Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |   ...   | 101 |

Перечень регионально охраняемых видов также требует дальнейшей оптимизации. При составлении этого списка были учтены теоретические принципы и рекомендации материалов проекта Красной книги Крыма [7]: официальный региональный статус присвоен 44 рекомендованным для охраны на Крымском п-ове видам. Остальные таксоны Регионального перечня являются крымскими эндемиками (по В.Н.

Голубеву) [3]. Тем не менее, по данным разных авторов на территории г. Севастополя отмечено 107 видов, предложенных для охраны [1, 2, 5, 6, 7, 10]. В первую очередь, по-видимому, региональный природоохранный статус должен быть установлен для видов, произрастающих в Крыму, Украине или Восточной Европе только в границах г. Севастополя. Этот статус уже имеют Geropogon hybridus, Plantago coronopus, Trifolium echinatum. В Региональный перечень необходимо включить все хорологически уникальные таксоны, т.е.

Gaudinia fragilis, Hippocrepis comosa, Hyacinthella leucophaea, Lagoecia cuminoides, Lens orientalis, Melilotus Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios indicus, Scirpus hippolyti, Tragopogon elatior, Trigonella smyrnea, Valerianella brachystephana и Verbascum undulatum.

Нельзя не согласится с мнением, что под охраной должны быть все эндемичные виды и подвиды.

На наш взгляд эндемичные таксоны, относящиеся, согласно разработанной А.В. Еной созологической квалификации [4], к группе низкого риска (LR) могут получить региональный охранный статус. Анализ собственных и литературных данных [5, 6, 10] показал, что в регионе встречаются 28 эндемиков, которые можно рекомендовать для включения в Региональных перечень: Agropyron ponticum (LRlc), Anthemis dubia (LRlc), A. monantha (LRlc), Androsace taurica (LRlc), Anthyllis taurica (LRlc), Asperula caespitans (LRlc), Campanula taurica (LRlc), Centaurea fuscomarginata (LRcd), Cirsium laniflorum (LRlc), Convolvulus calvertii (LRlc), Dianthus marschallii (LRlc), Elytrigia scythica (LRlc), Galium juzepczukii (DD), Genista albida (LRlc), G. taurica (DD), Linum marschallianum (LRlc), Minuartia pseudohybrida (DD), Poa taurica (LRcd), Salvia demetrii (VU), Satureja taurica (LRcd), Saxifraga irrigua (LRlc), Sideritis taurica (LRcd), S. catillaris (LRcd), Taraxacum pseudomurbeckianum (DD), Teucrium jailae (LRlc), Veronica taurica (LRlc), V. bordzilowskii Juz..

(LRlc), Vincetoxicum juzepczukii (LRnt).

Таким образом, количество видов новой редакции Регионального перечня, необходимо увеличить, и разработать критерии оценки статуса таксона, которые на данный момент отсутствуют. Актуальной проблемой также является расширение списков видов за счет представителей других отделов высших (Bryophytes) и низших (Algae) растений, а также грибов (Fungi).

В заключении отметим, что предусмотренные Положением о Региональном перечне ограничения в природопользовании на территориях, где произрастают охраняемые виды, практически не выполняются.

Часто это связано с отсутствием информации об охраняемых видах растений не только у населения, но и у представителей контролирующих государственных органов. Вопрос дефицита информации может быть в известной степени решен путем издания материалов Регионального перечня в электронном виде. Кроме того, необходимо продолжить дальнейшую инвентаризацию, мониторинг раритетной составляющей флоры региона и вести планомерные популяционные исследования, обеспечить научное ведение государственного кадастра раритетных видов флоры г. Севастополя.

Проблемы сохранения популяций некоторых особо редких видов флоры восточной Европы на Гераклейском полуострове // Заповедники Крыма - 2007: Материалы IV Междунар. науч.Цпракт. конф., посвящ.

10-летию проведения междунар. семинара Оценка потребностей сохранения биоразнообразия Крыма (Гурзуф, 1997), 2 нояб. 2007 г. - Симферополь. - 2007. - Ч.1. - С. 23-30.

Бондарева Л.В. Региональный перечень охраняемых растений г. Севастополя: предложения для новой редакции Голубев В.Н. Биологическая флора Крыма. - Ялта: ГНБС, 1996. - 88 с.

Ена A.B. Созологическая квалификация эндемиков флоры Крыма // Экосистемы Крыма, их опти- мизация и охрана. - 2002. - Симферополь. - Вып. 12. - С. 9-17.

Корженевский В.В., Багрикова Н.А., Рыфф Л.Э., Бондарева Л.В. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды и проблемы их охраны в Севастополе (Крым) // Тр. Никит. ботан. сада. - Ялта, 2004. - Т. 123. - С. 196-211.

арина Т.Г. Природно-антропогенный комплекс заказника Байдарский. - Симферополь:

Н.Оранда, 2008. - 56 с.

Вопросы развития Крыма. Научно-практ. дискус.-аналит. сборник. Вып. 13: Материалы к Красной книге Крыма. - Симферополь: Таврия-плюс. - 1999. - 163 с.

