Книги, научные публикации
Pages: | 1 | 2 | 3 | МНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ УКРАпНИ Нацональна медична академя пслядипломно освти м. П.Л. Шупика АНЕСТЕЗОЛОГЯ ТА НТЕНСИВНА ТЕРАПЯ ЕТАЛОНИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Пд редакцю .П. Шлапака Кив ...
-- [ Страница 2 ] --Х запальн змни в длянц передбачувано пункц або генералзована нфекця (бактермя);
Х шок (бактеральний, геморагчний, травматичний);
пдвищена чутливсть до мсцевих анестетикв.
Вдносн:
Х деформаця або нш змни хребетного стовпа;
Х захворювання центрально або периферично нервово системи;
Х гповолемя, глибока артеральна гпотензя;
Х порушення коагуляц кров (ризик виникнення епдурально гематоми);
Х на фон кування гепарином, асприном.
Необхдн нструменти:
Х розчин антисептика;
Х стерильн рукавички та серветки;
Х шприц, голки, спнальн голки з мандреном (набр для епдурально анестез);
Х розчин мсцевого анестетика.
Технка.
Залежно вд показань пункця епдурального простору може проводитися в мжхребцевих промжках, починаючи з першого грудного по перший крижовий хребець. сну два способи пункц перидурального простору - серединний парамедальний, у положенн сидячи або лежачи на боку.
Серединний спосб. Положення хворого сидячи або лежачи на боку. Псля обробки операцйного поля антисептиками проводять анестезю шкри прилеглих тканин розчи 70 ном мсцевого анестетика (лдокан 0,5% 3 5 мл) в мсц пункц. Строго по серединнй л СПНАЛЬНА ПУНКЦЯ н вводять пункцйну голку з мандреном через надостисту мжостисту звТязки. Напрям введення голки в поперековому вддл вдповда площин поперечного перетину. Кут Практична навичка № нахилу голки до горизонтально площини в середньогрудному вддл близько 50, але може досягати 60 70. Коли голка входить в товщу мжостисто звТязки, з не витягують Показання:
мандрен приднують шприц, заповнений 0,9% розчином натрю хлориду - 4 6 мл 1 мл Х проведення спнально анестез для знеболювання оперативних втручань;
повтря. Кисть одн руки тильною поверхнею розташовують на спин хворого, а пальц Х з дагностичною метою при черепно мозковй травм, запальних захворюваннях, пдтримують канюлю голки, допомагаючи просуванню вглиб. Кистю ншо руки шприц пухлинах головного спинного мозку, гострих порушеннях мозкового з голкою спрямовують вперед з одночасним надавлюванням на його поршень шприца.
кровообгу;
При цьому спостергаться здавлювання бульбашки повтря в шприц. В момент попадан Х млографя;
ня голки в епдуральний простр опр зника рдина вльно залиша шприц. Псля цього Х нормалзаця кворного тиску при пдвищеному внутршньочерепному тиску через епдуральну голку вводиться тест доза мсцевого анестетика (2 3 мл 2% розчину л (виконуться лише за умов прохдност кворопровдних шляхв).
докану). Тест доза для мсцевого анестетика не повинна перевищувати його дозу для спнального введення. Псля введення тест дози слд очкувати до 5 хвилин на можливий Протипоказання:
ефект спнально анестез. Тест доза вважаться негативною, якщо не розвиваються оз Х протипоказання для проведення спнально анестез;
наки спнального блоку. Епдуральний катетер вводять на висоту не бльше 5 см. Псля Х пдвищення внутршньочерепного тиску, коли пдозра щодо порушення введення епдурального катетера видалення голки проводять аспрацйний тест. Вдсут прохдност кворопровдних шляхв;
нсть квору чи кров в катетер вказу на правильне положення епдурального катете Х ознаки дислокац мозку;
ра. На мсце пункц виведення епдурального катетера накладаться стерильна повТяз Х гдроцефаля;
ка фксуться пластирем до шкри. Розрахована доза мсцевого анестетика може бути Х шок, колапс;
введена через голку чи через епдуральний катетер.
Х пролежн або гнйничков ураження шкри в поперековй длянц;
Парамедальний спосб. Прокол шкри виконуться на 1,5 2 см латеральнше середин Х коагулопатя, тромбоцитопеня, терапя антикоагулянтами.
но н, голка при цьому спрямовуться пд кутом 15 20о до серединно сагтально пло щини так, що найбльш щльн звТязки мж остистими вдростками залишаються в сторо Необхдн нструменти:
н. Псля проникнення в перидуральний простр вдчувають ознаки УпровалуФ та Увтрати Х антисептичний розчин;
опоруФ. Введення тест дози анестетика, катетеризаця епдурального простору та фкса Х стерильн рукавички серветки;
ця катетера здйснюються так само, як при серединному доступ.
Х голки 22 25 калбра;
Х спнальн голки з мандреном;
Можлив ускладнення.
Х розчин докану.
Ранн:
Х розлади дихання гемодинамки (апное, гпотензя, брадикардя);
Положення хворого:
Х прояв токсичност мсцевих анестетикв (сонливсть, нудота, блювання, судоми, Х лежачи горизонтально на боку з згнутою, нахиленою вперед головою та металевий присмак у рот);
приведеними до тла колньми;
Х артеральна гпотензя (пд артеральною гпотензю розумють зниження АТ на Х сидячи, з нахиленою вперед головою нахилом тулуба та упором ктв у колна.
20 30% вд вихдного рвня або систолчний АТ < 100 мм рт. ст.);
Х ненавмисне внутршньосудинне введення мсцевого анестетика;
Пдготовка мсця манпуляц:
Х ненавмисне нтратекальне введення мсцевого анестетика.
Х шкру починають обробляти ватним тампоном з розчином йоду вд мсця, де Пзн:
передбачено робити пункцю, дал на периферю. Таким чином шкру Х порушення функцй нервово системи внаслдок травми спинного мозку або його обробляють трич. Псля цього шкру трич обробляють спиртом для того, щоб корнцв;
повнстю видалити розчин йоду запобгти заносу йоду разом з голкою в Х порушення спнального кровообгу;
субарахнодальний простр;
Х нфекцйн ускладнення (наприклад, епдурит, меннгт);
Х зону пункц обкладають стерильною близною;
Х постпункцйний головний бль.
72 Х щоб запобгти попаданню йоду в субарахнодальний простр, перед пункцю Корнцевий бль, пошкодження нервового корнця. При появ корнцевого болю змнюють рукавички. або кров з голки необхдно витягнути голку пункцю повторити;
при стйкому характер болю призначають дексаметазон 4 мг кожн 6 годин, поступово знижуючи Анестезя: дозу протягом 4 дб.
Х анестезю мсця пункц проводять 1% розчином докану;
Х шляхом повльно внутршньошкрно нТкц 0,3 0,4 мл анестетика формуться Уцитринова шкркаФ;
Х 1,0 1,5 мл анестетика вводять у бльш глибок шари шкри та пдшкрно клтковини;
Х вводити розчин у мжостисту звТязку та мТязи нема сенсу, оскльки ця нТкця бльш болюча, нж сама люмбальна пункця (ЛП).
Технка.
Пункця виконуться в положенн лежачи на боку з згнутими в колнних суглобах приведеними до живота ногами, згнутою до грудей головою. Прокол виконуться мж остистими вдростками III IV або IV V поперекових хребцв. Орнтиром для мсця проколу ня, що зТдну задньоверхн ост гребенв здухвинних ксток претина хребет на рвн остистого вдростка IV поперекового хребця.
Голка для пункц (довжиною 9 12 см) повинна мати добре пдгнаний мандрен.
Голку вводять мж остистими вдростками хребцв строго по серединнй н пд кутом 75 80о до подолання опору звТязок твердо мозково оболонки. Дал обережно витягають мандрен, при цьому з голки повинна зТявитися цереброспнальна рдина. За вдсутност рдини голку необхдно витягнути пункцю повторити, причому мсце уколу повинно бути вище або нижче попереднього рвня. Якщо голка вдхилилася вд серединно н або при неправильно взятому крано каудальному напрямку голка може впертися в кстку. У такому випадку витягають на 1 2 см назад надають правильного напрямку.
При появ домшку кров в рдин, яка витка, слд простежити за подальшим видленням;
якщо рдина освтлються, то кров наслдком травматичного проколу.
Для дослдження беруть не бльше 2 4 мл рдини. Псля пункц мсце проколу обробляють розчином йоду накладають стерильну наклейку. Протягом доби необхдно дотримуватися постльного режиму.
Можлив ускладнення.
Вклинення довгастого мозку (ознаки - унлатеральне розширення зниц, порушення свдомост, трада Кушинга (гпертензя, брадикардя, порушення ритму та глибини дихання). При вклиненн довгастого мозку необхдно припинити пункцю, призначити засоби, як знижують внутршньочерепний тиск (маннт самостйно або в поднанн з фуросемдом, гпертончний розчин натрю хлориду).
Необхдно контролювати адекватнсть дихання , при необхдност, розпочати штучну вентиляцю легень.
Колапс. При колапс призначають препарати, як стимулюють серцево судинну систему (дофамн або ефедрин), а також розпочинають нтенсивну нфузйну терапю.
74 Х стерильн пробрки з пробками для забору СМР;
ЛКУВАЛЬНО ДАГНОСТИЧНА ПУНКЦЯ Х манометр з трьохходовим краном;
Х капляр з внутршнм даметром 1 2 мм кран, за допомогою якого можна У ХВОРИХ З ПДВИЩЕНИМ регулювати направлення току квору.
ВНУТРШНЬОЧЕРЕПНИМ ТИСКОМ Положення хворого:
Практична навичка № Х для визначення тиску СМР, забору для аналзв, введення кв у СМК хворого укладають горизонтально на бк з нахиленою вперед головою та приведеними до тла колньми;
Показання:
Х для визначення прохдност кворопровдних шляхв, застосовуючи Х отримання спинно мозково рдини (СМР) для дослдження;
квородинамчн проби, якщо передбачамо обТмний процес (пухлина, абсцес, Х вимрювання кворного тиску;
гематома) при пдвищеному внутршньочерепному тиску, хворого також Х визначення прохдност кворопровдних шляхв при квородинамчних укладають на бк, але з опущеним головним кнцем пд кутом 15;
пробах;
Х введення в спинно мозковий канал (СМК) кв або контрастних речовин.
Безпосередньо перед пункцю субарахнодального простору роблять забр кров для бохмчного дослдження, в першу чергу, для визначення концентрац глюкози, Протипоказання:
щоб порвняти вмст глюкози кров та квору.
Х пролежн або запальний процес у попереково крижовй зон;
Знеболення та обробку шкри виконують за загальними правилами.
Х порушення згортання кров, або терапя антикоагулянтами;
Х тромбоцитопеня (< 50 х 103/мкл);
Технка проведення.
Х пдозра або явн ознаки дислокац структур головного мозку;
В центр Уцитриново шкркиФ голкою для люмбально пункц з вставленим Х несполучна гдроцефаля.
мандреном проколюють шкру. Голку направляють не перпендикулярно до ос довжини хребта, а дещо вверх (пд кутом 10 15 вд перпендикулярно н) та Так клнчн симптоми, як мдраз, анзокоря, вдхилення погляду убк, асиметричне утримують заточеним кнцем голки вгору, щоб не розрзати поздовжн волокна розташування очних яблук, а також набряк соскв дискв очних нервв при дослдженн твердо мозково оболонки, а розсунути х.
очного дна вдносними протипоказаннями. Питання про проведення пункц Голку слд просувати повльно, але не зупинятися. Вдразу псля проколу твердо виршуться за сукупнстю показань та протипоказань (вдношення користь/ризик). У мозково оболонки виника вдчуття УпровалуФ голки. Мандрен вилучають, але не таких випадках пункця виконуться з пересторогою.
повнстю, дивляться, чи зТявляться з павльйону голки СМР. Якщо квор не зТявляться, мандрен слд знову установити на мсце продовжити просування Найчастш варанти грижового випТячування дислокац структур головного голки, через кожн 2 3 мм перевряючи наявнсть СМР. Псля одержання СМР голку мозку:
просувають ще на 1 2 мм повертають заточеним кнцем вниз. Просувати голку слд Х змщення внутршньо длянки лобово дол мозку пд серповидний вдросток;
обережно, для того щоб не провести голку занадто далеко не проколоти судину Х змщення вклинення частки скронево дол - крючка (uncus) мж крам намету переднього венозного сплетння каналу хребта.
мозочка стовбуром мозку;
Вилучаючи мандрен псля одержання СМР, треба бути готовим вдразу пдключити до Х вклинення мозочка у великий потиличний отвр - здавлювання стовбура мозку.
павльйону голки трьохходовий краник з трубкою манометром, щоб запобгти значним втратам СМР та бльш точно визначити тиск СМР, не створюючи умов для дислокац.
Необхдн нструменти:
Треба попросити пацнта повльно витягнути ноги та розслабитися.
Х розчин антисептика для дезнфекц шкри (3% спиртовий розчин йоду, 96% Слд вдкрити краник та зачекати, поки квором заповниться манометр. Доказом розчин спирту);
того, що голка знаходиться в субарахнодальному простор, будуть коливання Х гумов стерильн рукавички, стерильний матерал кульки, серветки, пелюшка;
стовпчика квору синхронно з дихальними рухами пацнта. Тиск СМР визначають Х 3 4 мл 1% розчину мсцевого анестетика (лдокану);
у горизонтальному положенн псля того, як хворий заспоковся.
Х 2 голки - 22 та 25 G;
Для визначення вльного проходження субарахнодальних просторв спинного Х голки для люмбально пункц з мандренами 20 та 22 G (бажано мати голки, мозку можна провести квородинамчн проби: визначити змни тиску СМР у заточен в трьох площинах пд кутом 45);
76 вдповдь на легке притискання яремних вен (проба Квеккунштедта) та натискуючи ПУНКЦЯ ПЛЕВРАЛЬНОп ПОРОЖНИНИ на черевну стнку в зон пупка (проба Стуккея).
Регулюючи запрним краником повльно випускаючи квор пд контролем Практична навичка № самопочуття хворого, слд набрати в 4 пробрки по 1,5 2,0 мл СМР. В першу - для визначення клтинного складу, в другу - для визначення вмсту блка та глюкози, в Показання:
третю - для визначення мкрофлори та чутливост до антиботикв в четверту - для Х визначення характеру, клькост вмсту плеврально порожнини;
визначення клтинного складу порвняння з першою пробркою.
Х аспраця вмсту плеврально порожнини для розправлення леген.
Псля цього, перекривши запрним краником вихд СМР через голку, вилучамо Пункцю застосовують при ексудативному плеврит, емпм плеври, з субарахнодального простору. СМР, що була набрана в вимрювальну трубку, може пневмоторакс, гемоторакс, для бопс пухлин плеври, леген, при поверхнево бути використана для додаткових дослджень. Голку рекомендовано вилучати без розташованих абсцесах леген, для введення кувальних речовин у плевральну мандрену.
порожнину. При гемоторакс проводять пробу Ревлуа Грегуара. Якщо кров, Мсце пункц слд закрити стерильною серветкою та закрпити лейкопластирем.
отримана з плеврально порожнини, утворить згустки, то це свдчить про триваючу Псля ЛП всм хворим протягом 1 2 днв призначаться постльний режим.
кровотечу з плеврально порожнини.
Протягом перших 3 4 годин бажано лежати на живот з пдкладеною пд нижнй вддл живота подушкою.
Протипоказання:
Протягом 4 годин необхдно ретельно наглядати за хворим: контролювати стан Х облтераця плеврально порожнини;
свдомост, втальн функц, розмр зниць та наявнсть адекватних зничних Х порушення згортання кров;
реакцй.
Х портальна гпертензя (можливе варикозне розширення плевральних вен).
Необхдн нструменти:
Ускладнення та х усунення.
