International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States
РЕФЕРАТ
по робот:
УInternational Combating The Crimes Harming The Economic Development Of StatesФ
(Мжнародна боротьба з злочинами, як завдають шкоди економчному розвитку держав)
вторв К.Дж. Годл та Б. Вльсона
ПЛАН
Вступ... .3
Глава1. Характеристика злочинв. Е5
1.1. Контрабанда..5
1.2. Легалзаця злочинного доходу...5
1.3. Незаконн операцÿ з наркотичними засобами психотропними речовинами..7
1.4. Фальшивомонетництво9
Глава 2. Мжнародне спвробтництво держав11
2.1. Спвробтництво держав. Форми спвробтництва.. 11
2.2.
нтерпол - мжнародна органзаця карно
2.2.1. Мжнародна злочиннсть..12
2.2.2. Поява рст мжнародного полцейського спвробтництва.
Розвиток
нтерполу13
2.2.3. Структура
нтерполу 14
2.2.4.
нш мжнародн органзацÿ..15
3. Питання проблеми в област спвробтництва. Перспективи боротьби
з злочиннстю змцнення правопорядку для забезпечення економчного
культурного розвитку17
Висновок .Е.19
Вступ
Псля розпаду Радянського Союзу, разом з ним соцалстичним табором, установився новий порядок у який основним елементом
багатополюснсть свту, наявнсть деклькох центрв впливу. Одним з елементв, вдображаючих сьогодншнй стан
нестабльнсть, породжена рзними факторами тут не останню роль гра
кримнальнийа фактор. Важка економчна, полтична соцальна ситуаця, низький рвень життя, рст богост - се це
живильним для середовищем розвитку злочинност. Держави як нститути, в обов'язок яких входить органзаця боротьби з злочиннстю, вже мають серйозн труднення в боротьб з злочинцями, що перетинають
Починаючи з 80-х рокв темпи росту злочинност у свт, у середньому збльшувалися на 5 % щорчно. Тльки в США вдбува
ться 35 млн. злочинв у рк. Для порвняння можна вдзначити, що в Росÿ за перод з 1991 по 1995 р. заре
стровано 13 млн. злочинв, в 1995р. - 3 млн. За повдомленням МВС РФ, у 1994р. у кра
Незаконний обг наркотикв приносить злочинцям прибутки, обсяг яких склада
500 млрд. доларв США в роки. Ця сума дорвню
загальнй сум ВНП двох третин держав-членв ООН.
Велик доходи вони мають вд економчних злочинв, характер способи яких постйно удосконалюються.
Вдзначаються усе бльш складн витончен манпуляцÿ цнами на мжнародних нацональних бржах; продаж цнних паперв обличчями заснуваннями, що розташовують конфденцйною нформацúю; шахрайства з кредитними картками; незаконна торгвля збро
ю бо
припасами; переклад доходв вд незаконно
Мжнародна небезпека перерахованих нших злочинв значно зроста
. Вони дестаблзують дяльнсть рядв, пдривають основи цивльного суспльства, щемляють права вол людини, спричиняють пагубн наслдки для економчного соцального розвитку держав являють собою загрозу безпеки держави.
ктуальнсть обрано
1) завдають шкоди нормальному економчному розвитку держав;
2) звичайно бувають ускладнен присутнстю ноземного елемента, нод частина злочину вдбува
ться на територÿ ншо
3) також бувають тсно вза
мозалежн один з одним (контрабанда незаконний оборот наркотичних засобв психотропних речовин);
4) визначен в мжнародних конвенцях нверсального регонального характеру й у двостороннх угодах.
В перехдний перод велику небезпеку представля
категоря так званих економчних злочинв, що вдбуваються в мовах формування нових економчних механзмв. У цй робот поряд злочиннстю корупцúю, що розглядаються як види погроз безпеки держави, також визначен деяк злочини, що становлять погрозу нормальному розвитку держави: вдмивання грошей, виробництво торгвля наркотиками контрабанда.
