Логістика закупки молока на ТОВ "Брусилівський маслозавод"
Курсова робота
На тему
Тема: Логістика закупки молока на ТОВ «Брусилівський маслозавод»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи логістики закупки
1.1. Поняття, основні завдання та функції логістики
1.2 Закупівельна логістика
1.3 Замовлення і складування матеріалів
Розділ 2. Сучасний стан логістичної та фінансово-економічної системи на підприємстві
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Брусилівський маслозавод»
2.2 Аналіз логістики на підприємстві
Вступ
Актуальність теми дослідження. Логістика – це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання матеріальних, інформаційних потоків у просторі та часі з метою оптимізації витрат на шляху від їх первинного джерела до кінцевого споживача.
Історія логістики сягає в глибоку давнину, але незважаючи на це, вона молода та прогресивна наука. Розквіт її припадає на період другої світової війни, саме в цей час її ефективно застосовували для прийняття стратегічних рішень у військовій промисловості, тилових, постачальницьких базах і при організації транспорту з метою своєчасного забезпечення військової армії зброєю, паливно-мастильними матеріалами та продуктами харчування. У післявоєнний період поняття та методи логістики поступово впроваджували в громадське життя, спочатку як новий науковий напрямок про раціональне управління рухом матеріальних потоків у сфері обігу, а згодом і у виробництві.
У даний час логістична наука виступає як дисципліна, яка охоплює закупівельну діяльність або логістику постачання; логістику виробничих процесів; збутову, або розподільчу логістику; транспортну; інформаційну; логістику управління запасами, складську логістику та ін. Ці зазначені сфери діяльності не нові для сьогодення і достатньо описані у певній літературі, новизна самого логістичного підходу полягає в інтеграції перерахованих та інших сфер діяльності з метою досягнення бажаного результату з максимально можливими витратами часу, ресурсів, капіталовкладень шляхом оптимізації управління матеріальних і інформаційних потоків, що і є основним завданням логістики.
У період ринкового реформування української економіки цікавість до науки логістика зростає із загостренням кризи збуту, з підсиленням впливу споживачів на товаровиробників, із трансформацією ринку продавця в ринок покупця. Але вже на сьогодні можна стверджувати, що логістика вийшла за межі академічних наук і все більше стає потрібною у практичній діяльності.
Підприємці всіх масштабів і рівнів переконуються, що без свідомого, цілеспрямованого управління матеріальними потоками неможливо забезпечити асортиментний вибір продукції, успішне просування товарів на ринку, оптимальну організацію транспортування продукції та її розподіл, що поряд із маркетингом потрібна теорія та практика товаропросування, саме це знайшло своє відображення в логістиці.
Таким чином, практична значимість і необхідність дослідження основ логістики як науки і зумовлює актуальність теми, що винесена у заголовок курсової роботи.
Об’єктом дослідження є процеси формування та ефективності використання збору сировини на рівні окремого підприємства.
Предметом дослідження є механізм підвищення ефективності використання збору сировини підприємства в ТОВ „Брусилівський маслозавад”
Метою даної роботи є розробка шляхів та конкретних заходів щодо вдосконалення механізму регулювання ефективності збору сировини в ТОВ „Брусилівський маслозавод”.
Розділ 1. Теоретичні основи логістики закупки
1.1 Поняття, основні завдання та функції логістики
Логістика походить від грецького слова "logistike", що означає мистецтво обрахунків, обмірковувати. Історія виникнення та розвитку практичної логістики походить з далекого минулого. Професор Гамбурзького університету Г.Павеллек відзначає, що ще в період Римської імперії існували служники, які носили титул "логісти", або "логістики"; вони займались розподілом продуктів харчування [6, 10]. За свідченнями Архімеда, в IV ст. до н.е. – час найвищої могутності Афін, найбільшої демократизації суспільного ладу й розквіту культури – в Древній Греції налічувалося 10 логістів.
Стародавній Рим: під логістикою розумілося розподіл продуктів.