Х стерильн гумов рукавички;
Дислокаця мозку. Характерними симптомами псилатеральне розширення Х антисептичний розчин;
зниц, порушення свдомост, трада Кушинга (гпертензя, брадикардя, порушення Х шприц, голка;
дихання). При цьому слд термново вилучити голку, пдняти головний кнець жка Х стерильн серветки;
або манпуляцйного столу та призначити засоби, що знижують внутршньочерепний Х перехдна гумова трубка;
тиск (маннт самостйно або в поднанн з фуросемдом, гпертончний розчин Х затискач.
натрю хлориду).
Пошкодження нервових корнцв. Характерним симптомом гострий бль з Технка.
ррадацю в поперек. При цьому слд термново вилучити голку. Якщо бль Для видалення повтря з плеврально порожнини пункцю слд проводити в II збергаться, слд призначити дексаметазон по 4 мг кожн 6 годин. Зниження дози мжреберному промжку по середньоключичнй н (в положенн хворого сидячи) та вдмну препарату здйснювати протягом 4 дб.
або в V VI мжреберному промжку по середнй пахвовй н (в положенн хворого Головний бль. Слд призначити постльний режим. Зазвичай бль проходить лежачи на здоровому боц з вдведеною за голову рукою або в положенн сидячи).
протягом клькох годин, але може продовжуватися деклька днв.
При гдро гемоторакс пункцю можна виконувати в VII IX мжреберному промжку по заднй пахвовй або лопатковй н. Якщо хворого не можна посадити, то мсце для пункц вибираться ближче до задньо пахвово н, причому необхдно памТятати, що наведений спосб застосовуться лише у випадку вльного пневмо гдротораксу.
Перед пункцю в длянц проколу виконують нфльтрацю шкри пдшкрно клтковини 0,5% розчином новокану за типом лимонно шкрки, дал вою рукою фксують шкру, вдтягують по ребру донизу, а правою - вводять голку всередину безпосередньо над верхнм крам ребра. Голку довжиною 6 10 см (залежно вд товщини пдшкрно клтковини, характеру ексудату) проводять на глибину 3 4 см 78 строго по краю ребра, анестезуючи на шляху проходження мжреберн мТязи. Якщо ПУНКЦЯ ПЕРИКАРДА голка упреться в ребро, злегка пдтягують на себе разом з шкрою пднмають вверх до верхнього краю ребра. Раптовий бль свдчить про прокол партально Практична навичка № плеври.
При проведенн пункц слд користуватися спецальною голкою з краником або Показання:
перехдною гумовою трубочкою, зТднаною з голкою. Наявнсть скляно трубочки, Х тампонада серця;
розташовано по ходу гумово, дозволя спостергати за надходженням вмсту Х ексудативний або гнйний перикардит;
плеврально порожнини в шприц. Ця нескладна система дозволя уникнути Х тривале розсмоктування ексудату;
попадання повтря в плевральну порожнину, вени легень, мозков або коронарн Х уточнення дагнозу.
артер. Псля аспрац порц плеврального вмсту гумову трубку пережимають, шприц вдТднують випорожняють, псля цього знову приднують до трубки Протипоказання:
манпуляцю повторюють.
Х облтераця порожнини перикарда;
При великй клькост рдини чи газу в плевральнй порожнин аспрацю можна Х порушення системи гемостазу;
зробити за допомогою вдсмоктувача через банки Боброва або з використанням Х стан псля операц аорто коронарного шунтування (небезпека пошкодження ампульно системи, змонтовано за принципом сполучних судин. Отриману з шунтв).
плеврально порожнини рдину зливають у стерильну пробрку для наступного дослдження - бактерологчного, цитологчного (клтини кров, атипов клтини), Необхдн нструменти:
бохмчного або н. Вмст плеврально порожнини потрбно видалити повнстю. Для Х розчин антисептика;
контролю за повнотою аспрац слд користуватися не тльки даними перкус та Х розчин докану;
аускультац, але рентгенологчним, а також ультразвуковим дослдженнями.
Х стерильн рукавички серветки;
Псля пункц залежно вд показань у плевральну порожнину слд ввести Х шприц, голка.
антисептики, антиботики.
Технка.
Можлив ускладнення.
Пункця порожнини перикарда виконуться пд мсцевою анестезю в положенн Пошкодження мжреберних судин, внутршньоплевральна кровотеча, хворого сидячи або напвсидячи. Завдяки цьому серце перебува на поверхн кровохаркання, пневмоторакс, повтряна емболя судин головного мозку серця, рдини при пункц в точц Ларрея зменшуться небезпека його поранення.
пошкодження леген, дафрагми, печнки можуть супроводжувати проведення Описано багато точок для пункц перикарда (мал. 19.1), але найбльш плеврально пункц.
розповсюдженими безпечними точка Ларрея (1) воруч мж хрящем VII ребра та Перша допомога при пдозр на кровотечу повинна бути комплексною.
мечоподбним вдростком точка Марфана (2) - бля верхвки мечоподбного Необхдний суворий постльний режим, контроль за артеральним тиском, частотою вдростка.
наповненням пульсу в динамц, загальним станом. При внутршньоплевральнй Анестезю шкри виконують 0,5% розчином докану чи новокану за допомогою кровотеч необхдне рентгенологчне дослдження;
при пошкодженн печнки - тонко голки. Для пункц перикарда застосовуться голка великого даметра, обстеження черевно порожнини, гемостатичн засоби;
при пневмоторакс слд довжиною 8 10 см, приднана до шприца обТмом 10 20 см3. Псля проходження шкри, видалити повтря з плеврально порожнини за допомогою пункц або дренування.
голку просувають на глибину 1,5 см, постйно вводячи докан, псля цього, постйно При повтрянй ембол (судоми, втрата свдомост) потрбно опустити голову вниз, пдтримуючи розрдження в шприц, голку спрямовують вверх вглиб на 2 3 см.
пдняти нижн кнцвки вгору. За наявност гемодинамчних порушень, слд При прокол дафрагми зТявляться вдчуття проходження голки через щльну призначити вазопресори та нотропн засоби, еуфлн. При гпоксем необхдно тканину, псля чого голка влуча в порожнину перикарда. В цей момент необхдно проводити нгаляцю 100% кисню, ШВЛ.
пдтягнути поршень шприца на себе;
якщо в шприц нчого не надходить, вводиться 1 2 мл докану проводиться аспраця. В норм з порожнини перикарда в шприц надходить невелика кльксть свтло жовто серозно рдини. При отриманн кров необхдно провести пробу Ревлуа Грегуара. Рдину, отриману пд час пункц, збирають у стерильну пробрку для бактерологчного цитологчного дослдження 80 (клтини кров, раков клтини) та визначення гемоглобну. Порожнину перикарда ВИЗНАЧЕННЯ КРОВОВТРАТИ при необхдност (гнйний перикардит) промивають антисептиками, вводять антиботики.
ПД ЧАС ОПЕРАЦп Для виконання пункц можна використати й нш точки: 3 - безпосередньо воруч вд грудини в IV мжреберному промжку (точка Пирогова Каравава), 4 - в Практична навичка № V або VI мжреберному промжку (точка Делорма Маньона), 5 - в VI мжреберному промжку (точка Войнича Сяноженського), 6 - праворуч вд грудини в IV або V Методи:
мжреберному промжку (точка Шапошникова) (мал. 17.1).
Х зважування;
Х радозотопна ндикаця;
При гнйному перикардит, особливо якщо вмст ма густу консистенцю, краще Х визначення електропровдност;
виконати (псля попередньо пункц) дренування порожнини перикарда. Для цього Х розрахунков методи (за ндексом Альговера, гемоглобном, гематокритом, по голц вводиться провдник, шкра надрзаться скальпелем, по провднику в густиною кров).
порожнину перикарда проводиться катетер, який фксуться швами до шкри.
Зважування.
Заготовлений операцйний матерал зважують до його використання пд час хрургчного втручання. Псля операц матерал знову зважують, рзниця вдповда крововтрат. Проте крововтрата може бути дещо бльшою вд т, що визначаться зважуванням - слд враховувати висихання матералу (близько 12% вд його ваги), а також кров яку аспрують за допомогою електровдсмоктувача.
Тим не менше, цей метод найбльш простим зручним.
Радозотопна ндикаця.
Операцйний матерал замочують дистильованою водою з розчиненою в нй радоактивною УмткоюФ, стандартизованою на ОЦК. За розведенням мтки роблять висновок про крововтрату. (У звТязку з високою собвартстю та необхднстю застосування складно апаратури цей метод не знайшов широкого розповсюдження.) Малюнок 17.1. Точки пункц перикарда: 1. Ларрея;
2. Марфана;
З. Пирогова Каравава;
4. Делорма Маньона;
5. Войнича Сяноженського;
6. Шапошникова.
Визначення електропровдност.
Операцйний матерал завантажують в бачок з фзологчним розчином в ньому Можлив ускладнення:
визначаться електропровднсть. Псля промокання матералу кровТю знову Х пошкодження серця;
визначають електропровднсть.
Х кровотеча в порожнину перикарда;
Х повтряна емболя;
Розрахунков методи.
Х порушення ритму серця;
Розрахунков методи розроблен в основному для визначення крововтрати, Х гемоторакс або пневмоторакс;
повТязано з травмою, менш чутлив та специфчн при крововтрат, що виника пд Х нфкування порожнини перикарда.
час операц. Разом з тим, ц методи досить прост базуються на дослдженнях та лабораторних аналзах, як входять до рутинно клнчно практики (табл. 18.1).
Перша допомога при пдозр на пошкодження серця або судин поляга у ндекс Альговера розраховують шляхом длення частоти серцевих скорочень на видаленн голки, призначенн постльного режиму, гемостатичних засобв. За систолчний АТ.
хворим проводять спостереження в динамц (монторинг АТ, пульсу, аускультаця серця, аналз кров та н.). В деяких випадках може знадобитися проведення невдкладно торакотом.
82 Таблиця 18. ЗАХОДИ ПРИ ЗУПИН - СЕРЦЯ Визначення крововтрати за ндексом Альговера, гемоглобном, гематокритом густиною кров.
ПД ЧАС ОПЕРАЦп ндекс Гемоглобн Гематокрит Густина кров ОбТм крововтрати Практична навичка № Альговера (мг/мл) (мл) 0,8 > 65 0,44 0,40 1057 1054 До Зупинка серця зустрчаться в 0,2% всх операцйних втручань.
Найчастш причини зупинки кровообгу (ЗК) пд час операц:
0,9 1,2 64 55 0,38 0,32 1053 1050 Х гпоксемя (зниження концентрац кисню у дихальнй сумш, змщення чи 1,3 1,5 54 45 0,30 0,22 1049 1044 перегинання нтубацйно трубки, розгерметизаця дихального контуру);
2,0 < 45 менше 0,22 менше 1044 бльше Х рзке зниження АТ унаслдок гповолем (крововтрата, вазоплегя);
Х гперкапня;
Окрм даних, наведених у таблиц, за рвнем гемоглобну та гематокриту рвень Х груб манпуляц хрурга пд час операц.
крововтрати можна визначити за формулами:
Найчастшим видом ЗК пд час операц фбриляця шлуночкв серця, тому при Крововтрата (л) = нормальний ОЦК Ч (Hbнорм. - Hbреальний) / Hbнорм. (1);
перших ознаках слд якомога швидше провести електричну дефбриляцю з Крововтрата (л) = нормальний ОЦК Ч (Htнорм. - Htреальний) / Htнорм. (1).
енергю заряду 240 J, а при необхдност - повторн розряди 300 J. За умови торакально операц краще застосовувати електроди, як накладають безпосередньо на серце, тод енергя розряду повинна бути у 5 разв нижчою. Якщо У свою чергу нормальними величинами вважають ОЦК 6 8% вд маси тла. Деяк псля цих процедур ритм серця не поновлються - виконують нш заходи серцево автори вказують на статеву рзницю у визначенн ОЦК - 75 мл/кг у чоловкв легенево реанмац (СЛР) - непрямий чи, за умови торако чи лапаротом, прямий 70 мл/кг у жнок.
масаж серця, використання медикаментозних засобв. Детальне описання методв закритого масажу серця та дефбриляц наведено нижче. Пд час СЛР необхдно Точнсть визначення крововтрати як за табличними значеннями, так за встановити й квдувати причину ЗК.
формулами обмежена. Бльше того, при порвнянн значень крововтрати, визначено Травматичн манпуляц, за винятком тих, як виконуються за життвими за таблицею формулами, вони можуть суттво вдрзнятися. ншими факторами, що показаннями, хрург поновлю тльки псля стаблзац стану хворого.
впливають на рвень показникв, за якими розраховують крововтрату, темп крововтрати, обТм, нтенсивнсть та склад нфузйно трансфузйно терап, темп нфуз вазопресорв та нш фактори. Тому увага до визначення обТму крововтрати останнм часом дещо знизилася становить бльше теоретичний нтерес. З практичного боку, обТм темп нфузйно та вазопресорно терап залежить передусм вд показникв гемодинамки. Трансфузйну терапю проводять з урахуванням порогових (тригерних) значень гемоглобну та симптомв глобально шем (насичення киснем змшано венозно кров).
84 Спочатку пальпують мечоподбний вдросток. Потм на нижню частину груднини ЗАКРИТИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ вище мечоподбного вдростка накладають проксимальну частину долон одн руки реанматолога (пальц повинн бути паралельн ребрам) (мал. 20.1а). На Практична навичка № тильну поверхню першо руки накладають долоню друго так, щоб основа проектувалася на мсце компрес. Пальц не повинн лежати на груднй клтц Метод запропонований Ковенховером з спвавт. у 1961 р. Механзм д закритого хворого, тому що точка компрес буде змщуватися пдвищуться ризик перелому масажу серця (ЗМС): пд час компрес шлуночки серця стискаються мж грудниною ребер реберних хрящв.
та хребтом виника систола, а пд час розслаблення - дастола (мал. 20.1).
При проведенн масажу може бути застосований метод схрещених пальцв. При Правильне проведення ЗМС да змогу забезпечити приблизно 20 40% вд цьому пальц верхньо руки пропускаються мж пальцями нижньо й охоплюють нормального хвилинного кровообгу. Цього цлком достатньо, щоб запобгти долоню. При використанн цього методу натискання здйснються всю поверхнею незворотним змнам у життво важливих органах системах. При цьому долон, що забезпечу збльшення поверхн компрес та зниження тиску на спостергаться часткове вдновлення коронарного кровотоку механчне одиницю площ (мал. 20.1б) подразнення мокарда, що сприяють вдновленню серцево дяльност. Масаж серця При проведенн ЗМС руки реанматолога повинн бути прям, а плеч розташован показаний при всх видах зупинки кровообгу. ЗМС да змогу пдтримувати безпосередньо над змкнутими долонями, так щоб компреся здйснювалася за систолчний АТ на рвн 60 70 мм рт. ст. протягом 1 2 годин.
рахунок маси тла. Натискання на груднину здйснються вертикально донизу, прогинаючи на 4 6 сантиметрв. Частота компресй у доросло людини - близько 100 за хвилину. Псля кожно компрес потрбно повнстю припинити тиск на грудну клтку, але проксимальну частину долон вдривати вд не не потрбно. Тривалсть натискання та розслаблення повинна бути однаковою.
Ефективнсть виконання ЗМС контролюють за наявнстю екскурсй грудно клтки та пульсово хвил. Бажано проводити ЕКГ контроль, пульсоксиметрю, капнографю, нвазивне вимрювання АТ. Ефективнсть СЛР визначають за наявнстю пульсу на магстральних судинах, звуженням зниць, змною кольору шкряних покривв, нод - появою самостйного дихання.
Пд час проведення масажу серця необхдно виконувати штучне дихання.
Необхднсть припинення компресй на час проведення штучного дихання, а також спввдношення компресй та дихання все ще залишаються предметом дискус.
