Реферат: Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області

Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області

з/м 303 204 290 95,7 на сіно 29 41 72 248,3

Із таблиці видно, що спостерігається тенденція підвищення урожайності всіх кормових культур. Цей процес пояснюється погодними умовами. В цілому показники урожайності культур відповідають середнім для природно - кліматичної зони, в якій знаходиться господарство. Найбільше покращення ситуації спостерігається у підвищенні урожайності, порівняно з минулим 2005 роком кормових буряків на 11,1% та багаторічних трав на сіно на 148,3%.

Для безперебійного забезпечення господарства потрібними кормами необхідно складати баланс кормів. Баланс кормів у господарстві на 2007 рік наведено у таблиці 4


4. Баланс кормів на 2007 рік, ц к.од

Вид корму Потреба Надійшло % забезпеченості
Грубі, усього 4910 8168 186,7
в т.ч сіно 1790 3700 206,7
сінаж 1650 2605 157,9
солома 1470 2863 194,8
Соковиті, всього 5800 14919 257,2
в т.ч. коренеплоди 950 943 99,3
силос 4850 13976 288,2
Концентровані, усього 6300 10449 165,9
Зелені корми, усього 6330 9938 157
Усього кормів к. од. 23340 44474 190,5
Вміст перетравного протеїну 2390 3961 165,7
Припадає корм. од. на 1 умов. голову. 24,6 63,7 258,9
Припадає ПП на к.од.,г 99,2 112,2 114,9

дані таблиці 4 вказують на те, що забезпеченість худоби кормами у господарстві у повній мірі, по загальній поживності на 165,7%. Незначна проблема існує з забезпеченням коренеплодами - нестача становить 0,7%.

Ефективна робота підприємства залежить від продуктивності тварин. Поголів'я і продуктивність тварин у господарстві за останні 3 роки наведені у таблиці 5.


5. Поголів'я і продуктивність тварин

Показники 2005р. 2006р. 2007р 2007р. в % до2005р.
Велика рогата худоба, усього 669 955 942 140,8
у т.ч. корови 230 250 250 108,6
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, г 434 301 375 86,4
Удій на 1 корову, кг 5858 5547 5539 94,6
Вихід приплоду на 100 маток, гол. 76 94 84 110,5

Із таблиці 5 видно, що в 2007 році чисельність великої рогатої худоби збільшилася на 40,8%. Показник виходу приплоду на 100 голів маток покращився на 10,5% порівняно з 2005 роком, але за останній рік він знизився на 8,9%, тобто на 10 голів. Середньодобовий приріст також знизився в зрівнянні з 2005 роком на 13,6%.

У таблиці 6 наведені дані за 2007 рік про виробництво і реалізацію виробленої продукції та її товарність.


6. Виробництво і реалізація тваринницької продукції

Види продукції Виробництво, ц Реалізація, ц Товарність, %
М'ясо 950 837 88,1
Молоко 13850 13070 94,4

На ціноутворення сільськогосподарської продукції впливають багато факторів. Структура собівартості виробництва м’яса наведена у таблиці 7.


7. Структура собівартості м'яса

Види затрат Затрати, тис. грн.. %
Корма 991,7 65
Оплата праці 211,6 13,6
Амортизаційні відрахування 40,2 2,7
Транспортні витрати 231,8 15,3
Накладні витрати 52,1 3,4
Усього 940,3 100

В структурі собівартості м'яса велику частку мають витрати на корми – 65%, на другому місці затрати на транспортні витрати – 15,3%. Також досить вагомою є частка оплати праці персоналу – 13,6%.

Дані про собівартість 1 центнера продукції наведені в таблиці 8.


8. Собівартість 1 ц продукції

Показники 2005р. 2006р. 2007р. 2007р. у % до 2005р.
Зерно 35,7 26,3 37,9 106,2
Приріст великої рогатої худоби 85,04 124,97 152,74 179,6
Молоко 82,22 72,62 100,5 122,2

Собівартість продукції рослинництва знаходиться в межах 35 - 38 гривень за центнер продукції. Помітно зросла собівартість 1 центнера приросту великої рогатої худоби, вона складає 152,7 гривні. Помітно збільшилась собівартість виробництва молока - 22,2%, що пояснюється збільшенням цін на корми, оплату заробітної праці робітників та транспортні витрати.

