Книги, научные публикации
Pages: | 1 | 2 | МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАпНИ Укранський державний морський технчний унверситет мен адмрала Макарова.. ...
-- [ Страница 2 ] --Оскльки на кожен провдник з струмом, що знаходиться в ма гнтному пол, завжди д електромагнтна сила, якр двигуна буде обертатися проти годинниково стрлки. При обертанн якоря в його обмотц наводиться ЕРС. Вдповдно до правила право руки знай демо, що в кожному провднику якоря струм ЕРС спрямован назу стрч одне одному. Тому ЕРС якоря двигуна звичайно називають проти-ЕРС. Таким чином, машина постйного струму, що працю в режим двигуна, створю проти-ЕРС. Напруга, що прикладена до затискачв обмотки якоря двигуна, дорвню сум проти-ЕРС спа ду напруги на внутршньому опор якоря.
Для змни напрямку обертання якоря двигуна (реверсування) не обхдно змнити напрямок струму в обмотц якоря або в обмотц збу дження. Переконамося в справедливост цього, застосувавши пра вило во руки. За аналогю з генератором рвняння балансу потуж ностей у кол якоря двигуна одержимо у вигляд UI я = EI я + Rя I я. Це рвняння люструться енергетич ною даграмою (рис. 4.7).
Таким чином, машина по стйного струму може працюва ти як генератором, так двигу ном. При робот генератором ме ханчна енергя привдного дви- Рис. 4..
гуна перетворються в електричну енергю постйного струму, а при робот двигуном електрична енергя перетворються в механчну.
Отже, в електричнй машин постйного струму напрямок пере творення енерг може бути змнений на зворотний. Цю властивсть називають оборотнстю машини.
4.6. Реакця якоря При робот генераторв двигунв без навантаження (вхолосту) струм в обмотц якоря вдсутнй (або дуже малий) магнтне поле машини збуджуться тльки МРС обмотки збудження (рис. 4.8,а).
Поле виявляться симетричним вдносно ос головних полюсв. У секцях обмотки якоря, що знаходяться на геометричнй нейтрал ГН та замкнен щтками накоротко, ЕРС не ндукуться.
а б в Рис. 4. Варто звернути увагу на те, що провдники обмотки якоря роз ташован умовно не в пазах магнтопроводу якоря, як це роблять насправд, а на поверхн якоря;
крм того, умовно не показаний колек тор щтки стосуються безпосередньо провдникв обмотки якоря.
При робот машини з навантаженням в обмотц якоря виника струм магнтне поле машини збуджуться магнторушйними сила ми обмотки збудження та обмотки якоря.
Вплив МРС обмотки якоря на магнтне поле машини назива ться реакцю якоря.
Розглянемо реакцю якоря, якщо щтки розташован на геомет ричнй нейтрал.
На рис. 4.8 показан магнтн поля: б - утворене пд дю МРС обмотки якоря;
в - результуюче. Зазначен на рис. 4.8,в напрямки струмв обмотки якоря вдповдають зазначеним там же напрямкам обертання генератора двигуна. У випадку розташування щток на геометричнй нейтрал виника поперечна реакця якоря, яка харак теризуться тим, що всь симетр поля реакц якоря (див. рис. 4.8,б) перпендикулярна до ос головних полюсв. У результат д попереч но реакц якоря магнтне поле машини виявляться несиметрич ним вдносно ос головних полюсв (див. рис. 4.8,в). Пд одним кра м кожного полюса магнтна ндукця збльшуться, пд ншим змен шуться. Фзична нейтраль ФН, пд якою розумють ню, що про ходить через всь машини точки поверхн якоря, де магнтна ндук ця результуючого поля дорвню нулю, змщаться в генератор в напрямку обертання, у двигунв - проти напрямку обертання. При вдсутност струму якоря фзична нейтраль збгаться з геометрич ною (див. рис. 4.8,а). У результат д реакц якоря в секцях обмотки якоря, розташованих на геометричнй нейтрал, виника ЕРС. Мж колекторними пластинами, приднаними до секцй, що знаходяться в посиленому магнтному пол головних полюсв, з'являться пдви щена напруга, яка може привести до виникнення дуги. Для усунен ня перекручування магнтного поля пд полюсами велик машини, що працюють з частими значними перевантаженнями, забезпечу ються компенсацйною обмоткою.
Останню закладають у пази полюсних наконечникв (рис. 4.9) з'днують по слдовно з обмоткою якоря, у результа т чого створються магнтне поле в зон розташування полюсв, протилежне за Рис. 4. напрямком полю реакц якоря.
Вплив поперечно реакц якоря на результуюче магнтне поле залежить вд ступеня насичення феромагнтного матералу магнт ного кола значення струму якоря. У загальному випадку через на сичення феромагнтного матералу магнтна ндукця пд одним крам полюса зроста менше, нж зменшуться пд ншим;
у результат ма гнтний потк машини трохи зменшуться. Однак при навантажен нях, на як розраховуються машини при нормальних умовах хньо роботи, магнтний потк змнються на вдносно невелике значення, тому вплив поперечно реакц якоря на магнтне поле в розрахун ках часто не враховують.
.
При обертанн якоря машини щтки, переходячи з одн колек торно пластини на ншу, замикають накоротко на деякий час сек ц, з'днан з цими пластинами. При цьому вдбуваються процеси перемикання секцй з одн паралельно глки обмотки якоря на ншу.
- процеси вс явища називають комутацю.
Для створення безскрово комутац на машинах установлюють додатков полюси. Магнтний потк додаткових полюсв спрямова ний назустрч магнтному потоку якоря, а оскльки обидва вони про порцйн струму навантаження, то магнтний потк якоря автоматич но компенсуться при будь-якому навантаженн.
4.7. Генератори постйного струму 4.7.1. Типи генераторв постйного струму Для створення магнтного потоку в основних полюсах машини х обмотка збудження повинна живитися постйним струмом.
Струм збудження машин постйного струму може подаватись вд стороннього джерела електрично енерг або безпосередньо вд генератора. У першому випадку машину називають генератором з незалежним збудженням, у другому - з самозбудженням. У залеж ност вд способу збудження розрзняють:
1) генератори незалежного збуджен ня, в яких обмотка збудження пд'днуть ся до стороннього джерела (рис. 4.10,а);
2) генератори паралельного збуджен ня (або шунтов), в яких обмотку збу дження з'днано паралельно з обмоткою а б в г якоря (рис. 4.10,б);
Рис. 4. 3) генератори послдовного збуджен ня (або серсн), де обмотку збудження з'днують послдовно з об моткою якоря (рис. 4.10,в);
4) генератори змшаного збудження (або компаундн), котр ма ють дв обмотки збудження, одну з яких вмикають послдовно, а другу - паралельно обмотц якоря (рис. 4.10,г).
Кнц всх обмоток машин постйного струму виводять на клем ний щиток позначають так: обмотку якоря - Я1-Я2;
додаткову - Д1-Д2;
шунтову - Ш1-Ш2;
серсну - С1-С2.
4.7.2. Характеристики генератора Основн величини, як визначають роботу генератора, залежать одна вд одно. Ця залежнсть установлються за допомогою харак теристик, як зображаються у вигляд кривих. Найбльш важливими характеристиками генератора наступн:
1. Характеристика холостого ходу - залежнсть ЕРС генератора Е вд струму збудження з при постйнй частот обертання якоря n вдсутност струму якоря я, тобто Е = U0 = f(з) при n = const, я = 0, де U0 - напруга генератора при холостому ход.
2. Зовншня характеристика - залежнсть напруги U на затис качах генератора вд струму навантаження I при постйнй частот обертання якоря n незмнному опор кола збудження Rз, тобто U = f(I) при n = const, Rз = const або Iз = const.
3. Регулювальна характеристика - залежнсть струму збуджен ня Iз вд струму навантаження I при постйнй частот обертання якоря n напруз U на затискачах генератора, тобто Iз = f (I) при n = const, U = const.
4.7.3. Генератор з незалежним збудженням У генератора з незалежним збудженням обмотка збудження пд ключена до незалежного джерела постйного струму. На рис. 4. наведена його принципова електрична схема, де позначено: Я - якр;
ОЗ - обмотка збудження;
Rр.з - регулюва льний реостат, призначений для змни стру му збудження;
Rн - реостат навантаження.
Генератор збуджуться нормально при вдсутност навантаження. Для збудження генератора необхдно запустити первинний двигун у хд та досягнути номнально час тоти обертання якоря. Потм, замкнувши коло збудження змнюючи струм за допо могою регулювального реостата, довести напругу до U0 = (1,1Е1,25)Uном. При цьому струм збудження визначаться формулою Uз Iз =, Rз + Rр.з де (Rз + Rр.з) - опр кола збудження. Рис. 4..
Якщо генератор працю вхолосту, то ЕРС дорвню напруз на затискачах: E = U0. Характеристика холостого ходу U0 = f (Iз) пока зана на рис. 4.12. Крива спочатку ма прямолнйний характер по тм з збльшенням струму збудження поступово загинаться. Точка А характеристики, що вдповда номнальнй напруз, лежить на колн криво. Якби вона лежала на початковй прямолнйнй частин криво, напруга дуже змнювалася б при змн навантаження. Якби ця точка лежала вище колна криво, то обмежувалася б можливсть регулювати напругу.
Величина E0 вдповда залишковй на Рис. 4. магнченост.
При робот генератора з навантаженням струм якоря струм навантаження рвн, а напруга на затискачах генератора змнються з змною навантаження та визначаться за рвнянням рвноваги ЕРС:
Iя = Iн ;
U = E Rя I я, де Iя - струм якоря;
Iн - струм навантаження.
Змна напруги генератора при змн на вантаження вд холостого ходу до номналь ного встановлються зовншньою характери стикою (рис. 4.13).
Як видно з зовншньо характеристики U(I), напруга генератора з зменшенням його навантаження збльшуться. Це зумовлено, Рис. 4. по-перше, зменшенням реакц якоря , отже, посиленням загального магнтного потоку, а по-друге - зменшен ням утрати напруги в обмотц якоря.
Спад напруги при номнальному навантаженн становить 5...10 % вд Uном. Вдносна змна напруги генератора U 0 U ном U = 100 %.
U ном Для пдтримки постйно напруги на затискачах генератора не обхдно по мр збльшення навантаження збльшувати струм збу дження шляхом виведення регулювального реостата. На рис. 4. показана регулювальна характеристика, що встановлю закон регу лювання струму збудження.
Регулювальну характеристику з = f (I) знмають, змнюючи струм навантаження регулюючи струм збудження так, щоб напру га на затискачах генератора була сталою.
При збльшенн струму навантаження слд збльшувати струм збудження, а це приведе Рис. 4. до збльшення потоку ЕРС генератора.
Таким чином, генератор незалежного збудження ма наступн властивост: 1) збуджуться як при розмкну тому, так при замкнутому зовншньому кол, тому що коло збу дження незалежне вд кола якоря;
2) при переход вд холостого ходу до номнального навантаження змна напруги незначна, тобто при робот генератора напруга на його затискачах досить стабльна;
3) небезпечн коротк замикання, оскльки в момент замикання ЕРС генератора продовжу залишатися значною, а опр зовншнього кола дорвню нулю.
Генератори незалежного збудження застосовуються як генера тори низько напруги (5...24 В) високо напруги (600 В вище), а також як генератори велико потужност, що вимагають широкого й плавного регулювання напруги.
4.7.4. Генератори з самозбудженням Генератори з самозбудженням роздляються на генератори па ралельного, послдовного змшаного збудження. Самозбудження цих генераторв засноване на явищ залишкового намагнчування.
Дйсно, при обертанн якоря в пол залишкового намагнчуван ня в його обмотц ндукуться невелика ЕРС E0, величиною близько 3...5 % вд U0. Ця ЕРС, як тльки коло якоря буде замкнуте на обмот ку збудження, створить у кол збудження невеликий струм, що, у свою чергу, створить невеликий магнтний потк. Якщо цей потк збгаться за напрямком з потоком залишкового намагнчування, то магнтне поле машини пдсилиться, що збльшить ндуковану в якор ЕРС та знову пдсилить струм в обмотц збудження т. д., поки не встановиться необхдна напруга генератора.
Процес самозбудження величина стало напруги холостого ходу.
U0 залежать також вд величини опору кола збудження. При холо стому ход, якщо обмотка пдключена паралельно якорю (рис. 4.15,а), ЕРС, що змнються по характеристиц холостого ходу, буде долати спадан ня напруги в резистор кола збудження та ЕРС самондукц обмотки збу дження.
