Архітектурна спадщина Чернівців кінця XIX - поч. XX ст.

століть перетворилась у більш масштабну, змінилась і образно збагатилася. Забудовуються одночасно фрагменти з рисами і підходами нового стилю: забудова теперішніх вулиць Шіллера, Гете, Лисенка20. У планувальній та архітектурній композиції зберігаються засади еклектики - історизму: анфіладність, значна довжина коридорів, присутність флігелів, водночас декор піддається зміні, трактується на засадах естетики модерну (насиченість гнучкими, плавними лініями). Таким характеристикам відповідають будинки по вулиці Шіллера, 3; 5; О. Кобилянської, 42; Ватутіна, 11 - акцент робиться на наріжні еркери та аттики пластичного силуету. Подібність вирішення відмічаємо у віденських житлових будинках по Ротентурмштрасе, 29 (Rotenturmstrasse); Ламмґасе, 1 (Lammgasse) архітектора Рудольфа Ґьобля,учня Отто Вагнера. Школа Вагнера всесвітньо відома своїми раціоналістичними установками, творенням самобутнього напрямку. Проголошені її засновником і апологетом принципи стали підґрунттям віденського модерну, що вплинув на розвиток європейської архітектури, подібно впливу свого часу такого ж мистецького рівня віденського неоренесансну. У 1901 році з'являється найбільш "вагнерівський" твір чернівецької архітектури - монументальна будівля Дирекції ощадкас (нині Художній музей), автором, якої був Губерт Ґесснер, послідовник і учень віденського майстра21. На нашу думку, Ґесснер був автором ще одноїчфнівецькоїспоруди-житлового будинку по вул. Українській, 57, прототипом якої є вирішення віденського Arbeiterheim, Laxenburger Strasse 8 (1901-1902 рр.) цього ж архітектора22. Впроваджували модерн на чернівецькому терені місцеві архітектори Иозеф Прошке, Густав Фріч, Роберт Віттек. З цією метою Прошке, Косинським, Кепелом та іншими було засновано Товариство архітекторів, що ставило завдання пошуку нових підходів та втілення ідей модерну. Принципи віденської школи модерну втілені в спорудах залізничного вокзалу (1909 р.), у будівлі Управління залізниць (1906 р., архітектор Г. Гроніхштадтен). Особлива увага до декоративного начала, яке відобразилось у примхливих, вишуканих композиціях, що тяжіють до символізму, спостерігається в деяких чернівецьких будівлях (вул. Федьковича, 24; 27-а; Саксаганського, 5; Коцюбинського, 1), що перегукуються з особняками по Sankt-Veit-Gasse, 59 (арх. Карл Штьогер, 1904)23; Gloriette, 21 у Відні24. У другій половині 1900-х зростає обсяг будівництва. З'являються громадські, адміністративні споруди, розвивається на засадах, відмінних від періоду історизму, спорудження прибуткових будинків. Пізніше, ніж у Відні, виникає тип секційного будинку з великими за площею квартирами, з високим рівнем комфортності, раціональнішою структурою плану. Відмічаються нові, сучасного рівня підходи в містобудуванні: з'являються елементи комплексної забудови - одночасове формування цілісного фронту забудови (так забудована вулиця Челюскінців, 13; 15; 10; 12; вулиця Першотравнева -11; 13; 15; 12,14,16). Виникнення на початку 10-х років XX ст. двох значних міських домінант пізнього модерну - готелів "Брістоль" та "Під золотим левом" такого високого рівня та класу - змушує шукати аналогії побудови у Відні. Особливість формування стилю в Чернівцях полягає в тому, що поряд з загальноавстрійським впливом і зразками появляється національно-романтична течія, в дусі і в традиції східно-візантійської, молдавської, волоської, що пізніше стало підґрунтям неороманяску. Від цього моменту утворюється симбіоз в архітектурі космополітичного віденського та національного місцевого характеру, з мотивами та прийомами різних національних традицій. Але це вже інша тема.

Отже, спадщина модерну в Чернівцях свідчить про розмаїття його проявів, що характеризується взаємовпливами різних течій та стильових ознак, про переваги віденського модерну. Особливістю є те, що цей стиль значно пізніше, ніж у Відні, став панівним, і утримався довше, майже до кінця 20-х рр. XX ст. паралельно з раціоналізмом, ар-деко, "неороманяску".

Вплив Відня на архітектуру Чернівців був абсолютним з кінця XVIII - до початку XIX ст. Це мало об'єктивні причини - домінуюча роль Відня як столиці Габсбурзької монархії у політичному, економічному, культурному аспектах. Якщо на початку це вплив - диктат, швидше політичного характеру, то згодом, у міру зростаючого значення Відня як мистецького центру, це вплив естетичних концепцій, теорій, інженерної думки з високими будівельними технологіями та технічними можливостями. Всебічне дослідження віденських впливів дає розуміння картини формування забудови Чернівців.

Примітки:

1 ДАЧО. - Фонд 1. - Оп. 5. - № 401.

2 ДАЧО. - Фонд 1. - Оп. 5. - № 1803,1804.

3 ДАЧО.-Ф.1-Оп.5.-№4699.

4ДАЧО.-Ф.1--Оп.5.-№427.

5ДАЧО.-Ф.1-Оп.5.-№52.

6ДАЧО.-Ф.1 -Оп.5.-№3216.

7ДАЧО.-Ф.1-Оп.5.-№2269.

8ДАЧО.-Ф.1-Оп.5.-№2978.-Оп.5.-№427. -Оп.5.-№52. -Оп.5.-№3216. -Оп.5.-№2269. -Оп.5.-№2978.

9 Rudolf Wagner, Vom Halbmond zum Doppeladler. - Augsburg. -1996. - S. 57.

10 Peter Dressler Ein Kaisergedanke, Wiener Architektur des Historismus. 1848 -1914. - Karolinger Verlag Wien, 1987.-S. 22.

11 Яцек Пурхля Віденські впливи на архітектуру Львова (1772-1918)// Українсько-австрійські культурні зв'язки, 1996.-С. 82.

12 Р. Dressler, Ein Kaisergedanke.. .,-S. 18,19.

13 Hlavka Joseph Kirchenbauten in der Bucowina, Czernowitz, 1866.; 14ДАЧО.-Ф.39.-Оп.1.-№761...; 15ДАЧО,оЗ.ЗБ.-С.99841 Kalendar, 1889.

16 Цsterreichisches biographisches Lexicon. 1815- 1950 Bd. 3 S. 47.;

17 ДАЧО. - Ф.2. - Оп. 1. - № 430...;

18 Буковина. Ч. 2. - Матеріали, опрацьовані ст. лейтенантом Едуардом Фішером. - Чернівці, 1898.

19 Лариса Вандюк Стиль модерн у забудові Чернівців - 1998р; 2000р. (Матеріали конференції до 10 річниці Художнього музею, 1998р.; Матеріали конференції до 125-літгя ЧНУ,2000р.);

20 Andreas Lehner Jugendstil in Wien-Wien, 1996, S. 29.

21 Akos Moravanszky. Die Architektur der Donaumonarchie, 1988. - Berlin: Wilhelm Ernst. S.95.

22 Andreas Lehner. Jugend Stil in Wien - Wien, 1996, S. 101.

23 Там само, c. 115.

24 Там само, c. 109.

Размещено на