Правовою основою дяльност держав у боротьб з мжнародною злочиннстю служить мжнародне карне право, що
галуззю мжнародного публчного права.
Якщо норми мжнародного карного права не трансформован в нацональне законодавство, то дзнавач, слдч, прокурори судд при дотриманн вимог названо
Метою дано
Глава 1. Характеристика злочинв.
1.1. Контрабанда.
Контрабанда вдбува
ться тльки на територÿ двох бльш держав по визнаному державами мжнародному порядку
мжнародним правопорушенням. Покарання за контрабанду встановлю
ться в нацональному адмнстративному чи карному законодавств.
Дотепер багатосторонньо
За загальним правилом контрабанда мстить у соб незаконне перемщення яких-небудь цнностей через границю рзних держав. п
На вдмну вд нших злочинв, як вдмчають автори, контрабанда дуже динамчна, постйно лудосконалю
ться злочинцями ? модифкацями непередбачен. В даний час найбльшу небезпеку для мжнародного спвтовариства представля
контрабанда збро
Предметом контрабанди також
не тльки вогнепальна, але й нш види збро
На практиц мжнародно-правова боротьба з такою контрабандою не ведеться тому, що зброя
законним об'
ктом зовншньо
1.2. Легалзаця злочинного доходу.
Легалзаця злочинних доходв одержала широке поширення в кра
На думку Годл та Вльсона, вн ма
деяк особливост. Зокрема, добут злочинним шляхом грош вивозяться за границю мстяться в рзних кра
Це злочин до числа мжнародних карних вднесено Страсбургською конвенцúю про лвдмивання, виявленн, вилученн конфскацÿ доходв вд злочинно
Держави зобов'язалися юридично закрпити право доступу повноваженим працвникам правоохоронних органв до банквських операцй, що дозволяють сво
часне виявлення цих злочинв.
Ряд держав, що при
дналися до ц㺿 Конвенцÿ, же внесли у сво
законодавство стотн доповнення. Примром, у Великобританÿ з 1994 м дú закон, вдповдно до якого працвники всх банкв, що не повдомили правоохоронним органам про незвичайн, пдозрл перемщення коштв, можуть бути притягнут до кримнально
Ще ранш у Ндерландах початкв дяти закон, що зобов'язу
банквських працвникв нформувати правоохоронн органи про надходження на рахунки сво
Визначений внесок у посилення боротьби з цими злочинами внесли Мжнародна конференця по запобганню вдмивання грошей використання доходв вд злочинно
На Конференцÿ була прийнята пропозиця представникв
талÿ про заснування на ? територÿ Мжнародного навчального центра для спвробтникв правоохоронних органв системи карного правосуддя.
Одна з його задач - обмн досвдом боротьби з легалзацúю злочинних доходв нших економчних злочинв мжнародного характеру.
Серед нших документв аналогчного характеру автори насамперед вважають Факультативний протокол до Типового договору про вза
мну допомогу в област карного правосуддя, що стосу
ться доходв вд злочинв, прийнятому резолюцúю ГА ООН у 1990 р.
1.3. Незаконн операцÿ з наркотичними засобами психотропними речовинами.
На думку авторв, незаконн операцÿ з наркотичними засобами психотропними речовинами
найбльш поширеними серед розглянутих злочинв. Спроби держав поодинц вести боротьбу з цими злочинами закнчилися провалом. Епдемя наркоманÿ йшла по сьому свт. У 1909 м створю
ться перша мжнародна органзаця по боротьб з наркозлочинами - Шанхайська комся. Вона координувала спвробтництво держав у боротьб з незаконним оборотом наркотикв, що став квалфкуватися мжнародним карним злочином.
