Опки. Види, допомога
I. ПЛАН:
I. ПЛАН.
II. ТЕРМ
ЧН
ОП
КИ.
. ПАТОФ
З
ОЛОГ
ЧН
ЗМ
НИ ПРИ ОП
КАХ.
IV. КЛ
Н
КА ОП
К
В.
. Л
КУВАННЯ ОП
К
В, ПЕРША ДОПОМОГА ТА ПРОТИШОКОВ
ЗАХОДИ.
I. М
СЦЕВЕ Л
КУВАННЯ.
II. ВИДИ ОП
К
В, ДОПОМОГА.
) ОП
КИ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ
В
б) Х
М
ЧН
ОП
КИ
в) РАД
АЦ
ЙН
ОП
КИ
. СПИСОК Л
ТЕРАТУРИ.
II. ТЕРМ
ЧН
ОП
КИ
Опк (лат.Ч combustio) - пошкодження шкри чи слизових оболонок, часто з пдлеглими тканинам, внаслдок дÿ на них високо
Опки складають значний вдсоток вдкритих пошкоджень. У США щорчно 2 млн людей отримують опки, як потребують медичного втручання. В останн роки кльксть опкв в кнра
Найчастшими причинами опкв бувають гаряч рдини, пара та полум'я. Термчне пошкодження (коагуляця блка загибель клтин) почина
ться же пд дúю температури 44
До променевих належать сонячн опки, опки рентгенвськими та радонактивними променями. У нормальних мовах життя променев опки спостергаються дуже рдко, але при катастрофах (вибух атомно
Мал. 1. Глибина раження тканин при опку (а) 1
Ч епдермс, 2 - дерма, 3 - пдшкрна основа Визначення пло
Хмчн описи спричинюються киснлотами, основами, ншими активнинми речовинами внаслдок порушення технки безпеки пд час виробництва таких сполук, транспортування та збергання
Бльшсть опкв виника
у побутових мовах (близько третини потерплих - дти) пов'язана з порушенням правил безпеки пд час експлуатацÿ газових та електричних плит, нших нагрвальних приладв, мов збергання вогненебезпечних предметв та речовин, також з недостатнм доглядом за дтьми.
Найчастше опки виникають наслдок дÿ гарячих рдин та вогню (полум'я). Опки гарячими рдинами особливо часто бувають у дтей та жнок. Опки полум'ям спостергаються переважно у чоловкв. Найчастше ражаються ноги, руки, рдше - тулуб, обличчя шия
У раз пожеж у будвлях чи вибуху котла можлив опки як шкри, так слизових оболонок дихальних шляхв гарячим повтрям або парою.
Оскльки опки ражують переважно шкру, для розумння опково
Пд епдермсом лежить дерма (corium), яка склада
ться з колагенових еластичних волокон та жиру. Верхнй ? шар щльний, сосочкоподбний, нижнй - пухкший - стчастий, який лежить на пдшкрнй основ. Мсце сполучення дерми з епдермсом ма
хвилястий вигляд через сосочкоподбн виступи дерми в базальний шар епдермсу, тому й назвали його сосочковим. У дерм, ? пухкому шар, розмщуються кровоносн та лмфатичн судини, нерви та придатки епдермсу (волосян фолкули, сальн та потов залози). Сам епдермс судин не ма
живиться за рахунок каплярв та лмфатичних судин дермальних сосочкв.
Завдяки сво
му глибокому заляганню в шкр ептелальн клтини придаткв епдермсу у раз неглибоких опкв не ражуються стають джерелом регенерацÿ клтин епдермсу вдновлення останнього.
Опки зумовлюють як мсцев, так загальн порушення. У раз мсцевих опкв порушуються шкрний покрив, функцÿ його тканин, розвива
ться запальна реакця на травму тканин, що лежать глибше. Загальн порушення зумовлен зниженням функцÿ головних систем органзму (нервово
Тяжксть перебгу опкв, розлади, як вони зумовлюють, визначаються площею раження шкри чи слизово
Точно визначити площу опково
За способом Г.Д. Влявна (нанесення нйних розмрв) розмри опку наносять на силует людини заввишки 17 см, критий млметровою сткою. Кожному квадратному сантиметров опку вдповда
один квадратний млметр. Спосб ма
той недолк, що площу поверхн шкри людини ? зрст приймають за стандартн величини - вдповдно 17 см2 170 см.
