Денежно-кредитные системы
Лтература:
1. Денежное обращение и кредит при капитализме /под редакцией Красавиной, М., 1989.
2. Федоренко В.Н. Денежное обращение и кредит в кап. странах, К., 1989
3. соскин В.М. Современный комерческий банк: правление и операции, М., 1993.
4. Жан Матук Фмнансово-кредитные сиситемы Франции и других стран.
5. Савлук Грош та кредит, К., 1992
Тема 1. Суть та основн етапи розвитку грошово-кредитних систем кра
1. Грошова система
A) поняття
Б) основн елементи
В) нацональна валютна система
2. Кредитна система
A) поняття, види та особливост дяльност
Б) нагляд за дяльнстю комерцйних банкв у рзних кра
В) системиа страхування депозитв
Г) спецальн кредитн станови
Д) концентраця та централзаця банквського капталу, транснацональн банки, змни в дяльност банкв
3. Модел вза
мозвТязку банкв з промисловстю
A) англйська
Б) американська
В) нмецька
4. Основн етапи розвитку грошово-кредитних систем
) загальн закономрност формування грошових та кредитних систем у перод становлення капталзму
Б) золотий стандарт та сталсть грошово-кредитних систем
В) перехд вд металевих до паперових грошових систем у перод першо
Г) свтова економчна криза 1929-1933, ? особливост та наслдки для грошових та кредитних систем
Д) закономрност розвитку грошових та кредитних систем у псляво
нн роки
к) грошова та кредитна система на сучасному етап розвитку
5. Банквська криза: поняття, причини, форми та наслдки
1. Грошова система
Грошовий обг - це рух грошей, який обслугову
товарний рух та нетоварн розрахунки. Тявля
ться разом з появою грошей.
Росту грошового обгу заважало натуральне господарство. Найбльшого розвитку грошовий обг здобув при капталзм, коли було сформовано нацональн та свтов ринки. Саме в цей час, грошовий обг склада
ться у систему. Це було спричинено тим, що саме у переод затвердження капталстичного ладу виника
обТ
ктивна необхднсть у приведенн рзних елементв грошового обгу у систему, для побудови
дино
ГС у рзних кра
Грошова система - форма органзацÿ грошового обгу в данй кра
Вона мстить ряд елементв, як визнача
законодавство кра
1. найменування грошово
2. масштаб цн. Це технчна функця грошей. При металевому грошовому обгу масштаб цн - це вагова кльксть металу, що прийнята в данй кра
Масштаб был основой для формирования валютного курса (но это не сам валютный курс). Отношение золотого седержания различных валют до 1976 г. было золотым (валютным) паритетом, это была относительно постоянная величина. Валютный курс, - не постоянная величина.
В словиях золотого стадарта валютный курс не мог отклониться от валютного паритета на определенную величину. Колебания были незначительны, так как плателдьщикоми могли вбыирать платить за валюту золотом, или купить иностр. валюту. Та цена, по которой приобретают валюту, и была валютным курсом. Цена эта не могла превышать валютный паритет + расходы по пересылке золота и быть ниже чем паритет - расходы по пересылке золота.
С 1.01.78 ни одна из валют не фиксирует золотое содержание, валютный курс не привязывается к валютному паритету.
3. види грошей, що мають законну платжну силу (кредитн, паперов грош, розмнна монета)
4. порядок емсÿ та обгу грошей. Тобто це системи забезпечення випуску грошей, порядок
5. регламентаця безготвкового обгу
В загальномук грошовому обгу 13% - чеков депозити; 3% - монети; 24% - банкноти в обгу. Безготвковий обг бльш дешевий, бльш рухомий, бльш прозорий.
Видляють так види грошей:
1. дйсн грош (тобто повноцнн)
2. неповноцнн грош
Дйсн грош - це так, номнальна вартсть яких вдповда
Монета - це грошовий знак, що виготовлений з металу, та який ма
встановлен законом вдмнн ознаки. Тобто форму, зовншнй вигляд, ваговий вмст.
Повноцнн грош карбуються шляхом вдкрито
Неповноцнн грош - це так, номнальна вартсть який на спвпада
з
Паперов грош -а випуска
держава,
Кредитн грош - зявляються на основ функцÿ грошей як засобу платежу,
Нацональна валютна система - це складова частина нацонально
Нацональна валютна система залежить вд розвитку зовншньо-економчних вдносин кра
Складовими елементами нацонально
1. нацональна валюта. Це грошова одиниця.
2. валютний паритет. Це база валютного курсу, це спввдношення мж двома валютами, що встановлено в законодавчому порядку. З 1979 р. валютний паритет встановлю
ться на баз СДР (валюта МВФ).
3. режим курсу нацон. валюти. Валютн курси - можуть бути фксован, або гнучк. Фксован - це система, що припуска
наявнсть заре
строваних паритетв. Фксован валютн курси можуть бути або дйсно фксован, що базуються на золотому стандарт, вони можлив лише за мов золотого стандарту, або договрно фксован, що базуються на однй чи клькох валютах або на мовно встановленй офцйнй цн золота. Гнучк акурси - це системи, при який у валют не ма
офцйних валютний паритетв. Тут видляють дв групи валют: плаваюч валюти (самостйно змнюються на баз попиту та пропозицÿ на ринку) та коливн валюти (привТязують валютн курси до валютний кошикв).
Для держав з ринковою економкою найдоцльншим
притримування керованого плаваючого курсу вдносно ВКВ. На У. нин дú режим валютного коридору, на 1998 рк валютний коридор встановлено: 1.7 - 1.9 грн. за 1 $.
4. органи валютного ринку
5. нацональн органи, що обслуговують та регулюють валютн вдносини в кра
6. можливсть та умови обмну нац. валюти на золото та ноземн валюти, тобюто конвертовансть валюти.
Дÿ, як спрямован на створення, регулювання або контроль за функцонуванням нац. валютно
Нацональна валютна полтика зорúнтована на досягнення певних економчних цлей, головними серед яких
:
врвноваження платжного балансу;
стимулювання експорту;
стаблзаця валютного курсу та забезпечення оптимального рвня конвертацÿ нацонально
забезпечення надйних джерел надходжень валютних цнностей на валютний ринок.
Здйно дючого законодавства валютними цнностями визнаються ноземна валюта, нацональна валюта,....
