Р. С. Балакірєва конституційне право україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Конституційно право України
Кабінет міністрів україни — синіші орган виконавчої влади
Конституційне право України
Судова влада в україні
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23
Контролююча функція в діяльності Президента обумовлена йо­го конституційним статусом. Як глава держави Прсиїдепі України ( і арап і ом U суверенітету. Реалізується ця іарання через дія. і ьи їси, Ради Національної безпеки і оборони України, головою якої с Пре-нідсні України. Він же с Верховним Головнокомлн іміачем Зброіі-нпх Сил України.

ігідностаї и Ім7 Констнтуції України Рада Національної безпе­ки, очолювана Президентом України, коордипус і коїпролюс дія п.нісп. оріанів виконавчої влади у сфері національної безпека і оборони, віии.і'іаг жін к во важ ніш національні інтереси і пріори­тети України в сфері міжнародних і внутрішніх відносин, розроб­ляє с і раї сі по і іакіик\ заосіпсчсння національної безпеки і оборо­ни України. Саме Укази Президента України надають чинності рішенням Ради Національної безпеки. У порядку здійснення коп-іро.по скасовує акт Кабінету Міністрів України і а акти Ради Міністрів-Автономної Республіки Крим.

У відповідності до статті І<)6 Президеш внкояус керівну, рото-рядну функцію. Він здійсиюс керівниці во зовнішньоекономічною дія и.иісію держави, веде переговори і укладає міжнародні доюво-рп. призначає всеукраїнські референдуми, вносить до Верховної Ради подання про оголошення скип ВІЙНИ іа надзвичайного ciaiiv, приймає рішення про надання громадянства України, а також при­пинення громадянства України.

ІІрсзндені реалізує представницьку функцію. Як глава держанії він внетупас шд її імені, предсіавляс Украпи на міжнародній арені.

іс Президент України приймає рішення про визнання іноземних держав, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних пред-с кінними іноземних держав, призначає і звільняє дшгломаїїічііпх представників України за кордоном.

148

Від імені української держави ІІрсзпдені впроваджує презн-і відзнаки та нагороджує державними нагородами, при­своює виші військові звання, ВИЩІ дипломатичні ранні.

Як глава держави Президент України забезпеч)с державну не-шлежшеть, національну безпеку і правонаступницгво держава здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю.

Як глава держави Президент України звертається з щорічними посланнями до Верховної Ради і народ) з питань зовнішнього і нн\ іріпінього становиша України.

Всі перелічені і рупії функцій і повноважень пов'язані зі сгаі\-сом Президента як гаавн держави, гом\ мідію Конституції Прези­дент не може де.іеі \uani (передавати) свої повноваження пішим особам або органам. Цс положення визначено статтею 106 Коисгп-і чцп України.

У відповідності до статті 103 Консіиіуци Президент виконує свої повноваження протягом 5 років з дня обрання.

Але Конституція України передбачає можливійь дострокового припинення повноважень Президента України. Стаї гею І (Ж перед­бачено, шо повноваження Президента України припиняються до­строково у разі:
  1. Відставки;
  2. Номож никни виконувати свої повноваження за етапом здо­
    ров'я;
  3. Ус\нсння з поста в порядку імпічменту;
  4. У разі емер 11.

{.і шіічапііпх умов Президент викон\с свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Але можуть скластись обставини, за яких повноваження Президента можуть припинятись доеіроково. Такі обставини передбачені і перелічені

J Сіамі 1(18 КОНСТИТУЦІЇ.

Аналогічна практика усунення Президента і ііою посади існує з деякими варіаціями і п інших країнах. Хоч не завжди Консгн г\ті цих крапі детально прописують пронсд\р\ дострокового припи­нення повноважень Президента.

Конституція України и п'яні статтях (НЖ 112) розділу Vдеталь­но прописує процедуру дострокового припинення повноважень Президента України. Стаття 109 регламентує порядок відставки Президента за особистою заявою на засіданні Верховної Ради. В сакому разі його відставка це наслідок добровільної відмови •ІД обніманої посади. Вона набуває чинності одраз) з момент)

149

Р.С. Балакірєва


Конституційно право України


оголошення заяви Прсзидсиїа на засіданні Верховної Ради і згоди деп) газів Верховної Ради непотрібно. Верховна Рада відповідно до статті Х5 Конституції призначає вибори новою Президент.

Більш складна проие.пра чиї іьпспня Прсзидсиїа з ного посади за станом здоров'я (стаття і 10).