Для нормального функціонування підприємства необхідно, щоб виробництво продукції було рентабельним, тобто приносило прибуток підприємству.

Дані про рентабельність виробництва рослинницької продукції та продукції скотарства у господарстві наведено в таблиці 9.

В результаті проведеної економічної оцінки роботи господарства виявилось, що прибутковим є виробництво рослинницької продукції і молока, а виробництво яловичини – збиткове.


9. Рентабельність виробництва продукції

Показники Виручка від реалізації, тис. грн Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.. Прибутки, збитки, тис. грн.. Рівень рентабельності, %
2005 р.
Всього по підприємству 2879,3 2011,4 867,9 43,1
Рослинництво 1981,4 1514,8 + 466,6 30,8
у т.ч. зерно 989,6 761,3 + 228,3 29,9
Тваринництво 671,3 553,6 + 117,7 21,2

у т.ч.

м’ясо великої рогатої худоби


94,8


98,2


- 3,4


- 3,46

молоко 538,2 299,6 + 238,6 79,6
2006 р.
Всього по підприємству 3020,6 2012,7 + 807,9 36,5
Рослинництво 1642,4 1286,1 + 356,3 27,7
у т.ч. зерно 739,2 603,4 + 135,8 22,5
Тваринництво 842,3 703,2 + 139,1 19,8

у т.ч.

м’ясо великої рогатої худоби


111,6


121,1


- 11,5


- 9,5

молоко 557,6 301,6 + 256 +84,9
2007 р.
Всього по підприємству 6715,5 4709 +2006,2 +42,6
Рослинництво 3798,8 2223,1 +1575,7 +70,8
у т.ч. зерно 994,6 523,8 +470,8 +89,9
Тваринництво 2916,7 2485,9 +430,85 +17,3

у т.ч.

м’ясо великої рогатої худоби

506,5 1171,05 - 664,5 - 27,6
молоко 2410,2 1314,8 1095,4 +83,3

4. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ


4.1 Характеристика стада


В Агрофірмі «Надія» Чугуївського району Харківської області розводять та удосконалюють велику рогату худобу української молочної чорно – рябої та червоно – рябої порід.

На кінець 2007 року кількість голів в господарстві складала 942, в тому числі корів – 250 голів.

Українська молочна чорно – ряба порода займає перше місце серед інших порід худоби. Створена шляхом схрещуванням чорно-рябої породи вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 року №127 “Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби”. Жива маса дорослих корів – 600 – 650 кг, бугаїв – 850 – 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси в 18 місяців – 400 – 420 кг, бугайці відповідно – 500 – 520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості. Як показують дані багатьох авторів, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи.

Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900 – 1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси молодняку становлять – 6,5 – 7,2 к.од. Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить – 6000 – 8000 кг молока жирністю 3,6 – 3,8 %.

За даними дослідників, чорно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу.

Українська червоно – ряба молочна порода затверджена як нова вітчизняна порода 26 квітня 1993 року. Її створено відтворним схрещуванням сименталів з червоно – рябими голштинами. В окремих зонах додатково використовувалися монбеліарди й айшири. Ареал породи охоплює 14 областей України. У породі 3 внутріпородних типи (центральний, південно-східний і прикарпатський), 5 заводських типів (вінницький, київський, прилуцький, харківський і черкаський), 6 заводських ліній і 58 заводських родин.

Породними ознаками тварин є міцна конституція, гармонійна будова тіла, червоно – ряба масть.

Генетичний потенціал за молочною продуктивністю перебуває на рівні 6500 – 7500 кг молока за лактацію. Жива маса дорослих корів – 630 – 680 кг, телиць у 18 місяців – 400 – 450 кг, бугайців – 500 – 550 кг. Шляхи подальшого удосконалення породи: закріплення її генетичного потенціалу.

Структура стада великої рогатої худоби господарства наведена в таблиці 10.