нструменти нацонально
ü адисконтна ставка або облкова полтика (маневрування рвнем облково
ü адевзна полтика. Передбача
валютн нтервенцÿ центрального банку на ринку з метою регулювання курсу нацонально
ü
адиверсифкаця валютних резервв. Це створення валютних резервв шляхом включення до
Конвертовансть може бути повною або частковою. Повна конвертовансть включа
як зовншню, так внутршню конвертовансть. При зовншнй задовольняються потреби нерезидентв у конвертацÿ нацонально
Забезпечення конвертованост нац. валюти можна поетапно. При цьому важливо створити вдповдн економчн передумови. Тобто необхдно провести структурну перебудову економки, нагромадити певн золото-валютн резерви, зблизити структуру цн на внутршньому ринку та свтовому, стаблзувати темпи розвитку економми кра
Конвертовансть валюти ма
великий вплив на платжний баланс кра
Конвертовансть валюти може проводитися як за поточними операцями платжного балансу, так за рухом капталв та кредитв. Тод, коли в кра
У 1996 р. кра
2. Кредитна система
A) поняття, види та особливостi дiяльностi
Кредитна система - це сукупнсть кредитних вдносин та нститутв, як реалзують ц вдносини.
Основна функця фн. посередникв - це допомога в передач коштв вд потенцйних заощаджувачв до потенцйних нвесторв навпаки.
Дяльнсть фн. посередникв вигдна для заощаджувачв, для позичальникв. А саме, вдпада
потреб в пошуках один одного, значно знижу
ться ризик неповернення позики або неефективних капталовкладень, знижуються сумарн витрати позичальника на отримання позики з рахунок зменшення моральних, фзичних витрат та витрат часу для отримання потрбно
Фн. посередники зменшують вартсть здйснення фн. операцй. Це досяга
ться за рахунок унфкацÿ та спецалзацÿ. Оль
Фн. посередникв класифкують в рзних кра
Загальн принципи адля всх банквських систем:
розподл функцй центрального та всх нших банкв.
контроль та регулювання дяльност банкв другого рвня
банки у бльшост кра
неучасть центрального банку у конкуренцÿ на грошових ринках всередин держави.
Основою будь-яко
приймати депозити
давати кредити
здйснювати безготвков розрахунки.
Перетворення докаптал. банкв в банки кап. типу вдбулося в 17 ст. тод, коли вони почали випускати власн зобовТязання у вигляд банкнот, здйснювати розрахунки на баз чекових депозитв. До 19 ст. спецалзацÿ у банкв не снувало.
снував тльки один вид банкв -комерцйний банк ( перш банки обслуговували в осн. торгов операцÿ).
Перш акцонерн банки було створено наприкнц 17 ст, 1694 р. Початок швидкому розвитку банкв акц. типу було покладено переворотом в останнй третин 18 - початку 19 ст. ДО 19 ст. снували лише один тип банкв, спецалзацÿ не снувало. Згодом, поряд з комерцйними банками зТявляються також спецальн кредитн станови. Перш за все, це були ощадн банки, за формою власност - кооперативн, спецалзувалися вони на прийом ощадних депозитв. Потм, в середин 19 ст. зТявляються перш державн ощадн банки (каси). Важлива подя - поява центральних емсйних банкв (на протяз 19 ст). Функця емсÿ банкнот переходить до ц㺿 ланки фн.- кредитно
В 10 ст. зТявляються кредитн станови, як спецалзуються на наданн споживчих кредитв. Вдбувалося розширення функцй комерцйних банкв, поступово вони перетворилися на банки нверсального типу, втратили лише одну функцю - емсю банкнот.
Ознаки класифкацÿ кредитних станов:
за формою власност:
приватн
державн
Приватн в свою чергу можуть бути:
ндивдуальними товариствами
партнерствами
кцонерними
кооперативними.
У бльшост кредитних систем державними
центральн банки, ощадн каси, спецалзован зовншньо-торговельн банки. В деяких кра
Державн кредитн установи виникають двома шляхами:
при органзацÿ нових кредитних станов саме державних
при нацоналзацÿ приватних банкв (В Англÿ банки було нацоналзовано шляхом викупу акцй в обмн на державн операцÿ).
2. за функцями
центральн емсйн банки
комерцйн банки
спецальн кредитн станови.
Центральн емсйн банки в бльшост кра
емся банкнот
кредитно-розрахункове обслуговування комерцйних банкв (тобто центральний банк виступа
як банк банкв. Ця функця включа
дв частини: кредитне обслуговування, та розрахункове обслуговування. Кредитування може бути готвковим або безготвковим)
регулювання грошового обгу та кредиту (нструменти: облкова ставки; операцÿ на вдкритому ринку, обовТязков резерви)
банкр ряду (здйсню
кредитно-розрахункове обслуговування держави.
У деяких кра
Комерцйн банки надають широкий спектр послуг (в деяких кра
Те ограничения, которые введены в некоторых странах невсегда положительно сказываютсяЕ.
Б) нагляд за дяльнстю комерцйних банкв у рзних кра
КБ найбльш прозор станови для органв контролю. Необхднсть такого контролю повТязана з житт
во важливим значенням нацонального економчного стану та перспектив функцонування банкв.
В кожнй кра
Саме завдяки вдсутност антимонопольного законодавства та жорсткого контролю над злиттям банкв в Англÿ було досягнуто великого ступеню концентрацÿ капталу.
В останн роки посилилися формальн аспекти регулювання банквсько
Зворотнм прикладом
США, де протягом багатьох рокв склалася розгалужена система контролю, як на федеральному, нацональному рвн, так на рвн окремих штатах. к два загальних принципи банквського регулювання в США: 1) забезпечення стабльност та запобгання краху банкв; 2) обмеження концентрацÿ капталу в руках багатьох станов та запобгання монопольному контролю над грошовим ринком.
У Захдно-
вропейських кра
У Францÿ нагляд за банками здйснюють деклька комтетв. Частина з них очолена мнстром фнансв, частина - керуючим банком Францÿ. До найважливших нструментв контролю належать вимоги до мнмального власного капталу, встановлюються мнмальний розмр банквського капталу. У Францÿ - це 2.3 млн екю, в Нмеччин - 3 млн екю, в
талÿ - 12 млн екю, в Японÿ - 7 млн екю, в кра
В) системи страхування депозитв
За допомогою системи страхування депозитв в рзних кра
У Нмеччин сну
фонд захисту депозитв, також пд егдою федерально
У Великобританÿ програма страхування сну
пд егдою держави. Банки не платять регулярних внескв, вносять кошти на покриття витрат. Гаранту
ться не весь депозит, а лише 75%.
