Організаційно-економічні основи створення суб'єкта підприємницької діяльності – приватного підприємства

/> (4.1)

де Вр – виручка від реалізації продукції за рік, грн.;

β – ставка податку на додану вартість, %;

Црі – ціна реалізації виробу і-го найменування, грн.;

Nі – кількість виробів і-го найменування, які були реалізовані за рік, шт.;

п – кількість найменувань видів виробів.

2. Розрахуємо інші витрати підприємства Ін на виготовлення та реалізацію продукції згідно формули (4.2):

(4.2)

де В0 – витрати підприємства від операційної діяльності, грн.;

Мі – витрати матеріалів на виготовлення одиниці і-го виробу, грн.;

ЗПі – основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників в розрахунку на одиницю і-го виробу, грн.;

Фі – відрахування до обов'язкових фондів в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн.;

т – кількість видів витрат.

3. Розрахуємо величину податку на прибуток Пп, що сплачувало підприємство до впровадження винаходу за формулою (4.3):

(4.3)

де λ – ставка податку на прибуток, %.

4. розрахуємо витрати підприємства ВТ за рік згідно формули (4.4):

(4.4)

Розрахуємо величину чистого прибутку П1, який отримувало підприємство за формулою (4.5):

(4.5)

6. Розрахуємо витрати на матеріали М2 в розрахунку на один виріб, що будуть мати місце після впровадження виробу за формулою (4.6):

(4.6)

де М – витрати на матеріали на один виріб до впровадження винаходу, грн.;

ΔМ – зменшення витрат на матеріали на один виріб після впровадження винаходу, %.

7. Розрахуємо витрати на основну та додаткову заробітну плату виробничих робітників ЗП2 за формулою (4.7):

(4.7)

де ЗП – витрати на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників з обов'язковими нарахуваннями в розрахунку на один виріб до впровадження винаходу, грн.;

ΔЗП – зменшення основної та додаткової заробітної плати після впровадження винаходу, %.

8. Розрахуємо витрати від операційної діяльності Во2, які будуть мати місце на підприємстві у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.8):

(4.8)

де К – додаткові витрати на впровадження винаходу, грн.;

N2і – кількість виробів і-го найменування, які можуть бути реалізовані за рік у випадку впровадження винаходу, шт.

9. Розрахуємо дохід Д2, який може отримати підприємство у випадку впровадження виробу згідно формули (4.9):

(4.9)

де Ц2 – ціна реалізації виробу після впровадження винаходу, грн.;

ΔЦ – зміна ціни реалізації виробу у випадку впровадження винаходу, грн.

10. Розрахуємо величину податку на прибуток Пп2, який повинно буде сплачувати підприємство у випадку впровадження винаходу за формулою (4.3):

11. Розрахуємо витрати підприємства ВТ2 за рік у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.4):

12. Розрахуємо величину чистого прибутку П2, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.5):

13. Розрахуємо додатковий річний чистий прибуток ПД, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу як різницю між чистим прибутком до і після впровадження винаходу, тобто:

14. Розрахуємо можливу вартість об'єкта права інтелектуальної власності – патенту на винахід, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства за формулою (4.10):

(4.10)

де ВК – вартість цілісного майнового комплексу, що визначається за балансом підприємства, грн.;

Ск – ставка капіталізації прибутків, що складає 0,12.

Таким чином, ми отримали від'ємний результат, що свідчить про те, що запропонований об'єкт права інтелектуальної власності, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства, є неефективним і не доцільним для придбання.

5 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В КАПІТАЛІ, НЕОБХІДНОМУ ДЛЯ ПОЧАТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для здійснення підприємницької діяльності необхідно мати певний капітал.

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні і грошові кошти, а також об’єкти інтелектуальної власності і організаторські навички, котрі використовуються в процесі виробництва і його обслуговування і виступають джерелом і засобом отримання прибутку. Стартовий (початковий) капітал – це капітал, який вкладається у будь-яку підприємницьку справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Величина стартового капіталу залежить від змісту комерційної ідеї, виду продукції або послуги, масштабів виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення продукції. Чим складніша продукція, чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу.

Вихідні дані для виконання завдання представлені в табл. 5.1 та 5.2 [9].

