Скачайте в формате документа WORD

Экономическое чение Смита (Економiчнi вчення Смiта)

Черкаський iнститут економiки I права



Ф-т : Менеджмент безпеки бiзнесу


/h2>

/h2>

Контрольна робота

з предмету У Iсторiя економiчних вчень


на тему: Економчне вчення А. Смта





Виконав: ст. гр. МБЗ-1

Стецiв М.Я.




Львiв 2001 р.

дам Смт (172Ч1790) - видатний англйський економст мануфактурнного пероду. В його працях в працях його послдовника Д. Ркардо класична буржуазна полтична економя набула найвищого розвитку.

Народився А. Смт у шотландському мст Керколд в родин митного чинновника. Навчався в нверситетах Глазго Оксфорд, де вивчав флософю, тературу, сторю, фзику, математику. В 1751 р. був обраний професором нверситету в Глазго згодом очолив там кафедру морально

Наолюючи флософв-просвтителв, як за вихдний пункт сво¿ системи брали соцальну людину, Смт ставить перед собою наукове завдання ? комнплексного дослдження. В сво

Метод, який застосову

Смт, можна назвати дедуктивно-ндуктивним. Вн вда

ться до аналзу внутршнх закономрностей економчних явищ, як вивнча

, до опису

Трудове походження житт

вих благ змушу

людину приносити в жертву сво

дозвлля, свободу, спокй, тобто терпти певн тлесн й душевн тягар. Схильнсть до обмну, схильнсть мняти, вимнювати, обмнювати один преднмет на нший - одна з виршальних ознак людсько

Розвиваючи вчення основоположникв класично

Благотворнсть дÿ об'

ктивних законв не безумовна. Вона передбача

певн соцальн мови, саме Ч природну свободу людини, яка проявля

ться в можливостях кожно

У наступних концепцях - Ркардо, Сен-Смона особливо К. Маркса Ч ця друга сторона випала. В них залишилась лише об'

ктивна закономрнсть, що керу

поведнкою людини.

дею природного порядку Смт поширю

на дяльнсть держави. Вн виснтупа

прихильником економчного бералзму, вiльноi гри господарських сил, невтручання держави в економчне життя. Але разом з тим Смт визнанча

роль держави у виконанн нею таких функцй, як оборона кра

Розподл прац грош. Свою книгу Багатство народв Смт почина

з розподлу прац. Це не випадково, адже вна - економст мануфактурного пероду. На вдмну вд меркантилств, як вважали, що багатство породжу

ться обмном, фзократв, як пов'язували його з сльським господарстнвом, Смт чтко формулю

першоджерело багатства Ч працю. Вступ до сво¿ роботи вн почина

так: Рчна праця кожного народу становить первсний фонд, який доставля

йому вс житт

во необхдн предмети зручност, що споживаються ним протягом року складаються завжди або з безпосереднх продуктв ц㺿 прац, або з того, що одержу

ться в обмн на ц продукти у нших народв^. Але кльксть цих продуктв, продовжу

Смт, залежить вд клькост прац, що функцону

у виробництв, вд майстерност робтника, рвень яко

Зростання продуктивност прац в результат ? розподлу зумовлю

ться: 1) збльшенням вправност; 2) збереженням часу, який витрача

ться при пенреход вд одного виду прац до другого; 3) винаходом застосуванням менханзмв, як полегшують працю дозволяють одному робтников виконувати працю клькох.

Надаючи величезного значення розподлу прац, Смт, проте, не розумв його причин. Розподл прац у нього породжу

ться схильнстю до обмну. л...Схильнсть до обмну була тим, що спокон вку породило розподл працû. Але насправд не схильнсть до обмну породжувала розподл прац, а, навпанки,Ч розподл прац виступа

передумовою обмну.

Не можна погодитись з заявами дослдникв, як слд за Марксом зауванжували, що Смт змшу

розподл прац в мануфактур суспльств. Дйсно, Смт почина

аналз з поетапного розподлу прац в мануфактур по виробнництву голок через фаховий розподл, аналз економчних функцй класв вн виходить на суспльний подл прац. Так як у Смта саме можливсть обмну веде до розподлу прац, то ступнь останнього, пише вн, завжди повинна обнмежуватись розмрами ринку. Саме розвиток ринку, розвиток шляхв сполунчення сприяють тому, що промисли всякого роду починають природно длитись вдосконалюватись.

Розподл прац обмн передбачають наявнсть знаряддя обмну. Таким знаряддям у Смта виступають грош. Виникнення грошей Смт правильно рознгляда

як об'

ктивний процес, не результат домовленост виробникв. У сво

Визнаючи вс функцÿ грошей, Смт, проте, основною, визначальною назинва

функцю грошей як засб обгу. Грош вн назвав великим колесом обгу пдкреслив, що вони вдрзняються вд товарв, як обертаються за

Смт вважа

доцльним замну золот србла паперовими гршми для зденшевлення обгу. Найбльш придатними для ц㺿 рол вн вважа

банкноти. Зангальна сума паперових грошей не повинна перевищувати кльксть золотих србних грошей, як вони замняють. Регулювання клькост паперових грошей в обгу повинн здйснювати банки.

Теоря вартост. Перш за все слд зазначити, що Смт, як нш еконномсти, вжива

термн цннсть, не вартсть. Цннсть у нього ма

два знанчення: кориснсть можливсть придбання нших предметв. Перше вн назинва

цннстю в споживаннû, друге Ч цннстю в обмнû. Отже, мова йде про споживну й мнову вартсть. На парадокс води перлв Смт поясню

рзницю мж споживною мновою вартстю. Реч, що мають велику цннсть у спожинванн, зазнача

вн, часто мають невелику цннсть в обмн, навпаки. Нема нчого корисншого за воду, але за не

Для з'ясування основних правил, що визначають мнову цннсть товарв, Смт ставить виршу

три завдання: 1) визначити дйсне мрило мново

Х Мнову або природну цннсть товару Смт, як Петт, визнача

працею. Праця,Ч писав вн,Ч

дйсне мрило мново

На вдмну вд Петт, який вважав, що праця створю

вартсть лише в ганлуз виробництва золот србла, фзократв, як пов'язували цей процес з сльським господарством, Смт твердить, що праця

основою цнност у всх сферах виробництва. Вн говорить про рвноцннсть сх видв прац. Смт розрзня

квалфковану й просту працю зазнача

, що квалфкована праця в одиницю часу створю

бльш цнност, нж праця проста, неквалфкована.

У Смта переплелись дв точки зору на цннсть - суб'

ктивна об'

ктивна. Суб'

ктивна поляга

в тому, що, на його думку, робтники оцнюють свою пранцю як жертву, як позбавлення свободи вдпочинку. Разом з тим праця оцню

ться Смтом об'

ктивно як основа багатства. Проте саму працю вн не аналзу

як субстанцю вартост, зверта

основну вагу на мнову вартсть, тобто кльксну сторону вартост.

У трактуванн теорÿ вартост Смт не був послдовним. Вн заявля

, що трудова теоря справедлива лише для лраннього, примтивного суспльства. Коли ще праця не була подлена, вона могла служити основою для обмну.

З розвитком розподлу прац ситуаця змню

ться. По-перше, обмн ста

необхдним, тому що дозволя

одержувати потрбн товари. По-друге, як занзнача

Смт, багатство особи визнача

ться його можливстю одержувати пронекти чужо

Товаровиробник, обмнюючи свй товар на якийсь нший, одержу

, з^, власною оцнкою, бльше прац, нж вдда

. Те ж саме вдбува

ться з протилежною стороною. Тобто кожний часник обмну одержу

бльше прац, вдносно сво

Отже, перше з поставлених питань Смт виршу

однозначно. Основу цнност товару становить праця, речевлена в товарах, як одержують шляхом обмну на даний товар.

Як же виршу

Смт друге завдання, тобто питання про складов частини цни товару? На перший свтогляд, нелогчною

сама постановка такого питая. Дйсно, про як складов частини цни може йти мова, якщо вона визнанча

ться працею?

Справа в тому, що до цього Смт розглядав обмн товарв у простому тонварному виробництв, де виробники обмнюються працею, уречевленою в тонварах.

В мовах капталзму вдбува

ться обмн живо

Вс три види первсного доходу - заробтна плата, прибуток рента - манють

дину цннсну субстанцю - працю, речевлену в товарах, як одержують шляхом обмну. Слд мати на ваз,Ч писав Смт,Ч що дйсна цннсть всх рзних складових частин цни вимрю

ться клькстю прац, яку може купувати або яку може мати в розпорядженн кожна з них. Праця вимрю

цннсть не лише т㺿 частини цни, яка зводиться до прац, й тих частин, що приходяться на ренту прибуток.

Визначення цнност сумою доходв свдчить про те, що Смт, проявивши генальну непослдовнсть, заклав основи теорÿ факторв виробництва, яка в XIX ст. стала пануючою.

Щодо третього завдання, яке виршу

Смт, то воно зводиться до з'ясувая причин вдхилення ринково

Смт детально аналзу

фактори, як впливають на вдхилення ринковоi цни вд природно

Класи доходи. Смт прямо зазнача

, що три складов цни

види донходв трьох рзних категорй персонфкованих економчних функцй, що вдповдають трьом факторам виробництва: прац, капталу земл. Власники кожного з цих факторв утворюють вдповдн класи: найманих робтникв, пдпри

мцв землевласникв. Це основн класи суспльства,

Заробтна плата - це продукт прац, природна винагорода за працю. В умовах, коли виробник працю

власними засобами виробництва на сво

Смт визнача

нормальний рвень заробтно

Значну роль у встановленн заробтно

Прибуток у Смта ма

трудову субстанцю. Вн писав, що цннсть, яку робтники додають до матералв, зводиться... до двох частин, одна з яких опланчу

В даному раз прибуток виступа

як рзниця мж заново створеною вартстю заробтною платою. Тобто фактично мова йде про додаткову вартсть. А прибуток Ч це результат неоплачено

З прибутку Смт виводить процент як похдний прибуток. Величина пронцента його рух у нього слдують за величиною норми прибутку, яка з розвитнком промисловост - торгвл ма

тенденцю до зниження. Зниження норми прибутку, отже, процента Смт розгляда

як прояв економчно

Земельна рента у Смта Ч це плата за користування землею. п

Джерело ренти Смт визнача

по-рзному. Виходячи з позицй трудово

Проте рента вдрзня

ться вд нших цноутворюючих факторв: прибутку заробтно

к у Смта елементи фзократичного трактування земельно

Рзн трактування сут прибутку ренти не викликали у Смта сумнвв, вн використову

з рзною метою: то для пдтвердження тези про працю, як основне мрило вартост, то для аналзу розподлу реалзовано

Смт бачив вдмнност в родючост мсцерозcташуванн длянок земл аналзував пх вплив на величину ренти. Розгляда

вн також залежнсть ренти вд капталовкладень. Проте у Смта нема

розумння понять диференцйно

Вчення про продуктивну й непродуктивну працю. Смт, на вдмну вд попередникв, не обмежу

ться галузевим визначенням продуктивно

Смт визнача

продуктивну й непродуктивну працю не лише залежно вд того, де вона застосову

ться, й вд того, що вона виготовля

. В нього

два пдходи до визначення продуктивно

Другий пдхд у визначенн продуктивно

Визначення продуктивно

У Смта його вчення про продуктивну й непродуктивну працю займа

значне мсце, тому що вн з зростанням продуктивно

Такий пдхд Смта до визначення продуктивно

Каптал, Смта - це головна рушйна сила економчного прогресу. Пд капталом;а розумú запас продукцÿ, що приносить прибуток або за допомонгою якого: працею створюються нов блага. Запаси певно

Каптал вн подля

на основний оборотний. До основного капталу вн вдносить машини рзн знаряддя прац, промислов торговельн будвл, склади, будвл на ферм, покращення землû (розчистка, осушення, внесення добрив), людський каптал Ч капталзована цннсть придбаних корисних здбностей сх мешканцв або членв суспльства. Вднесення Смтом люднського капталу до основного правомрно виплива

з того, що каптал у ньонго - це виготовлен матеральн ресурси, здбност робтникв до прац також лвиготовленû за допомогою використання матеральних ресурсв.

Включення до основного капталу трудових навичок здбностей робтнникв здйснював ще Петт. Смт, оголошуючи здбност, навички капталом, робив висновок, що робтник, крм лзвичайно

Оборотний каптал у Смта склада

ться з грошей, запасв продовольства, запасв сировини напвфабрикатв, також готово

Подл на основний оборотний каптал Смт застосову

до будь-якого капталу, незалежно вд сфери його використання. Рзницю мж ними вн бачить в тому, що перший приносить прибуток, не вступаючи в обг не змнюючи власника, другий - приносить доход тльки за допомогою обгу змни власника. Основний каптал форму

ться поповню

ться за рахунок обонротного. Вн не може приносити доход без допомоги оборотного. Спвнвдношення мж основним оборотним капталом, пдкреслю

Смт, неоднаконве в рзних галузях виробництва.

Мету функцонування капталу Смт тракту

позасторично. Вн писав, що л

дину мету призначення як основного, так оборотного капталв становить збереження збльшення запасв, що призначаються для безпосереднього споживання.

Великого значення Смт надавав нагромадженню капталу. Це, по сут, основна дея прац Смта. Вн ставить завдання не лише дослдити природу причини багатства народв, й з'ясувати питання щодо зростання нацональнного багатства. Зростання... доходу капталу означа

зростання нацоннального багатства^. Отже, економчне зростання Смт пов'язу

не лише з зростанням доходу, й з нагромадженням капталу.

Нагромадження капталу у Смта

результатом ощадливост. Ощадливсть капталств збльшу

фонд, призначений для тримання продуктивних робтникiв. Збльшення числа останнх веде до зростання цнност, що дода

ться оброблюваним продуктам.

Рчний продукт нацÿ, робить висновок Смт, може бути збльшений лише за рахунок зростання клькост продуктивних робтникв пдвищення продукнтивност прац працюючих. Зростання продуктивност прац Смт пов'язу

з застосуванням машин, механзмв, що потребу

додаткових капталв. Вартсть засобв виробництва вн включа

як четверту частину в цну кожного окремо взятого товару окремого капталста. Що ж до вс㺿 товарно

Зауваження цлком слушне. Проте ця частка вдносно невелика порвняно з см рчним обсягом матеральних витрат ? можна не брати до уваги. Якщо з точки зору кльксно

Отже, рчний продукт прац земл кра

Роблячи пдсумок, слд зазначити, що заслуга Смта поляга

не лише в тому, що вн поклав початок систематизованому викладу полтично