Процес збудження буде закнчуватися в точц U0 (див. рис. 4.15,б) пере а б тину характеристики хо Рис. 4.15 лостого ходу Е(Iз) вольт амперно характеристики U = RзIз. Коли ЕРС самондукц стане рв ною нулю, то, мабуть, при збльшенн опору кола збудження напруга буде збльшуватися, а точка U0 буде змщатися по характеристиц хо лостого ходу до точки E0. При деякому опор Rз вольт-амперна харак теристика буде дотичною до характеристики холостого ходу. Напру га в цьому випадку знизиться, генератор за даних умов не збудиться.
Величина опору, при якому генератор не збуджуться, називаться критичним опором кола збудження визначаться формулою U min Rз.кр = = tg кр, I з.кр де U min - напруга початково длянки характеристики холостого ходу.
При зменшенн швидкост обертання вольт-амперна характери стика кола збудження навть при гранично малому Rз може стати також дотичною до характеристики холостого ходу, генератор при цьому не збудиться. Швидксть обертання, при якй генератор не збуджуться, називаться критичною швидкстю обертання.
Таким чином, для самозбудження генератора необхдн наступ н умови: а) наявнсть магнтного поля залишкового намагнчуван ня;
б) збг поля обмотки збудження з полем залишкового намагнчу вання;
в) опр кола збудження повинен бути менший вд критичного при данй швидкост обертання.
Вдзначимо, що для полпшення процесу самозбудження треба зовншн коло залишати розмкнутим та обертати якр з номналь ною швидкстю. Якщо поле залишкового намагнчування мале, то необхдно пдмагнтити машину вд стороннього джерела. Нарешт, якщо при наявност всх умов регулювальний реостат виведений цл ком машина не збуджуться, то необхдно збльшити швидксть обертання якоря.
4.7.5. Генератор паралельного збудження Генератор постйного струму, обмотка збуджен ня якого ввмкнена паралельно якорю, називаться генератором паралельного збудження. На рис. 4. показана його принципова електрична схема.
Напруга на затискачах генератора паралельно го збудження визначаться формулою U = E Rя I я. Рис. 4. Струм кола збудження визначаться за законом Ома U Iз =.
Rз За першим законом Крхгофа Iя = I + Iз.
Характеристика холостого ходу, зовншня регулювальна харак теристики мають такий же вигляд, як в генератора незалежного збудження (див. рис. 4.12Ц4.14), з тю вдмннстю, що навантажу вальна характеристика йде трохи нижче, а регулювальна - трохи вище. Це пояснються зменшенням струму збудження по мр зростання струму наван таження, а також тим, що при одному тому ж навантаженн струм у якор генератора паралельного збудження бльший, нж у ге нератора незалежного збудження.
Зовншня характеристика генератора паралельного збудження (рис. 4.17) показу, Рис. 4..
що напруга на його затискачах при збльшенн навантаження змен шуться. Це зменшення напруги викликаться: 1) збльшенням спа дання напруги IяRя в обмотц якоря внаслдок зростання струму якоря;
2) зменшенням ЕРС генератора за рахунок посилення д по довжньо реакц якоря;
3) зменшенням струму збудження внаслдок зниження напруги, що також виклика зменшення ЕРС, а отже, напруги.
Зовншня характеристика генератора показу також, що при деякому струм I = I кр, названому критичним струмом, подальше зменшення опору зовншнього кола виклика не збльшення струму навантаження, а його зменшення (пунктирна частина криво).
Це пояснються тим, що при значно зниженй напруз на затис качах струм збудження ста настльки малим, що невелике його змен шення спричиня рзке зменшення ЕРС генератора. ншими слова ми, вдбуваться саморозмагнчування генератора. При короткому замиканн генератор зберга невелику ЕРС, зумовлювану залишко вим намагнчуванням, що пдтриму в якор струм Iкр, названий струмом короткого замикання (критичним).
Зменшення напруги при збльшенн навантаження вд нуля до номнального в генераторв паралельного збудження становить 8...15 % вд Uном, тобто воно бльше, нж у генератора незалежного збудження.
Таким чином, основн властивост генератора паралельного збу дження коротко можна сформулювати так: 1) генератор збуджуть ся при розмкнутому зовншньому кол не збуджуться, якщо вн замкнутий накоротко або на малий опр, оскльки в останньому ви падку струм в обмотку збудження не пде;
2) при змн навантажен ня вд нуля до номнального напруга генератора зменшуться в бль шому ступен, нж у генератора незалежного збудження;
3) для гене ратора безпечн коротк замикання, тому що струм збудження буде дорвнювати нулю, тобто генератор розмагнтиться, а струм у якор буде визначатися залишковою ЕРС. Величина сталого струму корот кого замикання звичайно менша вд номнального струму генерато ра, тому його дя безпечна для генератора. Однак раптове коротке замикання генераторв паралельного збудження, особливо велико потужност, може викликати сильне скрння на колектор. Це пояс нються вдповдним запасом електромагнтно енерг в машин, що спричиня затягування в час перехдних процесв.
Генератори паралельного збудження знайшли широке застосу вання як збудники зарядн агрегати, а також невелик джерела жив лення.
4.7.6. Генератор послдовного збудження Генератор постйного струму, обмотка збудження якого ввм кнена послдовно з якорем, називаться генератором послдовного збудження. На рис. 4.18,а показана його електрична схема.
При робот генератора Iя = Iз = I;
U = E I я (Rя + Rсн ), де Rсн - опр серсно (послдовно) обмотки збудження ОЗС.
а б Зовншня характери Рис. 4. стика генератора наведе на на рис. 4.18,б. Вона показу, що напруга на затискачах генерато ра спочатку зроста по мр зростання навантаження, потм досяга найбльшого значення. Унаслдок зростання спаду напруги в обмо тках якоря збудження пдсилююча дя реакц якоря зменшуться.
Напруга генератора при змн навантаження змнються в широких межах. Тому генератори послдовного збудження застосовуються лише як спецальн генератори.
4.7.7. Генератор змшаного збудження Генератор постйного струму, що ма па ралельну послдовну обмотки збудження, називаться генератором змшаного збуджен ня. На рис. 4.19 показана його електрична схе ма. Паралельна обмотка ОЗШ призначена для створення основного потоку машини, а посл довна ОЗС для пдтримки стабльност напру ги на затискачах генератора при змн наван таження. Дйсно, при збльшенн навантажен Рис. 4. ня зроста струм у послдовнй обмотц, у ре.
зультат чого збльшуться магнтне поле генератора , отже, компен суться зменшення напруги генератора, викликане збльшенням стру му якоря. Завдяки цьому напруга на затискачах генератора при зм н навантаження вд нуля до номнального залишаться майже не змнною, що наочно показу зовншня характеристика (крива 1 на рис. 4.20,а).
а б Рис. 4. У тих же випадках, коли потрбна сталсть напруги на затиска чах споживача, для компенсац спадання напруги й у мереж посл довну обмотку роблять посиленою. Зовншня характеристика для цього випадку зображена кривою 2. Таким чином, послдовна об мотка автоматичним регулятором напруги.
При робот генератора змшаного збудження, коли його обмот ки збудження з'днан згдно (компаундно) хн потоки Фш та Фсн складаються, мають мсце наступн спввдношення:
I я = I + I з ;
U = E I я (Rя + Rсн ) ;
E = ce n (Ф ш + Ф сн ).
Оцнка величини напруги перекомпаундованого генератора про водиться ступенем перекомпаундування U max m=, U ном де U max - максимальний прирст напруги, вищий вд номнально;
U ном - номнальна напруга машини.
У ряд випадкв застосовуться зустрчне, або протикомпаунд не, з'днання обмоток генератора, при якому магнтний потк посл довно обмотки послабля потк, створюваний паралельною обмот кою. Зовншня характеристика при цьому ста крутопадаючою (кри ва 3 на рис. 4.20,а). Таке з'днання застосовуться при робот генера тора (наприклад, зварювально машини) в умовах частих переван тажень або коротких замикань. У цих випадках послдовна обмот ка майже розмагнчу машину знижу струм до значення, безпеч ного для цлост генератора.
На рис. 4.20,б показан регулювальн характеристики генерато ра змшаного збудження. Крива 1 вдповда машин з нормальною послдовною обмоткою, крива 2 - з пдсиленою, а крива 3 - зустрч ному включенню обмоток збудження. - характеристики дзеркаль ним вдображенням зовншнх характеристик генератора.
Генератор змшаного збудження ма так властивост: 1) збуджу ться як при розмкнутому, так при замкнутому зовншньому кол;
2) при змн навантаження вд нуля до номнального напруга генера тора за умови згдного включення обмоток практично залишаться незмнною, а при зустрчному рзко змнються;
3) при згдному вклю ченн обмоток збудження для генератора небезпечне коротке зами кання, тому що послдовна обмотка пдтриму напругу на затиска чах генератора, унаслдок чого процес затягуться струм коротко го замикання досяга небезпечних значень для цлост машини. Нав паки, при зустрчному включенн обмоток збудження для генерато ра безпечне коротке замикання, тому що послдовна обмотка роз магнчу машину.
Генератори змшаного збудження мають добр властивост, тому широко застосовуються як основн джерела постйного струму та перетворювач.
4.8. Електродвигуни постйного струму Електродвигуни постйного струму за способом збудження, як генератори, подляються на чотири типи: незалежного, паралельно го, послдовного змшаного збудження. На рис. 4.10 показан схе ми збудження електродвигунв.
Електродвигуни незалежного збудження застосовуються тльки в спецальних установках, а вс нш застосовуються достатньо ши роко.
Основн умови роботи електродвигунв виражаються рвняння.
ми рвноваги ЕРС моментв:
U = E + Rяя;
M = Mгл, де Mгл - гальмвний момент, який на валу електродвигуна склада ться з моментв: холостого ходу, створеного силами тертя;
наван таження, що створються зовншнми силами;
сил нерц обертових частин.
Електродвигуни працюють при переход вд одного режиму до ншого стйко без спецальних регуляторв, необхдних, наприклад, для дизелв. ншими словами, електродвигун саморегулються. Ак тивн моменти можуть як перешкоджати, так сприяти руху, тобто вони збергають свй напрямок при змн напрямку обертання яко ря. Прикладом активного моменту може бути момент пднмально го механзму, зокрема пднмально стрли.
4.8.1. Пуск у хд зупинка електродвигунв Пуск у хд електродвигунв постйного струму в принцип може бути здйснений трьома способами: прямим вмиканням у мережу, введенням пускового реостата в коло якоря та змною напруги дже рела живлення за допомогою спецальних перетворювачв.
З рвняння ЕРС виплива, що струм у якор електродвигуна U E U ce nФ I= =.
Rя Rя У перший момент пуску, коли n = 0, ЕРС електродвигуна E = ce nФ = 0 , оскльки Rя малий, струм якоря досяга дуже вели ких значень:
U = (10...50 )I ном.
Iя = Rя Природно, що такий струм виклика сильне скрння на колек тор великий динамчний момент на валу електродвигуна, а також створю великий спад напруги в мереж живлення. Тому спосб пус ку прямим вмиканням у мережу застосовуться тльки для невели ких електродвигунв, коли пусковий струм пуск не перевищу зна чення (4...6)ном безпечний для цлост електродвигуна.
Для обмеження пускового струму в коло якоря включаться спе цальний пусковий реостат (рис. 4.21). При цьому пусковий струм визначаться формулою U I пуск =, Rя + Rпуск де Rпуск - опр пускового реостата, який пд бирають так, щоб пусковий струм пуск не перевищував значень (1,5...2)ном.
При вмиканн електродвигуна в мережу його якр почина обертатися, поступово збльшуючи швидксть. Унаслдок цього зво ротна ЕРС почина збльшуватись, пуско вий реостат повльно виводять наприкнц пуску повнстю виключають з кола якоря.
При цьому зворотна ЕРС досяга значення, близького до напруги мереж, а струм змен Рис. 4. шуться до нормально величини. На рис. 4.22 наведений вигляд криво пусково го струму. Оскльки пусковий реостат ма клька ступенв, то змна пускового струму вдбуваться ступенями. Вдповдно до сту пенв змни струму буде змнюватися швид ксть обертання якоря, досягаючи наприкн ц пуску свого сталого значення.
Пуск електродвигунв значно полпшу Рис. 4. ться, якщо вн проводиться при максималь нй величин магнтного потоку. Для цього реостат у кол збудження перед пуском повнстю виводиться. Крм того, схема електродвигуна повинна бути збрана так, щоб струм збудження не залежав вд стру му якоря. Тому обмотка збудження завжди включаться на незалежне живлення вд джерела.
Зупинка електродвигуна здйснються швидким уведенням пус кового реостата з наступним вдключенням вд джерела живлення.
4.8.2. Регулювання швидкост обертання електродвигунв Швидксть, або кутова швидксть обертання (частота обертан ня), якоря електродвигуна визначаться з рвняння зворотно елек.
