Р. С. Балакірєва конституційне право україни
Вид материала | Документы |
СодержаниеУповноважений Верховно! Ради України і про» людини Конституційний статус президента україни Конституційне право України Конституційне право України |
- Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
- Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
- 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
- Конституційне право України”, 2235.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
- Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
- А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
- Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.
Рахункова палата не може притягти до відповідальності поса ю-ву особу, що порушила Закон про Державний бюджет і Конституцію України відносно статей 95, 96. 97. Вона лише доповідає результате своїх перевірок Верховині Раді. Але паві 11. за ілкоїумовн Рахункова
137
Р.С. Балакірєва
Конституційно право України
пі кил маг повноваження контролю за виконанням .інше видаткової масі шиї бюджету, і МСТОЮ розширення повноважень Рахункової палаш, як коиіроліоючоіо органу, то наглядає за внкорнсіап-ням коїигів Державною бюджету, Верховна Рада у січні 2002 р. прийняла Закон «Про внесення змін до сг.9Х Конст
Парламентський контроль за додержанням конституційиш прав і свобод полінні і громадянина uiiicHioc Уповноважений Верховно! Ради України і про» людини, шо забезпечується статтею І о І Копи німці іа Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України і Праї модний» від 27 і рудня 1997 р.
Запровадження посади Уповноваженою Верховної Ради з прав модніш цс новація в Конституції України. Жодна Конституція УРСР не мала такої правової норми, бо вважалася, що сама Конституція с самостійним і арантом прав людини.
Конституція України запропади.іа посад) Уповноваженого з прав людини, виходячи зі світового досвіду. В багатьох країнах cm іу Конституцією передбачена гака або аналогічна за функціями посада народною захисника, посередника, омбудеменв.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини мас право парламентського контролю за діями всіх без винятку державних посадових осіб, які торкаються прав і свобод людний і громадянина. Він призначає гься Верховною Радою шляхом гаемиого іолосувап-ня і ііі підзвітнії.
Уповноваженим може бути призначено громадянина України. який на день обрання досяі 40 років, володіє державною мовою, мас високі моральні якосп. досвід правозахнсиоі діяльності і иро-іяюм останніх няні років проживає в Україні.
Уповноважений призначається проком на 5 років і повноваження ііою не можуть <п ні припинені чн обмежені в разі закінчення строк) повноважень Верховної Ради України або її розпуск\ (або саморозпуску), писання военного або надзвичайною еіан\ в Украпи чи в окремих п місцевостях
Уповноважений з нрав людний розглядає заяви, звернення. скарги громадян з приводу порушення їх прав і свобод, вживає заходів по відшкодуванню шкоди, завданої їм ними порушеннями.
Статус Уповноваженого з прав людини особливий. Він може без-
138
посередньо звертатись до Конституційного Суд) України і питань консіпіушииосп правових акпв Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента, Верховної Ради Автономної Республіки Крим (ст.150).
} чисто морально-пенхолої ічного погляду це маг бх ш людина сильної політичної волі, незалежна, нсконформиа і мужня.
З правового погляд) ня людина мас діяти незалежно від будь-якої влади, вона необмежена в своїх рішеннях ніяким імперативним мандатом, членством j будь-якій політичній парти, не може працювати ні в якому оріані державної виконавчої плані чи органах місцевого самоврядування, займатись підприємницькою або іншою оплачуваною роботою, крім творчої, викладацької або наукової.
І .жим чином, можна зробите деякі висновки:
- Верховна Рада єдиний законодавчий орган держави;
- статус Верховної Ради і народних депутатів визначається
Конституцією га законами України;
- Конституція розділом IV регулює реалізацію основних
функцій Верховної Ради її прерогатив, взаємодію з іншими піками
державної плані:
- відповідними функціями Верховної Ради с законодавча, ус-
гаиовча і а коні рольна.
І/шин ш їй іУш самоконтролю
- Які переваїн робо і п парламент) иа постійній основі?
- Які підстави для достроковою припинення повноважень Вер
ховної Ради України передбачено Конституцією України'
- Яка з різноманітних функцій Верховної Ради України с прнорп-
гетиою?
- Яка правова мотивація деп) гатської о імунітет) і деп) гатського
індемнітету?
- Які підстави визначено Конституцією України для досгроково-
ю припинення повноважень народною urn такі'.'
Список використаної іітсратури
- Конституція України, прийнята на V сесії Верховної Ради Ук
раїни 28 червня 1996 р.
- Коментар до Конституції України. К.: Іи-гзак-ва ВРУ. 19%.
- Основи конституційного права України. К.: Юріпком Ініср,
2000.
- Кривенко Л.Т. Верховна І'а іа України. К\: Ішоре. 1997.