В США сну
федеральна корпораця страхування депозитв. Це державна станова. Кожному вкладнику гаранту
ться його вклад у сум до $100 тис. на одного вкладника.
Г) спецальн кредитн станови
Свтова практика да
багато прикладв снування та розвитку спецалзованих кредино-фнансових установ, як або виконують окрем функцÿ, або обслуговують окрем галуз, тобто кожний вид спецалзованих ФКУ займа
свою ншу на фнансовому ринку.
Серед цих станов можна видлити:
нвестицйн банки
установи, що акумулюють заощадження населення та обертають
установи споживчого кредиту (фнансов компанÿ, кредитн сплки, ощадно-ссудн асоцацÿ
установи сльскогосподарського кредиту
потечн банки
зовншньоторговельн банки
нвестицйн банки. Це кредитно-фнансов станови, як займаються засновницькою комсйною дяльнстю. - банки здйснюють розмщення на фондовому ринку акцй та облгацй акцонерних пдпри
мств.
Тявилися в другй половин 19 ст. у звТязку з розвитком акцонерних компанй. Сам вони за формою власност як правило теж
акцонерними.
Вони вивчають пдпри
мства, якщо
нвестицйн компанÿ. Це компанÿ, як знижують ступнь розвитку для сво
Д) концентраця та централзаця банквського капталу, транснацональн банки, змни в дяльност банкв
Загальна трансформаця монополстичних банкв у мжнародн або транснацональн банки вдбулася на меж 70-х-80-х рокв. Транснацональн банки сформувалися на баз найпотужнших комерцйних банкв промислово розвинених кра
До ТНБ вдносяться найкрупнш банки США, Великобританÿ, Францÿ, Нмеччини, та н.
Транс-нацональн банки - це крупн кредитно-фнансов комплекси нверсального типу, як мають широку мережу закордонних пдпри
мств, флй, представництв, та бльше половини прибуткв одержують вд операцй за кордоном. За останн роки вдбулося значне крупнення банкв. Так, якщо в 1971 роц найкрупнш банк в усьому свт Bank of America мав активв трохи бльше нж $25 млрд, нший американський банк Chemical Bank з активами в $10 млрд замикав першу десятку банкв 70-го року не вйшли би навть в першу 1-банкв.
Найпотужншими за активами за капталом
зараз Японськ банки.
В основ процесу концентрацÿ та централзацÿ банквського капталу знаходиться процес концентрацÿ та централзацÿ промислового капталу. Чим крупнш промислов пдпри
мства, тим бльше розмри
Шляхи та способи концентрацÿ та централзацÿ банквського капталу
рзномантними. Внаслдок поглинань та злиття зТявляються банки-трести. Часто найкрупнш банки щоб поширити свою могутнсть зливаються, створюють ще потужнш банки. Досить поширеними
холдингов компанÿ. Ама така компаня не
банком. Джерела ? коштв - емся акцй. Свй каптал така компаня використову
на отримання контрольних пакетв акцй нших компанй та банкв для встановлення контролю за ними.
Поширеною формою концентрацÿ та централзацÿ банквського капталу
так зван банквськ ланцюги (лцепи). Ця група банкв, як не контролюються одними тими ж особами.
Наступна форма концентрацÿ - концерни. Концерни та трести часто вступають мж собою в угоди, на баз яких зТявляються монополÿ типа картелей, синдикатв (консорцумв).
Банквський картель - це група банкв, мж якими досягнуто году про проведення
дино
Деяк змни у дяльност банкв повТязан з:
дерегулюванням фнансових ринкв;
посиленням конкуренцÿ в банквськй справ;
компТютерзацúю;
фнансовими нововведеннями та фнансовою глобалзацúю.
Дерегулювання фнансових ринкв - це процеси законодавчого реформування, як проводилися з кнця 60-х рокв; охопили бльшсть кра
Посилення конкуренцÿ у банквськй справ вдобража
ться у посиленн конкуренцÿ: мж самими банками; та мж банками та небанквськими фнансово-кредитними нститутами.
Процес компТютерзацÿ розпочався у 50-х роках в США. В 80-х роках вдбулися яксн змни, саме ранше було компТютерзовано лише процес обробки документв, нин змнмлася сама технологя банквського обслуговування.
Фнансов нововведення зТявилися операцÿ, як ранше не виконувалися. Це нов види депозитв, нов нструменти грошового ринку.
Фнансова глобалзаця - це поширення сфери дяльност потужних банкв за меж нацональних кордонв.
3. Модел вза
мозвТязку банкв з промисловстю
Якщо основним критерúм розбжностей у моделях взяти розподл функцй фнансового посередництва мж фнансо-кредитними становами можна видлити три модел:
нглйську
нмецьку
мериканську
До основних функцй фнансового посередництва вдносять:
Þ депозитно-позичкову
Þ емсйну
Þ нвестицйну (тобто придбання та андеррайтинг цнних паперв)
) англйська
Щодо розподлй функцй фнансового посередництва, то для англйських фнансових нститутв характерна джосить чтка спецалзаця, саме:
Þ депозитно-позичкова та емсйна функцÿ закрплен за банквським сектором
Þнвестицйна - за небанквськими нститутами, як
незалежними вд банкв.
Бльше того, навть в сомаму банквському скектор снують розмежування, так:
лоптовим кредитуванням займаються так зван обков компанÿ (discount houses)
лроздрбним - депозитн станови. Переважну бльшсть депозино-позичкових операцй здйснюють так зван англйськ клргнгов банки
емсйна функця - це прерогатива торгових банкв
нвестицйна функця закрплена за нвестицйними фондами, страховими компанями, та ншими установами. Але, згдно з законом, в Англÿ комерцйним банкам нколи на було заборонено займатися нвестицйною дяльнстю, втм вони дуже неохоче займаються такими операцями, вважаючи
Основний принцип володння акцями у небанквському сектор - це формування дисперсного портфелю це поязано з структурою пасивв небанквського сектора, як формукються за рахунок коштв пасивв.
