
встановлен Конституцю Украни ( 254к/96-ВР ) та законом.
Ршення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивльних
прав та нтересв, не перешкодою для звернення за х захистом до
суду.
Стаття 18. Захист цивльних прав нотарусом
1. Нотарус здйсню захист цивльних прав шляхом вчинення
виконавчого напису на борговому документ у випадках в порядку,
встановлених законом.
Стаття 19. Самозахист цивльних прав
1. Особа ма право на самозахист свого цивльного права та
права ншо особи вд порушень протиправних посягань.
Самозахистом застосування особою засобв протид, як не
заборонен законом та не суперечать моральним засадам суспльства.
2. Способи самозахисту мають вдповдати змсту права, що
порушене, характеру дй, якими воно порушене, а також наслдкам,
що спричинен цим порушенням.
Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи
встановлюватися договором або актами цивльного законодавства.
Стаття 20. Здйснення права на захист
1. Право на захист особа здйсню на свй розсуд.
2. Нездйснення особою права на захист не пдставою для
припинення цивльного права, що порушене, крм випадкв,
встановлених законом.
Стаття 21. Визнання незаконним правового акта органу
державно влади, органу влади Автономно
Республки Крим або органу мсцевого
самоврядування
1. Суд визна незаконним та скасову правовий акт
ндивдуально д, виданий органом державно влади, органом влади
Автономно Республки Крим або органом мсцевого самоврядування,
якщо вн суперечить актам цивльного законодавства порушу
цивльн права або нтереси.
2. Суд визна незаконним та скасову нормативно-правовий акт
органу державно влади, органу влади Автономно Республки Крим
або органу мсцевого самоврядування, якщо вн суперечить актам
цивльного законодавства порушу цивльн права або нтереси.
Стаття 22. Вдшкодування збиткв та нш способи
вдшкодування майново шкоди
1. Особа, якй завдано збиткв у результат порушення
цивльного права, ма право на х вдшкодування.
2. Збитками :
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або
пошкодженням реч, а також витрати, як особа зробила або мусить
зробити для вдновлення свого порушеного права (реальн збитки);
2) доходи, як особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки вдшкодовуються у повному обсяз, якщо договором
або законом не передбачено вдшкодування у меншому або бльшому
розмр.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим
доходи, то розмр упущено вигоди, що ма вдшкодовуватися особ,
право яко порушено, не може бути меншим вд доходв, одержаних
особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якй завдано шкоди, та вдповдно до
обставин справи майнова шкода може бути вдшкодована в нший
спосб, зокрема, шкода, завдана майну, може вдшкодовуватися в
натур (передання реч того ж роду та т ж якост, полагодження
пошкоджено реч тощо).
Стаття 23. Вдшкодування морально шкоди
1. Особа ма право на вдшкодування морально шкоди, завдано
внаслдок порушення прав.
2. Моральна шкода поляга:
1) у фзичному болю та стражданнях, яких фзична особа
зазнала у зв'язку з калцтвом або ншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фзична особа зазнала у
зв'язку з протиправною поведнкою щодо не само, членв см'
чи близьких родичв;
3) у душевних стражданнях, яких фзична особа зазнала у
зв'язку з знищенням чи пошкодженням майна;
4) у приниженн чест та гдност фзично особи, а також
длово репутац фзично або юридично особи. ( Пункт 4 частини
друго статт 23 в редакц Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) вд
22.12.2005 )
3. Моральна шкода вдшкодовуться гршми, ншим майном або в
нший спосб.
Розмр грошового вдшкодування морально шкоди визначаться
судом залежно вд характеру правопорушення, глибини фзичних та
душевних страждань, погршення здбностей потерплого або
позбавлення його можливост х реалзац, ступеня вини особи, яка
завдала морально шкоди, якщо вина пдставою для вдшкодування,
а також з урахуванням нших обставин, як мають стотне значення.
При визначенн розмру вдшкодування враховуються вимоги
розумност справедливост.
4. Моральна шкода вдшкодовуться незалежно вд майново
шкоди, яка пдляга вдшкодуванню, та не пов'язана з розмром
цього вдшкодування.
5. Моральна шкода вдшкодовуться одноразово, якщо нше не
встановлено договором або законом.
