Економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України

та становило [4]:

- чавуну – на 15% та становило 4420 тис. тонн;

- сталі – на 12% та становило 5069 тис. тонн;

- прокату загального – на 10% та становило 4680 тис. тонн,

- прокату готового - на 11% та становило 4514 тис. тонн.

При цьому, протягом січня–лютого 2010 року спостерігається зменшення середньодобового виробництва металопродукції у відношенні до грудня–січня, що пояснюється зменшенням сезонних робіт у будівельній галузі, яка є одним із основних споживачів металопродукції на внутрішньому ринку, погодними умовами у цей період часу та збільшеною кількістю вихідних та святкових днів.

Проте, за 4 дні березня 2010 року спостерігається ріст середньодобового виробництва, порівняно з лютим 2010 року: чавуну на 9,3% до 81,3 тис. тонн, сталі – на 12,2% до 93,9%.

Динаміку розвитку металургійного виробництва у січні – лютому 2010 році визначали такі фактори:

У перші два місяці 2010 року спостерігалася тенденція подальшого зростання попиту на металопрокат та світових цін на металопродукцію. Враховуючи, що українська металургійна галузь є значно інтегрованою у глобальний металоринок та високозалежною від ситуації на світовому ринку через своюекспортоорієнтованість, позитивні світові тенденції вплинули на внутрішнє виробництво.

На кінець січня 2010 року ціни на метал, порівняно з початком року, за 8 регіонами світу в середньому зросли на 3,6%, що зумовило ріст цін на продукцію українських металовиробників від 2% до 5% [4].

У січні 2010 року спостерігався ріст експорту металопрокату як у відношенні до аналогічного періоду минулого року, так і до грудня 2009 року, що підтверджує покращення кон’юнктури зовнішніх ринків та стабілізацію роботи на підприємствах.

Так, вітчизняні металургійні підприємства збільшили експорт гарячекатаного прокату, у відношенні до аналогічного періоду минулого року, на 24,1% до 461,7 тис. тонн. [4]

При цьому, експорт г/к прокату, у відношенні до грудня минулого року, збільшився на 8,4%.

Експорт холоднокатаного прокату, у відношенні до січня 2009 року, збільшився на 0,1% до 66,8 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року – зменшився на 9,3%.

Експорт арматури, у відношенні до січня минулого року, збільшився на 40,2% до 255,2 тис. тонн, а відповідно до грудня минулого року - на 39,9%.

Експорт катанки, у відношенні до січня 2009 року, збільшився в 2,85 рази до 169,6 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року – на 7,7%.

Таблиця 1.6 - Обсяги експорту металопродукції у 2010 році тис. Тонн

Продукція	Січень 2010	Січень 2009	Грудень 2009	Січень 2010/ січня 2009, %	Січень 2010/ грудня 2009, %
Гарячекатаний прокат	461,7	372,04	425,9	124,1	108,4
Холоднокатаний прокат	66,8	66,7	73,6	100,1	90,7
Арматура	255,2	182,0	182,4	140,2	139,9

Впродовж останніх 10 років спостерігається стрімке збільшення виробництва сталі у Китаї, що пов’язано з високими темпами індустріалізації країни. Аналогічна ситуація спостерігається і в Індії.

При цьому, основною проблемою вітчизняних металургів є висока собівартість виробленої продукції, яка унеможливлює вихід на зовнішні ринки з привабливою ціною. Конкурувати на зовнішніх ринках вітчизняним металургам важко, зокрема, через порівняно високу частку транспортних витрат (насамперед, через високу вартість перевалки продукції в вітчизняних портах, через невпорядкованість портових тарифів та зборів). Крім того, на рівень собівартості металопродукції впливає й обмеження портової інфраструктури.

Враховуючи такий стан справ, за підсумками 2009 року Україна у структурі виробництва сталі у світі займає 3% при 57,2% Китаю та 5,7% Індії.

Низький внутрішній попит на металопродукцію, насамперед, у будівництві та машинобудуванні.

Обмеження кредитування спричинило суттєве зменшення обсягів житлового будівництва, що вплинуло на обсяги внутрішнього споживання металу.