В даний час тльки при ООН дú цлий комплекс органв по боротьб з цими злочинами:
-а Комся ООН по наркотичних засобах, що визнача
полтику мжнародного спвтовариства в област мжнародного контролю над наркотиками. У ? склад 40 членв, призначуваних Економчною Соцальною Радою (ЭКОСОС) ООН;
- Вддл ООН по наркотичних засобах у Вдн
для названо
- Мжнародна рада по контрол за наркотичними засобами (МСКН), що склада
ться з 13 членв-експертв, призначуваних ЭКОСОС для спостереження за дúю системи мжнародних договорв про контроль за наркотиками психотропними речовинами. Щорчно вн представля
доповдь про положення у свт в област контролю над ними;
- Фонд ООН по боротьб з зловживаннями наркотичними засобами (ЮНФДАК), що фнансу
ться за рахунок добровльних внескв, допомага
кра
-а Програма ООН по контрол за наркотичними засобами, вдповдно до яко
Разом з зростанням поширенням наркоманÿ йшов процес розвитку, досконалювання зближення мжнародного нацонального законодавства по наступним напрямках:
) год мж державами;
б) нацональних мр карного, адмнстративного медичного характеру.
При цьому першим в сторÿ мжнародним договором стала Гзька конвенця 1912 м, що закрпила наступн принципов положення: виробництво розподл сирого опуму повинний контролюватися правом; його палння повинне викорнюватися; виробництво, продаж використання наркотикв повинне обмежуватися законом винятково в медичних цлях т.п. У наступному прийма
ться ще 9 мжнародно-правових актв по боротьб з розглянутими злочинами, серед яких варто назвати Конвенцю про заборону незаконно
З метою унфкацÿ численних мжнародно-правових норм у 1961 м прийма
ться кдина конвенця про наркотичн засоби, що замнив се що ранше дяли договори в цй област, за винятком Конвенцÿ 1936 р. У ст. 36 кдино
У 1988 р. були прийнят вдкрита для пдписання Конвенця ООН про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобв психотропних речовин. Для Республки Узбекистан вона набрала сили 22.11.95р. Вона не скасову
дю конвенцй 1961 1971р. мстить посилання на
Вденська мжнародна Конвенця ООН ставить за обов'язок держав-учасникв привести сво
Необхднсть прийняття дано
Комся ООН по наркотичних речовинах на сво
му черговому засданн вд 29.01.1990р. прийняла ршення про доповнення Списку кдино
1.4. Фальшивомонетництво.
На думку авторв, цей вид злочину можна вважати найдревншим мжнародним карним злочином. Воно з'явилося водночас з замною натурального товарообмну грошовим. Згодом фальшивомонетництвом стали займатися не тльки окрем особи, але держави, подбними дями намагаючись пдрвати економку нших держав, послабити
За даними
нтерполу, тльки за перод з 1946 по 1972 рр. ц㺿 органзацÿ далося за допомогою полцÿ нших кра
За нформацúю
нтерполу найбльше часто пдробляються (близько 80 %) американськ долари через
Грош складають основу економчно
Необхднсть мжнародного спвробтництва в боротьб з цими злочинами привела до висновку в 1929 р. Женевсько
Тому вс кра
У вдповдност з ст. 12 Конвенцÿ дзнання по таких справах ведеться в рамках нацонального карного судочинства особливо створеним Центральним Бюро, що працю
в контакт з банквськими заснуваннями, полцúю подбними органами нших кра
У той же час цлий ряд положень Конвенцÿ застарв, ? текст вимага
стотних змн. У першу чергу це вдноситься до розширення поняття грошових знакв. Сьогодн поширен пдробки векселв, акредитивв, чекв, знакв поштово
Глава 2. Мжнародне спвробтництво держав
2.1. Спвробтництво держав. Форми спвробтництва.
Спвробтництво держав в област боротьби з злочиннстю ведеться в деклькох напрямках:
1. Визнання небезпеки для спвтовариства держав визначених карних дянь необхдност застосування спльних мр для
2. Надання допомоги в справ розшуку правопорушникв, що ховаються на чужй територÿ.