Роздл II
ОСОБИ
Пдроздл 1
ФЗИЧНА ОСОБА
Глава 4
ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФЗИЧНУ ОСОБУ
Стаття 24. Поняття фзично особи
1. Людина як учасник цивльних вдносин вважаться фзичною
особою.
Стаття 25. Цивльна правоздатнсть фзично особи
1. Здатнсть мати цивльн права та обов'язки (цивльну
правоздатнсть) мають ус фзичн особи.
2. Цивльна правоздатнсть фзично особи виника у момент
народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються нтереси
зачато, але ще не народжено дитини.
3. У випадках, встановлених законом, здатнсть мати окрем
цивльн права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням
фзичною особою вдповдного вку.
4. Цивльна правоздатнсть фзично особи припиняться у
момент смерт.
Стаття 26. Обсяг цивльно правоздатност фзично особи
1. Ус фзичн особи рвними у здатност мати цивльн
права та обов'язки.
2. Фзична особа ма ус особист немайнов права,
встановлен Конституцю Украни ( 254к/96-ВР ) та цим Кодексом.
3. Фзична особа здатна мати ус майнов права, що
встановлен цим Кодексом, ншим законом.
4. Фзична особа здатна мати нш цивльн права, що не
встановлен Конституцю Украни ( 254к/96-ВР ), цим Кодексом,
ншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам
суспльства.
5. Фзична особа здатна мати обов'язки як учасник цивльних
вдносин.
Стаття 27. Запобгання обмеженню можливост фзично особи
мати цивльн права та обов'язки
1. Правочин, що обмежу можливсть фзично особи мати не
заборонен законом цивльн права та обов'язки, нкчемним.
2. Правовий акт Президента Украни, органу державно влади,
органу влади Автономно Республки Крим, органу мсцевого
самоврядування, хнх посадових службових осб не може
обмежувати можливсть фзично особи мати не заборонен законом
цивльн права та обов'язки, крм випадкв, коли таке обмеження
передбачено Конституцю Украни ( 254к/96-ВР ).
Стаття 28. м'я фзично особи
1. Фзична особа набува прав та обов'язкв здйсню х пд
свом м'ям.
м'я фзично особи, яка громадянином Украни, складаться
з прзвища, власного мен та по батьков, якщо нше не виплива
з закону або звичаю нацонально меншини, до яко вона належить.
2. При здйсненн окремих цивльних прав фзична особа
вдповдно до закону може використовувати псевдонм (вигадане
м'я) або дяти без зазначення мен.
3. м'я фзичнй особ надаться вдповдно до закону.
Стаття 29. Мсце проживання фзично особи
1. Мсцем проживання фзично особи житловий будинок,
квартира, нше примщення, придатне для проживання в ньому
(гуртожиток, готель тощо), у вдповдному населеному пункт, в
якому фзична особа прожива постйно, переважно або тимчасово.
2. Фзична особа, яка досягла чотирнадцяти рокв, вльно
обира соб мсце проживання, за винятком обмежень, як
встановлюються законом.
3. Мсцем проживання фзично особи у вц вд десяти до
чотирнадцяти рокв мсце проживання батькв (усиновлювачв)
або одного з них, з ким вона прожива, опкуна або
мсцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я
тощо, в якому вона прожива, якщо нше мсце проживання не
встановлено за згодою мж дитиною та батьками (усиновлювачами,
опкуном) або органзацю, яка викону щодо не функц опкуна.
У раз спору мсце проживання фзично особи у вц вд
десяти до чотирнадцяти рокв визначаться органом опки та
пклування або судом.
4. Мсцем проживання фзично особи, яка не досягла десяти
рокв, мсце проживання батькв (усиновлювачв) або одного з
них, з ким вона прожива, опкуна або мсцезнаходження навчального
закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона прожива.
5. Мсцем проживання недздатно особи мсце проживання
опкуна або мсцезнаходження вдповдно органзац, яка викону
щодо не функц опкуна.
6. Фзична особа може мати клька мсць проживання.
Стаття 30. Цивльна дздатнсть фзично особи
1. Цивльну дздатнсть ма фзична особа, яка усвдомлю
значення свох дй та може керувати ними.
Цивльною дздатнстю фзично особи здатнсть своми
дями набувати для себе цивльних прав самостйно х
здйснювати, а також здатнсть своми дями створювати для себе
цивльн обов'язки, самостйно х виконувати та нести
вдповдальнсть у раз х невиконання.
