Geum.ru



ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ РАБОТЫ, ДИССЕРТАЦИИ И РЕФЕРАТЫ

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ У КРИМІНАЛЬНОМУ

Автор Shmile
Вуз (город) КНУВС
Количество страниц 44
Год сдачи 2009
Стоимость (руб.) 1500
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………3
1. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ……………………..……………………………………………………….…..5
1.1. Поняття і види заходів забезпечення цивільного позову у кримінальному процесі………………………………………………………………………………5
1.2. Питання доказування характеру і розміру завданої злочином шкоди…....8
2. НАКЛАДАННЯ АРЕШТУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СХОРОННОСТІ МАЙНА……12
2.1. Особливості накладення арешту на вклади та майно………………..........12
2.2. Забезпечення схоронності майна………...…………………………………21
3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ…...23
3.1. Організаційні способи підвищення ефективності………………………...23
3.2. Шляхи удосконалення законодавства для підвищення ефективност…...26
ВИСНОВОК………………………………………………………………………….......33
Додатки……………………………………………………………………...............36
Список умовних скорочень………………………………………………...............40
Список використаних джерел……………………………………………………..41
Список литературы СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Кримінально-процесуальний кодекс україни
2. Постанова Пленуму ВСУ № 3 від 31. 03. 1989 року зі змінами, внесеними Постановою ПВС України №13 від 25. 12. 1992р., та №12 від 3. 12. 97р.
3. Газетдинов Н.И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба - Казань; Издательство Казань ул - та, 1990-95.
4. Современные проблемы гражданского иска в уголовном процессе - 1 : Издательство ЛГУ. 1972г.
5. Мазалов А. Г. Гражданский иск в уголовном процессе 2-е изд. испр. и доп. - М: юрид. лит. 1977г.
6. Никулин Е.С. Возмещение ущерба причинённого правонарушением. м. юрид. лит. 1983г.
7. Понарин В.Я. Производство по гражданскому иску при расследовании уголовного дела. Воронеж: издательство Воронеж ун-та 1978г.
8. Бегма А.В. Окремі питання цивільного позову в кримінальному процесі // Підприємство, господарство і право 2005 -№8.
9. Павліщев // закон і бізнес 2005 №31. №32.
10. Дикарьов // законность Москва 2004 №12.
11. Росийский следователь - №2
12. Підприємництво, господарство і право. 2004г. №6.
13. Тертишник В. М. Наукова практика. Коментар до КПК. // Київ. а. с. 8. 2. 2002р.
14. Діяльність органів досудового слідства по забезпеченню цивільного позову. // Підприємництво, господарство і право. 2000р. №10.
15. Уголовное право. Об основаниях появлення нового участника уголовного судопроизводства. 2004г. №3.
16. Орлов М.С. Відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, як завдання та організація кримінального процесу.
17. Домбрудова А.М. Цивільний позов у кримінальній справі // юрид. вісник Укр. 2003 №16. №17.
18. Відшкодування збитків - "прерогатива" порушників закону // прокуратура. Людина. Держава. 2004 №2.
19. Дроздов В.В. Гражданский иск в уголовном процессе неуместен // Рос. юстиция. 2001 №5.
20. // Вісник ВСУ. -2005. -№1
21. // Вісник ВСУ. -2006. -№2
22. Клименко Я. Добровільне відшкодування шкоди особам, постраждалим від злочину // Право України. -2002. -№3
23. / Верховний Суд України; Відп. Ред. П.П. Пилипчук. –К.: Концерн. Видавничий Дім «Ін.Юре». -2007р.
24. Цивільний позов, моральна шкода та її компенсація у кримінальному та цивільному судочинстві: теорія і практика. // Науково-практичний посібник за ред. Фурси С.Я.. -Київ. -2008р.
