Скачайте в формате документа WORD

Анализ резервирования кредитных операций КБ и пути повышения его результативности

1. Основи проведення кредитних операцй та формування резервв для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями банкв.

1.1. Кредитн операцÿ - головне джерело доходв комерцйного банку.

Кредитн операцÿ сама прибуткова стаття банквського бзнесу. В середньому доход вд кредитних операцй становить вд 60% до 80% доходв комерцйних банкв. За рахунок цього джерела форму

ться основна частка чистого прибутку, що вдрахову

ться в резервн фонди що йде на виплату дивдендв акцонерам банку.

Банки надають кредити рзним юридичним фзичним особам з власних позикових ресурсв. Кошти банку формуються за рахунок клúнтських грошей на розрахункових, поточних нших рахунках; мжбанквського кредиту; коштв, моблзованих банком у тимчасове користування шляхом випуску боргових цнних паперв т.д.

Найбльш важливими напрямами розмщення коштв банку

позики нвестицÿ. Видача позик - один з основних традицйних видв банквських операцй. Комерцйн кредити (або кредити пдпри

мствам будь-яко

Надання банком кредитв заснову

ться на облку необхдних потреб позичальникв в позикових коштах, наявност достатнх гарантй для сво

часного

Суть функцÿ кредиту

Кредит - надання грошей або товарв в борг, як правило, з сплатою процентв; вартсна економчна категоря, невд'

мний елемент товарно-грошових вдносин. Виникнення кредиту пов'язано безпосередньо з сферою обмну, де власники товарв протистоять один одному як власники, готов вступити у економчн вдносини.

Можливсть виникнення розвитку кредиту пов'язан з оборотом капталу. У процес рушння основного оборотного капталу вдбува

ться вивльнення ресурсв. Засоби труда використовуються в процес виробництва тривалий час,

Мсце роль кредиту в економчнй систем суспльства визначаються, передусм, функцями, що виконуються ним, як загального, так селективного характеру:

1. Перерозподльча функця.

2. Економя витрат обгу.

3. Прискорення концентрацÿ капталу.

4. Обслуговування товарообороту.

5. Прискорення науково-технчного прогресу.

Перерозподльча функця

В мовах ринково

Економя витрат звертання

Практична реалзаця ц㺿 функцÿ безпосередньо витка

з економчно

Прискорення концентрацÿ капталу.

Процес концентрацÿ капталу

необхдною мовою стабльност розвитку економки проритетною метою будь-якого суб'

кта господарювання. Реальну допомогу в ршенн ц㺿 задач надають позиков кошти, що дозволяють стотно розширити масштаб виробництва (або ншо

Обслуговування товарооберту

У процес реалзацÿ ц㺿 функцÿ кредит активно вплива

на прискорення не тльки товарного, але грошового обгу, витсняючи з нього, зокрема, готвку. Вводячи в сферу грошового обгу так нструменти, як вексел, чеки, кредитн картки т.д., вн забезпечу

замну готвкових розрахункв безготвковими операцями, що спрощу

прискорю

механзм економчних вдносин на внутршньому мжнародному ринках. Найбльш активну роль в ршенн ц㺿 задач вдгра

комерцйний кредит як необхдний елемент сучасних вдносин товарообмну. Отже, кредит це економчн вдносини, як виникають мж кредитором позичальником з приводу вартост, що переда

ться у тимчасове користування.

Принципи кредитування

Банквське кредитування здйсню

ться при суворому дотриманн принципв кредитування, як надають собою вимоги до органзацÿ кредитного процесу.

До принципв кредитування вдносяться:

а) термновсть;

б) платнсть;

в) поверненнсть;

г) забезпеченсть банквських позик.

д) цльовий характер кредиту;

Розглянемо детальнше кожний з принципв.

Поверненсть

тúю особливстю, яка вдрзня

кредит як економчну категорю вд нших економчних категорй товарно-грошових вдносин. Без поворотност кредит не може снувати, тому поворотнсть

невд'

мною частиною кредиту, його атрибутом.

Поворотнсть термновсть кредитування зумовлена тим, що банки моблзують для кредитування тимчасово вльн грошов кошти пдпри

мств, станов населення. - кошти не належать банкам,, в кнцевому результат, вони, прийшовши в банк з рзних сегментв ринку, в них йдуть (споживче, комерцйне кредитування т.д.). Головна особливсть таких коштв поляга

в тому, що вони пдлягають поверненню власникам, що вклали

Термновсть кредитування явля

собою необхдну форму досягнення поворотност кредиту. Принцип термновост означа

, що кредит повинен бути не просто повернений, повернений в суворо певний термн, тобто в ньому знаходить конкретне вираження чинник часу.

, отже, термновсть

тимчасова визначенсть поворотност кредиту. Термн кредитування

граничним часом знаходження позичених коштв в господарств позичальника виступа

тúю мрою, за межами яко

Забезпеченсть кредиту закрива

один з основних кредитних ризикв - ризик непогашення позики. Якби не брався до ваги цей принцип, то банквська справа перетворилася б в спекулятивне заняття, де високий ризик ведення операцй привв би до рзкого зростання процентних ставок.

