Книги по разным темам Pages:     | 1 | 2 | УДК 930.1:94(4) М.О.Рудь, О.С.Охрменко Специфка дослдження мського повсякдення сториками-медвстами Стаття присвячена стор повсякдення як напряму вивчення середньовчного мста та його особливостям. Проаналзовано загальн тенденц розгляду щоденного життя у дослдженнях французьких, англйських, нмецьких та талйських медвств.

Ключов слова: середньовчне мсто, сторя повсякдення, медвстика.

Статья посвящена истории повседневности как направлению изучения средневекового города и его особенностям. Проанализированы общие тенденции рассмотрения ежедневной жизни в исследованиях французских, английских, немецких и итальянских медиевистов.

Ключевые слова: средневековый город, история повседневности, медиевистика.

Article is devoted to daily-life history as the direction of medieval city study and its special features. It deals with the analysis of the principal trends of everyday history studies of French, British, German and Italian medievalists.

Key words: medieval town, everyday/ daily-life history, medieval studies.

Суспльне життя людства нерозривно повТязане з мстом. У будь-якому раз бльшсть людей у свт зараз мешка у мст [1]. Сучасн урбанзацйн процеси спонукають дослдникв шукати корен цих явищ та проводити подальш дослдження. Вдносини людини простору, що оточу, досить складн. З одного боку, цей простр створений людиною, а з ншого, вн активно форму людину, яка перебува в ньому. Вивчення мського середовища як особливо реальност разом з зануреною в не людиною залишаться необхдною умовою пзнання середньовччя.

Кожне мсто - це водночас мкромодель Всесвту макросвт окремо людини, окультурене соцальне середовище, матеральний вияв життдяльност певно суспльно системи [2, с. 22]. Тому воно стало предметом вивчення вдразу деклькох наук: права [3], географ [4], соцолог [5], економки [6], демограф [7], топограф [8], психолог [9] тощо.

сторики також придляють значне мсце стор мст. сторична урбанстика та ряд нших спецальних сторичних дисциплн - мунципальна сторя, стор архтектури, культури, археологя, сторична демографя, комункологя, географя, картографя та н. - займаються дослдженням рзних аспектв мського середовища.

сторя повсякдення як напрям сторичних дослджень зацкавила дослдникв з багатьох кран.

Теоретичним аналзом та розробкою методолог таких дослджень займаються французьк, англйськ, нмецьк, талйськ, американськ, польськ, росйськ, укранськ та н. вчен. Разом з тим теоретичних узагальнень щодо вивчення середньовчного мста як особливого простору з свом способом щоденного життя браку. Численн прац дослдникв стосуються повсякдення загалом. Хоча мсто видляють як одну з основних форм (поряд з селом, помстям-сеньйорю, монастирем) снування середньовчного суспльства [10, с. 98].

Мсто - це не просто тип поселення або занять, але спосб життя з свом побутом, виробництвом суспльним укладом, формами спвжиття, з свою значною впливовою субкультурою [11, с. 9]. Мста як центри, в яких сформувалися економчн, соцальн та полтичн вдносини, закономрно виступали каркасом полтико-адмнстративного устрою. Саме з виникненням подальшим змцненням середньовчних мських поселень повТязаний початок формування територально органзац державно влади мсцевого самоврядування.

Повсякденнсть виявля тенденцю унверсальност. Нема таких сфер життя, як б не мали вдношення до повсякденност. Оскльки повсякденним життям живе кожна окрема людина, у структур повсякдення береться до уваги упорядковансть ндивдуального життя людей у межах щоденного життя. сторя повсякдення - це дослдницький напрям у стор, який ма справу з свтом щоденного досвду як вдправною точкою разом з спробою подивитися на повсякденне життя як проблему.

Фокус сторика повсякдення - це вивчення соцального з точки зору ндивда, не просто побут, а щоденна свдомсть поведнка. На думку англйського дослдника П.Берка, соцальн сторики, подбно до соцальних антропологв, мають вдтворити латентн (прихован) правила повсякденного життя розповсти свом читачам, що значить бути батьком чи донькою, правителем чи святим у певнй культур [12, с. 19].

Як констату А.Ястребцька, осмислення стор повсякденност в вропейськй сторограф як нтегративного методу пзнання людини в стор найбльшого вивчення набув у медвств спецалств з стор раннього Нового часу [10, с. 24].

У визначенн предмета вивчення стор повсякдення як наукового напряму в сучаснй науц (в т.ч. медвстиц) згоди нема. нколи до нього використовують як синонми описов характеристики ("звичайне щоденне снування", "спосб життя", "те, що зазвичай роблять звичайн люди"), етнологи досить часто говорять про повсякдення, маючи на уваз побут [13].

