Програма корекц�� шкльно� тривожност у пдлткв

Програма корекцÿ шкльно

Мета: зниження в пдлткв рвня шкльно

Завдання:

1. Зниження тривожност та скутост школярв.

2. Формування в чнв ври у сво

3. Розширення можливостей школярв, формування в них необ­хдних знань, мнь навичок для пдвищення результативност шкльно

4. Формування адекватно

5. Формування розумння моблзуючо

6. Розвиток мння контролювати рвень тривожност.

7. Пдготовка вчителв батькв до виконання ними завдань ко­рекцÿ.

Предмет корекцÿ: емоцйна сфера пдлткв.

Методи корекцÿ: гротерапя, проективний малюнок, психо-гмнастика, методи поведнково

Засоби корекцÿ: гри, вправи, бесди, прийоми негрового типу, спрямован на зниження рвня тривожност.

Очкуван результати: зниження рвня тривожност, пдвищен­ня самооцнки, розвиток комункативних здбностей.

Етапи корекцÿ:

I. Дагностичний.

II. Настановний.

. Корекцйний.

IV. Етап оцнки ефективност корекцйного впливу.

. Дагностичний етап

Мета: дагностика особливостей розвитку пдлткв; виявлен­ня параметрв, що потребують корекцÿ; формування загально

Корекцйна робот з пдлтками проводиться шкльним психо­логом (на баз школи) або практичним психологом (на баз ншо

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству з класом проведенню тестуван­ня на виявлення пдлткв з пдвищеним рвнем шкльно

Заняття 2

Заняття присвячене ндивдуальному знайомству з пдлтками, рвень шкльно

Наприкнц заняття чнев пропонують завдання на визначення його самооцнки (Експериментальне дослдження самооцнки осо­бистост).

Заняття З

Заняття передбача

ндивдуальну бесду з метою не тльки виявлення основних факторв, що сприяють пдвищенй тривож­ност пдлтка, й можливост

Вправа «Не подоба

ться — подоба

ться»

Психолог просить пдлтка подлити чистий аркуш паперу на дв половини й записати вдповд на запитання:

1) що мен не подоба

ться у школ;

2) що мен не подоба

ться вдома;

3) що мен не подоба

ться взагал в житт.

Вдповд на ц запитання чень запису

в вй частин аркуша. Псля цього пропонують серю позитивних запитань, вдповд на як записуються в правй частин аркуша:

1) що мен подоба

ться у школ;

2) що мен подоба

ться вдома;

3) що мен подоба

ться взагал в житт.

Пдлтки розповдають спочатку про те, що

Дал школярев пропонують тест Виявлення типу темперамен­ту (Айзенк).

Заняття 4

Дане заняття заключне на етап дагностики.

Спочатку пдлтков пропону

ться Методика дагностики мжособистсних вдносин Т.Лр для виявлення типу вдносин, що перева­жа

у малих групах. Потм проводиться бесда, мета яко

II. Настановний етап

Мета: викликати бажання вза

модяти та спвпрацювати з пси­хологом, внести змни у сво

життя; зняти стан тривоги, страху, скутост; пдвищити впевненсть у соб й розкутсть.

Настановний етап припуска

зняття стресу, напруженост та скутост в пдлтка шляхом розслаблення, тобто опануван­ня чнем методв релаксацÿ. Цей етап важливий також тим, що повинен становити повну й абсолютну довру школяра до психолога, закрпити вру в те, що позитивн змни в житт можлив й до них потрбно прагнути.

наступний важливий пдсумок даного етапу — встановлення доври та вза

морозу­мння мж членами групи, зняття емоцйно

Заняття 5

Заняття присвячене знайомству школярв мж собою.

навть якщо пдлтки знайом — це можливсть по-новому глянути один на одного. Школяр сдають у коло. Психолог поясню

чням, що вони разом будуть зустрчатися на спецальних заняттях, як не схо­ж на шкльн роки. На заняттях будуть грати, малювати, длитися сво

Учасники групи ознайомлюються з правилами групово

1. часть у вправах, грах та нших видах дяльност — добро­вльна.

2. Слухати товаришв потрбно мовчки, не перебивати й не ко­ментувати.

3. Критикувати вчинок, не людину, причому в дуже м'якй форм, бажано з конкретною порадою даному часни­ков групи.

