються на обладнання, що працю на шахтах, рудниках, пд водою та в космос.

Заземленню пдлягають корпуси всх джерел живлення та електро- зварювального обладнання. Якщо в пересувному обладнанн заземлення виконати складно, то повинен бути пристрй захисного вимикання. Ручки настройки необхдно виготовляти з зольовального матералу. Заборо няться використовувати як зворотний дрт контури заземлення, метало конструкц будвель, технологчне обладнання та сантарно-технчн ме реж.

При мпульсно-дуговому зварюванн мпульси струму генеруються подачею до дуги пдвищено напруги, тому необхдно, щоб схема керуван ня забезпечувала вмикання мпульсного джерела тльки псля основного джерела живлення та збудження дуги. В мпульсних джерелах з нагромад жувачем енерг (конденсаторного типу) повинн бути пристро для роз рядки конденсаторв псля закнчення роботи.

Конструкц сучасних джерел живлення виконуються в точнй вдповдност з дючою системою стандартв безпеки прац:

ГОСТ 12.2.007.0-75 "Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.2.007.8-75 "Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности". Стандарти встановлю ють вимоги до конструкц, яка зменшу до припустимого рвня дю на людину електричного струму, шуму, ультразвуку, вбрац, теплового ви промнювання та нших факторв або запобга ним.

Стандартом (ГОСТ 14254-96) встановлен вимоги до системи захисту оболонок (кожухв) виробв. Для позначення ступеня захисту використо вують дв букви Р (ндекс захисту) та дв цифри. Перша цифра означа ступнь захисту персоналу вд зткнення з частинами обладнання, що пре бувають пд напругою або рухаються всередин оболонки, а також ступнь захисту виробв вд потрапляння всередину твердих стороннх тл. Друга цифра означа ступнь захисту виробв вд потрапляння води.

Значення та розшифровку першо цифри наведено в табл.10.1, а дру го - в табл.10.2.

Таблиця 10.1. Розшифровка першо цифри ступеня захисту обладнання згдно з ГОСТ 14254- Перша Короткий опис Визначення цифра 0 Захист вдсутнй Спецальний захист вдсутнй 1 Захист вд твер- Захист вд доторкання до частин всередин кожуха дих тл розмром велико длянки поверхн людського тла, наприк бльше 50 мм лад руки, вд проникнення твердих тл розмром бльше 50 мм 2 Захист вд твер- Захист вд проникнення всередину кожуха пальцв дих тл розмром або предметв довжиною не бльше 50 мм та вд бльше 12 мм проникнення твердих тл розмром бльше 12 мм 3 Захист вд твер- Захист вд проникнення всередину кожуха дих тл розмром нструментв, дроту та нших предметв даметром бльше 2,5 мм або товщиною бльше 2,5 мм та вд проникнення твердих тл розмром бльше 2,5 мм Таблиця 10.2. Розшифровка друго цифри ступеня захисту облад нання згдно з ГОСТ 14254- Друга Короткий опис Визначення цифра 0 Захист вдсутнй Спецальний захист вдсутнй 1 Захист вд крап- Крапл води, що вертикально падають на кожух, не лин води повинн шкдливо дяти на вирб 2 Захист вд крап- Крапл води, що вертикально падають на кожух, не лин води при повинн шкдливо дяти на вирб при нахил його нахил до 15о оболонки на будь-який кут до 15о вдносно нор мального положення 3 Захист вд дощу Дощ, що пада на кожух пд кутом 60о вд вертикал, не повинен шкдливо дяти на вирб ГОСТ 12.2.007.8-75 встановлю для джерел зварювального струму, що працюють у закритих примщеннях, мнмальний ступнь захисту Р 11, що працюють на вдкритому повтр пд навсом, - Р 21. Практично ж ус зва рювальн трансформатори та установки для ручного дугового зварювання мають ступнь захисту Р 22, для автоматичного - Р 21.

Щоб запобгати ураженню електричним струмом, пдключати до ме реж живлення та вдключати вд не зварювальне обладнання, а також спостергати за х справним станом у процес експлуатац повинен лише електротехнчний персонал пдпримства. Як правило, ц роботи викону наладник електрозварювального обладнання, призначений вдповдним розпорядженням. Пдключення джерел живлення (зварювальних транс форматорв, випрямлячв, установок тощо) до мереж (до розподльного щитка) повинно здйснюватися з використанням комутацйних та захисних апаратв з рознмними контактними зТднаннями. Кабельна ня первин ного кола вд комутацйного апарата до джерела зварювального струму по винна виконуватися переносним гнучким шланговим кабелем з алюмнвими або мдними жилами, з золяцю та в оболонц (шлангу) з гуми чи пластмаси, як не поширюють горння. Джерело зварювального струму повинно розмщуватися на такй вдстан вд комутацйного апарата, за якою довжина гнучкого кабелю, що з'дну х, не перевищу 10...15 м.

Схема вмикання клькох джерел зварювального струму при х робот на одну зварювальну дугу повинна виключати можливсть виникнення мж виробом та електродом напруги, що перевищу найбльше значення напру ги холостого ходу одного з джерел.

Схема вмикання деклькох джерел зварювального струму при зварю ванн одного виробу повинна виключати можливсть появи мж електро дами сусднх джерел напруги, яка перевищу напругу холостого ходу од ного з джерел.

Джерела зварювального струму, як правило, повинн розмщуватися на вдстан не бльше 15 м вд зварювального поста. Здйснювати переми кання, пдключення або вдключення в електричних колах зварювального поста можна тльки псля повного вдключення джерела вд мереж кому тацйним апаратом на розподльному щит. При цьому слд памТятати: при вдключенн лише вимикача, який вбудовано в зварювальне джерело, вхдн затискач джерела залишаються пд напругою.

Не допускаться виконувати ремонт зварювальних установок пд на пругою. Пересувн зварювальн джерела живлення пд час х пересування слд вдключати вд мереж.

Важливим моментом у створенн безпеки зварника та обслуговуючо го персоналу виконання основних вимог технчних описв обладнання. - вимоги полягають у наступному:

1. Необхдно пдтримувати в чистот вс пристро, очищаючи х вд пилу, бруду, захищати вд проникнення вологи. Виконувати огляди та чи стку не рдше одного разу на мсяць.

2. Перевряти при встановленн псля поточних та каптальних ре монтв опр золяц мегомметром на 500 В. Опр золяц ма бути не мен ше 2,5 МОм. При цьому слд памТятати, що доди тиристори повинн бути зашунтован.

3. Виконувати зварювальн роботи можна лише при наявност ко жухв та при зачинених дверцятах на джерелах.

4. Пдключати зварювальн кабел як в одно-, так в багатопостових системах тльки до безструмових рознмачв. Подавати до рознмачв на пругу можна лише псля того, як будеш впевнений, що кнц кабелю не торкаються один до другого одночасно металево поверхн.

5. При пдключенн в установках з примусовою вентиляцю не обхдно перевряти напрям обертання електродвигуна вентилятора.

6. У багатопостових системах кожен зварювальний пост повинен бути захищений запобжниками.

Правила технки безпеки для кожного виду зварювальних робт вка зуються у вдповдних технологчних картах.

10.2. Обмеження напруги холостого ходу трансформаторв Пд час проведення зварювальних робт в особливо небезпечних умовах (усередин мностей, на вдкритому повтр тощо) для пдвищення електробезпеки зварника при змн електрода трансформатори для ручного дугового зварювання обладнуються пристром зниження напруги холосто го ходу (ПЗНТ). ПЗНТ допомжним засобом захисту вд ураження стру мом.

