Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |   ...   | 101 |

Для органзац монторингових дослджень нами було вибрано 7 рдксних видв вддлу Polypodiophyta: Polypodium vulgare, Polystichum aculeatum, Polystichum braunii, Gymnocarpium dryopteris, Matteuccia struthiopteris, Dryopteris cristata, Phegopteris connectilis. В перод вегетацйного пероду 20092010 р. нами було проведено спостереження за 3 ППП (закладеними у 2007 роц) з метою подальшого вивчення рдксних видв папоротеподбних та вивчення стану х популяцй: 1 - на пвд. окол. с. Мезин, для спостереження за популяцями Polystichum aculeatum та Polystichum braunii; 2 - мж сс. Радичв та Розлети, для спостереження за популяцями Gymnocarpium dryopteris та Phegopteris connectilis; 3 - на схд. окол. с.

Вишеньки, для спостереження за популяцями Matteuccia struthiopteris.

Таким чином, встановлення видового складу дано групи рослин, стану популяцй та факторв впливу на них, дозволить бльш ефективно забезпечити систему охорони раритетно компоненти дано групи в систем снуючих природно-заповдних обТктв (Мезинський та Деснянсько-Старогутський НПП, ряд ботанчних та ландшафтних заказникв рзного статусу) та ряд проектованих.

Список тератури:

1. Карпенко Ю.О., Графн М.В. Видове рзноманття, еколого-ценотичн особливост та поширення папоротеподбних на Чернгвщин. - // Всн. ЧДПУ мен Т.Г. Шевченка. Вип. 40.Серя: бологчн науки:

№ 1. - Чернгв, 2006. - С. 13-18.

2. Карпенко Ю.О., Дадашева Т.Г. Природно-заповдний фонд Чернгвсько област: сторя формування. сучасний стан та перспективи розвитку // Науковий всник Волинського державного унверситету мен Лес Укранки. - 2007. - № 11 (ч.2). - С. 204Ц209.

3. Карпенко Ю.О., Яковенко О.., Графн М.В. Поширення Matteuccia struthiopteris (L) Tod на Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios Чернгвщин // Природнич науки на меж тисячолть (до 70-рччя природничо-географчного факультету НДПУ). - Нжин, 2004. - С. 42-43.

4. Червона книга Украни. Рослинний свт. - К.: Укр. енциклопедя 1996. - C.16-18, 33.

5. Червона книга Украни. Рослинний свт / за ред. Я.П. Ддуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - С.13, 16, 18-19, 38.

СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦ РДКСНОГО ВИДУ PLATANTHERA CHLORANTHA (CUSt.) rChB. В УМОВАХ НАЦОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ДЕСНЯНСЬКО-СТАРОГУТСЬКИЙ Клименко Г.О.

Сумський нацональний аграрний унверситет, м. Суми Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. вропейсько-середземноморський вид [1]. Його ареал спвпада з розповсюдженням виду Platanthera bifolia (L.) Rich., але дещо змщений на пвдень. Вид охороняться на державному рвн, в Червонй книз Украни [8] його статус зазначений як неоцнений. Даний вид орхдних не увйшов до нового видання Червоно книги Росйсько Федерац [5], але рдксним на територ Брянсько област [4]. Але нформаця щодо стану популяцй P. chlorantha в тературних даних зустрчаться досить рдко. Зокрема, в Червонй книз Украни [8] зазначено, що популяц даного виду малочисельн та з порушеною структурою. Тому популяцйн дослдження займають, на даний момент, першочергове мсце при встановленн статусу рдксних видв рослин.

Мета роботи - дослдити стан популяц P. chlorantha, встановити вталтетну структуру та насннву продуктивнсть в рзн роки спостережень.

Дослдження проводились влтку 2009 - 2010 рокв в генеративному онтогенетичному стан рослин, на територ Нацонального природного парку Деснянсько-Старогутський. Для встановлення вталтетно структури популяц проводились вимрювання морфо параметрв шляхом неушкоджуючих методв [7].

