Скачайте в формате документа WORD

История Крыма

Крим у перод нового часу.

Для кожно

При

днання Криму до Росÿ позитивно позначилось на стан кра

Крим особливо Севастополь дуже постраждали вд Кримсько

мперськ реформи 60-тих рокв Х

Х ст. сприяли розвитку капталстичних вдносин, особливо у сльському господарств. Протягом 1869 - 1875 рр.. було проведено залзницю з Харкова до Севастополя, що прискорило економчний розвиток Криму. В 1913 р. на долю сльського господарства припадало 55%, в промисловост основними галузями булиа борошномельна, тютюнова, консервна ; в Криму було два потужних заводи : металургйний у Керч та суднобудвельний у Севастопол. Крим був найбльшим постачальником сол для мперÿ : за рк тут видобувалось 300 тис. тон сол, яку на пвнч вивозили чумаки.

Протягом Х

Х ст. вдбувався активний розвиток культури : у 1812 р. в 7 км вд Ялти Стевен заклав вдомий Нктський ботанчний сад, у 1908 р. було створено пвденний вддл Пулквсько

На початку ХХ ст. в Криму почали зТявлятись перш соцал-демократичн органзацÿ. Рвень рбанзацÿ був дуже низьким (13%), тому пролетарÿв було небагато. Комунсти керувались в-основному на солдат матросв Чорноморського флоту. Пд час Революцÿ 1905 Ц 1907 рр.. серед матросв вибухнули повстання, що ввйшло в сторю яка Очаквське. В жовтн 1905 р. команда крейсера Очакв на чол з лейтенантом Шмдтом зрештувала офцерв крейсеру, вибрала делегатв до Ради матроських, солдатських робтничих депутатв, встановила звТязок з повстанцями флотсько

Псля Революцÿ розгорнули свою дяльнсть дрбнобуржуазн татарськ полтичн партÿ та органзацÿ, що висували гасло Крим для кримцв. Напередодна

свтово

Крим. ПамТятки культури.

Вс памТятки культури Криму епохи нового часу можна роздлити на вйськов памТятники, архтектурн споруди ата музе

Севастопольськ памТятки вйськовим дям переважно повТязан з Кримською вйною 1853 - 56 рр.., особливо з Севастопольською обороною 1854 - 55 рр.. Це, по-перше, памТятники вйськовим начальникам : адмралу Нахмову та нженеру Тотлебену. Перший споруджено з бронзи та гранту в 1898 р., вдбудовано Томським та АрефТ

вим у 1959 р. Другийа по проекту Бльдерлнга встановив скульптор Шредер з бронзи та каменю у 1909 р., в другй половин ХХ столття вдновив скульптор Псаревський. Слд зазначити, що мсто повнстю було зруйновано протягом оборони Севастополя 1941 Ц 42 рр.. та окупацÿ 1942 - 44 рокв, тому вс памТятки, крм памТятника Затопленим кораблям, довелось вдновлювати. Цю споруду було зведено у мор в клькох десятках метрв вд берега з гранту та бронзи скульптором Адамсоном у 1905 роц. Також було споруджено памТятник росйському матросу Кошц з бронзи та гранту скульпторами Кейдуками та архтектором Петропавловським у 1956 р. к також памТятник геро

Архтектурна спорудиа переважно представлена палацами, розташованими на Пвденному берез Криму, також архтектурними спорудами Севастополя. Це, насамперед, Петропавловський собор, збудований у 1843 роц та Графська пристань 1846 р. - обидв ц памТятки збудован у стил пзнього ампру. Визначною спорудою

також будинок, в якому розмщений музей Чорноморського флоту, зведений архтектором Кочетовим у стил еклектики у 1895 р. Серед палацв Пвденного берега Криму найвдомшими