У разі виникнення сумніву відносно можливості Президентом виконувати свої повноваження и сіаном здоров'я, Верховна Рада звертається по Верховного Суду України, який забезпечує меднчвн обстеження особи Президента. На основі зібраних матеріалів Вер­ховний Суд надсилає Верховині Раді письмове подання разом з ме­дичним висновком. Після ЦЬОГО в pan нсіаиои кння неможливої п виконання Прсзидсніом його обов'язків за спіном иоров'я. Вер­ховна Рада бгіьііпепо голосів від конституційного склад\ приймає рішення про відставку Президента.

Напої и.пі складна процедура імпічменту. На засіданні Верхов­ної Ради більшістю від консіи і мийного складу Верховної Ради по-рупіупься ппіання про усунення Президента $ посади в порядку імпічменту.

,|ія рои іід\ваппя обставин справи Верховна Рада створює шмчасову спеціальну слідч\ комісію, до складу якої, крім депу-гатІВ, входить спеша.іі.ніііі прокурор і спеціальний с їїдчий. Ма-теріаяв розслідування розглядаю і ься на засіданні Верховної Ради, яка при наявності підстав 2/3 від конституційного складу прийми

рішення про Пред'явлення звинувачень Президентові.

Далі справа надсилається до Конституційного і до Верховного Судів України, які дають висновок про сутність справи і консти-тийиісіь процедури розслідування. Якщо додержано процедури, справа маг мотивовані ДОХазя державної зради або іншого злочи-н\. маїеріа ні новсріаіоіься до Верховної Ради вже дія остаточно-іо вирішення ппіання про імпічмент.

Рішення про усунення Президента з посади в порядку імпічмсп-і\ може бути прийняте не менш як s від конституційного склад) ВерХОВЯОЇ Ради.

В правовій практиці процедура імпічменту вживається дуже рідко і вважається, що ця норма має щебіяьшого запобіжне, профілактичне значення.

У разі дострокового припинення повноважень Президента на період до обрання і вступу на пост нового Прсзидсиїа виконання обов'язків Президій la Україно поклада< іься на Прем'єр-міністра України. Але Прем'єр-міністр не може виконувані повноваження

150

Президента України, передбачені пунктами: 2, б, 8,10, II. 12.14.15,

16. 22, 26, 27 статті 106 Конституції України.

І аким чином, посада Президента України г новацією у сусиїи.-ио-полігнчиом\ житті України, вона реї дамчі іована Конституцією України, реалізація повноважень Президента передбачає коорди­націю і співдпо Президента з іншими гілками державної влади.

Питання <Кін са чоконтро. по
  1. Як конституційно визначено статус Президента України'
  2. Які внмої п висуваються щодо кандидата на посаду Президента
    України?
  3. Який термін повноважень Президента України і які умови дост­
    рокового припинення пою повноважень?
  4. Які повноваження Президента України'

( пінокрско\ич)()оішної іітературн
  1. Конституції України. К., IW6.
  2. Коментар до Конституції України. К. 1996.
  3. Основи конституційного права України. — К.: Юрінком Інтер,

2000.
  1. Бурчак Ф.Т. Президент України. К.: Ін Юрс, 1997.
  2. Проект Закону Украйні «Про внесення змін до Конституції

України)». К.. 2003.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ — СИНІШІ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
  1. Склад Кабінету Міністрів і йою функції.
  2. Основні сфери діяльності Кабінету Міністрів України.

Коне і п і чия України визначає Статус Кабінету Міністрів, як вищого органу виконавчої влади н державі (розділ VI).

Статтею 114 Конституції Украйні і а Указом Президента Украї­ни від 15 грудня 1999 року визначається склад Кабінету Міністрів і а порядок ного формування.

До склад\ Кабінету Міністрів України входин» Прем'єр-міністр України, перший вшс-прсм'ср-міністр, три віцс-прсм'ср-мінісгри. 15 міністрів і Держании секретар Кабінет) Міністрів.

З 1997 року Президентом України було започатковано адмініст­ративну реформу в Україні, метою якої с утворення більш прозорої

151

Р.С. Балакірсва

Конституційне право України


моден виконавчої влади. В межах адміністративної реформи Ука­зом Президента «Про чергові захода щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Украпи» віл 29 іравпя 2001 року було запроваджено посади Державних секретарів міністерств, які мають широкі повіїоваженеїшя втілення і реалізації стратегічних цілей поліїнки відповідних міністерств. Тактичне керівництво роботою міністерств здійснюють міністри. Цим же Указом скасовано посади перших заступників і заступників мине і рів і запроваджено посади заступників Державних секретарів міністерств,

Прем'єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, формує персональний склад Кабінету Мине грів, подаючи на затвердження Президентові канди­датури міністрів і вше-прем'ср-мшісгрів. Президент України при­значає Державних секрсіарів мнпсісрсів.

