Пенсійне забезпечення народних депутатів
сфері соціального забезпечення, в тому числі пенсійного забезпечення.Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квітня 1992 року (із змінами) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України і військовослужбовців Збройних Сил України, прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їхніх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають. [2, c.30]
Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9липня 2003 року (із змінами) визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, передбаченим цим Законом.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Закон спрямований на соціальний захист ветеранів війни і передбачає пільги в їх пенсійному забезпеченні.
Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування у суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку належний рівень життя, задовjлення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги, в тому числі пільг при наданні пенсійного забезпечення. [2, c.31]
Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 1 червня 2000 року визначає основні засади державної політики щодо громадян, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб – членом їх сімей.
Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадян України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, статус, а також соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного страхування державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Згідно Законів України «Про прокуратуру», «Про статус суддів» і «Про судову експертизу» визначено повноваження прокурорів і суддів, організацію, засади та порядок діяльності їх органів, дотримання Конституції і законів України, заходи правового і соціального захисту працівників прокуратури і їх пенсійне забезпечення, охорони прав і свобод громадян, правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. [2, c.32]
Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Передбачає особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у т ому числі на пільгових умовах), а Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання цього збору.
Митний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Цим Кодексом також передбачений соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року (із змінами) регулює правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення. [2, c.35]
Закон України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 року визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення.
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 18 травня 2004 року визначено правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також надання державної соціальної допомоги на догляд різним категоріям пенсіонерів. А відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни установлюється правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг (державної соціальної підтримки) в тому числі й у сфері пенсійного забезпечення.
Отже, процес реформування пенсійного забезпечення в Україні вже розпочато – прийнято низку законів, спрямованих на підвищення ефективності пенсійного страхування, проведено реорганізацію органів, що його здійснюють. Важливого значення в процесі реформування пенсійної системи, а отже, соціального забезпечення в цілому, набуло прийняття 9 липня 2003 року Верховною Радою України законів України «Про недержавне пенсійне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших законів, спрямованих на вдосконалення існуючої солідарної пенсійної системи.
2.2 Статистично-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні
У 2009 році на пенсійне забезпечення колишніх депутатів було витрачено 152 мільйони гривень. Депутатську пенсію в Україні зараз отримують 800 колишніх народних обранців. Сума щомісячних виплат кожному депутатові-відставникові перевищує 15 тисяч гривень.
Як повідомив президент Асоціації народних депутатів України Володимир Крижановський, минулого року на пенсійне забезпечення депутатів було витрачено 152 мільйони гривень.
Розмір пенсії парламентарів становить 90% від зарплат чинних депутатів Ради (мінімум 17,45 тисячі гривень у 2008 році). Цього року через фінансову кризу депутатське забезпечення, швидше за все, не переглядатиметься, тому сума пенсійних виплат колишнім парламентаріям також залишиться на колишньому рівні.
Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка
Останній раз депутатам піднімали розмір пенсії 2005 року, одночасно зі збільшенням зарплати. До цього пенсійні виплати нардепам, які пішли на заслужений відпочинок, були втричі менші.
Депутат першого скликання Крижановський запевняє, що суми, які сьогодні платять депутатам-пенсіонерам, відповідають їх статусу і не впливають на стан справ у Пенсійному фонді стосовно виплат решті українських пенсіонерів.
"У 2009 році всі українські пенсіонери отримали загалом близько 125 мільярдів гривень, тоді як колишні народні депутати - 152 мільйони гривень, - пояснює екс-парламентарій. - Тобто частка пенсій депутатів у загальнодержавних пенсійних нарахуваннях становить одну тисячну".
За словами Крижановського, багато народних депутатів, особливо першого і другого скликань, не поєднували парламентаризм із бізнесом і мали лише одну статтю доходу - зарплату депутата, відмовившись від можливості забезпечити свою старість.
"Висока пенсія - це компенсація держави за те, що ми були обмежені законом у можливості заробити, - говорить він. - Якщо зараз зменшити пенсії, на держслужбу йтимуть тільки пройдисвіти".
Додамо, що 112 колишніх народних депутатів написали заяви на отримання матеріальної допомоги від парламенту. Про це вчора повідомив спікер парламенту Володимир Литвин.
Згідно із законом про статус народних депутатів, допомога надається парламентаріям, які не змогли працевлаштуватися. У перший рік після складення мандату вони отримують повну зарплату чинного нардепа (17 425 гривень), а в наступні роки - половину цієї суми (8712,5). Таким чином, за рік держава витрачає на утримання 112 екс-народних обранців мінімум 12 мільйонів гривень.
