Скачайте в формате документа WORD

Реалии как средство передачи национального колорита в рассказе Фрэнсиса Скотта Фицджеральда "The Last of the Belles"

М

Н

СТЕРСТВО ОСВ

ТИ

НАУКИ КАпНИ

Одеський нацональний нверситет м.

.

. Мечникова

Факультет романо-германсько флолог

 

 

Курсова робота на тему:

«Реалÿ як засб передач нацонального колориту в оповданн Френсса Скотта Фцджеральда The Last of the Belles»

                                                                                         

 

     

 

студентки курсу факультету

романо-германсько флолог

36 групи « а»

К.С. Бахталовсько

Науковий кервник:

Н.Г. Шевченко





Одеса

2010 р.
Змст

Вступ…………………………………………………………………………...…..3

Глава

. Теоретичн передумови дослдження

§1. Лнгвстика тексту та ? задач………………………………………….…….5

§2. Основн текстов категорÿ……………………………………………….…..7

§3. Типи нформацÿ у текст…………………………………………………….9

§4. Про поняття «реаля» та «колорит»………………………………………...10

§5. Класифкаця реалй………………………………………………………....14

Глава ². Функцонування реалй в оповданн Ф. Скотта Фцджеральда The Last of the Belles

§1. Частотн характеристики реалй в оповданн…………………………….20

1.1. Стислий змст оповдання…………………………………………..20

1.2. Частотний словник реалй в оповданн…………………………….22

§2. Семантичн характеристики реалй в оповданн…………………………25

2.1. Класифкаця реалй за предметною ознакою……………………...25

2.2. Топонми в оповданн………………………………………………26

2.3. Структурн характеристики реалй в оповданн…………………..27

§3. Стилстичн функцÿ реалй у текст………………………………………..28

Висновки……………………………………………………………………………30

Список використано

 


ВСТУП

Кожна кра

Метою ц㺿 курсово

1. визначити мсце реалÿ в нгвстиц тексту;

2. дати чтке визначення поняттю “реалÿ” та ознайомитися з

3. проналзувати вживання реалй в оповданн Ф. Скотта Фцджеральда The Last of the Belles, визначити

Дослдженню реалй було присвячено багато праць кра

 Ця проблема вивчена  досить глибоко, але на наш погляд, вона все одно залиша

ться актуальною, в якйсь мр, новою для  сучасних вчених, тому що життя людей не сто

Саме тому, що реалÿ

дуже цкавою темою для дослдження, ми присвятили  <

Ця робота склада

ться з змсту, вступу, двох основних частин – першо

Як вже зазначалося, матерал дослдження представлений оповданням вдомого американського письменника першо

Об’

м дослдженого матералу склада

38 лексичних одиниць, видлених методом суцльно

Окрм цього, при аналз використано традицйний описовий метод та елементи кльксного аналзу.

Список використано

Глава

. Теоретичн передумови дослдження.

§1. Лнгвстика тексту та ? задач

Однúю з найбльш вдалих квалфкацй нгвстики тексту було визначення ? як науки, що вивча

«мову в дÿ» (Серед багатьох задач нгвсти тексту Г. П. Стуколова видля

так основн:

 1) опис функцонування всх мовних одиниць, що входять до складу тексту та дослдження його елементв;

2) виявлення складу та вза

модÿ текстових категорй;

3) визначення текстових категорй,що конституюють текст;

4) встановлення закономрностей функцонування текстових категорй;

5) розробка типологÿ текств;

6) визначення в данй типологÿ мсця художнього тексту [11, 5].

В. Т. Садченко вважа

, що, з нгвстично

Як зазнача

. Р. Гальперн, текст – мовотворчий процес, якому властива завершенсть у вигляд письмового документа, що склада

ться з назви або заголовка та низки особливих одиниць (надфразових

дностей), як об’

днан рзними типами граматичного, лексичного, стилстичного зв’язку, що мають певну цлеспрямовансть. З цього можна зробити висновок, що пд текстом потрбно розумти не тльки фксоване на папер сне мовлення, ще й особливий рзновид мовотворчого процесу, який не

спонтанним та непослдовним, на вдмну вд сного мовлення. Мова – процес, певний рух, який не може бути стабльним [5, 18].