У Візантії логістика визначалась як мистецтво постачання армії та управління її пересуваннями з врахуванням кількості солдат, завдань їх розподілу та розміщення під впливом особливостей місцевості, озброєння та кількості солдат в армії ворога. У першому тисячолітті нашої ери у воєнному лексиконі деяких країн із логістикою пов'язували діяльність забезпечення збройних сил матеріальними ресурсами та утримання запасів. Так, у часи візантійського царя Леона четвертого (865-912 рр. н.е.) вважалось, що завданнями логістики є своєчасне озброєння армії, постачання її військовим майном, та повною мірою піклування її потреб кожного акту військового походу [6, 10]. Згідно з думками багатьох західних вчених, логістика стала наукою завдяки військовій справі. Основоположником перших наукових праць з логістики вважають французького військового спеціаліста початку 19 ст. А. Джоміні. Він трактував логістику як науку про управління, перевезення, планування, організацію постачання військ і тилове забезпечення фронту. Але все ж таки військова наука логістика сформувалась лише до середини 19 ст.
Німецький філософ, математик, фізик Готфрід Лейбніц (XVII-XVIII ст.) називав логістикою математичну логіку. Цей термін за математичного логікою був офіційно закріплений у 1904 р. на філософській конференції в Женеві.
В Росії в середині минулого століття за "Військовим енциклопедичним лексиконом", виданим у Санкт-Петербурзі в 1850 р., під логістикою розумілося мистецтво управління пересуванням військ як на далеку відстань, так і на близьку – від ворога, організація їх тилового забезпечення.
У роки Другої Світової війни американська армія широко застосовувала логістичні підходи при організації взаємодії між підприємствами військово-промислового комплексу, транспортом і постачанням армії.
Зазначена взаємодія дозволила своєчасно та систематично забезпечувати американську армію поставками зброї, паливно-мастильних матеріалів і продуктами харчування в необхідній кількості.
Ось чому в багатьох західних країнах логістика служила для ефективності управління матеріальними потоками в економіці. Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, .математична оптимізація, моделі мережі і т. ін.), логістика поступово переходила з військової сфери у сферу господарської практики. Насамперед вона сформувалась як новий вид теорії про реалізацію управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.
Отже, ідеї інтеграції постачальних, виробничих і розподільчих систем, в яких би поєдналися функції постачання матеріалами та сировиною, виробництва продукції, її зберігання та процес розподілу, що виникли в ринковій економіці ще на початку та в період економічно кризи 30-х pp., трансформувалися в самостійний науковий напрям досліджень і форму господарської практики – логістику.
Саме з середини 50-х років поняття логістики увійшло в економічну термінологію США як логістика підприємства. Американський спеціаліст із системного аналізу професор О.Моргенштерн у своїй праці "Note of the formulation of the theory of logistics" розглядає логістику як частину вчення про організацію та економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та збутову логістику [13, 9].
У першій половині 80-х рр. у Франції почав розроблятися системний підхід щодо просування товарів шляхом автоматизованого поєднання потоків просування продукції з виробничим процесом, у якому ці продукти споживаються. Прискорено розвивалася наука про потоки товаропросування, їх планування та управління. Основна увага в цей період розвитку логістики приділялась організації фізичного просування продуктів, технічному та технологічному обладнанню цього процесу та контролю за його проходженням у просторі та часі.
Аналізуючи різноманітність трактувань про логістику, неважко помітити ряд аспектів, через призму яких розглядається наука. Найбільшого поширення отримали управлінські, економічні та оперативно-фінансові аспекти.
Так професор Г. Павеллек [14] та його колеги Національної ради США по управлінню матеріальним розподілом, визначаючи сутність логістики, акцентують увагу на управлінському аспекті. Логістика – це планування, управління та контроль потоку матеріальної продукції, яка надходить на підприємство, та відповідного йому інформаційного потоку, що обробляється там і залишає його.
Багато спеціалістів досліджуваної галузі, в тому числі французькі, надають перевагу економічній стороні логістики та трактують її так – "...сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання із найменшими затратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де існує конкретна потреба в даній продукції" [6, 11].
У довіднику, опублікованому компанією "Данзас", одна з великих німецьких транспортно-експедиційних фірм, логістика визначається як деяка система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів у середині та за межами підприємства, починаючи із закупівлі сировини та матеріалів, їх проходження через виробництво та закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи забезпечуючу ці завдання інформаційну систему [6, 11].