10. Структура стада

Статево вікові групи Кількість голів
Корови фуражні 250 29,7
Корови на відгодівлі 22 2,3
Нетелі 119 12,6
Телиці 2007 року народження 117 12,4
Телиці 2006 року народження 106 11,3
Телиці 2005 року народження 14 1,5
Бички 2007 року народження 79 8,3
Бички 2006 року народження 158 16,8
Бички 2005 року народження 77 8,2
Всього 942 100

Із таблиці 10 видно, що в структурі стада найбільшу питому вагу мають корови – 29,7 %, та бички 2006 року народження – 16,8%.


4.2 Умови утримання та годівля худоби


В господарстві передбачена стійлова система утримання. Тварин цілорічно утримують на прив’язі в закритих приміщеннях з обов’язковими щоденними прогулянками на вигульних майданчиках, споруджених біля приміщень Тварини на фермі утримують в різних приміщеннях по віковим групам. Для цього використовують три двохрядних корівника, зовнішні розміри яких складають 22Ч72 м, вони зблоковані між собою приміщенням розмірами 10Ч12 м, в якому розміщено молочний блок і підсобні приміщення. Профілакторій розрахований на 30 телят від народження до 20-денного віку, телятник для утримання телят віком 20 днів – 6 місяців на 200 скотомісць розміром 10Ч72 м. Також на території ферми знаходяться загони для безприв’язного утримання тварин влітку. Загони облаштовані навісами для захисту тварин від негоди, годівницями і коритами для напування.

У стійловий період худобу утримують в корівниках. Утримання прив’язне у стійлах розміром 2Ч1 м. Біля корівників є вигульний майданчик розміром 78Ч16 м, площа загону на 1 голову 7м.

Після шестимісячного віку молодняк вирощують в групі молодняку, утримують у станках по 10-15 голів до 1 року і далі від року до телиць злучного віку (18-20 міс). В літку телят утримують у просторих загонах під відкритим небом.

При недостатній годівлі в підсисний період тварини втрачають особливості, властиві молодому організму — інтенсивніший ріст та розвиток. Затримка телят у розвитку через недостатню годівлю в ранні періоди не може повністю бути компенсованою.

Складання раціонів здійснюється з урахуванням віку, статі, фізіологічного стану тварин згідно норм годівлі і потреби в обмінній енергії для підтримки нормальної життєдіяльності тварини та виробництва екологічно безпечної продукції тваринництва. Також при цьому враховують обсяги власного кормо виробництва у господарстві.


4.3Технологія виробництва яловичини в умовах господарства


4.3.1 Технологія вирощування молодняка

Молодняк в господарстві вирощується не інтенсивно за традиційною технологією прийнятою в молочному скотарстві:

вирощування з 20 днів до 6 місяців;

дорощування з 9 до 12 місяців;

заключна відгодівля.

Годівля молодняку ведеться в залежності від стадії вирощування.

Вирощування телят у перші 2 тижні після народження - відповідальна справа. Їх ріст, розвиток і життєдіяльність залежать від умов годівлі та утримання.

Отелення корів проходить у родовому відділенні. Після народження теля кладуть ближче до корови, щоб вона його облизала. Новонароджене теля зважують і залишають у деннику біля матері на 10-48 годин. Потім його переносять в індивідуальну клітку, яку обов’язково перед цим дезинфікують.

Клітка завдовжки 0,8 м та заввишки 1 м, підлога піднята на 40 см. на передній стінці клітки знаходяться кормушка для сіна й концентрованих кормів, віконце для випоювання.

Новонароджених телят до 56-денного віку випоюють молозивом. За добу випоюють 5-6 кг. молозива. З молозивом теля отримує захисні імунні тіла. З 5-7 дня телят привчають поступово до згодовування рослинних кормів і концентратів бо у телят до 3-тижневого віку кишковий вид травлення і до цього часу передшлунки не розвинені і майже не діють. Травлення здійснюється лише в сичу зі та кишках.

Поряд з концентрованими кормами позитивно впливає на розвиток травної системи сіно. Його включають у раціон, починаючи з другої декади життя теляти. Мінеральні корми згодовують у суміші з концентрованими кормами.

Схема годівлі телят, вирощуваних на м’ясо наведена у таблиці 11.