сну
два можливих канали здйснення - через дипломатичн заснування шляхом безпосереднх зв'язкв мж органами, що ведуть у сво
3. Допомога в справ одержання необхдних матералв по кримнальнй справ. У випадку здйснення чи злочину здйснення його в деклькох чи кра
4. Надання практично
5. Вивчення проблем злочинност боротьби з нею. З цúю метою скликаються мжнародн конгреси. Конференцÿ, створюються мжнародн органзацÿ, науково-дослдн нститути.
6. Обмн нформацúю. Держави часто домовляються надавати один одному нформацю необхдну для спшного проведення наслдку пймання злочинця, а також ншу нформацю карного характеру. Зокрема обмн нформацúю про вироки, винесених у вдношенн громадян ншо
Мжнародне спвробтництво держав здйсню
ться в наступних формах:
a) висновок мжнародних год. Це годи про надання правово
б)а використання мжнародних органзацй. Держави з метою спвробтництва створюють нверсальн органзацÿ (ООН), регональн (ЛАГ, ОАЕ й н., спецалзован заснування ООН (МАРНОТРАТ, В
З), створюють спецальн органзацÿ (
нтерпол); питання спвробтництва розглядають постйн органзацÿ (ус вищевказан) тимчасов (конференцÿ). Крм того в цьому процес беруть часть так само мждержавн неурядов органзацÿ (Мжнародна Асоцаця Карного права, Мжнародна асоцаця юриств-демократв н.).
Правовими основами спвробтництва держав
:
1)а нверсальн конвенцÿ;
2)а багатосторонн чи годи регональн конвенцÿ;
3)а двосторонн годи;
4)а дяльнсть мжнародних органзацй по боротьб з злочиннстю.
2.2.
нтерпол - мжнародна органзаця карно
3.2.1. Мжнародна злочиннсть (мжнародн злочини)
Розвиток усе бльш бльш складних засобв обслуговування для швидко
Деяк злочини охоплена мжнародними конвенцями, наприклада фальшивомонетництво (Женевська Конвенця про боротьбу з пдробкою грошових знакв 1929р.), незаконна торгвля людьми й експлуатаця проституцÿ (Нью-Йоркська Конвенця про боротьбу з торгвлею людьми й експлуатацÿ проституцÿ третми обличчями 1949р.), незаконний оборот наркотичних речовин (Конвенця ООН про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобв психотропних речовин 1988р.).
нш порушення, можуть бути класифкован яка лмжнароднû через поводження правопорушникв.
Наприклад, готування до здйснення злочину можуть бути зроблен в однй кра
нший приклад: схож злочини можуть бути зроблен один за ншим у деклькох рзних кра
Вистежування й арешт такиха злочинцв
справою надзвичайно важким;
проблеми можуть виникати в зв'язку з обмном нформацÿ, дентифкацúю,
мжнародними розслдуваннями з наступною видачею. Через ц проблеми, полцейськ вддли в рзних кра
2.2.2. Поява рст мжнародного полцейського спвробтництва.
Розвиток
нтерполу.
Принципи процедури, що керують мжнародним полцейським спвробтництвом виросли поступово за ц роки, перш нж сформувати снуючу систему
НТЕРПОЛУ. Варто назватиа найбльш стотн дати:
1914, протягом першого Мжнародного Конгресу Карно
1923, Другий Мжнародний Конгрес Карно
1946, Псля Друго
1956, ICPC став Мжнародною Органзацúю Карно
1966, Генеральний Секретарат
НТЕРПОЛУ, був перемщений у Saint Cloud, поза Парижем
1973, Органзаця святкувала 50-ую рчницю в мсц народження, Вдень
1984, Нова года Штаб-квартири, пдписан французьким Урядом набрало сили,
1989 27 листопада, новий будинок Штабу-квартири органзацÿ в Лон було офцйно вдкрите
1994, число Держав - членв
нтерполу досягло 176.