2. Обсяг цивльно дздатност фзично особи встановлються
цим Кодексом може бути обмежений виключно у випадках в
порядку, встановлених законом.
Стаття 31. Часткова цивльна дздатнсть фзично особи,
яка не досягла чотирнадцяти рокв
1. Фзична особа, яка не досягла чотирнадцяти рокв
(малолтня особа), ма право:
1) самостйно вчиняти дрбн побутов правочини.
Правочин вважаться дрбним побутовим, якщо вн задовольня
побутов потреби особи, вдповда фзичному, духовному чи
соцальному розвитку та стосуться предмета, який ма невисоку
вартсть;
2) здйснювати особист немайнов права на результати
нтелектуально, творчо дяльност, що охороняються законом.
2. Малолтня особа не несе вдповдальност за завдану нею
шкоду.
Стаття 32. Неповна цивльна дздатнсть фзично особи у
вц вд чотирнадцяти до всмнадцяти рокв
1. Крм правочинв, передбачених статтею 31 цього Кодексу,
фзична особа у вц вд чотирнадцяти до всмнадцяти рокв
(неповнолтня особа) ма право:
1) самостйно розпоряджатися свом заробтком, стипендю або
ншими доходами;
2) самостйно здйснювати права на результати
нтелектуально, творчо дяльност, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осб, якщо це не
заборонено законом або установчими документами юридично особи;
4) самостйно укладати договр банквського вкладу (рахунку)
та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на сво м'я (грошовими
коштами на рахунку).
2. Неповнолтня особа вчиня нш правочини за згодою батькв
(усиновлювачв) або пклувальникв.
На вчинення неповнолтньою особою правочину щодо транспортних
засобв або нерухомого майна повинна бути письмова нотарально
посвдчена згода батькв (усиновлювачв) або пклувальника
дозвл органу опки та пклування.
3. Неповнолтня особа може розпоряджатися грошовими коштами,
що внесен повнстю або частково ншими особами у фнансову
установу на м'я, за згодою органу опки та пклування та
батькв (усиновлювачв) або пклувальника.
( Частина третя статт 32 в редакц Закону N 3201-IV ( 3201-15 )
вд 15.12.2005 )
4. Згода на вчинення неповнолтньою особою правочину ма бути
одержана вд батькв (усиновлювачв) або пклувальника та органу
опки та пклування.
( Частина четверта статт 32 в редакц Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) вд 15.12.2005 )
5. За наявност достатнх пдстав суд за заявою батькв
(усиновлювачв), пклувальника, органу опки та пклування може
обмежити право неповнолтньо особи самостйно розпоряджатися
свом заробтком, стипендю чи ншими доходами або позбавити
цього права.
Суд скасову сво ршення про обмеження або позбавлення цього
права, якщо вдпали обставини, як були пдставою для його
прийняття.
6. Порядок обмеження цивльно дздатност неповнолтньо
особи встановлються Цивльним процесуальним кодексом Украни
( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06 ).
( Стаття 32 з змнами, внесеними згдно з Законом N 2620-IV
( 2620-15 ) вд 02.06.2005 )
Стаття 33. Цивльна вдповдальнсть неповнолтньо особи
1. Неповнолтня особа особисто несе вдповдальнсть за
порушення договору, укладеного нею самостйно вдповдно до
закону.
2. Неповнолтня особа особисто несе вдповдальнсть за
порушення договору, укладеного за згодою батькв (усиновлювачв),
пклувальника. Якщо у неповнолтньо особи недостатньо майна для
вдшкодування збиткв, додаткову вдповдальнсть несуть батьки
(усиновлювач) або пклувальник.
3. Неповнолтня особа несе вдповдальнсть за шкоду, завдану
нею ншй особ, вдповдно до статт 1179 цього Кодексу.
Стаття 34. Повна цивльна дздатнсть
1. Повну цивльну дздатнсть ма фзична особа, яка досягла
всмнадцяти рокв (повнолття).
2. У раз рестрац шлюбу фзично особи, яка не досягла
повнолття, вона набува повно цивльно дздатност з моменту
рестрац шлюбу.
У раз припинення шлюбу до досягнення фзичною особою
повнолття набута нею повна цивльна дздатнсть збергаться.
У раз визнання шлюбу недйсним з пдстав, не пов'язаних з
Pages: | 1 | 2 | 3 | 4 | ... | 6 |