11. Схема годівлі телят, вирощуваних на м’ясо

Вік Жива маса, кг Добова даванка корму, кг Сіно Сіль, г
місяці декада
молоко Концентровані корми соковиті корми


І


За 1

1

2

3

місяць


51


6

6

4

160

-

Привчають

0,1

1,0

-

-

-


-

0,1

0,1

2,0

-

5

10

150


ІІ


За 2

4

5

6

місяця


72

3

1

-

40

0,2

0,4

0,5

11,0

0,2

0,3

0,5

10

0,1

0,3

0,5

9,0

15

15

20

500


ІІІ


За 3

7

8

9

місяця


93

-

-

-


0,6

0,6

0,6

18,0

0,5

1,0

1,5

30

0,5

0,5

0,5

15,0

20

20

25

650


IV

За 4

10

11

12

місяця


124

-

-

-

0,6

0,6

0,6

18,0

3,5

4,0

4,0

115,0

0,8

0,8

1,0

26,0

25

25

25

750


V


За 5

13

14

15

місяців


135

-

-

-


1,3

1,3

1,3

39,0

4,5

5,0

5,5

150,0

1,0

1,0

1,0

30,0

25

30

30

850

VI


За 6

16

17

18

місяців


156

-

-

-


1,5

1,5

2,0

50,0

6,5

6,5

6,5

195,0

1,5

1,5

2,0

50,0

30

30

30

900

Всього За 6 місяців
200 137,0 500,0 128,0 3800

Важливим періодом у технології є період дорощування від 6 до 12 місяців. У цей період інтенсивно збільшується жива маса молодняку за рахунок м’язової, кісткової тканин, виробляється здатність до споживання великих даванок об’ємистого корму, що є дуже важливим для подальшої відгодівлі. У період дорощування у господарстві максимально використовуються корми власного виробництва: силос, сіно, солома, які в структурі раціону займають до 80% загальної поживності. У літній період основний корм – зелений.

Схема раціону молодняку на дорощуванні наведена у таблиці 12, 13.


Раціон годівлі молодняка на відгодівлі, жива маса 120-200 кг

Корма кг СР К.од П/П Цукор Крох-маль Клітко-вина Жир Са Р

Повар.

сіль

Каротин

Обмін.

енерг.

Норма
4,6 5,3 505 400 555 840 200 25 11 20 75 45
Конц. корма 2,3 2,2 2,2 255 115 1104 149,5 78,2 12,65 11,5
- 23,92
Сіно 2,0 1,7 0,9 96 50 60 502 40 12,8 3,6
22 12,56
Силос 7,0 1,7 1,4 98 35 154 497 63 10,5 3,5
105 16,1
Патока 0,6 0,5 0,5 36 300 - - - 1,92 0,12
- 21,6
Жмих 0,3 0,3 0,3 105 15 3 41,7 20,4 1,17 2,28
3 3,12
Сіль









20

Всього 12,2 6,4 5,3 588 515 1321 1190,2 201,6 39,04 21
130 77,3
±
+1,8 - +83 +115 +766 +350,2 +1,6 +14,04 +10
+55 +32,3

Раціон годівлі молодняка на відгодівлі, жива маса 250-300 кг

Корма кг Корм.од. Мдж СР С/П П/П Цукор Крохмаль Клітковина Жир Са Р
Норма
7 61 6,4 1025 66,5 530 730 1345 260 35 20
Конц.корма 2,6 2,5 23,9 2,21 280 205 65 800 242 104 3,9 8,8
Сіно 2,5 1,15 17,36 2,16 187 107 75 - 812 62 9 3,75
Солома 1,0 0,2 4,91 0,8 46 9 3 - 351 15 3,3 0,9
Силос 16,0 3,04 36,8 400 400 224 78 128 1200 160 22,4 6,4
Всього 22,1 6,99 82,9 4,4 913 545 93 928 2605 341 38,6 19,04

Як видно з таблиці 13, що раціон не збалансований по поживним речовинам.