Розмри види забезпечення залежать вд фнансового положення позичальника мов позики, вдносин з позичальником.

Чинне законодавство передбача

, що однúю з способв забезпечення банквських позик

застава. Право на застави кредитор (банк) ма

у раз невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартост закладеного майна переважно перед ншими кредиторами. Задоволення вимог комерцйного банку з вартост закладеного майна проводиться по виконавчому напису, ршенню суду або арбтражу (господарського суду).

У забезпечення позики банки можуть приймати вд позичальникв в заставу будь-яке майно позичальника, в тому числ будвл, споруди, товарно-матеральн цнност, дорогоцнн банквськ метали, товаророзпорядч документи, вексел нш боргов зобов'язання, цнн папери (акцÿ, облгацÿ, казначейськ зобов'язання та нш), ноземну валюту.

У заставу прийма

ться тльки майно, вльне вд застави, яке знаходиться у власност позичальника або належить йому на прав повного господарського ведення. Товари, що Приймаються банком в заставу повинн бути застрахован за рахунок позичальника.

Платнсть банквських позик означа

внесення одержувачами кредиту певно

Банку платнсть кредиту забезпечу

покриття його витрат, пов'язаних з сплатою процентв за залучен в депозити чужих коштв, витрат за змстом свого апарату, також забезпечу

отримання прибутку для збльшення ресурсних фондв кредитування (резервного, статутного) використання

При розгляд питання розмру плати за кредит, банки повинн враховувати наступн чинники:

  • ставка рефнансування НБУ;

  • середня процентна ставка залучення (ставка залучення мжбанквських кредитв або ставки, що сплачу

    ться банком по депозитах рзного вигляду);

  • структура кредитних ресурсв (чим вище частка залучених коштв, тим дорожче повинен бути кредит);

  • попит на кредит з боку потенцйних позичальникв (чим менше попит, тим дешевше кредит);

  • термн, на який запозичу

    ться кредит, вигляд кредиту, точнше мра його ризику для банку в залежност вд забезпечення;

  • стабльнсть грошового обгу в кра

Процентн ставки за кредит можуть бути фксованими плаваючими, що передбача

ться в кредитному договор. Фксован процентн ставки залишаються незмнними протягом всього термну позики.

Плаваюч ставки коливаються в залежност вд мов грошового ринку, змни розмру процентв по депозитах, попиту, що склада

ться пропозицÿ на кредитн ресурси, також стану економки фнансв позичальника можуть переглядатися банком протягом термну кредитування з обов'язковим повдомленням позичальника.

Сукупне застосування на практиц всх принципв банквського кредитування дозволя

додержати як макроекономчн нтереси, так нтереси на мкрорвн обох суб'

ктв кредитно

1.2. Формування страхового резерву - головний чинник зниження кредитного ризику.

З метою пдвищення надйност та стабльност банквсько

Резерв для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями банкв (дал - резерв пд кредитн ризики)

спецальним резервом, необхднсть формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманн банквськй дяльност.

Створення резерву пд кредитн ризики - це визнання витрат для вдображення реального результату дяльност банку з рахуванням погршення якост його активв або пдвищення ризиковост кредитних операцй.

Бухгалтерський облк формування та використання резервв здйсню

ться вдповдно до Правил бухгалтерського облку формування використання резервв у банках кра

1.2.1. Загальн положення

Порядок формування та використання резерву для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями банкв затверджений на пдстав законв кра

З метою недопущення збиткв вд неповернення боргу через неплатоспроможнсть позичальникв (контрагентв банку) оцнка кредитних ризикв здйсню

ться за всма кредитними операцями та коштами, що розмщен на кореспондентських рахунках, як вдкрит в нших банках як у нацональнй, так в ноземнй валют.

Банки самостйно визначають рвень ризику кредитних операцй, оцнюють фнансовий стан позичальникв (контрагентв банку) та вартсть застави в межах чинного законодавства (згдно з пунктом 1.3 в редакцÿ Постанови Нацбанку №418 вд 24.10.2)

До заборгованост за кредитними операцями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

  • строков депозити, як розмщен в нших банках, та сумнвна заборговансть за ними (№1510-1512, 1515, 1517, 1581);

  • кредити, як надан ншим банкам, та сумнвна заборговансть за ними (№1520-1527, 1582);

  • рахунки суб'

    ктв господарсько

  • кредити суб'

    ктам господарсько

  • сумнвна заборговансть за кредитами, що надан суб'

    ктам господарсько

  • кредити, як надан центральним мсцевим органам державного правлння та сумнвна заборговансть за цими кредитами (№2100, 2105-2107, 2110, 2115-2117, 2190, 2191, 2198, 2199);

  • кредити в нвестицйну дяльнсть на поточн потреби, як надан фзичним особам (№2200-2202, 2205-2207, 2210, 2211, 2213, 2214, 2216, 2217);

  • сумнвна заборговансть за кредитами, що надан фзичним особам (№2290, 2291, 2299);

  • гарантÿ, акцепти та авал, що надан банкам (№9, 9002, 9003);

  • сумнвна заборговансть за виплаченими гарантями, виданими ншим банкам (№1589);

  • гарантÿ та авал, що надан клúнтам (№9020, 9023);

  • сумнвн гарантÿ, що надан банкам та клúнтам (№9090, 9091);

  • зобов'язання з кредитування, як надан банкам та клúнтам (№9100, 9129).

