Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"
У результаті досліджень запропоновано замість ячменю до складу комбікормів для молодняку свиней на відгодівлі вводити 15% (від маси) борошна з томатних вижимків, а ремонтним свинкам - 20% (від маси) борошна з яблучних вижимків.
Позитивні результати при заміні різних кількостей зернових злаків (10 і 15% за поживністю кормосуміші) борошном з томатних вижимків отримано співробітниками Кишинівського сільськогосподарського інституту. Використання томатного борошна в раціонах відгодовуваних свиней замість 15% зерна злакових обумовило підвищення приросту маси тіла на 12,3% більше, ніж у контрольній групі. Витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшилися на 0,55 корм. од. Ці дані обумовлюються тим, що в борошні з томатних вижимків містяться важливі для харчування тварин поживні та біологічно активні речовини, зокрема жири з поліненасиченими жирними кислотами, ряд вітамінів і мікроелементів.
Також запропоновано на ВАТ “Западинське” борошно з томатних вижимків використовувати як кормову добавку в раціонах молочних корів. При введенні в корм 300 г томатних відходів з розрахунку на 1 л молока, жирність його підвищилася на 0,3%.
Таким чином, за вмістом основних поживних речовин, сухі томатні та яблучні вижимки являють собою цінні кормові продукти та можуть бути використані для часткової заміни дефіцитних кормів у раціонах сільськогосподарських тварин і птиці без зниження їхньої продуктивності. Основна частина яблучних, томатних вижимків та інших відходів переробки овочів і фруктів надходить у серпні-листопаді. Головна задача при цьому - зберегти цей корм, не дати йому зіпсуватися. Тому їх необхідно згодовувати у свіжому вигляді або висушувати на установках АВМ, а також консервувати методом силосування. Яблучні вижимки добре силосуються в наземних облицювальних траншеях. У такий спосіб їх можна зберігати до весни.
5. Пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства
Перспектива розвитку сільського господарства та його галузей в умовах зміни форм власності на землю та засоби виробництва повинна ґрунтуватись на застосуванні раціональних моделей використання трудового потенціалу підприємств. Зокрема останні доцільно розглядати з позиції одиничної та групової праці (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Модель ефективного використання трудового потенціалу
сільськогосподарського підприємства
При виробництві продукції рослинництва перевага надається колективній (груповій) формі організації праці, шляхом формування бригад і (або) ланок, причому як вже відзначалось раніше їх основу повинні складати поліспеціалісти, що передбачає високу кваліфікацію механізаторів, їх універсалізацію та широку взаємозаміну, застосування у певні періоди двозмінного режиму праці та відпочинку або подовженого робочого дня.
Організація праці в тваринництві повинна ґрунтуватися на одиничній або дрібноланковій формах організації праці, що дозволить враховувати особистий внесок працівників у досягнення кінцевих результатів та запобігти невиправданої "зрівнялівки" в оплаті праці, адже ефективне використання трудового потенціалу передбачає мотивацію до праці та забезпечення високого доходу працівника. В цьому випадку спонукальним мотивом діяльності членів трудових формувань є посилення особистої заінтересованості, усвідомлення залежності розмірів матеріального стимулювання і особистих доходів лише від результатів власної праці, ініціативи і підприємливості кожного сільського працівника.
Трудовий потенціал підприємства – величина непостійна і його відтворення та зміна кількісних і якісних характеристик відбувається під впливом не тільки організаційно-економічних факторів, але й соціальних: забезпечення житлом і комунальними послугами, організації медичного обслуговування, забезпечення закладами культури, освіти, побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, зв’язку та організації дорожньо-транспортної системи, тобто стану виробничої та невиробничої інфраструктури на селі. Слід зазначити, що останнім часом цим факторам приділялося мало уваги на місцях через нестачу коштів у місцевих бюджетах, що в результаті призвело до руйнування соціальної сфери та занепаду українського села. Тому проблема функціонування закладів соціальної інфраструктури села потребує негайного вирішення, в тому числі шляхом посилення участі й відповідальності держави перед територіальними громадами.
