Международные экономические организации
ЗМ
СТ
Мжнародний валютний Фонд……………………………………стор.1
квропейський нвестицйний банк……………………………….стор.11
Тихоокеанська економчна рада………….………………………стор.20
Лтература………………………………………………………………..стор.22
Мжнародний Валютний Фонд.
Мжнародний Валютний Фонд - мжурядова органзаця, призначена для регулювання валютно-кредитних вдносин мж державами членами надання
У зв'язку з еволюцúю свтово
У 1969 роц з введенням системи СДР;
У 1976 роц з створенням Ямайсько
У листопад 1992 року з включенням санкцÿ - припинення права брати часть в голосуванн - по вдношенню до кра
Управлння в МВФ здйсню
ться згдно з Статтями годи. В структуру правлння МВФ входять Рада Кервникв, Тимчасовий Комтет, Комтет Розвитку, Виконавча Рада, Керуюча, персонал.
Рада Кервникв - вищий кервний орган МВФ, в якому кожна кра
Тимчасовий Комтет викону
ршення Виконавчо
Комтет Розвитку так само, як Тимчасовий Комтет склада
ться з 24 кервникв МВФ, мнстрв або нших офцйних осб високого рангу, да
рекомендацÿ звту
Рад Керуючого МВФ.
Виконавча Рада. Велику частину сво
Кервник. Вибраний Виконавчою Радою, Керуючий МВФ очолю
Виконавчу Раду
главою персоналу органзацÿ. Пд правлнням Виконавчо
Персонал. Статт годи вимагають вд персоналу, призначеного в МВФ демонстрацÿ самих високих стандартв професоналзму технчно
Кожний член МВФ ма
свою квоту (частку), виражену в СДР, яка рвна част кра
Розвиток формул квот
Спочатку квоти кра
У 1963 р. Бреттон-Вудська формула була переглянута, також були додан нов формули.
Взят разом, вони використовувалися як помчники у визначенн початкових квот нових членв збльшенн квот старих часникв. - формули об'
днують економчн показники, описан вище, також поточн прибутки, поточн витрати, також показники пов'язан з експортом мпортом.
На початку всмдесятого МВФ спростив процедури розрахунку квот досконалив економчн дан, що використовуються в формулах.
Коли кра
На 1 серпня 1997 року 181 кра
4. Кредитна дяльнсть МВФ
У Статут Фонду для дентифкацÿ його кредитно
угода (transaction) - надання валютних коштв кра
операця (operation) - надання посередницьких фнансових технчних послуг за рахунок позикових коштв. МВФ здйсню
кредитн операцÿ тльки з офцйними органами - казначействами, центральними банками, стаблзацйними фондами. Розрзнюються кредити на покриття дефциту платжного балансу на пдтримку структурно
Кра
Доступ кра
МВФ стягу
з кра
Псля закнчення встановленого пероду часу кра
Перша порця ноземно
Кошти у ноземнй валют, як можуть бути придбан кра
Угоди про резервний кредит, або годи стенд-бай (Stand-by Arrangements), забезпечують кра
Головним призначенням кредитв стенд-бай
в цей час кредитування макроекономчних стаблзацйних програм кра
Основою для звертання кра
Спецальн фонди. З метою розширення сво
1. Фонд компенсацйного непередбаченого кредитування призначений для кредитування кра
1) з 1963 р. кредитування (в цей час до 30% квоти) кра
2) з 1981 р. кредитування (до 15"/об квоти) кра
3) з 1988 р. компенсацйне фнансування непередбачених втрат для допомоги кра
Крм того, кра
2. У червн 1969 р. створений Фонд кредитування буферних (резервних) запасв для надання допомоги кра
3. З 1989 р. функцону
Фонд фнансово
4. У квтн 1993 р. МВФ заснував Фонд пдтримки структурних перетворень. Цей фонд орúнтований на кра
Отримання кра
Крм функцонуючих нин чотирьох спецальних фондв МВФ перодично створю
тимчасов кредитн фонди з метою розв'язання гострих проблем мжнародних валютних вдносин. Для
1) Нафтовий фонд в об'