Выдержка из работы ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Вчинення злочинів завжди завдає шкоди як інтересам держави, так і законим правам та інтересам громадян. Тому кримінально-процесуальний закон стаючи на захист порушених прав осіб, які потерпіли від злочину, закріплює норми, що дозволяють цим особам виступати повноправними суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності, та брати в ній активну участь. Надання потерпілому та цивільному позивачу широких прав відповідає також і завданню щодо посилення боротьби із злочинністью. Активно захищаючи свої законні інтереси, потерпілий та цивільний позивач тим самим певною мірою сприяють слідчому і суду в розкритті злочину, викриттю винних та справедливому покаранню. Проблемі відновлення майнових прав фізичних і юридичних осіб, відшкодуванню матеріальрої шкоди, заподіянної злочином, в юридичній літературі постійно приділяється увага, а останнім часом актуальність їх дослідження особливо зросла. Для того щоб шкода, заподіяна злочином, була відшкодована в повній мірі, органи досудового та судового слідства мають вжити всіх заходів щодо забезпечення цивільного позову, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством. Відповідно до частини 1 і 4 ст. 29 КПК України стосовно заходів, щодо забезпечення можливого і поданого цивільного позову, а також можливої конфіскації майна обвинуваченого є не правом, а обов'язком вище зазначених органів. Їх діяльність є дуже важливою для забезпечення справедливості в частині відшкодування заподіяної шкоди. В цій науковій роботі мова йде саме про заходи забезпечення цивільного позову в кримінальному процесі як одне з найважливіших завдань кримінального процесу, спрямоване на повне відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Згідно ст. 29 КПК -при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину-орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Згідно зі ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого, або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого-цивільний позов про відшкодування заподіяної шкоди. Вивчення проблем правових форм відшкодування заподіяної злочином шкоди, і перш за все позовної форми відшкодування, як найбільш розповсюдженої на практиці, а саме заходів які застосовуються органами внутрішніх справ для забезпечення цивільного позову та їхнього закріплення в законодавстві є важливим нюансом який потребує уваги. Значимість теми обумовлена немалою кількістю помилок, які ще й досі допускають органи розслідування при доказуванні та забезпеченні цивільного позову, а також не високим рівнем відшкодування шкоди, причиненої злочинами. Виходячи з тексту статті заходи забезпечення цивільного позову - це здійснювання відповідно до передбачених у законі підстав і у визначеній процесуальній формі дій органів дізнання, слідчого, прокурора і суду по відшкодуванню і вилученню цінностей та накладенню арешту на майно з метою відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому та цивільному позивачу. Виходячи з усього вищесказаного, можна дійти висновку, що заходами забезпечення цивільного позову в кримінальному процесі є такі: *Розшук органами досудового та судового слідства майна обвинуваченого (підозрюваного) або осіб, що несуть матеріальну відповідальність за злочинні дії обвинуваченого в силу ст. 51 КПК України. *Накладення арешту на виявлене майно, його опис та вилучення( ст. 126 і 127 КПК України). *Передача зазначеного майна особам, які мають право на його зберігання ( ст. 126 і 247 КПК України). Вивчивши актуальні проблеми теорїї, та звернувши увагу на слідчу та судову практику, узагальнивши позитивний досвід, ми намітили кілька шляхів наступного розвитку та удосконалення норм кримінально - процесуального права, які стосуються заходів забезпечення цивільного позову. Впровадження їх в реальне життя є незаперечною умовою виконання завдань кримінально - процесуального законодавства України, запорукою боротьби зі злочинністю, і як наслідок подальшого позитивного розвитку незалежної, демократичної, правової держави України. Деякі автори пропонують покращити роботу слідчого за допомогою морального та матеріального стимулювання. Так Л. Крохмальник пише : "Діяльність таких посадових осіб по відшкодуванню шкоди, звісно, не залишається непоміченою, і вони заохочуються у відомчому порядку. Але це є недостатнім. Очевидно необхідно знайти форми морального та матеріального заохочення зазначених осіб за кожен випадок активної та успішпої діяльності по забезпеченню відшкодування майнової шкоди від злочинів та зафіксувати їх в належному нормативному акті ".
