Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |   ...   | 52 |

Таблиця еенеза розвитку мистецтва в епоху Вдродження та за Нових часв Спосб Типи Форми Стиль життя свтогляду пзнання мистецтва Свтський Рацоналстичний Наука Бароко Комфортний Бюрократичний Культура Рококо Класицизм Конформний Технократичний Мистецтво (Ампр) Надшвидк темпи диференцац природничих, технчних та гумантарних напрямкв пзнавально дяльност протягом друго половини ХХ початку ХХ ст. призводять до зростання клькост наукових, культурних та мистецьких видв дяльност вд деклькох сот (400-500) до 4-тисяч. Таке вибухоподбне подрбнення науки призводить, з одного боку, до втрати методологчно дност пдходв, а з ншого - сприя всебчному розвитку культури й мистецтва як засобв нтеграц рацональних та чуттвих форм пзнавально дяльност. ОбТктивн шляхи розвитку суспльства приводять до того, що класична наука - завдяки взамод з культурою мистецтвом - набува рис нституцйно сформованого соцокультурного феномена, якому стають доступними нов та нетрадицйн методи пзнання. До них у першу чергу слд вднести герменевтичн, гров, аналтичн, евристичн, синергетичн, валеологчн та багато нших. Саме завдяки появ нових та нетрадицйних методв пзнання наука переходить з розряду здебльшого сухих (рацональних, точних) засобв пзнання до оволодння потенцйно значно потужншими методами творчого пошуку, орнтованими на гармонйне поднання традицйних методв з бльш гнучкими мистецьки орнтованими засобами пзнавально дяльност. Саме завдяки переведенню зольованих ранше наукових, культурних мистецьких засобв пзнання на рейки нтеграц та глобалзац вдносин формуються модернстськ, мпресонстичн та постмодернстськ стил мистецько дяльност сучасност.

Модернзм як такий стиль у мистецтв, що найбльш повно вдбивав запити та очкування найновших часв, у Франц позначався термном moderne (сучасний, новтнй), у Нмеччин - як люгендстиль, в тал як лберт, тобто вльний стиль. Протягом ХХ ст. модернзм пройшов шлях вд розквту до занепаду (декадентства). Якщо на початку шляху головними рисами сучасного мистецтва виступали принципи незвичайних, пдкреслено ндивдуалзованих пдходв з використанням технкоконструктивних засобв та диних орнаментальних стилзованих символв, взерункв, кольорв та ритмв, то декадентський модернзм прагнення до краси пдмня позбавленою сенсу та змсту красивстю, крайнм ндивдуалзмом, асоцальнстю мотивв, викривленстю дей та сюжетв.

Породжений процесами демократизац суспльних вдносин, модернстський стиль у мистецтв сприя поднанню досягнень у рзних сферах пзнання, рзних шкл, технк та процедур мистецько дяльност.

Долаючи штучн меж класицизму, модернзм на практиц впроваджу запропонован у 60 роки ХХ ст. нмецьким дослдником К.Г.Хакеном де принципи синергетичних пдходв як засобв мждисциплнарного пдходу до пзнання сутност вдкритих систем. Подляючись на вдалий та деструктивний, синергетизм супроводжу як розквт, так занепад модернстських стилв мистецько дяльност. Виступаючи з одного боку як свордний засб компенсац занадто вже конформатизованих способв санкцонування сумсних форм життдяльност, модернзм з одного боку прагне до уособлення виокремлення переваг порядку, органзац та краси, а з ншого - далеко не завжди утримуться вд спокус порушити мру та пропорцю у використанн тих або нших мистецьких засобв.

Подальш кроки на шляху регламентац процесв розвитку постндустрального суспльства нформацйного типу сприяли формуванню мпресонзму як такого напряму мистецько дяльност, який ставив за мету розкрити ситуативний, миттвий та швидкоплинний характер змнюваност стану, настров, стосункв, цнностей та нших базових явищ соцального буття. Побудований на формуванн рреальних уявлень, мпресонзм (вд фр. impression - враження) прагне вдобразити не стльки багатомантнсть реальних подй та явищ життя, скльки зосередитись на субТктивних переживаннях враженнях самого субТкта. Якщо у класичних видах мистецько дяльност мова йде про вдображення ознак та розкриття сутност самого предмета живопису, графки, скульптури чи музичного твору, то мпресонзм акценту увагу на гр свтлотней, на динамц кольорових гам, на звукових афектах. Практична реалзаця подбних вимог потребувала спецальних технк процедур. Одню з таких технк процес розподлу фарб по поверхн картини краплями або точками, яка отримала назву пуантилзму. Сповдуючи деологему, що сутнсть мистецтва ма розкрити форма твору, прихильники мпресонзму нердко пдмняли дею, змст, духовн складов мистецько дяльност псевдоновацйною формотворчстю. З ншого боку, мпресонзм прагнув акцентувати увагу як на рацональних, так на позасвдомих складових рзних творв мистецтва. Багато в чому саме мпресонзм закладав пдвалини впроксографчних напрямв пзнавально дяльност, як прагнули поднати в соб кращ досягнення з сфери музики, живопису, графки, науки, технки, бонки, нформатики, тератури та спорту.