За глибиною опку видляють З (Воуег) або 5 (Крейбху) ступенв його. У нашй кра
II ступнь - це бльш глибоке раження епдермсу (до базального шару) з творенням на поверхн шкри пухирв, наповнених прозорою рдиною (combustis bullosa). Пухир виникають наслдок рзкого пдвищення проникност судин, накопичення рдко
Опки
ЧII ступеня - це переважно опки сонячн та опки рдинами високо
При ⲲА ступен некроз поширю
ться на всю товщу епдермсу та поверхневий сосочковий шар дерми (переважно часткове раження його).
ⲲБ ступнь характеризу
ться некрозом с㺿 дерми, включно з розташованими у нй придатками епдермсу - сальними й потовими залозами та волосяними фолкулами. Опки ступеня спричинюються киплячою рдиною, полум'ям та металами високо
При опку ступеня залежно вд глибини його спостергаються також пухир, длянки сухого некрозу шкри - струпи здебльшого бло-срого чи сро-жовтуватого кольору.
У перш години навть доби важко диференцювати опк II та ступеня, оскльки процес некротизацÿ в клтинах шкри часто трива
довго й псля припинення дÿ термчного агента внаслдок судинних та метаболчних розладв та розвитку нфекцÿ.
Найважлившим тестом для визначення ступеня опку
випробування чутливост опково
При опках IV ступеня внаслдок раптового випаровування тканинно
Опки
- II ⲲА ступеня належать до поверхневих, ⲲБ IV - до глибоких.
Переважну кльксть термчних опкв складають опки поверхнев - <
, II та ⲲА ступеня. Менша частина припада
на опки ⲲБ та IV ступенв. При цьому опки IV ступеня спостергаються у 5 %. У дорослих поверхнев опки
ступеня становлять ЗО %, II ⲲА - до 15 %. Глибок опки площею до 10 % вважаються обмеженими, тод як опки бльшо
Глибок опки площею 50 % бльше вважаються несумсними з життям, хоча бувають винятки, особливо в останн роки.
. ПАТОФ
З
ОЛОГ
ЧН
ЗМ
НИ ПРИ ОП
КАХ
Термальн шкодження (деструкця клтин внаслдок денатурацÿ та коагуляцÿ блкв порушення кровообгу) зумовлюють пдвищення проникност каплярв же через 15 хв, яка нароста
особливо швидко у перш 12 год, поступово знижуючись до 48 год. Це призводить до перемщення рдини - ексудату (вода, сол та блки з молекулярною масою до 150 тис.) з судин у периваскулярний простр. Ексудат при поверхневих обмежених опках дрену
ться через опкову поверхню (рану) назовн та в тканини опково
Втрата рдини через ранову поверхню та депонування ? в тканинах унаслдок порушення дренування, лмфатичного вдтоку (набряк тканини) призводить до рзкого зменшення об'
му циркулюючо
IV. КЛ
Н
КА ОП
К
В
Клнчний перебг опкв залежить вд
Обмежен опки мають такий самий перебг, як мсцевий рановий процес, супроводжуючись незначними загальними порушеннями (головним болем, невеликою тахкардúю, незначним пдвищенням температури тла, лейкоцитозом, деяким збльшенням гематокриту).
поширен опки перебгають за типом опково
За мови належно
2 тиж. Вона пов'язана з всмоктуваям продуктв розпаду ражених тканин та порушенням обмну речовин у раз поширених опкв бува
у 25 % хворих. Хвор стають збудженими чи млявими, скаржаться на нудоту, блювоту, головний бль, втрату апетиту, пдвищення температури тла. З'являються порушення дистрофчного та запального характеру (пневмоня, нефроз, гепатит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипало
нфкування може обмежуватись лише рановою поверхнею з загальними токсичними явищами (так звана гнйно-резорбтивна гарячка) чи, рдше, зумовити сепсис (септицемю чи септикопúмю).
нфекця залиша
ться головною причиною смерт хворих з опками.
