Представництво прокурора у судовому процесі

ГПК).

Звертаючись із позовною заявою до господарського суду у справах майнового характеру, прокурор має право з метою забезпечення позовних вимог і для подальшого реального виконання поставленого судового рішення відповідно до статей 66, 67 ГПК прохати суд накласти арешт на майно або грошові кошти відповідача, зупинити стягнення у безспірному (виконавчому) порядку або заборонити відповідачеві вчинення певних дій.

Крім зазначених прав, господарське судочинство покладає на прокурора процесуальні обов’язки. Передусім це стосується форми заяви та надання доказів, що обґрунтовують позовні вимоги. Зокрема, відповідно до вимог статті 54 ГПК позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі й підписується прокурором чи його заступником, а також повинна містити зміст і виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора. Статтею 57 ГПК передбачено обов’язок прокурора щодо надання документів на обґрунтування позову, необхідних для розгляду справи по суті.

При пред’явленні позову прокурор має враховувати також вимоги закону щодо підсудності спору (ст.15,16 ГПК) і строків позовної давності (ст. 71,73-82 ЦК України).

Законодавство визначає таку важливу конституційну функцію органів прокуратури, як представництво інтересів громадянина або держави в господарських судах, яка полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Це право передбачене статтею 121 Конституції, п.6 ч.2 ст.20, ст.36-1 Закону "Про прокуратуру", статтею 29 ГПК.

Підставою представництва прокурора у господарському суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно зі статтею 29 ГПК прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина (у випадку його неспроможності через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження) або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні – також і усно.

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов’язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Участь прокурора в судовому процесі є обов’язковою:

а) у справах, порушених за його заявою;

б) у разі, коли це передбачено законом або визнано за необхідне господарським судом.

Законність та обґрунтованість поставлених господарським судом рішень, ухвал, постанов, що не вступили в законну силу, можуть бути перевірені в порядку апеляційного провадження апеляційними господарськими судами за апеляційним поданням прокурора.

Органами прокуратури апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. У випадках, коли в судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення, строк оскарження обчислюється від дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 ГПК. При цьому апеляційне подання, що вноситься прокурором, повинне містити перелік документів, на яких воно ґрунтується.

Додатковою гарантією права представництва органів прокуратури, передбаченого господарським судочинством, є внесення подання в порядку статті 112 ГПК про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в двомісячний строк від дня встановлення таких обставин прокурором. Такими обставинами можуть бути докази, які були наявні на момент розгляду справи по суті, але не були відомі суду, сторонам і прокурору, і мають суттєве значення для об’єктивного розгляду справи, а також скасування постановленого судового рішення.

Згідно зі статтею 107 ГПК України прокурор має право подати касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Крім того, прокурор має право подати касаційну скаргу також і у випадку, якщо він не брав участі у розгляді господарської справи в суді першої та апеляційної інстанцій, але рішення місцевого суду чи постанова апеляційного суду стосується інтересів держави.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Форма і зміст касаційної скарги (подання) має відповідати вимогам статті 111 ГПК України.

Прокурор, який вносить касаційне подання, надсилає сторонам у справі його копію і копії доданих до нього документів, які відсутні у справі.

Згідно зі статтею 111- 14 ГПК України, Генеральний прокурор України має право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня їх прийняття.6

ВИСНОВКИ

Судово-правова реформа, що розпочалась у 90-ті роки минулого сторіччя, прийняття Конституції України 1996 р. докорінно змінили роль прокурора в судовому процесі.

Відповідно до Конституції України (статті 121 - 123) прокуратура є організаційно самостійним державно-правовим інститутом влади, який не належить до жодної з її гілок (ст. 6). Представляючи в суді інтереси громадянина або держави, прокурор реалізує виключно конституційні положення, закріплені в статті 3, 13 Основного Закону, відповідно до яких держава зобов'язана забезпечувати захист прав і свобод громадян, а також усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Сьогодні представництво прокуратурою України інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Право прокуратури на звернення до суду та вступ у справу чітко обмежено представництвом певної категорії громадян: людей похилого віку, дітей, малозабезпечених та інших осіб, які не спроможні самостійно захистити свої права в суді, та представництвом інтересів держави. Приводом для представництва прокурора в суді є саме звернення у прокуратуру фізичних осіб, тобто рішення самої особи про необхідність її захисту прокуратурою.

При цьому така правова допомога надається громадянам безоплатно, тобто за рахунок держави, і спрямована на захист конституційних прав найменш захищених верств населення.

Актуальною для України залишається також функція представництва прокуратурою в суді економічних, політичних та інших інтересів держави та їх захист від порушень або загрози порушень внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб. Саме державних інтересів, а не інтересів комерційних структур, без втручання у господарські, виробничі, комерційні, внутрішні питання підприємств та організацій, які беруть участь у справі.

Практична ситуація

Прокуратура району провела перевірку додержання трудового законодавства про розірвання трудових відносин за ініціативою підприємств, установ та організацій. Встановлено, що наказом директора районного відділу культури Гладиша В.В. на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України звільнено з роботи художнього керівника відділу культури Хромальову Л.М.

