Неправомерное поведение
Змст :
1. Вступ. ................................................................................................................. 2
2. Поняття та види неправомрно
3.Склад правопорушення: поняття та характеристика його елементв..............а 16
4.Причини правопорушень..................................................................................... 23а 5.Висновки. ............................................................................................................ 31
6. Лтература. ......................................................................................................... 33
Вступ
На всх стадях сторичного розвитку суспльства, починаючи з
первсного ладу закнчуюч сучаснстю, людина завжди була в тсному вз
мозвТязку одна з одним. Великий грецький флософ Аристотель пдкреслював, що поза суспльством розвиток та снування людини
неможливим. Суспльство поста
одночасно як середовище, як складний механзм задоволення житт
вих потреб людини. Вдповдно до цих потреб у будь-якому суспльств снують певн структурн елементи - соцальн нститути, за допомогою яких функцону
розвива
ться суспльство: нститут родини, економки, освти, духовност та нститут правлння (влада, держава, право). Для того, щоб врегулювати вдносини у цих сферах, , необхдно було Дрозтлумачити
Дюч в суспльств правов нормиа в поведнц особи дотримуються, або навпаки, вдхиляються. Але не виконання ряду правових норм тягне за собою застосування рзних санкцй до особи, яка
Актуальнсть дано
Правопорушенням,
порушення права, акт, суперечливий праву, його нормам, закону. Тому актуальнсть перш за все поляга
в тому, щоб якнайкраще дослдити дане соцальне явище, зТясувати вс його важлив ознаки (щоб вдрзняти вд нших правових явищ), особливост, елементи, та причини, що породжують правопорушення. Знаючи вс аспекти правопорушення, можна легко встановити до якого виду вн належить, за яких обставин мов вчинявся, зТясовуються особливост самого субТ
кта правопорушення, причини мотиви його вчинення. - знання необхдн в судових правоохоронних органах для найбльш обТ
ктивного розслдування, проведення слдства, дзнання, винесення ршення по конкретнй справ.
Важливе значення в дослджен правопорушень, являють причини та мови його вчинення. Соцальн явища, як обумовлюють правопорушення, називаються причинами та мовами. Пд причиною розумúться явище (або
Метою курсово
Основними задачами курсово
1.Поняття та види неправомрно
Недивлячись на те, що проблемам правопорушення в науковй тератур традицйно вдводиться значна вага, значн сторони цього явища залишаються спрними, до кнця не зТясованими. Але спробу
мо проаналзувати вс основн аспекти цього соцального явища для того, щоб зрозумти яку соцальну природу воно ма
, як вплива
на суспльн вдносини, як його мотиви, причини, наслдки. ра Протиправна поведнка як вид правово
З точки зору теорÿ юридичних фактв протиправна поведнка вдноситься до суспльно шкдливих (небезпечних) житт
вих обставин. пх шкдливсть виявля
ться у тому, що вони спроможн здйснити так змни в функцонуванн суспльних вдносин, як не вдповдають соцальному прогресу, нормальним мовам снування людини суспльства. На вдмну вд юридичних фактв-подй, юридичн факти-правопорушення характерезу
ться свдомо-вольовим характером здйснюються тльки дúздатними субТ
ктами.
Шкдливсть юридичних фактв - подй правопорушень - вимрю
ться клькстю суспльних звТязкв, що ними порушуються, та ступенем можливост вдновлення. Причому можлив три варанти: 1) один юридичний факт негативно вплива
на велику кльксть звТязкв мж людьми; 2) юридичний факт вносить незначн змни в стан сплкування людей, але загальна кльксть подбних фактв, здйснюваних у певних промжках часу, неможливлю
нормальне функцонування суспльства; 3) юридичний акт заподю
невдновлюван збитки суспльству чи людин.