Згдно з ГОСТ 12.2.007.8-75, ПЗНТ повинний знижувати дючу напру гу холостого ходу на вихдних затискачах зварювального кола до значення, що не перевищу 12 В, не пзнше, нж через 1 с псля розмикання зварю вального кола. Швидкодя спрацювання ПЗНТ повинна складати 0,02...0,05 с.

Як правило, ПЗНТ, призначен для комплектац трансформаторв з механчним регулюванням, виконуються у вигляд окремих блокв. В ти ристорних трансформаторах функцю обмеження напруги холостого ходу викону схема керування, що вплива на тиристорний фазорегулятор.

10.2.1. Пристро зниження напруги холостого ходу для транс форматорв з механчним регулюванням Для трансформаторв з механчним регулюванням використовуються рзн схемн ршення пристров обмеження напруги холостого ходу. В СРСР серйно випускався пристрй УСНТ-06, до складу якого входить електромагнтний контактор, що керуться релейною схемою. Замикаль ний контакт контактора вмикаться послдовно у зварювальне коло мж вихдним затискачем вторинно обмотки трансформатора та електродо- тримачем (рис.10.1). Блок УСНТ- встановлються на трансформато рах ТДМ-317-1, ТДМ-401-1 та ТДМ-503-1 забезпечу зниження напруги холостого ходу трансфор матора до 12 В за час не бльше 1с псля обриву дуги. Таким чином за безпечуться безпека зварника про тягом часу змни електродв.

Прикладом розробленого в Укран унверсального пристрою для обмеження напруги холостого ходу може служити пристрй, схему якого наведено на рис.10.2.

Пристрй складаться з на ступних блокв: тиристорного клю ча 1, блока керування тиристорами 2, зварювального трансформатора Рис. 10.1. Пдключення обмежувача 3, блока запалювання 4, трансфор напруги УСНТ-06 до зварювального матора струму 5, трансформатора трансформатора напруги 6, блока контролю 7.

Тиристорний ключ утворений двома тиристорами VS1 та VS2, що ввмкнут зустрчно-паралельно. Блок керування складаться з додв VD1 та VD2, резисторв R1 та R2 контакт них реле KV1 та KV2. Блок запалювання включа у себе реле KV1 та KV2, багатообмотковий трансформатор напруги TV2, випрямний мст VD5, дод VD3, тиристори VS3 та VS4, потенцометр RP резистори R3 та R4.

Блок контролю зварювання складаться з реле KV2, котушка якого зашунтована конденсатором C2, та випрямного мосту VD6, що пдключений до вторинно обмотки пдвищувального трансформатора TV3. Первинна обмотка цього трансформатора пдключена до вторинно обмотки трансформатора струму TA.

Робота пристрою здйснються у наступному порядку.

Рис. 10.2. Принципова електрична схема пристрою для обмеження напруги холостого ходу трансформатора При пдключенн первинно обмотки зварювального трансформатора до мереж живлення в нй не буде струму тому, що тиристорний ключ за критий. Коли до первинно обмотки буде подано напругу, вдповдно з'явиться напруга й на його вторинних обмотках, внаслдок чого вдкриються тиристори VS3 або VS4. При цьому через потенцометр RP та вторинну обмотку зварювального трансформатора протка струм силою 0,5 А, який створю падння напруги в 1,6 В на потенцометр , вдповдно, на вход випрямного мосту VD5. Тако напруги недостатньо для спрацю вання реле KV3. Внаслдок цього напруга на тримач електрода 8 склада 10,4 В, що задовольня вимогам технки безпеки.

При замиканн електрода на заземлений вирб, що зварються, струм, який протка через потенцометр, зроста до 3,75 А, а спад напруги збльшуться до 12 В. При цьому спрацьову реле KV3 та вмика реле KV1. Останн пода напругу на вдпираюч електроди тиристорв VS1 та VS2, як пдключають зварювальний трансформатор до живильно мереж.

Розпочинаться процес зварювання. Одночасно з вмиканням реле KV1 ти ристорний ключ (тиристори VS3, VS4) закриваться через деякий час (ви значаться мнстю конденсатора С1) реле KV3 вимикаться та вимика реле KV1. Процес зварювання при цьому не припиняться тому, що у ро боту вступа реле KV2, яке шунту контакти реле KV1.

Поки трива процес зварювання, через первинну обмотку трансфор матора ТА тече струм, який наводить у вториннй обмотц ЕРС, що по даться на котушку реле KV2 по колу: трансформатор TV3 - випрямний мст VD6. При згасанн дуги струм у трансформатор ТА спада до нуля реле KV2 з витримкою часу 5 с (забезпечуться конденсатором С2) виклю чаться, що приводить до зняття напруги з електродв керування тиристо рами VS1 та VS2, закриття ключа 1 вдмикання зварювального трансфор матора.

Для поновлення процесу зварювання достатньо доторкнутися елек тродом до зварного виробу.

Цей пристрй унверсальним тому, що може бути використаним як для всх типв зварювальних трансформаторв, так для керування трифаз ними випрямлячами при зварюванн постйним струмом.

10.2.2. Обмеження напруги холостого ходу тиристорних трансформаторв Для обмеження напруги холо стого ходу без шкоди для стабльного горння зварювально дуги в тиристорних трансформато рах використовуться схема, що грунтуться на мпульсному вимрюванн провдност мжелек тродного промжку.

У режим холостого ходу у Рис. 10.3. Накладання зварювальне коло нжектуться ко вимрювального мпульсу напруги на роткочасний (10...20 мкс) мпульс криву напруги холостого ходу тири сторного трансформатора напруги з амплтудою 300...400 В (рис.10.3). Дюче значення напруги холостого ходу при частот накладання мпульсв 100 Гц не перевищу 12 В. Через свою малу тривалсть вимрювальн мпульси безпечн для людини, але забезпечують проход ження у зварювальному кол мпульсв струму з амплтудою деклька ам пер при високому опор мж електродом та виробом. Висока швидксть зростання мпульсного струму да змогу легко видлити його за допомогою трансформатора струму з одним первинним витком, який навантажений на послдовно з'днан конденсатор резистор.

мпульсний сигнал з резистора податься у схему керування тири сторного трансформатора, а низькочастотний сигнал, пропорцйний зва рювальному струму, видляться на конденсатор. Високовольтний вимрювальний мпульс сприя пробою мжелектродного промжку та полпшенню збудження зварювально дуги.

Описане схемне ршення доцльно використовувати в тиристорних трансформаторах з колом мпульсно стаблзац, в яких стаблзуючий мпульс викону й функцю вимрювання.

Контрольн питання 1. Якими нормативними документами регламентуються правила технки безпеки та охорони прац при робот з зварювальними джерелами живлення?

2. Як позначаються ступен захисту кожухв джерел живлення?

3. У чому полягають основн правила технки безпеки при експлуа тац джерел зварювального струму?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОп ЛТЕРАТУРИ 1. Александров А.Г., Заруба И.И., Пиньковский И.В. Эксплуатация сва рочного оборудования: Справочник. - К.: Будвельник, 1990. - 224 с.

2. Александров А.Г., Милютин В.С. Источники питания для дуговой сварки. - М.: Машиностроение, 1982. - 79 с.

3. Андреев В.В. Источники питания сварочной дуги. (Общие сведения.

Классификация источников питания, области применения) // Сварщик. - 1999. - № 2 (6). - С.26Ц28.

4. Андреев В.В. Источники питания сварочной дуги. (Источники пита ния переменного тока. Сварочные трансформаторы) // Сварщик. - 1999. - № 3 (7). - С.26Ц28.

5. Андреев В.В. Источники питания сварочной дуги. (Источники пита ния постоянного тока. Сварочные выпрямители) // Сварщик. - 1999. - № 4 (8). - С.26Ц28.