трорушйно сили:
E n=.
ce Ф Замнивши в цьому рвнянн ЕРС значенням Е = U Rя I я, отри мамо U Rя I я n=.
ce Ф З цього виразу виходить, що регулювати частоту обертання елек тродвигуна можна змною напруги, пдведено до якоря, або змною магнтного потоку електродвигуна.
Змна напруги, пдведено до якоря, здйснються за допомогою спецального перетворювача або найчастше - регулювальним рео статом, включеним послдовно в коло якоря. Реостат дозволя регу лювати швидксть обертання в бк зниження вд номнально. При цьому частота обертання електродвигуна визначиться за рвнянням U ( Rя + Rр.я ) I я n=, ce Ф де Rр.я - опр регулювального реостата.
Змна магнтного потоку в електродвигун проводиться регулю вальним реостатом у кол збудження. Змна опору кола збудження виклика змну струму збудження , отже, магнтного потоку маши ни. Цей спосб дозволя регулювати швидксть обертання в бк пд вищення.
Регулювання швидкост обертання реостатом в кол якоря не еко номчне, тому що в регулювальному реостат втрачаться значна по тужнсть. Навпаки, регулювання реостатом у кол збудження еконо мчне, тому що потужнсть, що втрачаться в реостат, незначна.
4.8.3. Реверс гальмування електродвигунв Пд реверсом розумться змна напрямку обертання якоря елек тродвигуна. Останн залежить вд напрямку струму в обмотц якоря в обмотц збудження. Тому реверс електродвигуна можна здйсни ти змною напрямку струму в обмотц збудження при незмнному напрямку струму в якор або змною напрямку струму в якор при незмнному напрямку струму в обмотц збудження. Якщо ж одночас но змнити напрямок струму в якор та в обмотц збудження, то на прямок обертання якоря не змниться. Змна на прямку струму в якор звичайно здйснються за допомогою контролера або автоматичних апаратв - контакторв, а в обмотц збудження - за допомогою реверсивних реостатв або ревер сивних контакторв. На рис. 4.23 зображена мож лива схема реверсування електродвигунв.
Гальмування електродвигунв застосовуть Рис. 4. ся для х швидко зупинки. Знаходять застосуван ня наступн способи гальмування: механчне, рекуперативне, елект родинамчне та противключення. Найбльшого поширення набули електричн методи гальмування.
Механчне гальмування здйснються за допомогою колодкових, стрчкових або дискових гальм. Зокрема, ди скове електромагнтне гальмо (рис. 4.24) сконструйоване так: на вал 1 електродвигу на надтий гальмовий диск 2. До нього пд дю пружини 6 притискаться гальмовий башмак 3, що якорем електромагнта 4, цим здйснються гальмування електродви гуна. При наявност струму в котушц 5 елек Рис. 4. тромагнта якр 3, стискаючи пружину 6, вд ходить вд гальмового диска електродвигун розгальмовуться.
Електродинамчне гальмування здйсню ться так: обертовий якр електродвигуна вд ключаться вд мереж замикаться на рео стат Rгл (рис. 4.25);
при цьому якр, продов жуючи обертатися по нерц в магнтному пол, розвива протиелектрорушйну силу, що створю струм зворотного напрямку E I гл =.
Rя + Rгл Рис. 4..
Цей струм називаться гальмвним струмом. Вд взамод дано го струму з основним магнтним полем електродвигун швидко зу пиняться.
Рекуперативне, або гальмування з вддачею енерг в мережу, як динамчне, здйснються переведенням машини в режим генерато ра. Таке гальмування звичайно застосовуться для машин паралель ного та змшаного збудження в тих випадках, коли на валу елек тродвигуна замсть гальмвного моменту створються обертаючий, наприклад при спуску вантажу стрлою. У результат при збльшен н швидкост обертання машини збльшуться зворотна ЕРС яко ря, а коли Е > U, машина переходить у режим генератора, вддаючи енергю в мережу розвиваючи гальмвний момент на валу. Для збль шення гальмвного моменту часто застосовують форсування збу дження.
Гальмування противключенням здйснються змною полярно ст живлення обмотки обертового якоря. При цьому електродвигун по нерц або пд дю зовншнього моменту обертаться в ту ж сто рону, а обертаючий електромагнтний момент протид йому. Зво ротна ЕРС Е машини та напруга живлення U спрямован згдно, струм може досягти значно величини. Тому послдовно з якорем включаться спецальний опр Rгл, що обмежу величину гальмвно го струму E I гл =.
Rя + Rгл Такий спосб звичайно застосовуться для нтенсивного гальму вання з наступним реверсуванням електродвигуна на ходу.
4.8.4. Характеристики електродвигунв постйного струму Властивост електродвигунв постйного струму оцнюються за робочими регулювальними характеристиками. Робоч характерис тики являють собою наступн залежност:
n, M, I, = f ( P2 ) при U = const i Rз = const, де n - частота обертання якоря;
М - обертаючий момент на валу електродвигуна;
I - струм, споживаний електродвигуном з мереж;
- коефцнт корисно д електродвигуна;
P2 - корисна потужнсть, тобто потужнсть на валу електродвигуна.
Оскльки P2 =UI, тобто корисна потужнсть електродвигуна пропорцйна струму, робоч характеристики нод подають у вигля д залежностей: n, M, P2, = f ( I ) при U = const i Rз = const.
Характеристику n = f ( P2 ) часто називають швидксною (або зов ншньою) характеристикою електродвигуна.
Пд регулювальними характеристиками розумються залежно ст вигляду n = f ( I з ) при U = const. - характеристики визначають можливост способи регулювання швидкост електродвигунв.
Оцнка властивостей електродвигунв у загальному випадку ро биться також за механчними характеристиками, як являють собою залежност n = f (M ) при U = const i Rз = const. - характеристи ки використовуються при аналз електричних приводв.
4.8.5. Електродвигуни паралельного збудження Електродвигун постйного струму, обмотка збудження якого включена паралельно якорю, називаться електродвигуном паралель ного збудження. На рис. 4.26 зображена його електрична схема. На схем позначен: Я - якр;
ОЗШ - обмотка збудження шунтова;
Rпуск - пусковий реостат;
Rр.з - регулювальний реостат у кол збудження. Схема передба ча, що при будь-якому положенн коло збудження залишаться замкнутим як при пуску електродвигуна, так пд час його ро боти. Якщо цього не передбачити, то при обрив кола збудження магнтний потк зменшиться до величини залишкового ма гнтного потоку електродвигун не зможе розвити момент достатньо величини. У ре зультат при пуску пд навантаженням елек тродвигун не рушить з мсця, струм якоря досягне величини струму короткого зами- Рис. 4. кання якр може вийти з ладу.
Приклад 4.1. Генератор незалежного збудження ма так ном нальн дан: Pном = 20 кВт, U ном = 230 В. Опр кола збудження Rз = 15,7 Ом, опр обмоток якоря (включаючи опр обмоток додат.
кових полюсв та опр щток) Rя = 0,17 Ом, потужност втрат у стал механчн pс + pмех = 0,95 кВт.
Визначити ЕРС генератора Е, напругу на затискачах генерато ра його ККД (реакцю якоря нехтумо) при навантаженнях, що становлять 5/4, 4/4, 2/4 1/4 вд номнального. Побудувати графки залежностей U = f1 ( ) = f 2 ( ).
Розв'язання. Для генератора незалежно го збудження, принципова схема якого по казана на рис. 4.27, ЕРС E = U + Rя I я.
При номнальному режим I я = I я.ном U = U ном ;
I я.ном = Pном /U ном = 20 103 / 230 = 87 А.
Тод E ном = U ном + Rя I я.ном = 244,8 В.
Рис. 4. Отже, E = U + Rя I я = 244,8 В.
Напруга на затискачах генератора при = 5 / U1 = E Rя I = 244,8 (5 / 4 ) 87 0,17 = 226,3 В.
Аналогчно одержумо:
U 2 = 230 В;
U 3 = 233,7 В;
U 4 = 237,4 В;
U 5 = 241,1 В.
ККД генератора дорвню вдношенню потужност, яка вдда ться, до потужност споживано:
Pном = = 2 Pном + Pз + Rя I я.ном + pмех + pс Pз + 2 Rя I я.ном + pмех + pс = 1, Pном + Pз + 2 Rя I я.ном + pмех + pс де Pз = U 2 Rз = 1102 /15,7 = 0,77 Вт - потужнсть утрат в обмотц збу дження;
Rя I я.ном = 0,17 87 2 = 1285 Вт = 1,285 кВт - потужнсть утрат у якрнй обмотц при = 1.
При = 5 / 0,77 + (5 / 4 ) 1,285 + 0, 1 = 1 = 1 0,129 = 0,871.
(5 / 4 ) 20 + 0,77 + (5 / 4 )2 1,285 + 0, Аналогчно одержумо:
3 = 0,86;
2 = 0,87;
4 = 0,81;
5 = 0,73.
Графки залежностей U = f1 ( ) = f 2 ( ) показан на рис. 4.28.
Приклад 4.2. Генератор паралельного збудження ма Рис. 4. так номнальн дан: Pном = 11,3 кВт;
U ном = 115 В. Потужност втрат:
Pз = 700 Вт;
Pя = 800 Вт;
pмех + pс = 600 Вт.
Визначити: опр кола збудження Rз ;
опр обмотки якоря Rя ;
ЕРС E ном якоря при номнальному навантаженн генератора;
струм короткого замикання I к, якщо залишковий магнтний потк скла да 3 % вд його номнального значення. Швидксть обертання якоря n постйна.
Принципова схема генератора паралельного збудження наведена на рис. 4.29.
Розв'язання. Опр кола збудження Rз = U ном / Pз = 115 2 / 700 = 18,9 Ом.
Опр обмотки якоря Rя = Pя / I я.ном, Рис. 4..
де I я.ном = I ном + I з = Pном /U ном + Pз /U ном = 104,4 А - номнальне зна чення струму якоря.
Отже, Rя = 0,0735 Ом.
При постйнй швидкост обертання якоря n ЕРС E = сe nФ = kФ;
E / E ном = Ф / Ф ном, де E ном = U ном + Rя I я.ном = 115 + 104,4 0,0735 = 122,6 В.
За умовою задач магнтний потк Ф склада 3 % вд Ф ном.
Отже, E к складе 3 % вд E ном.
Тому I я = (E U ) / Rя = I я.к = E к / Rя = (0,03 122,6 ) / 0,0735 = 50 А.
При короткому замиканн U = 0.
Приклад 4.3. Електродвигун постйного струму паралельного збудження ма так номнальн дан: Pном = 10 кВт, U ном = 220 В, ном = 86 %, nном = 2250 об/хв. Потужнсть утрат двигуна Pз = 5 %, а Pя = 4,6 % вд споживано номнально потужност.
Визначити: величину опору пускового реостата для пуску дви гуна пусковим струмом, що у два рази перевищу сво номнальне значення;
величину номнального електромагнтного обертаючого моменту M ном ;
величину пускового обертаючого моменту M пуск, вважаючи, що магнтний потк залишаться без змни;
швидксть обертання двигуна, якщо вн працю як генератор, вддаючи за умо ви U дв = U г в мережу потужнсть Pном.
Розв'язання. Для двигуна паралельного збудження (рис. 4.30) справедливе спввдношення U ном = E ном + Rя I я.ном, де E ном - проти-ЕРС, яка ндукуться в об мотц якоря при номнальнй швидкост обертання.
Номнальний струм якоря U ном E ном I я.ном =.
Rя Рис. 4. У момент пуску n = 0. Отже, E = 0, тому пусковий струм якоря буде надмрно великим. Для його обмеження послдовно з якорем включають пусковий реостат Rпуск.
Тод U ном I я.пуск =, Rя + Rпуск звдки U ном Rпуск = Rя.
I я.пуск Потужнсть, споживана двигуном з мереж, Pном P1ном = = = 11,6 кВт.
ном 0, Номнальний струм двигуна P1ном 11,6 10 I ном = = = 53 А.
U ном Струм збудження Pз P1ном 5 11,6 10 Iз = = = 2,64 А.
100 100U ном Номнальний струм якоря I я.ном = I ном I з = 53,0 2,64 50,4 А.
Опр обмотки якоря 4,6 11,6 10 Pя P1ном Rя = = = 0,212 Ом.
100 50,4 100 I я.ном.
Опр пускового реостата U ном U Rпуск = Rя = ном Rя = 0,212 = 1,97 Ом.
2 50, I я.пуск 2 I я.ном При включенн без пускового реостата пусковий струм у якор I я.пуск = U ном / Rя = 220 / 0,212 = 1040 А, тобто в 20,6 разу бльший вд номнального, що неприпустимо.