У деяких визначеннях логістики підкреслюється її оперативно-фінансовий аспект. Згідно з цим трактування логістики виходить із моменту розрахунку партнерів по справі, пов'язаній із рухом та зберіганням сировини, напівфабрикатів та готових виробів у господарському обороті з моменту оплати грошей постачальнику до моменту отримання грошей за поставку кінцевої продукції споживачу.
В інших визначеннях логістики знаходять відображення погляди спеціалістів, які акцентують увагу на окремих функціях. Логістика тут зводиться до вузького кола операцій: транспортування, навантаження-розвантаження, складування і т. ін. Узагальнюючи вищевикладені визначення логістики, її можна охарактеризувати як науку про управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та ін. потоками, від первинного джерела їх виникнення до кінцевого споживача із мінімальними витратами, пов'язаними з їх просуванням.
До кінця першої половини 80-х рр. термін "логістика" розпочав використовуватися як загальна назва цієї галузі науки. Спочатку даний термін застосовувався тільки для характеристики взаємодії складського господарства з транспортом і координації їх використання. Але з часом стає зрозуміло, що це не вирішить багатьох питань розвитку виробництва. Необхідно синхронізувати не лише рух матеріальних потоків на складах і перевезеннях товарів, але і планування та управління виробництвом, при його організації, щоб оптимально використати наявне обладнання та своєчасно задовольняти потреби споживачів.
Якщо розглянути в сукупності коло проблем, які вивчає логістика, то загальним для них є питання управління різноманітними потоками (людськими, матеріальними, енергії, фінансами, інформаційними і т. ін.).
Практичний потенціал логістики першими передбачили американські спеціалісти Пол Конверс і Пітер Дракер. Вони визначили її потенційні можливості як "останню межу економічних затрат" і "необізнаний материк економіки" [6, 12].
У подальшому їх точки зору дотримувалися багато теоретиків логістики. Такі американські науковці, як М. Портер, Д. Сток та ін. вважають, що логістика вийшла за межі її традиційного вузького визначення та має велике значення у стратегічному управлінні та плануванні фірми [6, 12].
На об'єкт логістики можна глянути з різних точок зору: з позиції маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню та управлінню виробництвом, вченого. Цим пояснюється різноманітність визначень логістики:
1. Раціональна організація виробництва та розподілу, яка комплексно вивчає постачання, збут і розподіл засобів виробництва.
2. Сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості продукції у встановлений час і завчасно визначеному місці, де виникла потреба в даній продукції.
3. Взаємодія всіх елементів виробничо-транспортних систем – від виробництва до споживання.
4. Управління процесом фізичного розподілу продукції в просторі та часі.
5. Взаємозв'язок і взаємодії постачання із збутом і транспортом.
6. Інтеграція виробничих і процесів перевезення, охоплюючи всі транспортні, вантажні та ін. операції, яких вимагає споживач, та їх необхідне транспортне забезпечення.
7. Планування, управління та контроль матеріального потоку, який надходить на підприємство і відповідного йому інформаційного потоку, що там обробляється та потрапляє на ринок збуту.
8. Планування, управління та контроль матеріальних, інформаційних, людських та енергетичних потоків.
9. Фізичний розподіл матеріальних ресурсів, технічне, технологічне, організаційне та інформаційне забезпечення даного процесу.
Усю сукупність визначень можна розподілити на дві групи.
Визначення І групи трактують логістику як напрям господарської діяльності, що полягає в управлінні матеріалопотоками в сферах виробництва та обігу. II група визначень розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.
У сучасних умовах західні спеціалісти виділяють декілька видів логістики:
логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва матеріалами – логістика постачання або закупівельна логістика;
виробнича логістика;
збутова логістика, або маркетингова, або розподільча, або комерційна [6, 13].
Виділяють також і транспортну логістику та складську, які по суті є складовими частинами кожного з 3-х видів логістики. Невідокремленою частиною всіх видів логістики є також обов'язкова наявність логістичного інформаційного потоку, до якого входять функції збору даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію в наступній видачі готової інформації. Цю підсистему логістики досить часто називають комп'ютерною логістикою або інформаційною.