Вдомо, що ефективнсть вдновлення кровообгу залежить вд безперервност проведення компрес. Традицйна методика СЛР, коли псля кожних 5 компресй Малюнок 20.1. Непрямий масаж серця: а) мсце компрес на груднин;
б) фази роблять перерву на проведення вдиху, часто не забезпечу адекватного кровообгу.
непрямого масажу.
Тому останнм часом сну тенденця до зменшення частоти штучного дихання використання спввдношення компресй та вдихв 15:2 чи 10:1 навть при Методика проведення ЗМС:
проведенн СЛР двома особами.
Хворий чи травмований повинен лежати на спин на твердй рвнй горизонтальнй поверхн. Рекомендаця щодо припднмання нг пацнта пд кутом до 30 Ускладнення:
дискутабельна, оскльки вени нижньо половини тла мають велику мнсть, тому ця Х неефективний кровообг;
процедура не приводить до стйкого та тривалого пдвищення венозного Х перелом ребер та груднини;
повернення кров до серця.
Х вдлом мечоподбного вдростка;
За умови, що з моменту зупинки кровообгу пройшло не бльше 30 секунд, Х пневмо та гемоторакс;
реанматолог робить прекардальний удар (рзкий удар тильною стороною Х гемоперикард;
стиснутого кулака в нижню частину груднини хворого). нод це може вдновити Х гематома середостння;
серцеву дяльнсть. Можна наносити тльки один удар, псля чого визначають пульс Х пошкодження печнки, селезнки пдшлунково залози з розвитком на соннй артер, а за його вдсутност починають ЗМС.
гемоперитонеума.
86 ВДКРИТИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА ДЕФБРИЛЯЦЯ ПРИ Практична навичка № 21 ФБРИЛЯЦп ШЛУНОЧКВ СЕРЦЯ Практична навичка № Показання до вдкритого (прямого) масажу серця (ВМС): зупинка кровообгу пд час порожнинно операц (торакотом, лапаротом) або за умови неефективност закритого масажу серця. Виконання ВМС можливе тльки в умовах Фбриляця шлуночкв (ФШ) найбльш частим видом зупинки кровообгу. Для стацонару.
цього стану характерний досить високий рвень збудження мокардоцитв, що ВМС бльш ефективний, нж закритий може забезпечити до 40 60% вд спричиня х спонтанн скорочення. Однак через велику кльксть ектопчних нормальних величин серцевого викиду. Його перевагою перед ЗМС те, що вн не осередкв синхроннсть цих скорочень вдсутня. Тому, незважаючи на достатню силу потребу синхронзац з штучним диханням.
скорочень окремих волокон, сумарний ефект дорвню нулю - серцевий викид вдсутнй. Залежно вд вираженост електрично активност розрзняють Методика.
дрбнохвильову, середньохвильову та крупнохвильову фбриляцю. Створення дуже Шлуночки серця стискають мж долонями реанматора або мж долонею та сильного електромагнтного розряду може перевести ц асинхронн скорочення в великим пальцем (таку методику треба застосовувати з обережнстю, щоб не одночасну систолу й поновити синусовий ритм.
перфорувати великим пальцем шлуночок серця). Частота стиснень повинна бути 80 бльше за 1 хвилину.
Дагностика ФШ.
Пд час лапаротом ВМС робиться через дафрагму. У випадках вдсутност ефекту Виршальну роль у зменшенн смертност вдгра скорочення часу вд початку ФШ до вд непрямого масажу серця необхдно зробити торакотомю по 4 мжреберТю та проведення дефбриляц, тому особливо важливо швидко дагностувати ФШ. При почати ВМС.
ФШ на ЕКГ вдмчаться хаотична електрична активнсть шлуночкв;
частоту електрично активност пдрахувати неможливо - вона дуже висока та Ускладнення:
дезорганзована;
ритм неправильний;
зубц Р та комплекси QRS вдсутн;
Х ушкодження мокарда;
нерегулярн хвилеподбн коливання золн.
Х кровотеча;
Бльш швидкй дагностиц та початку кування сприя використання Х нфекцйн ускладнення.
дефбрилятора, який ма пристрй для рестрац ЕКГ з дефбрилюючих електродв.
Технка виконання.
При проведенн електрично дефбриляц (ЕД) у дтей молодшого вку використовують електроди даметром 4,5 см, у дтей старшого вку - 8 см, у дорослих - 8 12 см. Електроди повинн бути обгорнут марлею, яка змочена в розчин, що проводить електричний струм (зотончний розчин натрю хлориду), або змащен спецальною пастою.
снують два варанти розмщення електродв - фронтальне сагтальне.
Х Фронтальне - один електрод дефбрилятора накладають справа вд верхньо третини груднини одразу пд ключицею, нший - по середнй пахвовй н злва на рвн соска.
Х Сагтальне - один електрод пдкладають пд нижнй кут во лопатки, другий, грудний електрод, притискають до грудно клтки воруч на рвн III IV мжреберТя по середнй ключичнй н.
Якщо у хворого встановлений постйний електрокардостимулятор, то електроди потрбно розташовувати на вдстан не менш нж 12 см вд нього.
88 При можливост, вдразу псля дагностики ФШ (за даними ЕКГ), треба виконати ЕД ЕЛЕКТРИЧНА ДЕФБРИЛЯЦЯ ПРИ з розрядом 200 Дж. Якщо синусовий ритм не поновлються, треба зразу ж повторити ЕД потужнстю 260 300 Дж, а при потреб зразу ж 3 й раз потужнстю 300 Дж.
МИГОТЛИВЙ АРИТМп Якщо в цьому раз не вдбулося поновлення синусового ритму серця, необхдно продовжувати вс заходи СЛР, а через 4 5 хвилин повторити ЕД з тю ж потужнстю.
Практична навичка № При застосуванн ЕД треба суворо дотримуватися технки безпеки: н в якому раз Обладнання:
пд час розряду нкому не можна торкатися хворого чи якихось приладв, як Х електродний гель;
знаходяться в контакт з хворим.
Х дефбрилятор;
Х електрокардограф.
Ускладнення:
Х опк мокарда;
Анестезя.
Х опк шкри;
У гемодинамчно стабльних хворих використовують внутршньовенн анестетики Х дя електричного струму на медичний персонал.
(дазепам, мдазолам, топентал натрю, пропофол, кетамн) та наркотичн анальгетики (фентанл, морфн).
Положення хворого: на спин. Не допускаться контакт з водою або металевою поверхнею.
Повнстю вивльнити грудну клтку (видалити трансдермальн карськ форми).
Технка.
1. Нанесть гель на контактну поверхню електродв або використовуйте клейк електродн прокладки.
2. Встановть дефбрилятор у режим кардоверс (синхронний).
3. Встановть необхдний рвень енерг розряду. Для першого розряду - 100 Дж, для другого - 200 Дж, для третього - 300 та 360 Дж. Включть зарядний пристрй.
4. Розташуйте електроди на груднй клтц в фронтальному чи сагтальному положеннях (методика встановлення електродв наведена в роздл 24).
5. Щльно притиснть електроди до шкри хворого (з силою приблизно 10 кг).
Попередьте присутнй персонал про початок кардоверс. Переконайтеся, що нхто з присутнх не торкаться пацнта або жка.
6. Викликайте електричний розряд, натиснувши пускову кнопку на ручц електрода (за наявност двох кнопок натиснть х одночасно). Електричний розряд синхронзуться з зубцем R на ЕКГ пацнта.
7. Якщо необхдний ефект не був досягнутий, повторть кардоверсю на новому енергетичному рвн (див. п.3).
Ускладнення:
Х опк мокарда;
Х опк шкри;
Х тимчасове або постйне порушення роботи штучного водя ритму;
Х дя електричного струму на медичний персонал.
90 Х жири - 30 35%;
ШТУЧНЕ ЕНТЕРАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ Х вуглеводи - 50 55%.
Практична навичка № Оцнка трофчного статусу здйснються за ндексом маси тла (МТ) (таб. 24.1).
Ентеральне харчування - вид нутртивно пдтримки, при якй поживн речовини у МТ = маса тла (кг) /зрст (м2).
вигляд спецальних сумшей вводяться перорально або через зонд при рзних Таблиця 24.1.
захворюваннях, як унеможливлюють адекватне забезпечення енергетичних Оцнка трофчного статусу за ндексом маси тла пластичних потреб органзму природним шляхом.
ндекс маси тла 18 25 рокв ндекс маси тла 26 рокв старше Розрахунок енергетичних потреб.
Базальний енергообмн в умовах спокою для чоловкв 1 ккал/кг/год Нормальне харчування 0,9 ккал/кг/год для жнок. Додатково застосовують коефцнт залежно вд 19,5 22,9 20,0 25, клнчно ситуац.
Понижене харчування Фактор активност:
Х постльний режим - 1,1;
18,5 19,4 19,0 19, Х палатний режим - 1,2;
Гпотрофя 1 ступеня Х загальний режим - 1,3.
17,0 18,4 17,5 18, Термальний фактор:
Х температура тла 38С - 1,1;
Гпотрофя 2 ступеня Х 39С - 1,2;
15,0 16,9 15,5 17, Х 40С - 1,3;
Гпотрофя 3 ступеня Х 41С - 1,4.
Дефцит маси тла:
Нижче 15 Нижче 15, Х 10 20% - 1,1;
Х 20 30% - 1,2;
нтегральним показником стану жирового депо товщина шкрно жирово Х > 30% - 1,3.
складки над трцепсом (ТШЖСТ), а показник окружност мТязв плеча (ОМП) Фактор ушкодження:
характеризу стан мТязово маси:
Х невелик операц - 1,1;
ОМП (см) = ОП (см) - 0,314ТШЖСТ, де ОП - окружнсть плеча.
Х переломи ксток - 1,2;
Для скриннгово оцнки гпотроф визначають рвень альбумну.
Х велик операц - 1,3;
Гпоальбумнемю роздляють на:
Х перитонт - 1,4;
Х легку - 35 30 г/л;
Х сепсис - 1,5;
Х середню - 30 25 г/л;
Х множинн травми - 1,6;
Х важку - менше 25 г/л.
Х ЧМТ - 1,7;
Х опки до 30% площ тла - 1,7;
Основними показаннями для ентерального харчування неможливсть Х опки 30 50% - 1,8;
перорального прийому ж (порушення свдомост, порушення функц жування та Х опки 50 70% - 2,0;
ковтання, порушення прохдност верхнх вддлв шлунково кишкового тракту).
Х опки 70 90% - 2,2.
Протипоказаннями кишкова непрохднсть, профузна дарея, ануря (до початку проведення гемодалзу).
Вдсотковий вмст макронутрнтв у загальнй енергетичнй квот добового Поживн сумш для зондового харчування можна вводить у шлунок, рацону:
дванадцятипалу кишку чи початков вддли порожньо кишки.
Х блки - 15 20%;
92 Внутршньошлункове введення в болюсному режим проводять по 100 200 мл КРИТЕРп ВДНОВЛЕННЯ ХВОРОГО кожн 2 год (всього 9 10 введень на добу). Череззондове ентеральне введення починають з оцнки евакуаторно всмоктувально функцй, тобто перевряють ПСЛЯ АНЕСТЕЗп толерантнсть до сумш, що вводять. Спочатку вводять глюкозо сольовий розчин кожн 4 год проводять аспрацю шлункового вмсту. Якщо залишковий Практична навичка № (резидуальний) обТм менше 50% вд того, що введений, - починають введення поживних сумшей. Контроль за толерантнстю до ентерального харчування Вдновлення псля анестез може бути оцнене за шкалою пслянаркозного проводять шляхом регулярно оцнки резидуального обТму шлунка, вимрювання вдновлення J.A. Aldrete D. Kroulik (таб. 25.1).
окружност живота, наявност випорожнень та результатв копрограми.
Оцнку проводять псля вдновлення вд анестез, перед переведенням до палати загального профлю або псляоперацйно палати, вдразу псля надходження до При панкреатитах для зменшення активац секрец панкреато дуоденально зони псляоперацйно палати потм через 1, 2 3 години.
введення поживних сумшей здйснюють через зонд, кнець якого встановлюють на Таблиця 25. 30 40 см дистальнше вд звТязки Трейця.
Шкала пслянаркозного вдновлення У хворих, в яких плануться проведення тривалого зондового харчування, Параметр Ознака, що оцнються Бали оптимальним варантом встановлення зонду проведення його дистального кнця за Рухи в кнцвках * Здатнсть рухати 4 кнцвками добровльно звТязку Трейця за допомогою ендоскопа.
або за вимогою + * Здатнсть рухати 2 кнцвками добровльно або за вимогою Нездатнсть рухати кнцвками добровльно або за вимогою Дихання ** Здатнсть глибоко дихати вльно кашляти + ** Диспное або обмежене дихання, потрбна нгаляця О2 для пдтримки SpO2 >90% Апное, SpO2 <90%, незважаючи на нгаляцю О2 Артеральний Артеральний тиск вдмнний вд переднаркозного систолчний тиск рвня на: <20% Артеральний тиск вдмнний вд переднаркозного рвня на: 21 49% Артеральний тиск вд переднаркозного рвня на: >50% Рвень Повнстю в свдомост + *** свдомост *** Прокидаться на звертання Не реагу Колр шкри Рожевий Блдий, срий, плямистий, жовтяничний, нший колр Цианотичний Оцнка 2 бали тльки за наявност * * вдновлення мТязового тонусу можна оцнити за здатнстю хворого тримати пдняту голову протягом 5 сек;
** оцнка SpO2 повинна бути бльше 95 % при диханн повтрям (SpO2 оцнюють з допомогою пульсоксиметра), вдновлення респраторних рефлексв визначаться за наявнстю кашлю реакц на нтубацйну трубку;
94 *** вдновлення мови здатност виконувати команди, спроможнсть назвати СТУПНЬ ОПАНУВАННЯ ЗГДНО З день тижня або виконати нескладн арифметичн д;
КВАЛФКАЦЙНИМИ ВИМОГАМИ нтерпретаця:
максимальна кльксть балв: 10;
/ :
мнмальна кльксть балв: 0.
- 2- 1- Чим бльше балв, тим краще:
1 2 3 4 5 1 ++ ++ +++ +++ Х 10 балв - можна переводити до палати загального профлю;
2 ++ ++ +++ +++ Х 9 8 балв - можна переводити до палати пслянаркозного спостереження;
3 + ++ +++ +++ Х 7 балв менше - потребу передення до ВТ.
4 + + +++ +++ 5 + ++ +++ +++ Перебг пслянаркозного пероду повинен бути обовТязково вдображений у карт 6 - + +++ +++ анестез.
7 - + +++ +++ 8 ++ ++ +++ +++ 9 a ++ ++ +++ +++ 10 ++ ++ +++ +++ 11 + ++ +++ +++ 12 ++ ++ +++ +++ 13 + + +++ +++ 14 + + +++ +++ 15 - + + +++ +++ 16 + ++ +++ +++ 17 a - + +++ +++ 18 ++ ++ +++ +++ 19 ++ ++ +++ +++ 20 ++ ++ +++ +++ 21 - + +++ +++ 22 ++ ++ +++ +++ 23 - + ++ +++ 24 + ++ ++ +++ 25 +++ +++ +++ +++ + - знати;
++ - вмти виконати;
+++ - володти досконало 96 1.11. Положення про завдуючого експрес лаборатор вддлення анестезолог з РОЗДЛ жками для нтенсивно терап, та вддлення нтенсивно терап (додаться).
1.12. Положення про лаборанта з вищою освтою експрес лаборатор структурних пдроздлв служби анестезолог (додаться).
МНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ УКРАпНИ 1.13. Положення про лаборанта з середньою освтою експрес лаборатор структурних пдроздлв служби анестезолог (додаться).
НАКАЗ 1.14. Положення про порядок госпталзац у вддлення анестезолог з жками 08.10. для нтенсивно терап, та вддлення нтенсивно терап (додаться).