Обертаючий електромагнтний момент двигуна при номналь ному режим 10 Pном M ном = 9,55 = 9,55 = 42,2 Н м.
nном Пусковий обертаючий момент визначимо, використавши залеж нсть обертаючого моменту вд магнтного потоку Ф струму яко ря I я :
M ном = cM ФI я.
Оскльки за умовою магнтний потк постйний, а пусковий струм у два рази бльший вд номнального, то пусковий момент буде в два рази перевищувати номнальний:
M пуск = M ном (I я.пуск / I я.ном ) = 84,4 Н м.
Якщо двигун працю як генератор, його номнальний струм I ном = Pном /U ном = 10 103 / 220 = 45,4 А.
Струм у якор I я.ном = I ном + I з = 45,4 + 2,64 48 А.
ЕРС E г = U + Rя I я.г ;
E дв = U Rя I я.дв.
Струм у кол збудження в обох випадках однаковий, тому що за умовою U дв = U г. Використовуючи нйну залежнсть ЕРС вд швид кост обертання, одержумо E дв = ce Фnдв ;
E г = c e Фn г, звдки 220 + 48 0, Eг n г = n дв = 2250 = 2470 об/хв.
220 50,4 0, E дв.
5.
5.1. Призначення будова синхронних машин Синхронн машини використовуються як генератори, двигуни синхронн компенсатори. Установлен на теплових електростанцях генератори, що приводяться в обертання паровими турбнами, на зиваються турбогенераторами. Синхронн генератори гдроелектро станцй, як обертаються за допомогою гдротурбн, звуться гдро генераторами. Крм електростанцй синхронн генератори знаходять застосування в установках, що вимагають автономного джерела електроенерг. Прикладом можуть бути автомобльн електричн крани, на яких синхронн генератори приводяться в обертання дви гунами внутршнього згоряння.
Синхронний компенсатор явля собою машину, призначену для пдвищення коефцнта потужност електротехнчних установок.
Трифазн синхронн генератори, двигуни синхронн компенса тори мають у принцип однакову будову. На рис. 5.1 показана будо ва синхронно машини з неявновираженими полюсами (а) ротора машини з явновираженими полюсами (б).
а б Рис. 5. Нерухома частина машини (статор) складаться з сталевого або чавунного корпусу 1, у якому закрплений цилндричний сердечник 2.
Для зменшення втрат на перемагнчування вихров струми його на бирають з листв електротехнчно стал. У пазах сердечника статора вкладена трифазна обмотка 3, що виконана так само, як обмотка статора асинхронних двигунв. Сердечник статора в сукупност з об моткою називаться якорем машини. У пдшипникових щитах, при крплених з торцевих сторн до корпусу, або в стояках, закрплених на фундамент, розташован пдшипники, що несуть вал 4 обертово частини машини - ротора. Синхронн генератори гдроелектростан цй виконують звичайно з вертикальним розташуванням вала. На валу розмщений цилндричний сердечник 7 ротора, виконаний з су цльно стал. У пазах сердечника ротора вкладена обмотка збуджен ня 8, що живиться постйним струмом. Для приднання обмотки збу дження до зовншнього електричного кола на валу закрплюють два зольован одне вд одного вд вала контактн кльця 6, до яких пру жинами притискаються нерухом щтки 5. Обмотка 8 призначена для збудження основного магнтного поля машини.
Живлення обмотки збудження здйснються вд генератора по стйного струму (збудника), вал якого з'днаний з валом синхронно машини, вд напвпровдникового перетворювача змнного струму в постйний або вд нших джерел постйного струму. Потужнсть для живлення обмотки збудження становить 1...3 % потужност ма шини.
На рис. 5.1,а показаний розрз двополюсно синхронно маши ни з неявновираженими полюсами ротора. Так машини виготовля ють на частоти обертання 3000, 1500 1000 об/хв. Машини, призна чен для роботи з меншими частотами обертання (750, 600, 500 об/хв т. д.), мають явновиражен полюси, число яких тим бльше, чим менша частота обертання. На рис. 5.1,б показаний ротор восьмипо люсно машини з явновираженими полюсами. Ротор вписаний в окружнсть 5, що явля собою умовно внутршню окружнсть сердеч ника статора. Явновиражен полюси 1 виготовляють масивними з сталевих листв закрплюють на валу 2 ротора. Вал ротора в сукуп ност з явновираженими полюсами явля собою сердечник ротора.
Окрем котушки обмотки збудження 3, розташован на явновираже них полюсах, з'днан мж собою так, що пвнчн пвденн полюси чергуються. Трифазна обмотка якоря синхронних машин викону ться таким чином, що збуджуване нею обертове магнтне поле ма таке ж число полюсв, як ротор.
У пристроях автоматики, вимрювально технки, запису вд.
творення звуку застосовуються синхронн двигуни мало потужно ст (мкродвигуни).
5.2. Принцип д синхронних машин 5.2.1. Принцип д генератора Якщо обмотку збудження генератора пдключити до джерела постйного струму, то МРС обмотки створить основне магнтне поле, що характеризуться магнтним потоком Ф0 показане на рис. 5.1,а за допомогою двох нй магнтно ндукц, зображених пунктиром.
При обертанн ротора за допомогою первинного двигуна магнтне поле буде також обертатися.
Оскльки котушки фаз обмотки якоря мають однаков числа виткв змщен в простор одна вдносно одно на 120, при обер танн магнтного поля в трьох фазах будуть ндукуватися три ЕРС, однаков за амплтудою частотою та змщен за фазою одна вдно сно одно також на кут 120. Щоб при постйнй частот обертання ЕРС змнювалися за законом, близьким до синусодального, магнт на ндукця вздовж повтряного зазору, що роздля магнтопроводи статора ротора, повинна бути розподлена також приблизно за синусодальним законом. У машинах з явновираженими полюсами це досягаться за рахунок неоднакового повтряного зазору мж сер дечником статора полюсними наконечниками 4 (див. рис. 5.1,б), у машинах з неявновираженими полюсами - за рахунок вдповдного розподлу обмотки збудження по пазах сердечника статора.
Векторна даграма ЕРС генератора показана на рис. 5.2. Дюче значення частота синусодаль но ЕРС, що ндукуться у фаз обмотки якоря, можуть бути визначен, як в асинхронному дви гун, за формулами pn E 0 = 4,44 kwfФ 0 ;
f=.
Рис. 5. Для одержання стандартно частоти 50 Гц при рзних частотах обертання синхронн генератори виготовляються з рзними числа ми пар полюсв. Так, турбогенератори виготовляються в бльшост випадкв на частоту обертання 3000 об/хв мають одну пару полю св (p = 1). Виготовлення турбогенераторв на найменше число пар полюсв вдповдно на найбльшу частоту обертання дозволя змен шити габаритн розмри, масу вартсть генераторв. Частота обер тання гдрогенераторв визначаться в основному висотою напору води для рзних станцй лежить у межах 50...750 об/хв, що вдпов да числам пар полюсв вд 60 до 4.
Якщо до обмотки якоря пдключити приймач електрично енер г, то пд дю ЕРС у фазах обмотки якоря приймача з'являться струми;
генератор почне вддавати приймачу електричну енергю.
При робот генератора з навантаженням МРС трифазно обмот ки якоря збуджу обертове магнтне поле якоря, що характеризуть ся магнтним потоком Фя, частота обертання якого дорвню часто т обертання ротора, тобто n 0 = n = 60 f p ;
взамне розташування осей магнтних полв якоря ротора при даному навантаженн гене ратора залишаться незмнним.
Пд дю поля якоря результуюче поле генератора при змн його навантаження буде також змнюватися, що вплива в остаточному пдсумку на значення напруги генератора. Вплив поля якоря на ре зультуюче поле машини називаться реакцю якоря.
У результат взамод магнтного потоку якоря Фя провдни кв обмотки збудження (або полюсв намагнчених сердечникв яко ря ротора) на ротор д електромагнтний момент, що спрямова ний у генератора проти напрямку частоти обертання ротора галь мвним.
Значення електромагнтного моменту, нтенсивнсть та харак тер д реакц якоря залежать крм значення струму якоря також вд характеру опору приймачв. Маться на уваз те, що при змн характеру опорв приймачв змнються взамне розташування осей магнтних потокв Фя Ф0.
На рис. 5.3,а наведений ескз спрощено модел синхронно ма шини, на якому кожна фаза обмотки якоря замнена одним витком;
ротор обертаться з частотою обертання п пд дю первинного двигуна;
магнтне поле якоря показане для випадку, коли струм фази ах ма максимальне значення, унаслдок чого всь KK' поля якоря Фя перпендикулярна до площини котушки фази ах;
всь тт' магнт ного поля ротора Ф0 збгаться з вссю KK' поля якоря, що вдпов да випадку, при якому ЕРС фази ах вдста вд струму ц фази на.
кут 90. Останн можливе при власне мнсному навантаженн гене ратора, якщо не враховувати активний опр фази ах.
а б в Рис. 5. Неважко встановити, що, незважаючи на наявнсть струму яко ря магнтного потоку Фя, при власне мнсному навантаженн електромагнтний момент генератора дорвню нулю, пд дю поля якоря генератор пдмагнчуться.
Можна показати, що при власне ндуктивному навантаженн генератора електромагнтний момент також дорвню нулю. Тльки в цьому випадку полем якоря генератор буде розмагнчуватися.
Якщо при тих же струмах якоря навантаження буде активно мнсним, взамне розташування осей магнтних потокв змниться:
всь тт' магнтного потоку ротора змститься на деякий кут у на прямку обертання ротора (див. рис. 5.3,б). Унаслдок цього на ро тор почне дяти гальмвний електромагнтний момент Мем, у чому легко переконатися за допомогою правила во руки (або розглянув ши взамодю полюсв намагнчених сердечникв якоря ротора).
Як видно, при активно-мнсному навантаженн поле якоря ма скла дову, що пдмагнчу генератор.
У випадку активно-ндуктивного навантаження також виника гальмвний момент, а поле якоря розмагнчу генератор.
Схема генератора показана на рис. 5.4. До обмотки збудження ОЗГ подають постйний струм вд невеликого генератора-збуджу вача З. Найчастше вн приводиться в дю тим же первинним двигу ном, що генератор.
Первинний двигун оберта ротор генератора ОЗГ з постйною частотою обертання n0. При цьому магнтний потк збудження, ство рений електромагнтами ротора, перетина фазн обмотки статора ОС та ндуку в них ЕРС, змщен за фазою на 120. Якщо до затис качв статора приднати навантаження Z, то в обмотках будуть стру ми, як створюють трифазне обертове магнтне поле. Частота обер тання цього поля дорвню частот обертання ротора, тому машина називаться синхронною. Число пар полюсв обмотки статора до рвню числу пар полюсв ротора. Фазн обмотки статора, як прави ло, з'днують зркою, тому що ЕРС струми гармонк, кратних трьом, знищуються.
Рис. 5. 5.2.2. Принцип д двигуна При робот синхронно машини як двигуна обмотка якоря пд ключаться до джерела трифазного струму, у результат чого вини ка обертовий магнтний потк Фя. Псля розгону ротора до частоти обертання п, близько до частоти обертання n0 поля якоря, його обмотка збудження пдключаться до джерела постйного струму виника магнтний потк Ф0. Завдяки взамод магнтного потоку Фя провдникв обмотки ротора (або полюсв намагнчених сердеч никв якоря та ротора) виника обертаючий електромагнтний мо мент Мем, що д на ротор, вн утягуться в синхронзм, тобто по чина обертатися з частотою обертання, рвною частот обертання n0 магнтного поля якоря.
Положення ос тт' магнтного поля ротора щодо ос KK' поля якоря значення моменту Мем залежать вд навантаження двигуна.
Так, при робот двигуна в режим деального холостого ходу ротор займа положення, показане на рис. 5.3,а, при якому електромагнт ний момент Мем дорвню нулю. Деякому механчному навантажен ню двигуна вдповда положення ротора, зображене на рис. 5.3,в, якому вдповда певний обертаючий момент Мем.
.
Значення струму якоря, нтенсивнсть характер д реакц яко ря залежать при Мем = const вд ЕРС Е0, що визначаться величи ною струму збудження. Варто помтити тльки, що, коли двигун спо жива вд джерела тльки ндуктивну або активно-ндуктивну потуж нсть, пд дю поля якоря двигун пдмагнчуться (див. рис. 5.3,а,в);
у випадку споживання мнсно або активно-мнсно потужност двигун пд дю поля якоря розмагнчуться.
Як в нших машинах, у синхронних електромагнтний момент незначно вдрзняться вд моменту, що розвиваться машиною на валу. Тому для простоти аналзу будемо вважати х надал рвними позначати М.