м 6,9 млрд. СДР, або 8 млрд. дол. (1974 1976 рр.). надавав кредити кра
2) Доврчий фонд - в об'
м 4 млрд. СДР, або 4,9 млрд. дол. (1976-- -1981 рр.); створений в основному за рахунок прибутку вд продажу на аукцонах частини золотого запасу МВФ. Одержувачами кредитв з цього фонду були найменше розвинен кра
3) Фонд додаткового кредитування або фонд Вттеве
на - на м'я директора-розпорядника МВФ; час дÿ 19791984 рр. Мету цього фонду - надавати за рахунок позикових коштв додатков кредити кра
4) Фонд розширеного доступу до ресурсв МВФ; наступник фонду додаткового кредитування, функцонував в 19811992 рр. Мету фонду надавати додатков кредити кра
6) Розширений фонд структурно
Утворення додаткових спецальних фондв в рамках МВФ шляхом запозичення ресурсв у нших кра
МВФ здйсню
спостереження контроль над дотриманням кра
За час свого снування МВФ перетворився в достоврно нверсальну органзацю, добився широкого визнання як головний наднацональний орган регулювання мжнародних валютно-кредитних вдносин, авторитетного центра мжнародного кредитування, координатора мждержавних кредитних потокв гаранта платоспроможност кра
2. квропейський
нвестицйний Банк.
Центральне мсце в процес побудови Об'
днано
квропейський нвестицйний банк
автономним нститутом у рамках квропейського Союзу, створено
Е
Б
власнстю кра
У якост одного з основних мжнародних позичальникв, що завжди одержував вищий рейтинг кредитоспроможност, Е
Б у стан моблзувати бльш кошти на оптимальних мовах. - кошти банк надають на безприбутковй основ, при цьому визнача
незначну надбавку до позичкового вдсотка для покриття адмнстративних видаткв.
Що створювався разом з ншими нститутами союзу, Е
Б функцону
по основних напрямках досягнень економчних цлей Союзу, також викону
допомжну функцю в здйсненн полтики кС в област надання допомоги третм кра
Отже, Е
Б визнача
ться двома параметрами, як характеризують його як специфчного нституту: по-перше як нститут кС банк здйсню
"суспльн послуги", по-друге як властиво банк ма
прямий доступ на фнансов ринки. Ступнь його незалежност, що визнача
ться ставом банку,
свдоцтвом про його нкальне положення серед нститутв кС.
Фнансова незалежнсть банку припуска
наявнсть здорово
Ця незалежнсть в оперативнй дяльност й у структур, що сполуча
ться з дуже чтко певною роллю, що стосу
ться цлей, але гнучко
У той час як Е
Б незалежна в процес прийняття ршень у фнансових аспектах сутност сво¿ дяльност, те його роль як нститут кС вимага
тсну координацю з економчною полтикою Союзу й пдтримка тсних зв'язкв з ншими його нститутами. Однак це спвробтництво не позбавля
Е
Б незалежност, надано
Комся
основним партнером банку в систем Союзу. У цьому положенн вдобража
ться характер, що доповню
, двох нститутв у процес здйснення економчних аспектв будвництва квропейського Союзу й визнача
ться як клаузами, що регулюють
Згдно п.11 ставу Е
Б, Комся визнача
одного директора й одного змнюваного директора серед тих, хто признача
ться Радою керуючих Е
Б членами директорату банку. Крм цього, згдно ст. 21 ставу Е
Б Комся да
свою думку по кожнй фнансовй пропозицÿ банку перед тим як банк надасть позику. У цьому принцип вдобража
ться погодженсть нвестицйного проекту з економчними цлями Союзу.
Слд зазначити, що спвробтництво мж Е
Б Комсúю виходить за рамки тсного мнмуму, певного ставом банку.
На практиц персонал банку й Комсÿ пдтримують тсн вза
мини, спвробтничаючи на оперативному рвн в рамка рзномантних сфер дяльност, Комся використову
призначеного нею директори як основний зв'язок з Е
Б.