Спввдношення "стор повсякдення" й етнологчного дослдження побуту, а також стор повсякдення та стор приватного життя залишаться складною проблемою в сторичних дослдженнях.

На нашу думку, сторя повсякдення найширшим з них та включа вс нш, що лише його окремими аспектами. Так, етнологи зосереджують свою увагу на вивченн "сталих", однотипних, "типових" характеристиках певного суспльства, поза х увагою залишаться все "екстраординарне", випадкове виходить за меж х розгляду [13, с. 91].

На думку О.Коляструк, сторика повсякдення - на вдмну вд сторика як такого - цкавить все: сторя побуту, подва сторя, сторя казусв, сторя ментальностей та ментальних стереотипв, тобто сторична психологя, а разом з нею - сторя особистих переживань людини [14, с. 21].

Перспективнсть антропологчного пдходу у вивченн стор задовго до сучасних концепцй стор повсякдення "вдчули" французи М.Блок Л.Февр [15]. Вони вбачали в реконструкц "повсякденного" елемент вдтворення цлсност. Це завдання успшно виконували х прибчники послдовники, обТднанн навколо створеного ними журналу "Аннали" [16, с. 81].

Одним з ключових теоретикв стор повсякдення вважають Ж. Ле Гоффа. У свой статт "сторик та людина повсякденна" вн показу тенденцю "етнологзац" стор, що спонука дослдження "неподво стор". "В такому зверненн до повсякденно людини сторична етнологя природно приводить до вивчення ментальностей, що розглядаються як "те, що змнються найменшою мрою" в ход сторично еволюцЕ Ментальн "ножиц" примушують сторика ставати етнологом", - пише французький вчений [17, с. 204]. Вн вдзнача, що етнологи схиляються до дослдження сльського простору, що архачншим в свой основ. Натомсть сторики дослджують й "мнлив суспльства, як пддаються мод городян" [17, с. 203].

сторя повсякдення розглядаться як напрям соцально стор, як свого роду бачення "вс стор" крзь призму повсякденного досвду людини. Причому береться цлсне сприйняття життя людини - вд народження до смерт, вд ранку до вечора. Це стосуться здебльшого французько та англйсько сторично науки.

Так, у 1960-т рр. у Великобритан розгорнувся рух за "оновлення" стор. Вн розвинувся пд значним впливом французько школи "Анналв" був притаманний британським марксистам. До цього часу загальна тенденця в британськй сторичнй науц вела до неприйняття французьких дей та пдходв. Е.П.Томпсон окреслив колись ц стосунки такими словами: "Вони пропонують - ми вдкидамо" [18, с. 188]. Однак прихильники нових методв знайшлися. Все почалося з статт К.Томаса "Знаряддя та праця" (1966 р.). Цей текст переда захоплення англйсько молод французькою сторографю. сторик пише, що Англя не може похвалитися жодним медвстом рвнозначним Блоку. Якщо англйська сторографя хоче вдповдати свтовй, то вона ма прийняти методи нших дисциплн [18, с. 189]. такий поворот вдбувся у бк нтегративних дослджень.

Висхдним принципом сторичного аналзу й синтезу в стор повсякдення методичний плюралзм [14, с. 18]. Постйн послдовн контакти стор з соцальними гумантарними дисциплнами модифкують обличчя стор, дають й можливсть потрапити в ранше закрит для не галуз знання, використати нов методи, експериментувати з сторичним матералом. Завдяки такому синтезу сторя вдповда свому часу [19, с. 32].

Вихдною точкою в стор повсякдення, йдучи за дослдженнями Броделя, матеральна культура.

Проте вивчення побуту лише попередньою, хоч необхдною, умовою дослдження. Наступний крок - осягнення повсякденних турбот, тривог, надй людей епохи, що дослджуться. Детал одягу, особливост поведнки тощо дозволяють розшифрувати прихований культурний код тим самим зрозумти суспльну позицю дано людини.

сторя побуту показу з усю очевиднстю звТязок багатьох форм побуту з свтом дей, нтелектуальними, моральними, релгйними та ншими цнностями [14, с. 28]. Так виникла семотика повсякденност. В цьому напрям побутов реч, костюм, тло, побутова поведнка розглядаться з огляду на х значення, семантику.

Предмет побуту належить до сфери людсько життдяльност, практичних передумов, рацоналзац, комфорту, задоволення життвих потреб. Побут, у свою чергу, невдТмний вд соцально-полтичних та деологчних процесв, тому що вся семантика щоденних форм життя, побутових речей, матерально-просторового середовища, х стилю моди, засновуться на суспльному досвд. Проблема розкриття внутршнього боку людських дй стереотипв поведнки належить до сфери соцально психолог, ментальност [20], що прерогативою культуролог.