Вталтетний аналз проводили за методикою Ю.А. Злобна [3]. При визначенн насннво продуктивност враховували загальну кльксть плодв, та частку пошкоджених комахами або не виповнених.

P. chlorantha на територ НППДС зустрчаться спорадично в Старогутському совому масив [6].

Дослджувана популяця зростала в такй груп асоцацй: Querceto-Pineta corylosa (avellanae). P. chlorantha - рослина з видовжено-яйцеподбною бульбою з тонким шиловидним закнченням. Генеративний пагн 50-см заввишки. У генеративних особин дорослих вегетативних два великих видовжено-яйцеподбних листка.

При обстеженн популяц P. chlorantha видляли 5 онтогенетичних станв. Максимальною, за два роки спостережень, була частка ювенльних рослин: вона сягала 64,5% (в 2009 роц). Найменшою була кльксть субсенльних рослин (5,4%). матурн вргнльн складали 9 - 12%. В груп генеративних особин (15,5%) видляли тимчасово не квтуючи рослини P. chlorantha (g0), частка яких складала третину вд всх генеративних. Онтогенетичний спектр - востороннй (рис. 1).

% j im v gn g ss Рис. 1. Онтогенетична структура популяц P. chlorantha в Нацональному природному парку Деснянсько-Старогутський Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios Для проведення нтегрально оцнки онтогенетичного спектру популяц вираховували онтогенетичн ндекси за допомогою компТютерно програми ANONS6 (Злобн, 2009). За два роки спостережень ндекс вдновлювання складав 81,88%, старння - 5,37%, генеративност - 15,44% вковост - 0,07. ндекси складали, вдповдно, 0,14 0,27. Вдповдно до класифкац Т.А. Работнова дана популяця виявилась нвазйною, а в площин / - молодою [2].

Вталтетну структуру популяц визначали на основ особливостей форми та росту рослин. Морфопараметри вимрювали шляхом неушкоджуючих методв. Обчислення проводили за допомогою компТютерно програми VITAL (Злобн, 2009). Згдно методики, для проведення вталтетного аналзу обрали три морфо параметри: висота рослини, кльксть плодв, довжина листково пластинки. Вталтетна структура популяц P. chlorantha в 2009 представлена в таблиц 1. Видно, що найбльша частка особин нижчого класу вталтету. ндекс якост Q дорвнював 0,36. Дослдження популяц в 2010 роц показали, що зменшилась частка особин середнього класу. Дослдження показали, що популяця P. chlorantha в роц була процвтаючою, а в 2010 роц стала рвноважною. Так змни, можливо повТязан з умовами року, адже вегетацйний перод 2010 року був жарким сухим.

Таблиця 1. Вталтетна структура популяц P. chlorantha на територ Нацонального природного парку Деснянсько-Старогутський в рзн роки спостережень Класи вталтету Рк ндекс якост Достоврнсть Тип популяц дослджень (Q) оцнки, % С В А 2009 27 27 46 0,36 50 Процвтаюча 2010 37 13 50 0,31 80 Рвноважна Облки насннво продуктивност проводились в середин липня, коли у особин P. chlorantha починалось плодоутворення. Потенцйна насннва продуктивнсть була вищою в 2009 роц, а фактична насннва продуктивнсть в обидва роки була практично однаковою. Майже в половину зменшилась кльксть зпсованих плодв на одну особину. Дан представлен в таблиц 2.