4. Говорити тльки те, що дума

ш вдчува

ш сам, не пере­фразувати думки нших.

5. Не обговорювати поза групою те, що вдбува

ться в нй.

 

1. Гра «Знайомство»

Мета: можливсть вийти з власного «Я», подивитися на себе по-ншому й у перспектив стати ншим.

Кожному часников групи пропонують назвати себе власним або вигаданим м'ям, тльки назване м'я фгуруватиме у сплкуванн. Вибр мен говорить про те, як пдлток сприйма

сво

Я.

 

2. Малювання на тему «Мо

м 'я»

Мета: невербальне символчне вираження змсту обраного мен.

Псля того, як с часники групи назвали сво

 

3. Рухлива гра «Море хвилю

ться»

Мета: визначення емоцйного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з часниками групи; створення позитивного емоцйного фону; корекця нетерплячост.

Група обира

ведучого, який поверта

ться спиною до нших вимовля

слова: «Море хвилю

ться раз». На рахунок «три» школяр повинн завмерти в незвичайнй поз. Ведучий по черз пдходить до кожного часника гри, включа

його й намага

ться вдгадати, кого й у якому емоцйному стан вн зобразив. Потм кожен гравець сам поясню

, що вн хотв зобразити. При цьому група обов'язково ана­лзу

виразн невербальн засоби передач образу (ммка, погляд, жести, положення тулуба, стиснут кулаки тощо), оцню

наскльки вдалим був цей вибр. Гра вчить розрзняти й читати емоцйний стан нших людей, адекватно передавати свй стан. Гра також коригу

нетерплячсть, вихову

стримансть. Кервников групи варто звер­нути вагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зля­каних тварин зображували часники групи.

 

4. Вправа «Слуха

мо себе»

Мета: розвиток здатност до релаксацÿ, мння слухати себе й визначати свй настрй; мння дагностувати емоцйне самопо­чуття часникв групи.

Школярам пропонують ссти в зручнй поз, заплющити оч, розслабитися й прислухатися до себе, нби зазирнути в себе, й по­думати: що кожний вдчува

, який у нього настрй. Через клька хвилин с часники групи по черз розповдають, не розплющую­чи очей, про те, як вони почуваються який у них настрй. Вправа да

змогу дагностувати емоцйне самопочуття пдлткв, сприйнят­тя ними форм методв роботи групи.

 

5. Вправа «Подаруй смшку»

Мета: навчитися знмати скутсть обличчя за допомогою смш­ки, пдтримувати смшкою, бажати добра навколишнм; створити пдтримувати позитивний емоцйний фон; сувати страхи.

Психологов варто пояснити пдлткам значення смшки у житт та самопочутт людини. Напруження м'язв не тльки вдобража

, й форму

поганий настрй, тому, негативн емоцÿ. Мають бути напруженими тльки т м'язи, що необхдн, вс нш повинн бути розслабленими. Цлком розслаблена людина стира

вс негативн емоцÿ. смхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружен 17 м'язв, в смшц — 7. Фзологчний смх — це вбраця й масаж, що знмають напруження. смшка покращить настрй вам навко­лишнм, для смшки шукайте приводу, провокуйте смшку.

Ус часники групи беруться за руки дарують один одному смшки: кожен пдлток поверта

ться до свого сусда праворуч або воруч, побажавши йому чогось гарного, смха

ться. Той у свою чергу посмха

ться наступному сусдов т.д.

Кервник групи цкавиться враженнями школярв вд заняття, дяку

груп за роботу й запрошу

на наступну зустрч.

Заняття 6

1. Релаксацйний комплекс «Контраст»

Мета: навчання методв релаксацÿ, зняття вдчуття тривоги, хвилювання, емоцйного напруження.

Найпростший спосб вдпочити поляга

в тому, що спочатку напружують втомлюють м'язи, потм рзко розслаблюються.

1 частина комплексу

- Зобразть нудьгуючих людей: руки покладть на колна, кист вльно опустть, корпус нахилений перед, голова опущена. Заплющте оч. Вдихнть носом вльно та неглибоко. Видихнть, звер­таючи вагу на сво

- Зосереджу

мо вагу на ногах. Пднмть пальц й напружте м'язи нг. Тльки нг! Напружте м'язи нг— ще й ще— знмть напруження. Напруження на вдиху, релакс на видихов.

- Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м'язи стегон тазу— вдих, при цьому живт тягу

ться й опускаються ребра. Тримайте в напруз м'язи до втоми. Пд час видиху розслабтеся. Повторть.

- Переходимо до мускулатури плечового пояса. Пднмть плеч якнайвище, напружте

-  Закиньте голову назад до почуття напруги — на видиху опустть голову на груди. Ще раз.

- Тепер — руки. Стиснть кист в кулаки. Вдпочиньте. Напруж­те м'язи рук. Розслабтеся.

- Заплющте оч, стиснть губи, стиснть зуби — розгладьте ваше обличчя.

2 частина комплексу

- Тепер ся ваша мускулатура розслаблена, оч заплющен. важ­но внутршнм поглядом перегляньте вс групи м'язв. Ваш ноги, ту­луб, плеч, руки, обличчя — с м'язи тла при

мно розслаблен.

- Ви вдпочива

те.

- Ви вдчува

те при

мне вдчуття спокою.

- Ви спокйн, абсолютно спокйн.

- У вас гарний настрй.

- Ви спокйн й певнен у соб.

- Побудьте в цьому при

мному стан спокою.

3 частина комплексу

- Ви добре вдпочили. Настав час вдновити активнсть муску­латури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих — видих. Я буду рахувати вд 10 до 0, з кожною цифрою почуття свжост й бадьо­рост стане охоплювати вас се бльше й бльше.

- Пднмаючи носки, напружте м'язи нг на вдиху. Видих. По­рухайте ногами. Ви вдчува

те сили у ногах. Десять.

- З невеликим зусиллям напружте м'язи стегон тазу. Хвиля свжост охопила весь ваш тулуб. Прогнться. Дев'ять.

-

з задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах — вдчуття бадьорост й свжост. Знизайте плечима ще. Всм.

- Зробть клька рухв головою вгору-вниз, воруч-праворуч. При

мне вдчуття м'язв тла, що рухаються. См.

- Порухайте руками, злегка стиснть кист в кулаки. Шсть.

- Напружте губи, зуби. Оживть м'язи обличчя. П'ять.

- се ваше тло вдчува

потребу в рус. Ви бадьор й повн сил. Зробть розминальн рухи всма частинами тла. Чотири.

- се ваше тло наповнене свжстю. Три.

- Пдведться, станьте навшпиньки. Два.

- Потягнться руками верх. Один.

- смхнться, розплющте оч. Нуль.

- Як ви почува

теся? Подлмося враженнями.

 

2. Жестов етюди

Мета: навчитися кращого розумння часникв групи, передач сво

Насамперед, кервник група поясню

пдлткам, що жест — це важливий знак сплкування. Вн допомага

точнше зрозумти мов­ця. Кожен часник групи одержу

завдання передати жестами, без допомоги ммки й мови, певну ситуацю.

Так, один часник групи показу

жестами закнчену ситуацю, включаючи в не

Наступне завдання — показати колр жестом. Кожен часник по черз зображу

свй люблений колр жестами, вс нш вдга­дують. При цьому не можна показувати на предмети подбного кольору.

3. Бесда «Наш страхи»

Психолог запиту

школярв, як емоцÿ для них непри

мн. Пдлтки перелчують негативн емоцÿ якщо не називають страх, психолог нагаду

чням про нього. Коротко обговорюють­ся особливост емоцйного стану, фзологчн вдчуття, що ви­никають пд час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тлу тощо). с разом згадують фразеологзми, пов'язан з по­чуттям страху.

 

4. Малювання на тему «Мй страх»

Псля бесди психолог просить дтей подумати, чого вони бльше за все бояться, й намалювати свй страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'

кта стра­ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнкв довершене, пдлтки по черз коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Псля цього кервник групи пропону

школя­рам розрвати аркуш з малюнком на дрбн шматочки говорить про те, що тепер кожен з них перемг свй страх, що

5. Вправа «Слуха

мо себе»

6. Вправа «Подаруй смшку»

Треннгове опанування чнями проблемно-виршально

Дане дослдження представля

собою треннгову систему роботи з пдлтками. Формування звички до аналзу сво¿ поведнки та навчання стратегÿ прийняття ршень проходить у вигляд дис­кусÿ гри. Даний треннг допомага

створити в чня схему, за якою можна представити модель розв'язання проблемно

1. Сформувати проблему.