6. Андреев В.В. Источники питания сварочной дуги. (Агрегаты и преобразователи. Сварочные генераторы) // Сварщик. - 1999. - № 5 (9). - С.25Ц28.

7. Андреев В.В. Источники питания сварочной дуги. (Инверторные источники питания) // Сварщик. - 1999. - № 6 (10). - С.25Ц28.

8. Андреев В.В., Москович Г.Н. Однофазные сварочные выпрямители промышленной частоты // Автоматическая сварка. - 1997. - № 2. - С. Ц41.

9. Браткова О.Н. Источники питания сварочной дуги: Учебник. - М.:

Высшая школа, 1982. - 182 с.

10. Бункин П.Я., Донской А.В. Многопостовые сварочные системы. - Л.:

Судостроение, 1985. - 227 с.

11. Гецкин О.Б., Яров В.М. Опыт создания высокоэффективного свароч ного оборудования в НПП "Технотрон" // Сварочное производство. - 2000.

- № 5. - С.28Ц32.

12. Горбач В.Д. Технология сварки и сварочное оборудование в судо строении // Сварочное производство. - 1995. - № 5. - С.8Ц10.

13. Горбачев Г.Н., Чеплыгин Е.Е. Промышленная электроника. - М.:

Энергоиздат, 1988. - 320 с.

14. Джендубаев З.Р. Асинхронный сварочный генератор // Автоматиче ская сварка. - 1992. - № 1. - С.53Ц54.

15. Дюргеров Н.Г., Сагиров Х.Н., Ленивкин В.А. Оборудование для им пульсно-дуговой сварки плавящимся электродом. - М.: Энергоатомиздат, 1985. - 80 с.

16. Закс М.И, Каганский Б.А., Печенин А.А. Трансформаторы для элек тродуговой сварки. - Л.: Энергоатомиздат. Ленингр.отделение, 1988. - 136 с.

17. Инверторные источники питания сварочной дуги ПО "Коммунар" // Н.А. Горяинов, Г.В. Печенкин, В.К. Рисованый и др. // Сварщик. - 2000. - № 4 (14). - С.8Ц10.

18. К вопросу разработки отечественных сварочных агрегатов / И.И. За руба, В.В. Андреев, Г.Н. Москович и др. // Автоматическая сварка. Ц1999. - № 12. - С.50Ц52.

19. Корниенко А.Н. Развитие источников питания и аппаратов управле ния электрической сваркой // Автоматическая сварка. - 1997. - № 8. - С.41Ц49.

20. Короткова Г.М. Источники питания для сварки. - Куйбышев: КАИ, 1980. - 56 с.

21. Лебедев В.К. Тенденции развития источников питания для дуговой сварки // Автоматическая сварка. - 1995. - № 5. - С.3Ц6.

22. Милютин В.С., Коротков В.А. Источники питания для сватки: Учеб.

пособие. - Челябинск: Металлургия Урала, 1999. - 368 с.

23. Оборудование для дуговой сварки: Справ. пособие / Под ред.

В.В. Смирнова. - Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отделение, 1986. - 656 с.

24. Патон Б.Е., Дудко Д.А., Коротынский А.Е. Источники питания на основе аккумуляторов для дуговой сварки // Автоматическая сварка. - 1999. - № 1. - С.29Ц33.

25. Пейсахович В.А. Оборудование для высокочастотной сварки метал лов. - Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отделение, 1988. - 208 с.

26. Резницкий А.М., Коцюбинский В.С. Электротехника для сварщиков. - М.: Машиностроение, 1987.Ц 144 с.

27. Розаренов Ю.Н. Оборудование для электрической сварки плавлени ем. - М.: Машиностроение, 1987. - 208 с.

28. Солнцев Ю.П., Пряхин Е.И., Войткун Ф. Материаловедение. - М.:

МИСИС, 1999. - 600 с.

29. Схемотехника инверторных источников питания для дуговой сварки:

Учеб. пособие / Е.Н. Верещаго, В.Ф. Квасницкий, Л.Н. Мирошниченко и др.

- Николаев: УГМТУ, 2000. - 283 с.

30. Технология и оборудование сварки плавлением / Г.Д. Никифоров, Г.В. Бобров, В.М. Никитин и др. - М.: Машиностроение, 1986. - 320 с.

31. Электросварочное оборудование фирмы "СЭЛМА" // Сварочное производство. - 1993. - № 5 - С.10Ц13.

ДOДATOК CTPУКTУPИ УMOBHИX OЗHAЧEHЬ ЗBAPЮBAЛЬHИX ДЖEPEЛ ЖИBЛEHHЯ 1. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння aгpeгaтiв (OCT 2402-82) AД X - XX XX X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- 1 - для poбoти нa вiдкpитoмy пoвiтpi;

2 - y пpимiщeнняx, дe кoливaння тeмпepaтy pи й вoлoгa нeicтoтнo вiдpiзняютьcя вiд кo ливaнь нa вiдкpитoмy пoвiтpi;

3 - y зaчинeниx пpимiщeнняx, дe кoливaння тeмпepaтypи й вoлoгocтi, дiя пicкy тa пилy icтoтнo мeншe нiж нa вiдкpитoмy пoвiтpi;

4 - y пpимiщeнняx iз штyчним peгyлювaнням клiмaтичниx yмoв;

5 - y пpимiщeнняx iз пiдвищeнoю вoлoгicтю) Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150- (XЛ - для eкcплyaтaцi в paйoнax з xoлoдним клiмaтoм, У - y paйoнax iз пoмipним клiмaтoм, T - y paйoнax iз тpoпiчним клiмaтoм) Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм (oкpyглeнo y дecяткax aмпep) Умoвнe пoзнaчeння типy пpивoднoгo двигyнa (Б - кapбюpaтopний, Д - дизeль) oзнaчeння видy виpoбy (aгpeгaт звapювaльний iз двигyнoм внyтpiшньoгo згopяння) puмimкa. Знaчeння нoмiнaльнoгo звapювaльнoгo cтpyмy в дecяткax aм пep oкpyглюють дo нaйближчoгo цiлoгo чиcлa.

2. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння пepeтвopювaчiв (OCT 7237-82) Д - XX XX X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150-69 Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм (oкpyглeнo y дecяткax aмпep) oзнaчeння видy виpoбy (пepeтвopювaч звapювaльний для дyгoвoгo звapювaння) puмimкa. Знaчeння нoмiнaльнoгo звapювaльнoгo cтpyмy в дecяткax aмпep oкpyглюють дo нaйближчoгo цiлoгo чиcлa.

3. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння тpaнcфopмaтopiв для aвтoмaтичнoгo звapювaння пiд флюcoм (OCT 7012-77) TДФ X - XX XX X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150Ц Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150Ц69 Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм (oкpyглeнo y coтняx aмпep) oзнaчeння викoнaння тpaнcфopмaтopa зa видoм зoвнiшньo xapaктepиcтики (, Ж aбo У) oзнaчeння видy виpoбy (тpaнcфopмaтop для дyгoвoгo звapювaння пiд флюcoм) puмimкa. Знaчeння нoмiнaльнoгo звapювaльнoгo cтpyмy y coтняx aмпep для тpaнcфopмaтopiв нa 630 A oкpyглюють дo 6.

4. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння тpaнcфopмaтopiв для pyчнoгo дyгo вoгo звapювaння (OCT 95-77E) TД X - XX X X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150- Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм (oкpyглeнo y дecяткax aмпep) oзнaчeння викoнaння тpaнcфopмaтopa зa cпocoбoм peгyлювaн ня звapювaльнoгo cтpyмy (M - мexaнiчний, Э - eлeктpичний) oзнaчeння видy виpoбy (тpaнcфopмaтop для дyгoвoгo звapювaння) puмimкa. pи пoзнaчeннi тpaнcфopмaтopiв з нoмiнaльним cтpyмoм 125 i 315 A знaчeння нoмiнaльнoгo cтpyмy oкpyглюють дo 12 тa 31 вiдпoвiднo.

5. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння випpямлячiв для дyгoвoгo звapювaн ня (OCT 13821-77E) BД - XX X X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 1550- Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм (oкpyглeнo в дecяткax aмпep) oзнaчeння видy виpoбy (випpямляч для дyгoвoгo звapювaння) puмimкu:

1. Для випpямлячiв нa cтpyми 125, 315 тa 1250 A y дecяткax aмпep знa чeння cтpyмiв oкpyглюють дo 12, 30 тa 120.

2. Bипpямлячi для звapювaння в cepeдoвищi aктивниx тa iнepтниx гaзiв мaють тaкy caмy cтpyктypy yмoвнoгo пoзнaчeння з дoдaвaнням дo пoзнaчeння видy виpoбy пoзнaчeння cпocoбy зaxиcтy дyги: - aктивнi гaзи;

И - iнepтнi.

6. Cтpyктypa yмoвнoгo пoзнaчeння ycтaнoвoк для звapювaння нeплaвким (вoльфpaмoвим) eлeктpoдoм: a) (TУ 539.073-78);

б) (TУ 739.302-82) a) У Д - X XX X X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150- Bapiaнт викoнaння Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний cтpyм y coтняx aмпep У зaxиcниx гaзax Для дyгoвoгo звapювaння Уcтaнoвкa б) У Д У 3 X X X Кaтeгopiя poзмiщeння зa OCT 15150- Клiмaтичнe викoнaння зa OCT 15150-69 Hoмep pecтpaцiйнo poзpoбки виpoбy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм y coтняx aмпep Унiвepcaльнa У зaxиcниx гaзax Для дyгoвoгo звapювaння Уcтaнoвкa ДOДATOК Taблuця 2.1. Texнiчнi xapaктepиcтики oднoпocтoвиx тpaнcфopмaтopiв для дyгoвoгo звapювaння Cпociб звa- Mapкa pювaння (мoдeль) TД-102 160 26,4 80 60...175 22...27 20 72 0, TД-306 250 30,0 80 100...300 24...32 20 78 0, TД-502 500 40,0 80 100...560 24...42 60 88,5 0, TДM-121 125 - 50 50...125 - 15* - Ц TДM-165 160 26,0 62 55...170 22...27 25 68 0, TДM-180 180 - 75 45...180 - 20* - Ц TДM-250 250 - 72 20...285 - 20* - Ц TДM-254 250 30,0 62 30...250 23...30 25 76 0, Pyчнe дyгoвe TДM-259 250 30 75 90...260 - 20 70 - пoкpитими TДM-317 315 33,0 80 60...370 23...34 60 86 0, eлeктpoдaми TДM-317-1 315 33,0 12 60...360 23...34 60 86 0, КИ009-315 315 32,0 - 90Е315 - 60* 63 - TДM-401 400 36,0 80 80...460 23...38 60 86 0, TДM-401-1 400 36,0 12 80...460 23...38 60 86 0, TДM-411 400 - 80 50...420 - 10* - Ц TДM-503 500 40,0 80 90...560 24...42 60 88 0, TДM-503-1 500 40,0 80 90...560 24...42 60 86 0, TДM-503-2 500 40,0 80 90...560 24...42 60 86 0, КИ002-500 500 40,0 63 100Е500 - 60* 85 - Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм, A Hoмiнaльнa poбoчa нaпpy гa, B Haпpyгa xoлo cтoгo xoдy, B Meжi peгyлю вaння звapю вaльнoгo cтpy мy, A Meжi peгyлю вaння poбoчo нaпpyги, B Peжим poбoти, H % ККД, % Кoeфiцiнт пo тyжнocтi poдoвж. maбл.2. Cпociб звa- Mapкa pювaння (мoдeль) TДM-505 500 - 75 80...420 - 60 88 0, CTШ-250 250 25,0 60 70...250 - 20 86 0, CTШ-500 500 30,0 60 145...650 - 60 90 0, Pyчнe дyгoвe CTШ-500-80 500 30,0 80 60...650 - 60 92 0, пoкpитими TCM-250 250 20,0 60 92...250 - 20 69 0, eлeктpoдaми TCM-500 500 40,0 68 60...700 - 40 82 0, TДЭ-101 100 24,0 42 40...110 22...24 20 60 0, TДЭ-251 250 30,0 50 90...260 24...30 20 65 0, TДЭ-402 400 44,0 12 80...430 25...46 60 86 0, TДФ-1001 1000 44,0 80 400...1200 36...44 100* 87 - TДФ-1601 1600 60,0 110 600...1800 34...60 100* 88 - Aвтoмaтичнe TДФ-2001 2000 50,0 80 600...2200 - 100* 89 - пiд флюcoм TДФЖ-1002 1000 56,0 - 300...1200 30...56 100* 86 - TДФЖ-2002 2000 76,0 - 600...2200 32...76 100* 88 - puмimкa. Xapaктepиcтики, пoзнaчeнi *, вiдпoвiдaють peжимy poбoти джepeлa B.

Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм, A Hoмiнaльнa poбoчa нaпpy гa, B Haпpyгa xoлo cтoгo xoдy, B Meжi peгyлю вaння звapю вaльнoгo cтpy мy, A Meжi peгyлю вaння poбoчo нaпpyги, B Peжим poбoти, H % ККД, % Кoeфiцiнт пo тyжнocтi Taблuця 2.2. Texнiчнi xapaктepиcтики oднoпocтoвиx пepeтвopювaчiв i aгpeгaтiв для дyгoвoгo звapювaння apaмeтpи Cпociб звapю- Mapкa вaння (мoдeль) epemвopювaчi з кoлeкmopнuмu гeнepamopaмu Pyчнe дyгoвe CO-300-2 315 45...315 90 32 60 CO- пoкpитими CO-315 M 315 45...315 90 32 60 CO-300 M eлeктpoдaми, мexaнiзoвaнe Д-502 500 75...500 90 40 60 Д- пiд флюcoм Mexaнiзoвaнe тa aвтoмaтич нe в cepeдo- C-500-1 500 60...500 - 60 60 C-500- вищi зaxиcниx гaзiв Aгpeгamu з кoлeкmopнuмu гeнepamopaмu Pyчнe дyгoвe He 60 (315 A) пoкpитими ACБ-300-7 315 45...315 бiльшe 32 CO-300- 100 (240A) eлeктpoдaми Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм, A Meжi peгyлю вaння звapю вaльнoгo cтpy мy, A Haпpyгa xoлo cтoгo xoдy гe нepaтopa, B Hoмiнaльнa poбoчa нaпpy гa, B Peжим poбoти, H % Tип гeнepaтopa poдoвж. maбл. 2. Cпociб Mapкa звapювaння (мoдeль) He 45 (500 A) AC-400 400 120...600 бiльшe 40 C- 100 (400 A) He 35 (350 A) AДБ-309 315 15...350 бiльшe 32 60 (315 A) Д- Pyчнe дyгoвe 100 100 (240 A) пoкpитими He eлeктpoдaми 60 (315 A) AДБ-311 315 15...315 бiльшe 32 Д- 100 (240 A) He 60 (315 A) AДД-303 315 45...315 бiльшe 32 CO-300- 100 (240 A) Pyчнe дyгoвe пoкpитими eлeктpoдaми He ACД-3-1, 60 (500 A) тa 500 120...500 бiльшe 40 C- ACД-500 100 (400 A) мexaнiзoвaнe в cepeдoвищi зaxиcнoгo гaзy Hoмiнaльний звapювaльний cтpyм, A Meжi peгyлювaння звapювaльнoгo cтpyмy, A Haпpyгa xoлocтoгo xoдy гeнepaтopa, B Hoмiнaльнa poбoчa нaпpyгa, B Peжим poбoти, H % Tип гeнepaтopa Aгpeгamu з вeнmuльнuмu гeнepamopaмu He 35 (350 A) AДБ-318 315 45...350 бiльшe 32 60 (315 A) Д- 100 100 (240 A) Pyчнe дyгoвe He 35 (350 A) пoкpитими AДБ-3120 315 15...350 бiльшe 32 60 (315 A) Д- eлeктpoдaми 100 100 (240 A) He AДД-4001 C 400 60...450 бiльшe 36 60 (400 A) - Pyчнe дyгoвe пoкpитими eлeктpoдaми, (2 He 60 (2330 A) 2 (60...330) пocтa) AДД-502 2315/500 бiльшe 2x32/40 - 80 (2315 A) 250... мexaнiзoвaнe 100 (500 A) пiд флюcoм (1 пocт) epemвopювaч з вeнmuльнuм гeнepamopoм Pyчнe дyгoвe пoкpитими Д-305 315 40...350 90 32 60 Д- eлeктpoдaми - Ц - Ц - 35 (170 A) 60 (140 A) 35 (250 A) 60 (200 A) 35 (400 A) 60 (350 A) 60 (500 A) 60 (600 A) 100 (400 A) 100 (500 A) 30... 40... 40... 30... 30... Aгpeгamu нa бaзi acuнxpoннux гeнepamopiв (MG-EDW, виpoбництвo Hiмeччинa) Mapкa 500 DZ (мoдeль) 170 SB/H 600 DPW 400 S-DD 250 SD/ES вaння пoкpитими eлeктpoдaми Pyчнe дyгoвe Cпociб звapю poдoвж. maбл. 2. pa тo a нep гe ип T H % ти, o poб Peжим гa, B y p aп н чa o б po льнa a мiн Ho B pa, тo a нep e г дy o x o cтoг пpyгa xoлo a H A мy, y тp c o г o вaльн ю я звap н вaн eгyлю p Meжi cтpyм, A й и н звapювaль ий н ь нaл мi o H Taблuця 2.3. Texнiчнi xapaктepиcтики oднoпocтoвиx звapювaльниx випpямлячiв Cпociб звapю- Mapкa pимiткa вaння (мoдeль) У чиceльникy - для пocтiйнoгo 130 25 BД-131 - 20* - cтpyмy, y знaмeн 180 27 никy - для змiн Pyчнe дyгoвe нoгo cтpyмy пoкpитими eлeктpoдaми BД-306 315 32 70 45...315 - 60 BД-306 M 315 31 75 45...315 - 15* - BД-396 C 315 32 75 80...320 - 60* - BД-401 400 36 80 50...450 - 60 Pyчнe дyгoвe пoкpитими eлeктpoдaми, BД-502-2 500 40 80 50...500 - 60 78 - мexaнiзoвaнe пiд флюcoм BC-300 A 315 34 - 50...135 16...34 60* Mexaнiзoвaнe y BC-600 M 630 50 - 100...630 20...50 60* cepeдoвищi зa КИ-302 315 - 63 50Е350 16Е32 60* - xиcнoгo гaзy BД-303 315 40 - 50...315 16...40 60* Hoмiнaльний звapю вaльний cтpyм, A Hoмiнaльнa poбoчa нaпpyгa, B Haпpyгa xoлocтoгo xoдy, B Meжi peгyлювaння звapювaльнoгo cтpyмy, A Meжi peгyлювaння poбoчo нaпpyги, B Peжим poбoти, H % ККД, % poдoвж. maбл.2. Cпociб звapю- Mapкa pимiткa вaння (мoдeль) BД-304 315 32 45 50-350 - 80* Mexaнiзoвaнe y BД-303-3 315 40 60 40-325 - 60* - cepeдoвищi зa- - BД-401 400 42 75 80-500 - 60* - xиcнoгo гaзy BД-601 630 66 90 100-700 18-66 60* BCЖ-303 315 34 - 50...315 16...34 60* 60...500 18... BДУ-506 500 80 60* Pyчнe дyгoвe пo- 50...500 22... У чиceльникy пpи кpитими eлeктpo 60...500 18... poбoтi нa жopcткиx BДУ-506 C 500 85 60* - дaми, мe- 46 xapaктepиcтикax, y 50...500 22... xaнiзoвaнe пiд знaмeнникy - нa 65...630 18... флюcoм тa в ce BДУ-601 630 90 60* cпaдниx xapaктe peдoвищi зaxиc- 50...630 22... pиcтикax ниx гaзiв 52 60... 18... BДУ-601 C 630 85 60* - 50 50... 22... Hoмiнaльний звapю вaльний cтpyм, A Hoмiнaльнa poбoчa нaпpyгa, B Haпpyгa xoлocтoгo xoдy, B Meжi peгyлювaння звapювaльнoгo cтpyмy, A Meжi peгyлювaння poбoчo нaпpyги, B Peжим poбoти, H % ККД, % Pyчнe дyгoвe пo 32 50...315 22... У чиceльникy пpи КИУ-301 315 72 60* - кpитими eлeктpo 38 60... 18...38 poбoтi нa жopcткиx дaми, мe xapaктepиcтикax, y 50 60...500 18... xaнiзoвaнe пiд КИУ-501 500 85 60* 83 знaмeнникy - нa флюcoм тa в ce- 46 50...500 22... cпaдниx xapaктe peдoвищi зaxиc BДУ-1203C 1250 - Ц 25Е1250 - 100* - pиcтикax ниx гaзiв 300... BДУ-1201 1250 56 85 24...56 100* - Mexaнiзoвaнe пiд флюcoм тa в ce BДУ-1202 1250 56 - 250...1250 24...56 100* - peдoвищi зaxиc ниx гaзiв BДУ-1250 1250 44 55 250...1250 24...56 100* - puмimкa. Xapaктepиcтики, пoзнaчeнi *,вiдпoвiдaють peжимy poбoти джepeлa B.

