Создание и развитие Киевской Руси
1. Передумови творення схднословТянсько
2. Виникнення, становлення розквт Ки
2.1. ОбТ
днання земель племен схдних словТян.
2.2. Розвиток державност на Рус в першй половин Хст.
2.3. Соцально-економчний та державний лад Ки
2.4. Розвиток Давньорусько
2.5. Розбудова держави за Володимира Святославовича.
2.6. Хрещення Рус.
2.7. Завершення формування держави за Ярослава Мудрого.
3. Процес розпаду Ки
3.1. Феодальне роздроблення Рус.
3.2. Розпад Ки
Заключення.
Вступ
Понад одинадцять столть тому схдн словТяни створили свою першу державу. Лтописи та нш памТятки давньорусько
Джерелами вдтворення сторÿ Ки
1.
Передумови творення схднословТянсько
Схдн словТяни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обшир Схдно
Першим етапом творення держави у схдних словТян було утворення протягом VII - першо
Докорнною причиною творення держави у схдних словТян як у всх нших народв, було виникнення соцально неоднордного суспльства, тобто суспльства з приватною власнстю, майновою нервнстю, соцальним розшаруванням. Посилення руху населення (в ход торговельних звТязкв, во
н, перемщення сльського населення у мста), наростання соцально
Особливстю додатковим стимулом генезису державност у схдних словТян була загострена потреба в органзацÿ захисту вд зовншньо
Формування державного апарату стимулювала також перспектива отримання великих прибуткв вд великих торговельних шляхв у раз налагодження
Головними ознаками снування державност в ранньосередньовчному суспльств сучасн сторики вважають наявнсть влади, вдчужено
Першими ки
2.
Виникнення, становлення
розквт Ки
2.1. ОбТ
днання земель племен схдних словТян.
Отже, слово Русь виникло не як етнонм, як полтична назва державного обТ
днання, яке спочатку обТ
днувало лише полян, древлян, дереговичв та чернгвську частину сверян. В останнй чверт
Х ст. влада ки
Виршальний крок на шляху до схднословТянсько
Князювання Олега в Ки
в (882-912) почалося згдно з свдченням Повст временних т з створення опорних пунктв центрально
Наполеглива дяльнсть Олега щодо створення держави дала добр наслдки: в останн роки його правлння у Ки
в влад князя пдкорялися поляни, льменськ словени, сверяни, кривич, радимич, древляни, лич, можливо, дулби й хорвати, також несловТянськ племнн обТ
днання - чудь меря.
В часи князювання Олега пожвавився економчний розвиток суспльства. Розбудовувався стольний град Ки
2.2. Розвиток державност Рус в першй половин Х ст.
Протягом першо половини Х ст. кивськ княз наполегливо й послдовно згуртовували у спльнй держав племнн княжння схдних словТян. Справу Олега, за свдченням Повст временних т, 912р. продовжив його наступник
гор. Вн знову при
днав до держави княжння личв древлян, що вдпали було псля звстки про кончину Олега.
На 40 рр. Х ст. припав новий спалах во
нно
Велик й мал вйни приносили славу й багатство князям старшим дружинникам. Водночас вони вдривали вд мирно
кдиний вдомий з топису син
горя - Святослав був ще хлопчиком, на князвський престол сла його дружина Ольга. Вона жорстоко придушила повстання древлян навесн 945р., штурмом здобувши
В часи Ольги розбудовувався, прикрашався змцнювався стольний град Рус. З князюванням Ольги можна повТязувати настання другого етапу в розвитков давньорусько
2.3.
Соцально-економчний та державний лад Ки
Могутня держава створила сприятлив умови для швидкого розвитку продуктивних сил. Господарський прогрес виявився у значному поширенн знарядь прац
Ки
Для державно-адмнстративного строю Ки
Лтописц зображують давньоруських володарв кнця
Х-Х ст., як типових дружинних князв. Певна рч радниками князя були лише старш дружинники: вони творювали й апарат правлння, судочинства та збирання данини.
2.4.
Розвиток Давньорусько
Недовге князювання у Ки
в сина Ольги Святослава (964-972) сповнене майже безперервними походами битвами. Пд час князювання Святослава Давньоруська держава була розширена й змцнена. Вн повернув до складу Ки
По тому, 968р., Святослав задав поразки Хозарському каганатов. Дал Святослав втрутився у вйну мж Взантúю й Болгарúю. Того ж таки 968 р. печенги раптово напали на Ки
Однак було б однобчно й неправильно розглядати Святослава виключно як завойовника. Святослав провв адмнстративну реформу, перед тим як вирушити в другий останнй похд до Болгарÿ. Старшого сина Ярополка вн посадив сво
Другий похд Святослава на Болгарю не мав спху. Повертаючись до Ки
ва Святослав загинув в бою з печенгами.
