Флора і рослинність урочища Пагур

пристосування до основних екологічних факторів з об’єднанням їх у відповідні групи і визначенням їх питомої частки.

Основними екологічними факторами, які впливають на формування флори є вода і зволоженість ґрунту, світловий режим, родючість ґрунту та ін.

За ступенем пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту рослини поділяють на 4 групи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти і ксерофіти.

Гідрофіти зустрічаються у повільно проточних і стоячих водоймах. Гігрофіти – приурочені до перезволожених екотипів, сформованих на болотах, берегах річок, озер, ставів на заболочених землях. Мезофіти – рослини суходільних лісових та лучних угруповань. Ксерофіти зростають в умовах недостатньої зволоженості: рівнинна частина на схилах.

За ступенем пристосування до інтенсивності освітлення рослини поділяють на геліофіти, факультативні геліофіти та сціофіти.

геліофіти – рослини відкритих місць – лучних, прибережноводних угрупувань, боліт, лісових вирубок.

факультативні – рослини широколистяних лісів, узлісь, чагарників та лук.

сціофіти – рослини затінених місць – темнохвойних, мішаних та широколистяних лісів.

Провівши екологічний аналіз за показником пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту ми визначили, що 89,3% належить мезофітам – рослинам суходільних лучних угруповань, ксерофіти займають 5% та гігрофіти 5,7% до них відносимо – перстач піщаний (Potentilla arenaria), миколайчики плоскі (eryngium phonum L) (ксерофіти), водяний хрін лісовий (Rorippa sylvestris L), незабутка болотна (Myosotis polustris L), калюжниця болотна (Coltha polustris L) (гігрофіти).

по відношенню до інтенсивності освітлення: геліофіти – рослини відкритих місць займають 60,7%, це такі види як: волошка лучна (Centaurea jocea L), королиця звичайна (Leucanthenum vulgare Lom), горошок мишачий (vicia cracca L) та ін., факультативні рослини займають 39,3% і доних відносимо чистотіл звичайний (Сhelidonium majus L), свербіжниця польова (Knautia arvensis L), полин гіркий (Artemisisa absinhium L) та ін.

3.3 Біоекологічні особливості найбільш поширених видів рослин урочища

Н досліджуваній території було виявлено 64 види лікарських рослин.

Всі лікарські рослини поділяють на такі, що використовують в офіційній медицині та неофіцинальні, тобто ті, які використовують в народній медицині. Із виявлених видів, визначено 28 видів, які використовують в народній медицині.

Лікарські рослини, що використовуються в науковій медицині	Лікарські рослини, що використовуються в народній медицині
Вовчуг польовий Ononis arvensis L.	Березка польова Convolvulus arvensis L.
Волошка лучна Centaurea jocea L.	Буквиця лікарська Betonica officinale L.
Волошка синя Centaurea cyanus L.	В’язіль барвистий Coronilla varia L.
Гірчак звичайний Polygonum aviculare L.	4. Гикавка сива Berteroa incana (L)
Гірчак почечуйний Polygonum persicaria L.	5. Горлянка повзуча Ajuda reptas L.
Грицики звичайні Capsella bursa pastoris L.	Дзвоники скупчені Companula glomerata
Глід український Crataegus ucrainicia L.	Жовтець їдкий Ranunculus acris L.
Глуха кропива біла Lamium album L.	Зірочник середній Stellaria media (L)
Гравілат міський Geum urbanum L.	Калюжниця болотна Caltha palustris L.
Деревій звичайний Achillea millefolium L.	Китятки звичайні Polygola vulgaris L.
Живокіст лікарський Symphytum officinale L.	Кмин звичайний Carum carvi L.
Звіробій звичайний Hypericum perforatum L.	Конюшина лучна Trifolium pratense L.
Золототисячник звичайний Centaurium minus Moeneh	Конюшина повзуча Trifolium repens L.
Кульбаба лікарська Teraxacum oficinale L.	Конюшина польова Trifolium arvense L.
Мати-й-мачуха Tussilago ferafara L.	Королиця звичайна Leucanthemum vulgare Lom
Морква дика Daucus carota L.	Коронарія зозуляча Coronaria flascuculi (L)
Перстач сріблястий Potentilla argentea L.	Котяча м’ята справжня Nepeta cataria L.
Пижмо звичайне Tahacetum vulgare L.	Курячі очка польові Anagallis arvensis L.
Подорожник великий Plantago major L.	Льонок звичайний Linaria vulgaris Mill.
Полин звичайний Artemisia vulgaris L.	Миколайчики плоскі Eryngium planum L.
Полин гіркий Artemisia absithium L.	Молочай кипарисовидний Euphorbia helioscopia
Суниці лісові Fragaria vesca L.	Нечуйвітер волохатенький Hiecarium pilosella L.
Хамоміла лікарська Chamomila recutita L.	Ожина сиза Rubus caesius L.
Цмин пісковий Helichrysum arenarium L.	Первоцвіт весняний Primula veris L.
Черемха звичайна Podus avium Mill	Перстач гусячий Potentilba anseria L.
Чистотіл великий Cheligonium majus L.	Перстач повзучий Potentilla reptons L.
Шадра звичайна Marrubium vulgare L.	Підморенчик запашний Galium
Шипшина травнева Rosa mejalis Herum	Підморенчик спарвжній Galium verum L.
	Розхідник звичайний Glechoma heradaceae L.
	Свербіжниця польова Khautia arvensis (L)
	Синяк звичайний Ehium vulgare L.
	Сткротки багаторічні Bellis perennis L.
	Суховершки звичайні Prunella vulgaris L.
	Сухоребрик лікарський Sisumbrium officinalis (L)
	Талабан польовий Thlaspi arvense L.
	Цикорій дикий Cichorium untubus L.