ВАТ "Металургiйний комбiнат "Азовсталь" засновано в 1996 роцi. З 2006 року "Азовсталь" є одним з активiв Групи Метiнвест, яка здiйснює стратегiчне управлiння гiрничо-металургiйним бiзнесом Групи СКМ. Сьогоднi ВАТ "МК "Азовсталь" - одне з найбiльших i стабiльно працюючих металургiйних пiдприємств України з повним замкнутим металургiйним циклом, має свої в розпорядженнi модернiзованi доменнi печi; киснево-конвертерним комплексом, включаючи позапiчну обробку i безперервне розливання сталi; могутнім устаткуванням повного циклу для виробництва рейок i крупного сорту; високопродуктивним товстолистовим прокатним станом, має розвинену транспортну систему i цех морських перевезень. Завдяки автоматизації процесів з використанням комп'ютерних систем, комбінат працює над виконанням завдань по одержаному замовленню впродовж всього металургiйного циклу, з урахуванням гарантованого управлiння всiм технологiчним процесом, аж до неруйнуючого контролю i складання паспорта-сертифiкату.

Комбiнат "Азовсталь" - монополiст по виробництву залiзничних рейок широкої колiї, рейкових накладок, пiдкладок i клем, а також найбiльший виробник сталевого канату. Також комбiнат зберiг прiоритет в технологiї виробництва заготiвки (штрипсiв) для труб магiстральних газо - i нафтопроводiв великого дiаметру, будучи своєрiдним полiгоном для вiдробiтку нових технологiй i нових марок сталi.

Продукцiя марки комбiнату "Азовсталь" вiдповiдає кращим свiтовим стандартам i експортується в десятки країн Захiдної Європи, Пiвнiчної i Центральної Америки, Пiвденно-схiдної Азiї i Близького Сходу.

Польська фірма Protekt шукає в Україні виробників сталевого канату.

Параметри канату: сплетення 7х19 ,зовнішній діаметр fi4мм , металева серцевина оброблюваних маслом, потужність канату – 1960МПа, відповідно до європейських норм EN 12 385-4.

2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції

Для складання плану проведення експортної операції необхідно визначити, які дії буде виконувати ВАТ МК “Азовсталь” в цілому.

Проведення експортної операції є складним процесом, який вимагає певних знань та кваліфікації широкого кола залучених до цього фахівців. Реалізація угод здійснюється в декілька етапів, на яких вирішуються певні завдання та виконуються відповідні формальності, пов'язані з оформленням та обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Проектуючи проведення зовнішньоекономічної операції, передбачаються такі етапи (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1 - Планування етапів проведення експортної операції між ВАТ МК “Азовсталь” і Протект Корп

Етап	Опис
Маркетингове дослідження ринку	Під час маркетингового дослідження ринку ВАТ МК “Азовсталь” вивчається кон'юнктура ринку металопродукції в Польщі. Аналіз кон’юнктури ринку має на меті виявити попит на чорний метал, який ВАТ МК “Азовсталь” збирається експортувати на цей ринок
Вибір форм та методів роботи на зовнішньому ринку	Вивчають такі питання, як торгово-політичні умови роботи з погляду можливості створення у країні збуту власних представництв, змішаних фірм, торгових посередників; наявність вільних (спеціальних) економічних зон, а також нетарифні бар'єри, такі, як заборона імпорту, контингентування, ліміти цін, ліцензування, необхідність зустрічних закупівель (особливо у слабкорозвинутих країнах), спеціальні вимоги сертифікації, вимоги стандартів. Виходячи з цих обставин приймається рішення про експорт; участь країни у міжнародних картельних або товарних угодах щодо певного товару; транспортні умови; умови платежу та кредиту; рівень розвитку суміжних галузей металургії економіки Польщі з метою визначення перспектив розвитку виробничої та виробничо-збутової кооперації; правові питання, відображені у законах про страхування, законах, що регулюють правове становище та діяльність фірм, законах про охорону промислової власності, про патентування винаходів, про реєстрацію торгових знаків; способи розв'язання суперечок, що виникають при здійсненні зовнішньоторгових угод; існуючі в Польщі торгові звичаї.
Розробка організаційних та комерційних заходів	Організація системи збуту, участь у ярмарках та виставках, використання бірж та аукціонів; проведення рекламної кампанії стосовно розробленої системи збуту; проведення переговорів та підписання контрактів.
Проведення ринкової кампанії	Участь у виставках, ярмарках, салонах тощо; проведення рекламних конференцій.
Підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту	Направлення пропозиції (оферти); прийняття та підтвердження замовлення покупця; направлення покупцю пропозиції у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту; участь у торгово-промислових виставках та ярмарках.
Укладання зовнішньоекономічного контракту	Підписання контракту партнерами
Організація контролю за виконанням зовнішньоекономічного контракту	Повідомлення іноземних покупців про готовність продукції до приймання, якщо це передбачено у контракті; укладання договорів про транспортування вантажів по території імпортуючої країни, договорів з національними монтажними фірмами, якщо такі роботи за умовами контрактів входять в зобов'язання експортерів.