Серед претендентів на державні гроші - як мінімум 13 мільйонерів. Так, на допомогу претендують лідер НДП і засновник асоціації "Інтерагро" Людмила Супрун, керівник Східно-Європейського банку Михайло Гончаров, один з найбагатших людей Криму Лев Мірімський, президент футбольного клубу "Карпати" і найкрупніший львівський підприємець Петро Диминський, а також бізнесмен Анна Антоньєва, яка у минулому керувала горілчаним заводом "Артеміда".
Серед відомих, щоправда, не таких багатих одержувачів матдопомоги числяться лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко і її права рука Володимир Марченко.
Колишні народні обранці добровільно від такої допомоги відмовлятися не планують. Засновник корпорації "Імперія" і екс-депутат Мірімський заявив, що заявами на отримання такої допомоги займаються його помічники. Сам же екс-депутат розміром матеріальної допомоги не цікавиться. "Я вам скажу чесно, всі гроші, які звідти приходять, йдуть до мого добродійного фонду", - сказав він.
Аналогічну заявку про матеріальну допомогу написав і екс-депутат від Соціалістичної партії Євгеній Філіндаш. При цьому він запевнив, що в кінці року від такої допомоги відмовиться. На даний момент колишній обранець народу проходить навчання в аспірантурі за напрямом "політологія".
"Як тільки я буду працевлаштований, то заберу свою трудову книжку, думаю, це буде до кінця року", - сказав він. Проте, швидше за все, з пошуком роботи колишньому депутатові доведеться поквапитися.
Перший заступник спікера Олександр Лавринович вчора заявив, що грошей на виплату матдопомоги колишнім депутатам немає. І, за даними, цього року її до цих пір не виплачували.
Водночас чинні парламентарі виступають проти привілеїв для своїх колишніх колег. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення роботи Верховної Ради "бютівець" Валерій Камчатний повідомив, що комітет вже готує ряд змін у закон про статус народних депутатів.
Відповідну пропозицію планується винести на розгляд Верховної Ради навесні-влітку. Змінами парламентарі планують прирівняти безробітних депутатів до безробітних громадян. "Депутати матимуть право на вихідну допомогу при складанні повноважень, - пояснює Камчатний. - Після цього допомога може виплачуватися ще рік, але не більше".
На думку народного депутата, річного терміну повинно бути досить для пошуку колишніми парламентаріями нової роботи.
Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка
Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко заявив, що елітні пенсії можна було ліквідувати ще 2005 року, але тоді через позицію президента України Віктора Ющенка Конституційний Суд заборонив обмежувати їх розміри, передає УНІАН.
Політик нагадав, що ще чотири роки тому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і він, як віце-прем'єр-міністр з гуманітарних і соціальних питань, були ініціаторами ліквідації пільгових пенсій в Україні.
Згідно із законопроектом, який був запропонований урядом Тимошенко в 2005 році, передбачалося встановити максимальну пенсію, яка не повинна була перевищувати 10 мінімальних пенсій.
Проте, до Конституційного Суду в 2005 році звернулися більш як 50 народних депутатів, серед яких представники Партії регіонів, Комуністичної партії України, Народного руху України й інших політичних сил з поданням, що "вказаними положеннями запроваджено обмеження і зменшення розміру пенсій окремим категоріям громадян України, що призводить до звуження змісту і права на пенсійне забезпечення".
Найцікавіше, що ключовим аргументом для остаточного ухвалення рішення Конституційним Судом була позиція президента України, зазначив Томенко.
За його інформацією, саме у рішенні КС сказано: "Президент України в листах до Конституційного Суду України звертає увагу на те, що поставлені народними депутатами України питання необхідно розглядати як у контексті конституційної заборони звуження змісту і обсягу існуючих прав при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних, так і з урахуванням особливостей правового статусу кожній з категорій осіб, вказаних у відповідних законах.
Президент України вважає, що заперечення положення законів порушують встановлені Конституцією України і відповідними законами гарантії матеріального і соціального забезпечення суддів".
Таким чином, зазначив Томенко, завдяки позиції Секретаріату президента і самого президента в 2005 році, Конституційний Суд ухвалив рішення про заборону обмежувати максимальні пенсії в Україні.
Зважаючи на останні заяви, які лунають з Банкової, Томенко радить посадовцям Секретаріату президента вивчати документи президента України і рішення Конституційного Суду.