№ м. Кив 2. Мнстру охорони здоровТя Автономно Республки Крим, начальникам управлнь охорони здоровТя обласних, Кивсько та Севастопольсько мських Про регламентацю дяльност анестезологчно служби Украни держадмнстрацй, ректорам вищих медичних закладв освти, директорам науково дослдних нститутв прийняти до кервництва та виконання структури, штатн З метою регламентац дяльност снуючих структурних пдроздлв нормативи та положення, затверджен цим наказом.
анестезологчно служби кувально профлактичних закладв Украни, впровадження диних рацональних принципв органзац роботи, а також 3. Вважати такими, що не застосовуються на територ Украни, наказ МОЗ СРСР вд сприяння подальшому розвитку анестезолог та широкому впровадженню нових 28.12.76 № 1188 О дальнейшем совершенствовании реанимационной помощи наукових розробок в клнчну практику НАКАЗУЮ:
населению та наказ МОЗ СРСР вд 11.06.88 № 841 О дальнейшем совершенствовании анестезиолого реанимационной помощи населению.
1. Затвердити:
1.1. Рекомендац щодо структури служби анестезолог та нтенсивно терап в Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Мнстра кувально профлактичних закладах Украни (додаться).
Богатирьову Р.В.
1.2. Тимчасов штатн нормативи медичного персоналу анестезологчних груп, вддлень анестезолог без жок з жками для нтенсивно терап, вддлень Мнстр А.М. Сердюк нтенсивно терап кувально профлактичних закладв.
1.3. Положення про вддлення анестезолог з жками та без жок для нтенсивно терап, анестезологчну групу, вддлення нтенсивно терап кувально профлактичних закладв (додаться).
1.4. Положення про вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно карн як органзацйно методичного центру служби анестезолог (додаться).
1.5. Положення про вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно (мсько) карн, дитячо карн (додаться).
1.6. Положення про визну консультативну педатричну бригаду невдкладно допомоги та нтенсивно терап (додаться).
1.7. Положення про завдуючого вддленням структурного пдроздлу служби анестезолог кувально профлактичних закладв (додаться).
1.8. Положення про каря анестезолога структурного пдроздлу служби анестезолог (додаться).
1.9. Положення про старшу медичну сестру структурного пдроздлу служби анестезолог кувально профлактичних закладв (додаться).
1.10. Положення про медичну сестру структурного пдроздлу служби анестезолог (додаться).
98 Затверджено наказом ТИМЧАСОВ ШТАТН НОРМАТИВИ Мнстерства охорони здоровТя Украни вд медичного персоналу анестезологчних груп, вддлень анестезолог без жок 08.10.1997р. № з жками нтенсивно терап кувально профлактичних закладв Украни РЕКОМЕНДАЦп ЩОДО СТРУКТУРИ 1. Лкарський персонал.
служби анестезолог та нтенсивно терап 1.1. У структурних пдроздлах служби анестезолог та нтенсивно терап в кувально профлактичних закладах Украни працюють кар анестезологи та кар за профлем пдроздлу (закладу), як пройшли спецальну пдготовку за спецальнстю Анестезологя.
Для виконання завдань, як стоять перед службою анестезолог, створюються 1.2. Посади карв анестезологв або карв за профлем пдроздлу (закладу), так структурн пдроздли служби:
встановлюютья:
1. В кувально профлактичних закладах, де за штатними нормативами повинно 1.2.1. З розрахунку 1 посада на кльксть жок:
бути не бльше 3 х карв анестезологв, разом з вдповдною клькстю сестер Найменування вддлень 1.2.1.1.
анетезсток, органзовуться анестезологчна група.
2. Якщо за штатними нормами передбачено бльше 4 х карв анестезологв 1.2.1.1.,, не менше 4 х фзичних осб - органзовуться анестезологчне вддлення без - жок для нтенсивно терап.
1.2.1.2. 3. У кувальних закладах з високою хрургчною активнстю та значною клькстю хворих, як потребують нтенсивно терап, органзовуться анестезологчне 1.2.1.2.,, вддлення з жками для нтенсивн терап.
, 4. При концентруванн в карн значно клькост хворих, як потребують нтенсивно терап, органзовуться вддлення нтенсивн терап загального 1.2.1.3. профлю.
( - 5. Якщо в карн, виходячи з доцльност пдвищення якост допомоги та, - ) економчних мркувань, концентруються хвор з однобчною патологю, яка потребу нтенсивно терап, можуть створюватися вузькопрофльн вддлення 1.2.1.5. нтенсивно терап (токсикологчне, нтенсивно терап сепсису, кардологчне та нш).
6. У склад вддлення анестезолог з палатами нтенсивно терап, вддлень 1.2.1.6. нтенсивно терап загального профлю та вузькопрофльних вддлень ствоюються 1.2.1.7. експрес лаборатор, як не входять до складу клнко дагностичних лабораторй карень.
При наявност в карн чи пологовому будинку 75 жок хрургчного профлю, а в центральнй районнй карн та онкологчному диспансер 50 жок хрургчного профлю, встановлються не менше одн посади каря анестезолога. В карнях, як надають екстрену цлодобову медичну допомогу з клькстю жок хрургчного профлю не менше 200, а в дитячих карнях не менше 150, додатково встановлються 3,75 посади карв анестезологв.
100 1.2.2. У стоматологчних полклнках встановлються 1 посада каря При вдсутност у склад вддлення анестезолог жок для нтенсивно терап анестезолога на 20 посад карв стоматологв при наявност в штат не менше 10 ця посада встановлються замсть одн посади медично сестри анестезистки.
вакантних посад.
1.2.3. До одного цлодобового поста з урахуванням посад, встановлених згдно з 3. Молодший медичний персонал.
пунктом 1.2.
1.2.3.2. В онкологчних диспансерах на 250 375 жок. 3.1. Посади молодших медичних сестер, сестер по догляду за хворими у палатах, 1.3. Для забезпечення роботи вддлень нтенсивно терап та вддлення вддленнях нтенсивно терап встановлюються з розрахунку - один цлодобовий анестезолог з жками нтенсивно терап встановлються: пост на 6 жок та на кожн 4 жка для недоношених новонароджених дтей.
1.3.1. Цлодобовий пост карв анестезологв або каря за профлем вддлення 3.2. Посада сестри хазяйки встановлються в штат вддлення, яке ма палати для (закладу) на 6 11 жок;
нтенсивно терап, вддленн нтенсивно терап.
1.3.2. Один цлодобовий пост карв анестезологв або карв за профлем вддлення (закладу) на 12 15 жок;
1.3.3. Цлодобовий пост карв анестезологв на кожн 4 жка вддлення нтенсивно терап новонароджених.
1.4. Посади карв лаборантв для забезпечення роботи експрес лаборатор встановлються:
1.4.1. 2 посади на 6 11 жок.
1.4.2. 1 цлодобовий пост на 12 бльше жок.
1.5. Посада завдуючого вддленням анестезолог встановлються залежно вд клькост посад карв анестезологв у вддленнях:
1.5.1. Вд 3 до 7 замсть одн посади каря;
1.5.2. Вд 7 до 12 замсть 0,5 посади каря;
1.5.3. Понад 12 - 1 посада понад встановлених посад карв анестезологв.
1.6. Посади завдуючих загальними, вузькоспецалзованими вддленнями нтенсивно терап, вддленнями анестезолог з жками для нтенсивно терап встановлюються замсть посади каря анестезолога незалежно вд клькост посад карв анестезологв.
2. Середнй медичний персонал.
2.1. Посади медичних сестер анестезиств встановлюються з розрахунку:
2.1.1. 1,5 посади на кожну посаду каря анестезолога, передбачену п. 1.2.1.
2.1.2. 1,5 посади на кожну посаду каря анестезолога, встановлену п. 1.2.3.
2.2. Для забезпечення роботи палат нтенсивно терап вддлень анестезолог, вддлень нтенсивно терап посади середнього медичного персоналу встановлюються:
2.2.1. Медичних сестер - з розрахунку 1 цлодобовий пост на 3 жка.
2.2.2. Фельдшерв лаборантв (лаборантв) - 1 цлодобовий пост при наявност 15 жок додатково 1 посада.
2.3. Посада старшо медично сестри вддлення встановлються у кожному вддленн анестезолог з жками для нтенсивно терап, вддленнях нтенсивно терап.
102 5. Для ефективншого кування хворих з загрожуючими термнальними ПОЛОЖЕННЯ станами у склад кувально профлактичних закладв органзовуються вддлення нтенсивно терап загального профлю потужнстю не бльше 15 жок за таких про вддлення анестезолог з жками та без жок для нтенсивно терап, умов:
анестезологчну групу, вддлення нтенсивно терап 5.1. В мстах з населенням вд 400 тис. чоловк бльше, в однй з кувально профлактичних закладв багатопрофльних карень.
5.2. У склад великих багатопрофльних карень з клькстю жок не менше 1. Залежно вд передбачуваного обсягу рзновиду необхдно анестезологчно для дорослих 300 для дтей.
допомоги в кувально профлактичних закладах створюють рзн структурн 5.3. В дитячих мських карнях на 200 жок бльше або у всх дитячих карнях пдроздли служби анестезолог:
меншо потужност при наявност у всх дитячих карнях мста не менше 200 жок, Х вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап;
без урахування дитячих жок республканських обласних карень.
Х вддлення анестезолог без жок для нтенсивно терап;
Х анестезологчна група;
6. В карнях, де зосереджен хвор з однотипною (близькою за етопатогенезом) Х вддлення нтенсивно терап загального профлю;
патологю, для пдвищення ефективност кування та, виходячи з економчних Х вузькоспецалзоване вддлення нтенсивно терап.
мркувань, створюються вузькоспецалзован вддлення нтенсивно терап потужнстю не бльше 6 жок у таких кувально профлактичних закладах:
2. Для забезпечення оптимально ефективно цлеспрямовано анестезологчно 6.1. В нфекцйних карнях на 300 бльше жок або в однй з нфекцйних допомоги створюються вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап карень мста з загальною клькстю жок не менше 300.
у склад таких кувально профлактичних закладв:
6.2. В дитячих нфекцйних карнях на 100 бльше жок або в однй з дитячих 2.1. В обласних, республканських карнях для дорослих дтей незалежно вд х карень, що ма нфекцйне вддлення, при загальнй потужност дитячого потужност.
нфекцйного жкового фонду мста або адмнстративного району 100 бльше.
2.2. У мських, центральних мських карнях на 500 бльше жок при наявност 6.3. В карнях або пологових будинках, як мстять в свому склад вддлення в карн не менше 150 жок хрургчного профлю.
патолог новонароджених, в центрах перинатально патолог.
2.3. В центральних районних карнях, онкологчних протитуберкульозних 6.4. В кардологчному, психоневрологчному, ендокринологчному та нших диспансерах на 200 бльше жок при наявност в карн не менше 60 жок диспансерах, а також в психатричних карнях.
хрургчного профлю, при цьому не менше 25% жок нтенсивно терап 6.5. В карнях, як мають у свому склад вддлення гостро коронарно видляться для надання допомоги дтям.
недостатност, гостро судинно мозково недостатност з жками нтенсивно 2.4. В дитячих мських карнях на 250 бльше жок при наявност в карн не терап або вддлення нтенсивно терап загального профлю.
менше 50% жок хрургчного профлю.
6.6. В токсикологчних центрах та карнях, як мають у свому склад 2.5. В однй з дитячих карень меншо потужност при наявност у всх дитячих токсикологчн вддлення, якщо в цих карнях нема вддлення анестезолог з карнях мста (мського адмстративного району) сумарно не менше 250 жок, у жками для нтенсивно терап або вддлення нтенсивно терап загального тому числ не менше 50 жок хрургчного профлю.
профлю.
6.7. В карнях, де концентруються хвор, для кування яких застосовуються методи 3. Потреба в клькост жок в палатах нтенсивно терап у склад вддлення екстракорпорально детоксикац (термновий гемодалз, гемосорбця, плазмоферез, анестезолог визначаться мсцевими органами охорони здоровТя з обовТязковою ультрафльтраця та нш), створюються вддлення нтенсивно терап участю головного спецалста обласного управлння охорони здоровТя з екстракорпоральних методв детоксикац. Лжка цих вддлень переважно урахуванням наявност профльно пдготовлених кадрв, спецальних примщень, використовують для надання допомоги хворим з гострою патологю першочергового потрбного обладнання й апаратури. Загальна кльксть не може перевищувати надання допомоги хворим вддлень та нтенсивно терап нших профлв.
жок на одне вддлення анестезолог.
7. Основн завдання структурних пдроздлв анестезологчно служби:
4. Якщо кувально профлактичн заклади не вдповдають вищеперелченим 7.1. Здйснення комплексу заходв щодо пдготовки проведення загально вимогам, то в них для забезпечення анестезологчно допомоги створюються вддлення анестез (наркозу) реонарно анестез при операцях, пологах, дагностичних анестезолог без жок для нтенсивно терап або анестезологчн групи.
кувальних процедурах.
104 7.2. Здйснення комплексу заходв щодо вдновлення, корекц пдтримання 8.10. Лкарський персонал вддлення консульту карв нших вддлень з питань порушених життво важливих органв систем, як виникли внаслдок практично анестезолог, реанмац, нтенсивно терап.
захворювання, травми, оперативного втручання та нших причин. 8.11. Персонал вддлень веде документацю, забезпечу облк звтнсть згдно з 7.3. Пдвищення рвня теоретичних знань, навчання медичного персоналу та формами у термни, затверджен МОЗ Украни та Мнстатом Украни.
рзних груп населення з питань практичних навичок в галуз реанмац.
9. Лжка вддлень анестезолог та нтенсивно терап враховуються в жковому 8. Вдповдно до основних завдань анестезологчних груп та вддлень фонд карень, на них план жко дня не поширються. Крм того, у вддленн анестезолог х персонал: завжди повинн бути вльн мсця - 20 30% для термново госпталзац тяжко 8.1. Визнача найбльш оптимальний метод анестез, здйсню медикаментозну хворих та пдтримання сантарно епдемологчного режиму.
передоперацйну пдготовку, проводить загальну регональну анестез при операцях, пологах, дагностичних кувальних процедурах. 10. Кервництво вддленням здйснються завдуючим, який пдпорядковуться 8.2. Здйсню нтенсивне спостереження за станом хворих в пслянаркозному безпосередньо заступнику головного каря з кувально роботи головному перод до вдновлення свдомост, дихання та стаблзац кровообгу. карю кувально профлактичного закладу.
8.3. Проводить за показаннями реанмацю та подальшу нтенсивну терапю хворим в нших вддленнях кувально профлактичного закладу. 11. Забороняться закрплювати та передавати окремих спецалств 8.4. Проводить кування хворих в палатах нтенсивно терап спльно з карями анестезологчного вддлення в пдпорядкування нших вддлень та груп вдповдних спецальностей. кувально профлактичних закладв науково дослдних нститутв.
Завдуюч профльними вддленнями зобовТязан забезпечити участь квалфкованих карв свох вддлень в куванн хворих, як знаходяться у 12. Вддлення (група) анестезолог та нтенсивно терап повинн бути вддленнях нтенсивно терап. забезпечен:
8.5. Вдбр хворих для кування в палатах та вддленнях нтенсивно терап 12.1. Спецальним обладнанням апаратурою в операцйних, дагностичних здйсню завдуючий вддленням або черговий кар вддлень анестезолог або кабнетах та палатах нтенсивно терап.
нтенсивно терап. У вддлення нтенсивно терап пдлягають госпталзац хвор 12.2. Медикаментами, нструментами, матералами, реактивами в клькостях, з гострими порушеннями кровообгу рзно етолог (гостра серцево судинна необхдних для проведення повноцнно анестез, нтенсивно терап та недостатнсть, травматичний, гповолемчний, анафлактичний шоки та нш.), з лабораторно дагностики.