Сепсис спостерга
ться переважно у потерплих з значними за площею опками ⲲБ - IV ступеня, особливо за певних мов (цукровий дабет, атеросклероз, анемя, гпопроте
. Л
КУВАННЯ ОП
К
В, ПЕРША ДОПОМОГА ТА ПРОТИШОКОВ
ЗАХОДИ
Лкування термчних опкв склада
ться з подання першо
Вд якост першо
Загасити палаючий одяг краще шляхом накривання потерплого ковндрою чи плащем (пальто) або ж водою. При цьому його треба покласти, щоб полум'я, пднмаючись гору, не перекинулось на голову та обличчя. Не можна бгти в палаючому одяз Ч це тльки роздмуху
полум'я. Псля загашення полум'я одяг негайно треба зняти, перед цим обливши холодною (але не крижаною) водою. Це ж саме робиться тод, коли опк стався пд дúю окропу чи гарячо
Для забезпечення свжого повтря потерплого перемщують з мсця пожеж (чи заповнено
Останнй акт першо
Особам з поширеними глибокими опками, яким загрожу
розвиток шоку чи як перебувають у стан шоку, в машин "швидко
Пд час надання першо
У кувальному заклад (це переважно спецалзован опков вддлення) хворого бажано покласти на спецальне жко з повтряною подушкою. У нього передусм перевряють стан дихальних шляхв. У раз порушення пх прохдност (задишка, синюшнсть, кашель, хриплсть голосу) роблять нтубацю трахе
Потерплим з обмеженими поверхневими та глибокими опками без загрози розвитку шоку проводять пд знеболюванням (переважно внутршньовенним введенням морфну гдрохлориду чи неопо
Госпталзацÿ пдлягають: хвор з поширеними опками, опками динхальних шляхв з обмеженими опками IIЧIV ступеня площею понад Ч5 % поверхн тла та з поширеними опками
ступеня площею понад ЗО % у дтей, також хвор з опками IIЧIV ступеня длянки голови, обличчя, промежини, кистей та стп незалежно вд площ ураження.
Хворих з обмеженими поверхневими опками, крм зазначених локалзацй, псля подання
У раз поширеного опку, який спричинив шок або може зумовити його, розпочинають або продовжують протишокову терапю з одночасним проведенням дослджень гемодинамки (артеральний тиск, пульс, ЦДВ), складу кров (гемограма, гемотокрит, рвн електролтв, сечонвини тощо) та сеч (погодинний дунрез через ведений у сечовий мхур катетер; склад сеч), визначають темнпературу тла та проводять заходи з запобгання нфкуванню. Обробку опково
Терапя у раз розвитку шоку поляга
в квдацÿ гповолемÿ (дефциту ОЦК) й гдроонних порушень: введення збалансованих розчинв електролтв, особливо лактату Рнгера, спецальних розчинв (реополглюкн тощо) та блкових субстанцй (плазма, альбумн, проте
Гперкалúмÿ у хворих, незважаючи на значну загибель клтин, не спостерга
ться через збльшене виведення його нирками пд дúю гперкортицизму.
Обсяг розчинв розраховують на пдстав багатьох критерÿв (гемодинамки, величини дурезу, результатв бохмчного дослдження тощо). На практиц користуються переважно спрощеними формулами. Так, за однúю з них - Парклендською Ч хворому в першу добу вводять 4 мл лактату Рнгенра на 1 кг маси тла, помноживши цей показник на площу опку у вдсотках. При цьому половину клькост вводять у перш 3 год, половину - в наступн 16 год. Для визначення об'
му плазми та нших коло
Для поповнення дефциту рдини вводять 5 % розчин глюкози (внутршньовенне), за вдсутност у хворого порушень функцÿ травного каналу ренкомендують пити воду, чай, соки.
Для знеболювання внутршньовее вводять аналгетики (опати - морфн, омнопон, фентанл та н.), призначають значн дози (10Ч500 мл за добу) кортизолу (гдрокортизону), енергетичн засоби - гпертончн рознчини глюкози (1Ч20 %) з нсулном, кислотою аскорбновою, втамном В1 серцево-судинн препарати (глкозиди Ч строфантин, корглкон), адреноблокатори тощо.
Величезне значення для кування хворих з опками ма
адекватне енергетичне забезпечення
I. М
СЦЕВЕ Л
КУВАННЯ
Мсцеве кування звичайно розпочина
ться зразу псля надходження погерплих у кувальний заклад, тим, хто перебува
в стан шоку чи у раз загрози цього складнення, - псля виведення
Опки II ступеня обличчя кують вдкритим способом. Псля промивання опково
Опки II ступеня кистей псля обнробки
Опки
А ступеня кують таким самим способом, як опки II ступення. У неускладнених нфекцúю випадках вони загоюються протягом Ч З тиж.