Прем'єр-міністр України готує питання про реорганізацію, утворення і ліквідацію міністерств га окремих підрозділів в них. іа піших центральних органів виконавчої влади і входить п своїми пропозиціями до Президента України.

Кандидатуру на посад) Прем'єр-міністра вноси 11. на засідання Верховної Ради Президент України. Попередньо ця кандидатура обговорюється у відповідних комісіях, комітетах Верховної Ради, У відповідності до регламенту Верховної Ради, кандидат на посад) Прем'єр-міністра виступає з доповіддю про програм) діяльності майбутнього уряду. Якщо кандидатур) на посаду Прем'єр-міністра Верховна Рала не затверджує, Президент > 10-денний сірок має за­пропонувати нов> кандидатуру, годі проводиться нове обі оворсн-ня і нове голосування. Таємним голосуванням деіп кпи приймають рішення про призначення Прем'єр-міністра і ухвалюють спеціаль-в) постанову.

Діяльність Кабінету Мшісірш України забезпечує і і.ся Секре­таріатом КМУ. Його очолює Державний ескрсіар, який призна­чається КМУ з поданням Прем'єр-міністра. Секретаріат ідпіснюс організаційне, ексиеріно-ана.піичпе, правове, інформаційне, ма-кріально-ісхиічнс забезпечення ДІЯЛЬНОСТІ КМУ.

Кабінет Міністрів сі ворюються на сірок повноважень Прези­дента, юбю на 5 років. Ця обпавшій обумовлена президентсько-парламентською формою правління в Україні, коли Прсзидсігі має велику вагу у діяльності вищих оріапів виконавчої влади.

Але повноваження Кабінету Міністрів мож\ гь оми припинені до­строково, якщо \ відставк) йде Прем'єр-міністр і разом з ним йде

152

у відставку весь склад Кабінету Мшісірів. У разі, якщо не призначе­но і не утверджено Верховною Радою нову кандидатур) на поп Прс-м ір-мшкіра, Кабінет Мшісірів виконує свої обов'язки прогяіом 60 днів. Відставк) Прем'єр-міністра і Кабінету Міністрів вриймає Пре-шлеш. Гака відставка може бути добровільна з ініціатива Прем'єр-міністра (наприклад, відставка П. .Назаренка) або за ініціативою піших державних орі анів, «окрема Верховної Ради. І оді гака відстав­ка мас обов'язковіш дещо примусовий характер і їй передує прийняі-ія Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів.

Президент України не довше ніж ш (>" днів зобов'язаний при­значити новий склад Кабінету Мшісірів у відповідності до ст.П4 Конституції України. За роки незалежності змінилося І0 Прем'ср-міиістрів і І" урядів. Це були уряди В. Фокіна, Л. Кучми, Ю. Звя-п.п.ського, В. Масо іа (двічі), Ё. Марчука, П. Лазаренка, В. Пусто-' вонтенка, В. Ющенка, А. Кінаха.

З'ясувавши склад Кабінету Мшісірів. порядок його формування, розглянемо функціональний зміст повноважень Кабінету Міністрів.

Серед багатьох напрямків діяльності Кабінет) Мшісірів Кон-стнтуція України перш за все визначає такі ключові:
  1. забезпечення державною суверенітет) і економічної само-
    і гійиості України;
  2. здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, яку
    визначає Верховна Рада України:
  3. додержання і виконання Конституції і законів України га
    актів Президент України;

4) вжипя конкретних заходів по забезпеченню прав і свобод
полини і громадянина.

Конституція визначає функціональне призначення Кабінету Міністрів v проведенні і реалізації загальнодержавних проірам економічною, науково-технічного, соціального і культурного роз­витку держави.

Ці завдання конкретизуються через проведення Кабінетом Міністрів:
  1. фінансової, цінової, інвестиційної іа податкової політики;
  2. політики ) сфері іайнятості населения га у сфері праці;
  3. соціальною піхисіу, освіти, науки, культури, охорони при­
    роди, економічної безпеки і природокористування;
  4. забезпечення умов для розвнік\ всіх форм власності;
  5. здійснення <;і її забезпечення обороноздатне! 11 націо­
    нальної безпеки України;

153

Р.С. Балакирева


Конституційне право України


6) організацію зовнішиьо-скономічноі діяльності України, роз­виток митної справи.