гострими розладами дихання, функц центрально нервово системи, 12.3. Достатньою клькстю примщень, що вдповдають сантарно ггнчним паренхматозних органв, гострим порушенням обмнних процесв, хвор у нормам, для забезпечення повноцнного яксного функцонування.
вдновлювальному перод псля клнчно смерт, псля оперативних втручань, як 12.4. Спецально обладнаними примщеннями для проведення рзних методв призвели до порушення функц життво важливих органв та систем або при анестез, екстракорпорально детоксикац, гпербарично оксигенац, реальнй загроз х розвитку у хворих з тяжкими гострими отруннями. примщеннями для персоналу, для збергання медикаментв, обладнання, 8.6. Здйсню взамозвТязок та послдовнсть спвпрац з ншими вддленнями, нфузйних розчинв, близни тощо.
переведення хворих у вдповдн профльн вддлення псля стаблзац функцй При органзац у склад вддлення жок для нтенсивно терап видляються життво важливих органв та систем. додатково спецально обладнан палати, що вдповдають за площею снуючим 8.7. Завдуюч профльними вддленнями повинн забезпечувати негайний сантарно ггнчним нормам, як повинн бути забезпечен необхдною прийом хворих, як переводяться з палат нтенсивно терап згдно з ршенням кувальною апаратурою, для пдтримання контролю життво важливих функцй завдуючого вддлення анестезолог або чергового анестезолога. органзму та бохмчною експрес лабораторю.
8.8. Виписка додому з вддлень нтенсивно терап у звТязку з одужанням 12.5. Можливстю залучити до роботи сумжних спецалств та використовувати можлива тльки в поодиноких випадках, а в основному повинна розглядатися як обладнання апаратуру нших кувально дагностичних пдроздлв кувально неправильна органзаця роботи вддлення. профлактичних закладв.
8.9. Забороняться госпталзаця у вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап хворих без порушень життво важливих систем. В усх випадках 13. Вддлення обласно карн органзацйно методичним центром з в стор хвороби повинно бути записано показання для переведення хворих у анестезолог в област, а також центром стажування спецалств пдготовки вддлення. середнього медичного персоналу.
106 14. Вддлення анестезолог науково дослдного нституту методичним ПОЛОЖЕННЯ консультативним центром, де проходять стажування та пдготовку анестезологи за про вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно карн профлем науково дослдного нституту.
як органзацйно методичного центру служби анестезолог 1. Вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно карн органзацйно методичним центром служби анестезолог област.
2. Основними завданнями органзацйно методичного центру служби анестезолог управлння охорони здоровТя област :
Х забезпечення виконання в кувально профлактичних закладах област наказу Про регламентацю дяльност анестезологчно служби Украни;
Х удосконалення роботи спецалзованих вддлень нтенсивно терап, органзаця удосконалення вддлень в дитячих карнях;
Х впровадження в службу анестезолог органзацйних принципв медицини катастроф, розробка програми надання допомоги потерплим у надзвичайних ситуацях з урахуванням екологчних виробничих особливостей област;
Х сприяння впровадженню в кувально дагностичний процес у вддленнях анестезолог основ медично нформатики обчислювально технки;
Х проведення аналзу показникв клнчно роботи вддлення област з метою подальшого удосконалення;
Х надання планово екстрено анестезологчно допомоги в област;
Х пдготовка матералв по служб для проведення нарад в управлннях охорони здоровТя, радах обласних спецалств в кувально профлактичних закладах област;
Х органзаця семнарв щодо обмну досвдом роботи на баз кращих вддлень нтенсивно терап кувально профлактичних закладв област.
3. Науково методичний центр служби област вдповдно до основних завдань:
Х забезпечу впровадження нових методв анестез та нтенсивно терап в практичну роботу вддлень област;
Х проводить обласн науково практичн конференц для карв, медичних сестер з найважливших професйних питань;
Х залуча карв кувально профлактичного закладу для аналзу сво практично дяльност виконання наукових дослджень;
Х постйно проводить експертну оцнку якост анестезологчно допомоги та нтенсивно терап у вддленнях кувально профлактичних закладв област;
Х аналзу рчн звти по служб, доповда про них на конференцях та зТздах анестезологв, визнача завдання на найближчий рк.
4. Кервником органзацйно методичного центру анестезологчно служби област завдуючий вддленням анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно карн.
108 4.7. Проведення експертно оцнки якост надання анестезологчно допомоги та ПОЛОЖЕННЯ нтенсивно терап дтям в кувально профлактичних закладах област.
4.8. Органзацю та проведення на баз вддлення навчальних семнарв, про вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап обласно конференцй з питань дитячо анестезолог та нтенсивно терап у дтей.
(мсько) дитячо карн.
4.9. Пдготовку районних анестезологв та медсестер анестезсток на курсах стажування та нформац з питань дитячо анестезолог та нтенсивно терап.
1. Вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап створються як 4.10. Впровадження нових медичних технологй методв знеболювання та структурний пдроздл обласно (мсько) дитячо карн ма в свому склад визну нтенсивно терап у дтей.
консультативну педатричну бригаду невдкладно допомоги та нтенсивно терап.
4.11. Аналз рчних звтв по служб та внесення пропозицй по удосконаленню.
2. Вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап очолю 5. Персонал вддлення у свой робот керуться даним Положенням, наказами завдуючий, який призначаться головним карем вказаного закладу. В свой МОЗ Украни, МОЗ АР Крим, управлння охорони здоровТя обласно (мсько) дяльност вн пдпорядковуться заступнику головного каря з кувально роботи.
райдержадмнстрац та ншими нормативними документами стосовно дитячо анестезологчно служби.
3. Основними завданнями обласно (мсько) дитячо карн :
3.1. Здйснення комплексу заходв щодо пдготовки проведення загально та регонально анестез при операцях, дагностичних кувальних процедурах у дтей.
3.2. Здйснення комплексу заходв щодо вдновлення, корекц пдтримання порушених функцй життво важливих органв систем, як виникли внаслдок захворювань, травм, оперативних втручань та нших причин.
3.3. Забезпечення цлодобово кувально дагностично допомоги дтям стацонарв адмнстративно територ (област, мста) та транспортування дтей згдно з Положенням про порядок госпталзац у вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап.
3.4. Проведення органзацйно методично роботи пдвищення квалфкац карв анестезологв дитячих з питань анестезолог та нтенсивно терап.
4. Вдповдно до профлю вддлення поставлених завдань персонал вддлення здйсню:
4.1. Вибр проведення оптимальних методв загально та регонально анестез при операцях, дагностичних кувальних процедурах у дтей.
4.2. нтенсивне спостереження за станом хворих дтей в псля наркозному перод до вдновлення свдомост та стаблзац життво важливих функцй органзму.
4.3. Реанмацю та подальшу нтенсивну терапю при патологчних станах, що виникли внаслдок захворювань, травм, оперативних втручань та нших причин.
4.4. Одержання щоденно нформац по телефону про всх хворих дтей вком старше 1 го мсяця з районв област (мста), стан яких потребу заходв по нтенсивнй терап.
4.5. Постйний оперативний контроль за динамкою невдкладних станв хворих дтей у кувально профлактичних закладах област.
4.6. Прийняття ршення по кожнй окремй дитин щодо тактики кування в кувально профлактичному заклад, де вона перебува, транспортування, визду консультативно бригади.
110 8.3. Медичний персонал визно консультативно бригади повинен мати ПОЛОЖЕННЯ спецалзацю з дитячо анестезолог та нтенсивно терап, володти методами ургентно дагностики, мати досвд роботи з дтьми, особливо раннього вку.
про визну консультативну педатричну бригаду невдкладно допомоги та 8.4. Водй сантар реанмобля повинен пройти спецальний нструктаж нтенсивно терап навчання по робот на спецалзованому транспорт.
8.5. Вс д персоналу бригади повинн бути вдображен у вдповднй медичнй 1. Визна консультативна педатрична бригада невдкладно допомоги та документац.
нтенсивно терап створються у склад вддлення анестезолог з жками нтенсивно терап при обласнй або мськй дитячй карн з метою полпшення 9. Старший кар визно консультативно педатрично бригади невдкладно узгодження дяльност рзних кувально профлактичних закладв з надання допомоги та нтенсивно терап:
висококвалфковано медично допомоги дтям, що знаходяться у критичному стан.
9.1. Призначаться з числа найбльш досвдчених квалфкованих карв бригади, повинен мати не менше 3 х рчного стажу роботи анестезолога.
2. Визна консультативна бригада працю цлодобово.
9.2. Здйсню органзацйно методичне кервництво роботою визно консультативно бригади.
3. Для органзац визно консультативно бригади видляться 5,0 посад каря 9.3. Залуча до роботи бригади необхдних спецалств вдповдного профлю.
дитячого анестезолога, 4,5 посади середнього медичного персоналу, 4,5 посади 9.4. Здйсню контроль за комплектацю використанням обладнання та водя сантара, 1 посада диспетчера. з числа карського персоналу бригади медикаментв.
призначаться старший по бригад.
9.5. Проводить оперативний аналз якост та свочасного надання медично допомоги дтям в кувально профлактичних закладах област.
4. Завданнями визно консультативно бригади невдкладно допомоги та нтенсивно терап :
4.1. Надання консультативно та невдкладно допомоги дтям, що знаходяться у важкому стан в нших стацонарах област (мста).
4.2. Проведення консультацй по телефону з питань екстрено допомоги дтям, що знаходяться в критичному стан.
4.3. Транспортування хворого у вддлення при наявност показаннь до перевезення.
5. Для органзац роботи бригади видляться транспорт (реанмобль), обладнаний спецальною медичною апаратурою та карськими засобами.
6. Забороняться використання реанмоблей в нших цлях.
7. Адмнстраця карн видля примщення для персоналу бригади мсце для стоянки автомашини.
8. Персонал визно консультативно педатрично бригади невдкладно допомоги та нтенсивно терап:
8.1. Пдпорядковуться завдуючому вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап, входить в штат цього вддлення при вдсутност викликв консультацй використовуться для роботи у вддленн.
8.2. Взамозамннсть персоналу визно консультативно бригади персоналу вдд лення анестезолог з жками для нтенсивно терап входить в посадов нструкц.
112 заступником головного каря з кувально роботи або з головним карем;
ПОЛОЖЕННЯ Х перевряти яксть пдготовки хворих до знеболення, яксть надання про завдуючого вддленням структурного пдроздлу служби анестезолог знеболювання, нтенсивно терап в ранньому псляоперацйному перод кувально профлактичних закладв реанмацйних заходв;
Х визначати вид знеболення в складних конфлктних випадках;
1. Завдуючий вддленням структурних пдроздлв служби анестезолог Х висувати на обговорення кервництва кувально профлактичного закладу здйсню безпосередн кервництво дяльнстю пдпорядкованого йому карського, питання, повТязан з покращанням роботи пдпорядкованого йому вддлення;
середнього та молодшого медичного персоналу, несе вдповдальнсть за Х один раз у три роки пдвищувати свою квалфкацю в провдних кувальних органзацю медично допомоги в кувально профлактичному заклад.
установах, нститутах удосконалення карв Украни та нших кранах;
Х при необхдност, згдно з законодавством про працю, викликати спвробтникв 2. На посаду завдуючого обираться висококвалфкований спецалст, який ма вддлення в неробочий час, вечрн нчн години, у вихдн та святков дн для органзаторськ здбност, глибок теоретичн знання з анестезолог, достатнй клнчний виконання термново роботи.
досвд роботи, користуться авторитетом серед спвробтникв. Переважне право на посаду завдуючого при однаковй квалфкац стаж роботи надаться карям, як мають 7. Завдуючий вддленням зобовТязаний:
науковий ступнь, а також успшно закнчили клнчну ординатуру або аспрантуру.
Х складати затверджувати графки роботи працвникв;
Х здйснювати обходи в палатах нтенсивно терап;
3. Завдуючий вддленням пдпорядковуться головному карю медичного Х не допускати одночасного проведення анестез переливання кров одним тим закладу його заступнику з кувально роботи.
же карем анестезологом. З цю метою повинен видлятися спецально кар (анестезолог, хрург, акушер гнеколог тощо);
4. Завдуючий вддленням керуться у свой робот цим Положенням, а також Х за викликом чергового анестезолога зТявлятись у вддленн в неробочий час Положенням про вдповдний, про вддлення анестезолог, про завдуючого (вечрн нчн години, вихдн дн) для надання консультативно практично вддленням стацонару та ншими офцйними документами.
допомоги;
Х здйснювати заходи щодо пдвищення квалфкац карв середнього 5. Вдповдно до завдань вддлень структурних пдроздлв служби анестезолог медичного персоналу вддлення;
завдуючий органзу роботу щодо забезпечення анестезологчно допомоги в Х аналзувати яксн показники дяльност, а також причини наявних недолкв у кувальному заклад, а саме:
робот, широко залучати до цього всх працвникв вддлення;
Х вдповда за створення оптимальних умов для пдготовки проведення Х негайно доповдати головному карю або його заступнику з кувально роботи знеболення при операцях, пологах, спецальних дагностичних кувальних про вс екстраординарн випадки у вддленн, повТязан з хворими або процедурах;
персоналом;
Х контролю комплекс заходв з реанмац та нтенсивно терап хворих з Х подавати заступнику головного каря з кувально роботи, головному розладами життво важливих органв до стаблзац х дяльност;
спецалсту мста чи област звт про роботу вддлення за встановленою Х здйсню оптимальний розподл по робочих мсцях персоналу вддлення формою.
органзацю його роботи;
Х вдповда за комплекс заходв з охорони прац спвробтникв вддлення;
8. Завдуючий вддленням може одночасно бути обласним або мським стежить за свочасним придбанням необхдного обладнання та медикаментв, х позаштатним фахвцем управлння охорони здоровТя.
розподлом та використанням.
6. Завдуючий вддленням ма право:
Х брати безпосередню участь у пдбор кадрв вддлення;
Х представляти головному карев медичного закладу кандидатури спвробтникв вддлення для матерального заохочення та вносити пропозиц про накладання дисциплнарних стягнень на осб, як порушують трудову дисциплну, незадовльно виконують сво службов обовТязки;
Х запрошувати консультантв органзовувати консилуми за погодженням з 114 (знеболення) псляоперацйному перод до х вдновлення стаблзац та ПОЛОЖЕННЯ свочасно проводити корекцю нтенсивно терап.
про каря анестезолога структурного пдроздлу служби анестезолог Черговий анестезолог при вдсутност завдуючого вддленням викону його обовТязки користуться його правами.
1. На посаду каря анестезолога призначаться кар, який пройшов спецальну пдготовку в нтернатур з анестезолог ма сертифкат спецалста каря 6. Лкар анестезолог ма право:
анестезолога.
Х призначати додатков обстеження для вибору оптимального методу знеболювання вдповдно програми цлеспрямовано нтенсивно терап;
2. Лкар анестезолог безпосередньо пдпорядкований завдуючому Х контролювати роботу медичних сестер (анестезсток, сестер палати нтенсивно вддленням анестезолог проводить роботу пд його кервництвом, а в терап);
закладах, де нема такого вддлення, - карю анестезологу, який очолю Х на пдвищення квалфкац один раз у пТять рокв в Кивськй медичнй академ анестезологчну групу.
пслядипломно освти, нститутах (факультетах) удосконалення карв, науково дослдних нститутах, обласних карнях.
3. Лкар анестезолог у свой робот керуться статутом вдповдного кувально профлактичного закладу, положенням про вддлення анестезолог, даним Положенням та ншими офцйними документами.
4. Вдповдно до завдань вддлення кар анестезолог забезпечу несе вдповдальнсть за:
Х необхдний рвень спецального обстеження хворого, проведення знеболювання;
Х яксне ведення медично документац, яка обТктивно вдобража змни стану хворого, а також послдовнсть застосування засобв методв кування;
Х забезпечення цлеспрямованост послдовност в кувальному процес;
Х суворе дотримання сантарно ггнчних правил у кувальному процес;
Х виконання норм професйно етики деонтолог.