Вдомо, що право може впливати тльки на т юридичн факти, що мають свдомо-вольовий характер, тобто протиправну поведнку субТ
ктв. Крм цього, подбн юридичн факти повинн бути не випадковими, зумовлюватись певними причинами тому повторюватись у час.
Таким чином, правопорушення в загальному вигляд, можна звести до того, що воно явля
собою винне, протиправне дяння делктоздатно
Кожне правопорушення ма
ряд характерних ознак особливостей, як видляють його серед нших правових явищ. В
А. Кожне правопорушення - це завжди визначен дяння, яке знаходиться пд постйним контролем вол розуму людини. Це вольов, свдомлен дяння, як проявляються в дях чи бездяльност людини.
Не можуть розглядаться в якост ознак правопорушень, наприклад, риси характера, образ думок або особлив якост людини. Але, якщо вони проявляються в конкретних протиправних дяннях - дях чи бездяльност, наступають юридичн наслдки.
Суд не може карати особу за образ думок, як не подобаються правлячй верхвки чи за полтичн, релгйн або нш погляди. К.Маркс в звТязку з цим точно вдмтив, що Дзакони, як роблять головним критерúм не дÿ, як таков, а образ думок дючо
Б. Протиправнсть - наступна важлива ознака правопорушення. Не кожне дяння (дя чи бездяльнсть) явля
ться правопорушенням, лише те, котре вчиню
ться проти правових приписв, порушу
зокон. Конкретним вираженням протиправност дяння можуть слугувати або порушення заборони, прямо встановлено
Говоряч про правопорушення видляюч таку його ознаку, як протиправнсть можна сказати, що Дце не просто порушення закону, посягання на т житт
в мови, як породили закон. Дяння протиправне, якшо воно явля
собою Дневиконання юридичних обовТязкв або взловживання правом, тобто якщо воно правом заборонене1. ж
Але з цього
деяк винятки. Так, в адмнстративному прав
таке поняття, як обставини, що виключають адмнстративну вдповдальнсть, а в кримнальному прав обставини, що виключають злочиннсть дяння. Воно поляга
в тому, що особа хоч порушу
заборони, правов приписи, але в деяких випадках, при певних обставин, ? протиправне дяння розгляда
ться не як правопорушення, як меж необхдно
В. Одним з найбльш важливих ознак правопорушення
наявнсть вини. Державно-правова теоря практика кра
Не вважаються правопорушеннями так зван обТ
ктивно протиправн дяння, хоча вони вчиняються свдомлено, по вол особи. Такого рода дяння вчиняються в силу професйних чи службових обовТязкв не мстять в соб вини. Наприклад, дÿ пожежника, завдавшого шкоди майну в момент тушння пожеж, аналогчн дÿ рятвника, каря.
Розрзняють дв форми вини: мисел необережнсть. мисел в свою чергу подля
ть на: прямий непрямий, необережнсть на недбалсть самовпевненсть. Але детальнше ц елементи розкри
мо трохи пзнше.
Г. Правопорушення вчиня
ться делктоздатними особами, тобто такими особами, як здатн керувати сво
ю волею поведнкою, свдомлюють сво
Делктоздатнсть визнача
ться в законах та нших нормативно-правових актах. Делктоздатними вважаються вс осудн особи, як досягли певного вку. Наприклад, в цивльному прав кра
Властивост й ознаки правопорушень характерезуються такими загальними рисами правово
За сво
ю соцальною значущстю ця поведнка соцально шкдлива, тобто спричиня
чи може спричинити шкоду нормальним суспльним вдносинам, що розвиваються у правовй форм, - правам, свободам, законним нтересам субТ
ктв. Ця шкода може бути рзною, залежно вд наслдкв протиправного дяння, його соцально
За психологчними ознаками правопорушення як вчинок завжди ма
свдомо-вольовий характер, тобто здйсню
ться пд контролем вол свдомост субТ
кта. Правопорушенням
лише те дяння, яке скою
ться як результат прояву свдомлено
Юридична ознака правопорушення поляга
в його протиправност. Держава в закон фксу
ознаки правопорушення, що вказують на динамку, нтенсивнсть поширення негативних для суспльства вчинкв. Тому закон може оперативно змнювати лмежу, яка за формальними ознаками вддля
правомрну протиправну поведнку. Критерúм правомрност дй ма
бути право, як втлення справедливост, рвност, тому саме з позицÿ гарантованих конституцúю прав свобод людини повинн розцнюватися державою ознаки протиправност дянь, тобто так дяння, як порушують чи невиконують дан права свободи.
