Типологічна подібність образів Одіссея і Синдбада-мореплавця

наділені герої Одіссея і Синдбада-мореплавця. Хоч як захоплені відважні мореплавці чудесами чужих країн, вони завжди мріють повернутися додому. Їхня історія – це докладна повість бурхливої долі мореплавця.

Отже, найпомітніші типологічні подібності в поемі Гомера «Одіссей» і в арабській «Казці про Синдбада-мореплавця» спостерігаються у змалюванні головного героя. Одіссей і Синдбад є одними із найцікавіших персонажів казково-фантастичного епосу. Вони – сміливі мандрівники, досвідчені мореплавці; розумні, шляхетні, хоробрі й кмітливі герої.

Висновки

Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що з тих часів, як людям став відомим герой на ім’я Одіссей, а пізніше ще один на ім’я Синдбад-мореплавець – слово «одіссея» набуло загального значення і стало означати довгі й далекі мандри. Ще з часів Гомера «одіссея» сприяло художньому дослідженню людської природи, можливостей особистості, її поведінки, її моральних якостей за надзвичайних обставин.

Образи Одіссея та Синдбада-мореплавця оточені фантастичними розповідями мореплавців і мандрують по казкових країнах, де їх на кожному кроці підстерігають вигадані небезпеки: в народному уявленні вони ще більше збільшують справжнє.

Вічна проблема «людина і море» створює такі взаємовідносини, які невловимі, і їх неможливо виразити ніякими засобами. Самі мандрівники – це легенда, повна протиріч. Плавання у відкритому морі можна порівняти з навколосвітньою мандрівкою навколо себе. Знаходитися у відкритому морі – значить створити особливий світ, який належить тільки тобі одному. І оскільки ти з ним в центрі світу, який тебе оточує з усіх боків і наче розчиняє у самому собі, то ти належиш і йому! Весь обрій, все необмежене водяне коло перевтілюється у гігантське дзеркало з води і ідей. В цьому дзеркалі відбивається не лише навколишній світ, але й сама людина. В ньому мандрівець бачить самого себе таким, яким він є насправді, без прикрас. Така подорож в глибині власної душі потребує переборення самого себе і нерідко стає вельми цікавим і захоплюючим.

Поема «Одіссея» і «Казка про Синдбада-мореплавця» - найпопулярніші творіння для моряків. В особі їх героїв Одіссея і Синдбада – вони поринають в цілі народи, відважні й допитливі, на завоювання безмежних морських просторів. Так, народний казково-фантастичний епос завжди пов'язаний з дією: він з неї виходить і її спрямовує, він її зміцнює і оновлює.

Поема «Одіссея» і «Казка про Синдбада-мореплавця» - це не лише розповідь про мандрівників. Значення їх головних героїв значно ширше. В них втілені основні риси, що характеризують поведінку людини, поставлену віч-на-віч з природою і тим, що вона до цього часу називає долею.

Образи Одіссея і Синдбада-мореплавця – ідеал для звичайних людей. Мудрість Одіссея, його дипломатичний талант, який щоправда, часом нагадує крутійство, поєднується у нього з мужністю, великою фізичною силою, спритністю, надзвичайною силою волі, стійкістю та витривалістю. У всіх своїх пригодах, щасливих і нещасливих, Одіссей – патріот. Синдбад – незважаючи на всі перепони, що зустрічаються під час його подорожей, завжди бореться за життя і завжди перемагає.

Отже, тип Синдбада і тип Одіссея, що виникли в різний час, але які існують паралельно, мають багато подібного. Герої зазнали багато перешкод на своєму шляху, та все одно не переставали цікавитися тим, що чули і бачили.

Безпосередньою характеристикою Одіссея і Синдбада є можливість неушкодженими виходити з найскладніших і найнебезпечніших ситуацій. Героям доводилось постійно боротися з різними страшними істотами, долати небезпечні перешкоди, рятуватись лише завдяки своїй хитрості й кмітливості. Хитрість, що поєднується з життєвою мудрістю, - є однією з визначних якостей героїв.

Нові реалії життя, розвиток суспільства позначились зародженням торговельних відносин, появою рабовласництва, приватної власності. Відповідні зміни відбулись і в окремій індивідуальності, в якій особливо розвивається ініціатива, прагнення діяти, відігравати дедалі більшу роль у громадському житті.

Одіссей і Синдбад – розумні й далекоглядні, здатні орієнтуватися у найскладніших ситуаціях, енергійні і красномовні, практичні у всіх своїх вчинках – цим вони втілюють ті нові зміни, що відбувалися в суспільстві. Це дістає свій вираз і в надзвичайній кмітливості й діловитості, фантастичній спритності.

Обачливий розум Синдбада і Одіссея завжди спрямований на досягнення практичної мети. У повсякденному житті, де б вони не були, вони ніколи не забувають про свою вигоду. Мабуть, значною мірою саме вона штовхає їх до нових пригод, до пошуків нового й невідомого. Але до практицизму героїв домішується і щось інше, що змушує їх нехтувати природною обережністю, навіть не слухати серця, яке попереджує про небезпеку. Це – допитливість.

Сподівання відшукати дивних і невідомих людей, на власні очі побачити те, чого не бачив, перетворюють героїв на справжніх дослідників-географів, ботаніків, етнографів. Їх цікавить все у нових країнах: звичаї, одяг і мораль, невідомі рослини з дивними властивостями, побут інших людей, що вражають своєю дикістю й примітивністю.

Синдбад, вирушаючи в подорож, промовив своїм близьким і знайомим: «Світ – корабель, розум – вітрило, думка – кермо. Отже, ставши до керма, можна побачити, на що здатна людина». Дійсно, людина, яка не боїться труднощів, може перемогти найфантастичніші страхіття на шляху до своєї мети.

Список використаної літератури:

Боннар А. Греческая цивилизация. Кн. 1: От Иллады до Сокоата. – Ростов-на –Дону, 1994. – 444 с.

Гомер. Одіссея/ Перекл. Б.Тена. – К.: Дніпро, 1968. – 459 с.

Гибб А.Р. Арабская литература. Классический период. – М., 1960 – 412 с.

Замаровский В. Боги и герои античных сказаний. – М., 1994. – 399 с.

Лосев А.Ф. Гомер. – М., 1996. – 395 с.

Маркиш С. Гомер и его поэмы. – М., 1962. – 125 с.

Очерки истории арвбской культуры V – ХV вв. Материалы, исследования. – М., 1982, - 316 с.

Підлісна Л.Н. Світ античної літератури. – К., 1981. – 199 с.

Сказка о Синдбаде-мореходе. – В кн.: Тысяча и одна ночь. – М., 1975. – с.177-236.

Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М., 1982. – 487 с.

Султанов Ю.І. У світі античної літератури. – Харків, 2002. – 110 с.

Троянський І.М. Історія античної літератури. – К., 1959, - 594 с.

Шумовский Т.А. Воспоминания арабиста. – Л., 1977. – 170 с.

Шумовский Т.А. Арабы и море. – М., 1964. – 201 с.

Шумовский Т.А. По следам Синдбада-морехода. – М., 1986. – 141 с.

Чистякова Н.А., Вулих Н.В. История античной литературы. – М., 1972. – 454 с.

Фильштинский И.М. Арабская классическая литература. – М., 1965. – 401 с.

Фильштинский И.М. История арабской литературы. – М., 1991. – 725 с.

28