В Польщі в останні роки проводилася реорганізація чорної металургії відповідно до спільної програми уряду країни й Еврокомісії. При цьому основні інвестиції були спрямовані на модернізацію і впровадження сучасного устаткування для виплавки і розливу сталі, введення в експлуатацію нових прокатних станів для виробництва листа і канатів, створення нових сервісних центрів і реалізацію проектів по захисту навколишнього середовища. У 2007р. прийняті в Польщі міри, такі як приватизація компаній, розширення виробничих потужностей, упровадження нових технологій, удосконалювання організації праці і збільшення його продуктивності дозволили підвищити конкурентноздатність польської продукції на світовому ринку.

У 2009 р. на металургійних підприємствах Польщі було вироблено 10,6 млн.т. стали (на 6% більше, ніж у 2008р.), з них нелегованої - 94%, легованої - 6%, у т.ч. корозіоностійкої - 0,06%. Конвертерним способом було виплавлено 58% сталі (6,2 млн.т., на 8% більше, ніж у 2008р.), а з використанням електродугових печей - 42% (4,4 млн.т., на 5% більше, ніж у 2008р.) [11].

Випуск листового прокату перевісив 8 млн.т. (на 4% більше, ніж у 2008р.), з них на смугу приходилося 39% (3,089 млн.т.). Виробництво сталевих труб склало 414 тис.т., холоднокатаного прокату - 401 тис. У групі холодної переробки в 2009р. у порівнянні з 2008р. було зафіксоване зниження випуску листової і стрічкової сталі на 3%, а також оцинкованого листа - на 14%. У результаті модернізації і розширення виробництва листової і стрічкової сталі з гальванічним покриттям було випущено на 56% більше, ніж у 2008р.

На внутрішній ринок країни в 2009р. було поставлено 12 млн.т. продукції чорної металургії (на 12% більше, ніж у 2008р.), з них на лист приходився 51% [11].

Польський імпорт чорних металів дозрів у 2009р. 8 млн.т. (на 24% більше, ніж у 2008р.), а експорт - 5 млн. (на 22% більше, ніж у 2008р.). При цьому в 2009р. у порівнянні з 2008р. зростання доходів підприємств галузі збільшився на 20%, а чистий прибуток - на 30%, а число зайнятих у металургійній промисловості зменшилося до 28 тис. (у 2008р. - 30 тис.).

Багато процесів на підприємствах чорної металургії цілком автоматизовані. Ведучим підприємством галузі є ArcelorMіttal Poland, що випускає 67% всієї виплавлюваної в країні сталі. До великих фірм відносяться також (доля в сумарному виробництві в країні,%) ІSD Huta (м. Ченстохова) - 7, Celsa Huta (м. Островець) - 8, CMC (м.Заверче) - 13, Zlomrex - 4.

У 2011-2013р. у Польщі очікується збільшення внутрішнього споживання продукції чорної металургії внаслідок розвитку автомобільної промисловості, а також росту попиту в будівельній галузі (створення нової транспортної інфраструктури, будівництво електростанцій, промислових і житлових споруджень).

2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій

Департамент ЗЕД АТ МК “Азовсталь” був створений у жовтні 1993 року для організації системи управління, спрямованого на вивчення й облік ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукції для більш обґрунтованої науково-технічної і виробничо-збутової діяльності заводу, орієнтований на випуск конкурентноздатних видів продукції в заздалегідь встановлених обсягах.

Структурно департамент ЗЕД складається із секторів, які мають свої функціональні обов'язки.