Постмодернзм нтегративним стилем сучасно епохи, який спрямову властив модернзму види мистецько дяльност на вдображення надзвичайно гострих протирч розвитку сучасного нформацйного захдного суспльства постндустрального типу. деологя постмодерну формуться у 70-т роки ХХ ст. есхатологчними висновками членв Римського клубу, доведеними до абсурду парадоксальними роботами Хана-Франсуа Лотара (Стан постмодерну, 1979), Бодрийяра, Дельоза, Гватар, Деррди, Ваттмо, як декларують невдворотнсть:

- кнця свту, - нглзму, атроф цлей, цнностей та сенсу, - знецнення духовност та нтелгентност, - домнування релг над свтськими формами освти й пзнання, - конфлктв та скандалв як головних засобв досягнення успху, - культу чуттвих фзичних насолод, - поширення аномчних та девантних форм поведнки.

Спираючись на плюралстичн свтоглядн орнтац, постмодернзм формою мистецько реакц на методологчний безлад, що кра серця душ людей. З одного боку, це призводить до надзвичайно клькост нових окремих шкл та напрямв мистецько дяльност, а з ншого - позбавля х здатност до розкриття сутност цлсних явищ людського буття. Так, серед провдних напрямкв постмодерну слд виокремити еклектизм, бруталзм, мнмалзм, хай - тек, конструктивзм та функцоналзм.

Еклектизм (вд гр. eklektikos - обирати, вирзняти, розрзняти) , як вдомо, формою механчного поднання рзних, нердко суперечливих поглядв, теорй, принципв або ж вихдних елементв мистецько дяльност. Наприклад, механчне поднання стилв у музиц, архтектур чи тератур зайвий раз пдкреслю гнорування сторичних, етнчних, релгйних чи побутових умов снування субТктв споживання певних видв мистецько дяльност.

Бруталзм (вд англ. brutal - грубий, брутальний, вульгарний) явля собою напрям у мистецтв кнця ХХ - початку ХХ ст. який прагне акцентувати увагу на фактур матералу предмета художньо творчост, пдкреслити вагомсть обрано форми, стилю чи манери, зосередити процеси сприйняття на природност стосункв, смакв чи деалв, зобразити вдвертсть стосункв, недолкв чи переваг, гперболзувати роль окремих подй, факторв чи елементв у кнцевих продуктах мистецько дяльност.

Мнмалзм зароджуться у 60-т роки ХХ ст. у кранах Захдно квропи як протидя надзвичайнй рол у мистецтв фундаментальних композицй, монументальних споруд та використання обтяжливих прикрас (орнаментв, мозак, графки, скульптури). Мнмалзм прагне позбавитись властивих експресонзму емоцй, мнмзувати роль декору та композиц знайти найбльш точн, технологчно виврен, мнмальн за витратами так форми й засоби мистецько дяльност, як б найбльш повно виршували проблеми пропорцйност, гармон кольорв функцй обТктв мистецтва.

Нердко крайн форми мнмалзму призводять як до невиправданого спрощення, так до примтивзац цлей завдань мистецько дяльност.

Схильнсть мнмалзму до надмрно експлуатац механчних форм повторюваност ритмв, мелодй, форм чи геометричних фгур сприя розвитку нових можливостей мистецтва (модульний пдхд у будвництв, сертифкаця, стандартизаця), а з ншого боку призводить до серйного виробництва мертвонароджених антиподв мистецько дяльност (спви пд фанеру, штампован малюнки, вишиванки).

Хай-тек (у пер. з англ. high-tech - висок технолог) визнача базов деологеми творчост з кнця 80-х рокв ХХ ст. Ставлячи за мету максимзацю умов функцонування предмета, реч або процесу мистецько дяльност, прихильники цього напряму активно впроваджують у середовище снування людей найновтнш технолог, повТязан з органзацю руху, простору часу. Використовуючи як базов елементи творчост скло, метал, прям н, спокйний декор, прост геометричн форми, однотонн кольоров гами, прибчники хай-теку прагнуть як створити максимум зручностей користувачу, так надати форм твору простоти й гармон.

Конструктивзм зароджуться у 30 - т роки протягом ХХ ст.

