Книги по разным темам Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 |   ...   | 8 |

Кожному гарантуться судовий захист права спростовувати недостоврну нформацю про себе членв сво см' та права вимагати вилучення будь-яко нформац, а також право на вдшкодування матерально морально шкоди, завдано збиранням, зберганням, використанням та поширенням тако недостоврно нформац.

Стаття 33. Кожному, хто на законних пдставах перебува на територ Украни, гарантуться свобода пересування, вльний вибр мсця проживання, право вльно залишати територю Украни, за винятком обмежень, як встановлюються законом.

Громадянин Украни не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Украну.

Стаття 34. Кожному гарантуться право на свободу думки слова, на вльне вираження свох поглядв переконань.

Кожен ма право вльно збирати, збергати, використовувати поширювати нформацю усно, письмово або в нший спосб - на свй вибр.

Здйснення цих прав може бути обмежене законом в нтересах нацонально безпеки, територально цлсност або громадського порядку з метою запобгання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутац або прав нших людей, для запобгання розголошенню нформац, одержано конфденцйно, або для пдтримання авторитету неупередженост правосуддя.

Стаття 35. Кожен ма право на свободу свтогляду вросповдання. Це право включа свободу сповдувати будь-яку релгю або не сповдувати няко, безперешкодно вдправляти одноособово чи колективно релгйн культи ритуальн обряди, вести релгйну дяльнсть.

Здйснення цього права може бути обмежене законом лише в нтересах охорони громадського порядку, здоров'я моральност населення або захисту прав свобод нших людей.

Церква релгйн органзац в Укран вдокремлен вд держави, а школа - вд церкви. Жодна релгя не може бути визнана державою як обов'язкова.

Нхто не може бути увльнений вд свох обов'язкв перед державою або вдмовитися вд виконання законв за мотивами релгйних переконань. У раз якщо виконання вйськового обов'язку суперечить релгйним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку ма бути замнене альтернативною (невйськовою) службою.

Стаття 36. Громадяни Украни мають право на свободу об'днання у полтичн парт та громадськ органзац для здйснення захисту свох прав свобод та задоволення полтичних, економчних, соцальних, культурних та нших нтересв, за винятком обмежень, встановлених законом в нтересах нацонально безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав свобод нших людей.

Полтичн парт в Укран сприяють формуванню вираженню полтично вол громадян, беруть участь у виборах. Членами полтичних партй можуть бути лише громадяни Украни. Обмеження щодо членства у полтичних партях встановлюються виключно цю Конституцю законами Украни.

Громадяни мають право на участь у професйних сплках з метою захисту свох трудових соцально-економчних прав та нтересв. Професйн сплки громадськими органзацями, що об'днують громадян, пов'язаних спльними нтересами за родом х професйно дяльност. Професйн сплки утворюються без попереднього дозволу на основ вльного вибору х членв. Ус професйн сплки мають рвн права. Обмеження щодо членства у професйних сплках встановлюються виключно цю Конституцю законами Украни.

Нхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'днання громадян чи обмежений у правах за належнсть чи неналежнсть до полтичних партй або громадських органзацй.

Ус об'днання громадян рвн перед законом.

Стаття 37. Утворення дяльнсть полтичних партй та громадських органзацй, програмн цл або д яких спрямован на квдацю незалежност Украни, змну конституцйного ладу насильницьким шляхом, порушення суверентету територально цлсност держави, пдрив безпеки, незаконне захоплення державно влади, пропаганду вйни, насильства, на розпалювання мжетнчно, расово, релгйно ворожнеч, посягання на права свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

Полтичн парт та громадськ органзац не можуть мати вонзованих формувань.

Не допускаться створення дяльнсть органзацйних структур полтичних партй в органах виконавчо та судово влади виконавчих органах мсцевого самоврядування, вйськових формуваннях, а також на державних пдпримствах, у навчальних закладах та нших державних установах органзацях.

Заборона дяльност об'днань громадян здйснються лише в судовому порядку.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлнн державними справами, у всеукранському та мсцевих референдумах, вльно обирати бути обраними до органв державно влади та органв мсцевого самоврядування.