Червона книга Украни. Рослинний свт. / За ред. Я.П. Ддуха - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. - Kiev, 1999.

Ц 346 р.

Seregin A.P. Cоntribution to the flora of the Sevastopol area (the Crimea): a checklist and new records. - Fl.

Medit. - 18. - 2008. - P. 171-246.

ХЕНОБОТА БАЛКИ ДУДчАНИ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ Р-Н) Гавриленко Л.М.

Херсонський державний унверситет, м. Херсон В тепершнй час у звТязку з антропогенними змнами екосистем, вдбуваться постйне скорочення непорушених мсцезростань. Можливсть х збереження залежить вд форми рельфу та наявност Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios заповдност. Одню з цкавих балок, яка входить до територ, що ма статус заповдного урочища Дудчанська балка. Згдно тературного огляду хенологчного обстеження балки Дудчани не проводилося, тому вивчення та аналз хеноботи ц територ актуальним.

Заповдне урочище Стояни ма площу 15га, розташоване бля с. Дудчани Нововоронцовського району, що знаходиться у крайнй пвнчнй правобережнй частин Херсонщини. На пвноч межу з Апостолвським районом Днпропетровсько област, на сход по руслу Днпра з Верхньорогачицьким Великолепетиським, на пвдн з Бериславським Великоолександрвським та заход з Високопльським районами. Балка Дудчани простягаться з пвнчного заходу на пвденний схд довжиною близько 22 км до Каховського водосховища ма площу бля 600 га. У верхнй частин балка роздляться на два рукави - балки Роздерна та Церковна. Праворуч траси Берислав-Нововоронцовка на схилах (правому вому) балки знаходиться село Дудчани. Бльша частина балки (70%) зайнята штучними совими насадженнями.

Значн площ займають сосмуги, що висаджен на вершинах схилв або перетинають вдроги балки в мсцях, куди не сяга вода затоки. Серед порд дерев переважають Quercus robur L., Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthosL. рдше зустрчаються Ailanthus altissima (P. Mill.) Swingle, Ulmus glabra Huds. Серед рослинност переважають травТянист та чагарничково-травТянист фтоценози ксерофтного типу. Степов схили полог, здебльшого представлен рухляком спорадично у середнй та нижнй частин балки, трапляються пщан вдклади у нижнй, затопленй частин балки.

ишайники збиралися пд час експедицйного визду 25 липня 2010 року на територ Дудчансько балки на кор дерев чагарникв, рослинних рештках; на бетоннй плит (антропогенний субстрат); на рунт та на вапняковому рухляку. Було обстежено деклька локалтетв, де вдбирався матерал: 1) верхня частина балки з сосмугами; 2) середня частина балки з чагарниковою рослиннстю; 3) нижня частина балки. Збраний матерал визначали за стандартною методикою [Oxner, 1956, 1968, 1993; Purvis et al., 1992;

Wirth, 1995]. Гербарн колекц збергаються в хенологчному гербар кафедри ботанки Херсонського державного унверситету (KHER).

За результатами тепершнх дослджень встановлено, що хенобота балки Дудчани нарахову видв лишайникв та 3 види хенофльних грибв, що вдносяться до 26 родв, 11 родин. В результат обробки матералу було встановлено, що серед родв провдне мсце займають Lecanora (9 видв), Caloplaca та Ramalina (по 5 видв), а серед родин Lecanoraceae (12 видв), Parmeliaceae (9 видв), Physciaceae та Teloschistaceae (по 8 видв).

За результатами дослдженя встановлено, що серед екологчних груп по вдношенню до субстрату для територ Дудчансько балки характерн епфтн та еплтн лишайники. Основна кльксть видв приурочена до епфтв (36 видв). Значну кльксть лишайникв вдмчено на кор листяних порд дерев у штучних сосмугах (Acer, Quercus, Robinia, Ulmus). Тут основний аспект створювали Lecanora carpinea (L.) Vainio, Melanelia glabra (Schaer.) Essl, Parmelia sulcata Taylor, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., X. polycarpa (Hoffm.) Rieber. На Gleditsia triacanthosL знайдено Bryoria implexa (Hoffm.) Brodo. Цей вид лишайника ранше наводився з Криму (Ходосовцев О.к., Богдан О.В., 2006). На степових схилах спорадично зустрчаються чагарники гемксерофтного типу (Crataegus, Rosa, Spirea, Prunus stepposa, Amygdalus nana, Cotinus coggygria) на х глочках домнуючими видами вдмчено Lecanora carpinea (L.) Vainio, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Xanthoria polycarpa (Hoffm.) Rieber. Тут також вдмчено Amandinea punctata (Hoffm.) Coppins & Scheid., Rinodina pyrina (Ach.) Arnold, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier., Xanthoria parietina (L.) Beltr., X. polycarpa (Hoffm.) Rieber. Вдмчено уражен слан лишайникв на Physcia adcendens (Th. Fr.) H. Olivier, на кор листяних порд дерев (Acer tataricum, Robinia pseudoacacia) хенофльним грибом Athelia arachnoidea (Berk.) Julich. Лхенофльний гриб масово поширений на пвдн Украни, особливо в урбанзованих мсцях. Однак був знайдений на територ захдно Украни [Bielchik et al., 2005]. А також вдмчено у соралях Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier та Ph. tenella (Scop.) DC. хенофльний гриб Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis. Наводився на територ Бургунсько балки, як новий для Украни. Знайдено хенофльний гриб Lichenoconium xanthoriae M.S. Christ на слан Xanthoria polycarpa (Hoffm.) Rieber, який вперше було помчено в зап. Медобори, зарост кущв, на слан Xanthoria candelaria (L.) Kickx (Кондратюк С.Я., Коломць .В., 1997).