На рис. 2.1. представлена структура департаменту ЗЕД .

Сектор контрактів (СК) здійснює прийом листів, факсів, пропозицій на укладення договорів, кодування, облік, оформлення контрактів, специфікацій, протоколів зміни ціни і переписування зі споживачами (замовниками).

Сектор валютного експорту (СВЕ). Його функціями є пошук замовників і продаж продукції в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, рішення проблем, зв'язаних з відвантаженням готової продукції.

польща зовнішньоекономічний експорт

Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту ЗЕД

Сектор організації збуту (СОЗ). У його функції входить пошук платоспроможних споживачів, пророблення бартерних угод, організація дилерської мережі, технологічні прогнози і дослідження галузевих тенденцій, розробка основних елементів стратегії маркетингу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Сектор оформлення і контролю відвантаження (СО і КВ). Функції: оформлення документів на відвантаження (наказ, накладна, пропуск), декларування вантажів, забезпечення контейнерного відвантаження.

Сектор дослідження ринку, виставок і реклами. Його функції: аналіз і прогноз зміни ринку металопродукції; вивчення конкурентів, вивчення сфери використання продукції заводу; надання рекомендацій; робота з організації усіх видів реклами; організація участі у виставках і ярмарках.

Така структура покликана служити основної стратегії: реалізувати вироблену підприємством продукцію на зарубіжних ринках.

В штаті департаменту ЗЕД працює 22 особи.

За ознакою взаємодії секторів департамент ЗЕД має дивізіональний тип структури управління.

Дивізіональна структура має переваги й недоліки.

Переваги:

- швидка пристосовуваність до змін у зовнішньому середовищі;

- децентралізація управління: кожний дивізіон здійснює весь цикл господарської та управлінської діяльності;

- зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація;

- націленість на якнайшвидше досягнення кінцевого результату.

Недоліки:

дублювання функцій управління в кожному відділі;

зростання витрат на управління;

- можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію;

- тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію.

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не лише від технічного оснащення виробництва, наявності новітніх технологій, дотримання світових стандартів якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження ефективних механізмів просування товарів на зарубіжні ринки, а й від мотивації працівників департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Мотивація працівників - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спря мовують цю діяльність на досягнення певних цілей [7, с. 259].

Основна мета мотивації працівників департаменту ЗЕД – це отримання максимальної віддачі від використання трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства, як на зовнішньому ринку та і підприємства в загалом.

З’ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться перед усім про процес, який відбувається в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб.

Мотивація працівників департаменту ЗЕД відіграє важливу роль у роботі підприємства і дає можливість підприємству:

- не втратити потенційний прибутку;

- скоротить плинність кадрів;

- ефективно управляти людськими кадрами;

- підвищить якість виконання роботи;

- забезпечить максимальну віддачу від працівників.

Для того, щоб організувати персонал департаменту ЗЕД необхідна ефективна система мотивації, тобто створення підприємством у працівників стимулів до праці і заохочення їх працювати з повною віддачею для досягнення особистих і підприємницьких цілей.

Для забезпечення більш ефективної роботи працівників департаменту ЗЕД необхідно застосовувати такі види мотивації, як матеріальну, трудову і статусну.

Матеріальна мотивація — це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя.

Матеріальна мотивація трудової діяльності підприємства в свою чергу, поділяється на такі чинники а) рівня заробітної плати та її динаміки; б) наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості результатів праці; в) диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві загалом; г) структури особистого доходу; д) матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників департаменту ЗЕД.

Сучасна практика господарювання свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає. На поведінку людей у процесі діяльності все більше впливає трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо.

Безперечно, кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Кваліфіковані працівники департаменту ЗЕД відчувають самоповагу, самоствердження, коли результати їх роботи оцінюються високо як ним самим, так і суспільством. У цілому трудова мотивація пов'язана, з одного боку, зі змістовністю, корисністю самої праці, а з іншого — із самовираженням, самореалізацією працівника департаменту ЗЕД.

Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаною з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності підприємства яка вважається престижною, суспільно значущою. Проте є й інший бік статусної мотивації, оскільки статус людини визначається не тільки її місцем у штатному розписі. Людині властиве прагнення до лідерства у колективі, до якомога вищого неофіційного статусу. Тому “підтекст” статусної мотивації часто пов'язаний із прагненням людини бути визнаним фахівцем своєї справи, неофіційним лідером, користуватися авторитетом [7, c. 284].