накше - в мовах недемократичного режиму державна влада може свавльно, самостйно за сво
З точки зору юридичних наслдкв правопорушення, як юридичний факт, породовжу
охоронн правовдносини, в межах яких реалзуються заходи вдповдальност за ско
не правопорушення. Таким чином, для субТ
кта правопорушення юридичн наслдки завжди будуть негативними. Водночас правопорушення може розцнюватися як юридичний факт, на основ якого: виникають процесуальн правовдносини у звТязку з притягненням субТ
кта до вдповдальност, вдповдно, виникають нов для субТ
кта процесуальн права й обовТязки; змнюються або припиняються правовдносини, часником яких був субТ
кт (наприклад, звльнення працвника у звТязку з чиненням ним краджки; змнення мов договору однúю стороною за невиконання чи неналежне виконання зобовТязань другою стороною та н). Отже, правопорушення завжди передбача
можливсть настання юридичних наслдкв, як виражаються у втратах правопорушником благ матерального, особистого й органзацйного характеру.
Зовншня (обТ
ктивна) характеристика правопорушення поляга
в тому, що воно завжди виступа
як дяння субТ
кта (дя чи бездяльнсть), яке з юридично
Контролюючи можливост держави полягають у тому, що вона може запустити державний механзм притягання до юридично
Таким чином, попереднй аналз правопорушень приводить до висновку про те, що правова поведнка може бути визнанною правопорушенням, якщо вона
: дянням (дúю чи бездяльнстю); протиправною; винною; соцально шкдливою чи небезпечною, караною.
Подл правопорушень на види здйсню
ться за рзними критерями, але
Так, правопорушення подляються за: а) ступенем суспльно
О. Ф. Скакун зазнача
, що види правопорушень розрзняються мж собою за ступенем суспльно
На думку В.
. Гоймана, головними критерями подлу правопорушень на дв групи - злочини проступки Ц
, по-перше, характер ступнь суспльно
На думку М. В. Кравчука, залежно вд ступеня суспльно
Не визначаючи певного критерю, вчен Московського державного нверситету м. М. В. Ломоносова, крм злочинв, видляють так види правопорушень, як адмнстративн правопорушення, дисциплнарн проступки, цивльн делкти, як особливий вид правопорушення - створення протиправного становища, яке тягне застосування правовдновлюваних санкцй, також правопорушення, як тягнуть матеральну вдповдальнсть (вони нбито не мають власно
Таким чином, в тератур за критерúм належност норм права, як порушуються, до вдповдних галузей права за характером застосованих санкцй звичайно видляються так види правопорушень, як злочини, адмнстративн, дисциплнарн цивльно-правов правопорушення. Деякими авторами видляються також фнансов, податков, трудов матеральн, конституцйн, процесуальн, мжнародн правопорушення, окремими з них дисциплнарн матеральн обТ
днуються у поняття трудов правопорушення.
Але
диного пдходу до визначення як видв правопорушень, так критерÿв
Особливо
Положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституцÿ кра
Так само не визначен законом, як вимага
Конституця кра
Аналз законодавства кра
1)працвниками, у т. ч. працвниками залзничного транспорту, звТязку, аварйно-рятувальних служб, грничих пдпри
мств;
2)державним службовцям, службовцям органв мсцевого самоврядування, працвниками дипломатично
3)вйськовослужбовцями;
4)адвокатами, аудиторами судовими експертами;
5)увТязненими засудженими, також дтям пдлткам, як знаходяться у спецальних загальноосвтнх школах та спецальних професйних чилищах;
6)учнями, слухачами (курсантами) навчальних закладв.