На плакорних длянках серед спектру рослинност переважають травТянист та чагарниковотравянист угруповання ксерофтного типу з домнуванням Stipa capillata, S. ucrainica. Тут, на прошарках рунту, були вдмчен Collema tenax (Swartz) Ach. em. Degel. та Placidium squamulosum (Ach.) Breuss.

Еплти представлен на дрбних камнцях та вапняковому рухляку х колонзували лишайники, серед яких частше зустрчалися Caloplaca crenulatella (Nyl.) H. Olivier., Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr., Sarcogine Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios regularis Krb. Серед рухляку на глочках чебрецю - Lecanora hagenii (Ach.) Ach., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier, Xanthoria parietina (L.) Beltr. Досить цкаве видове рзноманття лишайникв представлене на бетоннй плит (пвчно-захдна сторона верхньо частини балки), то тут вдмчено так види як Caloplaca decipiens (Arnold) Blomb. & Forssell, C. flavocitrina (Nyl.) H. Olivier, C. saxicola (Hoffm.) Nordin, Lecanora albescens (Hoffm.) Flrke, L. crenulata (Wahlenb.) Nyl., L.

dispersa (Pers.) Rhl. та Xanthoria elegans (Link) Th. Fr. На екотопах бля Каховського водосховища вдмчено Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr., Verrucaria muralis Ach.

У нижнй частин балки на берез постйного водотоку зростають Salix alba, S. nigra де вдмчено так лишайники, як Evernia prunastri (L.) Ach., Lecanora carpinea (L.) Vain., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Ramalina pollinaria (Westr.) Ach. На деревах Gleditsia aquatica Marsh. представлен Evernia prunastri (L.) Ach., Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Parmelia sulcata Taylor., Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf.

Серед богеоценозв з домнуванням фанерофтв в Дудчанськй балц зустрчаються заплавн вербов си на прируслових зниженнях, обабч плавневих екотопв, як добре провтрюються, де волого прохолодно.

Тут були знайден Ramalina fastigiata (Pers.) Ach., Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., Ramalina fraxinea (L.) Ach.

Отже, нами виявлено друге мсцезнаходження хенофльного гриба для пвдня Украни - Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis., що паразиту на сланях лишайникв Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier та Ph. tenella (Scop.) DC. Серед рдксних треба вдмтити знахдку Xanthoria elegans (Link) Th. Fr., Lecanora sambuci (Pers.) Nyl. Не типовий для ц територ вид Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf. Новий вид для степово зони Bryoria implexa (Hoffm.) Brodo.

Таким чином, представлен результати першим кроком щодо пзнання хеноботи Дудчансько балки, що репрезентують 16, 1 % вд вс хеноботи пвдня Украни.

Автор вдячна проф. О.к. Ходосовцеву за допомогу у визначенн лишайникв та наданн тературних джерел, викладачу Херсонського державного аграрного унверситету Ю.А Ходосовцевй за запрошення взяти участь в експедиц та за всебчну допомогу пд час експедицйного визду.

Гавриленко Л.М., Ходосовцев О.к., Наумович Г.О. Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis - новий для Украни вид хенофльного гриба // Чорноморськ. бот. журн. - 2009. - Т. 5, №4.

Ц С. 609-Окснер А.М. Флора лишайникв Украни / А.М. Окснер. - К.: Вид-во АН УРСР, 1956. - Т. 1. - 495 с.

Окснер А.М. Флора лишайникв Украни / А.М. Окснер. - К.: Наук. думка, 1968. - Т.2, Вип. 1. - 544 с.

Окснер А.М. Флора лишайникв Украни / А.М. Окснер. - К.: Вид-во АН УРСР, 1993. - Т. 2, вип.

2. - 500 с.

Кондратюк С.Я., Коломць .В. Нов для Украни види лишайникв та хенофльних грибв заповдника УМедобориФ // Укр. ботан. журн. - 1997. - Т. 54, №1. - с. 42-47.

Ходосовцев О.к. Лишайники причорноморських степв Украни / О.к. Ходосовцев. - К.:

Фтосоцоцентр, 1999. - 236 с.

Ходосовцев О.к., Гавриленко Л.М. Лишайники та хенофльн гриби Бургунсько балки (Херсонська область) // Чорноморськ. бот. журн. - 2009. - Т. 5, №1. - С. 28-36.

Ходосовцев О.к., Богдан О.В. Анатований список лишайникв Кримського природного заповдника // Чорноморськ. бот. журн. - 2006. - Т. 2, №2. - С. 95-117.

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |   ...   | 101 |    Книги по разным темам