Книги по разным темам
Pages: | 1 | 2 | 3 | Верховна Рада УРСР; Закон вiд 23.04.1991 № 987-XII
Документ 987-12, чинна редакцiя вiд 11.02.2003 >>
З А К О Н У К Р А п Н И
Про свободу совст та релгйн органзац
( Вдомост Верховно Ради (ВВР), 1991, N 25, ст.283 )
( Вводиться в дю Постановою ВР
N 988-XII ( 988-12 ) вд 23.04.91, ВВР, 1991, N 25, ст.284 )
( з змнами, внесеними згдно з Законами
N 2140-XII ( 2140-12 ) вд 19.02.92, ВВР, 1992, N 20, ст.277
N 2295-XII ( 2295-12 ) вд 23.04.92, ВВР, 1992, N 30, ст.418
Декретом
N 12-92 вд 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст. 76
Законами
N 3180-XII ( 3180-12 ) вд 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277
N 3795-XII ( 3795-12 ) вд 23.12.93, ВВР, 1994, N 13, ст. 66
N 498/95-ВР вд 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N 608/96-ВР вд 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62
N 429-IV ( 429-15 ) вд 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст. 87 )
( У назв текст Закону слова "Укрансько Радянсько
Соцалстично Республки", "Укрансько РСР",
"Укранською РСР", "Укранськй РСР", "Укранська РСР"
замнено вдповдно словами "Украни", "Украною",
"Укран", "Украна" згдно з Законом N 3795-XII
( 3795-12 ) вд 23.12.93 )
Р о з д л I
ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Закону
Завданнями цього Закону :
гарантування права на свободу совст громадянам Украни та
здйснення цього права;
забезпечення вдповдно до Конституц Украни ( 888-09 ),
Декларац про державний суверентет Украни ( 55-12 ) та норм
мжнародного права, визнаних Украною, соцально справеливост,
рвност, захисту прав законних нтересв громадян незалежно вд
ставлення до релг;
визначення обов'язкв держави щодо релгйних органзацй;
визначення обов'язкв релгйних органзацй перед державою
суспльством;
подолання негативних наслдкв державно полтики щодо
релг церкви;
гарантування сприятливих умов для розвитку суспльно морал
гуманзму, громадянсько злагоди спвробтництва людей
незалежно вд х свтогляду чи вровизнання.
Стаття 2. Законодавство Украни про свободу
совст та релгйн органзац
В Укран ус правовдносини, пов'язан з свободою совст
дяльнстю релгйних органзацй, регулюються законодавством
Украни.
Законодавство Украни про свободу совст та релгйн
органзац складаться з цього Закону та нших законодавчих актв
Украни, виданих вдповдно до нього.
Стаття 3. Право на свободу совст
Кожному громадянину в Укран гарантуться право на свободу
совст. Це право включа свободу мати, приймати змнювати
релгю або переконання за свом вибором свободу одноособово чи
разом з ншими сповдувати будь-яку релгю або не сповдувати
няко, вдправляти релгйн культи, вдкрито виражати вльно
поширювати сво релгйн або атестичн переконання.
Нхто не може встановлювати обов'язкових переконань
свтогляду. Не допускаться будь-яке примушування при визначенн
громадянином свого ставлення до релг, до сповдання або вдмови
вд сповдання релг, до участ або неучаст в богослужннях,
релгйних обрядах церемонях, навчання релг.
Батьки або особи, як х замнюють, за взамною згодою мають
право виховувати свох дтей вдповдно до свох власних
переконань та ставлення до релг.
Здйснення свободи сповдувати релгю або переконання
пдляга лише тим обмеженням, як необхдн для охорони
громадсько безпеки та порядку, життя, здоров'я морал, а також
прав свобод нших громадян, встановлен законом вдповдають
мжнародним зобов'язанням Украни.
Нхто не ма права вимагати вд священнослужителв
вдомостей, одержаних ними при сповд вруючих.
Стаття 4. Рвноправнсть громадян незалежно вд х ставлення
до релг
Громадяни Украни рвними перед законом мають рвн права
в усх галузях економчного, полтичного, соцального
культурного життя незалежно вд х ставлення до релг. В
офцйних документах ставлення громадянина до релг не
вказуться.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих
чи непрямих переваг громадян залежно вд х ставлення до релг,
так само як розпалювання пов'язаних з цим ворожнеч й ненавист
чи ображання почуттв громадян, тягнуть за собою вдповдальнсть,
встановлену законом.