У логістичному ланцюгу, тобто у ланцюгу, яким проходять матеріальні та інформаційні потоки від постачальника до виробника, виділяють такі головні ланки:
постачання матеріалів, сировини, напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
складування продукції та сировини;
виробництво товарів;
розподіл готової продукції;
транспортування;
споживання готової продукції (рис. 1).
Рис. 4. Логістичний ланцюг [6, 14]
Кожна ланка логістичного ланцюга охоплює свої елементи, які в сукупності утворюють матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики належать, наприклад, транспортні засоби та устаткування, складське господарство, засоби зв'язку та управління.
Ускладнення виробництва та загострення конкуренції в 80-90-х рр. нашого століття вимагали більш чіткого взаємозв'язку логістики з стратегічними цілями фірм, а також активізації ролі логістики у підвищенні гнучкості фірм, їх здатність швидко реагувати на ринкові зміни. Базуючись на цьому, головним завданням логістики стало вироблення кропіткої та обґрунтованої пропозиції, яка сприяла б досягненню найбільшої ефективності діяльності фірми, підвищенню її ринкової частки та отриманню переваг перед конкурентами.
Одне із основних завдань логістики полягає також в утворенні інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальними та інформаційними потоками, яка забезпечить високу якість поставки продукції.
Основні принципи логістики:
вихідним пунктом для формування логістичних структур є орієнтація на матеріальні потоки„які взаємопов'язано проходять від постачальника через проміжні ланки (торгівля, збут) до кінцевого споживача;
першочерговим завданням є оптимізація матеріальних потоків, підвищення їх швидкості при збереженні їх функціональних параметрів та покращення економічних результатів у процесах, що обслуговуються;
окремі логістичні функції децентралізуються і вирішуються автономно за умови задоволення загального критерію оптимізації з відповідною ефективністю. Перевагу має системний підхід [6, 15].
Враховуючи вищевикладене, предметом вивчення, дослідження та пошуків логістики є оптимізація матеріальних і відповідних їм фінансових І матеріальних потоків.
Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств та організацій, що виробляють і споживають ту чи іншу продукцію, здійснюють чи користуються тими чи іншими послугами. При цьому вирішальна роль в управлінні матеріальними потоками надається:
транспортним підприємствам загального користування, різним транспортно-експедиційним фірмам;
підприємствам гуртової торгівлі;
комерційно-посередницьким організаціям;
підприємствам-виробникам, чиї склади готової продукції виконують різноманітні логістичні операції і т. ін. [6, 15]
Силами цих підприємств та організацій формуються матеріальні потоки, безпосередньо здійснюється та контролюється процес товаропросування. Логістична функція – це велика група логістичних операцій, Спрямованих на реалізацію завдань логістичної системи (табл. 1).
Таблиця 1
Основні логістичні функції та їх розподіл між різними учасниками логістичного процесу [4, 28]
| Назва логістичної функції | Учасник логістичного процесу | |||
| Транспорт загального користування, експедиційна фірма | Підприємство гуртової торгівлі | Комерційно-посередницька організація | Склади готової продукції підприємств-виробників | |
| Формування господарських зв'язків з постачання товарів або надання послуг, їх розвиток, коректування та раціоналізація | X | X | X | |
| Визначення об'єктів та напрямів матеріальних потоків | X | X | ||
| Прогнозовані оцінки потреби у перевезеннях | X | X | X | |
| Визначення послідовності просування товарів через місця складування, визначення оптимального коефіцієнта складського розміщення при організації товаропросування | X | |||
| Розвиток, розміщення та організація складського господарства | X | X | ||
| Управління запасами у сфері обігу. | X | X | ||
| Здійснення перевезень, а також усіх необхідних операцій на шляху пересування вантажів до пунктів призначення | X | |||
| Виконання операцій, які безпосередньо передують та завершують перевезення товарів (упакування, маркування, підготовка до навантаження, вантажно-розвантажувальні роботи та ін.) | X | Х | ||
| Управління складськими операціями (передача та приймання товарів за кількістю та якістю, збереження, підсортування, підготовка необхідного асортименту для покупця, організація постачання малими партіями та ін.) | X | Х |
Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два види функцій: оперативні та координаційні.
Оперативний характер функцій пов'язаний з безпосереднім управлінням руху матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва та розподілу.