Б) американська
В США сну
законодавче розмежування нвестицйних операцй фнансового посередництва, а саме:
комерцйн банки не можуть займатися нвестицйною дяльнстю з корпоративними цнними паперами. Ц функцÿ закрплен за нвестицйними банками. Згдно закону л.... в 1934 р. були введен так розмежування.
В) нмецька
Нмецька модель характеризу
ться тим, що вс три функцÿ фнансового посередництва зосереджуються в комерцйному банку.
У Нмеччин банки домнують в кредитно-фнансовй систем, нш нститути нечислен
або асоцйованими компанями трьох потужнх Грос-банкв, або дють у зон
На фондовому ринку Нмеччини банки вдграють провдну роль. Банки - голловн часники торгвл. Контроль фнансового ринку над виробничим сектором здйснюють саме ц унверсальн банки, вони приймають контрольн пакети акцй багатьох пдпри
мств.
5. Банквська криза: поняття, причини, форми та наслдки
Банквська криза - це масова неплатоспроможнсть у фнансово-кредитнй систем, що потребу
втручання ряду.
Форми виявлення банквсько
попит на резерви так зроста
, що вн не можу бути задоволений повнстю у короткий строк;
зрвнено з перодом економчного росту рзко зменьшуються обсяги кредитування;
традицйно платоспроможн позичальники втрачають можливсть отримувати кошти;
масово розпродаються активи, бо структура пасивв не вдповда
новй ринковй вартост активв.
В такй ситуацÿ необхдно:
1? поновити довру вкладникв та захистити всх або деяких з них;
2? запобгти поспшному (термновому) розпродажу активв;
3? никнути коливань в обсягах грошово
4? запобгти ризиковим нвестицям;
5? захистити стабльн банки;
6? захистити платжну систему ;
скоротити використання бюджетних коштв.
Тема 2. Розвиток грошово
1. Розвиток грошово
2. Сучасна будова кредитно
1. Розвиток грошово
Фунт стеглнгв X cт. - ваговий вмст 2.0 (1 фунт србла - 240 пенсв стерлингв). До 1971 року 1 фунт стерлгв - 12 шилнгв, 1 шилгн - 20 пенсв.
Зараз 1 ф.с. = 100 пенсв.
В обгу
банкноти - 20, 10, 5 тап 1 ф.с., крм того
монети:1 фунт, 50 пенсв, 5, 2, 0.5 пенса.
Вд бметалзму до монометалзму (золотого) Англя перейшла ранше нших кра
З 1816 по 1821 роки у Великобританх
В цей час емся банкнот в Великобританÿ здйснювалася вдповдно до Закону 1844 р. Акт Роберта Пля. Вн вимагав до 100% -го збергання емсÿ золотом за винятком 14 млн. (функцональна емся - незабезпечена золотом).
З початком 1 свтово
Причини такого розриву:
витснення з обгу металчних грошей та зниження обсягв комерцйного кредиту (внаслдок недоври)
державне нормування розподлу та контроль за Р.;
спввдношення швидкост обгу грошей.
У 1920 роц взяли курс на деформацю, тобто на полтику дорогих грошей (пдвищення облково
нфляця псля 1 свтово
Псля стаблзацÿ почалася грошова реформа, що проводилася у 1925-1928 роц (реставраця фунту с.). Внаслдок грошово
Грошова реформа закнчилася прийняттям закону про надання банку Англÿ на фдуцарну емсю 260 млн. ф.с.
У 20-т роки курс ф.с. був завищений у порвнянн з його купвельною спроможнстю: пдвищення курсу було не лише наслдком пдвищення купвельно
Все це стимулювало мпорт в кра
Свтова економчна криза 1929-1933 рр. послабила позицÿ Великобританÿ на зовншньому ринку викликала вдплив капталв з кра
1932 р. золотий запас банку Англÿ було передано у розпорядження так званого валютного фонду, який було створено при казначейств Великобританÿ використано для регулювання курс ф.с.
До 2 свтово
До цього снував стерлинговий блок (виник у 1931)
Особливост:
юридично стерлингова зона не мала централзованого кервного органу;
дяльнсть здйсню
ться на баз джентельменських год банку та казначейства.
з введенням валютних обмежень було встановлено офцйний курс на рвн 4$ за 1 ф.с. цей курс не змнювався до девальвацÿ 1949 року.
Золотий вмст ф.с. - 3.6 г золота.
За перод 2 свтово
Причини:
1?питома вага податкв у фнансуванн во
них витрат (бльше 40%)
2? значна роль зовншнх джерел фнансування (колональна мперя)
3?державний контроль над цнами.
нгля згдно з ршенням Бреттон-Вудськол
Псля 2 свтово
У псляво
нний час темпи нфляцÿ в Англÿ були бльшими нж в нших кра
За 1945-80 роки дефцит платжного балансу зрс з 23 до 95 млрд.ф.с.
Псля 2 свтово
Курс ф.с. було знижено на 30,5% офцйний курс становив 1ф.с.=2.8$.
1967 - чергова девальваця (на 14%), новий курс - 2.4$ за 1 ф.с., але ця девальваця була доповнена рзкими фнансовими обмеженнями.
1969-1971 - велике позитивне сальдо за поточними операцями платжного балансу.
У 1971 роц ф.с. було револьвовано : 1 ф.с. = 2.6$.
1972 - встановлено режим плаваючого валютного курсу. З цього часу почалося рзке падння курсу англйсько
З середини 1977 року позицÿ англйсько
1979 р.- знято вс валютн обмеження
1979 -1982 рр. - криза - вдплив капталу, падння курсу. Це трива
дотепер.: 1 ф.с. = 1.65 - 1.67 $.
з 60-х рокв стерлнгова зона почала розпадатися зараз практично не сну
.
Мжнародна роль ф.с. з роками зменшилася. На початок 1 свтово
Доля ф.с. у золото-валютних резервах кра
2.Сучасний стан кредитно
Правове регламентування грошово-кредитно
- закон 1979 року;
- закон 1987 року.
У банквському законодавств Великобританÿ до 1979 року вдсутнм було офцйне визначення термну банк. Тобто кожна органзаця, яка могла продемонструвати три основн банквськ функцÿ (приймати депозити, видавати кредити, проводити розрахунково-касове обслуговування) могла називатися банком.