- Проекі Закон) України «Про внесення змін до Конституції Ук
раїни». На всенародне обговорення. К.: Преса України. 2003.
139
Р.С. Балакірсва
Конституційне право України
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
- Вибори Президента України.
- Коис і її тушінні іі с і а гус II рс лі, їси га України.
- Основні повноваження Президента України.
В багатьох країнах світу з республіканською формою правління с посада Президента як і лави держави і носія верховної державної влада.
В Украпи посі Президента було запроваджено спеціальним законом від 5 липня 1991 рок\ після прийняття Верховною Радою Декларації про державний су
Законом «Про заснування поста Президента України» Коне пі-і\ція УРСР пула доповнена і.іавою 12 «Президені Української РСР», де Президента б\ло визнано найвищою посадовою особою української держави і іоловою виконавчої влади.
Основним мотивом запровадження поема Президента була нс-обхідпісіь координації діяльності центральних органів вдані в складніш період утвердження державною суверенітету України і переход) до ринкової економіки.
Законом України «Про вибори Президента» від 5 липня 1991 р. було визначено процедур) виборів і лани держави. Вона передбачала порядок висування, реєстрації і виборів Президента. Цей іакон втратив чинність після прнііняпя Закону «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року.
Право вис\ваін кандидатів на пост Президенті надавалось політичним партіям, які мають не менше 1 місячі членів або партійним блокам. Такс ж право надавалось зборам виборців, на яких мають бути присутні не менш 500 громадян України. Висування і реестрашя кандидата у президенти забезпечаться 2/3 юлосів при-с\ і ніч на зборах громадян, на яких складається список з адресою та датою народження.
іаконом передбачалось, ню висування починається за 90 і закінчується за 60 днів до виборів.
На основі цих правових документів І і рудня 1991 року одночасно з проведенням всенародного референдуму, що підтримав иосіа-нову Верховної Ради про суверені і сі України, було проведено вибори першою Президента України.
Після прнііняпя Конституції процедура обрання Президента ('IV іа прописана більш детально і закріплена \ сілі гі 103. Тут внзіїа-
140
чено. що Президент України обирається громадянами України па основі загального, рівною і прямою виборчою права шляхом таємного голосування строком на 5 років.
Для кандидата па посаду Президента визначається віковий ценз і ценз осідлоси. Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, мас право голосу, проживає в Украпи не менш 11) років перед днем виборів і володіє державною мовою.
Одна і іаж особа не може бути обрана Президепіом України
мі ніж на 2 строки.
Чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п'ятою року повноважень Президента України.
Як бачимо, вибори Президента проводяться на справді демо-к р: 1111 ч 1111 \ мсадах, на основі загального, прямою і рівною виборчого права, як і мас б\ш в демократичних державах з республіканською формою правління.
Капдндлі \ Президенти мас бутті іромадянииом України, але Конституція не уіочиюс підстави набуття грома.тяисіва каидида-юм. Він може б) пі громадянином України за народженням, але може набути і ромадянсіва у ВІДПОВІДНОСТІ з чинним законодавством.
При ЦЬОМ) важливо, щоб кандпдаї на час виборів проживав в Украпи не менш 10 років.
Сенс такої вимоги зрозуміло. Щоб бути добре обізнаним з жш-іям України, розуміти її проблеми, перейнятись ними проблемами, розумнії менталітет народу, потрібно орієн і минися в суспільному житті і країни, знані ного особливості зерез власний досвід. Тому Коіїсші\И1ГЮ передбачено ценз осідлоси для кандидата в Президент.
Лопчио умонтовано і віковий ценз для кандидата, який на день виборів мас досягти 35 років. Саме в ньому віці людина мас певний жпттевий досвід, зрілість мислення, життєву енергію, ис-обхідну для виконання президентських обов'язків.
В різних країнах світу конституційно визначається нижча вікова межа ятя кандидата ) Президенти. В деяких країнах вояа досить висока. Гак, у ФРН не 40 років. Ііали 50, Японії 45. Але в Росії. США, як і в Україні прийнято віковий ценз в 35 років.
Серед умов, які висуваюіься щодо кандидатури у Президенти с ще в гаха як володіння активним виборчим правом, мані право голосу. Мається на увазі, що кандидатом у Президенти можебутя лише особа юридично необмежена у правах.
141
Р.С. Балакірєва
Конституційне право України
КОНСТИТУЦІЯ, ви іиамаїочи конкреції леїалі виборів і неребчиш-ня Президента на посаді, регламентує строки виконання Президентом своїх обов'язків і можлнвіси. його повторною переобрання. Гак. Прением і обпраі п.ся строком на 5 років. Одна і іа ж особа може бути обрана на що посад) не більше як 2 строки підряд.
