Конституцiя США та реальнi права громадян

КАФЕДРА

Теорÿа та сторÿ
держави права

Курсова робота
з сторÿ держави права зарубжних кра

Конституця США
та реальн права громадян

Виконала студентка I-го курсу
юридичного факультету
Втерковська Ю.Д.

Науковий кервник
доцента Лсна

.С.

вано-Франквськ
1

ЗМ

СТ

Стр.

ВСТУП Е 3

РОЗД

Л 1

Розробка Конституцÿ США та ? основн де

РОЗД

Л 2

Поправки до Конституц�� США та розширення /h3>

прав людини
2.1. Блль про права Е 17br> 2.2. Скасування рабства та забезпечення
расово� рвност Е 20br> 2.3. Встановлення рвност громадян
за статтевою ознакою Е 21br> 2.4. Зниження вкового виборчого цензу Е 22br>
/h3>

РОЗД

Л 3

Судовий захист прав  свобод людини в США Е 23br>

ВИСНОВКИ Е 29br>

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Е 30br>

ВСТУП

Тем дано

Метою дано

Статт Конституцÿ США мстять читк формулювання, що виключа

можливсть трактувати

В колишньому СРСР та в незалежнй кра

РОЗД

Л 1

Розробка Конституцÿ США та ? основн де

1.1. Розробка та прийняття Конституцÿ США 1787 року

Формування США, як незалежно

ле саме в той перод були закладен пдвалини американсько

Деклараця незалежност проголошувала, що люди за сво

ю природою

однаковою мрою вльними й незалежними, вся влада перебува

в народ та твориться народом, правител

слугами народу та несуть перед ним вдповдальнсть. У ст. 3 Декларацÿ було закрплено право народу на змну уряду, його повалення, якщо вн буде дяти всупереч нтересам народу. Ункальною особливстю Декларацÿ було положення про те, що свобода друку

одним з оплотв вол взагал, вона нколи не може бути обмежена нким, крм деспотичного ряду1.

Не можна не пригадати в зв'язку з цим перший проект федерацÿ, створений ще в 1748 роц Б. Франклном. Вс ц документи значною мрою вплинули на змст Конституцÿ 1787 року. Таким чином закладалася ? юридична база. А тим часом необхднсть прийняття ново

Безпосередню часть в розробц тексту Конституцÿ взяли провдн юристи громадськ дяч держави: Д. Медисон, Т. Джефферсон, Б. Франклн, А. Гамльтон нш. Основоположним принципом конституцÿ був проголошений принцип подлу влади, який передбача

органзацйну незалежнсть трьох глок державно

Фундаментальною основою державно-територального строю США був проголошений принцип федералзму, який визначив правовий статус гарантÿ рвноправност суб'

ктв федерацÿ, також основи розмежування повноважень предметв ведення федеральних органв влади органв влади штатв. Конституця не квдувала адмнстративну, частково, полтичну автономю штатв, але протиставила

1.2. Конституця США про повноваження
й порядок роботи Конгресу США

За Конституцúю 1787 року Е повноваження законодавчо

1.3. Конституця США про статус повноваження
Президента США

Головою виконавчо

Принципово важливим

положення Конституцÿ про порядок, строки виборв термн повноважень президента. Оскльки автори Конституцÿ не врили, що народ зможе зробити мудрий вибр, Президент обира

ться не прямо, вибрниками, яких обирають т, хто ма

право голосу, з сх штав (ст. II, р. I; попр. XII). Ця система нколи не працювала так, як ? задумували кладач Конституцÿ, адже фактично вд самого початку вибрники були суто номнальними дячами, що тльки фксували на папер вибр народу.1.

Вибрники подавали голоси за допомогою бюлетенв. Проходив той, за кого була подана бльша кльксть голосв вибрникв.

Повноваження президента були обмежен чотирма роками, але йому не заборонялося домагатися переобрання на новий термн.