Крм того, для окремих категорй перелчених субТ
ктв специфчна дисциплнарна вдповдальнсть може наставати за корупцйн правопорушення, як у такому випадку також мають вигляд дисциплнарних.
Слд вказати також на снування в законодавств кра
Зазначимо, що дисциплнарна вдповдальнсть працвникв регулю
ться переважно Кодексом законв кра
той, й нший пдходи
, не зовсм обгрунтованими хоча б через те, що створюють термнологчну плутанину через невдповднсть назв видв правопорушень назвам видв юридично
Справа у тому, що бльшсть галузей права захища
ться за допомогою чужих санкцй, лише окрем з них мають власн санкцÿ. Але в останньому випадку це не виключа
можливост захисту
Слд зазначити, що невизначенсть з видами правопорушень, також з тим, чи
можливою сукупнсть рзних видв правопорушень, на практиц тягне за собою порушення конституцйних принципв юридично
2. Склад правопорушення: поняття та характеристика його елементв.
Перерахован вище ознаки правопорушень основн, але далеко не вс. Окрм них снують й нш хоча й менш важлив. Вс вони загальнен у виробленому юридичнй науц понятт Дсклад правопорушення, за допомогою якого групуються й описуються ознаки останнього. Категоря складу правопорушення найбльш детально й повно розроблена в науц кримнального права, що найбльш стосу
ться складу злочину.Однак вн ма
й загальноправове, загальнотеоретичне значення,використову
ться з певною специфкою в рзних галузях права.
Поняття Дправопорушення Дсклад правопорушення дуже тсно вза
мозвТязан, але не тотожн. Коли люди стикалися з рзним родом шкдливих дянь, вони першочергово фксували в сво
Категорÿ Дправопорушення Дсклад правопорушення
одинаково науковими абстракцями, яке вдобража
реальне, житт
во правову поведнку особи.Але рвень характер
Поняття Дправопорушення да
змогу бльш глибше пзнати дане соцальне явище. Суспльство зацкавлене не тльки в нормативнй фксацÿ небезпечних явищ, але й пзнання
Склад правопорушення - наукова абстракця, яка вдобража
систему найбльш загальних, типових та стотних ознака рзних видв правопорушеннь. Ця система ознак необхдна достатня для притягнення правопорушника до юридично
Вдсутнсть хоча б одн㺿 з них виключа
можливсть притягнення особи до вдповдальност.
- принципи достатн тому, що для притягнення особи до вдповдальност не треба зТясовувати нших, додаткових ознак.
До числа обовТязкових елементв кожного складу правопорушення вдносяться: обТ
кт, субТ
кт, обТ
ктивна субТ
ктивна сторона правопорушення.
ОбТ
ктом правопорушення визначаються суспльн вдносини, як регулюються охороняються правом. БезобТ
ктних правопорушень не сну
. Правопорушник сво
Суспльн вдносини
складним явищем соцально
В цих вза
мозвТязках можна видлити й безпосереднй обТ
кт правопорушення.Наскльки багатогранн вдносини, настльки багатогранн й безпосередн обТ
кти правопорушень. Ними можуть бути майнов, трудов, полтичн та нш нтереси й права субТ
ктв права, державний суспльний лад, екологчний стан навколишнього середовища, життя, честь,
ОбТ
ктивна сторона правопорушень явля
собою його зовншню характеристику, зовншнй опис вчиненого особою протиправного дяння. В якост елементв, що складають обТ
ктивну cторону правопорушення вважають: а) саме протиправне дяння чи бездяльнсть; б) завдана шкода даним дянням чи бездяльнстю суспльним вдносинам; в) наявнсть причинно-наслдкових вза
мозвТязкв мж вчиненим правопорушенням наступившою шкодою; г) час, мсце та нш обставини пд час яких було вчинене протиправне дяння; д) способи й прийоми ско
ння правопорушення.