Нхто не може з мотивв свох релгйних переконань ухилятися
вд виконання конституцйних обов'язкв. Замна виконання одного
обов'язку ншим з мотивв переконань допускаться лише у випадках,
передбачених законодавством Украни.
Стаття 5. Вдокремлення церкви (релгйних органзацй)
вд держави
В Укран здйснення державно полтики щодо релг церкви
належить виключно до вдання Украни.
Церква (релгйн органзац) в Укран вдокремлена вд
держави.
Держава захища права законн нтереси релгйних
органзацй; сприя встановленню вдносин взамно релгйно
свтоглядно терпимост й поваги мж громадянами, як сповдують
релгю або не сповдують , мж вруючими рзних вросповдань
та х релгйними органзацями; бере до вдома поважа традиц
та внутршн настанови релгйних органзацй, якщо вони не
суперечать чинному законодавству.
Держава не втручаться у здйснювану в межах закону
дяльнсть релгйних органзацй, не фнансу дяльнсть
будь-яких органзацй, створених за ознакою ставлення до релг.
Ус релг, вросповдання та релгйн органзац
рвними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень
одн релг, вросповдання чи релгйно органзац щодо
нших не допускаться.
Релгйн органзац не виконують державних функцй.
Релгйн органзац мають право брати участь у громадському
житт, а також використовувати нарвн з громадськими об'днаннями
засоби масово нформац.
Релгйн органзац не беруть участ у дяльност
полтичних партй не надають полтичним партям фнансово
пдтримки, не висувають кандидатв до органв державно влади, не
ведуть агтац або фнансування виборчих кампанй кандидатв до
цих органв. Священнослужител мають право на участь у полтичному
житт нарвн з усма громадянами.
Релгйна органзаця не повинна втручатися у дяльнсть
нших релгйних органзацй, в будь-якй форм проповдувати
ворожнечу, нетерпимсть до невруючих вруючих нших
вросповдань.
Релгйна органзаця зобов'язана додержувати вимог чинного
законодавства правопорядку.
Стаття 6. Вдокремлення школи вд церкви (релгйних
органзацй)
Державна система освти в Укран вдокремлена вд церкви
(релгйних органзацй), ма свтський характер. Доступ до рзних
видв рвнв освти надаться громадянам незалежно вд х
ставлення до релг.
Не допускаться обмеження на ведення наукових дослджень, у
тому числ фнансованих державою, пропаганду х результатв або
включення х до загальноосвтнх програм за ознакою вдповдност
чи невдповдност положенням будь-яко релг або атезму.
Громадяни можуть навчатися релгйного вровчення та
здобувати релгйну освту ндивдуально або разом з ншими,
вльно обираючи мову навчання.
Релгйн органзац мають право вдповдно до свох
внутршнх настанов створювати для релгйно освти дтей
дорослих навчальн заклади групи, а також проводити навчання в
нших формах, використовуючи для цього примщення, що м належать
або надаються у користування.
Викладач релгйних вровчень релгйн проповдники
зобов'язан виховувати свох слухачв у дус терпимост поваги
до громадян, як не сповдують релг, та до вруючих нших
вросповдань.
Р о з д л II
РЕЛГЙН ОРГАНЗАЦп В УКРАпН
Стаття 7. Релгйн органзац
Релгйн органзац в Укран утворюються з метою
задоволення релгйних потреб громадян сповдувати поширювати
вру дють вдповдно до сво рархчно та нституцйно
структури, обирають, призначають замнюють персонал згдно з
своми статутами (положеннями).
Релгйними органзацями в Укран релгйн громади,
управлння центри, монастир, релгйн братства, мсонерськ
товариства (мс), духовн навчальн заклади, а також об'днання,
що складаються з вищезазначених релгйних органзацй. Релгйн
об'днання представляються своми центрами (управлннями).
На нш органзац, утворен за релгйною ознакою, дя
цього Закону не поширються.
Стаття 8. Релгйна громада
Релгйна громада мсцевою релгйною органзацю вруючих
громадян одного й того ж культу, вросповдання, напряму, теч
або толку, як добровльно об'дналися з метою спльного
задоволення релгйних потреб.
Держава визна право релгйно громади на пдлеглсть у
канончних органзацйних питаннях будь-яким дючим в Укран та
за межами релгйним центрам (управлнням) вльну змну ц
пдлеглост.