2. Зазначити с можлив ршення.

3. Зазначити наслдки сх цих ршень.

4. Зазначити наявн ресурси, необхдн для виконання дй.

5. Прийняти ршення.

6. Виконати дю.

Навички самоналзу та прийняття ршень формуються внаслдок свдомого тренування. Вони допомагають будувати конструктивн вза

­мовдносини, продуктивно сплкуватися з ншими людьми.

Слд зазначити й те, що дана методика вчить дитину поратися з стресовими ситуацями та допомага

долати тривожнсть, яка у пдлтка породжу

ться станом невизначеност: «Що робити?» А це дуже важливо в систем роботи щодо збереження та змцнен­ня здоров'я, формування навичок здорового способу життя.

Зупинимося детальнше на проблем тривожност. Причини виникнення шкльно

Важливо визначити шляхи допо­моги пдлтку, оскльки тривожнсть знижу

можливост дитини, спхи в ? дяльност, гальму

розвиток особистост.

 

Д

АГНОСТИЧНО-КОРЕКЦ

ЙНА ГРА «СОН

К ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ (С.П.Д.)»

Гра «С.П.Д.» використову

ться пд час ндивдуально

Основою треннгу

гра «С.П.Д.». Для проведення гри необхд­ний ндивдуальний набр основних елементв (див. малюнок), у який входять:

1.

грове поле. Стандартний аркуш паперу, зафарбований рвно­мрно вд блого до чорного.

2. Чоловчки. У набор пропонуються 2 чоловчки однаково

3. Велике коло. Це власне проблемне коло. Воно може особлювати одну велику проблему, може длитися на сектори, кльксть величина яких залежать вд клькост значущост тривожних ситуацй.

4. Сонк. Казковий явний герой, який допомага

визначити й виршити найактуальншу тривожну ситуацю з проблемного поля.

5. Мале коло. Це видлена з великого кола одна проблема, яку передусм необхдно виршувати за допомогою рзних прийомв.

6. Кольоров фломастери. Необхдн для видлення та кодуван­ня секторв на великому кол, кодування механзму виршення на малому кол.

Д

АГНОСТИЧНА ФУНКЦ

Я ГРИ «С.П.Д.»

. Розмщення грового поля. Воно визнача

мсце тривожност на даний момент, ? важливсть актуальнсть:

1. Розмщення темного боку поля злва вд часника показу

, що тривожнсть пов'язана з минулим вже втрача

свою акту­альнсть (позиця №1).

2. Розмщення темного боку поля зверху свдчить, що дана проб­лемна ситуаця виклика

високу напругу чинить тиск на осо­бистсть та ? дÿ (позиця № 2).

3. Розмщення темно

4.  Розмщення темно

II. Розмщення великого кола проблем на гровому пол.

1. Важливе значення вдгра

, на якому боц грового поля роз­мщене велике коло проблем: на темному чи на свтлому.

• Розмщення на темному пол свдчить про атмосферу високо­го напруження, пдкреслю

складнсть проблем. Одночасно пдкрес­лю

активну позицю щодо виршення проблеми.

• Розмщення великого кола проблем на свтлому пол свдчить про адаптовансть часника до ситуацÿ, про вдносно пасивну по­зицю щодо змни ситуацÿ.

2. Просторове розмщення кола проблем пов'язу

ться з понят­тями: минуле, майбутн

, тиск зверху, зайве напруження знизу. Роз­мщення великого кола проблем на гровому пол, залежно вд позицÿ, показу

спввдношення стану тривоги, тривожност три­вожно

Ⲳ. Видлення на великому кол секторв.

Видлення на великому кол секторв вдповдно до тривожних ситуацй,

IV. Вибр чоловчка.

Ототожнення часника з одним з чоловчкв вдобража

сприй­няття себе в проблемних, тривожних ситуацях.

1. Якщо часник обира

чорного чоловчка — це свдчить про те, що вн пдсвдоме вважа

, що ситуаця пану

над ним. У такому випадку часник активний, але надто панку

.

2. Якщо часник обира

блого чоловчка— це свдчить, що пдсвдоме часник ника

пошуку виршення проблеми. Вн по­сда

пасивну позицю, при цьому прагне бачити себе в позитивно­му свтл.