Посягання на обТ
кти, що охороняються суспльством державою можуть здйснюватися тльки в форм волевого вчинка (дянням чи бездяльнстю), тобто людина сама в наслдок сво
Правопорушенням може вважатися лише те дяння людини, коли вона при досягненн поставлено
Правопорушення вчиня
ться як активним дянням, та протиправною бездяльнстю особи, яке повТязане з не виконанням обовТязкв, покладених на не
Сво
ю вольовою протиправною поведнкою правопорушник завда
шкоди особистим, колективним, державним або суспльним нтересом. Ця шкода може мати як майновий характер (краджка, знищення майна, втрачена вигода), так не майновий (нанесення тлесних шкоджень, наклеп, втрата можливост здйснити право).
Слд зазначити, що протиправне дяння не завжди призводить до настання реальних шкдливих наслдкв. Воно протиправне саме по соб може бути повТязане лише з створенням небезпеки заподяння т㺿 чи ншо
Для класифкацÿ того чи ншого протиправного дяння, як правопорушення, необхдно встановити прямий причинно-наслдковий звТязок мж дянням правопорушника суспльно шкдливими наслдками, як настали в наслдок вчинення цього дяння. При вдсутност такого звТязку дяння класифку
ться як казус (випадок).
ЗвТязки мж рзними явищами соцально
Застосовуючи право державний орган, коли виносить ршення по справ, повинен встановити характер всх цих звТязкв, всесторонньо аналзувати фактичн обставини правопорушення.
нколи ця дяльнсть явля
собою довол складну проблему.
СубТ
ктом правопорушення визнаються делктоздатн, осудн особи, як досягли певного вку, з якого наста
можливсть нести цúю особою юридичну вдповдальнсть за сво
Законодавець, беручи до ваги психологчн здбност людини, рвня його свдомост, вол, ступеня суспльно
Справа в тому, що поведнка людини, с ? вчинки, у т.ч. й пртиправн, визначаються та контролюються свдомстю та волею. Отже, свдомсть воля - основн психчн функцÿ людини, вони обумовлюються в кнцевому результат суспльним середовищем, мовами матерального життя суспльства.Активнсть свдомост та вол особи виявля
ться, зокрема, у тому, що вона ма
можливсть вибору поведнки, свдомлюючи сво
Встановлен кра
Цивльне законодавство встановлю
вдповдальнсть в повному обТ
м з 18 рокв, неповна - з 14 рокв1. В адмнстративному, трудовому та нших галузях права субТ
ктами правопорушень вважаються особи, яким виповнилось 16 рокв.
Цкавим моментом
те, що в рзних галузях права по рзному визначаються субТ
кти правопорушень. Так, в п.1. ст.18 Кримнального кодексу кра
сказати, що коли особа сво
Ще одним важливим елементом складу правопорушення
субТ
ктивна сторона. Вона характерезу
ться психчною дяльнстю особи по сприйняттю всх зовншнх елементв правопорушення в момент його вчинення. Ставши особистстю отримавши здатнсть правильно орúнтуватись в навколишнй дйсност, людина свдомо оцню
направля
свою дяльнсть. В його соцально значущих вчинках проявля
ться воля, яка спрямована на досягнення тих чи нших цлей. При цьому, переступивши закон, порушуючи його приписи, ндивд повинен свдомлювати, що сво
ю поведнкою завда
шкоди держав або особ, нехту
суспльними нтересами, тобто скою
винн, протиправн дяння. В ншому випадку його дÿ можна прирвнювати до стихйних, руйнвних сил природи, як не залежно вд шкоди, не можна оцнювати з позицÿ права.