У 1979 роц з прийняттям Закону про банки, особливу вагу було придлено саме визначенню термну банк. Було вказано, що пд банком розумúться така компаня, яка визнача
ться у якост банку державним банком Англÿ. Такий пдхд мав два наслдки:
бакн Англÿ отримав монопольне право дозволяти чи недозволяти банквську дяльнсть тй чи ншй станов.
кожна органзаця, яка виршала стати банком, отримувала чткий план придбання необхдного
Для одержання лцензÿ на банквську дяльнсть вд банку Англÿ:
вдповдна органзаця повинна переконати, що ма
достатнй каптал ( не менше 5 млн. ф.с.)
вдповдну квднсть
реальний бзнес-план
декватну систему органзацÿ та контролю
чесн намри стосовно здйснення ц㺿 дяльност
майстернсть та розсудливсть у ? здйсненн.
Якщо станов вдповда
цим мовам, то державний банк повинен надати цензю.
ле
виключення, як складають дисконтн дома (discount houses), для них непотрбна цензя збоку банку Англÿ. Пд виключення пдпадають також банквськ станови з обмеженими функцями (лцензован станови по прийому депозитв), ц органзацÿ отримують дозвл на обмежен банквськ функцÿ на практиц перед тим, як отримати статус банку, станова ма
пройти випробувальний термн в якоста тако
Банк Англÿ також
ма
право анулювати статус банку у вже снуючих банкв.
Другий Закон (1987) не вдмнив повнстю положення закону 1979 року, лише доповнив деяк положення. Головне доповнення стосувалося системи захисту депозитв. Згдно закону 1987 року схема захисту депозитв в цлому залишилася незмнною, але максимальна сума вкладу, по якому нада
ться 75-процентна компенсаця пдвищилася до 15 ф.с.
Згдно закону 1987 року основою банквсько
Основн положення акту Роберта Пля:
1. ався емся банку Англÿ, яка перевищувала 14 млн. ф.с. повинна була на 100% забезпечуватися золотом. Тобто офцйно допускався розмр незабезпечено
2. аемся нших банкв обмежувалася сумою на момент прийняття закону.
3. при зливанн комерцйних банкв або при вдкритт перефрйними банками сво
До кнця XIX ст. майже вс комерцйн банки втратили право банкнотно
Псля 2 свтово
Банк Англÿ сьогодн трима
основн рахунки ряду, здйсню
операцÿ щодо рядових позик, збереження золотого запасу. Головним завданням банку Англÿ º забезпечення житт
дяльност грошово-кредитно
Банку Англÿ (з боку нагляду за дяльнстю комерцйних банкв) встановлю
мнмальний набр правил для дяльност фнансових нститутв. Але разом з тим, Банк Англÿ не гаранту
, що ц нститути будуть
Другий рвень англйсько
роздрбн
оптов
Роздрбн банки призначен переважно для задоволення потреб громадян та малого бзнесу. Головн роздрбн банки мають досить розгалужену мережу, яка нарахову
12 тис. флй. До 75% дорослого населення мають рахунки в банку, а бльше як 1/3 мають депозитн рахунки.
Ц банки називають ще депозитними, вони характеризуються надмрним ступенем концентрацÿ та централзацÿ. Серед них видляють велику 4 комерцйних банкв: National Westminster Bank, Banklase, Lloyd, Midland. - банки
банками-трестами, як створен на баз злиття та поглинання багатьох ндивдуальних та акцонерних банкв.
Найбльш важливими
депозитн банки, як розташован в Лондон звуться клрнговими банками, бо сво
Оптов банки приймають велик вклади за вищими процентами та розмщують
Ункальним явищем у Британськй банквськй систем
наявнсть спецальних квазбанквських станов а(дисконтн дома). Англйськ комерцйн банки хоч мають сво
Маючи привле
Зараз в Англÿ снують також ноземн банки. З юридично
Наступна ланка банквсько
З спецальних фнансово-кредитних станов слд видлити будвельн товариства. Це нститути, як перебувають у власност окремих осб, вони
основним джерелом грошей для придбання будинкв. ДО 60% дорослого населення кра
Значне мсце належить також ощадним становам. Це ощадн банки, нвестицйн компанÿ, страхов компанÿ та пенсйн фонди.
Ощадн банки:
два рзновиди: ощадно-доврч банки та Нацональний Ощадний банк. Нацональний ощадний банк правля
ться рядовим вдомством. Цей банк сприя
позикам ряду, пропонуючи вкладникам ряд нвестицйних програм. Не вида
чеков книжки, вилучення грошей з рахунку можливо тльки в вигляд готвки. Ощадно-доврч банки зародилися в середин XIX ст., це була мережа трастових ощадних кас, вони об`
днувалися в банки, в 1973 роц було створено Центральний трастовий ощадний банк (TSB) для координацÿ дяльност банкв, як входять в систему TSB. В 1975 роц цей банк отримав статус клрингового.
Остання ланка: Жиробанк. Створено в 1968 роц за нцативою поштово
Тема 3. Грошова та кредитна система США
1. Становлення розвиток грошово
2. Будова та структура кредитно
) федеральна резервна система США
б) комерцйн банки: особливост дяльност, прихован форми концентрацÿ, страхування депозитв, контроль
в) змни у дяльност комерцйних банкв, що були внесен законом 1980 року
г) спецальн фнансово-кредитн нститути
2. Будова та структура кредитно
Специфкою кредитно
1863 р. Цурядом було засновано систему Нацональних банкв. - банки були пдпорядкован Контролеру грошового обгу у Вашинготон. Було встановлено мнмальний розмр капталу цих банкв, встановлено
У пероди економчно
1913 р. - видано Федеральний резервний Акт. Його головною метою було створення центрального банку у вигляд системи резервних банкв з 25 вддленнями, для того, щоб впорядкувати грошову емсю. Ставилася також мета концентрацÿ банквських резервв встановлення контролю за дяльнстю кредитних станов.
Федеральна резервна система асклада
ться з 5-ти ланок:
1. Рада керуючих ФРС
2. 12-ть федеральних резервних банкв. (Вся територя США була подлена на 12 федеральних резервних округв, в кожному з них було створено федеральний резервний банк)
3. федеральний комтет вдкритого ринку
4. Федеральн консультативн Ради
5. банки - члени ФРС (приблизно бля 40% всх комерцйних банкв США)
Федеральна Резервна система становить незвичну сумш державних та приватних елементв, централзованих та децентралзованих складових.