З метою розрахунку резерву пд кредитн ризики банки мають здйснювати класифкацю кредитного портфеля за кожною кредитною операцúю залежно вд фнансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитно

Загальна заборговансть за кредитними операцями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цлей розрахунку резервв на покриття можливих втрат за кредитними операцями визнача

ться чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифкованого за ступенями ризику, на вартсть прийнятного забезпечення. Банки зобов'язан створювати та формувати резерви для вдшкодування можливих втрат на повний розмр чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на вдповдний коефцúнт резервування, за всма видами кредитних операцй у нацональнй та ноземних валютах.

Не здйсню

ться формування резерву за бюджетними кредитами-1, за кредитними операцями мж становами в систем одного банку-2, також за операцями фнансового зингу, якщо об'

ктом цих операцй

нерухоме майно.

1 Бюджетн кредити - бюджетн кошти, як розмщен банком у вигляд кредитв на пдстав договору з розпорядником цих коштв, за якими банк не несе кредитного ризику.

2 Для банкв з 100% ноземним капталом - за кредитними операцями з материнською компанúю, якщо ця компаня ма

кредитний рейтинг не нижчий нж "нвестицйний клас".

У раз консорцумного кредитування резервуванню в провдному банку пдляга

тльки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

За коштами, що мстяться на кореспондентських рахунках, як вдкрит в нших банках, також депозитами до запитання в нших банках (№1500) сумнвною заборгованстю за коштами до запитання в нших банках (№1580) банки зобов'язан формувати резерв: за коштами, розмщеними в банках-нерезидентах, - з рахуванням ризику кра

Резерв пд кредитн ризики подля

ться на резерви пд стандартну та нестандартну заборговансть за кредитними операцями. Резерви пд нестандартну заборговансть формуються за кредитними операцями, класифкованими як "пд контролем", "субстандартн", "сумнвн", також "безнадйн".

Резерв пд кредитн ризики форму

ться в тй валют, у якй врахову

ться заборговансть.

Резерв пд кредитн ризики використову

ться лише для покриття збиткв за непогашеною позичальниками заборгованстю за кредитними операцями за основним боргом, стягнення яко

Банки зобов'язан здйснювати розрахунок резервв пд стандартну та нестандартну заборговансть (з рахуванням строкв погашення боргу за кредитними операцями) протягом мсяця, у якому здйснено кредитну операцю (або кладено году на ? здйснення-3). Формування резервв банки зобов'язан здйснювати щомсячно в повному обсяз незалежно вд розмру

3 года про надання гарантÿ тощо.

Розмр фактично сформованого резерву за кредитними операцями банкв контролю

ться за даними мсячного балансу-4.

4 Контроль за даними мсячного балансу означа

, що формування резерву здйсню

ться з рахуванням коригуючих проводок вдповдно до Порядку формування коригуючих проводок, що здйснюються комерцйними банками кра

Безнадйна кредитна заборговансть спису

ться банком за рахунок резерву пд нестандартну заборговансть за ршенням правлння банку.

Банки зобов'язан розробити та затвердити за ршенням вдповдного органу банку внутршньобанквське положення про порядок проведення кредитних операцй та методику проведення оцнки фнансового стану позичальника (контрагента банку). - документи повинн подаватися на вимогу вповноважених працвникв Нацонального банку для переврки достоврност оцнки фнансового стану позичальникв, правильност

1.2.2. Оцнка фнансового стану позичальника

Критерÿ оцнки фнансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостйно його внутршнми положеннями щодо проведення активних операцй (кредитних) та методикою проведення оцнки фнансового стану позичальника (контрагента банку) з рахуванням вимог положення Нацонального банку про порядок формування та використання резерву для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями банкв (Показники, що наведен в п.4.3, раховуються обов'язково. Додатково можуть використовуватися й нш показники, як визначаються банками самостйно з рахуванням особливостей виробничих процесв у рзних галузях господарювання.), у яких мають бути визначен рунтовн, технчно виважен критерÿ економчно

Оцнку фнансового стану позичальника (контрагента банку) з рахуванням поточного стану обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитно

Банки мають право самостйно встановлювати додатков критерÿ оцнки фнансового стану позичальника, що пдвищують вимоги до показникв з метою адекватно

Банки самостйно встановлюють нормативн значення та вдповдн бали для кожного показника залежно вд його вагомост (значимост) серед нших показникв, що можуть свдчити про найбльшу ймоврнсть виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операцями.

Вагомсть кожного показника визнача

ться ндивдуально для кожно

Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцнки його фнансового стану визнача

ться на пдстав основних показникв та коригу

ться з рахуванням додаткових (суб'

ктивних) показникв.