Особливе місце серед повноважень Кабінету Міністрів посідаг ііою прсроіашвл щодо розробку проекту Закону «Про державшій бюджет України» якшї подається па розгляд і затвердження Вер­ховною Радою.

В такій діяльності Кабінету Міністрів в повному обсязі вняв-ЛЯепся ііою право законодавчої ініціапівії у такім найважливішій сфері нашою соціа іміо-скономічиою жнпя. як складання держав­ною бюджету країни. Кабінет Міністрів не лише складає проеп бюджету України, ііою міністерства і відомства забезпечмо 11. ного виконання, про що Кабінет Міністрів зніт перед Верховною Ра­дою. Щорічно державний бюджет мас б) ги сх мдений і прийнятне Верховною Радою України у вересні поточною рок\ на ііасіупшііі рік з І січня по ЗІ і рудня.

Законодавча пінна шва Кабінету Міністрів реалізується не пі­ше через підютовк) проекту Закону «Про державний бюджет України». Статтею 117 Конституції України передбачено, що в ме­жах своєї компетенції Кабінет Міністрів видас постанови і розпо­рядження, які обов'язкові до виконання на всій терн торії України. Ці законодавчі акти підписує Прем'єр-міністр і вони набувають ЧИННОСТІ з дня їх підписання.

Ці правові акти мають певн) процедуру підготовки, яка вклю-ча< не лише ПІДГОТОВКУ іексі\ акі\. а п пояснюна іьиоі записки до пьою. сота 1Ы1О-СКОИОМ1ЧНО1О прогнозу в процесі пою реалізації. Проект рішень і постанов мають б) пі \ згоджені з зацікавленими органами державної влади, іромадськимн та інішімп оріашза-ціями. Всі ці проекти вимагають іак званої «контрастнатури» — відповідного підпису керівника зазначеною органу.

Кабінет Мінісірів дк J маючу зв'язку з місцевими оріанамп виконавчої впади. За поданням Кабінет} Міністрів Прсзидсиі при­значає ю.ив обласних державних адміністрацій, які підзвітні і підконтрольні Президентові і Кабінету Міністрів га підконтрольні органам виконавчої влади вищою рівня.

Конституція в статті ІIX визначила підзвітність місцевих ор-ганів виконавчої влади відповідним обласним чи районним Радам J часини ін\ повноважень, які їм ці ради делегували.

Останнім часом ця конституційна норма порушу* гься і фактич­но місцеві органи виконавчої влади не визнаю 11, контролю з боку місцевих Рад народних депутатів. Навіть, якщо більшість деп) гати

154

місцевої Ради вислови 11. недовіру Голові державної адміністрації, Прсзидені зберігає за собою право вирішувані питання щодо пере­бування і одів місцевих державних адміністрації на своїх посадах на витаний розод.

І піше коли двома і ренінами свого складу Ради висловлять не­довіру голові державної місцевої адміністрації, Президент зо­бов'язаний прийняти рішення про усунення ііою з посади.

Отже, туї бачимо дію протпваї і стримувань і для виконавчої і і ія представницької влади в особі місцевих Рад. Конституція рег-яаментус функцію місцевих органів виконавчої влади, визначає їх прерогативи, підкреслює, що саме вони забезпечують виконання Конституції га іакоігів України, актів Президента, Посіанов Кабінету Міністрів і а інших органів на місцях.

Органи місцевих адміністрацій J взаємодії з судовою владою забезпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.

Місцеві державні адміністрації забезпечують виконання дер­жавних і регіональних програм сошально-скономічною І куль-і > ріюі'о розвіпку. прої рам охорони ДОВКІЛЛЯ за рахунок місцевих бюджетів та державних дотацій; j місцях компактного проживан­ня корінних народів (автохтонів) та національних меншим забез­печую 11. pea гізацію прої рам їх національного культурною роз­витку.

Державні ВДМІНІС і раті ГОТуюі Ь нроек і н місцевих бю. (Же і їв. пе­редаю 11. і\ на «твердження місцевим Радам, а попм uuiciuoioii, контроль за впровадженням їх \ життя і складають шн про вико­ристання бюджетних кош і їв.

Регламентуючи діяльність вищою оріану виконавчої влади Кабінет\ Міністрів та місцевих державних адміністрацій, Коисіп-туція України запроваджує принцип несумісності обіймання поса-пі керівника центрального га місцевою оріан\ виконавчої влади і будь-якою іншою роботою крім гворчої, наукової га викладацької. здійснюваної в позаурочний час.

Конституцією забороняється робоїа <а сумІСННЦТВОМ керівни­кам, що мас па меті одержання нрікп ік\.