2.2.3 Мети й основн принципи
нтерполу.
У вдповдност з ст. 2 Статуту
нтерполу основними цлями
:
) становлення спвробтництва мж правоохоронними органами кра
б) створення, розвитока надання всебчно
2.2.3. Структура
нтерполу.
Основними директивними органами
нтерполу
Генеральна Асамблея Виконавчий Комтет. Вони - дорадч органи з правами хвалення ршення контролюючими повноваженнями. пхн засдання проводяться перодично. Постйними вддлами органзацÿ
Генеральний Секретарат який
вдповдальним за виконання ршень резолюцй прийнятих двома директивними органами тсно спвробтнича
з НЦБ держав-членв забезпечуючи
1. Генеральна Асамблея - склада
ться з делегатв, призначених рядами Держав - членв. Вона збира
ться один раз у рк. Асамблея - вищий директивний орган
НТЕРПОЛУ прийма
вс головн ршення, що впливають на подальшу програму дÿ Органзацÿ, ресурси необхдн для мжнародного спвробтництва, робоч методи, фнансування програм дй. Вона також вибира
спвробтникв Органзацÿ. Асамблея прийма
ршення простою бльшстю голосв у форм чи резолюцй рекомендацй. Кожна представлена Держава - член ма
один голос.
2. Виконавчий комтет. Виконавчий комтет ма
тринадцять членв, тих хто обран Генеральною Асамбле
ю з числа делегатв Держав - часникв. Термн повноважень Президента Органзацÿ - 4 роки. Вн голову
на сесях Генерально
3. Генеральний Секретар. (Раймонд Е Кендел QPM MA Генеральний секретар,
НТЕРПОЛ) Генеральний Секретарат - постйний адмнстративний технчний орган. Вн викону
ршення, прийнят Генеральною Асамбле
ю Виконавчим комтетом, координу
дÿ по боротьб з мжнародними злочинами, централзу
нформацю касательно злочинв злочинцв, забезпечу
зв'язок з нацональними мжнародними органами. Секретарат керу
ться Генеральним секретарем, що обира
ться Генеральною Асамбле
ю на 5 рокв. Вн пдзвтний Генеральнй Асамбле
4. Виконавчий апарат Генерального Секретаря. к технчною й адмнстративною одиницею пдтримки включа
безпосередньо виконавчий апарат, центр суспльних зв'язкв керування фнансового контролю. У склад виконавчого апарата знаходяться адмнстративне вддлення (1-е вддлення) яке
вдповдальним по загальних адмнстративних питаннях вддл зв'язкв оперативно
Пдвддл кримнально
Вддлення обробки повдомлень (Message Research and Response Branch - MRRB) основною задачею якого
надання допомоги НЦБ Генеральному Секретарату в обробц запис оперативно
Вддлення по пдготовц мжнародно
Департамент дентифкацÿ. Штат експертв цього департаменту вдповдальний за обробку вдбиткв пальцв фотографй вдновлення архвв. Секця автоматизованого пошуку й архвв - Займа
ться архвацúю в електронному вид вс нформацÿ прихожо
2.2.4.
нш мжнародн органзацÿ.
Крм
нтерполу, ншою мжнародною органзацúю граючою важливу роль у мжнародному спвробтництв по боротьб з злочиннстю
Органзаця Об'
днаних Нацй.
Серед головних органв ООН питаннями попередження злочинност боротьби з ? займаються: Генеральна Асамблея, ЭКОСОС, Секретарат ООН ряд спецалзованих заснувань ООН.