Отже, дотримуючись думки В. А. Кухаренко, можна видлити так  основн задач нгвстики тексту:

1)    виявлення складу та вза

модÿ текстових категорй;

2)    виявлення категорй, що конституюють художнй текст;

3)    встановлення закономрностей функцонування текстових категорй;

4)    розроблення типологÿ текств та визначення в нй мсця художнього тексту [2, 8].





 

§2. Основн текстов категорÿ

Згдно з В. А. Кухаренко текст – не хаотичне нагромадження одиниць рзних мовних рвнв, порядкована система, в якй все вза

мопов’язано та вза

мообумовлено. Його системнсть та структуровансть не заперечу

, а, навпаки, передбача

можливсть його формального (архтектончного) та змстовного (композицйного) членування. Категоря членування виступа

в нерозривнй далектичнй

дност з категорúю зв’язност [2, 74].

В. А. Кухаренко зазнача

, що В. Дресслер називав формальну зв’язнсть тексту когезúю, К. Кожевникова – зовншньою спаянстю,

. Р. Гальперн – нтегративнстю, тобто зв’язност змстовно

В дослдженнях з нгвстики тексту основними ознаками

зв’язнсть, цлснсть та членування, що вдображаються в текстових категорях.

Пд зв’язнстю розумúмо по

днання тих  фактв, явищ та подй в

дине смислове цле, що вдобража

ться, переда

ться або створю

ться за допомогою мовлення. Зв’язнсть тексту

запорукою його цлсност, яка явля

собою по

днання всх фрагментв тексту. Членування – формальний та змстовий подл тексту на частини (роздли, параграфи, абзаци) [ 11, 5].

Отже, вищеназван ознаки тексту проявляються в таких змстовних категорях:

1)    < когезÿ (формально

2)    < когерентност (змстовно

3)    < проспекцÿ (нформацÿ, направлено

4)    < ретроспекцÿ (нформацÿ, направлено

5)    < <нформативност або змстовност (направленост на розкриття концепту твору);

6)    < <нтенцональност (потенцального змсту мовленн

вого твору згдно з намрами автора тексту);

7)    < модальност (вираження вдношення автора до зображуваного предмета, явища або фрагмента дйсност);

8)    < прагматично

9)    < <нтертекстуальност (включення одного тексту в нший, що да

змогу пов’язати тексти рзних епох, мов, рзножанров тексти; накладання одного тексту на нший);

10)     визначеност/невизначеност (актуалзацÿ мен, демонстрацÿ його неповторност в данй ситуацÿ);

11)     ситуативност (приналежност тексту до певно

Не можна не зазначити того, що в кожному текст сну

система, яку можна представити у вигляд трикутника «Я – зараз – тут». Це сво

рдне по

днання суб’

кта повдомлення (зазвичай людина), часу та мсця, в рамках яко

Виходячи з цього, можна побачити, що обов’язковими категорями художнього тексту

анторопоцентричнсть  та локально-темпоральна вднесенсть. 

Звичайно, жоден твр не може снувати без де


 

§3. Типи нформацÿ у текст

Згдно з професором

.Р. Гальперним, кожен окремий текст мстить нформацю, яка зазвичай подля

ться на так види:

1)    змстовно-фактуальна (ЗФ

),

2)    змстовно-концептуальна (ЗК

),

3)    змстовно-мплцитна, пдтекстна (З²).

Змстовно-фактуальна нформаця вдобража

т подÿ, явища, факти та процеси, як вже вдбулись, вдбуваються, або вдбуватимуться у майбутньому. Вс ц подÿ не обов’язково повинн вдноситись до реального свту, але й до вигаданого. Такий вид нформацÿ може передавати можлив виршення поставлених питань, або висунутих вченими гпотез. п

 Змстовно-концептуальна нформаця несе в соб задум автора, розумння та вдношення його до явищ, як були зображен в текст за допомогою ЗФ

, визначення та розумння

Змстовно-мплцитна нформаця ма

невизначене, розмите забарвлення. Розпзнати ? можна лише за допомогою можливост мови будувати асоцативн та конотативн значення, що мстяться у ЗФ

[5, 27].