Взимку молодняк утримують у приміщеннях на прив`язі , обладнаних годівницями та автопоїлками, а влітку – на кормо вигульних майданчиках. Роздавання корму здійснюється кормороздавачем КТУ-10, прибирання гною в приміщеннях здійснюється скребковим транспортером ТСН-2Б 2-3 рази на день, а на кормо вигульних майданчиках – бульдозером з послідуючим вивозом гною на гноєсховище.

Відгодівля молодняку – основний резерв збільшення виробництва яловичини.

Завдяки відгодівлі збільшується маса тварин, забійний вихід, зменшується відносний вміст костей у туші, підвищується калорійність та покращуються смакові якості м`яса.

Відгодівля в господарстві здійснюється на силосі. Використання високоякісного кукурудзяного силосу з початками при збалансованості раціонів по протеїну і вітамінам. Молодняку дають по 20-25 кг силосу на добу. Для підвищення біологічної цінності раціонів в них включають 0,5-1 кг сіна.

Схема раціону відгодівлі на силосі молодняку великої рогатої худоби наведена у таблиці 14


14. Схема раціону відгодівлі на силосі молодняку великої рогатої худоби

Корми Періоди відгодівлі

Початок Середина Кінець
Силос кукурудзяний 24,0 25,0 26,0
Солома пшенична 1,5 1,0 1,0
Відвійки пшениці 0,5 0,5 0,5
Сіль, г 25,0 25,0 30,0

Виходячи з таблиці 14, по періодам відгодівлі тварини отримують однакову кількість концентратів. Тому в господарстві дуже низькі прирости молодняку.

Утримання на відгодівлі молодняка великої рогатої худоби прив`язне. Організація відгодівлі тварин відбувається в закритих приміщеннях – взимку та на відгодівельних майданчиках – у теплий період року. Їх обладнують годівницями і поїлками.


4.3.2Реалізація забійної худоби

Молодняк і доросла худоба реалізується на Чугуївський м’ясокомбінат. Нами було зроблено аналіз реалізації забійного контингенту в залежності від категорії вгодованості (табл. 15 ).


15. Реалізація забійного контингенту

Контингент Категорія Всього

Вища Середня Нижче середньої
Доросла, вибракувана худоба голів 2 21 36 59

% 3,4 35,6 61,0 100
Молодняк на відгодівлі голів 18 58 35 111

% 16,2 52,3 31,5 100

Із таблиці 15 видно, що 35,6% дорослої худоби та 52,3% молодняка забійного контингенту реалізується середньою вгодованістю і 61,0% та 31,5% відповідно нижчесередньої. Більший відсоток на нижчесередню вгодованість приходиться на маточне поголів’я. Це свідчення того, що корови реалізуються без відгодівлі, а прямо з виробничої групи.


4.4 Економічна ефективність виробництва яловичини


Нами були проведені розрахунки економічної ефективності застосування способу вирощування молодняка на м’ясо. Дані з ефективності виробництва яловичини наведені в таблиці 16.

16. Ефективність виробництва яловичини

Показники Категорія вгодованості

Молодняк на відгодівлі Доросла вибракувана худоба

вища середня нижче середньої вища середня нижче середньої
Кількість голів 18 58 35 2 21 36
Жива маса, кг 400 360 310 520 460 390
Всього, кг 7200 20880 10850 1040 9660 14040
Ціна реалізації, грн/кг 10 8 6-50 10 8 6-50
Всього грн 72000 167040 70525 10400 77280 91260

Дані таблиці 16 свідчать, що від реалізації забійної худоби господарство отримало 488505 грн..

Із-за низької категорії вгодованості господарство мало збитки. Як що б тварин відгодовували до високих вагових кондицій, а саме реалізовували б їх тільки вищою категорію вгодованості, то додатково отримали б:

Від реалізації дорослої худоби 59 голів х 400 кг х 10 грн. = 236 тис. грн.

Від реалізації молодняку 111 голів – 520 кг х 10 грн = 577,2 тис.грн.

Разом від реалізації худоби господарство мало виручку в розмірі 813,2 тис. грн..

Різниця складає 324,7 тис. грн.


4.5 Технологія переробки худоби в умовах господарства


АФ «Надія» реалізує живу худобу на м’ясо, та переробляє в умовах власного забійного пункту на внутрігосподарські потреби.