стотною особливстю синхронного двигуна на вдмну вд асин хронного те, що обертаючий момент виника в нього в тому випа дку, коли частота обертання ротора п дорвню частот обертання п0 магнтного поля якоря. Це пояснються тим, що струм в обмотц збудження синхронного двигуна з'являться не в результат елект ромагнтно ндукц (як в обмотц ротора асинхронного двигуна), а внаслдок живлення обмотки збудження вд стороннього джерела постйного струму.
Частота обертання магнтного поля якоря, а отже ротора син хронного двигуна, визначаться за формулою n0 = n = 60 f p.
Для одержання рзних частот обертання синхронн двигуни ви готовляють з рзними числами полюсв. При частот f = 50 Гц час тоти обертання будуть 3000, 1500, 1000, 750 об/хв т. д.
5.3. Явище реакц якоря 5.3.1. Реакця якоря генератора У процес роботи навантаженого синхронного генератора в ньо му дють дв намагнчувальн сили (НС): обмотки збудження Fз обмотки статора (якоря) Fя.
Намагнчувальна сила обмотки збудження Fз створю магнтне поле Фз збудження. Але при пдключенн навантаження сили Fз Fя взамодють та створюють результуюче магнтне поле, що вдрзня ться вд поля обмотки збудження. Цей процес взамод НС обмот ки збудження НС обмотки якоря називаться реакцю якоря.
Синхронн генератори працюють на змшане навантаження. Для з'ясування питання про вплив реакц якоря на роботу синхронно машини доцльно розглянути випадки роботи генератора при актив ному, ндуктивному та мнсному навантаженнях. При побудов век торних даграм варто мати на уваз те, що ЕРС Е1, ндукована магнт ним потоком обмотки збудження в обмотц генератора, вдста вд вектора потоку Фз. Струм статора I1 може займати будь-яке поло ження вдносно вектора Е1 в залежност вд характеру навантаження.
Активне навантаження Побудумо векторну даграму при активному навантаженн (рис. 5.5). Вдкладамо вектор потоку обмотки збудження Фз. Пд кутом 90 до цього вектора будумо в бк вдста & вання вектор ЕРС E1, наведено в обмотц стато ра полем обмотки збудження.
& & При активному навантаженн струм I1 E збгаються за фазою, тому вектор Фя, створе & ний струмом I1, змщений у простор вдносно вектора Фз на 90. Результуючий магнтний по- Рис. 5. тк Ф 0 = Ф 2 + Ф 2.
з я ндуктивне навантаження При ндуктивному навантаженн генератора струм обмотки ста & & тора I1 вдста вд ЕРС E1 на кут 90 (рис. 5.6).
При цьому магнтний потк Фя д по ос полюсв ротора зустрчно потоку Фз.
Отже, реакця якоря в синхронному генера тор при власне ндуктивному навантаженн но сить поздовжньо-розмагнчуючий характер. Ре Рис. 5. зультуючий магнтний потк Ф 0 = Ф з Ф я.
кмнсне навантаження Векторна даграма синхронного генератора для мнсного на & вантаження показана на рис. 5.7. Струм I1 при & мнсному навантаженн випереджа ЕРС E1 на 90. При цьому магнтний потк Фя д по ос полюсв та збгаться з потоком Фз, вдбувать ся посилення поля: Ф 0 = Ф з + Ф я.
При власне мнсному навантаженн реак ця якоря носить поздовжньо-намагнчуючий характер. Рис. 5..
5.3.2. Синхронний опр машини При активному навантаженн генератора сну тльки поперечний потк статора, а при ндуктивному та мнсному виника тльки по довжнй потк статора Ф, обумовлений реактивним струмом статора.
У цих випадках крм потоку, що замикаться через ротор, сну ють силов н, як замикаються тльки навколо провдникв секцй обмотки статора та утворюють потк магнтного розсювання Фроз.
Оскльки силов н потоку розсювання проходять значну час тину свого шляху в повтр, то можна вважати, що цей потк пропор цйний струму статора збгаться з ним за фазою. Потк розсюван ня ндуку в обмотц статора ЕРС розсювання Eроз, що вдста вд потоку розсювання за фазою на кут 90. Частина основно ЕРС, яка компенсу ЕРС розсювання, ндуктивним спадом напруги в ста тор X роз I = E роз, де Хроз - ндуктивний опр статора.
нша частина ЕРС статора йде на компенсацю ЕРС, що ндуку ться потоком статора Ф. Якщо не враховувати насичення стал, то цей потк пропорцйний струму статора можна виразити ЕРС, що компенсу реакцю статора, через додатковий ндуктивний спад на пруги IX, де Х умовно береться за ндуктивний опр, екввалентний д реакц статора. Отже, повний ндуктивний спад напруги в статор I (X роз + X ) = IXсх, де Xсх - синхронний ндуктивний опр статора (для ненасичено ма шини Хсх - стала величина).
5.4. Векторн даграми Даграми будують для одн фази, оскльки передбачаться, що навантаження фаз симетричне.
Побудумо повну даграму для найбльш типового випадку, ко ли навантаження генератора ма змшаний характер (активно-н дуктивна). Початковим векто ром для побудови даграми вектор струму у фазах статора (рис. 5.8). Вектор фазно напру Рис. 5. ги Uф випереджа вектор струму I на кут, величину якого можна знайти за значенням опору приймача:
Xн = arctg.
Rн До кнця вектора напруги паралельно струму вдкладамо актив ний спад напруги у фазнй обмотц статора RI перпендикулярно - ндуктивний спад напруги в тй же обмотц Xроз. Гпотенуза ZI отри маного трикутника повним спадом напруги у фазнй обмотц ста тора. Якщо кнець вектора ZI з'днати з початком даграми, то одержимо вектор ЕРС Е, ндукований результуючим потоком ма шини Ф. Перпендикулярно до струму вд кнця вектора Е будумо вектор ХI ндуктивного спаду напруги, що компенсу реакцю ста тора. З'днавши кнець цього вектора з початком даграми, отрима мо вектор ЕРС E0, ндукований потоком збудження при холостому ход. У бк випередження E0 на кут 90 будумо вектор магнтного потоку Ф0, а вд його кнця паралельно струму проводимо вектор потоку, що дорвню сум потокв Ф + Ф'. Результуючий потк ма шини повинен випереджати ЕРС Е на кут 90.
Активний опр обмоток статора в порвнян н з ндуктивним дуже малий, тому для спрощен ня розрахункв ним можна знехтувати. Тод век торна даграма спрощуться (рис. 5.9). Кут мж E0 Uф визнача ступнь завантаження генерато ра. Так, при холостому ход цей кут дорвню нулю, а при навантаженн вн збльшуться. Рис. 5. 5.5. Характеристики генератора Характеристика холостого ходу синхронного генератора (рис. 5.10,а) явля собою графчно зображену залежнсть ЕРС вд стру му збудження при вдсутност навантаження незмннй швидкост обертання, що вдповда номнальнй частот струму: E = f ( I з ) при I = 0 n0 = const.
У сучасних насичених синхронних машинах вона ма вигляд криво намагнчування стал.
Зовншня характеристика синхронного генератора - це залеж нсть напруги на затискачах вд струму навантаження при постй.
них значеннях струму збудження, номнально швидкост коефцн та потужност.
а б в Рис. 5. Напруга на затискачах генератора при навантаженн зменшу ться в порвнянн з ЕРС холостого ходу E0 унаслдок д реакц яко ря спадання напруги в обмотц статора. Рзниця E0 - U називаться змною напруги, яку вдносять до номнально напруги виражають у вдсотках. Номнальна змна напруги E0 U ном U ном = 100 %.
U ном При активному навантаженн ( cos = 1 ) напруга на затискачах статора зменшуться внаслдок зростання спаду напруги в активно му та ндуктивному опорах статора (див. рис. 5.10,б). Якщо cos < 1, характеристика проходить нижче при ндуктивному характер на вантаження вище - при мнсному. Це пояснються змною резуль туючого потоку вд д подовжньо складово потоку статора.
Регулювальн характеристики синхронного генератора - це за лежност струму збудження генератора вд струму навантаження при постйних значеннях напруги на затискачах, номнально швидкост обертання cos : I з = f ( I ) при U = const;
n0 = const;
cos = const.
Генератори живлять приймач, нормальна робота яких вимага постйно за величиною напруги, що не залежить вд навантаження.
Пдтримка постйно напруги здйснються змною струму збуджен ня. Для цього призначений регулювальний реостат у кол збуджен ня збудника. При активному та ндуктивному навантаженнях струм збудження збльшують, а при мнсному зменшують (див. рис. 5.10,в).
5.6. Паралельна робота генератора Вмикання на паралельну роботу генераторв змнного струму здйснюють бльш складним шляхом, нж генераторв постйного струму. На суднових електростанцях установлюють однотипн ге нератори, що мають приблизно однаков зовншн характеристики.
Генератори пдключають однаковими фазами до шин електростан ц, що перевряться при монтаж.
При кожному вмиканн синхронного генератора паралельно з мережею необхдно, щоб його ЕРС у будь-який момент була одна ковою за величиною протилежною за напрямком напруз мереж. З ц умови виходить, що дюч значення ЕРС генератора, який вми каться, напруга мереж та частоти повинн бути однаковими, а фази - протилежними.
Процес приведення генераторв у такий стан, при якому вс за значен умови будуть виконан, називаться синхронзацю генера торв. Якщо генератори синхронзован, то вмикання х на паралель ну роботу з мережею проходить плавно, поштовху струму не вини ка. Недотримання хоча б одн з цих умов супроводжуться по явою мж генераторами значних зрвняльних струмв, що можуть викликати пошкодження машин.
Рвнсть ЕРС генератора напруги мереж досягаться регулю ванням струму збудження генератора та перевряться вольтметром.
Збг частот забезпечуться регулюванням швидкост обертання пер винного двигуна перевряться частотомром. Цим же способом досягаться стан повно синхронзац, що перевряться синхроно скопом.
Стрлковий синхроноскоп, застосовуваний на суднових елек тростанцях, - це сельсин, у якого статорна обмотка через додатко вий резистор приднуться до генератора, що пдключаться, а ро торна обмотка пдключена до мереж. Трифазне обертове магнтне поле статора сельсина взамод з полем ротора, у результат чого останнй почина рухатися з швидкстю, пропорцйною рзниц ча стот мереж генератора. Якщо частоти однаков ЕРС генератора, що пдключаться, знаходиться в протифаз з напругою мереж, то.
ротор сельсина нерухомий, а стрлка його встановлються в нульо ве положення. У цей момент генератор пдключають до шин для подальшо паралельно роботи.
Розрзняють три види синхронзац: точну, самосинхронзацю грубу. Кожна з них може здйснюватися вручну, напвавтоматично та автоматично.
Точна синхронзаця генераторв уручну складною, тривалою вдповдальною операцю, що вимага досить високо квалфка ц обслуговуючого персоналу. При встановленн на електростанц спецальних пристров-синхронзаторв можна здйснювати точну синхронзацю автоматично.
За методом самосинхронзац генератор у збудженому стан розганяють первинним двигуном до пдсинхронно швидкост, при якй його частота на один-два пероди вдрзняться вд частоти на шинах, потм пдключають до шин негайно дають йому збуджен ня. Для переврки величини частоти синхронзуючого генератора його збуджують перед пдключенням до шин, потм швидко знма ють збудження, включають автоматичний вимикач генератора зно ву збуджують до попередньо величини. Псля вмикання генератора на шини вн сам утягуться в синхронзм. Швидксть утягування ге нератора в синхронзм залежить вд швидкост наростання магнт ного потоку ротора. У самозбудних генераторах через швидкодю системи саморегулювання тривалсть утягування в синхронзм гли бина провалу напруги менш, нж у звичайних генераторв. Вмикан ня методом самосинхронзац супроводжуться короткочасним по штовхом струму, що звичайно не перевищу триразове значення номнального струму тому безпечне для генераторв.
При грубй синхронзац збуджений генератор доводять до пд синхронно швидкост потм вмикають. Для зм'якшення поштовху струму послдовно з обмотками статора вмикають ндуктивн котуш ки з неферомагнтним сердечником (реактори). Псля втягування генератора в синхронзм реактори шунтують. Груба синхронзаця не вимага високо квалфкац обслуговуючого персоналу, сам пуск нетривалий, особливо в самозбудних генераторв. В останньому випадку поштовх струму в статор форсу струм збудження. Громзд ксть реакторв, що вмикаються в кожну фазу статора, трохи зни жу ефект грубо синхронзац.
5.7. Розподл навантаження при паралельнй робот Псля вмикання синхронного генератора на паралельну роботу на нього переводять навантаження, збльшуючи обертаючий момент його первинного двигуна шляхом змни подач палива або пари;
од ночасно на стльки ж зменшують момент працюючого генератора.