Необхдно зазначити, що форма, в якй представлена нформаця, гра

велику роль. В художнх творах форма нердко отриму

особливий змст. Однúю з цих форм

повдомлення.

Повдомлення – форма нформацÿ, яка служить  для передач вдомостей, як вдбуваються, вдбувалися та вдбуватимуться [5, 31].

 

§4. Про поняття «реаля» та «колорит»

Реалÿ являють собою одну з найгострших проблем при переклад, оскльки вони нерозривно пов’язан з мсцем, народом, культурою та епохою, про як йдеться в текст [1, 38].

Взагал реалÿ можна зустрти переважно в художнй тератур, в якй вони

невд’

мними елементами для зображення мсцевого та сторичного колориту. Реалÿ – абсолютний здобуток народу, у мов якого вона з’явилася та продовжу

снувати. Звичайно, вона може вйти в ншу мову, снувати в нй певний час або залишитися назавжди, тим самим збагатити ?, або засмтити [9, 19].

Реалÿ – назви, характерн тльки для певних нацй народв, предметв матерально

Реалÿ тсно нерозривно пов’язан з нацональним колоритом [1, 38].

Лтературний прийом couleur locale (мсцевий колорит) базу

ться на зображенн тих особливостей та ознак природних явищ, побуту, звича

Саме колорит забарвлю

слово перетворю

його на реалю, вказу

на характер позначуваного ним об’

кта та його вднесенсть до певно

Кожна людина форму

свй свтогляд на рунт мовнолтературних та загальнокультурних традицй свого народу. Саме тому, входячи у свтову культуру, вона опира

ться на нацональну культуру свого народу [1, 40].

З розвитком реалзму з’явилася потреба зображувати дйснсть якомога точнше. Саме тому вдтворення нацонального колориту набуло великого значення в художнй тератур.

 Нацональний колорит –  достатньо конкретна особливсть тературного твору. Вона може з’являтися як в характер вчинках головних осб, так в мовнй тканин твору [1, 43].

 Нажаль, реалю як перекладознавчий термн, вивчено ще недостатньо. Лексема «реаля» походить вд латинського менника жночого роду rs, ri («рч; предмет, факт, подя»). Логчно висловити здогад, що в латинськй мов здавна побутував прикметник realis, творений вд менника rs, ri за допомогою прикметникового суфкса –al- по аналогÿ з прикметником himalis, творенним вд менника hiems, himis. Проте лексикографчн джерела не пдтверджують цього припущення [1, 46].

Вперше термн «реаля» був зазначений А.Федоровим  у монографÿ «Про художнй переклад». Вн пише, що йдеться не просто про «слова, що позначають реалÿ», про «слова, що позначають нацонально-специфчн реалÿ суспльного життя матерального побуту». Реаля – явище позалнгвальне, лише предмет матерального свту, не слово, що його познача

. Для С. Толстого реалÿ – конкретн мови життя побуту кра

Я. Рецкер висува

думку, що: «Реалÿ – це слова, що позначають предмети, процеси й явища, характерн для життя побуту кра

Зазначимо, що так вчен, як к. Верещагна та В. Костомаров, дослджували реалÿ ще й з точки зору нгвокра

Термн «етнореалÿ» виника

у дослдниц нмецьких реалй О. Шумагер [1,53].