ІЗ проекті Закону України «Про внесення змін до Конституції України» пропонується проводит чергою вибори Президента України в перш) неділю грудня п'ятою року повноважень Президента обраною па черювих виборах При гом) вибори Президента мають проводи і псі. в один рік з виборами до Верховної Ради України, до органів місцевою самоврядування іа Верховної Ради АРК. Нормами чинної Констнтуцп України ці вибори розведеш н часі і герміни повноважень Президента України і представницьких орі аіпв влади не співпадають.
Проблема перебування однієї особи на посі\ Президента регулюється Конституцією кожної країни по-різному. В Украпи. Росії, США президентство однієї особи обмежується двома строками. м h.і ні. франції іакнх обмежень Конституція не передбачає.
Конспіімия України регламентує не лише вибори Президента \ країни. Вона передбачає можливій ь дострокового припинення повноважень Президента і призначення позачеріових виборів. В частині 5 сі.103 Конституція України зазначай і.ся, що \ рай досіроково-іо припинення повноважень Президента країни вибори Президента України проводя і ься в період 90 днів з дня припинення повноважень.
Картина виборів Президента України була б неповною, якби Конституція України не регламентувала порядок вступу Президен-га на свою посаду. Саме цьом) момент} присвячено статтю 104 Коне і и і \ ції України, де записано, що новообраний Президент України вступає на пост не пізніше, ніж через ЗО днів після офіційного оіо.іошепия результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради
Приводни, Президента України до присяги голова Конституційного Суду України. Тексі присяги наводи 11. в статті П>4 Констн-ічііі. Обраний на позачергових виборах Президент України складає прнсяі у v >денний сірок після офіційною проголошення рс-і\ п.і.мів виборів.
Процедура складання Президентом присяга народ) існує в ба-іan,ох країнах свп\ і скрізь вона мас на меті офіційно і урочисто проголошений Президентом обов'язок дбати про інтересі народ) і країни.
142
Таким чином, процедура обрання Президента України складна і регламентується Конституцією України і Законом України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року
Розглянувши порядок виборів Президента України, перейдемо до аналіз) конституційного статусу Президента. Як уже зазначалось, перша спроба визначній статус Президента України була зроблена в главі 12 Конституції Української РСР 1978 рок\.
З 1991 року з час\ запровадження поста Президента України його правовий статус змінювався і уточнювався.
В доповненні до Конституції УРСРв главі 12 Президені визначався як найвища посадова особа і і.іава виконавчої влади.
Такий статус мас Президент США.
Пізніше Президені визначався як і лава держави і глава виконавчої влади, що було зафіксовано в Конституційній угоді 1995 року
Коне і німця 1996 року статтею 102 так визнач» статус Президента: «ПрезидентУкраїни с главою держави і виступає від її імені. Президені України с гарантом державною суверенітету, герн-іоріальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і іромадяиііна».
В нікому визначенні статусу Президента с певна правова юпка. Справді, і лавою виконавчої влади с Прем'єр-міністр України, а не Президені. Визначення Президента главою державі на-дас йому додаткових повноважень і відносно орі ашв законодавчої, виконавчої і судової влади. Так. він мас право накласти вето і відхилити прийнятий Верховною Радою закон, може скасувати по-еіанови Кабінету Міністрів і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, може достроково припинити повноваження Верховної Ради України і Верховної Ради АВТОНОМНОЇ Республіки Крим за обставин, передбачених Конституцією.
Але Президент не якийсь-то самодержавець. Конституцією передбачена різноманітна процедура противаі і стримувань у взаємодії Президента і іншими піками вводи. Гак, Верховна Рада може достроково припишин повноваження Президента в порядку імпічменту, якщо він СКОЇТЬ злочин або держави) (раду. Верховна Рада може подолані всю Президента на прийнятий псю закон, Верховна Рада да< згод) на призначення Президентом Прем'єр-міністра України.
Існують противаіп і засоби стримування також і в співпраці Президента з органами виконавчої влади.
Конституцією передбачено, що деякі акт Президента стають обов'язковими лише після підписання їх відповідними особами
143
Р.С. Палакірєва
Конституційне право України
виконавчої влади. Ця процсд\ра іак званої «коиірасім натури» поширена в парламентській і президентській практиці багатьох країн Вона спрямована на підвищення відповідальної-11 діяльносії кои-кретннх посадових осіб за прийняті і узгоджені рішення.
Пост Президента, як новація в суспільно-полі пічному житті нашої краінп. вимагає і теоретичного аналізу і правового обір\иі\-вання. Тому для віпначсння конституційних повноважень Презн-дев га, і\ співвідношеная з повноваженнями інших і і.юк влади і зокрема Верховної Ради у 1995 ропі було Президентом і Верховною Радою укладено і підписано Конституційний договір.
