Особистості та перспективи розвитку фондового ринку України
на 70% від своїх максимальних значень. Основна причина такого зниження - нечисленність внутрішнього інвестиційного ресурсу, який потрапляє на ринок через інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди (НПФ), страхові компанії, банки. Іншими словами, причина нинішнього спаду зовнішня: у 2007 році був приплив іноземного капіталу на національний ринок, а в поточному році – з причини світової кризи - відтік. Економічна історія учить: зростання економіки ніколи не буває гладким і рівномірним. За декількома роками пожвавлення ділової активності і процвітання слідує спад. Але слід пам'ятати: циклічний рух йде не по замкнутому кругу, а по спіралі, тому циклічність – форма прогресивного розвитку, рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабах, як мінімум національної економіки, до іншого.Криза сприяє виведенню економіки на новий рівень розвитку, до певної міри відновлюючи і удосконалюючи систему економічних відносин [13].
Аналіз стану українського і світових фондових ринків інших країн за 2007 р. дозволяє зробити вивід про посилення взаємозв'язку між ними. Коефіцієнт кореляції динаміки індексу акцій ПФТС і індексу S&P за даний період склав 0,68, що свідчить про пряму залежність цих показників. Не дивлячись на невеликий рівень капіталізації в порівнянні з фондовими біржами розвинених країн, ринок ПФТС представлений практично всіма секторами економіки, а акції українських емітентів мають стійкий попит у нерезидентів і є повноцінними представниками ринку акцій країн, що розвиваються. Але при цьому український фондовий ринок, на відміну від російського, має специфічну структуру і свою нішу в сегменті країн, що розвиваються. Дане твердження базується на коефіцієнті кореляції індексів ПФТС і РТС за 2007 р. Він продемонстрував вельми слабкий взаємозв'язок цих двох індексів — всього 0,4. Таким чином, відмінність структури фондових ринків України і Росії очевидно. Якщо на російському самими затребуваними є акції нафтогазових компаній, то на українському немає чітко виражених лідерів — популярні акції багатьох компаній. Через цей динамік зростання курсової вартості акцій на українському ринку була не завжди синхронною з динамікою на російському. Під впливом загальної негативної тенденції на світових фондових ринках український зазнав корекцію зниження цін на початку осені 2007 р. і зафіксував істотне їх падіння на початку 2008-го. Ця ситуація багато в чому відображала загальносвітову тенденцію, пов'язану з наслідками іпотечної кризи. В той же час динаміка котирувань акцій банків носить яскраво виражений збалансований характер. Зниження курсової вартості цінних паперів окремих банків завжди кореспондується з її зростанням після стабілізації вітчизняного фондового ринку. Акції банків виявилися одним з найвідчутніших фінансових інструментів для оцінки ситуації на фондовому ринку.
Подальші перспективи розвитку українського фондового ринку багато в чому залежатимуть від ситуації на світових фондових ринках. Наслідки іпотечної кризи ще не ліквідовані. У США кількість закладеного майна, яке виставляється на продаж, продовжує рости, і вже виникають ідеї про його централізований викуп державою. Результати роботи провідних американських і європейських банків свідчать про те, що їх доходи із-за іпотечних збитків помітно знизилися. У результаті загальносвітовий інтерес інвесторів до ринку цінних паперів помітно ослабів. А зростання цін, що галопує останнім часом, на нафту і золото підтверджує, що значна частина грошей спрямувалася на товарний ринок і ринок банківських металів. Крім того, фактично повністю вичерпала свою регулюючу роль політика зниження ставки ФРС, бо її подальше зменшення вже слабо впливає на вартість грошей на ринку. Курси основних валют миру — долара США і євро — зазнають значні зміни. Це теж негативно позначається на розвитку фондового ринку, оскільки для інвесторів посилюються валютні ризики.
Як відомо, ринки країн, що розвиваються, для інвесторів стають все більш привабливішими, оскільки саме в перехідному періоді розробляються більше нових проектів, націлених на вдосконалення економіки, викликане необхідністю. Серед них найбільшу популярність мають цінні папери Росії, України і Казахстану.
Інтерес до України, зокрема, викликаний наявністю сильної металургійної промисловості, хоча вона не відрізняється інвестиційною привабливістю. Із-за цінових рисок учасники ринку з обережністю відносяться до акцій металургійних компаній. Разом з тим, експерти фондового ринку відзначають, що в Україні є цікаві активи в різних областях.
Український фондовий ринок тільки формується. Зрозуміло, існують об'єктивні труднощі. Але є надія, що Україна поступово наближається до мети – до створення ефективного і справедливого ринку цінних паперів, що регулюється державою і інтегрованого в світові фондові ринки.
Але, разом з тим, вже з'являються перші негативні явища на ринку. Наприклад, протиправна діяльність деяких довірчих суспільств і фінансових посередників на ринку цінних паперів. Причиною тому недосконалість законодавчої бази і відсутність ефективного контролю з боку держави за процесами, які відбуваються на фондовому ринку.
