Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття

середньому близько 15%. У Закарпатській області він перевищує 10% і є одним з найкращих показників.

В області значна увага приділяється розвитку природно-заповідної справи та розбудові екологічної мережі як одному із пріоритетних шляхів збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь. За останні 9 років з ініціативи облдержадміністрації у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році – 8,9%, а на 01.01.2006р. він становить 12,7% до загальної площі області. На території Закарпатської області розташовано 459 об’єктів природо-заповідного фонду площею 159,3 тис. га.

Цінні природні угруповання в області охороняються на території двох національних парків – НПП “Синевир” (40,4 тис. га), Ужанського НПП (39,1 тис. га) та Карпатського біосферного заповідника (53,6 тис. га), у якому розташована найбільша у Європі територія з незайманими лісами. Ужанський НПП входить до складу українсько-польсько-словацького біосферного резервату “Східні Карпати”. Це перший в Україні транскордонний заповідний масив, який Комісія ЮНЕСКО ”Людина і біосфера” внесла у 1999 році у Світову мережу біосферних резерватів. Важлива роль резервату полягає у збереженні унікальних для Центральної Європи пралісових екосистем, які є цінними еталонами для ведення лісового господарства на природних засадах.

В Закарпатській області особливої уваги потребує питання природно-техногенної безпеки. Ігнорування ризику надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру призводить до неготовності протистояти їх негативним наслідкам, а врешті-решт — до загибелі людей та значних матеріальних збитків, втрат і витрат.

Екологічна ситуація у Закарпатській області характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов’язаних з руйнівною дією паводків, небезпечних екзогенно-геологічних процесів – зсувів, селей, снігових лавин тощо.

У 1998 та 2001 роках відбулися два катастрофічні паводки, які нанесли значні збитки господарському комплексу області. Крім того, в активних зонах зсувів опинились 2168 житлових будинків у 12 районах області. Інженерно-геологічними дослідженнями зафіксовано 1250 зсувонебезпечних ділянок, загальним об’ємом 680,0 млн. м3 та площею 46,3 кв. км.

З метою ліквідації руйнівних наслідків природного та техногенного характеру (паводків, зсувів тощо) та запобіганню їх дії в майбутньому, прийнято ряд державних цільових програм (Комплексного протипаводкового захисту басейну ріки Тиса, протизсувних заходів, відселення громадян з зон активних зсувних процесів), які в основному не забезпечуються достатнім фінансуванням з державного бюджету.

Висновки

Отже, на сьогодні економічні негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на обсяги надання службою зайнятості послуг незайнятому населенню, що є дуже відчутним і в Закарпатській області. В зв'язку з цим у службі зайнятості Закарпатської області підвищився рівень зареєстрованих безробітних. Зросла велика невідповідність між попитом на робочу силу та її пропозицію.

Основні види робіт, які нині виконують безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.

Обласна служба зайнятості проводить активну роботу по підвищенню рівня зайнятості населення Закарпатської області, та надання робочих місць бажаючим працевлаштуватися.

Напрямки роботи служби зайнятості Закарпаття по зниженню рівня безробіття населення базуються на:

- співпраці з роботодавцями;

- проводженню профорієнтаційної та профконсультаційної роботи;

- розробці програми професійного навчання безробітних;

- адресному підході по наданню послуг, виходячи з індивідуальних потреб, вимог та можливостей шукачів роботи та роботодавців.

Основні зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.

Список використаної літератури

Стадницький, Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи): навчальний посібник / Ю. І. Стадницький, А. Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. – 351

Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник - Чернівці: Рута, 2009 - 293 с

Заставний Ф.Д. Населення України - Львів : Світ, 2010 - 360 с

Лібанова Е. Ринок праці (демографічні аспекти). - К., 2009

Липень С.В Теорія вивчення трудових ресурсів. М.-2009

Міністерство статистики України. - К., 2009.