Спвробтництво здйсню
ться, наприклад, шляхом згодження програм обох нститутв в област одержання коштв на фнансових ринках. Подбним чином банк спвробтнича
з Комсúю при здйсненн банком операцй, покладен на нього мандатом Союзу, також у зв'язку з координуванням полтики вдносно третх кра
Варто пдкреслити також активне спвробтництво в пдтримку бльше вдсталих районв кС. Залежно вд створених з цúю метою Структурних фондв, Е
Б бере часть у рзних операцях Союзу (надання кредитв з Структурних фондв Комсÿ). Е
Б також бере часть разом з Комсúю у визначення проритетв надання кредитв мови надання, бере часть у контрол й оцнц результатв.
з цúю метою Е
Б ма
сво
Характер зв'язкв, спрямованих на досягнення вза
модоповнюючих цлей, дозволяють обом нститутам формувати продуктивн вза
мини у сво
Представник Комсÿ присутня також на щорчних зборах Ради керуючих, коли обговорю
ться полтика банку по наданню кредитв може дати рекомендацÿ про пристосування цих проектв до економчними тенденцями в Союз.
У вдмнност вд вдносин мж Е
Б Комсúю кС, його вдносини з Радою не регулюються някими нституцональними правилами. Але, незважаючи на це, Е
Б стежить дуже важно за дями Ради, тому що вдповдно до Римського договору Рада по
дну
правову систему кС забезпечу
координацю полтично
Представники Е
Б як правило запрошуються для прийняття част в засданнях Ради мнстрв, у випадку якщо обговорюване коло питань стосу
ться дяльност банку.
Ршення про надання кредиту квропейським
нвестицйним Банком кра
Е
Б також бере часть у зустрчах Координацйних Ассоцацйних рад, проведених мж кС третми кра
Залишаючись незалежним у рамках органзацйних форм нших нститутв кС, основною функцúю Е
Б
сприяння виконанню основних економчних цлей кС. Опираючись на це положення, Е
Б постйно нформу
Парламент про регулювання дяльност банку в пдтримку будвництва Ново
Е
Б квропарламент пдтримують зв'язку на вищому рвн. Крм того Парламент регулярно запрошу
членв керування Е
Б на засдання деяких комсях, де розглядаються питання, що мають значення для оперативних цлей банку.
У текстах договорв, що кладаються банком, також у його став снують ряд статей, що ставляться до вдносин Е
Б з Судом кС.
Суд застосову
сво
Вдповдно до ставу Е
Б се суперечки, що виникають мж банком його кредиторами й боржниками, дозволяються компетентним судом кра
Створений Брюссельським договором 1975р., Фнансовий суд поширю
сво
Однак пд керуванням банком перебувають кошти, певн мандатом Союзу. Переврка цих операцй здйсню
ться на основ договору, пдписаного Е
Б, Комсúю кС Фнансовим судом у результат багаторчного спвробтництва в цй област.
Будучи повноправним повноцнним нституцональним органом кС, квропейський нвестицйний банк пдтриму
широку мережу з сма ншими нститутами Союзу, як сприяють при виконанн його функцй. Вдносини спвробтництва як на нституцональному, так на оперативному рвн, дозволя
банку координувати сво
Створена на пдстав Римського договору, що поставив початок квропейського економчного спвтовариства, Е
Б видля
ться на тл нших нститутв Спвтовариства, тепер Союзу, як фнансово незалежна органзаця з сво
Керування Е
Б здйсню
ться Радою керуючих, директоратом Керуванням.
Рада керуючих склада
ться з мнстрв кра
- прийма
ршення про збльшення статутного капталу;
- у випадку фнансування спецальних проектв може хвалити ршення щодо наданн кредиту з боку кра
- застосову
сво
- правочинний хвалювати ршення щодо наданн кредитв для проектв у кра
- прийма
рчний звт директорату.
- прийма
рчний баланс звт про прибуткв збиткв.
- признача
комсю з трьох членв, що щорчно встановлю
факти проведення операцй банку й правильне ведення документв.
- квалфкованою бльшстю припиня
надання кредитв або видача гарантÿ на користь кра
Ршення Ради керуючих приймаються звичайною бльшстю, що повинне представляти не менш 45% статутного капталу.