Для здйснення оцнки фнансового стану позичальника - юридично

  • платоспроможнсть (коефцúнти митт

    во

  • фнансова стйксть (коефцúнти маневреност власних коштв, спввдношення залучених власних коштв);

  • обсяг реалзацÿ;

  • обороти за рахунками (спввдношення надходжень на рахунки позичальника суми кредиту, наявнсть рахункв в нших банках;

  • наявнсть неплатежв - у динамц);

  • склад та динамка дебторсько-кредиторсько

  • собвартсть продукцÿ (у динамц);

  • прибутки та збитки (у динамц);

  • рентабельнсть (у динамц);

  • кредитна сторя (погашення кредитно

Платоспроможнсть позичальника визнача

ться за такими показниками:

коефцúнт митт

во

КЛ1 = Ав/ Зп

де Ав - високолквдн активи, до яких належать грошов кошти,

Зп - поточн (короткостроков) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитв розрахункв з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше 0,2;

коефцúнт поточно

КЛ2 = Ал/ Зп

де Ал - квдн активи, що складаються з високолквдних активв, дебторсько

Зп - поточн (короткостроков) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитв розрахункв з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше 0,5;

коефцúнт загально

КП = Ао/ Зп

де Ао - оборотн активи,

Зп - поточн (короткостроков) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитв розрахункв з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше 2,0.

Фнансова стйксть позичальника визнача

ться за такими показниками:

коефцúнт маневреност власних коштв (КМ), що характеризу

ступнь мобльност використання власних коштв:

КМ = (Вк - Ан)/ Вк

де Вк - власний каптал пдпри

мства,

Ан - необоротн активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше 0,5;

коефцúнт незалежност (КН), що характеризу

ступнь фнансового ризику:

КН = Зк/ Вк

де Зк - залучен кошти (довгостроков та поточн зобов'язання),

Вк - власний каптал.

Оптимальне теоретичне значення показника КН - не бльше 1,0.

Рентабельнсть позичальника визнача

ться за такими показниками:

рентабельнсть активв:

Р = Пч/ А

де Пч - чистий прибуток,

А - активи;

рентабельнсть продажу:

Р = Пч/ Ор

де Пч - чистий прибуток,

Ор - обсяг реалзацÿ продукцÿ (без ПДВ).

Аналз грошових потокв позичальника ма

здйснюватися з рахуванням такого показника:

спввдношення чистих надходжень на вс рахунки позичальника (у тому числ вдкрит в нших банках) до суми основного боргу за кредитною операцúю та вдсотками за нею з рахуванням строку дÿ кредитно

К = [(Нсм x n) - (Зм x n) - З] / Ск

де Нсм - середньомсячн надходження на рахунки позичальника протягом трьох останнх мсяцв (за винятком кредитних коштв),

Ск - сума кредиту та вдсотки за ним,

n - кльксть мсяцв дÿ кредитно

Зм - щомсячн мовно-постйн зобов'язання позичальника (адмнстративно-господарськ витрати тощо),

З - податков платеж та сума нших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачен з рахунку позичальника, крм сум зобов'язань, строк погашення яких перевищу

строк дÿ кредитно

Для суб'

ктв господарсько

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше 1,5.

Також можуть бути врахован суб'

ктивн чинники, що характеризуються такими показниками:

ринкова позиця позичальника та його залежнсть вд циклчних структурних змн в економц та галуз промисловост;

наявнсть державних замовлень державна пдтримка позичальника;

ефективнсть правлння позичальника;

професоналзм кервництва та його длова репутаця;

нша нформаця.

Оцнка фнансового стану позичальника-банку здйсню

ться не рдше нж один раз на мсяць на пдстав:

  • нформацÿ позичальника-банку про дотримання економчних нормативв нормативу обов'язкового резервування коштв;

  • аналзу якост активв пасивв;

  • аналзу прибуткв збиткв;

  • нформацÿ про виконання банком зобов'язань у минулому;

  • нформацÿ про надан та одержан мжбанквськ кредити;

  • щорчного аудиторського висновку.

При здйсненн оцнки фнансового стану позичальника - фзично

Класифкаця позичальникв за результатами оцнки

Клас "А" - фнансова дяльнсть дуже добра (прибуткова та рвень рентабельност вищий нж середньогалузевий, якщо такий визнача

ться), що свдчить про можливсть сво

часного виконання зобов'язань за кредитними операцями, зокрема погашення основно

  • економчн показники в межах становлених значень (вдповдно до методики оцнки фнансового стану позичальника, затверджено

  • вище кервництво позичальника ма

    вдмнну длову репутацю;

  • кредитна сторя позичальника - бездоганна.

Забезпечення за кредитною операцúю ма

бути першокласним (До першокласного забезпечення належать: застава майнових прав на грошов депозити; безумовн гарантÿ: рядв кра

До цього класу за незабезпеченими (бланковими) кредитами можуть належати: позичальники - банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче нж показник А, пдтверджений у бюлетен одн㺿 з провдних свтових рейтингових компанй (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо); позичальники - банки (резиденти), як дотримуються економчних нормативв, що встановлен

нструкцúю про порядок регулювання та аналз дяльност комерцйних банкв (затвердженою постановою Правлння Нацонального банку кра

Клас "Б" - фнансова дяльнсть позичальника ц㺿 категорÿ близька за характеристиками до класу "А" (тобто фнансова дяльнсть добра або дуже добра, рентабельнсть на середньогалузевому рвн, якщо такий визнача