Існує так само ряд проблем, що вимагають вироблення адекватних орієнтирів в розвитку ринку і досягненні світових стандартів на рівні цінних паперів:
невеликі об'єми і неліквідність;
політична нестабільність, що підсилює недовір'я інвесторів;
нерозвиненість матеріальної бази, технологій торгівлі, регулятивної і інформаційної інфраструктури, реєстраційної, депозитарної і клірингової мережі;
ослаблена роль державного регулювання, яке пояснюється його роздробленою системою (декілька державних органів прямо впливають на ринок і регулюють його);
високий ступінь всіх рисок, пов'язаних з цінними паперами (прибуткової риски, риски ліквідності, політичної, законодавчої і інших рисок);
дуже високі технічні ризики (ризик неврегульованості розрахунків по цінних паперах, ризик передачі засобів і тому подібне);
значні масштаби грюндерства, агресивна політика установи нежиттєздатних компаній;
відсутність великих, з тривалим досвідом роботи, інвестиційних інститутів, які заслуговують суспільної довіри;
відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців;
агресивність, гостра конкуренція через відсутність традицій ділової ринкової етики.
Конкретними орієнтирами є така кінцева мета:
держава повинна мати розвинену і ефективно діючу систему Національного депозитарію цінних паперів. Окрім збереження цінних паперів, система Національного депозитарію може здійснювати і подальше обслуговування угод по цінних паперах і обробці інформації по ним. Депозитарій може як включати систему платежів в свою структуру, так і бути пов'язаним з окремою системою платежів;
створення системи заліку вимог за наявності достатнього об'єму фондового ринку;
всі угоди по цінних паперах повинні виконуватися відповідно принципу «постачання проти платежу»;
повинні бути прийняті стандарти Міжнародної організації по стандартизації (ISO) для звернення документів по операціях з цінними паперами і їх нумерації.
Найбільш перспективними напрямами фондового ринку є всі сфери, пов'язані із споживанням, - в першу чергу сільськогосподарський сектор, а також роздріб, телекомунікації, банківська сфера. Він вважає, що далеко не всі компанії цих секторів присутні на фондовому ринку. І чекає ІРО нових компаній на суму 2-3 мільярди доларів. На його думку, це диверсифікує фондовий ринок і дасть іноземним інвесторам можливість увійти до секторів української економіки, що найбільш ростуть [ 6 ].
Висновки
Фондовий ринок на сьогоднішній день є одним з найпривабливіших інструментів для інвестування. Оскільки доступ до роботи на фондовому ринку отримали як приватні інвестори так і спекулянти, даний вид діяльності активно розвивається і пропонує добру можливість вкладення грошей.
Розвинений і відкритий фондовий ринок в країні характеризує сильну, і стабільну економіку, сприяє залученню інвесторів з інших країн. Нажаль, фондовий ринок України не можна характеризувати як такий.
Отже, організований ринок цінних паперів України за об'ємом свого торгового обороту продовжує значно поступатися не тільки розвиненішим біржовим ринкам Росії і Польщі, але і низці сусідніх країн, що входять до групи frontier market.
Такі індикатори українського біржового ринку акцій, як капіталізація і фондовий індекс ПФТС, унаслідок неадекватності курсових цін реальному стану підприємств-емітентів і економіки країни в цілому навряд чи можна розглядати як репрезентативні, тим більше для зіставлення із зарубіжними ринками, що розвиваються.
Оперуючи лише невеликою частиною випусків акцій ВАТ і відрізняючись украй низьким ступенем їх оборотності, біржовий ринок цінних паперів України, проте, володіє великими потенційними можливостями для швидкого не тільки кількісного, але і якісного зростання. Розвитку ринку перешкоджають недосконалість і серйозні пропуски в законодавчому і нормативному регулюванні діяльності учасників фондового ринку, перш за все акціонерних суспільств, неоптимальність інфраструктури ринку, відсутність цілісної, повноцінно функціонуючої національної депозитарної системи.
Література
1. Закон України “Про державне регулювання фондового ринку”.
2. Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок”.
3. Бельзецкий А. Фондовиє індекси: оцінка якості. - М.: Нове знання, 2006. - 310 с.
4. Мендрул о.Г., Павленко І.а. Фондовій рінок: операції з ціннімі паперамі: Навч. посібник. 2-ге видавництво До: КНЕУ, 2000. - 156с.
5. Бельзецкий А. Качество фондових індексов//банковський вісник. - 2006. - №2. - с.19
6. О. Пашніна «Перспективи фондового ринку України»// "Акціонерний вісник - Україна" № 3, 2008. <vestnikao/publ/7-1-0-51
7. literus.narod/Bussines/Fond/1-0.htm
8. lomonosov-msu/2008/27_5.pdf
9. news.a/?id=18462&p=news_economic
10. privatbank/info/index2.stm?fileName=4_6_1_4_2u.html
11. tables.finance/ru/stock/indices/~/ua/2008/12/01
12. ru.
13. news.liga/articles/NA080362.html