Таким чином, з субТ
ктивно
Як вже говорилось вище вина вдгра
основну роль в субТ
ктивнй сторон правопорушення, тобто психчне вдношення особи щодо ско
ного. Ступнь ц㺿 вини разом з мотивом метою правопорушення встановлю
ться правозастосовчим органом на основ конкретних матералв справи залежить вд характера оцнки правопорушником сво
Розрзняють дв основн форми вини: мисел необережнсть. При чому мисел бува
прямим непрямим.
Прямим
мисел, якщо особа свдомлювала суспльно небезпечний характер свого дяння (дÿ або бездяльност), передбачала його суспльно небезпечн наслдки бажала
Непрямим
мисел, якщо особа свдомлювала суспльно небезпечний характер свого дяння (дя або бездяльност), передбачала його суспльно небезпечн наслдки хоча не бажала, але свдомо припускала
Щодо необережност, то воно бува
двох видв: самовпевненсть та недбалсть. Самовпевненстю назива
ться те дяння особи, де вона передбача
можливсть настання суспльно небезпечних наслдкв свого дяння, але легковажно розраховувала на
Недбалсть виража
ться в тому, якщо особа не передбачала можливост настання суспльно небезпечних наслдкв свого дяння (дÿ або бездяльност), хоча повинна була могла
нколи на практиц предТявлене звинувачення субТ
кту, котрий не тльки не хотв, але й не мг не повинен був передбачити настання небезпечних наслдкв (казус). Така позиця правозастосовчого органу дстала назву ДобТ
ктивна осуднсть.
3. Причини правопорушень.
Таке соцальне явище як неправомрна поведнка завжди характерезу
ться психчною дяльнстю людини, тобто свдомлення соцально значущих цнностей на тому рвн, на якому визначаються та контролюються свдомсть воля особистост. Поведнка людини, с ? вчинки, у тому числ й суспльно небезпечн, обумовлюються психчними функцями людини, як залежать в кнцевому результат вд мов матерального нематерального життя суспльства, суспльним середовищем в якому знаходиться ця людина, рвнем ? освдченост. Одна й таж ситуаця сприйма
ться й оцню
ться рзними людьми по рзному, тому механзм власно
Так, проблема причин правопорушень виявилась, нажаль, в радянськй юридичнй тератур глибоко деологзовано
Як уже зазначалось, правопорушення, яке досить розповсюджене соцальне явище, торка
ться самих рзних сфер суспльного життя, обумовлен багатограннми процесами. Вони вдрзняються високим динамзмом не тльки в рамках одн㺿 держави, але й в межах рзних регонв. Тому, було б не врно видлити якийсь конкретний ряд причин, який породжу
це явище. До того ж слд розрзняти причини конкретного, ндивдуального правопорушення; причини певного вида правопорушень; причини правопорушень як масового явища.
Теоря держави права, як методологчна наука, займа
ться вивченням причин правопорушень в цлому.
В юридичнй тератур сьогодн йдуть спори про соцальн бологчн причини правопорушень, про сучасний розвиток антропологчно
Поведнка людини залежить як вд соцальних, так вд бологчних факторв. При чому перевага повинна бути за соцальними факторами, так як особистсть форму
ться дú в певнй соцальнй сфер ? вчинки залежать не стльки вд фзологчних особливостей стану органзму, як вд мжособистсних вза
мовдносин.