Забійний пункт обладнаний електролебідкою, для підняття туші в вертикальне положення.

До забою допускають тільки здорових тварин, яких заздалегідь оглядає ветеринарний лікар. Вибірково проводять термометрію.

Після ветеринарного огляду велику рогату худобу оглушують за допомогою молоту а потім знекровлюють.

яловичина виробництво худоба молодняк

Оглушеним тваринам накладають пута на обидва плесна (цевки) і за допомогою електролебідки підвішують на шлях знекровлення. У підвішеної великої рогатої худоби розрізають шкіру уподовж по середній лінії шиї, витягують невелику частину стравоходу, відділяють його від трахеї і накладають на нього лігатуру для того, щоб після відділяння голови не витікав вміст шлунків. Потім через розріз шкіри вводять ніж у напрямку до грудної порожнини і розрізають одночасно передню аорту і передню порожнисту вену. Знекровлення відбувається швидко, харчову кров збирають в призначені для цього чисті і висушені бідони (у один бідон зливають кров від 4—5 голів великої рогатої худоби), технічна кров стікає по спеціальному жолобу. Наповнені кров'ю бідони направляють на переробку із забійного цеху тільки по закінченню ветеринарного догляду внутрішніх органів і туш тварин, від яких була одержана кров.

Після знекровлення у туш спочатку знімають шкуру з голови, а потім видаляють голову. Після цього проводять «забеловку» туш - відокремлюють шкуру на животі, грудях, кінцівок і видаляють кінцівки по зап'ястний і скакательний суглоби, після чого йде механічну зйомку шкури.

Після зняття шкури проводять нутровку. Робітники розкривають черевну порожнину, виймають черевні, а розрізаючи діафрагму, і грудні органи (лівер). Далі внутрішні органи складають на стіл для ветеринарного огляду. Після забою і розборки туш проводиться ветеринарно-санітарна експертиза голів, ліверу, травнево-кишкового тракту, нирок і потім м'ясних туш .

Туші великої рогатої худоби розпилюють на половини. Далі проводять сухий туалет: видаляють забруднені ділянки туші, побітості, синці, згустки крові, залишки діафрагми. З потреби (відбулося забруднення масами ТКТ, кров і т.д.) використовують миття туш (мокрий туалет).

В заключенні визначається вгодованість – проводиться товарна оцінка туш, і на доброякісні туші ветеринарний лікар становить відповідне клеймо.

Потім туші просувають на ваги, зважують кожну окремо або по декілька туш однаковій вгодованості і передають в камеру холодильника для остигання.


4.6 Перспективи розвитку виробництва яловичини


Нинішній стан скотарства, викликаний перебудівними процесами та кризовими явищами у сільськогосподарському виробництві, поставив нові завдання перед зоотехнічною наукою. Їх необхідно вирішувати у збиткових умовах ведення цієї галузі, яка сьогодні така практично в усіх господарствах. Тому стабілізація та збільшення виробництва молока і яловичини повинні виходити з науково - обґрунтованих технологічних рішень, в першу чергу з врахуванням оптимальних умов годівлі та утримання великої рогатої худоби.

В зв'язку з цим на Україні необхідні нові підходи до використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини, які мали б послідовний ланцюг: від розробки проектно-технологічних рішень у будівлях різного призначення до реалізації конкурентоспроможної продукції.

На сьогодні основним постачальником яловичини залишаються товарні господарства. І від організації виробництва яловичини у цих господарствах залежить швидке її збільшення.