ться, окрем економчн показники погршились або мають незначн вдхилення вд мнмально прийнятних значень), але ймоврнсть пдтримування ? на цьому рвн протягом тривалого часу

низькою. Позичальники (контрагенти банку), як вднесен до цього класу, потребують бльшо

Забезпечення кредитно

За результатами оцнки фнансового стану позичальник вдноситься до вдповдного класу. Якщо рвень забезпечення за окремою кредитною операцúю не вдповда

мовам визначеного класу, то позичальника слд вднести на клас нижче, якщо забезпечення

першокласним, то клас позичальника можна пдвищити (згдно до абзацу сьомому пункту 4.6 в редакцÿ Постанови Нацбанку №418 вд 24.10.2 )

Недолки в дяльност позичальникв, як вднесен до класу "Б", мають бути лише потенцйними. За наявност реальних недолкв клас позичальника потрбно знизити. До цього класу за незабезпеченими (бланковими) кредитами можуть належати: позичальники - банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче нж "нвестицйний клас", що пдтверджений у бюлетен одн㺿 з провдних свтових рейтингових компанй (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо); позичальники - банки (резиденти), як дотримуються встановлених економчних нормативв, за мови, що значення нормативв платоспроможност (Н3) достатност капталу (Н4) становлять вдповдно не менше нж 10% та 6%. (згдно до пункту 4.6 в редакцÿ Постанови Нацбанку №418 вд 24.10.2 )

Клас "В" - фнансова дяльнсть задовльна (рентабельнсть нижча, нж середньогалузевий рвень, якщо такий визнача

ться, деяк економчн показники не вдповдають мнмально прийнятним значенням) потребу

бльш детального контролю.

Надходження коштв платоспроможнсть позичальника свдчать про ймоврнсть несво

часного погашення кредитно

До цього класу за незабезпеченими (бланковими) кредитами можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий за показник В, пдтверджений у бюлетен одн㺿 з провдних свтових рейтингових компанй (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо), також можуть належати позичальники-банки (резиденти), як дотримуються встановлених економчних нормативв.

Клас "Г" - фнансова дяльнсть незадовльна (економчн показники не вдповдають становленим значенням) спостерга

ться ? нестабльнсть протягом року;

високий ризик значних збиткв; ймоврнсть повного погашення кредитно

При проведенн наступно

Позичальника, якому видано кредит пд сумнвне забезпечення або без забезпечення та якого вднесено до цього класу на пдстав оцнки його фнансового стану, потрбно класифкувати на клас нижче (клас "Д").

Клас "Д" - фнансова дяльнсть незадовльна,

збитки; кредитна операця не забезпечена квдною заставою (або безумовною гарантúю), показники не вдповдають становленим значенням, моврнсть виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично вдсутня.

Якщо забезпечення за кредитною операцúю

першокласним, то клас позичальника можна пдвищити.

Клас позичальника за овердрафтом визнача

ться без рахування рвня забезпечення, якщо за оцнкою фнансового стану його вднесено до класу "А" або "Б".

У раз вдсутност достоврно

Якщо на час кладення договору пролонгацÿ кредитно

1.2.3. Визначення групи кредитних операцй за станом обслуговування позичальником боргу за ними

Оцнку стану обслуговування боргу банки зобов'язан здйснювати щомсяця.

За станом погашення позичальником (контрагентом банку) кредитно

"добрим":

якщо заборговансть за кредитом вдсотки (комсÿ та нш платеж з обслуговування боргу) за ним сплачуються в становлен строки або з максимальною затримкою до семи календарних днв;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та вдсотки за ним сплачуються в становлен строки або з максимальною затримкою до семи календарних днв;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днв та вдсотки за ним сплачуються в становлен строки або з максимальною затримкою до семи календарних днв;

"слабким":

якщо заборговансть за кредитом прострочена вд 8 до 90 днв та вдсотки за ним сплачуються з максимальною затримкою вд 8 до 30 днв;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк вд 91 до 180 днв, але вдсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днв;

"незадовльним":

якщо заборговансть за кредитом прострочена понад 90 днв;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днв.

Якщо одна з вимог кожного пдпункту, що характеризу

групу кредитно

Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборговансть за кредитною операцúю включа

залишок рефнансовано

При визначенн групи кредитно

Якщо позичальник ма

заборговансть одночасно за клькома кредитами, то оцнка обслуговування позичальником боргу рунту

ться на кредитнй заборгованост, що вднесена до нижчо

Зобов'язання за наданими гарантями, поруками та авалями за станом обслуговування боргу вважа

ться "добрим" до часу

1.2.4. Класифкаця кредитного портфеля

Вдповдно до перелчених у попереднх главах критерÿв здйсню

ться класифкаця кредитного портфеля за ступенем ризику та визнача

ться категоря кредитно

Табл. 1.2.5.1 Класифкаця кредитного портфеля

Фнансовий стан позичальника

Обслуговування боргу позичальником

(клас)

"добре"

"слабке"

"незадовльне"

А

Стандартна

пд контролем

Субстандартна

Б

Пд контролем

Субстандартна

Сумнвна

В

Субстандартна

Сумнвна

Безнадйна

Г

Сумнвна

Безнадйна

Безнадйна

Д

Безнадйна

Безнадйна

Безнадйна

До категорй "стандартних" та "пд контролем" кредитних операцй не можуть вдноситися пльгов кредити.