Формування будь-якого ( правомрного, не правомрного) вчинку протка
в певних стадях (потреби - нтерес, як свдомлена потреба - визначати цл способи
Таким чином, основна причина неправомрно
Причини правопорушень не можна ототожнювати з мовами
Так, у звТязку з змною вдношення власност в сучаснй кра
Цей процес супроводжу
ться загострю
ться недосконалстю прийнятих нормативно-правових актв, малоефективною роботою правоохоронних органв, кризисом моральних цнностей, як супроводжуються алкоголзмом наркоманúю, хаосом господарських вдносин та ншими обставинами, як викликають багаточисленн корислив злочини, активзаця тньова економки, змцнення органзовано
Але няк зовншн обставини не можуть призвести до правопорушень, поки вони не стали головним рушйним мотивом поведнки особистост. На основ обТ
ктивних причин мов формуються субТ
ктивн причини мови правопорушень, як являють собою певн елементи соцально
Як зазначалося вище, прчинами правопорушень можуть бути як внутршн, так зовншн фактори. Крм цього, значну роль вдгра
в причинах неправомрно
Проблема правового нглзму до цих пр науковцями достатньо не дослджена. Мж тим потреба в ? вивченн назрла, оскльки даний соцально-юридичний феномен широко розповсюдився не лише в свдомост пересчного громадянина, й у законотворств, в державнй дяльност, серед юриств. Для зТясування поняття нглзму звернемося до флосовського словника: Нглзм взагал (вд лат. Nihil - нщо, нчого) - заперечення загальноприйнятих цнностей: деалв, моральних норм, культури, традицй1. Нглзм поширився у XIX ст., переважно в кра
квропи та в Росÿ. Саме поняття запровадив Ф. Якобн, але в сучасному тлумаченн вперше вжив Ф. Нцше, розумючи його як переоцнку цнностей. Прзвища таких флософв як О. Шпенгель, М. Хайдеггер були тсно повТязан з поняттям нглзм.
В XIX ст. В Росÿ нглстами називали революцонерв-демократв. З цих позицй тлумачний словник С.
. Ожегова да
нам розТяснення: В 66-х рр. Х
Х ст. В Росÿ: вльномисляча людина, нтелгент-рзночинець, яка рзко негативно ставиться до буржуазно-дворянських традицй звича
Нглзм багатоликий, вн може бути притаманний культур, економц, полтиц тощо. Особливе мсце займа
правовий нглзм як рзновид соцального. Вн характерезу
ться свдомленим гноруванням вимог закону, цнност права, зневажливим ставленням до правових принципв традицй...2. Знаючи визначення правового нглзму, хба ми можемо не погодитись з твердженням, що в кра
В першу чергу, це мисне порушення правових норм. За останн роки злочиннсть зросла набула мафозно-органзованого характеру. Вдбува
ться ? зрощення з корупмованою частиною держапарату. Злочинний свт дикту
сво
Правовий нглзм проявля
ться в масовому недотриманн невиконанн юридичних приписв. СубТ
кти (громадяни, громадянськ органзацÿ, посадов особи, державн органи) просто не спвставляють свою поведнку з вимогами правових норм. Росйський правознавець В. Туманов видлив два види такого нглзму: звичайний та вдомчий2. Сфера перебування першого - масова свдомсть населення. Вдомчий характерний для системи адмнстративного правлння.
Варто зупинитися ще на однй з форм прояву правового нглзму - конфронтацÿ представницьких виконавчих структур влади на всх. Вона посилилася в процес становлення ново
Можна й дал називати та розкривати форми прояву правового нглзму, але зупинимося й розглянемо ще один важливий аспект цього явища - його причини.
По-перше, нглзм можна пояснити менталтетом кра
За радянських часв не прищепили повагу до права, оскльки з нього вижимали каральн можливост. Вд Й. Стална до Л. Брежн
ва нхто не додержувався вимог законодавства. Насаджувалися авторитарн методи кервництва, що супроводжувалося грубим порушенням прав громадян. Домнували мперативн норми, як передбачали обовТязки, заборони, жорстку субординацю. Право розцнювалось як засб примусу з одного боку, з ншого - як рудимент. Адже, всм вдома теза про вдмирання держави права при соцалзм. Це прирекло право на приниження, на перевагу постанов Комунстично
Каталзатори правового нглзму стали процеси, як вдбувались пд час перебудови. Вн виник на хвил неватигзму, який охопив постсоцалстичн кра
Доречно пдмтив В. Туманов, що як тльки держава вдмовилась вда тоталтарниха методв правлння одразу дав про
себе знати низький рвень культури суспльства, в якому десятилттями панували зневага до права, його недооцнювання1.