Закон «Про бороп.бу з корупцією» виї 5 жовіня 1995 р. ДО< більш детальне і конкретне роз'яснення цього принцип) заборони використовувати своє службове становите для підприємницької діяльності, для отримання субсидій, кредитів, дотацій чи пільг, благ та посл\ і,

155

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


Цей Закон забороняє входиш до складу правління підпри­ємств, крсдиіно-фшаисовпх установ, об'єднань та коопераційні, які здійснюють підприємницьку.іія.іьиісіь.

Державним службовцям, що є посадовими особами, Законом «Про боротьбу з корміикіо» від 5 жовіия 1995 р. забороняється сприяти шипім юридичним і а фізичним особам, впкорнстовиочи своє службове становище, займатись зовнішньоекономічною, бан­ківською іа іншою дія.імиспо. одержувані за цей зиск, матеріальні і.і інші блага, пільга або переваги. На жаль, і статті 120 Консіи-і\ци і Закон від 5 жовтня 1995 року часто-густо порушується дер­жавними службовцями і посадовими особами безкарно.

Правовою основою вдосконалення діяльності Кабінету Мініст­рів України має стати Закон «Про Кабінет Міністрів України» ще не прийнятий сьогодні Верховною Радою України. Саме іакий ,»а-кон мас стані основою адміністративної реформи, надані ні систе­матичного характеру, визначити стратегію перетворень в системі виконавчої влади, створити справді прозор\ і зроз\чі.і\ народові модель функціонування органів виконавчої влади.

Питання дія саиокошпро.ііо
  1. Яка структура Кабінету Міністрів України?
  2. Як формусіься персональний склад Кабінету Міністрів Украї­
    ни?
  3. Які основні функції і повноваження Кабінету Міністрів України?
  4. Які зв'язки Кабінету міністрів з місцевими органами виконавчої
    влади?

Список рекомендованої.linwpamypu
  1. Конституція України. К.»1996
  2. Коментар до Конституції. К.. 1996
  3. Основи конституційного орава України. — К.:Юрінком [нтер.

2000.
  1. Авср'янов В.Б. Орі ани виконавчої влади ь Украпи. К: Ін Юрс.
    1997.
  2. Проект Закоіп України «Про внесення змін до Конституції Ук­
    раїни». К.. 2UO3.

156

СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ
  1. Система судової влади в Україні.
  2. Загальні засади судочинства в Украпи
  3. Конституційний статус Прокуратури України.

Конституція України визначає Украіп\ як незалежну, суверенну правову державу, закріплює дсмокраіпчнип поділ влади на законо­давчу, вяконавчу і судову. У попередніх розділах було розглянуто основні особливості законодавчої і а виконавчої влади в Украпи.

Особливості судової влади, її конституційний статус та специфі­ка функціонування, закріплені pp.VII. VIII Конституції України. За­конами України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року, «Про Вишу Рад) юс ищи» від 15 СІЧНЯ І99Х p.. «Про статус суддів» m і І5 грудня І992 p.. «Про прокуратуру)) ві і 5 Еистооада І99І р.

Конституція закріпила незалежність судової влади, розширила повноваження судів особливо у сфері захисту прав і свобод грома* іян. Конституція містить чимало правових норм щодо самої судо­вої системи (розділ VIII Конституції «Правосуддя»).

Загальні принципи судової системи України визначено ст.125 Конституції іа Законом «Про судохегрій України» 2002 року. Основні засади здійснення правосуддя визначено статтями 124, 129, статус суддів 126,127,128, структура судової влади визначена Зако­ном України «Про судоустрій України» 2002 року.

Основне положення конституційного права в умовах правової держави здійснення правосуддя виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органа* ми чи посадовими особами не допускається. Абсолютно виклю­чає і ься практика радянських часів, коли створювались спеціальні комітети, надзвичайні комісії, які перебирали на себе функції судо­вих органів, провали ні судочинство і підривані иіконнісіь. Судо­чинство в Украпи здійснюється Конституційним Судом га судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі пра­вовідносини, що виникаю і ь в державі.

Демократичну природу судочинства в Україні забезпечено (1.1 нею 124 час піна 4 Конституції України, де визначено, що на­род безпосередньо бере участь у здійснені правосуддя через інсти­тут народних засідателів і присяжних. Законом України «про судо­устрій України» 2002 року конкретизовано Процедур) утворення судів присяжних і народних засіла і елів в судах першої інстанції, і\ кількісний склад, правовий статус і а повноваження. Для розгля.п

157

Р.С. Балакірєва