Для збільшення виробництва яловичини і покращення її якості необхідно:

розробити план з покращення галузі кормовиробництва і в першу чергу переглянути структуру посівних сівозмін, набір однорічних і багаторічних трав, підвищити врожайність, а саме головне окультурити природні пасовища яких в господарстві досить для цього поголів’я. Це дасть можливість в літній період зменшити витрати на вирощування та утримання і підвищити м’ясну продуктивність;

досвід практики показує, що реалізація м’яса в 20 денному віці не ефективні. Тому треба розробити міроприємства з вирощування молодняка на м’ясо, а саме організувати інтенсивне вирощування як влітку так і взимку. При цьому в структурі раціону концентрати повинні займати не менше 35%;

враховуючи, що основним джерелом виробництва яловичини є вибракувана доросла худоба, а реалізація її відбувається низькою живою масою і вгодованістю, то слід впровадити такий технологічний прийом як нагул і відгодівля на протязі 3-4 місяців;

в господарстві з метою підвищення ефективності галузі скотарства пропонується використовувати удосконалену технологію виробництва молока і яловичини, що включає технологічні проекти, де передбачати комплекс зооінженерних, технічних, економічних та технологічних рішень.

Пропонується застосовувати прості, доступні та ефективні удосконалені технології з закінченим виробничим циклом, де поєднується виробництво молока і яловичини.

Розроблену і апробовану спрощену методику визначення типу конституції молодняку пропонується використовувати в селекційній роботі племінних господарств, науково-дослідних та учбових установ.


5.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Служба охорони труда підпорядковується директору господарства.

По своєму службовому положенню і умовам оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

проводить розробку ефективної системи управління охорони праці;

сприяє вдосконаленню діяльності в цьому направленні кожного службового лиця.;

проводить оперативно-методичне керівництво всієї праці по охороні праці;

складає разом з бригадирами дільниць і головними фахівцями комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії.

проводить працівникам увідний інструктаж по питанням охорони праці.

організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями і іншими документами, паспортизацію робочих місць на відповідно їх вимогам, облік, аналіз нещасних випадків, профзахворювань і аварій, а також збитки від цих випадків.

розробку перспективних і текучих планів роботи по створенню безпечних умов праці, роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних умов праці шляхом проведення бесід.

допомога комісії по питанням охорони праці господарства в розробці необхідних матеріалів, підвищення кваліфікації і перевірка знань головних фахівців по питанням охорони праці.

Приймає участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій.

Оформлення фонду охорони праці і розподілення його засобів, робота комісії по питанням охорони праці, робота комісії по введенню в експлуатацію об’єктів, розробка положень, інструкцій, інших нормативних актів о охороні праці.

Сприяє введенню в виробництво досягнень науки і техніки, прогресуючих технологій, індивідуального захисту робітників.

Розглядають листи, жалоби працюючих по питанням охорони праці.

Оказує методичну допомогу в розробці заходів по питанням охорони праці.

Готує проекти і розпорядження по питанням охорони праці.

Розглядають факти виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров’я працюючих.

Контролює дотримання діючого законодавства, і нормативних актів, виконання предписань органів державного надзору, своєчасне проведення вчення і інструктажів працюючих, атестації, по питанням охорони праці.

Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовим приміщеннями, представлення робітникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з тяжкими і шкідливими умовами праці;

Використовування праці неповнолітних, жінок і інвалідів, дійсно діючому законодавству, проходження попереднього (при прийманні на працю) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників, зайнятих на тяжких працях і працях шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є необхідність фаховому відборі;

Проходження щорічних обов’язкових медичних оглядів, людей у віці до 21 року. Виповнення заходів, указів, розпоряджень по питанням охорони праці, а також заходів, направлених на знешкодження причин нещасних випадків і аварій, вказаних в актах розслідування.

Фахівці служби охорони праці мають право : беззаборонно в різний час відвідувати виробничі ділянки, призупинити працю виробництв, ділянок, машин, механізмів, обладнання і інших засобів виробництва у випадку порушень, складаючи загрозу життю чи здоров’ю працюючих, отримувати від службових лиць необхідної інформації, документи і пояснювання письмово чи усно по питанням охорони праці.

Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничої середи на ділянках, видавати керівництву перевіреного об’єкту обов’язкові для виконання предписань.

Вимагати від службових лиць відлучення від праці лиць, не пройдених медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань по охороні праці, не мають допуску до відповідної праці чи порушуючи нормативні акти по охороні праці.

Вносити директору запропоновані о стягненні до відповідальності працівників які порушують вимоги охорони праці: клопотатися о заохоченні робітників, які приймають активну участь у підвищенні безпеки і покращенні умов праці.