"В той же час, це не означає, що сьогодні не можна реалізувати ініціативу нашої команди, яку президент перешкодив нам реалізувати в 2005 році", - переконаний Томенко.
"Сьогодні, якщо команда президента нарешті зрозуміла, що елітних пенсій в Україні не повинно бути, це можна дуже швидко реалізувати. Проте через те, що цю ідею не підтримала команда президента в 2005 році, ми втратили чотири роки", - сказав заступник голови Верховної Ради.
Також Томенко додав, що Верховна Рада зробить все, щоб припинити фінансування колишніх народних депутатів за рахунок бюджету парламенту.
Так він прокоментував інформацію ЗМІ про нарахування матеріальної допомоги колишнім народним депутатам.
За словами Томенка, необхідно внести зміни до закону "Про статус народного депутата". "При розумінні кризової ситуації в Україні і скороченні витрат на управлінські функції переконаний, що Верховна Рада внесе такі зміни", - сказав він.
В той же час, підкреслив віце-спікер, важливішим є моральний аспект. Він зазначив, що колишній народний депутат повинен особисто написати заяву, що він не працевлаштувався, і лише в цьому випадку нараховується матеріальна допомога.
Томенко упевнений, що з моральної точки зору колишні народні депутати повинні самі відмовитися від матеріальної допомоги. "Прості колишні народні депутати, які отримують цю допомогу, чинять неправильно. Зате екс-народні депутати-бізнесмени чинять аморально в квадраті, а публічні політики або лідери партії, які їздять по Україні і "захищають український народ" і вже декілька років просять матеріальну допомогу, чинять аморально в кубі", - сказав він.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що депутати п'яти попередніх скликань Верховної Ради, в числі яких декілька мільйонерів, звернулися до управління справами апарату Верховної Ради з проханням виплатити їм грошову допомогу. В понеділок на погоджувальній раді спікер Володимир Литвин заявив, що "сьогодні 112 колишніх народних депутатів отримують зарплату у Верховній Раді України".
"Деякі з них, - заявив Литвин, - живуть дуже і дуже непогано. Я сьогодні отримую масові звернення про допомогу. Але у нас немає за рахунок чого виплачувати. А закон вимагає. І мені загрожують судами з цього приводу".
Минулого року матеріальну допомогу на період працевлаштування отримало 160 народних депутатів колишніх скликань на загальну суму понад 20 млн. грн.
Варто зазначити, що окрім високої пенсії колишні народні обранці захищені рядом соціальних гарантій, які залишилися недоторканними. Наприклад, з виходом на заслужений відпочинок кожен з них отримує матеріальну допомогу у розмірі 12 посадових окладів (загальна сума складає більше 70 тисяч гривень).
3. Проблеми та перспективи реформування пенсійного забезпечення народних депутатів України
Відповідно до пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".
Встановити, що з дня набрання чинності цим Законом (1 січня 2004 року), при призначенні пенсій відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.
Але положення абзацу третього пункту 13 розділу XV визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. N 8-рп/2005.
Далі: у разі, якщо розмір пенсії, щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, перевищує 90 відсотків максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, визначеної законодавством на час виплати пенсій таким особам, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання виплачується у сумі, що не перевищує зазначений розмір.
Але і це положення абзацу четвертого пункту 13 розділу XV було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. N 8-рп/2005.
Через це у деяких державних службовців пенсія може сягати 24 тис. грн., а пенсія народних депутатів – 18тис. грн. Пенсійний фонд України не може витримати таке навантаження. Тим більше, що середній розмір пенсії в Україні не перевищує і 500 грн.
І лише на 2006 рік стаття 107 Держбюджету передбачає, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншими словами в 2006 році розмір пенсій для держслужбовців не може перевищувати 12 прожиткових мінімуми для непрацездатних осіб.
Але зауважимо, що обмеження не стосуються Закону "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", а тому пенсії міліціонерів та військових і надалі нічим не обмежено. Хоча є законопроект від 11 листопада 2005 року за N 8445, внесений народними депутатами України П. Симоненком та П. Цибенком, про припинення знущання над недержавними пенсіонерами "Про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій)". Крім того не слід забувати, що Пенсійний фонд зараз є дефіцитним, а обмеження пенсій держслужбовцям сприяє фактичному зменшенню фіскального навантаження на фонд оплати праці, оскільки зменшення великих пенсій до максимально розміру сприятиме вивільненню коштів Пенсійного фонду України та усуненню необхідності сплати пенсійних внесків в існуючих розмірах.