Оскільки КПК України не містить вказівок щодо моменту вжиття заходів забезпечення позову, то треба, щоб дані заходи були вжиті після визнання особи позивачем чи пред’явлення обвинувачення особі, яка скоїла злочин, або притягнення особи як відповідача з метою перешкоджання відчуженню майна обвинуваченим чи позивачем, знищенню або пошкодженню майна внаслідок небажання відшкодувати заподіяну шкоду тощо.
Отже, постанова про накладення арешту на майно повинна бути винесена одночасно з постановою про притягнення особи як відповідача, про притягнення особи як обвинуваченого чи пред’явлення особі обвинувачення.
Слідчі та особи, які розслідують кримінальну справу, повинні більш сумлінно підходити до вжиття заходів забезпечення позову, пам’ятаючи, що завданням кримінального процесу є не лише розслідування кримінальної справи, а й захист прав та законних інтересів потерпілого та позивача, на чому неодноразово уже наголошувалося. Беручи до уваги викладене, слід доповнити ч. 3 ст. 125 КПК України таким реченням: «З метою виявлення майна обвинуваченого чи осіб, які несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, слідчий зобов’язаний надіслати запити про наявність майна, яке належить на праві приватної власності зазначеним особам, до відповідних державних органів, а копію запиту приєднати до кримінальної справи».
Якщо в кримінальній справі є заявлений позов про компенсацію моральної шкоди, органи досудового слідства та суду однозначно повинні накласти арешт на майно обвинуваченого або осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого.
Чинний КПК України не містить положень щодо правової допомоги слідчим органам і судам іноземних держав, а також слідчим органам і судам України відповідними органами іноземних держав. Проект КПК України в загальному усуває цю прогалину. Однак глава 57 проекту КПК України про правову допомогу в кримінальних справах не регулює механізм відшкодування шкоди, заподіяної злочином, за рахунок майна обвинуваченого, яке знаходиться за кордоном. Це випливає зі ст. 537 проекту КПК України, яка зазначає, що в порядку надання правової допомоги слідчим органам і судам іноземних держав, а також слідчим органам і судам України відповідними органами іноземних держав, з якими Україною укладено договір про надання правової допомоги в цивільних, сімейних і кримінальних справах або на засадах взаємності можуть бути проведені такі процесуальні дії: вручення документів особам або установам; виклик осіб до слідчих органів або суду; надання документів, а також інформації про судимість обвинуваченого; допит свідків, потерпілих, експертів, обвинувачених; огляд місця події, документів, речових доказів; обшук приміщень і осіб, виїмка листів, видача речей, які були набуті шляхом вчинення злочину, а також речових доказів.
Згадана стаття проекту КПК України не передбачає здійснення таких процесуальних дій, як забезпечення позову, хоча в клопотанні про надання правової допомоги вимагається заява потерпілого про відшкодування матеріальних та моральних збитків, якщо такі є, та відомості про розмір заподіяної матеріальної шкоди. У зв’язку з цим доцільно ст. 537 проекту КПК України доповнити таким пунктом: «7) у разі наявності відомостей про майно обвинуваченого чи осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого, що знаходиться за кордоном і може слугувати відшкодуванню заподіяної шкоди, накласти арешт на таке майно».
На підвищення ефективності діяльності слідчого по забезпеченню цивільного позову здійснює вплив сукупність факторів. Серед них, крім перелічених, прокурорський нагляд, судовий контроль, та інше. Але тут була здійснена спроба розглянути лише ті з них, котрі не знайшли достатнього висвітлення в літературі. Захист громадян від злочинної діяльності суспільно-небезпечних осіб, забезпечення їхнього добробуту, та покарання винних є основною метою існування органів внутрішнніх справ. І одним з кроків на цьому шляху є вдосконалення та застосування заходів забезпечення цивільного позову, чому і присвячена ця робота.