1.4. Конституця США про Верховний суд

Важливу роль Конституця вдводила судовй влад. Вона надала

Крм цього, до федерально

1.5. Конституця США про федеративний устрй держави

Урегулювання вдносин мж штатами, як субТ

ктами федерацÿ, з одного боку, центральною владою - з ншого, виявилося навряд чи не найважчою справою Конституцÿ. Розвиваючись спочатку як англйськ колонÿ, потм як незалежн держави, нарешт, як члени конфедерацÿ, кожний штат мав сво

) сферу повноважень, що спвпадають (тобто, що входять в компетенцю федерацÿ, штатв): податки, позики, судова система, банки т.д.;

б) сферу, де заборонен дÿ федерацÿ, штатв: оподаткування експропрйованих товарв, дарування дворянських титулв, пзнше Ч рабовласництво;

в) сферу, де заборонен дÿ федерацÿ: введення прямих податкв, неоднакових непрямих податкв, надання привле

г) сферу, де заборонен тльки дÿ штатв: вступ в мжнародн договори, прийняття законв, що порушують договрн зобов'язання, позбавлення громадян рвного правового захисту, порушення федерально

У повноваження штатв були включен: органзаця власного ряду вс мсцев справи, в тому числ полця суд, карне, цивльне процесуальне законодавство, торгвля всередин штату робоче законодавство, власн Збройна Сили. Конституця дозволила ряду федерацÿ вйськове втручання у внутршн справи штатв для придушення актв заколоту безладдя. Таким чином були розмежован сфери дяльност федеральних мсцевих органв влади, визначен сфери, де ршення федеральних органв мали проритет над ршеннями магстратур. Згдно ст. Конституцÿ, ршення про прийняття в союз нових штатв прийма

Конгрес. Головним арбтром, що виршу

будь-як спрн питання мж федеральними органами влади штатами, також мж самими суб'

ктами федерацÿ, Конституця визначила Верховний суд. Надал

днсть федерацÿ в США зазнала серйозного випробування пд час Громадянсько

РОЗД

Л 2

Поправки до Конституцÿ США
та розширення прав людини

2.1. Блль про права

Вже при ратифкацÿа Конституцÿа законодавча збори штатв пда тискома народу вимагали доповнити ? статтями про права свободи громадян. Вони ставили виконання циха вимог як обов'язков мов набирання чинност Конституцÿ. Тиск широких верств населення, також вплив Велико

По конституцйному Бллюа про права вдповдно до рзних спецальних положень законв приватн особи захищен вд певних видв дискримнацÿ. Багато з цих положень, наприклад, кладен в Першй поправц вдносяться до питань свободи слова, положення Четверто

Також захищен Конституцúю США, федеральними законами законами штатв, ндивдуальн права на однаковеа вдношення до всх громадян, незалежно вд

Розглянемо основна Прав людини, закрплен в перших десяти поправках до Конституцÿ США.

Збереження свободи вросповдання (релгйно

Необхдним елементом у вза

мовдносинах ряду з сво

Важливе значення ма

той факт, що карний процеса не може бути полтизований або використаний для покарання полтичних дисидентв.

2.2. Скасування рабства та забезпечення расово

Вс громадянськ й полтичн права людини, проголошен Бллем про права 1791 р., на початока 60-х рокв тльки на особисто вльне населення США. Водночас цлковито безправними були негри-раби, що обробляли плантаторськ латифундÿ у штатах Пвдня мали юридичний статус власност плантаторв. 1861-1865 рр. стали часом криваво

У22 вересня 1862 р. Лнкольн опублкував Прокламацю про скасування рабства з 1 счня 1863 р. без жодного викупуЕ Прокламаця була актома величезного прогресивного значення. Сам Лнкольн сказав про звльнення рабв: В ньому - вся моя душа1. Перемога Пвноч у Громадянськй вйн можливила прийняття Конгресом США у 1865 р. 13-о

Наступним кроком у забезпеченн расово

Звльнен чорн американц взяли часть у виборах конституцйних конвентв у пвденних штатах у 1868 р. Конвенти розробили нов конституцÿ цих штатв, як проголосили перебудову правово системи пвденних штатв на засадах рвност прав громадян за расовою ознакою. У 1870 роц була прийнята 15-та поправка, яка забороня

обмежувати право голосу громадян за ознакою раси, кольору шкри або у звТязку з колишнм перебуванням у рабств.2 Проте реальне забезпечення рвност прав чорних американцв з блими розтяглося в час аж до кнця 60-х рокв ХХ ст.

2.3. Встановлення рвност громадян за статтевою ознакою.

Наприкнц ХIХ - на початку ХХ ст. важливою проблемою, що свдчила про недосконалсть правового забезпечення прав людини в американському законодавств, залишалося збереження статт

вого цензу для част у виборах - брати часть у них мали право лише чоловки. Подальше залучення жнок до громадського життя, зокрема, спричинене бльшою, нж у попередн часи частю

2.4. Зниження вкового виборчого цензу

Поправка 16-та (1971 р.) знизила вковий виборчий ценз до 18 рокв.