Щодо функцій у сфері постачання, то до них належать управління рухом сировини та матеріалів, окремих частин або запасів готової продукції від постачальника або місця їх придбання до виробничих підприємств, розподільчих складів.
На рівні виробництва функцією логістики стає управління запасами, яке охоплює контроль за просуванням напівфабрикатів і компонентів через всі стадії виробничого процесу, а також рух готової продукції на гуртові склади та роздрібні ринки збуту.
Функції управління розподілом продукції охоплюють оперативну організацію потоків кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживача.
До функцій логістичної координації зараховують: виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин виробництва; аналіз ринків, на яких здійснюється збутова діяльність підприємства; прогнозування поведінки інших джерел цих ринків; обробка даних щодо замовлень і потреб споживачів (рис. 2).
Рис. 4. Функціональна схема логістики [6, 16]
Перераховані функції логістики відображаються в координації попиту та пропозиції на товар. У цьому маркетинг і логістика тісно взаємозв'язані, тому підтверджується вислів "маркетинг формує попит, а логістика його реалізує".
Характерні особливості логістичних функцій:
весь комплекс логістичних функцій підпорядковується одній меті;
носіями перерахованих функцій є суб'єкти, які беруть участь у логістичному процесі.
Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є ступінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражається шістьма правилами логістики.
Діяльність у галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву "шість правил логістики" [4, 29]:
1. Вантаж – необхідний товар.
2. Якість – необхідна, потрібна якість.
3. Кількість – в необхідній кількості.
4. Час – потрібно доставити в необхідний час.
5. Місце – в потрібне місце.
6. Витрати – з мінімальними затратами.
Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо шість умов виконані, тобто необхідний товар, необхідної якості, в необхідній кількості доставлений у потрібний час у визначене місце з мінімальними затратами.
Оскільки об'єктом дослідження логістики є потоки, то доцільно розглянути, їх визначення та класифікацію.
Матеріальний потік визначають як предмети праці підприємства, що знаходяться у постійному русі від одного робочого місця до іншого, де їх змінюють згідно з формами, розмірами, станом, фізико-хімічними властивостями, зовнішнім виглядом, спільним розміщенням деталей і вузлів, що складають виріб і т. ін. під час технологічного процесу [10, 25].
Матеріальний потік визначається також із позиції розгляду логістичних принципів, як взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов'язаних із добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням, розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та на виробничих дільницях [16, 11].
Матеріальним потоком називають вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т.д., що розглядаються в процесі застосування до них різних логістичних операцій та віднесення до часового інтервалу [4, 37].
Матеріальний потік – це об'єкт логістичних операцій, який знаходиться у постійному русі та є сукупністю різновидів сировини, матеріалів, комплектуючих, готової продукції та товарних одиниць.
Згідно з конкретною логістичною системою матеріальні потоки розрізняють як зовнішній і внутрішній, відповідно перший циркулює у зовнішньому середовищі, тобто за межами певної логістичної системи, інший – утворюється та функціонує всередині відповідної логістичної системи.
Розрізняють також вхідний і вихідний матеріальні потоки. Вхідний – потрапляє в логістичну систему із зовнішнього середовища (сировина, матеріали, напівфабрикати і т. ін.), а вихідний – пересувається із логістичної системи у зовнішнє середовище (готова продукція, відходи виробництва, тара і т. ін.) (рис. 3).
Рис. 4. Функціональна схема логістики [6, 19]
Матеріальний потік утворюється в результаті сукупності певних дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями. Але поняття логістичні операції не обмежуються діями лише з матеріальними потоками (рис. 4).
Рис. 4. Функціональна схема логістики [6, 19]
Для управління матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти та передавати інформацію, що відповідає цьому потокові. Дії, що виконуються при цьому також належать до логістичних операцій.
Логістичні операції – це сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального та / або інформаційного потоку.
Логістичні операції з матеріальним потоком – навантаження, транспортування, розвантаження, комплектація, складування, упакування та ін. операції. Логістичні операції з інформаційним потоком – збір, обробка та передача інформації відповідної матеріальному потоку. Необхідно зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками становлять суттєву частину логістичних витрат.
Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, який надходить до логістичної системи або залишає її, відрізняється від виконання цих же операцій всередині логістичної системи. Це пояснюється наявним переходом права власності на товар та переходом страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. Тому за цією ознакою логістичні операції поділяють на односторонні та двосторонні.
