Теория Z Вильяма Оучи
Мнстерство освти та науки кра
Ки
Кафедра менеджменту
Реферат на тему:
ДТЕОР
Я Z ОУЧ
- НАЙМОДН
ША КОНЦЕПЦ
Я ОРГАН
ЗАЦ
п ВИРОБНИЦТВА ТА
Б
ЗНЕСУ 80-Х РОК
В ХХ СТ.Ф
Ки
У 1974 р. Ричард Джонсон Вльям Оуч з Graduate School of Busness Стенфордського нверситету опублкували статтю "Made n Amerca (under Japanese management)" ("Зроблено в Америц ( пд кервництвом японцв)") у журнал Наrvard Busness Revew. Стаття починалася з констатацÿ зростаючого розриву продуктивност прац в японських американських компанях наступному приклад :
На складальнй нÿ одн㺿 американсько
Цей факт мав шокувати американську аудиторю, тому що вн пдтверджував побоювання щодо можливого зниження конкурентноздатност американського виробництва.
Джонсон Оуч виршили повдати американцям про ще бльш непри
мн реч. Америка протягом всього двадцятого сторччя збергала першсть у сфер менеджменту. Американц завжди знаходилися в авангард його розвитку. Тому думка про те, що японськ менеджери змогли перевершити американцв не тльки в Японÿ, але й у самих Сполучених Штатах, у смдесят роки здавалася навть образливою. Джонсон й Оуч писали:
На завод корпорацÿ Sony у Сан-Дúго, штат Калфорня, близько 200 американцв працювало на нÿ збрки телевзорв з 17-и 19-дюймовим екраном, що нчим не вдрзнялася вд аналогчно
Джонсон Оуч задалися наступним питанням: якщо японцям дйсно вдалося випередити американцв у сфер менеджменту, то як причини цього чому американц повинн навчитися в японцв? Автори визнавали, що деяк елементи японсько
Джонсон Оуч вважають, що визначен аспекти японського менеджменту "нерозривно пов'язан з японською культурою" тому вдсутн в Америц. Дослдивши подбност розходження правлнських пдходв, вони видлили п'ять вдмнних рис японського пдходу до менеджменту, як можна розглядати як об'
кт для переносу на нший рунт:
1) Акцент на рус нформацÿ й нцативи знизу нагору;
2) перетворення вищого кервництва (топ-менеджменту) з органа, що вида
накази, в орган, що сприя
прийняттю ршень ;
3) використання середньо
4) прийняття ршень па основ консенсусу;
5) пдвищена вага до благополуччя спвробтникв.
Вднесення даних особливостей до специфки саме японського, не американського або захдного менеджменту, представля
ться досить спрним. Настльки ж спрним
твердження про те, що пдвищення продуктивност японських компанй, що працюють як у самй Японÿ, так за ? межами, обумовлено саме деякими, не всма названими факторами. Проте, робот Оуч незабаром перейшла з аналзу причин випереджального росту продуктивност прац в Японÿ до розгляду органзацÿ як мсця самодентифкацÿ як суспльного явища.
У 1978 р. Оуч в спвавторств з Альфредом Йегером, що також працював у Стенфордском нверситет, видав роботу "Type Z Organzaton: Stablty n the Mdst of Moblty" ("Органзаця типу Z: стабльнсть в мовах мобльност"), що з'явилася в журнал Academy ofManagement Revew. Вони пишуть:
Щоб забезпечити соцальну пдтримку, що
необхдною умовою громадського життя, суспльство традицйне спира
ться на родинн, дружн, церковн зв'язки. Як пдкреслював Мэйо, поява фабрично
ерунтуючись на сво
майже повним включенням працвника у виробничу органзацю, при цьому кервництво пклу
ться про особисте смейне життя кожного пдлеглого;
колективстським (а не ндивдуальним ) пдходом до роботи вдповдальност;
вкрай високим ступенем ототожнення ндивда з компанúю.