Для забезпечення стйко паралельно роботи з рвномрним роз подлом загального навантаження мж генераторами необхдно до тримувати певн умови.
Розподл активного навантаження мж окремими генераторами вдбуваться в залежност вд виду швидксних характеристик пер винних двигунв. При змн сумарного навантаження вд 20 до 100 % активне навантаження повинне розподлятися з точнстю 10 % вд номнально потужност даного генератора. Регулюючи механчну потужнсть, що надходить вд первинних двигунв до генераторв, тобто збльшуючи або зменшуючи кльксть пдведеного палива чи пари, розподляють активне навантаження мж генераторами. Для пдтримки постйно напруги на шинах електростанц при переве денн активного навантаження з одного генератора на нший потрб но збльшити обертаючий момент другого первинного двигуна зменшити вдповдно момент у першого. Необхдно прагнути до того, щоб активне навантаження розподлялося мж генераторами про порцйно хнм номнальним потужностям.
Розподл реактивного навантаження мж генераторами здйсню ться шляхом змни струму збудження. У кожного з генераторв, увмкнених на паралельну роботу, струм збудження повинен бути таким, щоб коефцнти потужност окремих генераторв були одна ков. За цю умовою вдсутн зрвняльн струми мж генераторами, що спричиняють додатков втрати нагрв обмоток.
При паралельнй робот самозбудних генераторв з компаунду ванням хн роторн обмотки повинн бути з'днан мж собою паралель но за допомогою вирвняльних шин. При вдсутност таких шин випад кове збльшення ЕРС одного з генераторв може викликати зрвняль ний струм статора, що, у свою чергу, приведе до збльшення струму збудження ще бльшого зростання ЕРС т. д. Це продовжуться доти, поки не спрацю захисна апаратура пд дю великого зрвняльного струму. Якщо вирвняльн шини, то збльшення ЕРС одного генера тора спричиня збльшення струму збудження у всх генераторв.
.
Розглянемо, як вплива змна збудження на роботу генератора в рзних режимах.
На рис. 5.11,а побудована векторна даграма для генератора, що пдключений до мереж працю вхолосту. Вектор ЕРС E 0 збгать ся за величиною фазою з напругою генератора U г та знаходиться в протифаз з напругою мереж U мep.
а б в г Рис. 5. Якщо збльшити струм збудження, то збльшиться магнтний потк ротора ЕРС E 0 стане бльшою вд U г = U мep. Пд впливом надлишково ЕРС у кожнй фазнй обмотц статора виника зрвняль ний струм, що суто реактивним. Цей струм направляться в мере жу намагнчу нш машини, у тому числ генератор, що працю з даним генератором паралельно. Таким чином, генератор виробля реактивну потужнсть, що надходить у мережу. Зрвняльний струм, будучи реактивним, не робить перерозподлу активного навантажен ня (див. рис. 5.11,б). Струм статора вдста за фазою вд спаду на пруги Хсх на 90.
При недозбудженн генератора ЕРС менша вд U мep для пов ного намагнчування машини з мереж надходить реактивна потуж нсть. При цьому в статор протка зрвняльний струм, що також реактивним, але, на вдмну вд попереднього випадку, вн направ лений даметрально протилежно (див. рис. 5.11,в).
Припустимо, що генератор пдключений до мереж з нескнчен но великою потужнстю, тобто U мep = const. Побудумо спрощену векторну даграму, що вдповда деякому активному навантажен ню генератора (див. рис. 5.11,г). При активному навантаженн мж E 0 U г треба визначити кут змщення фаз. Якщо змнювати струм збудження, то активне навантаження не змнються активний струм I a ма постйну величину. Тод проекця вектора спаду напруги Хсх, що дорвню вдрзку 0а, також постйна:
0 a = IX cx cos = I a X cx = const.
При змн струму збудження вектор ЕРС буде змнювати свою величину фазу, але кнець вектора при цьому ковза по вертикал ab, проведенй через точку а. З даграми (див. рис. 5.11,г) ясно, що при збудженн (E 0 > E 0 ) генератор працю з вдстаючим струмом, а при недозбудженн (E 0 < E 0 ) - з випереджаючим струмом I.
I Оскльки струм завжди вдста вд вектора спаду напруги Хсх на кут 90, то кнець вектора цього струму при змн збудження ковза по н cd, тому що активний струм залишаться незмнним.
З даграми можна знайти залежнсть I = f (I з ) при P = const U г = const. Побудувавши так залежност для рзних активних наван тажень, одержимо У-подбн крив (рис. 5.12). Для кожного наванта ження сну таке збудження, при якому cos = 1 та I = I a. Очевидно, що в цьому випадку втрати генерато ра будуть найменшими. На рис. 5. побудована також залежнсть cos = f (I з ) для одного випадку.
Якщо на паралельну роботу ввмкне н генератори однаково потужност, то найвигднший режим роботи вд повда однаковим активним реак- Рис. 5. тивним потужностям.
5.8. Робота трифазно синхронно машини в режим двигуна Трифазн синхронн машини мають властивсть оборотност, тобто можуть без змни сво конструкц працювати в режим гене ратора двигуна.
.
Схема вмикання синхронного двигуна показана на рис. 5.13.
При цьому обмотка статора пдключаться до трифазно мере ж змнного струму, що забезпечу збудження магнтного поля, яке обертаться з синхронною частотою обертання n0 = 60 f p, а об мотка збудження пдключаться до випрямля ча або збудника, що приводить до встановлен ня в нй постйного струму збудження магнт ного поля ротора. Однак синхронну машину з нерухомим збудженим ротором не можна запу стити двигуном, якщо обмотку статора пдклю чити безпосередньо до трифазно мереж змн ного струму, тому що при цьому обертове маг нтне поле статора буде поперемнно взамодя ти з рзнойменними полюсами ротора. Ротор ма значний момент нерц пддаться рвним за величиною та протилежним за напрямком ме ханчним поштовхам, у результат чого вн за лишиться нерухомим. З ц причини ротору необхдно надати початкову швидксть, близь Рис. 5.13 ку або рвну швидкост обертання магнтного поля статора.
Сучасн синхронн двигуни мають на ротор короткозамкнену обмотку, розгн здйснються так, як асинхронних двигунв з корот козамкненим ротором.
Для збльшення пускового моменту Мпуск до значень (0,85...
...1,25)Мном, зменшення величини перенапруги в обмотц ротора при пуску, а також для скорочення часу розгону до пдсинхронно швид кост = 0,95 0 обмотку ротора замикають на розрядний резис тор Rрозp = (6...12 )R2, де R2 - опр обмотки ротора.
5.9. Гальмування синхронних двигунв Електричне гальмування синхронних двигунв здйснюють, вд ключаючи обмотку статора вд мереж замикаючи на гальмвний опр Rрозр (див. рис. 5.13). У цьому випадку машина працю в гене раторному режим за рахунок кнетично енерг, накопичено при обертанн;
вдбуваться динамчне гальмування.
5.10. Утрати ККД синхронних машин Утрати синхронно машини складаються з механчних pмех (на тертя в пдшипниках, ротора об повтря, щток об кльця, вентиля цйн втрати);
утрат у стал статора на гстерезис вихров струми рс;
утрат в обмотках статора pм1 та в обмотках ротора pм2. к додатко в втрати pд, пов'язан з дю потокв розсювання, витисненням стру му т. д. Механчн втрати, втрати в ротор в стал статора постйн й не залежать вд навантаження;
втрати в обмотц статора додат ков - це змнн втрати.
Потужнсть, що вддаться генератором у мережу, при тому са мому струм залежить вд cos приймача. У зв'язку з цим номналь ною потужнстю генератора вважаться його повна потужнсть, ви ражена в кловольт-амперах (кВА).
Коефцнт корисно д обчислюють за формулами:
для генератора p г = 1 100 %;
3UI cos + p для двигуна p дв = 1 100 %, 3UI cos де p - сумарн втрати.
Для машин потужнстю вд 10 до 100 кВА = 0,85...0,90.
Приклад 5.1. Визначити струм напругу генератора, якщо актив на та ндуктивна потужност його навантаження P = 3500 кВт, Q = = 1500 квар, ЕРС E = 6,72 кВ, активний та синхронний ндуктивний опори якоря Rя = 0,14 Ом, Xя = 2 Ом. Обмотка якоря з'днана зркою.
Розв'язання. Розрахунок будемо робити для одно фази. Визна чамо фазну ЕРС:
E 6, E0 = = = 3,88 кВ.
1,.
Повна потужнсть навантаження P 2 + Q2 35002 + Sф = = = 1270 кВА.
3 Коефцнт потужност навантаження P Q cos = = 0,92;
sin = = 0,39.
3S ф 3S ф Фазну напругу визначимо за формулою U = Eф U, де U = (Rя cos + X я sin )I ф = 0,93 I ф.
З рвняння Sф = U ф I ф = 1270 кВА знаходимо, що I ф =.
Uф Фазна напруга U = E ф 0,93.
Uф Знаходимо U ф = 3,55 кВ.
Лнйна напруга генератора U = 3U ф = 6,15 кВ.
При з'днанн обмоток зркою нйний струм Sф I = Iф = = 358 А.
Uф 6.
Тестове завдання № 1. Указати вираз для визначення дючого значення ЕРС, ндуко вано в первиннй обмотц трансформатора основним магнтним полем.
di dФ. 2. e1 = L1 1. 3. E1 = 4,44 fw1Ф m.
1. e1 = w dt dt ( ).
4. E1 = fw1Ф m. 5. e1 = 2 E1 sin t 90 о 2. Визначити первинний номнальний струм трифазного транс форматора, що ма так паспортн дан: S = 10 кВА;
U1 = 6,3 кВ;
U2 = 0,4 кВ;
Uк = 5,5 %;
0 = 10 %;
Р0 = 105 Вт;
Рк = 335 Вт.
1. 12,76 А. 2. 25 А. 3. 1,58 А. 4. 0,92 А. 5. 14,4 А.
3. Чому дорвню ковзання асинхронно машини в момент пуску?
60 f 3..
1. 0. 2. 1. 4.
. 5. нша вдповдь.
p 4. Визначити частоту обертання магнтного поля статора три фазного чотириполюсного асинхронного двигуна при частот стру му 50 Гц.
1. 750 об/хв. 2. 1000 об/хв. 3. 1500 об/хв. 4. 2000 об/хв.
5. Визначити ЕРС, наведену в обмотц якоря генератора постй pN = 8,2;
n = 800 об/хв;
Ф = 2,5 102 Вб.
ного струму, якщо се = 60a 1. 164 В. 2. 160 В. 3. 250 В. 4. 220 В. 5. Визначити неможливо.
6. Двигун послдовного збудження вмикаться на напругу 120 В через пусковий реостат з опором 1,5 Ом. Визначити кратнсть пус кового струму, якщо ном = 40 А;
Rя = 0,1 Ом;
Rз = 0,4 Ом.
1. 1,5. 2. 2. 3. 6. 4. Визначити неможливо. 5. нша вдповдь.
7. Указати вираз для визначення швидкост обертання р-полюс ного ротора трифазного синхронного двигуна, пдключеного до мереж з стандартною частотою.
.
U Rя I я 60 f 60 f (1 s ). 5. нша. 3. n = pf. 4. n = 1. n =. 2. n = cФ p p вдповдь.
Тестове завдання № 1. Указати рвняння рвноваги миттвих значень напруг для первин но обмотки трансформатора при холостому ход.
& & & 1. U = E + Z I. 2. e = u + Z i. 3. u = e.
01 01 1 01 01 01 1 01 01 di 4. U 01 = R1I 01 + jX1I 01. 5. u01 = e01 + R1i01 + L1 01.
& & & dt 2. Визначити вторинний номнальний струм трифазного транс форматора, що ма так паспортн дан: S = 10 кВА;
U1 = 6,3 кВ;
U2 = 0,4 кВ;
Uк = 5,5 %;
0 = 10 %;
Р0 = 105 Вт;
Рк = 335 Вт.
1. 12,76 А. 2. 25 А. 3. 1,58 А. 4. 0,92 А. 5. 14,4 А.
3. Указати вираз для визначення швидкост обертання оберто вого магнтного поля трифазного асинхронного двигуна.
U I я Rя 60 f1 60 f (1 s ). 2. n1 = 1. 3. n1 = 1. n1 =. 4. n s = n1 n2.
p p cФ 4. Визначити швидксть обертання ротора трифазного чотири полюсного асинхронного двигуна, який увмкнутий до мереж з ча стотою 50 Гц та працю з ковзанням 0,02.
1. 490 об/хв. 2. 1470 об/хв. 3. 1020 об/хв. 4. 980 об/хв.
5. Серед зображених прямих залежност IзRз = f(з) вказати прям, що вдповдають опо рам кола збудження, при яких самозбудження ма шини постйного струму можливе.