Таблиця 2. Насннева продуктивнсть особин P. chlorantha в рзн роки спостережень Потенцйна насннва Фактична насннва Кльксть зпсованих Рк дослджень продуктивнсть, плодв на осо- продуктивнсть, плодв на плодв на особину бину особину 2009 23,62,73 12,42,27 11,42,2010 18,60,92 13,21,07 5,40,Популяця рдксного виду P. chlorantha в умовах Нацонального природного парку Деснянсько-Старогутський, на основ аналзу онтогенетично структури, нвазйною. Дослдження виявили погршення життвост особин в популяц в 2010 роц у порвнянн з 2009, але така трансформаця вдбулась, головним чином, за рахунок зменшення клькост особин середнього класу вталтету. Такий важливий показник як фактична насннва продуктивнсть залишився майже незмнним, хоча потенцйна насннва продуктивнсть особин в 2010 роц дещо знизилась. В умовах Московсько област [1] насннва продуктивнсть складала, в середньому, 17-19 плодв на особину, а максимальна - 30 плодв на особину, що спвпада з нашими даними. Подальш популяцйн дослдження даного виду дозволять виявити стратегю розвитку популяц ефективнсть природоохоронних заходв в умовах Нацонального природного парку Деснянсько-Старогутський.

тература Вахрамеева М.Г. Любка зеленоцветная / М.Г. Вахрамеева, М.Н. Загульский // Биологическая флора Московской области. - М.: Изд-во МГУ, Изд-во Аргус. - 1995. - Вып. 11 - С. 117 - 131.

Животовский Л.А. Онтогенетическое состояние / Л.А. Животовский // Экология. - 2001. - № 1. - С. 3-7.

Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Ю.А.Злобин - Сумы: Унив. книга, 2009. - 263 с.

Красная книга Брянской области. Растения. Грибы [Отв. Ред.. Ю.П. Федотов]. - Брянск: ЗАО Издательство Читай-город, 2004. - 272 с.

Красная книга Российской Федерации [Отв. Ред.. Л.В. Бардуков, В.С. Новиков]. - Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2008. - 855 с.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios Панченко С.М. Флора нацонального природного парку Деснянсько-Старогутський та проблеми охорони фторзноманття Новгород-Сверського Полсся. Монографя / С.М. Панченко - Суми: ВТД Унверситетська книга, 2005. - 170 с.

Панченко С.М. Неразрушающие методы морфометрического анализа редких растений и их применение на примере Huperzia selago (Huperziaceae) / С.М. Панченко // Заповдна справа в Укран. - 2007. - Т.

13, № 1-2. - С. 106 - 110.

Червона книга Украни. Рослинний свт. [Ред. Я.П. Ддух] - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 141 с.

РДКСН ВИДИ ФЛОРИ НАЦОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ БЛООЗЕРСЬКИЙ Крецул О.А.

ДВНЗ УПереяслав-Хмельницький державний педагогчний унверситет мен Григоря СковородиФ, м.

Переяслав-Хмельницький Нацональний природний парк (НПП) Блоозерський було запроектовано 11.12 2009 роц на територ Переяслав-Хмельницького району Кивсько област та Канвського району Черкасько област на площ 7014,44 га земл, як вилучились у Державно органзац Лсове господарство Блоозерське, згдно указу Президента Украни № 1048/2009 Про створення нацонального природного парку Блоозерський.

Доцльнсть створення НПП Блоозерський зумовлена тим, що на сьогодн практично нема в Лвобережнй частин Лсостепу високого рангу заповдност, зокрема нацональних природних паркв.

За геоботанчним районуванням Украни 1977 р. [3] та доповненнями Я.П. Ддуха Ю.Р. Шеляг-Сосонко [4] дослджувана територя розташована в пвденно-захднй частин Лвобережноднпровського округу липово-дубових, грабово-дубових, соснових (на терасах) св, лук, галофльно та болотно рослинност (на меж з Пвнчним Правобережноприднпровським округом грабово-дубових, дубових св, остепнених лук та лучних степв) Укрансько состепово пдпровнц Схдновропейсько состепово провнц дубових св, остепнених лук та лучних степв квразйсько степово област Голарктичного домнону.