Таблиця 5.1 – Початкові дані для виконання завдання

Варіант	Витрати на здійснення підприємницької діяльності Г (за січень), тис. грн.
	Го1	Го2	Гн	Гс-м	Гі
19	46	321	8	38	7

Таблиця 5.2 – Початкові дані для виконання завдання

Г	К1 січ.	К2 лют.	К3 бер.	К4 квіт.	К5 трав.	К6 черв.	К7 лип.	К8 серп.	К9 вер.	К10 жовт	К11 лист.	К12 груд.
Го1	1	1,2	1,2	1,2	1,2	1,2	1,1	1,2	1,2	1,2	1,2	1,2
Го2	1	3	1	1,3	0	0	0	0	0	0	0	0
Гн	1	0,8	0,8	0,8	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Гс-м	1	1	0	1,1	1,1	1,5	0,9	1,2	1	1	1	1
Гі	1	2	2	1	0	0	0	0	0	0	0	0

Величина власного капіталу підприємця, який він збирається вкласти в бізнес, прогнозовані величини щомісячного чистого прибутку та щомісячного обсягу виробництва наведено в таблиці 5.3 [9].

Таблиця 5.3 – Початкові дані для виконання завдання

Чистий прибуток Р, грн.

Обсяг виробництва N, тис. шт.

(по місяцях)

Власний капітал ВК,

тис. грн.

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

9-й

10-й

11-й

12-й

0,1

0,3

1,1

2,1

4,1

4,2

1200

З врахуванням значень коефіцієнтів Кі розрахуємо помісячні витрати підприємця протягом року, які необхідно здійснити для реалізації комерційної ідеї. Визначають щомісячні витрати на оплату праці працівників з урахуванням обов'язкових виплат в державні соціальні фонди; щомісячні витрати на покупку сировини, матеріалів, палива, енергії тощо, які необхідні для налагодження технологічного процесу виготовлення продукції; щомісячні витрати на рекламу тощо. Ці розрахунки можна зробити на основі використання чинних посадових окладів спеціалістів, прогнозованих масштабів виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення продукції тощо. Їх сума і буде становити загальну величину щомісячних витрат підприємця (Г). Отримані результати представлено в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Щомісячні витрати для здійснення підприємницької діяльності (Г) (тис. грн.)

Го1

46·1,2

46·1,1

46·1,2

Го2

321

321·3

321·1

321·1,3

321·0

Гн

8·0,8

8·1,1

Гсм

38·1

38·0

38·1,1

38·1,5

38·0,9

38·1,2

38·1

Гі

7·2

7·1

7·0

420

1706,6

396,6

527,7

105,8

121

98,2

109,6

102

Побудуємо графік зміни щомісячних витрат підприємця (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Графік зміни помісячних витрат

Розрахуємо потребу в капіталі, враховуючи помісячний чистий прибуток, який буде отримувати підприємець з певного часу у випадку реалізації комерційної ідеї з врахуванням даних, представлених в таблиці 5.3. Потреба в капіталі буде визначатись як різниця між загальною місячною потребою (Гі) в коштах та величиною помісячного прибутку (ЧПі).

Таблиця 5.5 – Розрахунок потреби в капіталі (Кі) з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку (ЧПі) (тис. грн.)

	Щомісячна потреба в капіталі з врахуванням величини чистого прибутку (тис. грн.)
	січ.	лют.	бер.	квіт.	трав.	черв.	лип.	серп.	вер.	жовт	лист.	груд.
Г	420	1076,6	396,6	527,7	105,8	121	98,2	109,6	102	102	102	102
ЧПі	0	0	0	63·0,1	63·0,3	63·1,1	63·2,1	63·2,1	63·2,1	63·4,1	63·4,2	63·4,2
Кі	420	1076,6	396,6	521,4	86,9	51,7	-34,1	-22,7	-30,3	-156,3	-162,6	-162,6

Побудуємо графік потреби капіталу у часі з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку (рис. 5.2):

Рисунок 5.2 – Скоригований графік потреби капіталу у часі з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку

Таким чином, потреба в капіталі буде відчуватись у підприємця протягом перших шести місяців і буде складати:

Згідно з початковими даними заданого варіанту величина власного капіталу, наявного у підприємця складає 1200 тис. грн. Розрахуємо величину покриття стартового капіталу за рахунок власних коштів, що визначатиметься як різниця між потребою в капіталі (Кі) та величиною власного капіталу (ВКі). Результати розрахунків представлено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6 – Розрахунок потреби в капіталі (СКі/) з врахуванням величини власного капіталу підприємця (ВКі) (тис. грн.)

	Щомісячна потреба в капіталі з врахуванням величини власного капіталу (тис. грн.)
	січ.	лют.	бер.	квіт.	трав.	черв.	лип.	серп.	вер.	жовт	лист.	груд.
Кі	420	1076,6	396,6	521,4	86,9	51,7	-34,1	-22,7	-30,3	-156,3	-162,6	-162,6
ВКі	1200	780	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
СКі/	0	926,6	396,6	521,4	86,9	51,7	-34,1	-22,7	-30,3	-156,3	-162,6	-162,6

Отже, загальна потреба стартового капіталу підприємця буде відчуватись з другого по шостий місяць і буде складати:

Таким чином, саме на суму в 1983,2 тис. грн. підприємцю потрібно буде брати позику. Побудуємо графік потреби у стартовому капіталі з урахуванням величини власних коштів підприємця.