Деякі логістичні операції є продовженням технологічного процесу, наприклад, розфасування. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватись як в сфері виробництва, так і в сфері обігу, наприклад, в фасувальному цеху оптової бази.
Логістичні операції, які виконуються в процесах постачання підприємства або збуту готової продукції, тобто операції, що виконуються в процесі "спілкування логістичної системи із зовнішнім середовищем", належать до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, що виконуються всередині логістичної системи, називаються внутрішніми
1.2 Закупівельна логістика
Закупівельна логістика – управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Значним елементом мікрологістичної системи є підсистема закупівель, організуюча вхід матеріального потоку в логістичну систему. Управління матеріальними потоками на даному етапі має відому специфіку, що пояснює необхідність виділення закупівельної логістики в окремий розділ дисципліни, що вивчається.
Кожне підприємство має службу що займається закупівлею, зберіганням та збутом:
елементом, що забезпечує зв'язки і реалізацію цілей макрологістичної системи, в якові входити підприємство;
елементом мікрологістичної системи, тобто одним з підрозділів підприємства, що забезпечує реалізацію цілей цього підприємства;
самостійною системою, що має елементи, структуру і самостійні цілі.
Логістична інтеграція із постачальниками досягається за рахунок комплексу заходів економічного, технологічного, технічного і методологічного характеру. В основі інтеграції повинна лежати орієнтація на хороші партнерські стосунки, орієнтація на готовність зробити зустрічний крок навіть тоді, коли це не приносити жодного прибутку. В логістиці відношення з постачальниками повинні будуватися на наступних принципах:
Поводитися з постачальниками також, як і з клієнтами фірми
Не забувати на ділі демонструвати спільність інтересів
Знайомити постачальника зі своїми завданнями і бути в курсі його ділових операцій
Проявляти готовність допомогти в разі виникнення проблем в постачальника
Дотримувати перейняті на собі зобов'язання
Враховувати в діловій практиці інтереси постачальника
Завдання закупівельної логістики
Основні питання, на які слід відповісти в процесі забезпечення підприємства предметами праці, традиційні і визначаються логікою постачання:
що купити;
скільки купити;
у кого купити;
на яких умовах купити.
До традиційного переліку логістика додає свої питання:
як системно зв'язати закупівлі з виробництвом і збутом;
як системно зв'язати діяльність підприємства з постачальниками.
Позначеній круг питань закупівельної логістики визначає склад вирішуваних в даної функціональної області завдань і характер виконуваних робіт.
Розглянемо завдання і роботи, що відносяться до закупівельної логістики:
Визначення споживи в матеріальних ресурсах. У процесі визначення споживи в матеріальних ресурсах необхідно ідентифікувати внутрішньо фірмових споживачів матеріальних ресурсів. Потім виконується розрахунок споживи в матеріальних ресурсах. При цьому встановлюються вимоги до ваги, розміру і інших параметрів постачань, а також до сервісу постачань. Далі розробляються плани – графіки і специфікації на кожну позицію номенклатури і (або) номенклатурні групи. Для споживаних матеріальних ресурсів може вирішуватися завдання «Зробити або купити», розглянута в пункті 2.1. цього параграфа.
Дослідження ринку закупівель. Дослідження ринку закупівель починають з аналізу ринку постачальників. При цьому необхідно індифікувати всіх можливих постачальників. Далі слідує оцінка всіх можливих джерело заготівельних ресурсів, а також аналіз ризиків, пов’язаних з виходом на конкретний ринок.
Вибір постачальників. Включає пошук інформації про постачальників, пошук оптимального постачальника, оцінку результатів роботи з вибраними постачальниками (детальніше завдання вибору постачальника розглядається в пункті 2.2. даного параграфа).
Здійснення закупівель. Реалізація даної функції починається з проведення переговорів, які повинні завершитися оформленням договірних стосунків, тобто укладенням контракту. Договірні відношення формують господарські зв'язки, раціоналізація яких також є завданням логістики. Здійснення закупівель включає вибір методу закупівель, розробку розумів постачання і сплати, а також організацію транспортування матеріальних ресурсів. При цьому складаються графіки постачання, здійснюється експедиція, можливо, організовуються митні процедури. Завершуються закупівлі організацією приймального контролю.