Як ми можемо побачити, багато вчених фахвцв давали визначення реалÿ, але на нашу думку, найбльш вдалою зрозумлою

дефнця С. Влахова та С. Флорина: «Реалÿ – це слова словосполучення народно

Якщо зставити мови та культури, то можна побачити, що вдмнност означувальних реалй з’являються, якщо:

1)    реаля властива лише одному мовленн

вому колективу, в ншому вона вдсутня (Am. drug store; yellow Pages),

2)    реаля присутня в обох мовленн

вих колективах, але в одному з них вона не вдмча

ться спецально (Am. clover leaf – кр.. автодорожня розв’язка у вигляд листка конюшини),

3)    в рзних суспльствах схож функцÿ здйснюються рзними реалями (функцональна схожсть рзних реалй): Am. hot-dog – кр.. пиржок; Am. soda fountain – кр.. кафе-морозиво,

4)    схож реалÿ функцонально вдмнн. Так, cuckoos call «кування зозул» в народних повр’ях американцв пророку

, скльки рокв залишилось двчин до веслля, в росйських – скльки рокв залишилося жити людин [12, 6].

Серед мовних реалй видляються:

ü сторизми – слова, що означають мертв реалÿ,

ü неологзми – слова, що означають реалÿ, як виникли в характерний в певний перод.

До реалй в нгвокра

Ономастичн реалÿ (власн назви):

1) географчн назви (топонми), особливо т, як мають культурно-сторичн асоцацÿ;

2) антропонми – мена сторичних осб, цивльних дячв, вчених, письменникв, дячв мистецтва, популярних спортсменв, персонажв художньо

3) назви витворв тератури та мистецтва; сторичн факти та подÿ в житт кра

Апелятивн реалÿ (загальн назви):

1) географчн термни, що означають особливост природно-географчно

2) деяк слова (у том числ загальновдом термни), як вдносяться до державного строю, суспльно-полтичного життя кра

Назви особистостей (антропонми) займають одне з найбльш вагомих мсць у фонових знаннях носÿв культури та мови [12, 6].


 

§5. Класифкаця реалй

Болгарськ вчен С. Влахов та С. Флорин класифкують реалÿ за предметною ознакою [4, 59]:

А. Географчн реалÿ позначають:

1)    назви об’

ктв фзично

2)    назви географчних об’

ктв, пов’язаних з дяльнстю людини (польдер – осушена та оброблена длянка збережжя Пвнчного моря, що лежить нижче вд рвня цього моря; арик – у Середнй Азÿ – назва зрошувального каналу);

3)    назви ендемкв – рослин або тварин, поширених тльки в певнй мсцевост (кв, снгова людина, пщундська сосна);

Б. Етнографчн реалÿ – означають т поняття, котр дйсно вдносяться до науки, що вивча

побут та культуру народв, форми матерально

1)    побут:

   < <

   одежа, включаючи взуття, прикраси та рзн види шапок (кмоно, сар, рукавички, лапт, сомбреро, кокошник);

   житло, мебл, посуд т.д. ( зба, юрта,  горниця – гарно прибрана кмната);

2)    праця:

  люди ( передовик, бригадир, фермер, консь

ржка);

  знаряддя (кетмень – схоже на мотику сльськогосподарське знаряддя у Середнй Азÿ;  бумеранг, ласо);

  органзаця прац (колгосп, ранчо);

 

3)    мистецтво та культура:

  музика та танц (вальс, мазурка, танго, козачок, гопак);

  музичн нструменти (арфа, бандура, кастань

ти, балалайка, банджо, тамтам);

  фольклор (сага, билина, частушка);

  театр (кабук, арлекн, петрушка);

  звича

  виконавц (трубадур, кобзар, скоморох, гейша);

  свята, гри (День перемоги, Пасха, День Подяки, лапта, крикет);

  мфологя (Дд Мороз, троль, ельф, гном, килим-лтак, вурдалак, бабай);

  культи – служител послдовники (лама, абат, мечеть, розп’яття);

  календарн термни (вересень, бабине то);

4)    етнчн об’

кти:

  клички (хохол, фрц, кацап);

  назви осб за мсцем проживання (шоп, обердинець);

5)    мри та грош:

  одиниц мр (аршин, ярд, пуд, десятина, акр);

  грошов одиниц (рубль, франк, песо, пенс, фунт стерлнг, долар).