Відповідно до цього Договору. Президент України персо-ннфікує веякусь окрему гілку державної влади, а представляв
К8В) ВЦІЛОМ) і мас повноваження виси па і п під її імені \ ■ міжнародних відносинах і j внутрішньому житті України. Розподіл повноважень Президента України і Верховної Ради було конкретизовано Конституцією України p.lV і V; між Президентом і Кабінетом Мшіслрів України p.V і VI Конституції України. Наступили етапом узгодження і розподілу повноважень Верховної Ради і Прози ден і а була Конституційна мода 1997 року, змін якої надавай Президентові додаткові владні прерогативи.
( гатус Президента обумовлює п'оіо прерогативе, обов'язки і повноваження.
Як іараиі Конституції він зобов'язаний забезпечувати реалізацію і втілення її основних положень, повинен сприяти реалізації прав і свобод громадян України. Як і арап і суверенітету України. Пре пі, їси і проводим. іак\ ЗОВНІШНЮ і вн\ іріпіню політик), яка и-безпечус верховенство державної влади па всій гериторй країни, иеііоді.іьіпсіь і незалежність її. забезпечує недоторканість кордонів України, виключає будь-які спроби розчленлтн гериторію України або відокремиш якусь її истину.
Статус Президента України як глави держави обумовлює привілеї його і певні обмеження. На час виконання повноважень Президент користується правом недоторканності (стаття 105). Конституція не розкриває иьою положення детально і тому можна
За посяіання на честь і гідність Президента винні особи приія-гаються до відповідальності на підставі закону. Ця норма не розкрита детально ні в Конституції України, ні в Законі України «Про Президента України» і поірсбус подальшою \ гочнення. Природно
144
внпнкаг питання: чи можлива теоретично і практично кришка полгшки і особи Президента, чи будь яка критика може буї и кваліфікована як посягання на чесп. і ііднісп. Президента.
До того ж в Конституції України і стаття 111. якою передбачено процедуру імпічменту, оголошення Верховною Радою недовіри в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. При про-веденні розслідування спеціальною СЛІДЧОЮ комісією при Верховній Раді можливе посягання на честь і гідність Президент*, бо саме по собі обвинувачення в тяжкому злочині виключає повагу до гідності людини, яка вчинивши злочин втратила подсьх) плини.
Процедура імпічменту застосовує і ься до вищих посадових осіб держави і в інших країнах у разі скоєння тяжкого ЗЛОЧИН) (в Італії за посяі ання на Коне і и і \ цію, в США за зраду, хабарництво, у Франті лише за державну зраду).
Резолюція недовіри приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертима голосів віл її конституційного складу після перевірки справи Копстніміїіініїч Судом України іа висновку Верховного Суду України про ознаки державної зради v вчинках II рс-зплсіпа. При цьому Конституційний Суд ч,іі дати висновок щодо КОНСТЯТушйності про дурно-процесуально сторони проголошення імпічмеиіу Президенту, а Верховний Суд України дає висновок по с\ п висунутого обвинувачення.
Серед переваг і пільг Президента елі і відзначати і іакі як збереження звания Президента за ним довічно, якщо тільки він не був усунутий з поста в порядку імпічменту- Законом України «Про Президента України» передбачена піша система привілеїв і ні п.і Президентові навіть після закінчення строку його повноважень.
У відповідності до статусу, Президеиі здійснює різнопланові функції і користується багатьма повноваженнями, реалізацію якп\ забезпечу адміністрація Президента, численні Ради і радники, кваліфіковані спеціалісти.
Основні функції діяльності Презндсніа: кіконогворча;
- установча;
- контролююча;
- керівна, розпорядча:
представницька.
Законотворча функція Президента реалізується через його законодавчу ініціативу. Пройдені мас конституційне право виданат укази і розпорядження, подавати до Верховної Ради проект
10* 145
Р.С. Балакирева
Конституційне право України
- Голову державної мінної сдужбн;
- Голову служби безпехЯ України;
- Голову державною комі і сі \ у справах охорони державного
кордну України і припиняє їх повноваження.
Призначення на посаду особи Генерального прокурора передон-маї ЗГОД) не усьою складу Верховної Ради, а .інше Палаш реї іонів.
Проектом Закону «Про внесення змін до Колеги їлин України» не передбачай ься одержання ЗГОДИ Верховної Ради України на призначення Президентом України па посаду та на звільнення з посад: Голови Антимонопольно!о комітету, Голови Фонд\ державного маііна України, Голови державної о комітету з ра.иомовлеппя і іслебачсішя.