5. Лкар анестезолог вдповдно до завдань структурних пдроздлв кувально профлактичного закладу зобовТязаний:
Х систематично працювати над пдвищенням професйного рвня;
Х знати вмти користуватися сучасними методами дагностики кування, що дозволен для застосування при гострих порушеннях функцй життво важливих органв систем, володти рзними варантами методв знеболювання;
Х проводити огляд хворого в передоперацйному перод не пзнше як за день до планового оперативного втручання з метою яксншого клнко лабораторного обстеження та передоперацйно пдготовки, вдповдно до графка операцй;
Х при наявност труднощв вибору методу знеболювання узгоджувати питання з завдуючим анестезологчним вддленням, а у раз його вдсутност - з карем анестезологом, який замня завдуючого;
Х чергувати по закладу як кар анестезолог вдповдно до затвердженого графка;
Х здйснювати ретельний нагляд за станом життво важливих функцй органзму, постйно реструвати х у вдповдних медичних документах пд час операцй 116 5. Старша сестра вддлення анестезолог ма право:
ПОЛОЖЕННЯ Х давати вказвки медичним сестрам молодшому медичному персоналу;
про старшу медичну сестру структурного пдроздлу служби анестезолог Х подавати пропозиц завдуючому анестезологчним вддленням щодо кувально профлактичних закладв заохочення та покарання середнього молодшого медичного персоналу вддлення;
1. На посаду старшо медично сестри вддлення анестезолог призначаться за Х брати участь у робот ради медичних сестер закладу;
поданням завдуючого вддленням найбльш досвдчена медсестра професйно Х на пдвищення квалфкац один раз у три роки.
пдготовлена з анестезолог та нтенсивно терап, яка досконало волод всма практичними навиками, якими повинна володти медична сестра вддлення анестезолог та нтенсивно терап. У свой робот старша медична сестра пдпорядковуться завдуючому вддленням (групою) анестезолог.
2. У безпосередньому пдпорядкуванн старшо медсестри знаходиться весь середнй молодший медичний персонал.
3. Старша сестра вддлення анестезолог у свой робот керуться положенням про вдповдний кувально профлактичний заклад, вддлення анестезолог, про старшу медичну сестру стацонару, цим Положенням та ншими офцйними документами, а також вказвками розпорядженнями нших посадових осб.
4. Вдповдно до завдань вддлення старша сестра зобовТязана:
Х рацонально органзовувати працю середнього молодшого медичного персоналу вддлення;
Х складати графки роботи вдпусток середнього молодшого медичного персоналу вддлення;
Х забезпечувати трудову дисциплну, дотримання правил внутршнього розпорядку технки безпеки середнього молодшого медичного персоналу вддлення;
Х забезпечувати дотримування встановленого сантарно ггнчного режиму вддлення;
Х слдкувати за систематичним поповненням вддлення медичним нструментарм, медикаментами та анестезологчним обладнанням, наявнстю встановлено клькост медикаментв, нструментарю, обладнання за вказвкою свочасно виписувати та забезпечувати х одержання;
Х забезпечувати контроль за технчно грамотним використанням, експлуатацю свочасним ремонтом обладнання та апаратури, рацональним використанням медикаментв;
Х правильно збергати облковувати сильнодюч отруйн медикаменти;
Х контролювати правильнсть проведення стерилзац нструментарю та перевТязувального матералу;
Х пд кервництвом завдуючого вддленням розробляти забезпечувати виконання планв пдвищення квалфкац середнх медичних працвникв проведення сестринських конференцй;
Х систематично пдвищувати свою професйну квалфкацю.
118 ПОЛОЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ про медичну сестру структурного пдроздлу служби анестезолог про завдуючого експрес лабораторю вддлення анестезолог з жками для нтенсивно терап та вддлення нтенсивно терап 1. На посаду медично сестри зараховуться особа, яка ма середню медичну освту пройшла спецальну медичну пдготовку з анестезолог та нтенсивно 1. Завдуючий експрес лабораторю здйсню безпосередн кервництво терап. Пдготовка може бути проведена вдразу псля зарахування на посаду.
дяльнстю пдпорядкового йому медичного персоналу несе повну вдповдальнсть за одержан результати дослджень.
2. Медична сестра пдпорядковуться безпосередньо карю анестезологу та старшй медичнй сестр вддлення.
2. На посаду завдуючого експрес лабораторю призначаться квалфкований кар лаборант, який ма глибок теоретичн знання з лабораторно дагностики 3. Медична сестра у свой робот керуться положенням про вддлення достатнй досвд роботи в цй галуз.
анестезолог кувально профлактичного закладу, даним Положенням та ншими Переважне право на зайняття посади завдуючого при рвнй квалфкац стаж офцйними документами, а також вказвками розпорядженнями каря роботи надаться карям лаборантам, як мають вчений ступнь, а також успшно анестезолога та вищих посадових осб.
закнчили клнчну ординатуру або аспрантуру.
4. Медична сестра зобовТязана:
3. Завдуючий експрес лабораторю у свой дяльност пдпорядковуться Х готувати до роботи наркозну, дихальну апаратуру та нше спецальне обладнання завдуючому анестезологчним вддленням.
та слдкувати за його справнстю;
Х готувати системи для нфузйно терап;
4. Завдуючий експрес лабораторю керуться у свой дяльност положенням про Х готувати потрбн медикаментозн засоби розчини для нфуз, вести х облк як вддлення анестезолог, даним Положенням та ншими офцйними документами.
при проведенн анестез, так при проведенн нтенсивно терап;
Х спостергати за змнами стану хворого регулярно вдображати це у вдповднй 5. Завдуючий експрес лабораторю несе безпосередню вдповдальнсть за:
документац (наркозна карта, листок нтенсивного спостереження кування Х органзацю лабораторно клнко дагностично служби у вддленн тощо);
анестезолог;
Х суворо дотримуватись сантарно ггнчного режиму в анестезологчному Х органзацю проведення заходв, спрямованих на пдвищення квалфкац вддленн;
медичного персоналу експрес лаборатор;
Х систематично пдвищувати свою професйну квалфкацю, проходити атестацю Х впровадження нових методик дослдження прогресивних методв роботи;
кожн чотири роки.
Х свочасне складання та подання звту про дяльнсть експрес лаборатор у визначеному порядку.
5. Медична сестра ма право:
Х проводити наркоз лише пд контролем каря анестезолога, який несе 6. Завдуючий експрес лабораторю ма право:
вдповдальнсть за його проведення. Дозвл медичнй сестр на проведення Х брати безпосередньо участь у вдбор розстановц карських середнх наркозу да кар анестезолог в залежност вд рвня пдготовки, стажу медичних кадрв експрес лаборатор;
досвду;
Х перевряти врогднсть проведення лабораторних дослджень карями Х один раз у три роки пдвищувати свою квалфкацю на курсах удосконалення;
лаборантами яксть ведення медично документац;
брати участь у науково практичних сестринських конференцях.
Х органзовувати проводити практичн заняття з метою освоння нових методик лабораторно дагностичних дослджень;
Х висувати на обговорення ради кувально профлактичного закладу питання, повТязан з покращенням дяльност експрес лаборатор;
Х пдвищувати квалфкацю на курсах удосконалення карв кожн пТять рокв.
120 ПОЛОЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ про лаборанта з вищою освтою експрес лаборатор структурних пдроздлв про лаборанта з середньою освтою експрес лаборатор структурного пдроздлу служби анестезолог служби анестезолог 1. На посаду лаборанта з вищою освтою вддлення анестезолог призначаться 1. На посаду лаборанта з середньою освтою вддлення анестезолог спецалст, який пройшов вдповдну пдготовку волод методиками лабораторних призначаться спецалст з середньою спецальною освтою, який ма пдготовку обстежень важливих функцй органзму.
може виконувати лабораторн дослдження.
2. Лаборант з вищою освтою веде всю роботу, яка вимага спецально пдготовки 2. Лаборант з середньою освтою безпосередньо пдпорядковуться завдуючому з проведення рзних видв аналзв, в першу чергу експрес дагностики у хворих, як експрес лабораторю та лаборантам з вищою освтою.
потребують нтенсивно терап.
3. У свой робот лаборант з середньою освтою керуться положенням про 3. Лаборант з вищою освтою безпосередньо пдпорядкований завдуючому вддлення вдповдний кувально профлактичний заклад, вддлення анестезолог, даним анестезолог викону роботу пд його кервництвом вдповдно до Положення про Положенням та ншими офцйними документами, а також розпорядженнями вддлення анестезолог, даного Положення та нших офцйних документв.
вказвками лаборанта з вищою освтою.
Лаборант з середньою освтою зобовТязаний:
4. У вдповдност з завданнями вддлення анестезолог лаборант з вищою Х проводити лабораторн дослдження пд кервництвом лаборанта з вищою освтою забезпечу несе безпосередньо вдповдальнсть за:
освтою самостйно;
Х свочаснсть достоврнсть лабораторних дослджень, проведених у хворих за Х слдкувати за станом справнстю лабораторного обладнання та приладв;
заявкою каря анестезолога пд час знеболювання та операц, при Х вести медичну документацю;
проведенн реанмацйних заходв, а також при проведенн нтенсивно терап;
Х систематично пдвищувати свою квалфкацю.
Х систематичне проведення занять з навчання пдвищення квалфкац пдпорядкованих йому працвникв;
Х органзацю роботи пдпорядкованого йому середнього молодшого медичного персоналу та за яксть його роботи;
Х рацональне використання технки, експлуатацю збергання спецального лабораторного обладнання приладв.
5. Лаборант з вищою освтою зобовТязаний:
Х використовувати у свой робот нов методи методики, як дають можливсть розширити можливост свочасного контролю за життвими функцями органзму пд час знеболювання, реанмац та нтенсивно терап, враховуючи наявне лабораторне обладнання;
Х брати участь у клнчних конференцях як у вддленнях анестезолог, так в карн;
Х допомагати черговому (лкуючому) карев в нтерпретац одержаних результатв бохмчних клнчних дослджень.
6. Лаборант з вищою освтою чергу згдно з затвердженим графком.
7. Лаборант з вищою освтою ма право кожн пТять рокв пдвищувати свою квалфкацю на баз Кивсько медично академ пслядипломно освти, нститутв (факультетв) удосконалення карв.
122 псля хрургчного кування.
ПОЛОЖЕННЯ 1.6. Хрургчна патологя:
про порядок госпталзац у вддлення анестезолог з жками для нтенсивно 1.6.1. Травма та полтравма псля хрургчного кування.
терап та вддлення нтенсивно терап 1.6.2. Псляоперацйний перод, який потребу динамчно корекц порушень фзологчних функцй.
1. Госпталзаця у вддлення нтенсивно терап загального профлю для 1.6.3. Новонароджен з хрургчною патологю та в псляоперацйному перод.
дорослих дтей при розвитку наведених нижче захворювань та патологчних 1.6.4. Для проведення повного та часткового парентерального харчування.
станв:
1.7. За спецальними показаннями:
1.1. Гостр розлади дихання:
1.7.1. Для проведення гемодиалзу.
1.1.1. Задишка за участю допомжно мускулатури.
1.7.2. Для проведення плазмоферезу, плазмосорбц та гемосорбц.
1.1.2. Наявнсть стйкого цанозу.
1.7.3. Для проведення замнного переливання кров.
1.1.3. Патологчний тип дихання.
1.7.4. Екзогенна нтоксикаця будь яко етолог, в тому числ без чтких 1.1.4. Гостр порушення прохдност дихальних шляхв будь якого походження.
клнчних ознак отруння та за сумнвних анамнестичних даних.
1.1.5. Розвиток пневмотораксу, гдротораксу, гемотораксу.
1.7.5. Стан псля електротравми.
1.1.6. Стафлококова деструкця легень.
1.7.6. Стан псля утоплення.
1.1.7. Пневмоня з прогресуючою дихальною недостатнстю.
1.7.7. Стан псля странгуляцйно асфкс.
1.1.8. Стенозуючий ларинготрахет.
1.8. Гостр розлади терморегуляц:
1.1.9. Астматичний статус.
1.8.1. Гперпрекся пд час лихоманки, стйка до д жарознижуючих препаратв.
1.2. Розлади кровообгу.
1.8.2. Злояксна гпертермя, тепловий удар, теплове виснаження.
1.2.1. Гостра серцево судинна недостатнсть, що супроводжуться тахкардю або 1.8.3. Гпотермя будь якого характеру.
брадикардю, венозною гпертензю за манометричними та клнчними 1.9. Гостра ендокринна недостатнсть, яка супроводжуться розладами життво показниками.
важливих функцй - дихання, кровообгу, та метаболзму.
1.2.2. Гостр стйк порушення ритму серця будь яко етолог.
1.2.3. Гострий тромбоз магстральних судин.
1.2.4. Гостра гповолемя, яка не повТязана з неприпиненою кровотечею.
2. Госпталзаця дтей у вддлення нтенсивно терап та палати нтенсивно 1.2.5. Шок будь яко етолог.
терап проводиться незалежно вд причини, що зумовила розвиток критичного 1.2.6. Постасистолчний синдром.
стану дитини, його територально належност, епдпоказань, та адмнстративно 1.3. Розлади функц шлунково кишкового тракту.
територального пдпорядкування кувально профлактичного закладу.
1.3.1. Гострий дарейний синдром, що супроводжуться некомпенсованою гповолемю.
3. Дитяч вддлення нтенсивно терап та палати нтенсивно терап постйно 1.3.2. Стеноз плоруса з вдсутнстю пасажу з шлунка.
працюють в ургентному режим не можуть бути орнтован на планов 1.3.3. Хмчн та термчн пошкодження порожнини рота, горлянки, стравоходу.
надходження хворих.
1.3.4. Гостра печнкова недостатнсть будь яко етолог.
1.4. Порушення функц нирок.
4. Тривалсть перебування у вддленн нтенсивно терап та палатах нтенсивно 1.4.1. Гостра ниркова недостатнсть будь яко етолог.
терап визначаться перодом часу, потрбним для стйкого вдновлення основних 1.5. Порушення функц центрально нервово системи.
фзологчних параметрв дихання, кровообгу та метаболзму.
1.5.1. Кома будь яко етолог.
1.5.2. Судоромний статус будь яко етолог.
5. Протипоказаннями для госпталзац у вддлення нтенсивно терап та палати 1.5.3. Гострий енцефалт та меннгоенцефалт з порушенням основних життвих нтенсивно терап вс нкурабельн стани, що безперспективн для клнчно функцй, у тому числ меннгококовий.
ремс.
1.5.4. Ботулзм, правець.
1.5.5. Висхдний та нисхдний полрадикулоневрит.
1.5.6. Тяжка черепно мозкова травма, що не потребу хрургчного кування чи 124 Зарестровано Мнстерством юстиц МНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ УКРАпНИ за N 895/11175 вд 16.08.2005 Статус: Чинний Укранський центр науково медично нформац Та патентно лцензйно роботи МНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ УКРАпНИ (Укрмедпатентнформ) № НАКАЗ НФОРМАЦЙНИЙ ЛИСТ N 385 01.08. м.Кив ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ Про нфекцйну безпеку донорсько кров Випуск з проблеми ГОЛОВНОМУ СПЕЦАЛСТУ ПЕДАТРУ, та компонентв "Гематологя та трансфузологя" ДИТЯЧОМУ ГЕМАТОЛОГУ, НЕОНАТОЛОГУ, З метою пдвищення рвня нфекцйно безпеки донорсько кров, компонентв ДИТЯЧОМУ АНЕСТЕЗОЛОГУ, та препаратв, що заготовлюються та випускаються закладами переливання кров Пдстава: ршення ПК ТРАНСФУЗОЛОГУ Украни для потреб охорони здоровТя населення, згдно з Законом Украни СТПро Протокол № вд 2003 р. УПРАВЛННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, донорство кров та компонентвТТ на виконання Програми розвитку донорства ОБЛАСНОп кров та компонентв на 2002 2007 роки, затверджено постановою Кабнету Випуск з проблеми СЕВАСТОПОЛЬСЬКОп ТА КИпВСЬКОп Мнстрв Украни вд 26.10.2001 № Гематологя та трансфузологя МСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ АДМНСТРАЦЙ НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ 1.1. Порядок карантинзац донорсько плазми, що додаться.