Рисунок 5.3 – Графік покриття потреби в капіталі з урахуванням величини власного капіталу

Починаючи з сьомого місяця підприємець почне отримувати чистий прибуток, величина якого щомісяця являє собою від'ємні величини стартового капіталу, представлені в табл. 5.5. Середньомісячний прибуток підприємства (Псер-міс) складе середнє арифметичне щомісячного прибутку, тобто:

Підрахуємо, за скільки місяців підприємець може повернути кредит (тобто величину потреби у стартовому капіталі). Якщо прийняти, що із середньомісячного прибутку на повернення кредиту підприємець буде повертати 50% від його величини, то термін повернення позики (Т) буде становити:

Тоді загальний термін, на який потрібно взяти позику (Тзаг) складе:

де 5 – термін безпосереднього користування позиченими коштами (число тих величин стартового капіталу на рис. 5.3, які знаходяться над позначкою "0").

Зрозуміло, що зроблені нами розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційних банках, інфляцію тощо. Але на початковому етапі підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.

6 РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ВИДІВ ПОДАТКІВ, ЯКІ ПОВИНЕН СПЛАЧУВАТИ СУБ’ЄКТ підприємницької діяльності – ЮРИДИЧНА ОСОБА

В процесі своєї діяльності підприємець повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними з них є податок на прибуток, акцизний збір та податок на додану вартість.

Податок на прибуток підприємства – один з основних прямих податків, який повинен сплачувати підприємець. Податок на прибуток, що його повинно сплачувати підприємство за результатами діяльності в цілому, розраховується за даними бухгалтерського обліку даного підприємства. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами (з урахуванням амортизаційних відрахувань), що були отримані підприємством на протязі певного періоду. Величина податку на прибуток (ПП(заг)), що його повинно сплатити підприємство за результатами діяльності в цілому протягом певного часу, розраховується за формулою (6.1):

(6.1)

де ВД – валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період, грн.;

ВВ – валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи амортизаційні відрахування, грн.;

λ – ставка податку на прибуток, у %. З 2006 року λ=25%.

Розрахуємо величину податку на прибуток, який повинен сплатити підприємець за перший, другий, третій та четвертий квартали. Вихідні дані для виконання завдання представлені у табл. 6.1 [10].

Таблиця 6.1 – Початкові дані для розрахунку податку на прибуток

Події, що спричиняють виникнення податкового зобов’язання	Події, що спричиняють виникнення податкового кредиту
Надходження грошей за відвантажену продукцію	Відвантаження продукції замовнику	Сума, грн.	Списання грошей з рахунку за отримані матеріали, виплату зарплати тощо	Оприбуткування матеріалів на складі підприємства та фіксація інших операцій	Сума, грн.
Дата	Дата		Дата	Дата
11.02	11.03	380000	17.02	21.02	153000
16.05	16.07	315000	16.06	21.06	157000
13.09	16.08	367000	5.09	29.10	154000
20.11	12.12	396000	12.11	4.12	152000

При виборі дати фіксації валового доходу та валових витрат обирають дату, яка настала раніше: для валових витрат – це або дата оприбуткування матеріалів на складі підприємства або дата списання коштів з рахунку підприємства за отримані матеріали, для валового доходу – або дата відвантаження продукції замовнику або дата надходження грошей за відвантажену продукцію. Розрахунок величини податку на прибуток підприємства за чотири квартали представлено в табл. 6.2.

Таблиця 6.2 – Розрахунок податку на прибуток підприємства (грн.)

Квартал	Дата фіксації валового доходу	Дата фіксації валових витрат	Величина податку на прибуток, грн.
І	11.02	17.02
ІІ	16.05	16.05
ІІІ	16.08	5.09
ІV	20.11	12.11

У випадку, якщо продукція відвантажена, однак гроші на рахунок підприємства ще не надійшли, у підприємства можуть виникнути складності, пов'язані з тим, що дата (а отже, і подія) настання валового доходу уже є, однак реальних коштів ще немає, а відповідно, і немає джерел сплати податку на прибуток.

Підприємство може зменшити величину податку на прибуток у певному періоді в тому випадку, якщо зменшить величину валових витрат за цей період (що не завжди є можливим), або якщо змістить дату настання валового доходу на наступний звітний період.

Податок на додану вартість (ПДВ) – один із найголовніших непрямих податків. Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів, робіт, послуг, ввезення товарів в Україну. Базою оподатковування є вільні ринкові ціни (ціна виробу, в якій враховується акцизний збір, що запроваджується державою для певних видів товарів).

Розрахуємо податок на додану вартість на основі вхідних даних, представлених в табл. 6.3 [10].