Мсцеве кування опкв
II Б та IV ступенв проводять залежно вд
Дуже обмежен опки у вдповдних мсцях можуть бути вирзан з закриттям дефекту моблзованими мсцевими тканинами. Дещо менше обмежен опки одн㺿 глибини можуть бути же пд час первинно
Здебльшого ж пд час первинно
При глибокому поширеному опку одн㺿 глибини всю длянку некрозу (струп) у межах здорово
Перед пластикою глибоких опкв треба лквдувати анемю, гпопроте
Пластичне закриття глибоких поширених опкв здйсню
ться, головним чином, розщепленим зрзом шкри, який одержують дерматомом. Його перевагами перед зрзом повно
Для вльно
Через ц особливост замсть зрзв при пластиц тих длянок шкри, як зазнають значних навантажень (долон, пдошви), чи длянок, важливих з косметичного погляду, користуються зрзами повно
Разом з тим кування хворого, реаблтацйний перод повинн тривати протягом принаймн рк, оскльки еволюця рубцв вдбува
ться продовж року навть бльше цей перод може складнитися тяжкими як фзичними косметичними вадами (контрактури виворт повк тощо), так психчними травмами. Як поверхню пересаджених шкрних зрзв, так донорськ поверхн в цей перод треба змащувати зм'якшувальними кремами, також проводити легенький масаж
II. ВИДИ ОП
К
В, ДОПОМОГА.
) ОП
КИ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ
В
Опки дихальних шляхв стали спостергатися останнм часом нердко Незалежно вд ступеня та площ раження слизово
Оскльки опки дихальних шляхв майже завжди по
днуються з опками шкри, як передусм привертають до себе вагу, сво
часна дагностика нгаляцйних опкв дуже важлива. Клнчна симптоматика цих опкв у раннй перод (у перш 8 год) обмежу
ться спазмом м'язв гортан, пзнше Ч набряком та запаленням слизово
1) наявнсть опкв голови та ши
2) спалене волосся в нос,
3) охриплсть голосу,
4) задишка та цаноз,
5) "трубний" кашель,
6) стискуючий бль вздовж груднини,
7) запалення ротоглотки,
8) видлення харкотиння з домшками саж, кптяви.
Рзко пдвищена кльксть видлень з бронхв (бронхорея)
Вс так хвор потребують обов'язково
Лкування таких хворих поляга
у диханн зволоженим киснем, туалет бронхв, нод з ендоскопúю,
нгаляця та введення бронхолтичних та муколтичних засобв. Призначають також кортизол чи преднзолон (50 мг на добу)
як протинабряковий та протизапальний засб, антиботики, у раз наростання асфксÿ роблять нтубацю трахе
б) Х
М
ЧН
ОП
КИ
Хмчн опки спричинюються хмчно активними речовинами - кислотами (срчана, хлористоводнева, азотна, оцтова тощо), основами, оксидами фосфору, також бензином, керосином та деякими маслами у раз
Хмчн опки шкри в побут спостергаються ще рдше, нж опки слизових оболонок трапляються у людей з пдвищеною чутливстю (алергúю) до таких речовин.
За глибиною раження та площею хмчн опки дляться також, як термчн, на 4 ступен та на обмежен й поширен. Опки стравоходу длять на З ступен, поверхневий, на всю товщу слизово
Поверхнев опки
ЧII ступеня бувають переважно у раз контакту шкри та слизово
Хмчно активн речовини за характером дÿ подляють на так, що зумовлюють зсдання, коагуляцю блкв через швидке виведення води з тканин (кислоти, сол важких металв тощо), та на так, що розрджують (основи). У малих концентрацях речовини, що сприяють коагуляцÿ блкв наслдок швидкого переходу клтинно
У раз попадання малоконцентрованих кислот чи основ середину опки слизово
Клнчна картина.
Загальн клнчн прояви цих опкв значно менше виражен, нж опкв термчних. Завдяки переважно локальному
Поверхнев опки шкри IЧII ступеня характеризуються запаленням шкри з гперемúю, набряком ? та виникненням пухирв (при II ступен). Опкова поверхня ма
чтк контури неправильну форму, часто з слдами розчину на поверхн. Глибок опки шкри кислотами, солями важких металв та фосфору супроводжуються творенням сухого некрозу - струпа рзного кольору (залежно вд виду хмчного агента). Азотна кислот творю
струп свтло-жовтого кольору, срчана - блий на початку, пзнше чорно-бурий (внаслдок розкладу гемоглобну). Хлористоводнева кислот залиша
на поверхн шкри бло-срий струп, основи Ч бло-срий пухкий. Поверхня глибоких хмчних опкв безболсна. Вдшарування струпв не супроводжу
ться кровотечею, як ептелй, так сполучна тканина, регенерують уповльнено.