формуться у надзвичайно потужний, широко розгалужений напрям розвитку архтектури, тератури, музики, живопису та нших видв мистецько дяльност. На вдмну вд адаптивних за формою абстрактних за змстом, вдомих здавна видв мистецтва, конструктивзм ставить за мету створення такого середовища та умов снування людей, як б максимально сприяли реалзац фзичного, морального й духовного потенцалу особистост та соцальних спльнот. Розвиток ергономки, економетрики, кбернетики, бонки да мистецтву нов мпульси в конструюванн моств тунелв, такв пароплавв, меблв, посуду, одягу, банкоматв телефонв, плерв ферверкв. Логчнсть, доцльнсть, точнсть, надйнсть та оптимальнсть функцонування теоретичними пдвалинами конструктивзму як явища суперечливого та динамчного в подальшому розвитков.

Функцоналзм виходить з твердження про те, що стинним лише те мистецтво, характер якого визнача вдповднсть тим функцям, що виконують певн предмети, реч або явища мистецько дяльност. Формування функцоналзму мало багато спльних рис у кранах з рзним полтичним устром. Так, у кранах соцалстичного табору та в розвинених кранах Заходу архтектурний функцоналзм однаково спирався на досвд розбудови робтничих житлових масивв (Птер Ауд, Ндерланди) - житлових масивв, як з часом на теренах кран СРСР отримали назву спальних районв. Саме завдяки функцоналзму досить поширеними стали поняття житлових секцй, модулв, рядково забудови, хрущвок, рекламно продукц. Однак гнорування специфки умов та особливостей речей або предметв мистецько дяльност нердко призводить до одномантност, голого схематизму та дисфункцоналзму.

Пдсумовуючи, загальн уявлення про закони розвитку сучасного мистецтва можемо подати у таблиц 5.

Таблиця Генеза розвитку сучасного мистецтва Спосб Типи Форми Стиль життя свтогляду пзнання мистецтва Санкцонований Демократичний Синергетика Модернзм Регламентований Кбернетичний квпраксографя мпресонзм Хаотичний Плюралстичний Оптимологя Постмодернзм У найближч десятки рокв мистецтво буде розвиватись як на мкро-, так на макрорвнях, змст яких визначатимуть процеси поглиблення уявлень про будову само планети Земля, а також про освоння найближчого космчного середовища. До головних ознак розвитку мистецтва слд вднести перш за все змни, повТязан з способом життя громадян. У першу чергу це стосуться процесв глобалзац суспльства, як усе бльш рельфно прогнозовано надають способов життя нтегративного характеру. Саме нтегративнсть до першочергових вдносить завдання комплексних, системних, мжпредметних пдходв до пдготовки фахвцв, виршення актуальних проблем життдяльност суспльства, надання процесам правово, адмнстративно, демографчно, мграцйно полтики загальнодержавно, континентально та планетарно ваги. Орнтоване на майбутн мистецтво все бльше повинно саме усвдомлювати й усебчно пропагувати переваги, властив яксно новому транзитивному свтогляду, який ма визначати шляхи, характер тенденц розвитку потенцального буття людства. Що ж стосуться природи сутност мистецтва найближчого майбутнього, то його можна охарактеризувати, на наш погляд, як хронотопне. Чому саме хронотопне Перш за все тому, що змнюються меж, критер та змстовно-сенсов параметри просторово - часових характеристик розвитку як самих субТктв буття, так властивих м форм методв мистецько дяльност. Якщо у повсякденному житт поняття хронотопу вдобража мру реалзац властивого людин (або соцальнй спльнот) фзичного, нтелектуального та духовного потенцалу, то мистецький хронотоп характеризу мру набуття стилями мистецтва попереднх епох гуманстичного характеру. Якщо ранше митц вдображали особливост розвитку тотемв, античних, феодальних, бюрократичних та демократичних спльнот на рвн родини, села, мста, держави та континентв, то хронотопне мистецтво зосереджу увагу на проблемах снування та гармонйного всебчного розвитку людини в умовах спочатку найближчого, а згодом бльш вддаленого мжпланетного простору. Отже, головним предметом хронотопного мистецтва ма стати людина свту та космчна спльнота, як принципово змнюють вимоги до засобв, критерв та механзмв мистецько дяльност. Як ж це мають бути засоби, критер та механзми мистецько дяльност в майбутньому Вдповдь на ц питання потребу проведення окремих спецальних додаткових дослджень.

Процеси освоння космчного простору багато в чому нагадуватимуть генезу розвитку соцуму, коли спосб життя на окремих планетах буде схожим на освоння печер, одноповерхових будвель, створення селищ, сл, малих, середнх та ггантських мст, держав, континентв та фрагментв цлсного унверсуму. Мистецтво майбутнього ма пройти ус без винятку стил, властив попереднм епохам розвитку суспльства. При цьому, однак, ма бути зрозумлим таке: космчний примтивзм, поняття космчно героки, космчно гармон, романтики, готики, бароко чи постмодерну буде мати принципово ншу форму, змст, засоби та завдання, нж означен стил за часв розвитку первинного соцуму.

Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |   ...   | 52 |    Книги по разным темам