Виборчим правома володють громадяни СШ обидвох стат

й, як досягли 18-рчного вку до дати ре

страцÿ вибрникв та як проживають в конкретному штат або на територÿ певно

Громадяни Сполучених Штатв, що досягли всмнадцятилтнього чи старшого вку, не повинн позбавлятися виборчих прав чи обмежуватися в них Сполученими Штатами з огляду на

РОЗД

Л 3

Судовий захист прав  свобод людини в США

Незважаючи на снування деяких мсцевих вдмнностей технчних деталей, описати основн меж типово

Внизу, в основ прамди, знаходяться суди нижчо

У певному значенн ц суди являють собою основу правосуддя,

Йде багато суперечок з приводу якост правосуддя в нижчих судах. Маурн Млеськи вивчав нижчий карний суд в одному з схдних мст середнх розмрв в 1970 роц. У цьому суд 72% справ було виршено за одну хвилину навть менше.

ншими словами, звичайне зткнення громадян з полцúю трива

набагато бльше, нж середнй час, витрачений в суд. Неважко зрозумти, чому цей вигляд простого правосуддя залиша

ться предметом постйно

Позовн суди також займають сво

мсце в судовй систем. Перший такий суд був заснований в Клвленд в 1913 роц як один з вддлв мунципального суду.

дея швидко набула поширення. Ц суди були судами для бдних, оскльки були дешевими, простими у використанн, без адвокатв правових хитрощв. У певному значенн ц суди досить ефективн: сотн тисяч позовв проходять через подбн суди кожний рк.

Чи

вони на дл судами для бдних, це окреме питання. У дев'яностих роках вчен-правознавц США висунули серйозн обвинувачення проти них. - суди стали ще одним прикладом того, що вага правосуддя все бльше схиля

ться не на користь бдних. Це були суди не для, проти трудящих. По сут сво

Наступний рвень прамди склада

ться з судв загально

Юрисдикця процесуальниха судва звичайно охоплю

бльшу кльксть людей бльш широку область права, нж мунципальн або полцейськ суди. У багатьох штатах на один округ припада

один основний процесуальний суд. В округах з великою клькстю населення суд може бути розбитий на вддлення. Для основних процесуальних судв Сполучених Штатва не сну

а яко

У штатах, що мають нечисленне населення, таких, як Айдахо Айленд, той, що програв судовий процес ма

можливсть безпосередньо апелювати до вищого суду штату, який звичайно назива

ться верховним судом.а

ншими словами, якщо прийняти процесуальнийа суда за перший рвень, то можна сказати, що ц штати мають дворвневû системи. У цих невеликих штатах верховний суда буде розглядати будь-яку справу, якщо по ньому подана апеляця;а суд не ранжу

ц справи, не вибира

з них найбльш важлив гдн його втручання. У цих штатах право на апеляцю

загальним правом для всх жителв штату.

У трьохрвневиха системаха суд вищого рвня при вдбор справ для розгляду виявля

а жахливуа розбрливсть. Вна ма

можливсть виршувати, як справи приймаються, як вдкидаються для слухання. Той, хто програв процес, ма

право апелювати (принаймн один раз), не виходячи за рвн системи. Вн може один раз вдкусити вд яблука. Але вн практично не ма

а няких прав вимагати напряму справи на слухання у верховному суд. Деяк виключення складають т, хто зможе переконати суд у важливоста сво¿ справи.

снують нш виключення, внесен в законодавство багатьох штатв.

Федеральн суди такожа володють трьохрвневою системою. Правда, у ц㺿 системи вдсутнй пдвальний рвень для розгляду дрбних справ. Нема

федеральних позовних судв або федеральних свтових судв (хоч округ Колумбя ма

позовне управлння в сво

му суд верхнього рвня). У штатах нижнм федеральним рвнем

регональний (районний)а суд - це основний федеральний процесуальний суд.

Два нших рвн - окружн суди Верховний суда Сполучених Штатв в сво

В той самийа час сну

бля сотн федеральних регональних судв. Для малонаселених штатв один штат склада

регон, велика штати мстять ва соб бльше одного регону. Сан-Франциско, наприклад, знаходиться в Пвнчному регон Калфорнÿ, Лос-Анджелес - в Пвденному регон. Може, звичайно, в одному регон знаходитися бльше одного судд.