Кожна з кра
Ухвалення ршення квалфкованою бльшстю вимага
мнмум 54 голосу щонайменше 8 кра
Директорат вправ приймати ршення вдносно надання кредитв видач гарантй, також вдносно одержання кредитв. У веденн цього органа перебува
визначення розмру вдсотка по надаваних кредитах комсйних по видаваним гарантям. директорат стежить за правильнстю дяльност Е
Б, забезпечу
керуванням банком вдповдно до Римського договору, ставу й директивам, прийнятим Радою керуючих. Наприкнц фнансового року директорат представля
на схвалення Ради рчний звт, коли Рада схвалить звт, його публку
.
Директорат склада
ться з 22 директорв 12 змнюваних членв, призначуваних Радою керуючих строком на 5 рокв. Кльксть директорв, що представляють кра
Керування склада
ться з президента й 6 вце-президентв, призначуван строком на 6 рокв Радою керуючих за пропозицúю директорату.
Керування здйсню
контроль за поточною дяльнстю банку, пдготовля
ршення директорату, зокрема ршення про залучення коштв, наданн кредитв видач гарантй, приводить ц ршення у виконання.
Працвники банку перебувають у пдпорядкуванн президента. Керування й персонал банку несуть вдповдальнсть тльки перед банком повнстю незалежн при здйсненн сво
На початку 1993р. загальна чисельнсть персоналу Е
Б склала 819 чоловк з всх кра
Протягом останнх деклькох рокв тверда бюджетна полтика Е
Б перетерпла деяк змни, головним чином через постйно зростаючу частину адмнстративних видаткв, як до 1989р. трималися приблизно на одному рвн. Ця зв'язано насамперед з новими видами дяльност, як банк розгорнув у перод 1990 - 1993р.
Зусилля, застосовуван в сфер органзацÿ банку й кадрово
3. Тихоокеанська економчна рада.
а
Тихоокеанська економчна рада, або Асоцаця Азатсько-Тихоокеанського економчного спвробтництва, створена в 1989 р. Як оформлене регональне нтеграцйне груповання АТЕС тльки склада
ться, в нй починаються нтенсивн пошуки схем спвробтництва. Сьогодн модел пвнчноамерикансько
На даний час АТЕС включа
21 державу Азÿ, Пвнчно
Система керування в АТЕС включа
10 робочих груп, секретарат, спецальний комтет з торгвл й нвестицй. Разом з тим АТЕС не ма
механзму прийняття ршень багато в чому зберга
риси консультативно
Особливсть АТЕС поляга
в географчнй приналежност вхдних в Асоцацю кра
Особливсть АТЕС, з економчно
На зустрчах часникв АТЕС у Сетл в 1993 р. в Богоре в 1994 р. були розроблен програми бералзацÿ торгвл (регонально
У листопад 1995 р. дери 18 кра
Роком пзнше, у листопад 1996 р., у Манл на Флппнах часники АТЕС зумли домовитися про координацю ндивдуальних спльних планв бералзацÿ ринкв товарв послуг. Було пдтверджене прагнення створити до 2020 р. зону, вльну для перемщення товарв капталв, зберегти мораторй на вступ нових членв до кнця ХХ сторччя. У цлому АТЕС можна оцнити як груповання вдкрито
Лтература
Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.- К.: МП ИТЕМ тд, 1995
Луцишин З.О. Мжнародн валютно-фнансов вдносини.- Тернопль: Збруч, 1997
Барановский А. Внешний долг государства: закономерности и особенности // Финансовая Украина. -1996 -№20
Киреев А. Международная экономика. учеб. пособие. - М., 1997. - с. 361-986.
Лук'яненко Д.Г.
нтеграця кра
Мережа
нтернет - результат пошуку пошуково
Мировая экономика: учебник /Под ред. Проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2001.
Свтова економка: Пдручник /А.С. Флпенко, О.
. Рогач, О.
. Шнирко та н.- К.: Либдь, 2.
Школа
.М., Козменко В.М. Мжнародн економчн вдносини. Навч. посбник. - Чернвц, 1996. - с. 187-197.
1