Генеральна Асамблея ООН розгляда
доповд Генерального секретаря ООН по найважливших проблемах мжнародного спвробтництва по попередженню злочинност боротьби з нею. Цими проблемами займа
ться також ряд комтетв Генерально
Економчна Соцальна Рада - основний орган ООН, що визнача
практичн задач органзацÿ мжнародного спвробтництва по попередженню злочинност боротьб з нею. ЭКОСОС уповноважений складати доповд з питань боротьби з злочиннстю робити рекомендацÿ в цй област Генеральнй Асамбле
Конгрес ООН по попередженню злочинност поводженню з правопорушниками - спецалзована конференця ООН, заснована в 1950 роц, сесÿ Конгресу проводяться один раз у 5 рокв. Учасниками конгресу
представники держав спецалзованих заснувань ООН ? органв, також неурядових органзацй, експерти в особистй якост.
Членами делегацÿ вд держав можуть бути представники вд мнстерств, правоохоронних органв, науковц, що займаються питаннями боротьби з злочиннстю, також експерти консультанти.
Спецалзован заснування ООН - ЮНЕСКО, МАРНОТРАТ, ИКАО, В
З також займаються питаннями боротьби попередження злочинност за згодженням з ЭКОСОС вносять сво
Глава 3. Питання проблеми в област спвробтництва.
Перспективи боротьби з злочиннстю змцнення правопорядка для забезпечення економчного культурного розвитку.
В сторÿ кожно
В мру подальшого розвитку економки переходу на новий рвень у рзних сферах цивльного суспльства державност, виника
змна розвиток рзних видв злочинност, оскльки з'являються нов форми власност, пдпри
мництва й нш змни супровдн процес переходу до ринкових вдносин.
У цьому план автори вдзначають, що поряд з змною збльшенням окремих видв злочинв з'являються нов, до дйсного моменту невдом нашй кра
Очевидно, що сучасн модифкацÿ контрабанди зв'язаних з нею злочинв цим не обмежуються. Злочинц можуть бути причетн також до таких фнансових злочинв як легалзаця злочинних доходв фальшивомонетцтво.
На даний момент це
позитивним фактором, що стриму
рст вдмивання грошей, однак у недалекому майбутньому, псля досягнення визначених етапв розвитку це може стати досить серйозною проблемою.
Для ефективно
Останнм видом дянь, як завдають збиток економчному розвитку держав,
незаконний оборот наркотичних засобв психотропних речовин. Даний вид злочинв не тльки завда
шкоди економчному розвитку держав, але явля
загрозу безпеки для основ держави, оскльки ц злочини тсно зв'язан з органзованою злочиннстю яка наживши каптал злочинним шляхом, намага
ться рзними способами проникнути у владн структури.
Важливою мовою пдвищення ефективност боротьби з незаконним оборотом наркотичних засобв психотропних речовин
посилення профлактичних мр. Останн
вимага
виявлення причин мов, що сприяли
- недостатньо активна робот правоохоронних органв по постановц на облк облич схильних до здйснення злочинв зв'язаних з наркотиками. Так близько 33 % облич з числа ранше засуджених за зазначен злочини не були поставлен на профлактичний облк;
-а витяг велико
- вдсутнсть належно
При цьому однúю з обов'язкових мов спшно
Представля
ться, що реалзаця вищевказаних пропозицй буде значною мрою сприяти посиленню боротьби проти незаконного обороту наркотичних засобв психотропних речовин.
Висновок
Перед державами, що розвиваються, сто
Ц проблеми зв'язан не тльки з досконалюванням карного законодавства практикою його застосування органами карно
У цьому план, одним з питань успшно
Це безпосередньо вдноситься сх кра
У план кримнально-правово
В цй робот були розглянут питання одн㺿 групи злочинв мжнародного характеру, а саме злочинних дянь, що завдають збиток економчному розвитку держав (контрабанда, легалзаця незаконних доходв, фальшивомонетництво незаконний обг наркотичних засобв психотропних речовин), також питання проблеми здйснення мжнародного спвробтництва держав по боротьб з цими видами злочинв.
У звТязку з цим, зда
ться особливо важливим виршення найбльш стотних проблем спвробтництва в област боротьби з злочиннстю, охорони правопорядку забезпечення законних прав нтересв громадян.
Насамперед, ця проблема досконалювання законодавчо