В. Суспльно-полтичн реалÿ позначають:

1)    адмнстративно-територальний стрй:

  адмнстративно-територальн одиниц (губерня, графство, область, во

водство);

  населен пункти (хутр, стйбище);

  частини населеного пункту (променад, ларго, ряд).

2)    органи та носÿ влади:

  органи влади (народн збори, сейм, рада, верхня палата);

  носÿ влади (канцлер, гетьман, хан, цар).

3)    суспльно-полтичне життя:

  полтичн органзацÿ та дяч (бльшовики, тор, вги);

  патротичн та суспльн рухи (партизани, слов’янофли, захдники);

  соцальн явища та рухи (бзнес, стиляги, хп, НЕП);

  звання, ступен, титули, звертання (бакалавр, князь, принц, мстер, сер, мадам);

  станови (облвно, РАГС, золотий стл);

  чбов заклади та культурн станови (десятилтка, коледж, цей, гмназя);

  стани та касти (дворянство, купецтво, дворянин, самурай, мужик);

  станов знаки та символи (червоний прапор, пвмсяць, свастика).

4)    < вйськов реалÿ:

  пдроздли (легон, орда, сотня);

  зброя (арбалет, мушкет, таран);

  нформа (ктель, бушлат, шлем, кольчуга).

  вйськовослужбовц (отаман,

саул, сотник, полковник, лейтенант, гардемарин).

Р. П. Зарвчак стверджу

, що реалÿ можна класифкувати з точки зору сторико-семантичного та структурного планв.

З сторико-семантичного погляду видляються:

1)    Власне реалÿ – снуюч предмети або явища навколишньо

Укр..   коломийка, коливо, перебудова, гласнсть;

Англ.. a baby sitter, Boxing Day, the Central lobby, Poppy Day, Halloween, Harley Street  doctor, a gifted child;

2)   

сторичн реалÿ – семантичн арха

Укр.. смерд, копний майдан, свячений,

Медведиця – група жнок, що ходили, переодягнувшись,по селу пд час косовиц,

зелен хлопц – опришки,

пдбрехач – другий сват у давнх кра

тарниця – дерев’яне сдло гуцулв;

Англ..the Black and Tans – чорно-руд – англйськ каральн загони в

рландÿ в 1920 – 1923; брали часть у придушенн рландського нацонально-визвольного руху;

a priests hole – ст. «нора», пристанище священика: та

мна кмната, звичайно в церкв або в замку, де переховувалися католицьк священики в Англÿ пд час переслдування католикв [1, 69].

У структурному план видляються:

1)    Реалÿ одночлени:

Укр.. вечорниц, кобзарювати;

Англ.. a sheriff,

a threepence,

a maypole – травневе дерево – стовп, прикрашений квтами, рзнобарвними прапорцями т.д., довкруги якого танцюють в першу недлю травня у Великобританÿ;

2)     Реалÿ-полчлени номнативного характеру:

Укр.. решетилвське шитво, братська могила, на Петра Капусника,

дзвнкова криниця – назва спецально

Англ.. banana split – десерт,

St. Valentines Day,

a ticket day – другий день квдацйного пероду на фоновй брж,

a toffee apple – глазуроване яблуко на паличц,

a Yorkshire coach horse,

pea-soup fog – густий жовтуватий туман,

a soap opera,

garden seats – мсця на другому поверс двоповерхового автобусу,

a means test man;

3)    Реалÿ-фразеологзми:

Укр..  лоби забрити, коло печ поратись, стати пд внок, на панщин бути;

Англ.. to reach the woolsack – стати лорд-канцлером,

to enter at the Stationers hall – ре

струвати авторське (видавниче) право [1, 70].