Дагностика хмчних опкв нескладнна грунту
ться на ретельно збраному анамнез та особливостях опку. При цьому, крм забарвлення струпв, ма
значення (у раз поверхневих опкв) рвномрнсть раження (його колр, щльнсть пухирв тощо). За термчних опкв цього не бува
, при них спостерга
ться комбнаця опкв рзного ступеня (багато пухирв, як цлих, так розрваних). Опки ротоглотки, стравоходу, рдко шлунка, передусм проявляються рзким загруднинним (вздовж стравоходу) болем, блюванням слизом з кров'ю (при опках шлунка - блюванням шлунковим вмстом), ознаками збудження, розладами функцÿ серцево-судинно
Глибок опки стравоходу, особливо зумовлен основами, можуть ускладнюватись некрозом та перфорацúю стнки стравоходу розвитком тяжкого гнйного (заднього) медастинту. Ознанками останнього
рзке пдвищення температури тла та озноб, наростання болю в середостнн, поглиблення серцево-судинних поява дихальних розладв. Такий перебг вимага
негайного дренування середостння та нтенсивно
У бльшост випадкв опки стравоходу не супроводжуються його пернфорацúю куються консервативно. На 2-гуЧЗ-тю добу почина
вдшаронвуватися некротична слизова оболонка стравоходу звичайно закнчу
ться до Ч6-
Перша допомога при хмчних опках поляга
в ретельному промиванн опково
При опках ротоглотки, стравоходу та шлунка хворому псля знеболення промивають шлунок водою чи зотончним розчином натрю хлориду, якщо вдома речовина, що спричинила травму, Ч розчином, який нейтралзу
? дю: у раз опку кислотою - розчином натрю гдрокарбонату, основами - Ч3 % розчином лимонно
Профлактика хмчних опкв у промисловост та лабораторях бунду
ться на суворому дотриманн працвника технки безпеки. У побут вона забезпечу
ться передусм зберганням хмчно активних речовин у недоступних для дтей мсцях, чтким маркруванням та закриттям пляшок з такими речовинами, обережним поводженням з останнми тощо.
в) РАД
АЦ
ЙН
ОП
КИ
Широке застосування в народному господарств, оборон (енергетичн снтановки), в медичнй практиц та науково-дослднй робот радацйних джерел можливило появу як променево
- еритематозний дерматит, який розвива
ться псля мсцевого опромнення дозою в 80Ч1200 рад. Гостре запалення виника
через Ч3 тиж псля опромнення, супроводжу
ться болем, випаднням волосся пгментацúю. Загою
ться з повним вдновленням ептелю за Ч3 тиж;
II - бульозний дерматит, який розпочина
ться через тиждень псля опромнення дозою до 2 рад. Некроз поширю
ться на всю товщу шкри (ептелй та дерму). Перебг ма
повльний, заго
ння вдбува
ться протягом 1, Ч2 мс з творенням шрамв та епляцúю пгментацúю шкри. Часто супроводжу
ться загальною реакцúю (слабксть, лихоманка, головний бль, диспептичн явища);
- гангренозний дерматит, виника
при доз, що перевищу
2 рад. Мсцев порушення проявляються через клька годин. З'являються еритема та набряк шкри, як тривають Ч3 доби, через тиждень наста
некроз с㺿 шкри пдлеглих тканин. Часто супроводжу
ться променевою хворобою. Ма
дуже повльний перебг, на мсц опку творюються хрончн виразки та нестабльн шрами. Спостерга
ться тенденця до малгнзацÿ.
Крм гострих променевих опкв, нод спостерга
ться хрончний опковий дерматит рук. Частше це бува
у рентгенологв.
Пд час вибуху атомно
Лкування радацйних опкв
ЧII ступеня поляга
в призначенн мсцевих консервативних заходв: накладанн пов'язок з антисептичними речовинами псля обробки опково
При глибоких опках застосовують оперативне кування (некротомя,
некректомя, пластика дефектв псля очищення рани). Поряд з мсцевими заходами призначають загальнозмцнювальну терапю, дезнтоксикацйн,
муностимулююч засоби, симптоматичне кування, спрямован на квдацю променево
. СПИСОК Л
ТЕРАТУРИ.
1. Черенько М. П., Ваврик Ж. М. "Загальна хрургя з анестезологúю, основами реанматологÿ та догляду за хворими". ЦК.: ЗдоровТя, 1. Ц616 с.
2. Трубнков В. П. "Вйськово - польова хрургя. Практичн заняття". [Навчальний посбник для мед. вузв<], -Х.: Основа 1995. Ц376 с.
3. Гостищев В. К. "Общая хирургия": учебник. ЦМ.: Медицина 1993 576 с. ил.