ГЕМОТРАНСФУЗЙ У ДТЕЙ 1.2. Порядок медичного обстеження донорв кров та(або) компонентв, що УСТАНОВА РОЗРОБНИК:
додаться.
УСТАНОВА РОЗРОБНИК: УКЛАДАЧ:
2. Мнстру охорони здоровТя Автономно Республки Крим, начальникам Головний трансфузолог МОЗ Украни управлнь охорони здоровТя обласних, Севастопольсько мсько, Головного професор П.М. Перехрестенко управлння охорони здоровТя медичного забезпечення Кивсько мсько нститут гематолог та Головний дитячий гематолог МОЗ держадмнстрацй запровадити у практику роботи закладв переливання кров:
трансфузолог АМН Украни Х обовТязкову карантинзацю вс заготовлено донорсько плазми;
Украни ст.н.сп. В.Д. Дроздова Х застосування фльтрв для видалення лейкоцитв при заготвл та переливанн Головний педатр МОЗ Украни компонентв донорсько кров;
професор В.В.Бережний Х використання одноразових стерильних вакуумних проброк для лабораторного обстеження донорсько кров.
м.Кив 3. Директору Департаменту органзац та розвитку медично допомоги населенню Тарану В.М. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на На сучасному етап розвитку трансфузйно медицини, з прагненням до так звано державну рестрацю до Мнстерства юстиц Украни.
УбезкровноФ медицини, актуальним ста питання про зменшення переливання 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Мнстра Рибчука В.О.
компонентв кров. Однак у повсякденнй кувальнй практиц, в тому числ в неонатолог педатр, компоненти з донорсько кров використовуються Мнстр М.к. Полщук достатньо широко, наприклад:
Х пренатальн трансфуз еритроцитв при гострй внутршньоутробнй анем;
Х пренатальн трансфуз концентрату тромбоцитв з метою корекц гостро тромбоцитопен внаслдок внутршньоутробно аломунзац;
Х компоненти кров для замнних трансфузй у новонароджених (перероблена цльна кров продукт з 0 Rh(D) негативних еритроцитв та AB Rh(D) негативно свжозаморожено плазми);
126 Х трансфуз еритроцитв при анем недоношених немовлят;
МНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВТЯ УКРАпНИ Х замщуюч трансфуз еритроцитв, тромбоцитв та плазми у новонароджених та НАКАЗ № малюкв вком до 1 го року (вддлення нтенсивно терап) маленьким обСмом;
19 грудня 1997 року Х повторн трансфуз еритроцитв, тромбоцитв та плазми у хворих з патологю систе ЗАРЕкСТРОВАНО ми кров (гемолтичн анем, апластичн анем, гемобластози, профузн кровотеч в Мнстерств юстиц Украни внаслдок тромбоцитопен, тромбоцитопат, гемофля, хвороба Вллебранда);
14 счня 1998р. №14/ Х замщуюч трансфуз компонентв кров в хрург для дтей вком до 2 х рокв;
Х замщуюч трансфуз еритроцитв у раз екстракорпоральних методв ПРО ПОДАЛЬШЕ УДОСКОНАЛЕННЯ АТЕСТАЦп ЛКАРВ детоксикац та деяк нш. З метою подальшого удосконалення атестац карв НАКАЗУЮ:
Водночас внаслдок трансфузй компонентв кров сну високий ризик розвитку 1. Затвердити:
побчних ефектв. Перш за все це мунн та немунн трансфузйн реакц Х Положення про порядок проведення атестац карв (додаться).
(гемолтичн, негемолтичн, гемотрансмсивн нфекц, цитратна нтоксикаця, Х Номенклатуру карських спецальностей (додаться).
бактеральне забруднення та н.).
Значна кльксть небажаних небезпечних побчних ефектв виника через Начальникам головних управлнь управлнь Мнстерства охорони здоровТя Украни, присутнсть лейкоцитв у компонентах кров: Мнстру охорони здоровТя Автономно Республки Крим, начальникам управлнь охорони Х мунзаця до лейкоцитарних антигенв (HLA аломунзаця);
здоровТя обласних, Кивсько та Севастопольсько мських державних адмнстрацй, Х фебрильн негемолтичн трансфузйн реакц;
головним державним сантарним карям областей, мст Кива та Севастополя, Х розвиток рефрактерност до тромбоцитв;
кервникам установ, закладв та органзацй республканського пдпорядкування Х трансмся патогенв (цитомегаловрус, врус Епштейна Барр, Т мфотропний переглянути до 1 лютого 1998 р. склад атестацйних комсй.
врус людини та н.);
Головному управлнню закладв освти, ректорам вищих медичних закладв освти Х муносупреся (псляоперацйн нфекц, реактиваця врусв, рецидиви пухлин). 3 4 го рвнв акредитац, що мають факультети пслядипломно освти, та ректорам закладв пслядипломно освти:
Для запобгання гемотрансфузйних реакцй та ускладнень необхдно суворо 3.1. Органзувати протягом 1998 року передатестацйн цикли за спецальностями додержуватись нструкцй з переливання компонентв кров. згдно з номенклатурою карських спецальностей.
Для профлактики ускладнень, повТязаних з присутнстю лейкоцитв у Наказ Мнстерства охорони здоровТя Украни вд 21.11.91 № 168 УПро подальше удоско компонентах донорсько кров, в пренатальному перод, у новонароджених дтей налення атестац карвФ з змнами доповненнями до нього (накази МОЗ Украни вд вком до 2 рокв необхдно використовувати для трансфузй компоненти кров з 09.06.93 № 130, вд 01.06.95 № 97, вд 19.02.96 № 32) вважати таким, що втратив чиннсть.
видаленими лейкоцитами. Згдно з УКервництвом Ради квропи з заготвл, Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Мнстра використання та контролю якост компонентв кровФ (7 видання, 2001 рк) Богатирьову Р.В.
встановлений стандарт лейкоцитзбднених компонентв кров 1х106 лейкоцитв Мнстр А.М. Сердюк на дозу клтинного компонента кров. Цей стандарт обовТязковим для гемотрансфузй у неонатолог педатр.
Найбльш зручним та ефективним методом видалення лейкоцитв фльтраця.
ПОГОДЖЕНО:
Спецальн фльтри, як видаляють з клтинних компонентв кров до 99 99,9% Заступник Мнстра прац Украни О.П.Товстенко лейкоцитв, можуть бути використан як у центрах кров пд час заготвл Голова ЦК профсплки працвникв компонентв кров, так безпосередньо у жка хворого.
охорони здоровТя Украни Т.Л. Казарна Застосування лейкоцитарних фльтрв може не тльки захистити вд врусно нфекц, але й пдвищити кувальну ефективнсть гемотрансфузй. Доведено, що при використанн фльтровано еритроцитно маси прирст гемоглобну та еритроцитв бльш значущим, нж при стандартних трансфузях. Можна казати про економчний ефект використання лейкоцитарних фльтрв, тому що скорочуться потреба в трансфузях еритроцитв, знижуться ризик нфекцйних ускладнень, скорочуться термн перебування хворого в стацонар.
128 ЗАТВЕРДЖЕНО 1.7.1. Проводить атестацю кервникв, штатних та позаштатних головних наказом Мнстерства охорони здоровТя Украни спецалств Мнстерства охорони здоровТя Автономно Республки Крим, управлнь вд 19 грудня 1997 р. № 359 охорони здоровТя обласних, Кивсько та Севастопольсько мських державних ЗАРЕкСТРОВАНО адмнстрацй, сантарно епдемологчних станцй Автономно Республки Крим, в Мнстерств юстиц Украни 14 счня 1998 р. № 14/2454 областей, мст Кива та Севастополя, кервникв спецалств закладв охорони ПОЛОЖЕННЯ здоровТя, пдпорядкованих МОЗ Украни.
про порядок проведення атестац карв У Центральнй атестацйнй комс атестуються вдповдно до профлю клнчно та сантарно епдемологчно роботи науков та науково педагогчн працвники . ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ вищих медичних закладв освти 3 - 4 го рвнв акредитац, закладв 1.1. Атестаця карв проводиться з метою пдвищення вдповдальност за пслядипломно освти, науково дослдних медичних установ, як у встановленому ефективнсть яксть роботи, рацональншо розстановки кадрв фахвцв з порядку допущен до карсько дяльност згдно з цим Положенням.
урахуванням х професйно майстерност, досвду та складност виконуваних робт. 1.7.2. Виршу питання легалзац посвдчень про наявнсть квалфкацйних Атестаця важливою формою морального та матерального стимулювання, категорй, виданих за межами Украни.
спрямована на удосконалення дяльност закладв охорони здоровТя щодо 1.7.3. Розгляда скарги на ршення атестацйних комсй на мсцях з питань подальшого полпшення надання медично допомоги населенню. присвоння квалфкацйних категорй.
1.2. Основним завданням атестац визначення рвня професйно пдготовки 1.7.4. Здйсню методичне кервництво роботою атестацйних комсй в Укран.
карв, оцнка трудово дяльност, можливост подальшого використання 1.8. Члени атестацйно комс входять до складу на добровльних засадах.
спецалств, пдвищення х квалфкац. У проведенн атестацй повинн брати участь не менше 2/3 клькост членв 1.3. Встановлюються так види атестац: комс. Ршення ухвалються бльшстю голосв присутнх. При рвност голосв Х атестаця на визначення знань практичних навикв з присвонням голос голови комс виршальним.
(пдтвердженням) звання Улкар спецалстФ;
1.9. Засдання атестацйних комсй проводяться не рдше одного разу в квартал, Х атестаця на присвоння квалфкацйно категор;
згдно з щорчним графком, який затверджуться перед початком нового Х атестаця на пдтвердження квалфкацйно категор. календарного року кервником закладу освти або органу охорони здоровТя, при 1.4. Атестаця на визначення знань та практичних навикв з присвонням яких створен комс.
(пдтвердженням) звання Улкар спецалстФ проводиться комсями, що Атестацйна комся веде протоколи свох засдань. Протоколи та документи створюються при вищих медичних закладах освти 3 4 го рвнв акредитац та атестованих пдлягають зберганню в установленому порядку.
закладах пслядипломно освти. 1.10. Атестаця на присвоння (пдтвердження) квалфкацйних категорй 1.5. Атестаця на присвоння (пдтвердження) квалфкацйних категорй проводиться за бажанням каря. Лкар, як протягом року псля закнчення проводиться комсями, що створюються при Мнстерств охорони здоровТя рчного строку з моменту попередньо атестац не виявили бажання не подали Украни (Центральна атестацйна комся), Мнстерств охорони здоровТя документи на чергову атестацю, крм випадкв, передбачених п. 4.2 цього Автономно Республки Крим, управлннях охорони здоровТя обласних, Кивсько Положення, та кар, яким за ршенням атестацйно комс вдмовлено у та Севастопольсько мських державних адмнстрацй, сантарно присвонн (пдтвердженн) друго квалфкацйно категор, пдлягають атестац епдемологчних станцях Автономно Республки Крим, областей, мст Кива та на визначення знань та практичних навикв з пдтвердженням звання Улкар Севастополя. спецалстФ псля проходження стажування.
1.6. Атестацйн комс при Мнстерств охорони здоровТя Автономно Республки Особи, яким присвона квалфкацйна категоря, проходять атестацю на Крим, управлннях охорони здоровТя обласних, Кивсько та Севастопольсько пдтвердження не рдше одного разу в пТять рокв.
мських державних адмнстрацй, сантарно епдемологчних станцях Автономно За бажанням спецалста атестаця на присвоння квалфкацйно категор може Республки Крим, областей, мст Кива та Севастополя проводять атестацю карв бути проведена через менший строк, але не ранше, нж через один рк з моменту безпосередньо пдпорядкованих закладв охорони здоровТя. попередньо атестац.
Лкар, як працюють у закладах охорони здоровТя, пдпорядкованих вдомствам, що не 1.11. У раз виявлення стотних недолкв у робот каря кервник органу чи мають свох атестацйних комсй, проходять атестацю з додержанням вимог цього закладу охорони здоровТя може направити подання в атестацйну комсю про Положення в атестацйних комсях системи Мнстерства охорони здоровТя Украни. зняття квалфкацйно категор чи про вдмову в пдтвердженн звання каря 1.7. Центральна атестацйна комся: спецалста, незалежно вд строку присвоння (пдтвердження) категор чи звання.
130 Подання розглядаться в комс у порядку, зазначеному нижче, але без Х коп дипломв про освту та нш документи, що в установленому порядку дають попереднього проходження передатестацйного циклу подання звту про право займати конкретну карську посаду;
професйну дяльнсть за останн три роки роботи. Х заповнений атестацйний листок встановленого зразка (додаток ).
У комсю можуть бути представлен також нш матерали, що характеризують 2. АТЕСТАЦЯ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИКВ З пдготовку та практичну дяльнсть особи, яка атестуться.
ПРИСВОкННЯМ (ПДТВЕРДЖЕННЯМ) ЗВАННЯ УЛКАР СПЕЦАЛСТФ 2.4. Атестацю на визначення знань та практичних навикв проводять за 2.1. Атестац на визначення знань та практичних навикв з присвонням звання спецальностями, передбаченими Номенклатурою карських спецальностей, та з каря спецалста з конкретно карсько спецальност пдлягають особи, як урахуванням вимог квалфкацйних характеристик карв спецалств, як закнчують навчання в нтернатур, клнчнй ординатур або аспрантур з ц затверджуються Мнстерством охорони здоровТя Украни.
спецальност, якщо останн ще не мають сертифката каря спецалста з даного Лкарем спецалстом одн з спецальностей, що передбачена Номенклатурою, фаху, а також особи, як у порядку, передбаченому наказом МОЗ Украни вд може бути кар, який закнчив нтернатуру, магстратуру, клнчну ординатуру або 25.12.92 №195, допущен до карсько дяльност та пройшли курси спецалзац, аспрантуру з ц спецальност ма сертифкат каря спецалста, а також особа, стажування або нш види пдготовки. яка в установленому порядку допущена до карсько дяльност, пройшла курси Зазначена атестаця з присвонням (пдтвердженням) звання каря спецалста спецалзац, стажування або нш види пдготовки та ма необхдну за програмою ма передувати зайняттю особою карсько посади в закладах охорони здоровТя, теоретичну практичну пдготовку за свою спецальнстю, волод сучасними що вдповда цй спецальност, або здйсненню медично практики за цю методами профлактики, дагностики та кування хворих.
спецальнстю на пдпримницьких засадах. 2.5. За результатами атестац на визначення знань та практичних навикв комся Особи, як до виходу цього Положення уже працювали за одню з карських прийма так ршення: присвоти або вдмовити у присвонн, пдтвердити або спецальностей, вважаються такими, що мають звання каря спецалста з ц вдмовити у пдтвердженн звання каря спецалста з конкретно карсько спецальност допускаються до атестац на присвоння квалфкацйно категор спецальност.
згдно з цим Положенням. При рвнй клькост голосв виршальним голос голови комс. Результати Особи, як не працювали бльше трьох рокв за конкретною карською атестац доводяться до вдома атестованого одразу псля закнчення засдання спецальнстю, та особи, як свочасно не пройшли атестацю на квалфкацйну комс.