Контроль постачань. Одним із значимих завдань контролю постачань є контроль якості постачання, тобто облік кількості рекламацій і браку. Контроль постачань включає також вистежування термінів постачання (кількість ранніх постачань або запізнень), вистежування термінів оформлення замовлення, термінів транспортування, а також контроль стану запасів матеріальних ресурсів.
Підготовка бюджету закупівель. Істотною частиною закупівельної діяльності є економічні розрахунки, так необхідно точно знать, в що обходяться ті або інші роботи і рішення. При цьому визначають наступні види витрат:
витрати на виконання замовлення після основних видів матеріальних ресурсів;
витрати на транспортування, експедиція і страхування;
витрати на вантажопереробку;
витрати по контролю за дотриманням розумів договору постачання;
витрати на приймання і перевірку матеріальних ресурсів;
витрат на пошук інформації про потенційних постачальників.
В рамках проведення економічних розрахунків до завдань закупівельної логістики слід віднести розрахунок витрат із-за дефіциту матеріальних ресурсів.
7. Координація і системний взаємозв'язок закупівель з виробництвом, збутом, складуванням і транспортуванням, а також з постачальниками. Це специфічне завдання закупівельної логістики, що вирішується, як було відмічено вищим, за допомогою організації системного взаємозв'язку закупівель з виробництвом і збутом, а також тісних зв'язків з постачальниками в області планерування, економіки, техніки і технології.
Завдання «зробити або купити»
В закупівельній логістиці до завдання типа «Зробити або купити» відноситься прийняття одне з двох альтернативних рішень:
самостійно формувати асортимент, купуючи ресурси безпосередньо у заготівника;
купувати товарні ресурси в посередника, який спеціалізується на розукрупненні виробничих партій, формуванні широкого асортименту і постачаннях його споживачам в скомплектованому вигляді.
Розглянемо можливі заподій, по яких закупівля в посередника може виявитися вигіднішою, ніж безпосередньо у виробника:
Купуючи товарні ресурси в посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент невеликими партіями. У результаті скорочується потреба в запасах, складах, зменшується об'єм договірної роботи із заготівниками окремих позицій асортименту.
Ціна товару в посередника може виявитися нижче, ніж в заготівника. Передбачимо, виробник реалізує товар за наступними цінами:
а) для дрібнооптових покупців – 10 грн. за одиницю;
б) для оптових покупців – 8 грн. за одиницю.
Посередник, купивши партію по 8 з 12% націнкою, то 8,96. Виробник повинний продавати малі партії по ціні 10 а не по 8,96
3. Виробник товару може розташовуватися територіально на віддаленій відстані, ніж посередник. Додаткові транспортні витрати в цьому випадку можуть перевищити різницю в цінах виробника і посередника.
Завдання вибору постачальника
Одній з основних проблем, що виникають при закупівлі товару є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не лише тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників однакових товарів, але головним чином тим, що постачальник має бути надійним партнером фірми в реалізації її логістичної стратегії.
Розглянемо основні етапи вибору постачальника.
Визначення і оцінка вимог покупців до кількості, якості, термінів постачання і сервісу, що додається до товару.
Визначення типа закупівель: сталі (постійні) закупівлі, модифіковані закупівлі (в яких міняється постачальник або параметри товарів, що купуються), нові закупівлі (закупівлі, пов'язані із зміною кон'юнктури ринку).
Аналіз поведінки ринку. Постачальник може функціонувати в різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, високо конкурентному. Знання і аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм і інші чинники, що дозволяють правильно організувати закупівлі.
Ідентифікація всіх можливих постачальників і їх попередня оцінка.
Після відбору найбільш відповідних постачальників продукції відбувається остаточний вибір постачальника. При цьому використовується метод багатокритерійної оцінки, що включає такі показники як рівень ціни, надійність постачань, якість супутнього сервісу і ін.
