Управління праці і соціального захисту населення

вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Однак, припинення виплати державної соціальної допомоги ( в тому числі з надбавкою) у зв’язку з відновленням здоров’я здійснюється з місяця, наступного за тим, в якому особу не визнано інвалідом.

Слід зазначити, що виплата державної соціальної допомоги та надбавки припиняється з місяця, наступного за тим, з якого дитина-інвалід перебуває на повному державному утриманні.

Якщо дитина-інвалід вибуває назавжди з установи (закладу), де вона була на повному державному утриманні, або на період більше ніж місяць, державна соціальна допомога з надбавкою на догляд, якщо дитина0інвалід має на неї право, відновлюється в повному розмірі з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.

Протягом перебування дитини-інваліда на повному державному утриманні одному з батьків (усиновителів, опікуну, піклувальнику), якому була призначена допомога на дитину-інваліда, на підставі його заяви може бути призначена пенсія, на яку дитина-інвалід має право. Органи праці та соціального захисту населення повинні повідомити одержувачів державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів, які влаштовані на повне державне утримання, про їх право на призначення пенсії. У цьому випадку, коли дитина-інвалід, якій була призначена пенсія, вибуває назавжди з уствнови, де вона перебувала на повному державному утриманні, або на період більше ніж один місяць, державна соціальна допомога з надбавкою на догляд, за наявності підстав, призначається і виплачується в повному розмірі з дати вибуття, яка підтверджується документом установи, де вона перебувала на повному державному утриманні, але не раніше ніж з дня звернення за її призначенням. Дитина-інвалід, яка перебуває на повному державному утриманні, по досягненню 16-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата державної допомоги поновлюється в розмірі 20% розміру державної соціальної допомоги за заявою з дня встановлення групи інвалідності.

Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, не витребувані своєчасно одержувачем, виплачується за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за їх одержанням. Призначені суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на день виплати з компенсацією за несвоєчасну виплату відповідно до законодавства України. При смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 16 років членам сім’ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги на день смерті.

Законодавчо визнано, що особам, які мають право одночасно на допомогу на поховання інваліда з дитинства або дитини-інваліда відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (2109-14) та на допомогу на поховання, яка надається на загальних підставах у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, призначається один із видів допомоги за їх вибором.

Допомога на поховання не виплачується у разі:

- смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім’ї або іншою особою);

- смерті осіб, поховання яких проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

Особа може отримати допомогу на поховання, однак для її оформлення органам праці та соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана органами реєстрації актів громадянського стану. У довідці про смерть робиться розпорядження керівника органу праці та соціального захисту населення про призначення допомоги на поховання з зазначенням дати та суми, яка належить до виплати, і завіряється печаткою.

Витрати на виплату допомоги на поховання інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася державна соціальна допомога. Розмір державної соціальної допомоги встановлюється відповідно до прожиткового мінімуму, що визначається згідно з законодавством України. У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок державної соціальної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення без подання одержувачем заяви, але з оформленням відповідного рішення про перерахунок в установленому порядку. Виплата в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за тим, в якому збільшився прожитковий мінімум, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства або дітям-інвалідам віком до 16 років призначається органами праці та соціального захисту населення.

Заяви з необхідними документами можуть приймати уповноважені особи, визначені виконавчими комітетами селищних і сільських рад. Для призначення і нарахування державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання уповноважені особи передають прийняті документи відповідним органам праці та соціального захисту населення.

Відрахування на підставі рішень органу праці та соціального захисту населення щомісячно проводяться в розмірі не більше 25 % державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.

Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали інваліду з дитинства і залишились недоодержаними у зв’язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім’ї, які згідно з законодавством належать до кола його осіб, забезпечуваних пенсією у зв’язку із втратою годувальника. Однак батьки і чоловік (дружина), а також родичі, які проживали разом з інвалідом з дитинства на день його смерті, мають право на одержання цих сум і втому разі, якщо вони не входять у коло забезпечуваних пенсією у зв’язку із втратою годувальника.

Суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали дитині-інваліду і залишились недоодержаними у зв’язку з його смертю, виплачуються одному з батьків (усиновителів, опікуну, піклувальнику), або одному з членів сім’ї дитини-інваліда, які проживали разом з дитиною-інвалідом на день його смерті. Ця державна соціальна допомога виплачується за повний місяць, в якому настала смерть дитини-інваліда.

Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення (не призначення) державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, дитині-інваліду чи надбавки на догляд за ними, може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або в судовому порядку.

6. КОШТОРИС ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНВЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ

Основним планово фінансовим документом управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі є кошторис доходів та видатків. Даний документ визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів (додаток 6). Його формування здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету (додаток 7), яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ.

Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється. До затвердженого кошторису можуть вноситися зміни лише з дозволу організації, яка затвердила кошторис і штатний розпис . Керівники установ мають право в межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошти між фондом заробітної плати та головним окладом, фондом заробітної плати і надбавками та фондом на преміювання.

Складена в управлінні праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі лімітна довідка відображає об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Слід зазначити, що єдиний кошторис доходів і видатків управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі складається на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації, не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування управління. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящої організації подається штатний розпис установи, паспорт і лімітна довідка (додаток 8), включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

Кошторис доходів і видатків управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі складається з розділів:

бюджетні асигнування;

інші кошти;

видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Кошторис поділяється на доходну та видаткову частини. Доходна частина єдиного кошторису – визначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовують на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел (додаток 9). Формування доходної частини єдиного кошторису здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруться показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати з розрахунку на одиницю показника.

Видатковій частині єдиного кошторису зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також з встановленням витрат, які планується профінансувати за розрахунок бюджетних асигнувань і витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджетних) надходжень. Передбачені у видатковій частині асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат установ. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження та штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з фондом заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – відповідно до наявних джерел фінансування.

7. ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКІВ УПРАВЛІННЯМ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У ДУНАЄВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ

Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі відповідно до Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» утримує даний податок з доходів працівників, які перебувають з ним в трудових відносинах. Всю відповідальність за правильність утримання і податків і внесків із заробітної плати несе бухгалтерія управління. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати, об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Оподатковуваний дохід по ПДФО включає:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної власності;

- доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання прав на користування або розпорядження іншими особами нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами);

- роялті, у тому числі одержувачі спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування;

- частина доходів від операцій з майном;

- дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/обо користування);

- доходи, отримані платником податку від його працедавця як додаткові блага (у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування);

- доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів;

- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших ніж цінні папери формах;

- доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягають оподаткуванню;

- інші доходи згідно із Законом.

В Законі передбачено доходи, не включаються до оподатковуваного доходу.

Починаючи з 1 січня 2004 року та до 1 січня 2007 року ставка оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється на рівні 13% від об’єкту оподаткування. З 1 січня 2007 року ставка податку становитиме 15% до об’єкту оподаткування.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Якщо платник податку є само зайнятою особою, податкова соціальна пільга щодо отриманих нею доходів від такої діяльності не застосовується.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10-ти гривень.

Податковий кредит – це суми, на які щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний податком прибуток. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кредит, громадяни можуть подати декларацію в податковий орган для відшкодування частин сплачених податків. Такі витрати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, накладною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, що ідентифікують продавця і підтверджують суму витрат. Розмір податкового кредиту не може перевищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за відповідний рік.

Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі проводять нарахування страхових зборів до фондів державного загального обов’язкового страхування:

Пенсійного Фонду;

Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Із заробітної плати працівників бюджетної сфери утримуються внески у фонди:

Пенсійний Фонд – 1-2%;

Фонд соціального захисту на випадок безробіття – 0,5%;

Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності – 0,5-1%;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві – диференційовані ставки в залежності від рівня ризику.

Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі сплачує також такі податки:

плата на землю;

податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів.

ВИСНОВКИ

Фінансування Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі фінансується з державного бюджету.

Основне призначення управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі це:

забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення;

удосконалення форм засад соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;

призначення та організація виплати пенсій, здійснення контролю за їх призначенням та виплатою, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;

призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива;

у межах своєї компетенції бере участь у здійсненні комплексних програм поліпшення обслуговування інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, а також громадян похилого віку та сприяння всебічного розвитку соціального обслуговування за місцем їх проживання;

забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;

сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.

При цьому управління праці і соціального захисту населення здійснює:

виплата допомоги інвалідам;

виплата допомоги інвалідам з дитинства;

виплата інших допомог;

працевлаштування інвалідів та контроль за умовами їх праці.

Соціальне страхування являє собою систему заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, на випадок захворювання чи втрати працездатності в працездатному віці, на випадок безробіття, підтримки материнства й дитинства, охорони здоров’я громадян в умовах страхової медицини, при виході на пенсію тощо.

Система соціального страхування реалізується через систему соціального захисту окремих категорій населення. Створення фондів соціального страхування цільового призначення, по суті є об’єктивним процесом фінансового забезпечення соціальних потреб населення у зв’язку з настанням або виникненням відповідних обставин. Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі організовує свою діяльність відповідно до кошторису доходів та видатків.

Система соціального страхування потребує реформування, яке на нашу думку доцільно здійснювати через збільшення виплат державної соціальної допомоги, спрощення процедури її надання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.//Голос України. – 1996. – 13 липня.

2. Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік». // Відомості Верховної Ради – 2007р.

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік». // Вісник Податкової служби України. –№ 15 (квітень). – 2008. – с.29.

4. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 – ВР від 26.06.1997р. // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 12.

5. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.

6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» № 1105-12 від 23.09.1999р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 40.

7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2213-111 від 02. 03.2000р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.

8. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181- 3 від 21.12.2000рю // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 16.

9. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213-3 від 11.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.

10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та поховання» № 2240-3 від 18.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.

11. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – № 70.

12. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми // Соціальний захист. – 2006-7. – № 2. С.43-51.

13. Бандур С. І., Кучинська О. О. Система соціального страхування в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку // Стоян О. М. Україна: утвердження незалежної держави: 1991 – 2007р. К.,2001.

14. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України: навч. Посіб.; -К.: «Олан», 2008. – 312 с.

15. Ганко А. Фінансовий механізм реалізації державної програми соцзахисту // Соціальний захист. – 2004. – № 5. – с.45-47.

16. Губар О. Є. Соціальне стахування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 130-137.

17. Губар О. Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 7-8. С. 155-162.

18. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків // Соціальний захист. – 2002. – № 3. – С.25-27.

19. Кікіян Т. Страхова пенсійна виплата – чи можна її надати більш цивілізованого вигляду? // Україна: аспекти праці. 2006. – № 3. – С. 29-33.

20. Кичко І. І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту. // Фінанси України. – 2007. – № 4. – с. 148.

21. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Соціальний захист. – 2007. – № 2. – С. 20-24.

22. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 34. – С.5.

23. Новіков В. Соціальна політика і пенсійне забезпечення // Соціальний захист. – 2008. – спецвипуск. – с. 41-46.

24. Основи законодавстваУкраїни про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98 – ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 21.

25. Трубич С. Ю., Швець В. Є. Формування системи соціального страхування // Фінанси України. – 2007. – № 2. – С. 110.

26. Фурман В. М. Страхові послуги для населення. // Фінанси України. – 2007. – № 4. –с. 139.

27. Фурман В. М. Страхування та роль в соціально-економічних процесах. // Фінанси України. – 2008. – № 8. – с. 145.

28. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування: підручник. –К.:Кондор. – 2007. – с. 464.

37