Щодо граматики, то реаля цкава тим, що, наприклад, в кра

Стосовно  семантичного наповнення, можна сказати, що кожна реаля склада

ться з певно

Серед лексичних пластв мови Г.Д. Томахн видля

нацонально забарвлену лексику, яка пов’язана з реалями певних кра

Американзми вддзеркалюють особливост суспльно-полтично

Г. Д. Томахн вважа

, що американзми включають в себе дв рзн групи лексичних одиниць:

) слова та стйк словосполучення, як

локально маркрованими аналогами нших лексичних одиниць, що виражають т ж поняття:

мер. tuxedoангл. dinner jacket;

мер. mail boxангл. letter box;

б) лексичн одиниц, що позначають предмети та явища, специфчн для американського варанта англйсько

Напевно, нгвокра

Слд зазначити, що найважливш вдмнност рзних варантв одн㺿 мови мстяться не в самй мов, беруть свй початок в сторичнй та етнокультурнй  рзниц мж носями тих чи нших ? варантв  <– рзних народв [12, 15].

 

Глава ². Функцонування реалй в оповданн Ф. Скотта Фцджеральда The Last of the Belles”.

§1. Частотн характеристики реалй в оповданн

1.1. Стислий змст оповдання.

Скотт Фцджеральд – один з найяскравших представникв реалзму в тератур США першо

Центральною проблемою творчост Фцджеральда була «американська мря». Навряд чи можна знайти ншого американського письменника ХХ ст.., котрий би придляв

В США роки псля Першо

Кнець п’ятдесятих рокв ХХ столття характеризу

ться пдвищеною вагою до творчост Фцджеральда. Лтературн критики та дослдники намагалися визначити його внесок в тературу США. Про це свдчить перевидання творв письменника величезними тиражами, появи монографй А. Майзенера, А. Тернбула, Г. Пайпера, велико

В 1929 роц Фцджеральд створю

оповдання The Last of the Belles”. В ньому автор по

дну

автобографчн елементи загравання з Зельдою Сейр. Гарна, блокора та жвава Ейл Келхун, що жила в Тарлтон, штат Джорджя, приваблювала офцерв во

нного табору, в якому вони проходили пдготовку до Першо

Наступн шсть рокв оповдач проводить в Гарвард, навчаючись на юридичному факультет. Якось вн бачить незнайому двчину, яка нагаду

йому веселу та неповторну Ейл Келхун. Розповдач виршу

знов по

Три дн на Пвдн виявилися бльш нж дивними. За той час, який минув з


1.2. Частотний словник реалй в оповданн.

Проналзувавши оповдання Ф. Скотта Фцджеральда The Last of the Belles, ми визначили реалÿ, з яких можна побудувати словник частотност. Вн складений на основ суцльно

До частотного списку занесен переклад пояснення реалй, як спираються на дан словника «Lingvo<» [16] коментарв до тексту оповдання [19, ].

 

Р. Н.

Слово/словосполучення

Переклад/пояснення

А. Ч.

1.

South

Пвдень США

13

2.

camp

вйськовий табр, створений в США для вйськово

11

3.

Tarleton

Тарлтон, мсто, в якому знаходились пдготовч вйськов табори США

11

4.

North

Пвнч США

9

5.

country club

танцювальний клуб, що знаходиться за мстом

8

6.

the war

Перша свтова вйна

4

7.

Yankee

янк

3

8.

belles

красуня-аристократка американського Пвдня в епоху до Громадянсько

2

9.

cabin

хатина, в якй жили негри

2

10.

company street

мсце, вдведене рот в вйськовому мстечку

2

11.

drug store

птека в США

2

12.

Harvard

унверситет

2

13.

New Bedford

Нью Бедфорд, ндустральне мсто та порт в штат Массачусетс

2

14.

New York

мсто Нью Йорк

2

15.

Savannah

Саванна, мсто в штат Джорджя

2

16.

The National Guard

Нацональна гвардя США, добровльн загони млцÿ

2

17.

Yale

Йельський нверситет

2

18.

Atlanta

тланта, столиця найкрупнше мсто пвденного штату Джорджя

1

19.

Augusta

Огаста, мсто штату Джорджя

1

20.

Canadian uniform

багато американцв при

дналися до канадських добровольцв, що воювали у склад канадських вйськ в першй свтовй вйн 

1

21.