Таблиця 6.3 – Початкові дані для розрахунку податку на додану вартість

Операції	Виготовлена продукція	Отримані матеріали
	Вартість у вільних цінах, грн.	Дата відванта-ження продукції	Дата отримання коштів	Вартість у вільних цінах, грн.	Дата списання коштів з рахунку	Дата виписки податкової накладної
а	1155000	17.02	2.01	450000	13.01	16.01
б	1220000	12.02	15.03	330000	10.02	23.02
в	1280000	3.04	12.03	210000	15.03	11.03

Розрахунок величини податку на додану вартість можна здійснювати за такими кроками.

1-й крок: підприємець для організації виробництва купує матеріали. Продавець матеріалів виписує йому рахунок, у якому вказує суму платежу і величину ПДВ (ця величина є податковим кредитом, який надає підприємство державі у зв'язку з придбанням матеріалів для своєї діяльності), що розраховується за формулою (6.2):

ПДВ = Цв · β, (6.2)

де Цв – вільна ринкова ціна виробу, грн.;

β – ставка податку на додану вартість. З 2006 року β=20%.

Окрім того, підприємцю виписується рахунок за куповані матеріали (СМ) на суму вартості купованих матеріалів та нарахованої величини ПДВ. Результати розрахунків представлені у табл. 6.4.

Таблиця 6.4 – Розрахунок податкового кредиту підприємства

Операція	Величина податкового кредиту, тис. грн.	Сума рахунку за куповані матеріали, тис. грн.
а
б
в

2-й крок: визначається дата виникнення податкового кредиту. Датою виникнення податкового кредиту є одна з подій, що відбулася першою:

а) дата виписки податкової накладної;

б) дата списання коштів з рахунку.

Отже, датою настання податкового кредиту є:

Операція а: 13.01 – дата списання коштів з рахунку;

Операція б: 10.02 – дата списання коштів з рахунку;

Операція в: 11.03 – дата виписки податкової накладної.

3-й крок: підприємець виробляє певні вироби, додаючи до раніше куплених матеріалів нову вартість. Тоді нові вироби будуть мати вільну ринкову ціну (). Ці вироби підприємець реалізує на ринку. Він розраховує величину податку на додану вартість на виготовлені товари (ця величина є податковим зобов'язанням підприємства). Далі підприємець виписує покупцю рахунок на суму вільної ринкової ціни та величини ПДВ, яка і є ціною реалізації виробів (Цр). Розрахунок вільної ринкової ціни виготовлених виробів, податкового зобов'язання та ціни їх реалізації представлено в табл. 6.5.

Таблиця 6.5 – Розрахунок вільної ринкової ціни виготовлених виробів, податкового зобов'язання та ціни їх реалізації

Операція	Вільна ринкова ціна виробів, тис. грн.	Величина податкового зобов'язання, тис. грн.	Ціна реалізації виготовленої продукції, тис. грн.
а
б
в

4-й крок: визначається дата виникнення у підприємця податкових зобов'язань. Датою виникнення податкових зобов'язань вважається подія, що протягом податкового періоду сталася раніше (в цей момент у підприємця виникають податкові зобов'язання):

а) дата відвантаження готової продукції покупцю;

б) дата отримання коштів на рахунку підприємства.

Таким чином датою настання податкового зобов'язання є:

Операція а: 2.01 – дата отримання коштів;

Операція б: 12.02 – дата відвантаження готової продукції;

Операція в: 12.03 – дата отримання коштів.

5-й крок: розраховується величина ПДВ, яка реально повинна бути сплачена підприємцем. Вона визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом.

Згідно із вказаним завданням ми повинні розрахувати ПДВ за двома методами: методом настання податкового зобов’язання в момент отримання коштів на рахунок (так званим касовим методом) та методом настання податкового зобов’язання в момент відвантаження продукції. Різниця методів полягає у різній даті настання податкового зобов’язання. У табл. 6.6 представлено дати настання податкового зобов’язання підприємства за двома методами.

Таблиця 6.6 – Дата настання податкового зобов’язання

Операція	Дата настання податкового зобов’язання
	згідно з касовим методом	згідно з методом виникнення зобов'язання у момент відвантаження продукції
а	2.01	17.02
б	15.03	12.02
в	12.03	3.04

Розрахунок реальної величини ПДВ за двома методами по кожній операції за всі місяці представлено в табл. 6.7.

Таблиця 6.7 – Розрахунок реальної величини ПДВ

Місяць	Реальна величина ПДВ за (тис. грн.):
	касовим методом	методом виникнення зобов'язання у момент відвантаження продукції
Січень
Лютий
Березень
Квітень	-

Blog

Організаційно-економічні основи створення суб'єкта підприємницької діяльності – приватного підприємства