категорю або яким вдмовлено у присвонн (пдтвердженн) друго 2.6. Протокол з ршенням атестацйно комс про присвоння (пдтвердження) квалфкацйно категор, не можуть займатися карською дяльнстю з ц звання каря спецалста з конкретно карсько спецальност затверджуться у спецальност без попереднього проходження стажування у порядку, десятиденний строк наказом по закладу освти, при якому створена комся.
передбаченому наказом МОЗ Украни вд 17.03.93 №48. Особ, якй за результатами атестац на визначення знань та практичних навикв 2.2. Склад атестацйно комс, яка проводить атестацю на визначення знань та присвоно (пдтверджено) звання каря спецалста з конкретно карсько практичних навикв з присвонням (пдтвердженням) звання каря спецалста, спецальност, закладом освти видаться сертифкат встановленого зразка (додаток добираться затверджуться ректором вищого медичного закладу освти, де 2), а якй вдмовлено в цьому Ч витяг з протоколу засдання комс, заврений проводиться пдготовка або перепдготовка карв. закладом освти, Ч не пзнше трьох днв з моменту затвердження протоколу Голова комс призначаться з числа висококвалфкованих спецалств наказом засдання комс.
Мнстерства охорони здоровТя Украни. Ршення атестацйно комс, за яким особ вдмовлено у присвонн До складу атестацйно комс на правах членв входять: проректор з кувально (пдтвердженн) звання каря спецалста з конкретно карсько спецальност, роботи вищого медичного закладу освти (закладу пслядипломно освти), декан може бути оскаржено поданням заяви до Мнстерства охорони здоровТя Украни у вдповдного факультету або його заступник, завдуюч кафедрами, професори або двотижневий строк з моменту видач витягу з протоколу засдання комс, доценти профльних кафедр, спецалсти органв (закладв) охорони здоровТя, завреного закладом освти.
професори доценти нших закладв освти, працвники науково дослдних У таких випадках звльнення особи з посади каря нтерна (стажиста) нститутв, представники профсплкових органв, асоцацй карв тощо. затримуться до прийняття Мнстерством вдповдного ршення.
2.3. Для атестац на визначення знань та практичних навикв з присвонням 2.9. Особа, якй за результатами атестац на визначення знань та практичних (пдтвердженням) звання каря спецалста у комсю не пзнше нж за тиждень до навикв вдмовлено у присвонн (пдтвердженн) звання каря спецалста з початку засдання подаються так документи: конкретно карсько спецальност, може бути прийнята на роботу, за згодою, на Х письмова заява;
посаду середнього медичного працвника.
132 3. АТЕСТАЦЯ НА ПРИСВОкННЯ КВАЛФКАЦЙНОп КАТЕГОРп друкованого тексту, викладаються основн функц та особливост його професйно 3.1. До атестац на присвоння квалфкацйних категорй допускаються кар дяльност, показники роботи, передбачен статистичними формами, х аналз тощо.
спецалсти за спецальностями, передбаченими Номенклатурою карських Атестацйною комсю звт каря направляться на рецензю спецальностей, як працюють за сертифкатом каря спецалста та закнчили висококвалфкованим спецалстам.
протягом року перед атестацю передатестацйний цикл в заклад пслядипломно 3.6. Атестацйна комся виносить ршення про присвоння карю спецалсту освти або на факультет пслядипломно освти. квалфкацйно категор на пдстав реценз на звт, документв, поданих Вд передатестацйного циклу звльняються науково педагогчн працвники вдповдно до п. 3.4, та спвбесди з спецалстом.
кафедр закладв пслядипломно освти факультетв пслядипломно освти, якщо Встановлювати категор, що вище нж рекомендован закладом освти або вони атестуються за профлем кафедри. - спецалсти складають тльки факультетом пслядипломно освти, комс не дозволяться.
передатестацйний спит. 3.7. Квалфкаця карв спецалств визначаться атестацйною комсю за Лкар спецалсти, як закнчили навчання в клнчнй ординатур чи аспрантур трьома квалфкацйними категорями:
мають необхдний стаж практично роботи за даною спецальнстю, допускаються протягом року псля закнчення навчання до атестац на присвоння ДРУГА КВАЛФКАЙНА КАТЕГОРЯ (пдтвердження) квалфкацйно категор без проходження передатестацйного присвоються карям спецалстам з стажем роботи з дано спецальност на циклу. Передатестацйний спит вони складають перед закнченням навчання на менше пТяти рокв, як мають необхдну за програмою теоретичну та практичну кафедрах закладв пслядипломно освти, факультетв пслядипломно освти, на пдготовку за свою спецальнстю, володють сучасними методами профлактики, яких створен екзаменацйн комс за вдповдним фахом. дагностики кування хворих.
3.2. Комплектування передатестацйних циклв проводиться вдповдно до Лкарям, як працюють у сльських карських амбулаторях та дльничних карнях, щорчно потреби закладв охорони здоровТя у навчанн карв, як пдлягають на посадах карв епдемологв, паразитологв, карв з ггни прац, ггни дтей та атестац. пдлткв, ггни харчування та комунально ггни санепдстанцй, що розташован у Видача путвок на передатестацйний цикл проводиться закладом пслядипломно сльських районах, на посадах дльничних терапевтв та дльничних педатрв, карв освти або факультетом пслядипломно освти вдповдно до подання органу швидко допомоги, станцй сантарно авац, друга квалфкацйна категоря може охорони здоровТя або за особистою заявою каря спецалста. бути присвона, коли стаж роботи становить не менше трьох рокв.
3.3. Псля закнчення передатестацйного циклу екзаменацйною комсю, яка створються на вдповднй кафедр, проводиться спит. Лкарям, як успшно склали ПЕРША КВАЛФКАЦЙНА КАТЕГОРЯ спит, закладом освти видаться свдоцтво встановленого зразка (додаток 3) з присвоються карям спецалстам з стажем роботи з дано спецальност не рекомендацю про присвоння вдповдно квалфкацйно категор. менше семи рокв, як мають необхдну за програмою теоретичну та практичну Лкар, як отримали незадовльну оцнку на спит, псля передатестацйного пдготовку за свою та сумжними спецальностями, володють сучасними методами циклу допускаються до складання повторного спиту тльки псля закнчення нового профлактики, дагностики кування хворих.
передатестацйного циклу в порядку, встановленому Положенням, затвердженим Лкарям, як працюють у сльських карських амбулаторях та дльничних карнях, на наказом МОЗ Украни вд 18.05.94 № 73. посадах карв епдемологв, паразитологв, карв з ггни прац, ггни дтей та 3.4. Лкар, як бажають пройти атестацю на присвоння квалфкацйно пдлткв, ггни харчування та комунально ггни санепдстанцй, що розташован у категор, подають необхдн документи в територальну атестацйну комсю не сльських районах, на посадах дльничних терапевтв та дльничних педатрв, карв пзнше нж за два мсяц до початку роботи. швидко допомоги, станцй сантарно авац, перша квалфкацйна категоря може бути В атестацйну комсю подаються: заява каря, звт про професйну дяльнсть за присвона, коли стаж роботи становить не менше пТяти рокв.
останн три роки, затверджений кервником установи, в якй кар працю, коп дипломв, трудово книжки, сертифката каря спецалста або посвдчення про ВИЩА КВАЛФКАЦЙНА КАТЕГОРЯ наявнсть квалфкацйно категор, якщо таке було видано ранше, свдоцтво присвоються карям спецалстам, як мають стаж роботи з дано спецальност закладу освти або факультету удосконалення карв про складання спиту псля не менше 10 рокв високу теоретичну та практичну професйну пдготовку згдно з закнчення передатестацйного циклу, заповнений атестацйний листок. програмою, володють сучасними методами профлактики, дагностики кування Лкар, як змнювали мсце роботи за останн 3 роки, подають звти також з хворих за свою та сумжними спецальностями.
попереднх мсць роботи, затверджен кервниками цих закладв. Лкарям, як працюють у сльських карських амбулаторях та дльничних карнях, на 3.5. У звт, який кар готу у довльнй форм обсягом не бльше 20 сторнок посадах карв епдемологв, паразитологв, карв з ггни прац, ггни дтей та 134 пдлткв, ггни харчування та комунально ггни санепдстанцй, що розташован у До стажу роботи для проходження атестац за спецальностями УДезнфекцйна сльських районах, на посадах дльничних терапевтв та дльничних педатрв, карв справаФ, УПаразитологяФ, УБактерологяФ, УВрусологяФ, УЛабораторна мунологяФ швидко допомоги, станцй сантарно авац, вища квалфкацйна категоря може бути зараховуться перод роботи за спецальнстю УЕпдемологяФ.
присвона, коли стаж роботи становить не менше семи рокв. До стажу роботи для проходження атестац за спецальнстю УГгна працФ, 3.8. При присвонн квалфкацйних категорй рекомендуться дотримуватися УГгна харчуванняФ, УГгна дтей пдлтквФ, УКомунальна ггнаФ, УРадацйна послдовност: друга, перша, вища. ггнаФ зараховуться перод роботи за спецальнстю УЗагальна ггнаФ.
3.9. До стажу роботи за спецальнстю для атестац на квалфкацйну категорю 3.14. Атестаця карв може проводитись за спецальностями як за основним зараховуються перод роботи, навчання в нтернатур, магстратур, клнчнй мсцем роботи, так за сумсництвом.
ординатур та аспрантур за цю спецальнстю. 3.15. Лкар, як працюють в органах охорони здоровТя, комтетах профсплки Робота в органах охорони здоровТя, служба у Збройних Силах та нших вйськових працвникв охорони здоровТя, Товариства Червоного Хреста, доврен кар формуваннях зараховуться до стажу роботи за будь якою спецальнстю. Приватна комтетв профсплок нших галузей можуть атестуватися за спецальнстю карська дяльнсть за одню з карських спецальностей, що пдтверджуться УОрганзаця управлння охороною здоровТяФ, а також за ншими спецальностями, вдповдними документами, зараховуться до стажу роботи з ц спецальност. якщо вони працюють за сумсництвом у закладах охорони здоровТя.
3.10. Лкарям органзаторам охорони здоровТя до стажу роботи за спецальнстю 3.16. Особовий склад атестацйних комсй затверджуться наказом органу УОрганзаця управлння охороною здоровТяФ зараховуться перод навчання в охорони здоровТя, при якому вони створюються.
клнчнй ординатур аспрантур за будь якою спецальнстю. До складу атестацйно комс входять: кервн працвники, головн спецалсти 3.11. Лкарям за спецальнстю УМедицина невдкладних станвФ до стажу роботи Мнстерства, управлнь охорони здоровТя, представники вдповдних профсплкових для проходження атестац з ц спецальност зараховуться перод роботи карем органв, асоцацй карв, кервники закладв охорони здоровТя, науково педагогчн швидко медично допомоги, карем терапевтом, карем педатром, карем працвники закладв освти, науково дослдних нститутв тощо.
хрургом, карем акушером гнекологом та карем анестезологом. 3.17. За результатами атестац на присвоння квалфкацйно категор комся Лкарям, як працюють на посадах дитячих спецалств, зараховуться стаж прийма так ршення: присвоти квалфкацйну категорю або вдмовити у роботи за цими спецальностями у кувально профлактичних закладах для присвонн квалфкацйно категор з конкретно карсько спецальност.
дорослих навпаки. У раз вдмови у присвонн квалфкацйно категор, на яку претенду кар, Лкарям, як працюють за спецальнстю УПсихатряФ, до стажу роботи для комся може пдтвердити ранше присвону категорю чи понизити .
проходження атестац зараховуться перод роботи за спецальностями Якщо атестаця вдбулася позачергово, час наступно атестац встановлються у УНаркологяФ, УПсихотерапяФ, УСудово психатрична експертизаФ навпаки. новий пТятирчний термн.
Лкарям за спецальнстю УТрансфузологяФ до стажу роботи для проходження 3.18. Протокол з ршенням комс про присвоння квалфкацйно категор атестац з ц спецальност зараховуться перод роботи карем хрургом станц затверджуться наказом по органу охорони здоровТя, при якому створена комся, в (вддлення) переливання кров, карем анестезологом. десятиденний строк з дня атестац.
До стажу роботи для атестац за спецальностями УГастроентерологяФ, 3.19. Лкарям, яким присвоно (змнено) квалфкацйну категорю, органом УДтологяФ, УКардологяФ, УРевматологяФ, УНефрологяФ, УПульмонологяФ, охорони здоровТя, при якому створена атестацйна комся, видаться посвдчення УПдлткова терапяФ, УГератряФ зараховуться перод роботи за спецальнстю затвердженого зразка (додаток 4), а тим, кому пдтверджено попередню присвону УТерапяФ. категорю, ставиться вдповдна вдмтка у ранше виданому посвдченн або До стажу роботи за спецальностями УНеонатологяФ, УДитяча гастроентерологяФ, видаться нове посвдчення, якщо вдсутн мсце для вдмток у попередньому УДитяча кардоревматологяФ, УДитяча пульмонологяФ УДитяча нефрологяФ посвдченн, у двотижневий строк з дня атестац.
зараховуться перод роботи за спецальнстю УПедатряФ. Особам, яким вдмовлено у присвонн друго квалфкацйно категор, видаться До стажу роботи для атестац за спецальностями УСудово медична гстологяФ, витяг з протоколу засдання комс, заврений органом охорони здоровТя у УСудово медична мунологяФ, УСудово медична кримналстикаФ, УСудово медична двотижневий строк з дня атестац.
цитологяФ, УСудово медична токсикологяФ зараховуться перод роботи за 3.20. При незгод каря з результатом атестац вн може оскаржити ршення спецальнстю УСудово медична експертизаФ. атестацйно комс, подавши вдповдну заяву до Центрально атестацйно комс До стажу роботи для атестац за спецальностями УРентгенологяФ, УУльтразвукова в мсячний строк з дня видач (продовження) посвдчення або витягу з протоколу дагностикаФ, УРадонуклдна дагностикаФ, УПроменева терапяФ зараховуться засдання комс.
перод роботи за спецальнстю УРадологяФ. Ршення Центрально комс остаточним.
136 4. АТЕСТАЦЯ НА ПДТВЕРДЖЕННЯ КВАЛФКАЦЙНОп КАТЕГОРп ДОДАТОК Атестац на пдтвердження квалфкацйно категор пдлягають (за бажанням) ДО ПУНКТУ 2.3 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦп ЛКАРВ особи, яким присвон квалфкацйн категор, в строк до 5 рокв з дня АТЕСТАЦЙНИЙ ЛИСТОК попередньо атестац.
Вд атестац на пдтвердження квалфкацйно категор звльняються вагтн Прзвище, мТя, по батьков_ жнки та особи що знаходяться у вдпустц по догляду за дитиною, згдно з чинним Рк народження_ законодавством. Термн х чергово атестац вдповдно переноситься.
Освта_ У випадку виробничо необхдност або з нших обТктивних причин термн атестац (назва закладу освти, факультет, рк закнчення) карв на пдтвердження квалфкацйно категор може бути перенесено наказом по Мсце роботи_ органу охорони здоровТя, де ма атестуватися кар, на строк не бльше одного року.
4.3. Перед атестацю на пдтвердження квалфкацйно категор кар Займана посада на час атестац_ проходять передатестацйний цикл в закладах пслядипломно освти або на Удосконалення за спецальнстю (де, коли, тривалсть) факультетах пслядипломно освти складають спит згдно з Положенням, а) затвердженим наказом МОЗ Украни вд 18.05.94 № 73.
б) У випадках, коли квалфкаця каря не виклика сумнвв членв комс, в) атестаця на пдтвердження квалфкацйно категор може проводитися за г) ршенням атестацйно комс без проходження передатестацйного циклу.
4.4. Мсце проходження атестац карв спецалств на пдтвердження д) квалфкацйно категор та перелк документв, як подаються для проходження, Стаж роботи за спецальнстю_ зазначено в пп. 1.6,1.7,3.4, 3.5 даного Положення.
Pages: | 1 | 2 | 3 | Книги, научные публикации