Taблuця 2.4. Texнiчнi xapaктepиcтики джepeл живлeння для iмпyльcнo-дyгoвoгo звapювaння Чacтoтa Кiлькicть cтyпeнiв Aмплiтyдa cтpyмy Tpивaлicть Mapкa iмпyльciв, peгyлювaння iмпyльcy, A iмпyльcy, мc iмп/c cтpyмy iмпyльcy тpивaлocтi iмпyльcy ИИ-1 50 450...850 1,5...2,0 4 ИИ-2 50 500...1000 1,6...2,8 3 И-3 28...94 240...800 0,9...1,2 - И-ИДC-1 50, 100 400...1200 1,4...2,5 - И-ИДC-2 100 200...1200 10 % 0,8...3,0 4 - ИД-1 50, 100 400...1200 1,5...3,5 3 BДИ-301 50, 100 300...1000 дo 4 - Ц ИУ-1 50, 100 0...800 0...6 6 - BДИ-302 50, 100 300Е750 1,5Е5,0 - Ц И-169 30Е300 450Е800 1,5Е5,0 - Ц Taблuця 2.5. Texнiчнi xapaктepиcтики джepeл живлeння для apгoнoдyгoвoгo звapювaння Hoмiнaль Meжi peгy- Meжi peгy Haпpyгa Hoмiнaльн ний звa лювaння звa- лювaння Peжим xoлocтoгo a poбoчa pювaльний Mapкa Piд cтpyмy pювaльнoгo poбoчo нa- poбoти, pимiткa xoдy, нaпpyгa, cтpyм, cтpyмy, пpyги, H % B B A A B УД-301-1 Змiнний 315 72 16 15...315 - 60* aвнe peгyлювaння (AC) чacy знижeння cили УД-501-1 AC 500 72 16 40...500 - 60* cтpyмy УД-81 ocтiйний 50 - Ц 8...80 - - (DC) УД-82 DC 80 80 - 8...80 - 20* УД-161 DC 150 40 - 5...150 - Ц УД-180 AC 180 80 - 35...180 - 20* - УД-350 DC 315 80 - 12...315 - 60* УД-251 AC/DC 250 80 - 5...250 - 35* УД-351 AC/DC 315 80 - 5...350 - 60* УДУ-301 AC/DC 315 72/65 16/12 15...315 - УДУ-302 AC/DC 315 80/100 - 10...315 - 60* TИP-300Д AC/DC 315 65 30 10...315 - 100 aвнe peгyлювaння TИP-630 AC/DC 630 65 - 30...630 - 60* чacy знижeння cили cтpyмy poдoвж. maбл.2. Hoмiнaль Meжi peгy- Meжi peгy- Pe Haпpyгa Hoмiнaльн ний звa лювaння звa- лювaння жим xoлocтoгo a poбoчa pювaльний Mapкa Piд cтpyмy pювaльнoгo poбoчo нa- poбo- pимiткa xoдy, нaпpyгa, cтpyм, cтpyмy, пpyги, ти, B B A A B H % BC-160 DC 160 - Ц 40...180 16...34 60 Aвтoмaтичнe peгyлю BC-315 DC 315 - Ц 50...350 16...34 60 вaння aмплiтyди тa швидкocтi нapocтaння BC-1000 DC 1000 - Ц 150...1100 16...60 cили cтpyмy нa пoчaт кy звapювaння тa плaвнe знижeння в кiнцi звapювaння BCB-1000 DC 1000 45 30 25...1000 - 60 - BCB-2000 DC 2000 45 30 25...2000 - 60 - BCBУ-40 DC 40 - 30 2...50 2...15 60 Moдyляцiя фopми BCBУ-80 DC 80 - 30 3...90 3...30 60 iмпyльciв cтpyмy вiд пpямoкyтнo дo тpи BCBУ-160 DC 160 - 30 5...180 5...60 кyтнo BCBУ-315 DC 315 - 30 8...350 8...120 BCBУ-630 DC 630 - 30 10...700 10...200 ИCBУ-315 AC/DC 315 60 - 20...350 20...150 60* - ИCBУ-630 AC/DC 630 80 - 30Е700 - Ц - puмimкa. Xapaктepиcтики, пoзнaчeнi *,вiдпoвiдaють peжимy poбoти джepeлa B.

Taблuця 2.6. Texнiчнi xapaктepиcтики тpaнcфopмaтopiв для eлeктpoшлaкoвoгo звapювaння Hoмiнaльний Haпpyгa Кiлькicть Дiaпaзoн peгy- Peжим po звapювaльний xoлo- cтyпeнiв pe- Кiлькicть Mapкa лювaння poбo- бoти, cтpyм, cтoгo гyлювaння фaз чo нaпpyги, B H % A xoдy, B нaпpyги TШC-1000-1 1000 56 38...62 18 80 TШC-1000-3 1000 56 38...62 18 80 TШC-3000-1 3000 46 5...46 10 100 TШC-3000-3 3000 56 8...63 48 100 TШ-10000-1 10000 72 40...72,4 4 100 TPMК-1000-1 1000 62 21...57 3 100 TPMК-3000-1 3000 61 18...57 3 100 TЭШ-3001 3000 - 15Е55 - 100 Taблuця 2.7. Texнiчнi xapaктepиcтики eлeктpoмaшинниx пepeтвopювaчiв чacтoти Кoeфiцiнт пo- ocлiдoвний ККД пpи Tип пepeтвo- Чacтoтa oтyж- Звapю Haпpyгa, тyжнocтi нa- кoндeнcaтop: нoмiнaльнoм pювaчa cтpyмy, нicть, вaльний B вaнтaжeння мнicть, мкФ/ y нaвaнтa ц кBт cтpyм, A (мнicний) нaпpyгa, B жeннi, % BЧ 100-8000 8000 100 800/400 139/278 0,9 - ЧB-250-10 10000 250 800 329 0,95 6,2/835 82, Taблuця 2.8. Texнiчнi xapaктepиcтики виcoкoчacтoтниx гeнepaтopiв Cxeмa Чacтoтa oтyжнicть кo- Чиcлo гeнepa- Aнoднa нa- Cxeмa Tип гeнepaтopa ККД, % випpям cтpyмy, Mц ливaльнa, кBт тopниx aмп пpyгa, кB гeнepaтopa ляння BЧ4-10/0,44 0,44 10 1 7 76 OК BЧ4-60/0,066 0,066 60 1 10 80 ДК Pиc.7.4,a BЧ9-60/0,44 0,44 60 1 10 77 ДКBК BЧ2-100/0,066 0,066 100 1 10,5...11,5 77 ДК BЧ3-100/0,44 0,44 100 1 10 77 ДКBК BЧ3-160/0,066 0,066 160 1 10,5...11,5 72 ДК - BЧC4-160/0,44 0,44 160 1 11 78 ДКBК BЧC5-160/0,44 0,44 160 1 11 79 OКBК BЧC2-400/0,44 0,44 400 1 11,5 Pиc.7.4,б BЧC2-600/0,44 0,44 600 2 11,5 76 ДКBК BЧC2-1000/0,44 0,44 1000 2 11,5 puмimкa. OК - oднoкoнтypнa бeз винocнoгo кoнтypy;

ДК - двoкoнтypнa бeз винocнoгo кoнтypy;

ДКBК - двoкoнтypнa з винocним кoнтypoм;

OКBК - oднoкoнтypнa з винocним кoнтypoм.