Пльговими кредитами вважаються кредити, що надан позичальникам на бльш сприятливих мовах, нж це встановлено внутршнми документами банку, що визначають його кредитну та облкову полтику.

При класифкацÿ операцй за врахованими векселями врахову

ться строк погашення боржником заборгованост, саме:

"стандартна" - заборговансть, за якою строк погашення чи повернення, передбачений векселем, ще не настав;

"сумнвна" - заборговансть за простроченими векселями з строком прострочення не бльше нж 30 днв;

"безнадйна" - заборговансть за простроченими векселями з строком прострочення бльше нж 30 днв.

При визначенн розмру резерву за врахованими векселями сума, що пдляга

резервуванню, визнача

ться, виходячи з враховано

Заборговансть за виданим кредитом може бути оформлена (погашена) векселями в порядку, передбаченому чинним законодавством кра

Вексель, отриманий на погашення кредиту, зарахову

ться до портфеля цнних паперв (на продаж чи на нвестицÿ) на пдстав ршення повноважного органу банку про погашення кредитно

При класифкацÿ кредитних операцй за ступенями ризику вднесенн

"стандартна" - заборговансть, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договрними мовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;

Якщо за наданими гарантями поруками за оцнкою фнансового стану позичальника вднесено до класу "Б" нижче, то категоря операцÿ визнача

ться вдповдно до класу позичальника

"сумнвна" - заборговансть за факторинговими операцями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантями поруками (у т.ч. авалем) становить до 90 днв з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договрними мовами (векселем);

Якщо на час виконання банком зобов'язання за наданими гарантями та поруками таке зобов'язання було класифковане з рахуванням оцнки фнансового стану контрагента як "безнадйне", то псля виконання банком зобов'язання за наданими гарантями та поруками така кредитна заборговансть класифку

ться також як "безнадйна", якщо фнансова дяльнсть такого контрагента не покращилась або забезпечення не

першокласним.

"безнадйна" - заборговансть за факторинговими операцями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантями поруками (у т.ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клúнт не виконав сво

1.2.5. Критерÿ прийняття забезпечення за кредитними операцями при розрахунку резервв

При визначенн чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцúю окремо може зменшуватися на вартсть прийнятного забезпечення (гарантй та застави майна майнових прав).

Безумовн гарантÿ, що беруться до розрахунку резерву пд кредитн ризики:

Кабнету Мнстрв кра

банкв, як мають офцйний кредитний рейтинг не нижчий, нж "нвестицйний клас" (

нвестицйний клас - кредитний рейтинг, пдтверджений у бюлетен одн㺿 з провдних свтових рейтингових компанй (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо);

урядв кра

мжнародних багатостороннх банкв (Мжнародний банк реконструкцÿ та розвитку, квропейський банк реконструкцÿ та розвитку);

забезпечен гарантÿ банкв кра

Предмети застави (майно та майнов права позичальника чи третх осб - майнових поручителв), що беруться до розрахунку резерву пд кредитн ризики:

  • майнов права на грошов депозити, що розмщен в банку, який ма

    офцйний кредитний рейтинг не нижчий, нж "нвестицйний клас";

  • майнов права на грошов депозити, що розмщен в банку-кредитор, за мови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштв, обумовленого договором, у раз невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

  • дорогоцнн метали, як належать позичальнику знаходяться на зберганн в банку-кредитор, та за мови безперечного права звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на ц метали в раз невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

  • державн цнн папери;

  • недержавн цнн папери - акцÿ та облгацÿ пдпри

    мств, ощадн сертифкати, нвестицйн сертифкати;

  • заре

    строване нерухоме майно; рухоме майно; нш майнов права.

Розподл кра

Група №1 Австраля, Австря, Бельгя, Канада, Даня, Фнляндя, Франця, Нмеччина,

таля, Японя, Люксембург, Ндерланди, Нова Зеландя, Норвегя, Португаля,

спаня, Швеця, Швейцаря, Тайвань, Великобританя, США.

Група №2. Чл, Чехя, Греця,

сландя,

зра

Група №3. Хорватя, кгипет, Оман, ЮАР, Таланд, Трндад Тобаго, ругвай, Литва.

Група №4. Аргентна, Колумбя, Сальвадор,

ндя, Мекска, Марокко, Перу, Флпни, Словакя, Хорватя.

Група №5. Болвя, ван,

орданя.

Група №6. Бразля, Болгаря, Домнканська Республка, Папу Нова Гвнея, Туреччина, Казахстан.

Група №7. Ямайка, Монголя, Пакстан, Парагвай, Румуня, Сурнам, Венесуела, Рося, Молдова, Азербайджан, Туркменстан, Беларусь, кра

Група №8

8.1.

ндонезя, Бангладеш, Еквадор, В'

тнам.