Тому, для того, щоб покращити роботу департаменту зовнішньоекономічної діяльності, керівникам необхідно застосовувати всі вище зазначені види мотивації, дані види мотивації заохочують працівників департаменту ЗЕД до кращої роботи всього підприємства.

Таким, чином, мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями. Треба забезпечити такі умови, за яких працівник буде прагнути безперервно розвивати свої здібності та реалізувати їх на практиці. Використання цих мотивів призведе до покращення роботи підприємства, як на зовнішньому ринку так і а внутрішньому, що підвищить ефективність роботи підприємства в цілому і призведе до здійснення головної мети підприємства – результативність роботи та прибутковість діяльності підприємства, яке займається ЗЕД.

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

Розглянемо методику складання кошторису витрат експортного контракту поставки 1000 т канату стального (діаметр 29 мм) за наступних умов:

- вартість одиниці товару, включаючи пакування (т) – 2340 дол. (18 720 грн.);

- виробничі витрати – 14 400 грн.;

- доставка в порт відправлення – 500 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна – 100 грн.;

- вартість доставки на борт судна – 150 грн.;

- фрахт до порту призначення – 150 грн.;

- доставка на склад покупця – 50 грн.;

- страхування вантажу – 50 грн.

Митні збори становлять 0,2% від митної вартості товару, мито – 10%, ПДВ – 0%.

Кошторис складається за базовими умовами постачання за контрактом на CIF („вартість, страхування і фрахт”). За цією умовою зобов’язання продавця доповнюються страхуванням морських ризиків та оплатою послуг з транспортування товару, а також доставку вантажу на борт судна та на склад покупця.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

- доставка на борт судна:

- оплата страховки:

- фрахт до порту призначення

- доставка на склад покупця

Загалом витрати експортера збільшилися :

Таким чином, витрати експортера (МК “Азовсталь”) складають 17 370 640 грн.

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Розрахуємо економічний ефект за базових умов постачання FOB („порт відвантаження”). За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

Загалом витрати експортера, включаючи виробничі витрати:

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Таким чином, перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF).

Отже, МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.

2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Проект договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності (надалі – зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним партнером) розробляється у відповідності з положенням “Про типову форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., № 20.

Положенням рекомендована така структура зовнішньоекономічного договору (контракту):

а) суттєві умови:

назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;

преамбула;

предмет договору (контракту);

кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

базисні умови постачання товарів (приймання-здавання виконаних робіт чи послуг);

ціна і загальна вартість договору;

умови платежів;

умови здавання (приймання) товарів (робіт, послуг);

упаковка та маркіровка;

форс-мажорні обставини;

санкції та рекламації;

урегулювання заперечень у судовому порядку;

місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

б) додаткові умови:

страхування;

гарантія якості товарів;

залучення субвиконавців (субпідрядників) договору, агентів, перевізників;

визначення норм навантаження (розвантаження);

передача технічної документації на товар;

збереження торгових марок;

порядок сплати податків, мита, митних зборів;

кількість підписаних примірників договору (контракту);

порядок внесення змін та доповнень у договір (контракт);

інші застереження.

Проект контракту на поставку канатів стальних (діаметр 29 мм) між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) наведений у додатку А.

Висновки

В курсовій роботі надана економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України. Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення, є сусідом України. Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації. Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею. У 1999 році Польща приєдналися до військово-політичного блоку НАТО та у 2004 році приєдналася до Європейського Союзу. Головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту.

Основними факторами, що обумовили зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту між Польщею та Україною в 2009 році, стали наслідки світової фінансової кризи, падіння попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон’юнктура, пов’язана з коливаннями курсів злотого та гривні.

В курсовій роботі надається пропозиція експортувати з України в Польщу чорний метал. Дана продукція займає 1-е місце у статтях експорту України в Польщу (273,6 млн. долл. – у 2009 році, 847,2 млн. долл. – у 2008 році). Зовнішньоторговельні партнери – ВАТ “МК” Азовсталь (Україна) та Протект Корп. (Польща).

Мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями.

Перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного