Мария Монтессори

1.  Провдн положення теорÿ М.Монтессор.

2.  Дидактичний матерал М.Монтессор.

3.  Практика дитячих будинкв М.Монтессор.

4.  Пдготовка вчителя до роботи у будинках М.Монтессор.

5.  Застосування Марúю Монтессор методу педагогчного кування.

6.  Будинки дитини М.Монтессор.

7.  Методи, як застосовуються у будинках дитини:

а/а уроки:

-         стислсть;

-         простота;

-         об

ктивнсть;

б/ харчування;

в/ гмнастика мускульне виховання.

8.  Виховання вдчуттв.

9. Оцнка педагогчно

Маря Монтессор (1870 - 1952 г.г.) - видатний талйськийа педагог, яка створила нову педагогку, яка в свою чергунабула поширення в багатьох кра

Три провдн положення характеризують суть педагогчно

1.    Виховання повинне бути вльне.

2.    Виховання повинне бути ндивдуальне.

3.    Виховання повинне спиратися на дан спостереження за дитиною.

Забезпечення цих чинникв - найголовнша задача виховання в будинках дитини.

Спираючись на дан фзологÿ, антропометричн характеристики дтей вд 3 до 7 рокв, вк, який М.Монтессор визнача

як творчий, оскльки саме в цьому вц складаються змцнюються вс головн сили функцÿ органзму, педагог ставить задачу знайти засоби, щоб полегшити дитин ? складну внутршню роботу психчного пристосування, духовного зростання.

Свй метод М.Монтессора характеризу

як науковийЕ по сво

Технка методу Марÿ Монтессор витка

з природного фзологчного психчного розвитку дитини направлена на виховання м'язв, виховання вдчуттв розвиток мови.

У книз Метод науково

Педагог в Будинках дитини Марÿ Монтессор - спостергач експериментатор. Вн фксу

вс змни, як вдбуваються у фзологчному психчному розвитку дтей, повол направля

його, помчаючи паростки нового в житт дтей, в потрбних випадках приходить на допомогу.

Педагогчн де

Широке розповсюдження застосування знаходить дидактичний матерала М.Монтессор, вн ста

чбовим матералом не тльки в робот з дтьми, але й в пдготовц вихователв на численних курсах, так званих лмонтессорúвок.

Практик будинкв дитини М.Монтессор розповсюджу

ться не тльки в квроп, але в США, Канад,

ндÿ, Японÿ, набува

мжнародного значення.

У Укра

Н.Д.Лубенец пропагувала метод Монтессора в кра

У роки становлення радянсько

Хотлося б детальнше зупинитися на тих основних поняттях, як використовувала Маря Монтессор.

Наукова педагогка, - писала Монтессор, -а це щось невизначене. Про що лише говорять, але чого ще нема

а насправд. Можна сказати, що до самого останнього часу це була лише нту

Читаючи прац М.Монтессора можна зробити висновок про те, то пдготувати вчителя у дус експериментальних наук - задача не з легких. Коли вчитель знайомиться навть найдетальншим чином з антропометрúю психометрúю, створю

ться тльки штучний механзм, не бльше. Тобто, якщо пдготувати вчителя до експерименту таким шляхом, то все залишиться тльки в межах теорÿ. А у вчител потрбно виховати швидше дух, нж механчну майстернсть ченого, тобто напрям пдготовки повинен йти швидше у бк духу, анж у бк механзму.

Але недостатньо пдготувати вчителя, потрбно ще пдготувати школу.

Для того, щоб створити наукову педагогку, необхдно, щоб школа давала простр вльним природним проявам особи дитини, - в цьому поляга

стотна сторона реформи.

Нхто не стане стверджувати, що цей принцип вже змцнився в педагогц в школ. Деяк педагоги висувають де

Отже, пдготовка викладача повинна йти рука об руку з перетворенням само

Взагал, дуже важливо встановити метод, технку вд

Нема

сумнвв, що потрбно виходити не з яких-небудь догматичних переконань на психологю дитинства, з методу, який дав би дитин можливсть розвинути повну свободу. Лише тод можна буде спостергати безпосередн прояви його ндивдуально

Будучи асистенткою нверситетсько

На початку сво¿ роботи над недорозвиненими дтьми, з 1898 по 1900 рк, М.Монтессор почала застосовувати методи сво¿ теорÿ. Вона писала: Я вдчула, що методи, як я до них застосовувала, не мстять в соб нчого специфчного. Я переконана, що в них полягають тльки рацональнш принципи, нж що були в ходу ранше. Це вдчуття зробилося мо

ю кервною де

ю. Псля того, як я залишила школу для дефективних дтей, мало-помалу я дйшла переконання, що ц методи, якби вони були застосован до нормальних дтей, дали б дивовижн результати для розвитку

Пзнше М.Монтессор приступила до глибокого вивчення так звано

У тому ж дус висловлювався з цього приводу Сеген. Читаючи описи його терплячих спроб, М.Монтессор зрозумла, що на першому мсц його дидактичного матералу (як вн його застосовував) знаходиться духовний елемент. В заключенн сво¿ книги Сеген писав, що все досягнуте у вихованн може пропасти, якщо не буде для цього пдготовлений вчитель. На його думку, необхдно перш за все, щоб вчитель був красивий, володв при

мним голосом щоб вна найуважншим чином пклувався про свою зовншнсть робив все можливе, щоб викликати до себе симпатю у дтей. Окрем жести, вдтнки голосу вчителя, на думку Сегена, повинн бути розрахован з такою ж турботою, з якою це роблять велик драматичн артисти, тому що вн повинен пдкорити крихк адуш виховати в них любов до краси житт

радснсть.

На пдстав всього прочитаного М.Монтессор створила власний метод навчання читанню калграфÿ. пй вдалося навчити за допомогою нього деклькох недорозвинутих адтей з притулкв для божевльних читати калграфчно правильно писати настльки добре, що

Виправдавши на досвд свою вру в метод Сегена, Монтессор вдсторонилася вд активно

нженер Едуард Таламо, головний директор римського Суспльства дешевих квартир, запропонував М.Монтессор зайнятися органзацúю дитячих будинкових шкл (дитячих садв). Його задум полягав в тому, щоб збрати всх маленьких дтей ( у вц вд 3 до 7 рокв) мешканцв одного великого будинку, передати

7 квтня того ж 1907 року в квартал S-Lorenzo був вдкритий дитячий будинок. 4 листопаду в Рим був вдкритий ще один будинок дитини, але вже не в робочому квартал, в новому будинку буржуазного типу.

Хотлося б привести, як приклад, Регламент Будинку дитини:

л Римське суспльство дешевих квартир затверджу

в сво

му будинку Будинок дитини: у ньому можуть збиратися вс дти дошкльного вку смей мешканцв.

Головне призначення будинку дитини - в анаданн пклування дтям, якого батьки не можуть

У будинку дитини зверта

ться вага на виховання, ггúну, на фзичний етичний розвиток дтей шляхом вправ, як необхдн у а

При будинку дитини повинн знаходитися: кервник, кар наглядач. Заняття у абудинку дитини розподля

кервник.

У будинок дитини приймаються вс дти мешканцва у вц вд 3 до 7 рокв.

Батьки, як хочуть акористуватися будинком дитини, не платять нчого, але вони зобов'язуються виконувати наступн вимоги:

-         Посилати в певну годину сво

-         Виявляти аповагу шанування до вчительки всх осб, що перебувають при будинку дитини; адопомагати вчительц у вихован адтей. Не менше разу на тиждень матер можуть розмовляти з вчителькою, повдомляючи

З будинку дитини виключатимуться:

-         дти, що з'явилися брудними невмитими;

-         т, як являться невиправними;

-         дти, батьки яких не виявляють належно

Будинки дитини виршили багато суспльних педагогчних проблем, що здавалися ранше топчними; вони внесли свою частку в справу перетворення сучасного будинку: вони близько торкнулися важливо

У будинках дитини М.Монтессор застосовувала до нормальних дтей методи виховання недорозвинених. Вона писала: Якщо можлива паралель мж недорозвиненою нормальною дитиною, то саме в перод раннього дитинства, коли дитина, позбавлена передумов розвитку, дитина, яка ще не розвинулася, можуть бути до деяко

Дйсно, зовсм маленька дитина ще не ма

певнено

Маря Монтессор, слдуючи сво

Також вона радила кервнику школи збирати вдомост з бесд з матерями про абатькв

Але повернмося до методв, як застосовувала М.Монтессор в будинках дитини. Метод спостереження М.Монтессор включа

аметодичн спостереження морфологчного розвитку дтей. Основа цього методу - свобода чнв в

Головним нововведенням в меблюванн школи М.Монтессор стало скасування парт. Замсть них були замовлен широк столи н восьмигранних нжках, по

Дисциплна в свобод - ось ншийа важливий принцип будинкв дитини М.Монтессор. Поняття дисциплна в цьому випадку вдрзня

ться вд звичайно прийнятого. Раз дисциплна заснована на вол, значить, вона повинна бути активною. У будинку дитини М.Монтессор чня називали дисциплнованим, коли вн умв володти собою вльно розпоряджатися собою, слдуючи тому або ншому житт

вому принципу. Там дитина вчилася рухатися, не сидти нерухомо, таким чином, вона готувалася не до школи, до самого життя. Тобто з дитини вироблялася людина самостйна така, що легко справля

ться з повсякденним життям.

М.Монтессор писала: Ми повинн пригнчувати в дитин все, що може образити або нашкодити ншй людин або щоа носить характер грубого неввчливого вчинку. Все нше - не тльки дозволя

ться, але й повинно азавжди поважатися.

Перш прояви особи необхдно обергати шанувати свято благоговйно. А для цього необхдно не затримувати мимовльних рухв дитини не нав'язувати

Мета будинкв дитини - дисциплнувати для дяльност, для прац добра, не для нерухомост, пасивност слухняност. М.Монтессор говорила: Не можна бути вльним, не будучи самостйним. Тому перш активн прояви ндивдуально

У вц 3-х рокв дитина могла б багато в чому проявляти свою самостйнсть свободу. Всяка педагогчна мра, придатна для виховання маленьких дтей, повинна полегшувати дтям шлях до самостйност. Потрбно чити ходити дтей без сторонньо

Що стосу

ться нагород покарань в будинках дитини, то М.Монтессор писала наступне: Людина, дисциплнована свободою, почина

свдомлювати ту стинну

дину свою нагороду, яку нхто не може вдняти у нього, - зростання його людських сил внутршню свободу душû.

Як покарання застосовувалася золяця дитини вд решти дтей, але так, щоб вона могла бачити цих дтей.

зольованй дитин давалися вс грашки предмети, як вона хотла, його оточували турботою. Така золяця, за вдомостями М.Монтессор, майже завжди заспокйливо дяла на дитину: Не знаю, що вдбувалося в душ цих зольованих дтей, але аметаморфози з ними завжди вдбувалися повн мцн. А згодом вони гордилися тим, що навчилися працювати, поводитися як слд бльше нших проявляти нжнсть прихильнсть до мене до вчительки.

Отже, встановивши, що при дотриманн режиму свободи дти можуть проявляти сво

Першою головною властивстю року повинна бути стислсть. Друга характерна особливсть рокв в школ М.Монтессор - це простота, в роц не повинне бути нчого, окрм абсолютно

Що стосу

ться харчування дитини, то згдно Монтессор.а щоб спшно керувати розвитком дитини, було б корисно надати школ право пклуватися про дитяче харчування.

Харчування маленьких дтейа повинно бути багате жирами цукром: перш служать запасними речовинами, другий сприя

творенню тканин, будучи допомжним засобом при

Пд гмнастикою мускульним вихованням в будинках дитини М.Монтессор малися на ваз вправи, мета яких полягала в тому, щоб приходити на допомогу нормальному розвитку фзологчних рухв, таких як: ходьба, дихання, розмова, особливо при вихованн вдсталих або тих, як мають як-небудь вади дтей. При цьому дтей привчали вльно виконувати рухи, необхдн для рзних житт

вих ситуацй: роздягання: одягання, застбання гудзикв, зав'язування шнуркв, перенесення речей т.п. Якщо коли-небудь, - писала М.Монтессор, - спецальна гмнастика

необхдним допомжним засобом для дитини, то у вц вд 3 до 6 рокв - найсприятливший для ? застосування перод.

Пристосування, як снували в будинках дитини - це кругл сходи (з не прямими, згнутими по спрал сходинками); сходинки майданчик, мотузяна драбинка для стрибкв в довжину, вгору вниз н. Також снували гри: маятник (розвива

кнцвки, хребет, також окомр у дитини), нитка ( визнача

правильнсть ходьби дитини) н.

Пд вльною гмнастикою малася на ваз гмнастика без спецальних нструментв. Вона пдроздлялася на два типи: обов'язкову гмнастику (маршировка з спвом) вльн гри (у як дти звичайно мж собою грають).

Пд виховною гмнастикою малися на ваз вправи, як складають частину нших шкльних занять: обробка земл, догляд за рослинами тваринами.

ншу частину виховно

Гмнастика дихання служила в будинках дитини для регулювання дихальних вправ, тобто була направлена на постановку правильного дихання у дтей.

Гмнастика губ, зубв язика ставила соб за мету навчити правильним рухам губи язик пд час вимовляння деяких основних приголосних звукосполучень; вона сприяла змцненню гнучкост мускул, вд яких ц рухи знаходяться в залежност.

ншими словами, ця гмнастика готувала органи до правильно

Ручна праця, в будинках дитини М.Монтессор, вдрзня

ться вд ручно

У област експериментально

Мета виховання вдчуттв - загострити асприйняття предметв шляхом повторення вправ.

Але як не бажано в основу понять покласти виховання вдчуттв, все ж таки спочатку слд вчити дитину асоцювати мову з сприйняттям. Для цього Маря Монтессор проходила з дтьми три пероди:

1.    Асоцаця сенсорного сприйняття з назвою. Наприклад, ми показу

мо дитин два кольори: червоний синй. Показуючи червоний колр, говорили тльки: це червоний, а показуючи синй, - це синй. Потм кольоров круги клали на стл так, щоб дитина весь час

2.    Розпзнавання предмету по назв. Дитин говорять : дай мен син

, дай червоне.

3.    Запам'ятовування назви предмету. Показуючи предмет, питали дитину, якого вн кольори, дитина повинна вдповсти: червоний, синй.

М.Монтессор писала: Вдмннсть в реакцях вдсталих нормальних дтей на дидактичний матерал визнача

ться тим, що один той же дидактичний матерал в застосуванн до вдсталих дтей робить можливим виховання, нормальним же дтям да

поштовх до самовиховання.

Особливост технки виховання Марÿ Монтессор полягають в розподл стимулв: починати треба з небагатьох, сильно контрастуючих стимулв переходити до деклькох стимулв одночасно в поступовй градацÿ

По мру розповсюдження методу М.Монтессор в рзних кра

Н.Д.Лубенец проаналзувала систему Монтессор в зставленн з методикою Ф.Фребеля, чий педагогчний досвд методика виховання маленьких дтей привертають вагу педагогв в даний час.

С.Ф.Русова аналзу

практику будинкв дитини в книза Дошкльне виховання.

Багато педагогв дають оцнку педагогчного методу Монтессор, але оцнка ця неоднозначна. Наприклад, Н.Д.Лубенец приймала систему Монтессор без критичного вдношення, як досконалу, прийнятну для всх. С.Ф.Русова разом з високою оцнкою загального методу Монтессор виказувала ряд критичних мркувань, пддаючи сумнву можливсть перенесення ? системи на грунт дитячих садв для дтей анших нацональностей.

Кожний з педагогв внс свй внесока в розробку методики практики суспльного дошкльного виховання, тому кожний з них, як ми вважа

мо, мав право на свою позицю.

Н.Д.Лубенеца була нцатором кервником створеного на кра

С.Ф.Русова (1856-1940) ще в другй половин Х

Х столття прагнула створити кра

Таким чином, педагогчний досвд цих педагогв,

В заключенн хочеться сказати про те, що у наш час, коли формуються нов державн суспльн структури, направлен на демократизацю гуманзацю виховання освти, йде пошук нових шляхв органзацÿ педагогчного процесу в дитячому садку школ, оновлення методв роботи з дтьми.

Цим значною мрою поясню

ться збльшений нтерес до педагогчно

Використана тература:

1.     Метод научной педагогики Марии Монтессори пд редакцúю Борсова З.Н., Семернкова Р.А., Ки

2.     История педагогики Н.А.Константинов, к.Н.Мединський М.Ф.Шаба

ва, Москва Просв

щенúФ, 1982р.

3.     У

сторя педагогки Гриценко, Ки