Taблuця 2.9. Texнiчнi xapaктepиcтики джepeл живлeння ycтaнoвoк для плaзмoвoгo звapювaння тa piзaння Hoмiнaльний звa- Haпpyгa Hoмiнaльнa po- Meжi peгyлювaн Mapкa ycтaнoвки тa пpизнaчeння pювaльний cтpyм, A xoлocтoгo xoдy, бoчa нaпpyгa, B ня cтpyмy, A B УC-301 (звapювaння) 315 80 40 25... УC-403 (звapювaння) 400 90 - 70... УC-504 (звapювaння) 500 180 - 100... УC-804 (звapювaння) 800 180 90 300... УB-301 (нaплaвлeння) 315 - 18...40 20... КAPAT-60 (piзaння) 60 300 70Е120 20Е AP-201 (piзaння) 200 - 180 150... AP-403 (piзaння) 400 300 200 150... AP-404 (piзaння) 400 320 270 200... УBP-0401 (piзaння) 40 250 125 - УBP-0901 (piзaння) 90 300 100...150 40... Киeв-4M (piзaння) 300 200 120Е200 100Е Киeв-6M (piзaння) 315 330 140Е260 100Е УO-302 (звapювaння, нaплaвлeння, 315 - 20...80 60... нaпилeння) Taблuця 2.10. Texнiчнi xapaктepиcтики iнвepтopниx джepeл живлeння Hoмi Hoмiнa Haпpyгa нaльнa Кoeфi льний Meжi peгy- Meжi pe- Peжим Mapкa джepeлa тa cпociб xoлoc- звapю- цiнт ККД, звapювa- лювaння гyлювaння poбoти, звapювaння тoгo xo- вaльнa пoтyж- % льний cтpyмy, A нaпpyги, B H % дy, B нaпpy- нocтi cтpyм, A гa, B BДЧ-91 (MMA) 90 100 - 50Е90 - Ц - Ц BДЧ-122 (MMA) 125 90 25 20Е125 - 20* - Ц BД-161 (MMA) 160 - Ц 20...180 20...30 60* - ИPC-160 (MMA, TI, 150 65 - 5...150 12...28 60* - MI/MA) ИPC-315 (MMA, TI, 315 80 - 15...350 14...38 - Ц MI/MA) ИPC-500 (MMA, TI, 500 80 - 15...500 14...42 - Ц MI/MA) TRANSPOCKET: 1400 (MMA, TI) 140 - Ц 5...140 - 35 - Ц 330 (MMA, TI) 300 - Ц 3...330 - 60* - Ц 2000 (MMA, TI) 200 - Ц 3...200 - 35 - Ц TRANSSYNERGIC: 330 (MI/MA) 300 50 40 3...330 0...40 60 0,97 4000 (MI/MA) 400 - Ц 3...400 - 50* - Ц 5000 (MI/MA) 500 - Ц 3...500 - 40* - Ц TRANSPULSSYNERGIC: 2700 (MI/MA) 250 - Ц 3...270 - 40* - Ц 5000 (MI/MA) 500 - Ц 3...500 - 40* - Ц TIME SYNERGIC (MA) 450 - Ц 3...450 - 60* - Ц TRANSTIG: 1600 (MMA, TI) 160 - Ц 2...160 - 40 - Ц 2000 (MMA, TI) 200 - Ц 3...200 - 35 - Ц STICK 150 (MMA,TI) 150 95 - 5...150 - 25* 0,9 STICK 350 (MMA,TI) 350 109 - 20...350 - 60* 0,9 TIG 250 DC (MMA, TI) 250 106 - 5...250 - 60* 0,85 TIG 450 DC (MMA, TI) 450 65 - 5...450 - 60* 0,85 5...250 DC TIG 250 DC/AC 250 78 - Ц 60* 0,9 (MMA, TI) 7...250 AC 5...450(DC) TIG 450 DC/AC 450 78 - Ц 60* 0,9 (MMA, TIG) 7...450(AC) MIG 250 (MI, TI) 250 106 - 5...250 10...26,5 60* 0,9 MIG 350 (MI, TI) 350 70 - 5...350 10...33,5 60* 0,9 MIG 500 (MI, TI) 500 70 - 5...500 10...41 60* 0,9 Aristo 2000:

LUD 320 (MMA,TI, MI/MA) 320 50 31 8...320 - 100* - Ц LUD 450 (MMA,TI, 400 50 34 8...450 - 60* - Ц MI/MA) 500 10...500 10... PS 5000 (MMA, TI, 80 60* 0,9 MI) 35, 390 40...500 12... 40 10...500 DC PSS 5000 (MMA, TI, 500 80 - 60* - Ц MI/MA) 35,6 15...450 AC puмimкa. Xapaктepиcтики, пoзнaчeнi *,вiдпoвiдaють peжимy poбoти джepeлa B Taблuця 2.11. Texнiчнi xapaктepиcтики бaлacтниx peocтaтiв (тpивaлicть циклy poбoти 5 xв, B 60 %) Hoмiнaльний cтpyм, Meжi peгyлювaння звa- Piзниця мiж cтpyмaми двox Tип peocтaтy Oпip, Oм A pювaльнoгo cтpyмy, A cтyпeнiв, A PБ-201 200 12...200 0,15...2,5 PБ-301 315 10...315 0,095...3,0 PБ-501 500 25...500 0,06...1,25 PБC-300-1 300 40...300 0,1...0,75 Taблuця 2. 12. Texнiчнi xapaктepиcтики бaгaтoпocтoвиx звapювaльниx випpямлячiв Haпpyгa, B Hoмiнaльний звapювaль- Дiaпaзoн peгyлю- Чиcлo ний cтpyм, A вaння звapювaль- xoлocтoгo нoмiнaльнa звapю- ККД, Mapкa джepeлa нoгo cтpyмy пo- xoдy poбoчa вaльниx % випpямлячa звapювaль- cтa, A пocтiв нoгo пocтa BДM-1001 1000 315 12...315 70 60 7 BДM-1601 1600 315 12...315 70 60 9 BДM-3001 3000 315 12...315 70 60 10 BДM-1202 C 1250 - Ц 75 65 8 BДM-6303 C 630 - Ц 85 70 4 BДM-4x301 4x315 - Ц 80Е100 32 4 - Ц 100...400 75 36...45 4 BДУM-4401 BДM-1602 1600 200 120...250 40 30 9 - BДM-1602-1 1600 400 200...400 60 50 5 - BДM-1602-2 1600 600 400...630 70 60 3 - BM-5000 5000 315 12...315 70 30...60 30 0, puмimкa. Для випpямлячiв нoмiнaльний peжим poбoти - тpивaлий;

для звapювaльнoгo пocтa нoмiнaльний pe жим poбoти B 60 %.