Ц характеристики, багато в чому,
результатом системи довчного наймання, характерно
Японськ компанÿ, що працюють у США, згдно Оуч Йегером, намагаються встановити там таку ж систему дентифкацÿ компанÿ працвника, як в самй Японÿ. Незважаючи на горезвсну любов американських робтникв до особисто
деальний тип Z по
дну
базову прихильнсть ндивдуалстичним цнностям з вираженою колективстською моделлю вза
модÿ. Вн одночасно задовольня
старим нормам припуска
задоволення потреби в причетност. Зайнятсть фактично довчна (незважаючи на те, що це не встановлено офцйно), плиннсть кадрв низка. Прийняття ршень здйсню
ться на основ консенсусу, причому часто спроби, спрямован на пдтримку ц㺿 "консенсусно
втори вважають, що органзаця типу Z може не влаштовувати деяких працвникв виявитися непридатною для органзацй деяких типв. Проте, там, де подбн органзацÿ ефективн, вони можуть заповнити вакуум, викликаний деградацúю соцуму. Як пишуть ц автори, "американське суспльство в цлому руха
ться вд високого ступеня залучення до низко
Вд органзацÿ типу Z до теорÿ Z
У 1981 р. Оуч опублкував свй бестселер про японський менеджмент "Theory Z: How Amercan Busness Can Meet the Japanese Challenge" ("Теоря Z: чим повиннен вдповсти американський бзнес на японський виклик"). Оуч звернувся до робт Дугласа Мак-Грегора Криса Арджириса для забезпечення теоретичного обрунтування сво¿ роботи. Перетворивши опис органзацÿ типу Z ау теорю Z, у новй книз Оуч свдомо акценту
звТязок з теорúю Х теорúю Y Мак-Грегора зауважу
, що вдношення до працвникв неминуче вдбива
ться на стил керування. Хоча книга Мак-Грегора була досить вдомою, найбльшим впливом користувалася не вона, робот Арджнрса. Посилаючись на його книгу Оуч пише:
рджирс затверджу
, що робоча мотиваця максимальна в тому випадку, коли кожен працвник переслду
власн цл, розвива
ться психологчно при цьому залиша
ться незалежним. Жорстке кервництво послаблю
мотивацю, затриму
психологчний рст обмежу
особисту волю. У рамках "теорÿ Y" безпосередн
кервництво може вдгравати позитивну роль лише в тому випадку, коли кервник довря
працвникам здйснювати сво
Органзацÿ типу Z, за твердженням Оуч, працюють краще, тому що вони вльн вд елементв úрархÿ бюрократÿ досягають у рамках власно
Згдно Оуч, основним фактором, що визначив псляво
нний економчний спх Японÿ, була прийнята система довчного наймання. Незважаючи на те, що система ця охоплювала сього близько 35 % японсько
За межами теорÿ Z, анти теоря Z японзаця
Робот Оуч викликала жвав дебати в американських академчних колах. Примром, Джордж У.
нгленд з Оклахомського нверситету, проаналзувавши теорю Z, охарактеризував се в такий спосб:
Пдхд теорÿ Z до проблем менеджменту, зводиться до того, що ключовим фактором пдвищення продуктивност пдпри
мства
залучення працвникв. Залучення працвникв великих японськ органзацÿ
наслдком внутршньо погодженого набору норм, практики поведнкових моделей, що рунтуються на довр тсних мжособистсних зв'язках. Для японських органзацй характерний довчний найм працвникв, механзми контролю, колективне прийняття ршень, колективна вдповдальнсть загальна турбота про загальну справу; се це пдсилю
ступнь трудово
Дал
нгленд намага
ться вдповсти на запитання, як саме теоря Z може бути застосована на бльшост органзацй у США, з рахуванням розходження культур Америки Японÿ. Як вн пише, "у Японÿ практичне застосування теорÿ Z вдповда
загальним соцальним нормам пдтриму
ться робочими органзацями й рядовими структурами.
ншими словами, це вид високо погоджено
"Теоря Z навряд чи може стати для американських компанй такою же нормою, як для компанй японських". Замсть того, щоб залучати американський бзнес до прийняття далеко
Отже,
нгленд вдкидав можливсть застосування теорÿ Z в США, але вважав, що книга Оуч да
бльш-менш точну картину того, що вдбува
ться в японських органзацях. Джерем Саллван з Вашингтонського унверситету не визнавав навть цього. На думку Саллвана, Оуч свдомо спотворив свй опис японсько
Колективне прийняття ршень (якщо феномен, описаний Оуч, взагал сну
) колективна вдповдальнсть
реакцúю (а не рвним
На думку Саллвана, Оуч не да
скльки-небудь точного зображення того, що вдбува
ться насправд в японських органзацях. Вн пише не про те, що вдбува
ться, але, скорше, про те, що, на його думку, повинне вдбуватися. Екстраполюючи результати свого аналзу, Оуч створю
теорю, що недостатньо обрунтована емпрично тому може принести американському бзнесов бльше шкоди, чим корист.
, нарешт, Саллван висловлю
сумнв щодо японських коренв теорÿ Z. Вн скорше схильний вважати ? плодом захдного мислення бачить ? джерела в працях Эмиля Дюркгейма. Саллван пише:
Теоря Z, супереч заявам Оуч, не може виникнути в умовах Японÿ.. Японськ фрми втлюють лише окрем ? частини й аспекти. Наприклад, для японських фрм край важливим
вза
мна довра..., ншою
Хоча книга Оучи "Theory Z: How Amercan Busness Can Meet the Japanese Challenge" стала бестселером про японський менеджмент, вона, проте, була сього лише одною книгою з тисяч книг статей на цю тему, що з'явилися на початку всмдесятих.
Резюме
Робот Оуч може розглядатися як одна з спроб мислителв, зайнятих вивченням захдного менеджменту, пояснити феноменальний спх японсько
мбцйна схема Оуч, покликана, стати панаце
ю для суспльства, з рахуванням стрмкого росту безробття в 80- рр., представлялася ще бльш нереальною.п