Наступний крок вгору, ми виявля

мося на рвн апеляцйних судв Сполучених Штатв федеральних окружних судв. Протягом багатьох рокв снувало десять таких судв. Нещодавно Конгрес створив одинадцятий, роздливши на два колишнй П'ятийа округ, що простягався вд Флорди до Техаса мав великий прирст населення.

. Окружн суди, на вдмну вд регональних, не

судами з однúю головною дйовою особою Ча суддею. Засдання проводить не один суддя, група, що склада

ться з трьох суддв. Загальне число суддв в окруз варю

ться вд чотирьох в Першому окруз (цей округ включа

в себе Массачусетс, Нью-Гемпшир, Мейн Пуерто-Рко) до двадцяти трьох в Дев'ятому окруз Ча ггантському район, що включа

в себе Калфорню, всм нших штатв Заходу, плюс Гуам пвнчн Маранськ острови.

У бльшост випадкв, фактично в переважнй бльшост, окружн суди

останньою нстанцúю. Над ними в божественному серпанку, у всй сво

Верховний суд США, передбачений Конституцúю як незалежний орган, але нижчестоячий, федеральн суди залежать вд конгресу як в питанн самого свого снування, так судочинства. Для того, щоб никнути ситуацÿ, за яко

У справ захисту прав свобод людини громадянин Верховний суд володú величезною владою, оскльки вн представля

диний орган, що визнача

остаточне значення багатьох широкиха невизначених термнв в Конституцÿ, також той, яким чином цей документ може бути використаний в кожному ндивдуальному випадку. Прийнятеа Верховним судом тлумачення Конституцÿ може бути вдмнене тльки самим же Судом або через складний процес прийняття поправок до Конституцÿ. Ця влада особливо важлива, оскльки Конституця

головним законом кра

ВИСНОВКИ

На завершення хотлося б зазначити, що досвд розробки, прийняття втлення в життя положень Конституцÿ США 1787 року може бути корисний сьогодн при розгляд питань, пов'язаних з прийняттям ново

При будь-якому вдношенн до американсько

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

I. Документи.

1. Конституця США // Карр Д.П. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. - С. 133-157.

II. Довдники.

2. Современные Соединенные Штаты Америки: Энцикл. справочник.Ч М.: Политиздат, 1988.Ч 542 с.: карт.

. Пдручники посбники.

3. Врядування у Сполучених Штатах. Нарис.Ч

нформацйне агенство Сполучених Штатв, 1989.Ч 128 с.

4. История государства зарубежных стран.Ч Ч. 2.Ч М.: изд-во МГУ, 1991.

5. Карр Д.П. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993.Ч 192 с.

6. Мшина 

.А. та н. Всесвтня сторя: Епоха становлення сучасно

7. Новая история стран Европы и Америки: Первый период: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по спец. История/ Г.Л. Арш, В.С. Бондарчук, Л.И. Гольман и др.; Под ред. А.В. Адо.Ч М.: Высш. шк., 1986.Ч 623 с.: карты, илл.

IV. Науков видання.

8. История США.Ч Т. 1.Ч М., 1987.

9. Карпентэр Д. Познаем Америку.Ча С.-Пб., 1995.

---

[1] Врядування у Сполучених Штатах. Нарис.Ч

нформацйне агенство Сполучених Штатв, 1989.Ч С. 6.

1 История государства зарубежных стран.Ч Ч. 2.Ч М.: изд-во МГУ, 1991. С. 35.

1 История США.Ч Т. 1.Ч М., 1987. С. 185.

2 Современные Соединенные Штаты Америки: Энцикл. справочник.Ч М.: Политиздат, 1988. С. 48.

1 Д. Карпентэр. Познаем Америку.Ча С.-Пб., 1995. С. 28

1  Конституця США // Д.П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. - С. 133.

1 Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. С. 14.

1

. А. Мшина та н. Всесвтня сторя: Епоха становлення сучасно

2 Конституця США // Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О. М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. С. 143.

1 Новая история стран Европы и Америки: Первый период: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по спец. История/ Г.Л. Арш, В.С. Бондарчук, Л.И. Гольман и др.; Под ред. А.В. Адо.Ч М.: Высш. шк., 1986. С. 498.

2 Конституця США // Карр Д.П. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. С. 150.

1 Современные Соединенные Штаты Америки: Энцикл. справочник.Ч М.: Политиздат, 1988. С. 53.

2 Там же

3 Конституця США // Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. С. 153.

1 Д. П. Карр. Конституця Сполучених Штатв Америки: Посбник для всх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського.Ч К.: Веселка, 1993. С. 157.