Захист навколишньої середи не повинна застосовуватися по регіональним програмам або тільки в обмеженій ступені, вона повинна переступати межі країн так що мова йде о міжнародній проблемі, при вирішенні котрій повинні враховуватися особливості і самостійність діючих держав.

Якщо не захищати навколишню середу, то із-за масового обміну мікрофлори з яким-небудь іншим біоценозом, то в поголів’ї тварин може сильно підвищитись або знизитись продуктивність тварин.

З побічних продуктів тваринництва які впливають на мікрофлору біоценозів.

На першому місці стоять екскременти у формі гнійної рідини. Свіжа гній рідина завжди утримує достатньо поживних речовин для мікроорганізмів, так що численність не специфічних мікробів дуже велика і постійна.

Крім грунту і поверхневих вод, при сучасних методах тваринництва більше ніж при традиційних, забруднюється повітря. Мікроби і пил, будучи білковими тілами, можуть діяти і як алергени і в результаті можуть стати загрозою для здоров’я навколишнього населення, викликаючи екзему, алергію чи астму. Крім цього також існують проблеми , як обробка послідів,

Залишки миючих засобів і дезинфікуючих речовин, сміття із тваринницьких приміщень.

Важливим засобом захисту навколишньої середи є посадка захисних смуг, при цьому складається відомий мікроклімат, який приводить до циркуляції повітря. В даному господарстві гній убирається з вигульних ділянок кожні два дні, в приміщеннях один раз на рік.

Сміття з приміщень і посліди, залишки миючих і дезінфікуючих засобів вивозяться в яму і знешкоджується.


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ


1. АФ "Надія" середнє товарне господарство яке розташовано на 2400 га землі і має зерно – м’ясо – молочний напрям виробництва.

2. В господарстві розводять та удосконалюють українську молочну чорно – рябу та червоно – рябу худобу великої рогатої худоби. Чисельність якої становить 942 голови. В структурі стада корови займають – 29,7 %. Головним напрямком її використання є виробництво молока.

3. Джерелом виробництва яловичини є понадремонтний молодняк, який вирощується за традиційною трьохстадійною технологією (вирощування з 20 днів до 6 міс., дорощування з 6 до 12 міс і відгодівля). Середньодобовий приріст складає 375 г.

4. Молодняк і вибракувана доросла худоба реалізується на Чугуївський м’ясокомбінат. Аналіз показав, що 61,0% дорослої худоби та 31,5% молодняка забійного контингенту реалізується нижчесередньої вгодованістю, за рахунок чого господарство має збитки.

5. В господарстві є власний забійний пункт де проводиться забій худоби на внутрігосподарські потреби. Забій тварин здійснюється за загальноприйнятою схемою з дотриманням ветеринарних правил.

Пропозиції

Для збільшення виробництва яловичини і покращення її якості необхідно:

необхідно здійснити комплекс міроприємств для покращення кормової бази (переглянути структуру сівообертів – збільшити посіви кормових культур; підвищити врожайність за рахунок підвищення культури землеробства та застосування сучасних методів та ін.);

Для збільшення обсягів виробництва високоякісної і дешевої яловичини в господарстві застосовувати нагул вибракуваних корів за розробленими технологічними параметрами: споживання тваринами на пасовищах 50-55 кг зеленої маси, тривалість нагулу 120 діб, без використання зернових концентратів.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Житенко П.В. Технология продуктов убоя животных. – М.% Колос, 1984. -237с.

Макаров В.А. Ветеринарно-санитарная экспертиза з основами технологии и стандартизации продуктов животноводства М., ВО «Агропромиздат» 1991, 567 с.

Міхаленко В.Е. Товарознавство харчових продуктів, - М., 1989г.

Востриков Н.И., Доротюк Э.Н. Промышленная технология мясного скотоводства. -М.: Россельхозиздат, 1980. -188с.

Габріелянц М.Л. Товарознавство м'яса і м'ясних товарів. –М., Економіка, 1974.

Востриков Н.И., Бельков Г.И., Туников Г.М. Технология производства говядины на промышленной основе. М.: Агропромиздат, 1988.