8.2. Перелк офшорних зон: Британськ острови регони: Гбралтар, Олдерн, Острв Гернс, Острв Джерс, Острв Мен; Близький Схд: Бахрейн, Дамаск; Центральна та Пвденна Америка: Белз, Коста - Рка, Панама; квропа: Андорра,

рландя, Кампоне, Кпр, Лхтенштейн, Мадейра, Мальта, Монако, Чорногоря; Карибський регон: Анллья, Антгуа, Антильськ острови, Аруба, Барбадос, Багамськ острови, Бермудськ острови, Вргнськ острови, Гранд, Кайман, Гренада, Невс, Острови Гюркс Кайкорс, Острови Теркс Кайкос; Африка: Лберя, Маврикй, Сейшельськ острови; Тихоокеанський регон: Вануату, Гонконг, Захдне Самоа, Лабуан, Маршалов острови, Науру, Нуе, Острови Кука, Снгапур.

Сума гарантй та вартсть предмета застави береться до розрахунку резервв пд кредитн ризики з рахуванням коефцúнтв залежно вд категорÿ кредитно

Табл. 1.2.6.1 Класифкаця предмету застави та гарантй

Класифкован операцÿ

Вдсоток вартост забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику

Гарантÿ

Застава

Кабнету Мнстрв

Укра

Урядв

Кра

Категорÿ

А

Мжнародн

Багатосто-роннх

Банкв

Банкв з

рейтингом

не нижче

нвест. клас,

забезпечен

гарантÿ банкв кра

Майнових

прав на

грошов депозити

Державних цнних паперв

Недержавн.

Цнних паперв, дорогоцн. металв, рухомого нерухомого майна та нших майнових прав

Стандартна

100%

100%

100%

100%

100%

100%

50%

Пд контролем

100%

100%

100%

100%

100%

80%

40%

Субстандарт.

50%

100%

100%

100%

100%

50%

20%

Сумнвна

20%

20%

20%

20%

100%

20%

10%

Безнадйна

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

Вдповдно до змн, внесених згдно з Постановою Нацбанку №418 вд 24.10.2. Вартсть предмета застави визнача

ться банком при кредитуванн за ринковою вартстю (Якщо предметом застави

цнн папери, то

Загальною вимогою до розмру забезпечення за кредитною операцúю

перевищення його ринково

При розрахунку чистого кредитного ризику не врахову

ться застава, предметом яко

При розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надан пд заставу майнових прав на грошов депозити позичальника або поручителя, врахову

ться вартсть застави в розмр 100% за мови передавання цих коштв в правлння банку на строк дÿ кредитного договору.

Сума валового кредитного ризику за консорцумним кредитом зменшу

ться в провдному банку на суму кредитних ресурсв, залучених вд банкв - часникв банквського консорцуму.

За кредитами, класифкованими як "безнадйн", банк форму

резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно вд наявност застави.

Ураховуючи змни кон'юнктури ринку, банкам рекоменду

ться щокварталу, також у раз кожно

Якщо банк не здйсню

переврку стану заставленого майна, також вдсутн документи, що засвдчують наявнсть стан забезпечення, то банк зобов'язаний формувати резерв пд кредитн ризики на всю суму основного боргу.

1.2.6 Порядок розрахунку резерву пд кредитн ризики

На пдстав класифкацÿ валового кредитного ризику та врахування прийнятного забезпечення банк визнача

чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцúю зважу

його на встановлений коефцúнт резервування:

Табл. 1.2.7.1. Визначення вдсотку резервування

Категоря кредитно

Коефцúнт резервування

"Стандартна"

2%

"Пд контролем"

5%

"Субстандартна"

20%

"Сумнвна"

50%

"Безнадйна"

100%

Для врахування ризику кра

Розмр резерву визнача

ться шляхом зваження суми коштв, що облкову

ться на кореспондентському рахунку окремого банку, на вдповдний коефцúнт резервування:

Табл. 1.2.7.2. Визначення вдсотку резервування по кор. рахункам

N групи

Коефцúнт резервування (%)

1

0

2

2

3

10

4

20

5

30

6

40

7

50

8

100

До групи 8 вдносяться банки (резиденти нерезиденти), що визнан банкрутами або квдовуються за ршенням повноважених органв, також банки, що заре

строван в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розмщен на кореспондентських рахунках, вдкритих в нших банках, як вднесен до груп 1-2, вважаються "стандартними", вднесен до груп 3-8 - "нестандартними".

Резерв пд кредитн ризики розрахову

ться та форму

ться головним банком його флями, вдповдальнсть за повноту формування резервв несе головний банк.

1.2.7. Вимоги щодо кредитно

Критерÿ, що використовуються банками при аналз кредитного портфеля, також у процедурах прийняття виконання ршень щодо формування та використання резерву пд кредитн ризики, мають вдображатися у вдповдних документах банку, що визначають його кредитну полтику.