V. Розмщення чоловчка на гровому пол.

Важливе розмщення чоловчка на гровому пол вдносно ве­ликого кола проблем, що свдчить про вза

мозв'язок часника з соцальним середовищем.

Розглядаються наступн позицÿ:

1. Справа вд проблемного поля — засвдчу

актуальнсть про­блем,

2. Злва вд проблемного поля — свдчить про постйне вдкла­дання виршення у майбутн

, про страх невпевненсть часника.

3. Зверху над колом проблем — свдчить про прагнення часни­ка витснити проблеми.

4. Знизу пд колом проблем — показу

, що часник постйно за­йнятий думками про те, як виршити проблеми.

5. На кол проблем зверху — вдобража

те, що часник постйно крутиться в кол, навколо бачить тльки проблеми не бачить шля­ху вивльнення з замкнутого циклу.

6. Пд великим колом проблем — часник прагне никнути ви­ршення проблем, прагне сховатися вд них. При цьому часник з часом адапту

ться до проблем до вдчуття тривожност, пов'я­заного з ними, одночасно вдчуваючи власне безсилля.

Якщо чорний чоловчок розмщений на темнй сторон правого поля — це свдчить про видлення чорного фону злиття з ним об'

кта. Така позиця пдкреслю

проблемнсть ситуацÿ, але гово­рить про активнсть суб'

кта щодо виршення проблем.

Якщо блий чоловчок розмщений на блй сторон поля — це злиття свдчить про пасивнсть ситуацÿ, про пасивну позицю час­ника, про затримку розвитку проблемно

VI. Сонк.

«Сонк» допомага

визначити проритетний напрямок дяльност суб'

кта, часника гри. Вибр, зроблений «Сонком», пдтверджу

рейтингову значимсть проблеми. Тут важливо порвняти: чи збга

ться рейтинг сектора з вибором «Сонка». Збг пдтверджу

свдомлення значимост проблеми;

VII. Мале коло.

Манпуляцÿ з малим колом активзують часника гри на ршуч дÿ, дають вихд накопиченим емоцям. Мале коло да

змогу вид­лити, виокремити проблемну ситуацю з великого кола проблем цлеспрямовано з нею працювати.

ОР

кНТОВН

БЕС

ДИ З П

ДЛ

ТКАМИ

Бесда «Настрй»

1. Що означа

«добре почуватися»?

2. Як ти дзна

шся, який у тебе настрй?

3. Коли в тебе переважа

хороший настрй?

4. Вд чого твй нас грй псу

ться?

5. Як ти зараз почува

шся? Чому?

Бесда «Бажання»

1. Чого тоб найбльше хочеться?

2. Чи здйсненне це бажання? Чому?    

3. Що ти вдчуватимеш, якщо воно справд здйсниться? Чому?

4. Вд кого залежить здйснення цього бажання?

5. Чого ти найбльше не хочеш? Чому?

6. Що ти можеш зробити, щоб небажане не трапилося?

Бесда «Любов»

1. Що означа

«любити»?

2. Як пзнати людину, яка любить?

3. Кого ти любиш? Чому?

4. Хто любить тебе? Чому?

5. Як ти дзна

шся про те, що тебе люблять?

6. Чи любиш ти себе? За що саме?

7. Чим ти соб не подоба

шся?

8. Кого ти не любиш? Чому?

9. Хто не любить тебе? Чому?

10. Чи можна прожити без любов?

11. Чим вдрзняються почуття прихильност, симпатÿ, товарись­кост, закоханост, любов?

 

Бесда «Час життя людини»

1. Як ти гада

ш, до якого вку ти доживеш?

2. Що важливе сталося з тобою, коли ти був маленьким? З Що цкаве вдбулося з тобою сьогодн?

4. Як при

мн (непри

мн) подÿ можуть статися з тобою:

• Найближчим часом?

• Коли закнчуватимеш школу?

• Коли будеш дорослою людиною?

• Коли станеш старим?

Бесда «Цннсть життя»

1. Чи задоволений ти сво

2. Що в житт для тебе найдорожче?

3. Чи

в тебе особист плани? Як саме?

4.  Що в житт залежить вд тебе?

5. Чого ти домгся власними силами?

6. Що необхдно для перемоги?

7. Чи хороша ти людина? Чому ти так вважа

ш?

8. Чим ти особливий?

9.  Чим ти схожий на нших?

10. Що ти зробив на совсть?