Рада керуючих ФРС
В ? склад - 7 членв, як призначаються Президентом США на 14-рчний перод. Призначаються псля консультацÿ, та затверджуються Сенатом.
Члени ц㺿 Ради, як вдпрацювали повний термн, не можуть бути призначен ще раз. Голова Ради та його заступник теж призначаються Президентом з циха членв, але на 4-рчний перод, крм того вони можуть бути призначена друге.
ОбовТязки Ради керуючих:
- нагляд за банками - членами ФРС та за всма банквськими холдинговими компанями
- нагляд за дяльнстю резервних банкв
- встановлення норм та правил щодо кредитв споживачам
- затвердження змн дисконтних ставок
- встановлення резервних вимог
- члени Ради керуючих виконують обовТязки членв Федерального Комтету вдкритого ринку
Федеральн резервн банки
Кожен з ФБа обслугову
певний регон кра
ФРБ менуються з мсцем розташування сво
12 ФРБ виконують функцÿ центрального емсйного банку кра
Пасиви ФРБ складаються з невелико
Отримання прибуткв не
метою ФРБ, тому якщо прибуток зТявля
ться, то вн майже повнстю поверта
ться у державну скарбницю.
Основне мсце в активах ФРБ посдають нвестицÿ у державн цнн папери та золот сертифкати (це свдоцтво, яке було передано казначейству згдно закону 1954 р.)
В 1933 р. США были вынуждены принять решение о прекращении размена на золото федеральных резервных билетов, отмена золотого стандарта. На протяжении мирового экономического кризиса США сохраняло размен банкнот на золото. В 1933 г. большинство банков оказалось не ликвидными и были закрыты, были объявлены лбанковские каникулы (7 дней), за это время был принят закон, в соответствии с которым комерческие банки не обменивали банкноты золото. Затем - каз о передаче ФРБ золота казначейству. Взамен, они (ФРБ) получили золотые сертификаты. Они были в обращении до 1968 г.
Крм того, невелика доля в активах належить кредитам комерцйним банкам.
Федеральний комтет вдкритого ринку.
Це найважливший орган ФРС, який форму
?а грошово-кредитну полтику. Вн здйсню
широкий контроль за зростанням пропозицÿ грошей у держав, також несе вдповдальнсть за дяльнсть системи на внутршнх ринках цнних паперв та ринках ноземних валют.
внутршн, зовншн операцÿ здйснюються Нью-Йоркським ФРБ як представником Комтету.
Крм 7 членв Ради керуючих, в цей Комтет входять 5а президентв ФРБ, один з яких - обовТязково - президент Нью-Йоркського ФРБ, нш 4 постйно змнюються, працюють в Комтет на протяз року, на принцип ротацÿ.
Федеральн консультативн Ради.
Згдно з Законом, консультативними комтетами
Федеральна консультативна Рада, та консультативна Рада споживачв. Крм того, у 1980 р. Рада керуючих творила також консультативну Раду ощадних (депозитних) закладв.
Ц Ради, члени яких обираються з кожного з 12-ти федеральних округв, збираються на сво
Майже 40% всх комерцйних банкв
банками - членами ФРС.
Загальна кльксть банкв становить 10700 банкв (на кнець 1996 р.)
У США нема
диного банквського законодавства. Тобто, одн комерцйна банки пдпорядкован федеральному законодавству, нш - пдпорядкован законодавству окремих штатв. Т комерцйн банки, як пдпорядкован вимогам окремих штатв, це штатн банки (7).
Загальна чисельнсть комерцйних банкв постйно змню
ться (тенденця до зменшення клькост комерцйних банкв).
Вдкрит форми концентрацÿ згдно законодавства, заборонен.
1927 р. - закон Макфадена. Згдно цього закону, банкам штатв було заборонено вдкривати сво
У звТязку з забороною вдкрито
Банквськ холдинг-компанÿ - це група осб, як володють контрольними пакетами акцй одного чи бльше банкв (розповсюджен одно-банквськ холдинги).
Кореспондентськ звТязки дозволяють використовувати значнучастину капталв дрбних банкв в нтересах бльш потужних банкв. Потужн банки приймають вд дрбних банкв чеки, вексел, цнн папери на нкассо, збергають частину
Розповсюджен банквськ ланцюги. Це ряд банкв, як
юридично самостйними, але фактично знаходяться пд контролем одн㺿 чи деклькох фзичних осб.
1994 р. - прийнято Конгресом закон, який по сут вдмняв ус обмеження. Цей новий закон ма
вступити в силу з 1.06.98 р. Прийняття цього закону дикту
ться необхднстю зменшення витрат банкв на вдкриття сво¿ мереж, дозволено перетворювати дочрн банки в флали.
Дяльнсть банквських холдингв регулю
ться основними положеннями закону Про холдингов компан㿻 вд 1956 р. Поправки внесено у 1970 р. Згдно цього закону, контроль вважа
ться встановленим, якщо холдингова компаня ма
не менш нж 25% акцй цього банку, якщо це так, то така компаня перодично зобовТязана надавати Рад Керуючих ФРС сво
За останн роки намтилася тенденця росту таких банквських холдингв. Вс найбльш, найпотужнш комерцйн банки в США органзован як банквськ холдингов компанÿ. Банквськ холдинги можуть бути або однобанквськими або мульт-банквськими. В тому раз, коли холдингова компаня здйсню
контроль над одним банком - це однобанквськ холдинги.
Поряд з банквськими становами в такй холдинг можуть входити небанквськ ФКУ
перелк таких небанквських станов, як можуть бути взят пд контроль однобанквського холдингу (оптечн, факторингов, трастов, страхов компанÿ, брокерськ, консультацйн, фнансов, зингов компанÿ та н.)
У США саме однобанквськ холдинги займають найбльше мсце у сукупних активах банквсько
Мульти-банквськ холдинги - це компанÿ, як володють контрольними пакетами акцй двох або бльше банкв.
Переваги банквських холдингв:
1. банквський холдинг - компанÿ сприяють пдвищенню ефективност банквсько
2. пдвищують стйксть банкв;
3. надають бльш широкий круг послуг клúнтам.
Основн недолки:
1. зниження рвня конкуренцÿ;
2. пдвищу
ться плата за банквськ послуги;
3. байдужсть до потреб регонв.