За фзико-географчним районуванням Украни [15] територя належить до Днпровського заплавно-борового фзико-географчного району Пвнчно Лсостепово област Днпровсько терасово рвнини, яка входить до Днстровсько-Днпровсько провнц Лсостепово зони знаходиться в межах пвнчносхдного схилу Укранського Кристалчного щита, який заляга на глибин близько 500 м.

Спецальних ботанчних дослджень на дослджуванй територ ранше не проводилося. Лише фрагменти про рослинний свт регону, знаходимо в узагальнюючих працях О.Роговича, Й.Пачоського, В.Монтрезора, А.Краснова, М. Монтеверде, Ю.Клеопова, М. Дубовика, М. Бортняка та нших [1, 2, 6-14, 16, 18].

Характерним для дослджувано територ сосново-дубов си, невеликими длянками зустрчаються дубов си та в притерасних зниженнях - вльхов си.

Упродовж 2009 - 2010 рр. ми дослджували територю НПП Блоозерський та виявили мсцезнаходження видв занесених до Червоно книги Украни. Наводимо х коротку характеристику.

Salvinia natans (L.) All. - голарктично-давньосередземноморський релктовий вид флори Украни. В Укран трапляться у водоймах долин рчок Днпра, Десни, Сверського Днця, Пвденного Бугу, Днстра, Дунаю, Ужа, Латориц, Боржави, гирлових областях рчок, штучних водосховищах Днпровського каскаду, ставках Лсостепу Степу. На територ парку ми знайшли, мабуть, найчисельнш в регон популяц, зокрема квартал 25 де знаходиться озеро Бле, Salvinia natans розмщуться невеликими ценозами вздовж берега. У квартал 22, на заболоченому зниженн у сосновому с участь Salvinia natans становить 70%.

Рдксн ценози Salvinieta natantis занесен до Зелено книги Украни [5].

Epipactis helleborine (L.) Crantz (E. latifolia (L.) All.) - полморфний вид з широкою еколого-ценотичною амплтудою, поширений в хвойних, мшаних та широколистяних сах, в угрупованнях кл. QuercoFagetea, Quercetea robori-petraeae, Quercetea pubescenti-petraeae, Vaccinio-Piceetea, Erico-Pinetea, зрдка Ч узлссях. В парку поодиноко зроста майже на всй територ, чисельн популяц зустрчаються в дубовому с квартал 31.

Liparis loeselii (L.) Rich. - голарктичний бореальний вид, росте поодиноко або невеликими групами на вдстан 10Ц200 м одна вд одно, нод утворю популяц, як налчують до 200 генеративних особин.

Характерн рзк змни чисельност особин у популяцях впродовж клькох рокв. Структура популяцй не дослджена. Росте у склад угруповань мезотрофних осокових та осоково-травТяних болт на торфТянистих або мнеральних рунтах нод на верхових сфагнових болотах [17]. Включений до додаткв Бернсько конвенц та CITES. Ми виявили мсцезнаходження ц болотно орхде на Блому озер квартал 17, де Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios вона зроста поодиноко на заболоченй територ.

Iris sibirica L. - рдксний вид, просторове розмщення популяцй нйне або локальне. Спектри онтогенетичних станв правосторонн з переважанням куртин генеративних рослин. Кожна така куртина складаться з 50Ц300 пагонв, 10% з яких квтконосн [17]. Даний вид на дослджуванй територ зроста у склад чагарникових угрупувань кварталу 22, популяця нечисленна - куртина близько 2 м2.

Stipa capillata L. - центрально-вразйський степовий вид, розповсюджений в степу, на камТянистих схилах, по чагарниках, рдше на галявинах та узлссях. Зроста переважно в угруповання кл. FestucoBrometea, поодинок особини зустрчаються в ценозах кл. Helianthemo-Thymetea та Sedo-Scleranthetea [17].

Мсцезнаходження виявлено на узлсс дубового су квартали 30 та 31, трапляться окремими куртинами.

Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |   ...   | 101 |    Книги по разным темам