Банки зобов'язан збергати протоколи засдань кредитних комтетв (кредитних комсй), нформацю про здйснення кредитно

Звтнсть про класифкацю кредитних операцй, створення резервв та

"Звт про розрахунок резерву для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями комерцйних банкв", №601 "Звт про списану безнадйну заборговансть", пода

ться: флями - головному банку територальному правлнню Нацонального банку за мсцезнаходженням флÿ, головним банком - територальному правлнню Нацонального банку за мсцезнаходженням головного банку щомсяця в порядку, становленому Нацональним банком щодо подання статистично

Для щомсячного розрахунку резервв банки здйснюють класифкацю кредитних операцй шляхом проведення нвентаризацÿ та аналзу

Форма заповню

ться на пдстав робочих документв щодо кожно

Робоч документи заповнюються псля подання потенцйним позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та

обов'язковими для розгляду кредитним комтетом для прийняття ршення про здйснення кредитно

На перше число кожного мсяця нформаця групу

ться в один документ у розрз кожного позичальника та за кожною кредитною операцúю, з зазначенням промжних консолдованих пдсумкв там, де це можливо. Загальна нформаця за результатами класифкацÿ кредитного портфеля включа

вс кредитн операцÿ банку, що пдлягають класифкацÿ та резервуванню коштв згдно з цим порядком.

Банк зобов'язаний подавати кредитн справи повноваженим працвникам Нацонального банку на

Пдроздли системи банквського нагляду Нацонального банку систематично проводять переврки звтност банкв та

У раз виявлення розбжностей мж даними банку даними звту про нспектування Нацональний банк ма

право висунути до банку вимоги щодо перекласифкацÿ кредитного портфеля виправлення звтност та за потреби скоригувати розмр резерву на суму рзниц, що виявлена пд час нспектування.

У раз порушення банком порядку створення використання резерву пд кредитн ризики до нього застосовуються заходи впливу згдно з статтею 62 Закону кра

1.2.9. Порядок формування та використання резерву пд прострочен та сумнвн щодо отримання нарахован доходи за активними операцями банкв

З метою реально

Нарахован доходи за активними операцями банкв важаються сумнвними щодо отримання, якщо платж за основним боргом прострочений понад 90 днв або проценти за ним прострочен понад 60 днв.

Банки зобов'язан формувати резерви незалежно вд

1509 "Прострочен нарахован доходи за коштами до запитання в нших банках";

1519 "Прострочен нарахован доходи за строковими депозитами, як розмщен в нших банках";

1529 "Прострочен нарахован доходи за кредитами, як надан ншим банкам";

1780 "Сумнвна заборговансть за нарахованими доходами за мжбанквськими операцями";

2029 "Прострочен нарахован доходи за врахованими векселями суб'

ктв господарсько

2039 "Прострочен нарахован доходи за факторинговими операцями з суб'

ктами господарсько

2049 "Прострочен нарахован доходи за кредитами суб'

ктам господарсько

2059 "Прострочен нарахован доходи за кредитами суб'

ктам господарсько

2069 "Прострочен нарахован доходи за ншими кредитами в поточну дяльнсть, як надан суб'

ктам господарсько

2079 "Прострочен нарахован доходи за кредитами в нвестицйну дяльнсть, як надан суб'

ктам господарсько

2109 "Прострочен нарахован доходи за кредитами, як надан центральним органам державного правлння";

2119 "Прострочен нарахован доходи за кредитами, як надан мсцевим органам державно

2209 "Прострочен нарахован доходи за кредитами, як надан фзичним особам на поточн потреби";

2219 "Прострочен нарахован доходи за кредитами в нвестицйну дяльнсть, як надан фзичним особам";

2480 "Сумнвна заборговансть за нарахованими доходами за операцями з клúнтами";

3119 "Прострочен нарахован доходи за борговими цнними паперами в портфел банку на продаж";

3219 "Прострочен нарахован доходи за борговими цнними паперами в портфел банку на нвестицÿ";

3579 "Прострочен нш нарахован доходи";

3589 "Сумнвна заборговансть за ншими нарахованими доходами".

Заборговансть за простроченими понад 31 день сумнвними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартно

Формування резерву пд прострочен та сумнвн щодо отримання нарахован доходи банки здйснюють щомсяця в розмр фактично

Контроль за повнотою сформованого резерву здйсню

ться за даними мсячного балансу.

Банки зобов'язан щомсяця здйснювати нвентаризацю прострочених сумнвних щодо отримання нарахованих доходв та в раз погашення позичальником (контрагентом) заборгованост за нарахованими доходами коригувати суму резерву вдповдно до загально

Нарахован доходи що визнан згдно з чинним законодавством безнадйними щодо отримання, списуються за ршенням правлння банку за рахунок резерву (доповнено згдно з Постановою Нацонального банку №502 вд 07.12.2001)

Висновок

Отже можемо пдвести пдсумок: кредитн операцÿ - найбльш прибутков але й найбльш ризикован операцÿ банку. Тому кредитна полтика орúнту

ться на надйнсть заздалегдь переврених позичальникв, з якими банк протягом тривалого часу працю

зна

Також потрбно зауважити, що кредитн ризики компенсуються спецальним резервом для вдшкодування можливих втрати по позиках - це резерв, необхднсть якого зумовлена кредитними ризиками в дяльност банкв. Вказаний резерв забезпечу

створення банкам бльш стабльних мов фнансово

Отже, в першй глав нами були розглянут так питання як: засади проведення кредитних операцй - як найбльш доходних, як наслдок найбльш ризикових операцй комерцйних банкв та теоретичн аспекти по формуванню резервв для вдшкодування можливих втрат за кредитними операцями банкв.

1

1