Реалізація процесу постачань конкретної номенклатури товарів від постачальника посередницькій фірмі: оформлення договірних стосунків, передача прав власності на продукцію, транспортування, вантажопереробка, зберігання, складування і тому подібне
Контроль і оцінка виконання закупівель. Після завершення процесу доставки має бути організований вхідний контроль якості продукції (дана процедура для надійних постачальників, особливо при вживанні технології JIT, може бути відсутнім). Ефективність управління закупівлями оцінюється в результаті безперервного контролю і аудиту виконання розумів договорів по термінах, цінах, параметрах постачань, якості продукції і сервісу.
Системи постачань «Точно в час» і «Kanban»
Розподіл програм виробництва, постачання і збуту, що працюють строго по графіку («Канбан» і «Точно в строк»), – це результат вдосконалення методів виробництва товарів і доставки їх на ринок. Взаємозв'язок і взаємозалежність всіх логістичних елементів, включаючи транспорт, зумовили необхідність комплексного підходу до їх подальшого розвитку, на базі якого і відбувалося формування інноваційних транспортних систем збору і розподілу матеріальної продукції. Підготовка до впровадження вищезгаданих програм полягала в таких заходах, як: налагодження високоякісного і надійного виробництва; перепланування виробничих приміщень і налаштування їх на ефективну роботу (включаючи поліпшення роботи по збору замовлень споживачів): впровадження сучасних інформаційних систем, що забезпечують поточне управління і контроль всього логістичного процесу в реальному масштабі часу, і, нарешті, забезпечення надійного транспортування вантажів.
Перші три пункти підготовчих заходів зазвичай здійснюються виробничими і рідше посередницькими фірмами. Перевезення ж повністю або частково виконуються транспортними підприємствами загального користування. Оскільки всі елементи логістичних каналів, що функціонують по вищезгаданих програмах, повинні працювати майже ідеально, аби уникнути зупинки виробничого процесу або вичерпання запасів в споживачів, оскільки безпосередній контроль за рухом товарно-матеріальних цінностей є основним об'єктом пильної уваги. Цього виходить же, що транспорт є важливою оленицею логістичної системи: він повинний володіти поруч необхідних властивостей і задовольняти певним вимогам в цілях створення інноваційних систем збору і розподілу вантажів. Перш за все, транспорт має бути досить гнучким, аби забезпечувати перевізний процес, що піддається щотижневою або навіть щоденною коректуванню, гарантувати часту і цілодобову доставку вантажів в розкидані і віддалені пункти, надійно обслуговувати клієнтуру з метою уникнення зупинки роботи підприємства або дефіциту в замовника. Одночасно транспорт повинний володіти здатністю перевозити невеликі партії вантажів через короткі інтервали годині відповідно до змінних запитів користувача і розумів дрібносерійного виробництва. Основними організаційними структурами, що відповідають вищезгаданим вимогам, стали регіональні транспортні компанії по збору і розподілу вантажів, що забезпечують перевезення на невеликі відстані до торгівельної зони. Такі компанії зазвичай здійснюють перевезення вантажів малими партіями і дають економію витрат за рахунок використання власного терміналу по збору і розподілу вантажів замість розподільного центру промислової фірми, обслуговуючого деякий регіон і що несе витрати за змістом запасів.
Прагнення мати логістичні системи з вищим рівнем обслуговування і низьким рівнем запасів товарно-матеріальних цінностей на довгих лініях постачання привело до виникнення різних варіантів управління цими системами, а саме: до зміни традиційних способів консолідації вантажів, виконанню операцій на поблизу розташованих складах, здійсненню нового вигляду послуг із збору і розподілу вантажів, а також об'єднання систем постачальників і виробників. При традиційних способах надання послуг скорочення годині доставки вантажів досягається шляхом комбінування швидкого обслуговування клієнтури транспортними компаніями загального користування і спеціальної прискореної обробки вантажів в пунктах їх об'єднання.
Позитивна сторона (для постачальників і виробників) даного способу обслуговування полягає в простоті зміни вигляду послуг і розміру партій вантажів, що доставляються транспортними фірмами і можливості пристосовувати логістичні операції до потреб підприємства в постачаннях на повсякденній основі.
Найсучасніший варіант логістичного обслуговування клієнтури за програмою «Точно в рядків» (при далеких відстанях перевезень вантажів) – це інтегровані системи постачання постачальника і виробника, що з'явилися завдяки впровадженню в господарську практику фірм електроніки. В таких системах є