1. 1,2. 2. 3,4. 3. 2. 4. 1. 5. нша вдповдь.
6. Визначити струм навантаження генератора постйного струму з незалежним збудженням, якщо струм його якоря дорвню 20 А, а струм збудження - 0,1 А.
1. 21 А. 2. 20,1 А. 3. 19,1 А. 4. 20 А. 5. Визначити неможливо.
7. Визначити швидксть обертання обертового магнтного поля двополюсного синхронного генератора, ввмкненого паралельно до мереж з стандартною частотою.
1. 1000 об/хв. 2. 1500 об/хв. 3. 2000 об/хв. 4. 2950 об/хв.
5. 3000 об/хв.
Тестове завдання № 1. Трансформатором називають статичний електромагнтний апарат, який перетворю:
1. Електричну енергю одн частоти на електричну енергю н шо частоти.
2. Змнний струм одн напруги на змнний струм ншо напру ги при незмннй частот.
3. Постйний струм на змнний.
4. Електричну енергю на нший вид енерг.
5. нша вдповдь.
2. Визначити струм холостого ходу трифазного трансформато ра, що ма так паспортн дан: S = 10 кВА;
U1 = 6,3 кВ;
U2 = 0,4 кВ;
Uк = 5,5 %;
0 = 10 %;
Р0 = 105 Вт;
Рк = 335 Вт.
1. 1,44 А. 2. 25 А. 3. 9,2 А. 4. 0,154 А. 5. 0,092 А.
3. Чому дорвню швидксть обертання обертового магнтного поля струмв ротора асинхронно машини в момент пуску?
1. 0. 2. n1. 3. n2. 4. n1 - n2. 5. нша вдповдь.
4. Визначити ковзання трифазного асинхронного двигуна при стандартнй частот мереж частот струмв ротора 2 Гц.
1. 1. 2. 0,01. 3. 0,015. 4. 0,04. 5. нша вдповдь.
5. Чи потреба виготовляти якр машини постйного струму з листового залза з золяцю мж листами?
1. Потреба , для зменшення вихрових утрат у якор.
2. Тако потреби нема, тому що в постйному магнтному пото ц втрат на вихров струми нема.
3. Потреба , але з суто технологчного боку.
.
4. Потреба . Вона викликана полпшенням умов охолодження якоря машини.
5. нша вдповдь.
6. Визначити струм навантаження генератора постйного стру му з паралельним збудженням, якщо струм його якоря дорвню 20 А, а струм збудження - 0,1 А.
1. 21 А. 2. 19,9 А. 3. 19,1 А. 4. 20 А. 5. Визначити неможливо.
7. Указати вираз для визначення швидкост обертання оберто вого магнтного поля синхронного генератора.
U Rя I я 60 f 60 f (2 s ).
1. n = 2. n = 3. n =..
cФ p p Тестове завдання № 1. На якому струм можлива робота трансформатора?
1. Тльки на постйному струм.
2. На постйному або на змнному струм.
3. Тльки на змнному струм.
4. нша вдповдь.
2. к однофазний двообмотковий трансформатор на номналь ну первинну напругу 500 В з клькстю виткв первинно обмотки 2000. Яка напруга буде на вториннй обмотц при холостому ход цього ж трансформатора, якщо кльксть виткв 440?
1. 0. 2. 220 В. 3. 110 В. 4. 440 В. 5. нша вдповдь.
3. Як змниться номнальний струм трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором, якщо обмотки його статора перемкнути з трикутника на зрку, а напругу живлення залишити без змни?
1. Зменшиться в 3 раз.
2. Зменшиться в 3 рази.
3. Збльшиться в 3 раз.
4. Збльшиться в 3 рази.
5. Залишиться без змни.
4. Визначити максимальний момент трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором при з'днанн обмоток стато ра трикутником, якщо вдом паспортн дан двигуна: Рном = 20 кВт;
Uном = 220/380 В;
ном = 0,89;
cos ном = 0,89;
nном = 1440 об/хв;
пуск/ном = 5;
Мпуск/Мном = 1,11;
Мmax/Мном = 2.
1. 117,6 Нм. 2. 132,3 Нм. 3. 147 Нм. 4. 235,2 Нм. 5. 265,2 Нм.
5. Указати д, необхдн для змни напрямку обертання двигуна постйного струму.
1. Змнити величину струму якоря або струму збудження.
2. Змнити напрямок струму збудження або струму якоря.
3. Змнити величину струмв якоря та збудження.
4. Змнити напрямки струмв якоря збудження.
5. нша вдповдь.
6. Визначити струм збудження шунтового генератора, якщо струм його навантаження дорвню 25 А, а струм якоря - 28 А.
1. 3 А. 2. 25 А. 3. 28 А. 4. 4 А. 5. Визначити неможливо.
7. Визначити швидксть обертання обертового магнтного поля двополюсного синхронного двигуна, пдключеного до мереж з стан дартною частотою.
1. 1000 об/хв. 2. 1500 об/хв. 3. 2950 об/хв. 4. 3000 об/хв.
5. нша вдповдь.
Тестове завдання № 1. Указати рвняння рвноваги комплексних дючих значень напруг для вторинно обмотки трансформатора при короткому за миканн.
& & & & & & 1. U 2 к = Z к I к. 2. U 2 к = Z2 I 2к. 3. U 2к = Rк I к. 4. U 2 к = Z2 i к.
5. u2 к = Z2 i2 к.
2. Визначити вторинний номнальний струм однофазного транс форматора, що ма так паспортн дан: S = 10 кВА;
U1 = 6,3 кВ;
U2 = 0,4 кВ;
Uк = 5,5 %;
0 = 10 %;
Р0 = 60 Вт.
1. 1,59 А. 2. 0,96 А. 3. 15,9 А. 4. 25 А. 5. 250 А.
.
3. Яким способом змнюють напрямок обертання ротора три фазного асинхронного двигуна?
1. Змною напруги живлення.
2. Змною чергування фаз.
3. Змною ковзання.
4. Змною числа пар полюсв.
4. Визначити ковзання трифазного чотириполюсного асинхрон ного двигуна при стандартнй частот мереж швидкост обертання ротора 1470 об/хв.
1. 0,01. 2. 0,02. 3. 0,2. 4. 0. 5. нша вдповдь.
5. Визначити напрямок обертання якоря дви гуна постйного струму для показаних на рисун ку напрямкв магнтних потокв основних полю св Ф0 та реакц якоря Фя. Х - струм направлено вд нас.
1. n1. 2. n2. 3. Визначити неможливо.
6. Шунтовий двигун з параметрами я = 15 А, Rя = 0,5 Ом вми каться на напругу 120 В. Визначити опр пускового реостата, при якому I пуск I ном = 2.
1. 0,5 Ом. 2. 3,5 Ом. 3. 30 Ом. 4. 35 Ом. 5. Визначити неможливо.
7. Як можна регулювати швидксть обертання ротора трифаз ного синхронного двигуна?
1. Змною напруги.
2. Змною частоти.
3. Змною опору в кол збудження.
4. Змною навантаження.
5. Змною опору в кол статора.
Тестове завдання № 1. Указати рвняння рвноваги миттвих значень напруг для вто ринно обмотки трансформатора при короткому замиканн.
di2к 1. e2к = R2 i2к + L2 2. e2к = u 2к + Z2 i2к. 3. e2к = Rк i2к.
.
dt & & & & 5. U 2 к = Rк I 2 к.
4. U 2 к = Z2 I 2к.
2. к однофазний двообмотковий трансформатор на номналь ну первинну напругу 500 В з клькстю виткв первинно обмотки 2000. Визначити кльксть виткв вторинно обмотки цього ж транс форматора, потрбну для одержання на затискачах напруги 227 В при холостому ход.
1. 227. 2. 525. 3. 645. 4. 909. 5. нша вдповдь.
3. Чому дорвню швидксть обертання обертового магнтного поля асинхронно машини в момент пуску?
2. 0. 3. n2. 4. n1 (1 s ). 5. нша вдповдь.
1. 60 f1 p.
4. Визначити частоту струму, ндукованого в обмотц ротора три фазного чотириполюсного асинхронного двигуна, який при частот мереж 50 Гц обертаться з швидкстю 1410 об/хв.
1. 50 Гц. 2. 1 Гц. 3. 2 Гц. 4. 3 Гц. 5. Визначити не можна.
5. Для чого призначен додатков полюси в машин постйного струму?
1. Для компенсац поперечно складово реакц якоря в зон ко мутац.
2. Для регулювання швидкост при робот в режим двигуна.
3. Для регулювання напруги при робот в режим генератора.
4. Для полпшення умов пуску.
6. Визначити ЕРС якоря шунтового генератора постйного стру му, якщо Рном = 5,5 кВт;
Rз = 88 Ом;
Rя = 0,2 Ом;
з = 2,5 А.
1. 220 В. 2. 229 В. 3. 214,5 В. 4. 225,5 В. 5. 210 В.
7. Указати вираз для визначення швидкост обертання ротора синхронного генератора, якщо p - кльксть пар полюсв, f - часто та генерованих струмв.
U Rя I я p 60 f 4. n = 1. n = pf. 3. n = 2. n =...
cФ p f 5. нша вдповдь.
.
Тестове завдання № 1. Указати правильну залежнсть мж дйсним Е2 та зведеним E2 значеннями ЕРС вторинно обмотки трансформатора з коефц нтом трансформац k.
E2 E. 2. E2 = 2. 3. E2 = kE 2. 4. E2 = k 2 E2. 5. E 2 = E 2.
1. E2 = k k 2. Визначити первинний номнальний струм однофазного транс форматора, що ма так паспортн дан: S = 10 кВА;
U1 = 6,3 кВ;
U2 = 0,4 кВ;
Uк = 5,5 %;
0 = 10 %;
Р0 = 60 Вт.
1. 1,59 А. 2. 0,96 А. 3. 15,9 А. 4. 25 А. 5. 250 А.
3. На прямй залежност швидкост обертан ня ротора асинхронно машини вд ковзання n2 = f (s) вказати вдрзок, що вдповда гальмв ному режиму.
1. ab. 2. bc. 3. cd. 4. ac. 5. bd.
4. Визначити обертальний момент трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором при номнальному наванта женн та при з'днанн обмоток статора зркою, якщо вдом паспортн дан двигуна: Рном = 20 кВт;
Uном = 220/380 В;
ном = 0,89;
cos ном = = 0,89;
пуск/ном = 5;
Мпуск/Мном = 2;
nном = 1440 об/хв.
1. 112,7 Нм. 2. 117,6 Нм. 3. 122,5 Нм. 4. 127,4 Нм. 5. 132,6 Нм.
5. При показаних на рисунку напрямках ма гнтного потоку основних полюсв Ф0 та струму якоря я машини постйного струму визначити напрямок обертання якоря пд час роботи маши ни в генераторному режим. Х - струм направле но вд нас.
1. n1. 2. n2. 3. Визначити неможливо.
6. Визначити номнальну потужнсть шунтового генератора по стйного струму при вдомих параметрах: Uном = 110 В;
я.ном = 10 А;
Rз = 110 Ом.
1. 990 Вт. 2. 1100 Вт. 3. 1210 Вт. 4. 919 Вт. 5. 9,9 кВт.
7. Указати вираз для визначення швидкост обертання оберто вого магнтного поля синхронного двигуна.
U Rя I я 60 f 3. n = 2. n = pf. 4. n = 1. n = n1s...
cФ p 5. нша вдповдь.
Тестове завдання № 1. Указати рвняння рвноваги комплексних дючих значень на пруг для первинно обмотки навантаженого трансформатора.
3. U1 = (R1 + jX1 )I1.
& & && & & & & & 1. E1 = U1 + Z1I1. 2. U1 = E1 + Z1I1.
5. u1 = e1 + Z1i1.
4. e1 = u1 + Z1i1.
2. Визначити коефцнт трансформац однофазного знижуваль ного трансформатора, якщо клькост виткв його первинно та вто ринно обмоток вдповдно дорвнюють 300 та 12.
1. 20. 2. 25. 3. 40. 4. 2,5. 5. 2.
3. Чому дорвню швидксть обертання обертового магнтного поля асинхронно машини при номнальному навантаженн?
4. 60 f1. 5. нша вдповдь.
1. n1 (1 s ). 2. 0. 3. n2.
p 4. Визначити обертальний момент трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором при номнальному наванта женн та при з'днанн обмоток статора трикутником, якщо вдом паспортн дан двигуна: Рном = 20 кВт;
Uном = 220/380 В;
ном = 0,89;
cos ном = 0,89;
nном = 1440 об/хв.