Якщо виразити абсолютні числа у відсотках то отримаємо 44% від загальної кількості лікарських рослин, рослини, що використовуються науковою медициною та 56% – які використовуються народною медициною.

Медоносні рослини.

На території урочища «Пагур» серед виявлених рослин визначено медоносні рослини, серед яких волошка лучна (Centaurea jocea L), Волошка синя (Centaurea cyanus L), Деревій тисячолистий (Achilla millefolium L), Нечуйвітер волохатенький (Hieracium pilasella L), оман високий (inula helenium L), Пижмо звичайне (Tanocetum vulgare L), мати-й-мачуха (Tussilago farfara L), Цикорій дикий (Chicorium intubu L), Ожина сиза (Rubus calsius L), Горлянка повзуча (Anjuge reptans L), Глуха кропива біла (Lamium album L), Глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L), Чебрець повзучий (Thumus serpillum L), Шавлія кільчаста (Salvia verticillata L), Шавлія лучна (Salvia pratensis L), Вовчуг польовий (Onosis arvensis L), В’язіль барвистий (Coronilla varia L), Горошок мишачий (Vicia cracca L), Конюшина повзуча (Trifolium repens L), Конюшина лучна (Trifolium pratense L), Люцерна серповидна (Medicago folcata L), Лядвинець рогатий (Lotus corniculatus L), Гикавка сива (Berteroa incana L), Синяк звичайний (Echium vulgare L), Зірочник середній (Stellaria media L), Герань лучна (Geranium pratense L).

Декоративні рослини.

Із декоративних рослин визначено такі рослини, як Волошка синя (Centaurea cyanus L), Нечуйвітер волохатенький (Hieracium pilasella L), Чебрець повзучий (Thumus serpillum L), В’язіль барвистий (Coronilla varia L), Льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill), Незабутка болотна (Myosotis palustris L), Миколайчики плоскі (Eryngium planum L.), Первоцвіт весняний (Primula versis L), Мак дикий (Papaver rhoeas L), Фіалка звичайна (Viola odorata L), Фіалка собача (Viola canina L), Дзвоники скупчені (Campanula glomerata L), дзвоники ріпчасті (Campanula ranuncnlaides L).

3.4 Рослинність урочища «Пагур»

Класифікацію рослинності проводимо за методом Броун-Бланке

Клас	Molinio – Arrrhenatheretea R. Tx.1937
Порядок	Pao-Agrostietalia vinealis Shelyag. V. Sl. et Sipaylova 1985
Союз	Agrostion vinealis Sipaylova. Hirk, Shelyag et V. Sl. 1985
Асоціація	Festuco-valesiaceae-Agrostietum vinealis Shelyag. Sipaylova. V.SL. et Mirk in Shelyag et al 1985
Д.в.	Festuca pscudovina Festuca valesiaca

Порядок	Arrrhenatheretea Pawl. 1928
Союз	Festucion pratensis Sipaylova. Mirk., Shelyag et V. Sl. 1985
Асоціація	Festucetum pratensis Soo 1938
Д.в.	Dactylis glomerata Phleum pratense Poa pratensis

Союз	Cynosurion cristati Br.-Bl. et R. Tx. 1943
Асоціація	Anthoxantha-Agrostictum tenuis Sill – 1933 em jurko 1969
Д.в.	Briza media Leucanthemum vulgare

Порядок	Galietalia veri Mirk. et Naum – 1986
Союз	Caricenion prnecocis Mirk. et Naum. 1986
Асоціація	Eryngio plani – Bromopsictum inermis Shevchyk A.V. Sl. 1996
Д.в.	Eryngium planum Trifolium arvense

Клас	Sedo-Scleranthetea Br.-Bl 1955
Порядок	Corynephoretalia canescentis Klika 1934 em R. Tx. 1962
Союз	Coryhephorion Canescentis Klika 1934 em R. Tx. 1962
Асоціація	Euphorbio-Festucetum ovinae Shelyy et al. 1987
Д.в.	Euphorbia cyparissias