З позиції держави обов’язковим є:
– розробка та впровадження державних програм та заходів щодо поліпшення та відновлення невиробничої інфраструктури з метою задоволення життєвих потреб сільського населення;
– внесення змін до бюджетного та податкового законодавства, які забезпечували б акумулювання коштів у бюджетах органів місцевого самоврядування на рівні, необхідному для утримання закладів соціальної сфери;
– поступове відновлення державного інвестування невиробничої інфраструктури з впровадження прозорого механізму розподілу цих коштів між регіонами відповідно до їх територіального розміру та кількості населення.
Проте, основна тяга все ж таки має бути переміщена саме на територіальну громаду, одним із найважливіших завдань якої є підвищення життєвого рівня населення та розвиток соціальної інфраструктури села. Зокрема, вирішення цієї задачі повинно передбачатися планом соціального розвитку сільської територіальної одиниці, який складається органами місцевого самоврядування і включає наступні розділи:
1. Зміна соціальної та кваліфікаційно-професійної структури трудового потенціалу.
2. Підготовка, перепідготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації.
3. Покращення умов праці та охорони здоров'я працюючих.
4. Підвищення життєвого рівня населення та розвиток соціальної інфраструктури села.
5. Удосконалення соціальних відносин та соціального захисту працівників.
6. Розробка маркетингової програми
Залежно від обраної цілі розроблено маркетингові стратегії для кожного елементу комплексу маркетингу (товар, ціна, збут та просування), а на основі них – засоби їх реалізації (тактика) у вигляді маркетингових програм (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
Маркетингова програма ВАТ “Западинське”
| Комплекс маркетингу | Ціль маркетингової стратегії | Суть маркетингової стратегії | Заходи (тактика) |
| Товар | Позитивний імідж серед клієнтів та інших сільгоспвиробників | Встановлення відносин з клієнтами на довірі | Укладення довгострокових договорів |
| Вихід на нові ринки | Розширення асортименту реалізованої продукції | Закупівля переробного обладнання або оренда | |
| Ціна | Збільшення виручки від реалізації | Зберігання продукції і реалізація її в період вигідної ціни | Використання для зберігання власних складських приміщень або оренда додаткових |
| Підвищення якості продукції членів кооперативу | Встановлення системи контролю якості, згідно з якою перевіряти якість продукції до формування партій для реалізації | ||
| Збільшення обсягів реалізації продукції | Залучення нових членів кооперативу гарантією вищих цін реалізації при нижчій собівартості на сільськогосподарську продукцію ніж у конкурентів | ||
| Зниження цін на закупівлю засобів виробництва | Встановлення цін зі знижками для членів кооперативу | Надання знижок членам кооперативу, які здійснюють позасезонні закупки та великі обсяги засобів виробництва | |
| Розподіл | Зниження витрат на перевезення | Вибір оптимальних планів перевезення продукції (вид транспорту, маршрути) | Найняття кваліфікованого менеджера з маркетингу, який буде проводити маркетингові дослідження по збуту продукції та наданню послуг |
| Зниження витрат на зберігання | Використання власних складських приміщень або оренда таких, де тарифи на зберігання найнижчі | Найняття кваліфікованого менеджера з маркетингу, який буде проводити маркетингові дослідження по збуту продукції та наданню послуг | |
| Зниження витрат на переробку | Придбання або оренда холодильних установок, обладнання для переробки |
Отримання пільгового кредиту за підтримки районної адміністрації Отримання малого гранту, використовуючи позитивний імідж та переваги стосовно інших обслуговуючих кооперативів району |
|
| Збільшення виручки від реалізації | Фасування або пакування продукцію | Розфасовка та пакування продукції згідно вимог покупців | |
| Розширення ринків збуту | Реалізація продукції в інші області, де ціна вища | ||
| Просування | Формування попиту та стимулювання збуту | Використання реклами | Розміщення оголошення або
|