Можливість надмірних пенсій пов’язана з тим, що стаття 37 Закону про держслужбу передбачає, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Тобто ставиш собі зарплату та надбавки в останній місць по максимуму – і маєш. А пересічні пенсіонери змушені рахувати пенсію зовсім по-іншому: для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (відповідно до статті 40 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ). Ці положення законодавства також показують повагу держави до власного народу.
Про це йдеться у розпорядженні Кабінету Міністрів від 14 жовтня, яким схвалено Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи в Украіні.
Концепція буде реалізована в 2010-2017 роках у два етапи. Зокрема, на першому етапі передбачається забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу, легалізація заробітної плати, забезпечення захисту пенсійних активів, сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення та впровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків та т.д.
На другому етапі - з 2014 по 2017 рік - передбачається забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі - єдині для всіх правила призначення пенсій, звільнити бюджет Пенсійного фонду від невластивих йому виплат, запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи і забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
В цілому Концепція передбачає створення дієвих механізмів захисту прав і інтересів людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, а також забезпечення стабільного функціонування та прозорості пенсійної системи.
Висновки
Згідно статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основу пенсійної системи в Україні складає система державного пенсійного забезпечення, яка охоплює всіх непрацездатних осіб похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати, яким провадяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, компенсаційних виплат, додаткових пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що система пенсійного страхування є складовою загальної фінансової системи країни, вона функціонує на основі єдиних макроекономічних показників розвитку України, зокрема таких як демографічна ситуація. Стан використання трудового потенціалу, досягнутий рівень розвитку економіки і соціальної сфери та інших чинників, а також очікуваних тенденцій зміни цих чинників у перспективі.
Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні було зумовлене низкою проблем макроекономічних і демографічних. Одна з них полягала у тому, що значно зростала кількість пенсіонерів, а інша в низькій зайнятості населення та поширення практики надання пільг із сплати пенсійних внесків, що суттєво послаблювало фінансову базу пенсійної системи. З урахуванням усіх цих чинників в Україні було проведено реформу у трьох напрямах: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.
Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне страхування», якими детально регламентуються правові засади функціонування реформованої системи пенсійного страхування і які набули чинності з 1 січня 2004 року двох рівнів нової пенсійної системи: реформованого солідарного рівня та добровільного недержавного пенсійного забезпечення. З набуття чинності цими законами процес пенсійної реформи в Україні вступив у фазу активних практичних дій.
Проведена в Україні пенсійна реформа одночасно із встановленням нових умов пенсійного страхування громадян передбачила і перерахування пенсій нинішнім пенсіонерам, скасування максимального обмеження розміру пенсій і відновлення їх диференціації. Це забезпечило підвищення розмірів пенсій з першого дня запровадження нового закону.
З 1 січня 2004 року за даними про стаж і заробітну плату, наявними в пенсійних справах, було перераховано призначені раніше пенсії, що дало можливість не вимагати від пенсіонерів надання додаткових документів. Крім того, пенсіонерам було надано право протягом 2004 року надавати до органів Пенсійного фонду додаткові документи про заробітну плату і стаж, набутий до 1 січня 2004 року. Нові розміри пенсій у цьому разі будуть виплачені за період з 1 січня 2004 року, незалежно від дати подання документів. Загалом за перерахунками відповідно до закону пенсії підвищено майже 3,3 мільйонам осіб.
Одночасно з набуттям чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» були ухвалені відповідні рішення уряду, спрямовані на підвищення рівня пенсійного забезпечення пенсіонерів, пенсія яких за новим пенсійним законодавством не збільшилась. Так, цим пенсіонерам з 1 січня 2004 року було підвищено пенсії на 12% відповідно постанови КМУ «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».
Таким чином, уперше за роки незалежності України забезпечено виконання норм Конституції України.
Починаючи з 2005 року згідно зазначеного закону проводиться щорічне підвищення пенсій не менше ніж на 20 відсотків зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком та їх індексація. Крім того, законом передбачено запровадження з часом другого накопичувального рівня реформованої пенсійної системи.
Багаторівнева пенсійна система – це шлях до поступового збільшення співвідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Крім того, з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.
Список літератури
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV.
Закон України „Про статус народного депутата України” В редакції Закону N 2328-III ( 2328-14 ) від 22.03.2001, з останніми змінами, внесеними згідно із Законами N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 .
Закон України «Про недержавне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1057-IV.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. (введений в дію 01.01.2004р.).
Конституція України. Закон України «Про внесення змін до