Порядок	Festucetalia valesiaceae Br.-Bl. et R. Tx. 1943
Союз	Festucenion valesiaceae Rolbek in Moravee et al. 1983
Асоціація	Botriochloetum ischaemii (Krist. 1937) i Pop 1917
Д.в.	Cichorium intybus Hieracium pilosella

Клас	Plantaginetea majoris R. Tx. et. Prsg. in R. Tx. 1950
Порядок	Plantaginetalia majiris R. Tx. et. Prsg. in R. Tx. 1950
Союз	Polygonian avicularis Br.-Bl. 1931 em Rivar-Mart. – 1975
Асоціація	Poetum annuae Gams 1927
Д.в.	Bellis perennis Plantago major Taraxacum officinale

Асоціація	Polygonetum avicularis Gams 1937 em Jehlik in Hejny et. al.1979
Д.в.	Plantago major Polygonum aviculare

Порядок	Agrostietalia stoloniferae Oberd. en Oberd. et. 1967
Союз	Agropyro-Rumicion Crispi Nordh. 1940
Асоціація	Potentillietum anserinae Rop. 1927. em Pas. 1964
Д.в.	Potentilla anserina

Висновки

В результаті досліджень на території урочища «Пагур» було виявлено 140 видів рослин, які належать до 111 родів та 31 родини.

Провівши систематичний аналіз рослин за родинами виявлено, що найчисленнішою є родина складноцвітих, якій належить 15,7% видів. Найменша кількість видів належить до родин: Звіробійні, Моочайні, Повитицеві, Китяткові, Черсакові, Березкові, Лілійні, Вужачкові, Онагрові.

Згідно еколого-фітоценотичного аналізу флори, визначено, що на території урочища переважає флороценотип, до якого належить 46,4% видів, до сегетального – 21,4%, рудерального та неморального – по 8,6%, гігрофільного – 5,7%, ксерофільного – 5%, адвентивного – 3,6% та кореального – 0,7%.

Відповідно до біоморфологічного аналізу на досліджуваній території переважають багаторічні рослини, що становить 69,3%, трав’янисті монокарпики займають 23,5% та дерева і чагарники по 3,6%.

Екологічний аналіз показав нам, що на території урочища переважають види суходільних лучних угруповань відкритих місць.

На досліджуваній території виявлено 64 види лікарських рослин, з яких 28 видів офіційні та 36 – неофіцинальні. А також визначено медоносні та декоративні рослини.

Список використаних джерел

Андржневський А., Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест. – Тр: комис. при ун-те св. Владимира для описания губернии Киев. учеб. округа, 1861. Т.4, вып. І. с. 1–51.

Атлас медоносних рослин України/ Л.І. Боднарчук, Т.Д. Соломаха, А.М.Ілляш та ін. – К.: Урожай, 1993. – 272 с.

Балковський Б.Є. Матеріали для флори Поділля. – Журн. ін-ту ботаніки АНУРСР, 1939, №23, с. 65–80.

Богайчук Р.С., Куковиця Г.С. Степова рослинність Західного Поділля. – Укр. бот. журн. – 1969, т. 26, №5. – с. 17–21.

Брадіс Є.М. Рослинність східної частини Малого Полісся та питання ботаніко-географічного районування західних областей УРСР. – Укр. ботан. журн., 1957, 14, №4. – с. 3–14.

Визначник рослин Українських Карпат. – Київ: Наукова думка, 1977. – 436 с.

Гарматій М.В., Атаманюк Я.Д., Боніковський В.В., Боднарчук В.Д. Географія Тлумацького району. – Тлумач: Злігода, 2002.

География растительного покрова Украины/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. – К.: Наукова думка, 1980. – 288 с.

Жизнь растений в 6-ти томах. – Л.: Просвещение. – 1974.

Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – 175 с.

Заверуха Б.В. флора Волыно-Подолии и ее генезис. – К.: Наук. думка, 1985. – 192 с.

Зап’ятова А.А. Наукове і практичне значення степів зх. Поділля і Покуття. 0 В кн.: Матеріали до вивчення природних ресурсів Поділля. – Тернопіль: Кременець: М-во вищої освіти УРСР, 1963. – с. 102–104.

Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Под. общ. Ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: Наук.думка, 1987 – 216 с.

Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений. – Казань: Изд. Казан. ун-та, 1989. – 148 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я, 1978. – 230 с.

Клеопов Ю.Д. Новітні відомості про флору Поділля. – Укр. ботан. журн., 1928 – с. 24–33.

Козій П.В. Ботаніко-географічні риси західного Поділля у зв’язку з природнім районуванням. – В кн.: Ювілейна наукова сесія присвячена 300-річчю Львівського державного ун-ту: Тез. доп. Секція біології і хімії. Львів: вид ун-ту, 1961. – с. 6–8.

Козій Г.В. Перспективи поліпшення гірських лук і пасовищ Дрогобицької і Станіславської областей. – В кн.: Підвищення продуктивності ланів, лісів і гірських пасовищ західних областей УРСР. – к.: вид. АН УРСР, 1968.