За позовом Хромальової Л.М. районний суд поновив її на попередньому місці роботи і стягнув з відділу культури суму 310 грн. 80 коп.

Прокурор району, встановивши цей факт, відповідно до ст. 237 КЗпП України хвернувся до суду із позовом про стягнення з директора райвідділу культури Гладиша В.В. зазначеної суми як з винного у незаконному звільненні працівника. За рішенням суду позов прокурора задоволено.

Складіть проект позовної заяви прокурора до суду.

Іванівський міськрайсуд

27504, Кіровоградська обл.,

м. Іванівка, вул. Приморська, 48

Прокуратура Іванівського району

Позивач: Відділ культури Іванівського

району,

27500, Кіровоградська обл.,

м. Іванівка,

вул. Леніна, 76,

т. 2-22-22

Відповідач: Гладиш Василь Васильович,

05.03.1961 р.н.,

прожив. 27500, Кіровоградська обл.,

м. Іванівка,

вул. Гагаріна, 10, кв. 13

т. 3-33-33

Ціна позову: 310,80 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про відшкодування шкоди

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян та держави у випадках, визначених законом у т.ч. і в судових органах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів громадян та держави чи в чому існує загроза інтересам громадян та держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів громадян та держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції та чинного законодавства.

У відповідності з ч. 2 п. 6 ст. 20 того ж Закону при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Так, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у січні 2009 року Іванівською районною прокуратурою було здійснено перевірку додержання трудового законодавства про розірвання трудових відносин за ініціативою підприємств, установ та організацій. Перевіркою встановлено, що 15 жовтня 2008 року наказом директора районного відділу культури Гладиша В.В. на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України звільнено з роботи художнього керівника відділу культури Хромальову Л.М.

За позовом Хромальової Л.М. районний 26 грудня 2008 року суд поновив її на попередньому місці роботи і стягнув з відділу культури суму 310 грн. 80 коп.

Таким чином, допустивши незаконне звільнення працівника шляхом видання наказу, що не відповідає вимогам чинного законодавства, Гладиш В.В. наніс шкоду державній установі – Іванівському районному відділу культури, чим державі було завдано шкоду у розмірі 310,80 грн., оскільки фінансування установи здійснюється з державного бюджету.

Відповідно до п. 8 ст. 134 КЗпП України службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини.

Згідно зі ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Факт незаконності звільнення Хромальової Л.М. підтверджується рішенням Іванівського міськрайсуду від 26.12.2008р. по справі № 2-2336, яке не оскаржене і набрало чинності.

У зв’язку з викладеним вище та керуючись ст.ст. 134, 237 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

Стягнути з Гладиш Василя Васильовича, 05.03.1961 року народження, на користь Відділу культури Іванівського району 310 грн. 80 коп. шкоди, завданої незаконним звільненням.

Стягнути з Гладиш Василя Васильовича, 05.03.1961 року народження, на користь держави судові витрати у розмірі 51,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання визвати позивача і відповідача, які знаходяться за вказаними адресами.

Про день слухання справи в суді сповістити прокуратуру Іванівського району.

Додатки:

Копія акту перевірки від 13.01.2009р.

Копія рішення Іванівського міськрайсуду від 26.12.2008р. по справі № 2-2336

Копія платіжного доручення на підтвердження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу Хромальовій Л.М. на суму 310,80 грн.

Прокурор Іванівського району

Ст. радник юстиції (підпис) М.М. Васєчко

Список використаної літератури

Конституція України

Цивільний процесуальний кодекс України

Господарський процесуальний кодекс України

Кодекс адміністративного судочинства України

Закон України «Про прокуратуру»

Наказ Генерального прокурора України № 6ги від 29.11.2006р. «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень»

Тимченко Г.П. Проблеми форм захисту цивільних прав та інтересів, що охороняються законом // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 211-214.

Мичко М.І. Щодо взаємодії прокуратури з судовою владою // Право України. – 1999. – № 12. – С. 53-55.

Хавін О. Концептуальне бачення форм реалізації представницької функції прокуратури в суді // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3.

М. Руденко. Форми участі прокурора у цивільному судочинстві. Юридичний журнал № 10/2006

1 М. Руденко. Щодо питання здійснення прокурорських повноважень поза сферою кримінального переслідування. Право України № 4/2007, стор. 75

2 М. Руденко. Щодо питання здійснення прокурорських повноважень поза сферою кримінального переслідування. Право України № 4/2007, стор. 75

3 Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень. Наказ Генерального прокурора України від 29.11.2006р. № 6ги

4 М. Руденко. Форми представництва прокурора у цивільному процесі. Юридичний журнал № 10/2006

5 М. Руденко. Представництво прокурора в адміністративному судочинстві. Юридичний вісник України № 14/2007

6 В.В. Рум’янцева. Особливості участі прокурора в господарському судочинстві в світлі змін до процесуального законодавства, внесених після 2001 р., та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99