Особливост операцй КБ
Згдно закону Гласа Стгала (1933) снують обмеження на виконання комерцйними банками операцй, повТязаних з нвестицями в корпоративн цнн папери. Але для потужних банкв в останн
10-рччя Рада керуючих ФРС робить деяк винятки: вона да
згоду таким банкам на придбання та операцÿ по андеррайтингу цнних паперв найбльш стабльних корпорацй.
Значний вплив на дяльнсть американських комерцйних банкв ма
закон 1980 р. Про дерегулювання депозитних станов та контроль за грошовим обгом. Згдно цього закону, вс ФКУ подлено на дв групи:
1. депозитн
2. не депозитн.
До депозитних належать комерцйн банки, також вза
мноощадн банки, ссудо-ощадн асоцацÿ, та кредитов сплки.
Недепозитн станови - страхов та пенсйн компанÿ, нвестицйн компанÿ, фнансов компанÿ, вза
мн фонди грошового ринку та н.
Згдно цього Закону, внесен деяк змни у функцонування банкв та банквських станов, саме:
1. встановлений
дин вимоги щодо резервв для всх депозитних станов;
2. вдмнен вимоги до резервв по депозитах на строк бльше нж 1.5 роки;
3. зменшений сам показник норми обовТязкових резервв, вимоги до резервв встановлено для 3-х типв вкладв:
) трансакцйн рахунки (поточн) - 3% до суми, але не бльше 36,7 млн. дол; якщо сума бльше 36,7 млн - 12 %.
б) депозити юридичних осб - якщо строк менше 1.5 рокв - 3%
в) вимоги за
вровалютою - 3%.
4. Федеральн резервн банки повинн брати плату за операцÿ по клрингу чекв та нш послуги (до 1980 року ц операцÿ бали безкоштовними, але здйснювати ц розрахунки могли тльки банки - члени ФРС, тепер - вс КБ.)
5. закон дав право всм депозитним установам отримувати позики у ФРБ свого округу (до цього - лише банки Цчлени ФРС).
6. скасовано верхню межу норми вдсотка по депозитах на 6 та бльше рокв;
7. збльшено страхове вдшкодування Федеральною корпорацúю по С. депозитв з 40 тис. до 100 тис.$.
1982 - Закон Гарна-СенЖермена. Згдно цього закону, вн був призначений для коригування деяких положень закону 1980 р. Цей закон намагався наблизити ощадн станови до банкв за сукупнстю послуг, як вони надають сво
Дуже часто ц нов види фнансових послуг
дорогими для одного комерцйного банку, тльки банки банкв можуть цим займатися. Крм того, в
Нацональн банки можуть купити акцÿ такого центру при умов, що так нвестицÿ - не бльше 10%
На так центри не розповсюджуються зобовТязання по резервах, зобовТязання з достатност капталу значно нижче. також вони у сво
Контроль за дяльнстю комерцйних банкв дуже жорсткий, здйсню
ться на двох рвнях: на федеральному та на штатному рвнях.
До федеральних органв контролю належать:
1. Казначейство
2. ФРС
Ц дв станови займаються розробкою грошово-кредитно
ФРС здйсню
контроль безпосередньо за дяльнстю банкв-членв ФРС.
3. контролер грошового обгу;
4. федеральна корпораця страхування депозитв.
Вс банки, як страхують сво
До штатних органв контролю належать спецальн банквськ департаменти штатв. Вс банки, як заре
строван на територÿ штату, контролюються цими становами (крм нацональних банкв). Вони пдпорядкован контролеру грошового обгу.
Федеральна корпораця по страхуванню депозитв.
Створена в 1934 р.
Вс банки-члени ФРС зобовТязан вступити в цю корпорацю.
нш банки - за бажанням.
Страхове вдшкодування у раз банкрутства - 100 тис $.
Цл корпорацÿ:
1. захист вкладникв вд фнансових втрат;
2. запобгання масовому вилученню вкладв.
На сьогодн 98% КБ страхують сво
ФКСД здйсню
контроль за дяльнстю банкв, як страхують сво
ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищ:
1. може надати кредит для здйснення злиття цього банку з ншими, бльш потужними;
2. може поручитися за такий банк та перерахувати деяк кошти на його рахунок.
3. на крайнй випадок, оголошу
ться банкрутство з виплатою максимально
Щорчн внески ростуть, зараз - 0,15% загально
У США сну
система станов, що займаються кредитуванням сльського господарства (державн та кооперативн станови). В систему входять:
1. 12 ФРБ, як займаються наданням довгострокового кредиту вд 5 до 40 рокв; каптал банкв належить фермерським кредитним асоцацям;
2. 12 ФРБ середньострокового кредиту - вд 9 мсяцв до 3-х рокв;каптал належить держав. Кредити не надають, а проводять облк (дисконт) зобовТязань, що надан ншими фнансово-кредитними становами.
3. 12 окружних кооперативних банкв, як очолю
ЦБ для фермерських кооперативв;
4. корпораця товарного кредиту; державна; Кредити - пд заставу товарв на склад; не потребу
обовТязкового викупу заборгованост, якщо до настання строку виявилося, що ринкова цна менша, нж розмр позики, боржник може вдмовитися вд викупу заставлено
Вза
мн фонди грошового ринку. Вперше зТявляються у 70-х роках. Озмщують сво
кця - 1$, вартсть не змню
ться, не оподатковуються доходи; фонди, деякий час не мали зобовТязань по резервах, постйно зростають.
Тема 4. Грошова та кредитна системи Нмеччини.
1. Еволюця грошово
2.
Будова кредитно
1.
Еволюця грошово
До 70-х рокв Х
Х ст на територÿ Нмеччини знаходилася 21 держава, як користувалися рзними грошовими системами.
У 1871 роц створено
дину Нмецьку державу )(Отто Бсмарк). На ? основ шляхом проведення грошово
В обгу були кредитн грош - банкноти у 100 бльше марок. По закону 1875 р.
З початком 1-
У 1924 р. прийма
ться закон, згдно з яким проводиться грошова реформа - обмн старих знецнених грошей на нов: 1 трлн. старих на 1 нову марку. Наслдком був перехд до золотодевзного стандарту, що проснував до 1931 року.
Внаслдок витрат у роки 2 Ц
У 1948 р. - прооведено псляво
нну грошову реформу, що являла собою частину загально
Можливсть помняти 40 (потм - 20) рейхсмарок курсом 1:1 на нов грош.