Але не слд шукати причини снування правового нглзму лише в комунстичному минулому. Негативно вплинув продовжу
впливати на правосвдомсть громадян кризовий стан кра
Причини недооцнки, нехтування правами вбачаються в економчних, соцальних, полтичних, деологчних, юридичних мовах, як склалися в держав Зокреми, зумовлено це розвалом економки, ? тнзацю. За даними Мнстату Укра
До вище зазначених причин слд додати суперечливу, нестабльну правотворчу дяльнсть. В кра
Познача
ться на снуванн правового нглзму низький рвень правово
Знаючи причини правового нглзму, можна визначити й шляхи його подолання.
Слд забезпечити можливсть реалзацÿ принципу верховенства закону. Влада повинна керувати лише законом, дяти в його рамках. Закон й пдзаконн акти потрбно привести у вдповднсть з нормами Конституцÿ, досягти не суперечливост мж ними.
Законодавство не повинне залишатися мертвим, для цього потрбно досконалити механзм реалзацÿ правових норм.
Не можна побороти правовий нглзм в кра
Серед заходв, спрямованих проти негативних явищ та дестаблзуючих факторв
пдвищення культури населення взагал та правово
Вс форми боротьби з правовим нглзмом так чи накше повТязан з виходом кра
Висновки.
так, пдведимо висновки сказаного вище. Головне в протиправнй поведнц - те, що воно суперечить суспльним нтересам, заподю
чи здатне заподяти шкоди правам чи нтересам громадян, колективама чи суспльству в цлому, зашкоджу
розвитку цього ж суспльства. Правопорушення розрзняють з направленстю, з ймоврнстю настання небезпечних наслдкв
Вдчизняна наука вивча
правов явища в соцально-сторичному аспект, пдкреслюючи, що злочиннсть - це вдносно масове, сторично змнюване, соцальне, яке ма
кримнально-правовий характер, явище класового суспльства, що склада
ться з вс㺿 сукупност злочинв, як вчиняються в конкретнй держав в певний перод часу. В сво
На вдмну вд правомрних дй, як можуть бути передбачен нормами прав чи випливати з загально
Загальн поняття складу адмнстративного проступку ма
досить вагом теоретичн практичн знання в юрисдикцйнй дяльност органв внутршнх справ. Воно вважа
ться необхдним рвнем в процес пзнання конкретних складв адмнстративних проступкв, теоретичною основою для розкриття
Лтература :
1. Марченко М.Н. Проблемы государства и права. - Москва:а роспект, ыы2001.ЧС. 700-708.
2. Теория государства и права. Курс лекций / Под. ред. Н.И. Матузова,
.В.Малько. - Москва: Юристь, 2.ЧС.582-594.
3. Хавронюк М.
. Дисциплнарн правопорушення дисциплнарна рр ыывдповдальнсть: навч.посб.ЧК.: Атка, 2003.ЧС.240.
4. Мельничук О.Ф. Правовий нглзм: причини, форми прояву т шляхи подолання // Всник ЛАВС МВС.Ч2004.Чспец. вип.Частина 3.ЧС.46-51.
5. Загальна теоря держави права / за ред. В.В. Коп
йчикова.Ч ммКи
6. Кодекс кра
7. Кримнальний кодекс кра
8. Цивльний кодекс кра
[1] Див.: Загальна теоря держави права / За ред. В. В. Копейчинкова.- С. 202; Скакун О. Ф. Вказана праця.- С. 458; Марчук В. М., Нкола
ва Л. В. Вказана праця.- С. 88; Общая теория государства и права. Академический курс. То 2.- С. 584.