Повдомлення державних органв про утворення релгйно
громади не обов'язковим.
Стаття 9. Релгйн управлння центри
Релгйн управлння центри дють на пдстав свох
статутв (положень), що реструються у порядку, встановленому
статтею 14 цього Закону.
Релгйн органзац, кервн центри яких знаходяться за
межами Украни, можуть керуватись у свой дяльност настановами
цих центрв, якщо при цьому не порушуться законодавство Украни.
Не регламентован законом вдносини держави з релгйними
управлннями центрами, в тому числ й тими, що знаходяться за
межами Украни, регулюються вдповдно до домовленостей мж ними
державними органами.
Стаття 10. Монастир, релгйн братства мс
Релгйн управлння центри мають право вдповдно до свох
зарестрованих статутв (положень) засновувати монастир,
релгйн братства, мсонерськ товариства (мс), як дють на
пдстав свох статутв (положень), що реструються у порядку,
встановленому статтею 14 цього Закону.
Монастир та релгйн братства можуть бути утворен також у
порядку, передбаченому цим Законом для утворення релгйних
громад, з рестрацю х статутв (положень).
Стаття 11. Духовн навчальн заклади
Релгйн управлння центри вдповдно до свох
зарестрованих статутв (положень) мають право створювати духовн
навчальн заклади для пдготовки священнослужителв служителв
нших необхдних м релгйних спецальностей. Духовн навчальн
заклади дють на пдстав свох статутв (положень), що
реструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Громадяни, як навчаються у вищих середнх духовних
навчальних закладах, користуються правами пльгами щодо
вдстрочення проходження вйськово служби, оподаткування,
включення часу навчання до трудового стажу в порядку на умовах,
встановлених для студентв та учнв державних навчальних закладв.
Стаття 12. Статути (положення) релгйних органзацй
Статут (положення) релгйно органзац, який вдповдно до
цивльного законодавства визнача правоздатнсть, пдляга
рестрац у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Статут (положення) релгйно органзац прийматься на
загальних зборах вруючих громадян або на релгйних з'здах,
конференцях.
Статут (положення) релгйно органзац повинен мстити
вдомост про:
1) вид релгйно органзац, вросповдну приналежнсть
мсцезнаходження;
2) мсце релгйно органзац в органзацйнй структур
релгйного об'днання;
3) майновий стан релгйно органзац;
4) права релгйно органзац на заснування пдпримств,
засобв масово нформац, нших релгйних органзацй,
створення навчальних закладв;
5) порядок внесення змн доповнень до статуту (положення)
релгйно органзац;
6) порядок виршення майнових та нших питань у раз
припинення дяльност релгйно органзац.
Статут (положення) може мстити й нш вдомост, пов'язан з
особливостями дяльност дано релгйно органзац.
Статут (положення) релгйно органзац не повинен
суперечити чинному законодавству.
Документи, як визначають вросповдну дяльнсть, виршують
нш внутршн питання релгйно органзац, не пдлягають
рестрац в державних органах.
Стаття 13. Релгйна органзаця - юридична особа
Релгйна органзаця визнаться юридичною особою з моменту
рестрац статуту (положення).
Релгйна органзаця як юридична особа користуться правами
несе обов'язки вдповдно до чинного законодавства свого
статуту (положення).
Стаття 14. Рестраця статутв (положень) релгйних
органзацй
Для одержання релгйною громадою правоздатност юридично
особи громадяни в клькост не менше десяти чоловк, як утворили
досягли 18-рчного вку, подають заяву та статут (положення)
на рестрацю до обласно, Кивсько та Севастопольсько мських
державних адмнстрацй, а у Республц Крим - до Уряду Республки
Крим. ( Частина перша статт 14 з змнами, внесеними згдно з
Законом N 3795-12 вд 23.12.93 )
Релгйн центри, управлння, монастир, релгйн братства,
мс та духовн навчальн заклади подають на рестрацю статут
(положення) до державного органу Украни у справах релгй.
Орган, який здйсню рестрацю, в мсячний термн розгляда
заяву, статут (положення) релгйно органзац, прийма
вдповдне ршення не пзнш як у десятиденний термн письмово
повдомля про нього заявникам.
У необхдних випадках орган, який здйсню рестрацю
статутв (положень) релгйних органзацй, може зажадати висновок
Pages: | 1 | 2 | 3 | Книги по разным темам