нш кошти - готвку та половину приватних заощаджень було - 1:10, другу половину заощаджень було заморожено, потм Ц 1:20. Вс нш бер. суми та цни - 1:10.
Загальний обмн у розрахунку 6.5 нових - за 100 рейхсмарок.
Через 1.5 року псля початку реорми було досягнуто 60%-ного росту виробництва.
У травн 1949 р. - псля прийняття конституцÿ, курс захвдно-нмецько
У 50-т- першу половину 60-х рр. марка ФРН була найбльш стабльною валютою, плтжний баланс зводився з активним сальдо. Збльшувалися золотовалютн резерви кра
З 1979 р. - ФРН - член
вропейсько
Зараз 1$ - 1.5DM.
2.Будова кредитно
15 ст. - початок банквсько
Кнець ХV² ст. - виникли ощадн каси, первсно виконували приватн благодйн обТ
днання, потм мста та общини. Зараз створена високорозвинено банквська система. Представлена 5 тис. кредитних нститутв рзного рвня - 45 тис. флй. Серед головних кредитних нститутв видля
ться 30 банкв, 700 ощадних кас, 2.5 тисяч кооперативних банкв.
Контроль за дяльнсть здйсню
ться федеральним управлнням контролю, пдпорядковано Мнну, не ЦБ.
Головна ланка - Нмецький Федеральний банк. Було створено згфдно закону 1957 р. шляхом обТ
дання снуючих тод центральних банкв земель з банком нмецьких земель, який снував з 1948 року, та ЗахдноБерлинським банком.
Основний каптал - 290 млн. марок - належить держав,
НФБ зобовТязаний пдтримувати загальну економчну полтику ряду, але при виконанн сво
НФБ ма
структуру, що склада
ться з 3-х рвнв:
1. дтиректор, знаходиться у Франкфурт.
2. Центральн банки земель, як псля створення НФБ перетворилися в його головн правлння.
3. флÿ - головн вддлення та вддлення федеральних банкв у великих населених пунктах. - 183.
Кервними органами
Рада ЦБ-кв, рада директорв та управлння земель.
Рада ЦБ визанча
грошову та кредитну полтику, здйсню
адмнстративне правлння та розподл сфер компетенцÿ Ради директорв та правлнь ЦБ земель.
Склад - президент, вце-президент НФБ, нш члени Ради лдиректорв та президенти ЦБ земель. Зараз - 16 чоловк, головою Ради ЦБ
президент НФБ.
Функц㿿 - центрального емсйного банку.
Друга ланка кредитно
1. приватн КБ;
2. кооперативн кредитн станови;
3. державн кредитн станови.
1. - 3 найпотужнш банквськ монополÿ: Грос-банки, Регональн КБ, флÿ ноземних банкв, приватн банкри.
Грос-банки:
Псля кризи 1929-1933 рр. з найпотужнших 8-ми банкв залишилося тльки 3. Отримали назву банкв велико
Дяльнсть цих банкв вихродить далеко за меж надання кредитв. Особлив позицÿ цих ббанкв пояснюються
В галуз цих банкв найбльш помтне посилення зрощуваня банквського капталу з промисловим. Це здйсню
ться через емсю цнних паперв, ат також придбання акцйз метою отримання контрольного пакету акцй. Вс операцÿ по розмщенню, зберганню т.п. цнних паперв здйснюють в Нмеччин переважно комерцйн банки, зокрема Грос-банки (вони мають мсце на фондовй брж та здйснюють ц операцÿ).
Регональн та нш комерцйн банки. Це провнцальн банки,
Флÿ ноземних комерцйних банкв. Представлен 58 вддленнями. Обслуговують пдпри
мства сво
Приватн банкри. Це приватн комерцйн банки, як не мають статусу акцонерного товариства.
Кооперативн кредитн станови. як належать до нверсальних банкв:
1. кредитн кооперативи, вони мають два види:
а) сльськогосподарськ кооперативи (райфазенд банки)
б) народн банки (або фольксбанки). Це кредитн кооперативи у мстах.
2. центральн кооперативн банки. Система сльськогосподарських кооперативв ма
свй центральний банк, система народних банкв ма
свй центральний банк.
Кредитн кооперативи створюються для обслуговування дрбних та середнх пдпри
мств. З`явилися ще в Х
Х ст.
Державн кредитн станови.
До нверсальних банкв належать так банки, як:
ощадн каси;
жироцентрал.
Ощадн каси виникли в другй половин XV ст., виникли як приватн банки дрбних пдпри
мств, як надавали кредити населенню. З початку Х
Х ст. у Берлн заснову
ться перша комунальна ощадна каса, яка належала мськй влад, саме мська влада несла повну вдповдальнсть за дяльнсть ц㺿 каси.
У подальшому ощадн каси створювалися як правило мсевими органами державно
Жироцентал
регональними центральними нститутами ощаднгих кас. пх 12. Це корпорацÿ,
як знаходяться пд контроллем держави. Вони опосередковують рух грошей мж ощадними касами регону та пдтримують
Спецалзован банки
Полляються на дв групи:
1.приватн банки
2.публчно-правов установи.
До приватних банкв належать:
dzпотечн банки
dzнвестицйн компанÿ
будвельн асоцацÿ
банки споживчого кредиту.
До публчно-правових станов належать:
державн потечн банки
кредитн установи з особливими задачами
державн будвельн ощадкаси
поштов банки.
потечн банки. Нмеччина - батьквщика потечного кредиту. До першо
Дуже часто контрольний пакет акцй акцонерних потечних банкв належить одному з Грос-банкв.
Кредитн станови з особливими завданнями. Це банки, як було створено Федеральним рядом для виконання завдань, як або не можуть, або не бажають виконувати нш кредитн станови. Це банки, пдпорядкован ряду.
У числ таких станов, наприклад,
банк Вдновлення. Це банк, який було створено у 1949 роц на основ Плану Маршала, його головним завданням було довгострокове кредитування провдних галузей промисловост.
До ц㺿 групи належать також Експортний банк, створений у 1952 р.; сльськогосподарський рентний банк, для довгострокового кредитування сльського господарства; Промисловий кредитний банк та багато нших кредитних установ.
Кошти до цих банкв надходять, як правило, з державного бюджету, та використовуються згдно цльового призначення.