(положенню частини першо статт 38 дано офцйне тлумачення згдно з Ршенням Конституцйного Суду Украни вд 06.07.99 р. N 7-рп/99)

Громадяни користуються рвним правом доступу до державно служби, а також до служби в органах мсцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без збро проводити збори, мтинги, походи демонстрац, про проведення яких завчасно сповщаються органи виконавчо влади чи органи мсцевого самоврядування.

(положенню частини першо статт 39 дано офцйне тлумачення згдно з Ршенням Конституцйного Суду Украни вд 19.04.2001 р. N 4-рп/2001)

Обмеження щодо реалзац цього права може встановлюватися судом вдповдно до закону лише в нтересах нацонально безпеки та громадського порядку - з метою запобгання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав свобод нших людей.

Стаття 40. Ус мають право направляти ндивдуальн чи колективн письмов звернення або особисто звертатися до органв державно влади, органв мсцевого самоврядування та посадових службових осб цих органв, що зобов'язан розглянути звернення дати обгрунтовану вдповдь у встановлений законом строк.

Стаття 41. Кожен ма право володти, користуватися розпоряджатися свою власнстю, результатами сво нтелектуально, творчо дяльност.

Право приватно власност набуваться в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення свох потреб можуть користуватися об'ктами права державно та комунально власност вдповдно до закону.

Нхто не може бути протиправно позбавлений права власност. Право приватно власност непорушним.

Примусове вдчуження об'ктв права приватно власност може бути застосоване лише як виняток з мотивв суспльно необхдност, на пдстав в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього повного вдшкодування х вартост. Примусове вдчуження таких об'ктв з наступним повним вдшкодуванням х вартост допускаться лише в умовах вонного чи надзвичайного стану.

Конфскаця майна може бути застосована виключно за ршенням суду у випадках, обсяз та порядку, встановлених законом.

Використання власност не може завдавати шкоди правам, свободам та гдност громадян, нтересам суспльства, погршувати екологчну ситуацю природн якост земл.

Стаття 42. Кожен ма право на пдпримницьку дяльнсть, яка не заборонена законом.

Пдпримницька дяльнсть депутатв, посадових службових осб органв державно влади та органв мсцевого самоврядування обмежуться законом.

Держава забезпечу захист конкуренц у пдпримницькй дяльност. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомрне обмеження конкуренц та недобросовсна конкуренця. Види меж монопол визначаються законом.

Держава захища права споживачв, здйсню контроль за якстю безпечнстю продукц та усх видв послуг робт, сприя дяльност громадських органзацй споживачв.

Стаття 43. Кожен ма право на працю, що включа можливсть заробляти соб на життя працею, яку вн вльно обира або на яку вльно погоджуться.

Держава створю умови для повного здйснення громадянами права на працю, гаранту рвн можливост у вибор профес та роду трудово дяльност, реалзову програми професйно-технчного навчання, пдготовки перепдготовки кадрв вдповдно до суспльних потреб.

Використання примусово прац забороняться. Не вважаться примусовою працею вйськова або альтернативна (невйськова) служба, а також робота чи служба, яка виконуться особою за вироком чи ншим ршенням суду або вдповдно до законв про вонний про надзвичайний стан.

Кожен ма право на належн, безпечн здоров умови прац, на заробтну плату, не нижчу вд визначено законом.

Використання прац жнок неповнолтнх на небезпечних для хнього здоров'я роботах забороняться.

Громадянам гарантуться захист вд незаконного звльнення.

Право на свочасне одержання винагороди за працю захищаться законом.

Стаття 44. Т, хто працю, мають право на страйк для захисту свох економчних соцальних нтересв.

Порядок здйснення права на страйк встановлються законом з урахуванням необхдност забезпечення нацонально безпеки, охорони здоров'я, прав свобод нших людей.

Нхто не може бути примушений до участ або до неучаст у страйку.

Заборона страйку можлива лише на пдстав закону.

Стаття 45. Кожен, хто працю, ма право на вдпочинок.

Це право забезпечуться наданням днв щотижневого вдпочинку, а також оплачувано щорчно вдпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професй виробництв, скорочено тривалост роботи у нчний час.

Максимальна тривалсть робочого часу, мнмальна тривалсть вдпочинку та оплачувано щорчно вдпустки, вихдн та святков дн, а також нш умови здйснення цього права визначаються законом.

Стаття 46. Громадяни мають право на соцальний захист, що включа право на забезпечення х у раз повно, частково або тимчасово втрати працездатност, втрати годувальника, безробття з незалежних вд них обставин, а також у старост та в нших випадках, передбачених законом.

Це право гарантуться загальнообов'язковим державним соцальним страхуванням за рахунок страхових внескв громадян, пдпримств, установ органзацй, а також бюджетних та нших джерел соцального забезпечення; створенням мереж державних, комунальних, приватних закладв для догляду за непрацездатними.

Пенс, нш види соцальних виплат та допомоги, що основним джерелом снування, мають забезпечувати рвень життя, не нижчий вд прожиткового мнмуму, встановленого законом.

Стаття 47. Кожен ма право на житло. Держава створю умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власнсть або взяти в оренду.

Громадянам, як потребують соцального захисту, житло надаться державою та органами мсцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату вдповдно до закону.

Нхто не може бути примусово позбавлений житла накше як на пдстав закону за ршенням суду.

Стаття 48. Кожен ма право на достатнй життвий рвень для себе сво см', що включа достатн харчування, одяг, житло.

Стаття 49. Кожен ма право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечуться державним фнансуванням вдповдних соцально-економчних, медико-сантарних оздоровчо-профлактичних програм.

Держава створю умови для ефективного доступного для всх громадян медичного обслуговування. У державних комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаться безоплатно; снуюча мережа таких закладв не може бути скорочена. Держава сприя розвитков кувальних закладв усх форм власност.

(положенню частини третьо статт 49 дано офцйне тлумачення згдно з Ршенням Конституцйного Суду Украни вд 29.05.2002 р. N 10-рп/2002)

Держава дба про розвиток фзично культури спорту, забезпечу сантарно-епдемчне благополуччя.

Стаття 50. Кожен ма право на безпечне для життя здоров'я довклля та на вдшкодування завдано порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантуться право вльного доступу до нформац про стан довклля, про яксть харчових продуктв предметв побуту, а також право на поширення. Така нформаця нким не може бути засекречена.

Стаття 51. Шлюб грунтуться на вльнй згод жнки чоловка. Кожен з подружжя ма рвн права обов'язки у шлюб та см'.

Батьки зобов'язан утримувати дтей до х повнолття. Повнолтн дти зобов'язан пклуватися про свох непрацездатних батькв.

См'я, дитинство, материнство батьквство охороняються державою.

Стаття 52. Дти рвн у свох правах незалежно вд походження, а також вд того, народжен вони у шлюб чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та експлуатаця переслдуються за законом.

Утримання та виховання дтей-сирт дтей, позбавлених батьквського пклування, покладаться на державу. Держава заохочу пдтриму благодйницьку дяльнсть щодо дтей.

Стаття 53. Кожен ма право на освту.

Повна загальна середня освта обов'язковою.

Держава забезпечу доступнсть безоплатнсть дошкльно, повно загально середньо, професйно-технчно, вищо освти в державних комунальних навчальних закладах; розвиток дошкльно, повно загально середньо, позашкльно, професйно-технчно, вищо пслядипломно освти, рзних форм навчання; надання державних стипендй та пльг учням студентам.

(положенням частини третьо статт 53 "держава забезпечу доступнсть безоплатнсть дошкльно, повно загально середньо, професйно-технчно, вищо освти в державних комунальних навчальних закладах" у контекст частин першо, друго, четверто зазначено статт дано офцйне тлумачення згдно з Ршенням Конституцйного Суду Украни вд 04.03.2004 р. N 5-рп/2004)

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освту в державних комунальних навчальних закладах на конкурснй основ.

Громадянам, як належать до нацональних меншин, вдповдно до закону гарантуться право на навчання рдною мовою чи на вивчення рдно мови у державних комунальних навчальних закладах або через нацональн культурн товариства.

Стаття 54. Громадянам гарантуться свобода тературно, художньо, науково технчно творчост, захист нтелектуально власност, хнх авторських прав, моральних матеральних нтересв, що виникають у зв'язку з рзними видами нтелектуально дяльност.

Кожний громадянин ма право на результати сво нтелектуально, творчо дяльност; нхто не може використовувати або поширювати х без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 |   ...   | 8 |    Книги по разным темам