Воронцовський, або Алупкнський палац-музей, вадйський палац, Коре

Воронцовський палаца знаходиться в Алупц. Вн будувався протягом 1828 - 48 рр. Така тривалсть повТязана з тим, що над зведенням будвл працювало зовсм небагато крпакв, серед яких було 10 справжнх майстрв. Палац збудований з мсцевого камню дабазу, який за густиною в 2,5 разв бльший за грант. Архтектором палацу був Блор, вн обрав для свого творння псевдоготичний стиль, портал же зробив у мавританському стил. Палац склада

ться з 5-ти корпусв. Сама будвля двоповерхова, перший поверх представлений 9-ма парадними залами : коридором бля входу, кабнетом, втальнею, ситцевою кмнатою, блакитною втальнею, зимовим садом, парадною столовою, кмнатою для бльярду та ншими. Кмнати другого поверху не експонуються. Н пвдн розташован парадн сходи, по обох боках яких розмщен 6 фгура левв. Знизу зверху палацу величезн парки площею бля 40а гектарва з вльно переплтаючимися алеями, маленькими водоспадами, 3-ма озерами та екзотичними деревами. Безпосередньо поблизу палацу - сади кипарисв та магнолй. У верхньому парку - природн

нагромадження дабазових глиб (Ухаос). Зараз у палац знаходиться музей з колекцями меблв, посуду, живопису та книжок.

Великий блий вадйський палаца розташований у невеликому поселенн вадя в 3 км вд Ялти. Був збудований всередин пейзажного парку, що заклав садвник Петер у 1834 р., у стил неоренессансу архтектором Красновим у 1910 - 11 рр.. Будвля двоповерхова, всередин

3 маленьк подвр¢я (талйське, турецьке). До 1917 р. був тньою резиденцúю мператорсько

Юсупвський палац знаходиться в поселенн Коре

Палац Ластвкне гнздо розмщений на мис Ай-Тодор, на клька клометрв захднше Ялти. Вн був збудований в 1912 р. на вершин скел по проекту британського нженера Шервуда. Палац перенс 7-бальний землетрус в 1927 р., але вн майже не постраждав, якщо не рахувати зламаного нижнього балкону. Примщення слугувало читальною залою санаторю Перлина, але потм його використання заборонили через аварйну ситуацю. В 1968 р. почалось вдновлення памТятки. Пд фундамент будвл було пдведено монолтну залзобетонну плиту, сам палац був оточений антисейсмчними поясами. В 1971 роц палац прийняв свй початковий вигляд. Вн доводить нам, що архтектори початку ХХ ст. вже вмли використовувати будь-яке мсце площу для побудови таких величних споруд. Взагал, Ластвкне гнздо стало символом Ялти всього Криму. Палац зображу

ться на багатьох рекламних плакатах, сувенрах. Мльйони фотокарток з його зображенням розйшлись по свту. Ластвкне гнздо символзу

справжнй Крим в

днанн моря, повтря та земл.

Музе

Взагал в Криму знаходяться 6 музе

Картинна галерея Айвазовського знаходиться у його рдному мст Феодосÿ. Сам музей розмщений в колишньому будинку художника. Тут представлен його картини, на яких вн зображував морський пейзаж, що був любленим жанром його творчост, зокрема, його друга по значенню та поширенню картин Чорне море (перша, ДевТятий ва, знаходиться в Державному Росйському музе

В Ялт знаходиться будинок-музей Ч

хова, в якому письменник провв чотири трагчн, але повн дейного спрямування роки свого життя. В 1898 р. Антон Павлович при

Музей Серге

ва-Ценського знаходиться в будинку письменника в Алушт - мст, в якому вн проживав з 1905 р. Тут вн створив сво

Як ми бачимо, памТятки культури епохи нового часу зовсм вдрзняються вд памТяток попереднх епох : курганв, фортець, стародавнх мст. Це поясню

ться новими вдкриттями, нтелектуальними та технчними досконаленнями при зведенн побудов, новими героями (реальними, не мфчними) - письменниками, во