1. 112,7 Нм. 2. 117,6 Нм. 3. 122,5 Нм. 4. 127,4 Нм. 5. 132,6 Нм.
5. Як з перелчених утрат вдсутн в машин постйного струму?
1. Утрати в мд обмотки збудження.
2. Утрати в мд обмотки якоря.
3. Утрати на перемагнчення якоря.
4. Утрати на вихров струми в осерд статора.
5. Утрати на вихров струми в осерд якоря.
.
6. Для шунтового генератора задано: Ея = 225 В;
Rя = 0,5 Ом;
Rз = 215 Ом;
я = 20 А. Визначити струм збудження генератора.
1. 1,8 А. 2. 1 А. 3. 0,5 А. 4. 2,5 А. 5. Визначити неможливо.
7. Указати вираз для визначення частоти струмв, генерованих синхронним генератором, якщо p - кльксть пар полюсв;
n - швид ксть обертання ротора, об/хв.
pn p pn 60 p (1 s ). 4. f =. 5. f =. 2. f = f1s. 3. f = 1. f =.
n 60 n Тестове завдання № 1. Указати рвняння рвноваги комплексних дючих значень на пруг для вторинно обмотки навантаженого трансформатора.
& & & 1. e2 = u 2 Z2 i2. 2. e2 = u 2 + Z2 i2. 3. E2 = U 2 + R2 I 2.
& & & & & & 4. U = E + Z I. 5. E = U + Z I. 2 2 2 2 2. Визначити ЕРС вторинно обмотки трансформатора E2, зве дену до клькост виткв первинно обмотки, якщо дйсне значення ЕРС вторинно обмотки - 100 В, а коефцнт трансформац - 2.
1. 50 В. 2. 100 В. 3. 102 В. 4. 150 В. 5. 200 В.
3. Указати вираз для визначення синхронно швидкост обертан ня ротора трифазного асинхронного двигуна.
(1 s ). 3. n1 = U I я Rя. 4. n s = n1 n2.
60 f 60 f. 2. n1 = 1. n1 = p p cФ 4. Визначити максимальний момент асинхронного двигуна при напруз, зниженй вдносно номнально напруги на 5 %, якщо мак симальний момент цього самого двигуна при номнальнй напруз дорвню 100 Нм.
1. 90 Нм. 2. 95 Нм. 3. 100 Нм. 4. 110 Нм. 5. нша вдповдь.
5. Серед зображених на рисунку прямих залеж ност IзRз = f (з) вказати прям, що вдповдають опорам кола збудження, при яких самозбудження машини постйного струму неможливе.
1. 3, 4. 2. 3. 3. 4. 4. 1, 2. 5. нша вдповдь.
6. Шунтовий двигун вмикаться через пусковий реостат з опо ром 1,95 Ом на напругу 220 В. Визначити вдношення пускового стру му до номнального I пуск I ном, якщо ном = 52,2 А;
Rз = 110 Ом;
Rя = = 0,2 Ом.
1. 1,5. 2. 2. 3. 4. 4. Визначити неможливо. 5. нша вдповдь.
7. Визначити швидксть обертання шестиполюсного ротора три фазного синхронного двигуна, пдключеного до мереж стандартно частоти.
1. 1000 об/хв. 2. 1450 об/хв. 3. 1500 об/хв. 4. 2000 об/хв.
5. Визначити не можна.
Тестове завдання № 1. Указати вираз для визначення коефцнта трансформац зни жувального трансформатора k, якщо w1, w2 - клькост виткв його первинно та вторинно обмоток.
1. k = w1 + w2. 2. k = w1 - w2. 3. k = w1/w2. 4. k = R1/R2.
2. Визначити коефцнт трансформац однофазного двообмот кового знижувального трансформатора, якщо ЕРС, ндукован в первиннй та вториннй обмотках, вдповдно дорвнюють 500 127 В.
1. 20. 2. 25. 3. 50. 4. ~2,5. 5. ~3,94.
3. Як змниться номнальний струм трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором, якщо обмотки його статора перемкнути з зрки на трикутник, а напругу живлення зменшити в 3 раз?
1. Зменшиться в 3 раз.
2. Зменшиться в 3 рази.
3. Збльшиться в 3 раз.
4. Збльшиться в 3 рази.
5. Залишиться без змни.
4. Визначити величину струму, який спожива трифазний асин хронний двигун з короткозамкненим ротором при номнальному навантаженн та при з'днанн обмоток трикутником, якщо вдом паспортн дан двигуна: Рном = 10 кВт;
Uном = 220/380 В;
ном = 0,86;
cos ном = 0,88.
1. 11,5 А. 2. 20 А. 3. 34,5 А. 4. 60 А. 5. нша вдповдь.
.
5. Указати рвняння рвноваги напруги двигуна постйного струму.
1. U = ce n Ф Rя I я. 2. U = E я Rя I я. 3. U = U я ce n Ф.
4. U = E я + Rя I я. 5. U = E я + Rз I з + Rя I я.
6. Для шунтового генератора задано: Рном = 11 кВт;
Uном = 220 В;
Rя = 0,2 Ом;
Rз = 44 Ом. Визначити ЕРС якоря.
1. 235 В. 2. 210 В. 3. 231 В. 4. 211 В. 5. Визначити неможливо.
7. Визначити частоту ЕРС, ндуковано в обмотц статора чоти риполюсного синхронного генератора, при швидкост обертання ротора 3000 об/хв.
1. 50 Гц. 2. 100 Гц. 3. 150 Гц. 4. 250 Гц. 5. нша вдповдь.
1. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н., Зорин Ю.Н. Электротехника. - М.:
Энергоатомиздат, 1985. - 552 с.
2. Загальна електротехнка. Збрник програмованих задач / За ред.
П.П. Гадзейки. - К.: Вища школа, 1976. - 200 с.
3. Иванов А.А. Справочник по электротехнике. - К.: Вища школа, 1984. - 304 с.
4. Иванов И.И., Равдоник В.С. Электротехника. - М.: Высшая школа, 1984. - 320 с.
5. Липатов Д.Н. Вопросы и задачи по электротехнике для програм мированного обучения: Учеб. пособие для студентов вузов. - М.: Энергия, 1984. - 360 с.
6. Нетушил А.В. Справочное пособие по электротехнике и основам электроники. - М.: Высшая школа, 1986. - 248 с.
7. Пантюшин В.С. Электротехника. - М.: Высшая школа, 1984. - 560 с.
8. Сборник задач по электротехнике и основам электроники: Учеб.
пособие для неэлектротехн. спец. вузов / Под ред. В.Г. Герасимова. - М.:
Высшая школа, 1967. - 288 с.
9. Сборник задач с решениями по общей электротехнике / Под ред.
проф. В.К. Пономаренко. - М.: Высшая школа, 1972. - 184 с.
10. Судовая электротехника и электроника / Под ред. Д.В. Вилесова. - Л.: Судостроение, 1985. - 312 с.
11. Электротехника: Учеб. для неэлектротехн. спец. вузов / Под ред.
В.Г. Герасимова. - М.: Высшая школа, 1985. - 480 с.
Вступ.............................................................................................. 1. Магнтн кола............................................................................. 1.1. Магнтн кола з постйною магнторушйною силою.... 1.1.1. Аналз магнтних кл з постйною магнторушй ною силою......................................................................... 1.2. Магнтн кола з змнною магнторушйною силою....... 1.2.1. Електромагнтн процеси в дросел при змнних магнтних потоках............................................................ 1.2.2. ндуктивна котушка з повтряним зазором у маг нтопровод....................................................................... 2. Трансформатори........................................................................ 2.1. Призначення конструкця.............................................. 2.2. Принцип роботи трансформатора.................................. 2.3. Холостий хд трансформатора........................................ 2.4. Навантажувальний режим трансформатора.................. 2.5. Схема замщення трансформатора змна вторинно на пруги........................................................................................ 2.6. Дослди холостого ходу короткого замикання............. 2.7. Потужнсть ККД трансформатора................................ 2.8. Трифазн трансформатори.............................................. 2.9. Спецальн типи трансформаторв.................................. 3. Асинхронн електричн двигуни................................................ 3.1. Загальн вдомост й основн поняття.............................. 3.2. Будова принцип д трифазних асинхронних електро двигунв................................................................................... 3.3. Процеси, що проходять у нерухомому ротор................ 3.4. Процеси, що проходять у рухомому ротор.................... 3.5. Обертаючий момент трифазних асинхронних електро двигунв................................................................................... 3.6. Робоч характеристики двигуна...................................... 3.7. Пуск у хд асинхронних електродвигунв........................ 3.7.1. Пуск короткозамкнених електродвигунв............. 3.7.2. Пуск фазних електродвигунв................................ 3.8. Способи регулювання швидкост ротора........................ 3.9. Однофазн асинхронн двигуни....................................... 3.10. Асинхронний тахогенератор.......................................... 3.11. Сельсини......................................................................... 3.12. Кроков мкродвигуни.................................................... 4. Електричн машини постйного струму.................................... 4.1. Будова............................................................................... 4.2. Принцип д....................................................................... 4.3. Електрорушйна сила....................................................... 4.4. Електромагнтний момент машини................................ 4.5. Режими роботи машин постйного струму..................... 4.6. Реакця якоря.................................................................... 4.7. Генератори постйного струму........................................ 4.7.1. Типи генераторв постйного струму..................... 4.7.2. Характеристики генератора................................... 4.7.3. Генератор з незалежним збудженням.................... 4.7.4. Генератори з самозбудженням.............................. 4.7.5. Генератор паралельного збудження...................... 4.7.6. Генератор послдовного збудження....................... 4.7.7. Генератор змшаного збудження............................ 4.8. Електродвигуни постйного струму................................ 4.8.1. Пуск у хд зупинка електродвигунв..................... 4.8.2. Регулювання швидкост обертання електродвигунв 4.8.3. Реверс гальмування електродвигунв...................... 4.8.4. Характеристики електродвигунв постйного струму 4.8.5. Електродвигуни паралельного збудження................. 5. Синхронн машини.................................................................... 5.1. Призначення будова синхронних машин...................... 5.2. Принцип д синхронних машин...................................... 5.2.1. Принцип д генератора.......................................... 5.2.2. Принцип д двигуна............................................... 5.3. Явище реакц якоря......................................................... 5.3.1. Реакця якоря генератора....................................... 5.3.2. Синхронний опр машини...................................... 5.4. Векторн даграми............................................................ 5.5. Характеристики генератора................................................ 5.6. Паралельна робота генератора........................................... 5.7. Розподл навантаження при паралельнй робот............ 5.8. Робота трифазно синхронно машини в режим двигуна... 5.9. Гальмування синхронних двигунв.................................... 5.10. Утрати ККД синхронних машин................................. 6. Тестов завдання........................................................................ Рекомендована тература............................................................ КНАШ Анатолй Тимофйович ЕЛЕКТРОТЕХНКА ЕЛЕКТРИЧН МАШИНИ Навчальний посбник Видавництво УДМТУ, 54002, м. Миколав, вул. Скороходова, Свдоцтво про внесення суб'кта видавничо справи до Державного рестру видавцв, виготвникв розповсюджувачв видавничо продукц ДК № 1150 вд 12.12.2002 р.
Редактор М.Д. Блкч Комп'ютерна правка та верстка Т.М. Череднченко Коректор Н.О. Шайкна Пдписано до друку 30.07.03. Формат 6084/16. Папр офсетний.
Ум. друк. арк. 8,7. Обл.-вид. арк. 9,4. Тираж 300 прим. Вид. № 10.
Зам. № 204. Цна договрна.
Шановн панове!
Запрошумо Вас ознайомитись з можливостями книжкового видав ництва, висококвалфкован спецалсти якого забезпечать оперативне та яксне виконання замовлення будь-якого рвня складност.
Наш головний принцип - задовольнити потреби замовника в по вному комплекс полграфчних послуг, починаючи з розробки та пдго товки оригналу-макета, що виконуться на баз IBM PС, закнчуючи друком на офсетних машинах.
Крм цього, ми мамо повний комплекс пслядрукарського облад нання, що да можливсть виконувати:
! аркушепдбр;
! брошурування на скобу, клей;
! порзку на гльйотинах;
! ламнування.
Видавництво також оснащено сучасним цифровим дублкатором фрми "Duplo" формату А3, що да можливсть тиражувати з швидкстю до 130 копй за хвилину.
Для постйних клнтв - гнучка система знижок.
Отже, якщо вам потрбно надрукувати пдручники, книги, бро шури, журнали, каталоги, рекламн листвки, прайс-листи, бланки, взитн картки, - ми до Ваших послуг.
й #, 54002,.,., 5, $ 8(0512) 37-33-42;
39-81-46, 39-73-39, fax 8(0512) 39-73-26;
Pages: | 1 | 2 | Книги, научные публикации