Мж його синами розпочалася боротьба за владу. Олег Володимир не бажали визнавати брат верховним князем. У свою чергу Ярополк виршив приборкати братв стати
диновладним володарем Рус. З цúю метою вн у 977р. вирушив з вйськом на Овруч. Олег програв йому битву
загинув. Володимир не став чекати поки Ярополк нападе на нього. Вн набрав вйсько з варягв в 978 рушив на Ки
2.5. Розбудова держави за Володимира Святославовича.
сторики характеризують державу часв Володимира як ранньофеодальну монархю. Це визначення значною мрою
мовним. Значення видатно
Якщо Святослав шукав слави у битвах, то його син Володимир - у мирнй розбудов держави. Близько 988 р. Володимир продовжив адмнстративну реформу батька, сунув вд влади племнних вождв, а на
За Володимира загалом завершився процес складання державно
Протягом
Х - першо
Князь докладав величезних зусиль до змцнення рубежв держави. Наприкнц Х ст. була створена величезна за розмахом (вали простягалися майже на тисячу км.) складна й розгалужена система валв, фортець, крплених мст, що мала захистити Русь вд печенгв.
Володимира можна назвати першим реформатором на Рус. Крм адмнстративно
Роки князювання Володимира в Ки
в дехто з сторикв назива
богатирською добою в сторÿ Ки
2.6. Хрещення Рус.
Вибр ври, зроблений 988 року князем Володимиром Святославовичем, не зда
ться випадковим. До взантйсько
Охрещення Володимира та його одруження на сестр взантйського мператора ввело ки
Навесн 990р. князь з молодою дружиною повернувся до Ки
ва й заходився насаджувати християнство. Руськ люди неохоче вдмовлялися вд ври батькв ддв. Тому християнзаця Рус розтяглася на клька столть. Але виршальний крок на тому шляху було зроблено.
Запровадження християнства на Рус мало позитивн наслдки. Воно змцнило авторитет владу князя, сприяло розбудов держави. Значний поштовх дала нова деологя пднесенню давньорусько
В часи князювання Володимира Святославича завершу
ться другий етап у складанн державност на Рус. Третй, заключний, етап припада
на роки правлння в Ки
в його сина Ярослава (1019-1054).
2.7. Завершення формування держави за Ярослава Мудрого.
Псля смерт Володимира, мж його синами Ярославом, Борисом, Глбом, Святославом Мстиславом, також пасербом Святополком розгорлася кривава боротьба за ки
У Ярослава, як в його попередникв, головним напрямком зовншньо
1048 р. король Францÿ Генрх
посватався до дочки Ярослава Анни. Шлюб був кладений, ймоврно, в 1049р.
нша дочка Ярослава - клизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда Суворого, а ще одна - Анастася побралася з горським королем Андрúм
. Все це принесло великий мжнародний авторитет Давньоруськй держав.
Придляючи щльну вагу зовншнй полтиц, Ярослав не забув про внутршн справи. Князь доклав багато зусиль для створення нових розбудови снуючих мст, насамперед Ки
ва.
Головним храмом держави, ? найбльш урочистою та високохудожньою спорудою став Софйський собор, збудований у 20-30 рр. Х
ст.
У часи князювання Ярослава завершилось будвництво Давньорусько
З мТям Ярослава повТязаний розквт давньорусько
За Ярослава Володимировича Ки
3.
Процес розпаду Ки
3.1. Феодальне роздроблення Рус.
Роздробленсть, що охопила Русь у Х
-ХⲲ ст., дстала назву феодально
Економчною основою тогочасного суспльства було натуральне господарство, що не створювало необхдних передумов для обТ
днання.
Передумовою розпаду Ки
Вже псля смерт Ярослава Мудрого (1054) Ки
Псля смерта ки
3.2.
Розпад Ки
До середини Х² ст. на територÿ колишньо
Тридцять пТять рокв (1146-1181) проходять в постйних змнах князв та майже безперервних вйнах за Ки
Ки
У першй половин ХⲲ в. Ки
Користуючись загальною панкою,
зробленою татарами в 1240 р. населення особливо мськ общини починають розбивати рамки князвсько-дружинного ладу. Земля, розкладаючись на окрем общини, що керуються сво
Заключення
Ки
Економчна та вйськова могутнсть, активн виступи на мжнароднй арен висунули ? в число провдних кра
Ки
Традицÿ Ки
Перелк тератури.
1. У
сторя кра
2. У
сторя кра
3. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. - 2-е изд. - К.: Лыбидь, 1991.
.