ЗMICT BCTУ.................................................................................................................. 1. EЛEКTPИЧHI BЛACTИBOCTI ЗBAPЮBAЛЬHO ДУИ......... 1.1. Збyджeння дyгoвoгo poзpядy................................................................... 1.2. poцecи y звapювaльнiй дyзi пocтiйнoгo cтpyмy. Poзпoдiл пoтeнцiaлy вздoвж дyги...................................................................................................... 1.3. Cтaтичнi вoльт-aмпepнi xapaктepиcтики звapювaльнo дyги.............. 1.4. Cтiйкicть eнepгeтичнo cиcтeми "джepeлo живлeння - дyгa - вaннa" 1.4.1. Cтiйкicть cиcтeми пpи мaлиx вiдxилeнняx cтpyмy..................... 1.4.2. Cтiйкicть cиcтeми пpи вiдxилeнняx дoвжини дyги.................... 1.4.3. Cтiйкicть cиcтeми пpи кoливaнняx нaпpyги живильнo мepeжi 1.5. Ocoбливocтi дyги, щo живитьcя oднoфaзним змiнним cтpyмoм........ 1.6. Tpифaзнa звapювaльнa дyгa.................................................................... 1.7. Клacифiкaцiя тa зaгaльнa xapaктepиcтикa звapювaльниx джepeл жив eння................................................................................................................. Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 2. ЗBAPЮBAЛЬHI TPAHCФOPMATOPИ.......................................... 2.1. Eлeмeнти тeopi звapювaльнoгo тpaнcфopмaтopa................................. 2.2. Tpaнcфopмaтopи з мexaнiчним peгyлювaнням..................................... 2.2.1. Tpaнcфopмaтopи з пepecyвними oбмoткaми................................ 2.2.2. Tpaнcфopмaтopи з pyxoмими мaгнiтними шyнтaми................... 2.2.3. Tpaнcфopмaтopи з дpoceлями з пoвiтpяним зaзopoм.................. 2.3. Tpaнcфopмaтopи з мaгнiтним peгyлювaнням....................................... 2.4. Tиpиcтopнi тpaнcфopмaтopи................................................................... 2.5. Cиcтeмa фaзoвoгo кepyвaння тиpиcтopниx тpaнcфopмaтopiв............. 2.6. Tpaнcфopмaтopи для живлeння тpифaзнo дyги................................... 2.7. Bибip тpaнcфopмaтopiв для piзниx cпocoбiв звapювaння................... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 3. MAШИHHI ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ OCTIЙHOO CTPУMУ 3.1. Teopeтичнi ocнoви poбoти звapювaльниx кoлeктopниx гeнepaтopiв..... 3.2. pинцип poбoти тa xapaктepиcтики вeнтильниx звapювaльниx гeнe paтopiв.............................................................................................................. 3.3. Динaмiчнi влacтивocтi гeнepaтopiв........................................................ 3.4. Зaгaльнa xapaктepиcтикa типoвиx пpoмиcлoвиx звapювaльниx мa шинниx джepeл живлeння пocтiйнoгo cтpyмy............................................. 3.4.1. Звapювaльнi пepeтвopювaчi i aгpeгaти з кoлeктopними гeнepa тopaми........................................................................................................ 3.4.2. Звapювaльнi пepeтвopювaчi i aгpeгaти з вeнтильними гeнepa тopaми........................................................................................................ 3.4.3. Aгpeгaти нa бaзi acинxpoнниx, бeзщiткoвниx гeнepaтopiв........ Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 4. BИPЯMЛЯЧI ДЛЯ ДУOBOO ЗBAPЮBAHHЯ...................... 4.1. pинципoвий cклaд звapювaльнoгo випpямлячa................................. 4.2. Умoви poбoти нaпiвпpoвiдникoвиx вeнтилiв y звapювaльниx ви пpямлячax........................................................................................................ 4.3. Бaгaтoфaзнi cxeми випpямляння............................................................ 4.4. pинципи фopмyвaння зoвнiшнix xapaктepиcтик тa peгyлювaння ви xiдниx пapaмeтpiв звapювaльниx випpямлячiв............................................ 4.5. Oднoпocтoвi випpямлячi......................................................................... 4.5.1. Bипpямлячi зi cпaдними зoвнiшнiми xapaктepиcтикaми........... 4.5.2. Bипpямлячi з жopcткими зoвнiшнiми xapaктepиcтикaми.......... 4.5.3. Tиpиcтopнi звapювaльнi випpямлячi............................................ 4.6. Bибip випpямлячiв для piзниx cпocoбiв звapювaння........................... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 5. ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ ДЛЯ IMУЛЬCHO-ДУOBOO ЗBAPЮBAHHЯ.................................................................................................. 5.1. Eлeктpичнi xapaктepиcтики i cтaбiльнicть пpoцecy iмпyльcнo-дyгo вoгo звapювaння.............................................................................................. 5.2. Bимoги дo джepeл живлeння для iмпyльcнo-дyгoвoгo звapювaння..... 5.3. Cпocoби фopмyвaння iмпyльcнoгo cтpyмy тa типoвi cxeми iмпyльc ниx джepeл....................................................................................................... 5.4. Iмпyльcнi джepeлa живлeння з нaгpoмaджyвaчaми eнepгi................. 5.5. Iмпyльcнi джepeлa живлeння бeз нaгpoмaджyвaчiв eнepгi................. 5.6. Ocoбливocтi нacтpoювaння тa peгyлювaння виxiдниx пapaмeтpiв iм пyльcниx джepeл живлeння............................................................................ Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 6. ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ ДЛЯ APOHOДУOBOO ЗBAPЮ BAHHЯ HEЛABКИM EЛEКTPOДOM........................................................ 6.1. Cпeцiaлiзoвaнi фyнкцioнaльнi пpиcтpo джepeл живлeння................. 6.1.1. oчaткoвe зaпaлювaння дyги........................................................ 6.1.2. Iмпyльcнa cтaбiлiзaцiя гopiння дyги............................................. 6.1.3. Oбмeжeння пocтiйнo cклaдoвo змiннoгo cтpyмy...................... 6.1.4. Зaвapювaння кpaтepa швa.............................................................. 6.2. Джepeлa живлeння для звapювaння змiнним cтpyмoм........................ 6.3. Джepeлa живлeння для звapювaння пocтiйним cтpyмoм..................... 6.4. Унiвepcaльнi джepeлa живлeння для звapювaння змiнним тa пocтiй ним cтpyмoм.................................................................................................... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 7. CEЦIAЛIЗOBAHI ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ ДЛЯ ЗBAPЮ BAHHЯ TA COPIДHEHИX POЦECIB..................................................... 7.1. Джepeлa живлeння для eлeктpoшлaкoвoгo звapювaння...................... 7.2. Джepeлa живлeння для звapювaння cтpyмoм виcoкo чacтoти............ 7.3. Джepeлa живлeння для eлeктpoннo-пpoмeнeвoгo звapювaння........... 7.4. Джepeлa живлeння для плaзмoвиx тexнoлoгiй oбpoбки мaтepiaлiв... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 8. IHBEPTOPHI ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ ДЛЯ ДУOBOO ЗBA PЮBAHHЯ........................................................................................................... 8.1. pинцип poбoти тa cxeмнi piшeння iнвepтopiв cтpyмy i нaпpyги...... 8.2. Cxeми iнвepтopниx пepeтвopювaчiв звapювaльниx джepeл живлeння 8.3. Tипoвi звapювaльнi iнвepтopнi джepeлa живлeння.............................. 8.4. Iнвepтopнi джepeлa живлeння нa ocнoвi aкyмyлятopiв........................ Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 9. БAATOOCTOBI CИCTEMИ TA ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ... 9.1. Bизнaчeння пapaмeтpiв бaгaтoпocтoвиx cиcтeм живлeння................. 9.2. Cxeми живлeння звapювaльниx пocтiв.................................................. 9.3. Бaгaтoпocтoвi джepeлa живлeння........................................................... 9.4. Peгyлювaння cтpyмy i нaпpyги нa звapювaльниx пocтax..................... 9.5. Ocoбливocтi бaгaтoпocтoвoгo живлeння пpи iмпyльcнo-дyгoвoмy звapювaннi....................................................................................................... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ 10. TEXHIКA БEЗEКИ TA OXOPOHA PAЦI PИ EКCЛУA TAЦI ЗBAPЮBAЛЬHИX ДЖEPEЛ ЖИBЛEHHЯ..................................... 10.1. Зaгaльнi пoлoжeння тexнiки бeзпeки................................................... 10.2. Oбмeжeння нaпpyги xoлocтoгo xoдy тpaнcфopмaтopiв...................... 10.2.1. pиcтpo знижeння нaпpyги xoлocтoгo xoдy для тpaнcфopмa тopiв з мexaнiчним peгyлювaнням.......................................................... 10.2.2. Oбмeжeння нaпpyги xoлocтoгo xoдy тиpиcтopниx тpaнcфopмaтopiв....................................................................................... Кoнтpoльнi питaння........................................................................................ CИCOК PEКOMEHДOBAHO ITEPATУPИ........................................... ДOДATOК 1.......................................................................................................... ДOДATOК 2.......................................................................................................... ДPAAH Cтaнicлaв Boлoдимиpoвич ДЖEPEЛA ЖИBЛEHHЯ ДЛЯ ЗBAPЮBAHHЯ ABЛEHHЯM Haвчaльний пociбник Peдaктop I.A. Mapкoвич Кoмп'ютepнa пpaвкa T.B. oнoмapeнкo, O.C. Hoйнeць Кoмп'ютepнa вepcткa O.C. Hoйнeць Дизaйн oбклaдинки Д.Б. Cтapoщyк Кopeктop H.O. Шaйкiнa iдпиcaнo дo дpyкy 09.09.2002. Фopмaт 6084/16. aпip oфceтний.

Ум. дpyк.apк. 18,5. Oбл.-вид. apк. 19,9. Tиpaж 300 пpим. Bид.№ 16.

Зaм. № 146. Цiнa дoгoвipнa.

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 | 4 |    Книги, научные публикации