При реконструюванн повсякденного життя не можна обйтися без флософського аналзу, що допомага стор у визначенн свтоглядних, методологчних теоретичних аспектв. Соцологя разом з економкою дають можливсть орнтуватися в закономрностях розвитку суспльства змнах рол людини в соцальних економчних процесах.

Одню з найпомтнших рис сторограф останнх рокв зацкавлення аналзом мови [21].

"Лнгвстичний поворот" повТязаний з менами М.Фуко [22] та Ж.Деррда [23]. Дослдження мсько культури рол мст у розвитку культури у сучасних працях демонструють ще один спосб нетрадицйного шляху "прочитання" мста. Основу такого пдходу повТязують з культурною антропологю К.Гртца [24]. Суть поляга в тому, що мсто форму певний тип поведнки та культури у конкретному географчному та часовому (сторичному) вияв. Воно "текстом", який можна прочитати.

Дослдженням сторичних соцальних комункацй займаться етнометодологя розум мову повсякденного досить широко, включаючи до не не тльки вербальне мовлення, а й мову жеств, виразних рухв, ритуал мовчання. Тлумачення з таких позицй мова повсякденного сплкування виявляться фундаментальною скарбницею соцальних змств значень, задаючи горизонт осмислення свту, в тому числ й наукового осягнення реальност [14, с. 32].

сторику потрбно побачити свт очима людей т епохи, яку вн вивча. Тому вн звертаться до методв сторично антрополог. Також до контексту повсякденного сторики долучають естетику мистецтвознавство.

Таким чином, сторик повсякдення намагаться зрозумти минуле "зсередини". Такий пдхд запозичений з семотики, вн перегукуться з трактуванням повсякденност у феноменолог: зрозумти людину минулого, а через не - довколишнй свт.

На вдмну вд сторикв побуту ХХ ст. - початку ХХ ст., на роботах сучасних медвств позначилась тенденця розглядати повсякдення не зольовано, не як сферу вдрвану вд великих сторичних подй, полтики, наукового технчного прогресу, а як сферу, в якй проявляються, переплтаються магстральн сторичн процеси яка, в свою чергу, робить свй вплив на хд стор.

Прикладом роботи, в якй повсякдення вплетене в складну систему макроекономчних закономрностей, може слугувати перший том тритомного дослдження Ф.Броделя "Матеральна цивлзаця, економка капталзм, ХVЦХV ст." - "Структура повсякденност: можливе неможливе" (перше видання - 1967 р.) [25], про яке вже згадувалося вище. Сворднсть роботи французького вченого в тому, що автор, поряд з традицйними темами, як висвтлюються в роботах про повсякдення (жа напо, житло, одяг), розгляда також виробнич процеси. Повсякдення для цього сторика - одна з ниток взерунку стор, тканина яко складаться з демографчних, виробничо-технчних, економчних фнансових процесв. Повсякденнсть включа д - Бродель визнача як царство рутини стосунки, як ми можемо назвати ментальними звичками. Так пдходи втлилися в нших працях ученого. Однак вдзначимо, що Ф.Бродель не вдавався до теоретичних визначень повсякдення. Теоретичне обрунтування розумться читачем тльки пд час ознайомлення безпосередньо з текстом.

Намагання до збалансовано сторично реконструкц повсякденного життя, де були б виявленн предметно-матеральн реал та ментальн структури, можна побачити в ряд робт зарубжних медвств (Е.Поньона, М.Пастуро, Ж.Дюб, Ф.Анр, Ж. Ле Гоффа та н.).

Критики "старо науки" в Нмеччин 1960Ц70-х (Х.Медик, А.Людке та н.) поставили питання повсякдення через культуру як спосб розумння щоденного життя поведнки в нй [26, с. 23]. В 1970-т рр. в тал (К.Гнсбургом, Д.Лев) був запропонований до вивчення повсякдення пдхд, за яким не тльки поширене, але дине, випадкове приватне в стор ма мсце (т.зв. "дослдження випадкового"). "Так сторики, - констату П.Берк, - намагаються реконструювати типов, повсякденн звича на пдстав записв того, що було подю неординарною в житт обвинувачених, свдкв чи засуджених" [12, с. 21].

Нмецько-талйська школа мкростор в 80Ц90-т розширилась. п поповнили американськ дослдники давнини, як трохи пзнше долучилися до дослдження стор ментальностей розгадування символв сенсв повсякденного життя [27, с. 180].

Отже, при вивченн повсякдення потрбно поднувати методи мкро- макрорвнв сторичного дослдження. Найбльшого поширення такий пдхд набув в талйськй та нмецькй медвстиц, де сторя повсякдення розглядаться як частина мкростор, "малих життвих свтв".

Pages:     | 1 | 2 |    Книги по разным темам