Cincinnati

Цинциннат, один з найкрупнших ндустральних мст США в штат Огайо

1

22.

fraternity pin

значок студентських органзацй в Америц

1

23.

Georgia

Джорджя, штат США

1

24.

The Jefferson Hotel

готель в Тарлтон, штат Джорджя, США

1

25.

Leyendecker forelock

пасмо волосся на картинках Дж. Лейендеккера, вдомого художника-люстратора

1

26.

Long Island

острв в Атлантичному океан, володння США

1

27.

Marse Chan

назва вдомого в свй час роману американського письменника Т.Н. Пейджа, в якому дя вдбува

ться на пвдн пд час громадянсько

1

28.

Massachusetts

Массачусетс, штат США

1

29.

Militiamen

Член Нацонально

1

30.

the Montmartre

назва ресторану в мст Нью-Йорк

1

31.

New Orleans

Новий Орлеан, штат Лу

1

32.

Pensacola

мсто в США, штат Флорида

1

33.

prom

бал в нверситет або коледж США

1

34.

Ruth Draper

Рут Дрейпер, вдома виконавиця пародйних скетчв

1

35.

slave

раб, афромериканець

1

36.

Tech

технчний нститут штату Джорджя

1

37.

Texas

Техас, центральний штат кра

1

38.

watermelon parties

вечрка, характерна для пвдня США

1

 

Кльксн дан частотного словника реалй в оповданн свдчать про

§2. Семантичн характеристики реалй в оповданн

2.1. Класифкаця реалй за предметною ознакою.

Спираючись в ход аналзу на класифкацю за предметною ознакою, яку нам пропонують С. Влахов та С. Флорин [4, 59], ми видля

мо так реалÿ:

1) Етнографчн, тобто т, як називають:

·     реч побуту: drugstore, cabin, Leyendecker forelock;

·     клички та назви осб за мсцем проживання: Yankee, belles;

·     предмети та явища мистецтва та культури: country-club dancecraps, Marse Chan, prom, Ruth Draper, watermelon party,

2) Суспльно-полтичн, тобто т, як представляють:

·     назви чбових закладв та органзацй: fraternities, Harvard, Yale, Tech (Georgia Institute of Technology);

·     назви ресторанв та готелв: the Montmartre, the Jefferson Hotel;

·     вйськовий свт: militiamen, the National Guard, camp, 

·    найменування соцально-полтичного та нацонального статусу: slave, nigger.

3) Географчн:

·     назви мст: Atlanta, Augusta, Savannah, Tarleton, New Bedford, New York, New Orleans, Cincinnati;

·     найменування штатв та кра

·     регони: South, North;

·     острови: Long Island.

Виходячи з розподлу реалй за даною класифкацúю, можемо побачити, що Фцджеральд вводить в оповдання The Last of the Bellesетнографчн, суспльно-полтичн та географчн реалÿ. Серед останнх важливе мсце посдають топонми.

2.2. Топонми в оповданн.

Пд час аналзу реалй в даному оповданн, ми помтили, що автор використову

значну кльксть топонмв.

Топонми  (гр.. topos – мсце onyma – м’я, назва) – роздл омонмв, як позначають географчн назви материкв, океанв, морв, течй, рчок, озер, островв, гр, пскв, болот, рочищ, кра

Н. В. Подольська пропону

семантичну класифкацю топонмв:

·       ергонми (назви органзацй, суспльств, закладв);

·       гдронми (назви водних об’

ктв);

·       екклезонми (назви храмв, соборв);

·       комонми (назви сл);

·       хоронми (назви будь-яких територй, областей, районв);

·       топонми-прзвиська (назви мст, мсцевостей, будинкв, у вигляд прзвиськ);

·       <нсулонми (назви островв);

·       агоронми (назви площ, ринкв);

·       < годонми (назви вулиць);

·       мфонми (назви мфологчних об’

ктв);

·       ойконми (назви населених мст)

·       оронми (назви гр)

·       рбанонми (назви внутримських об’

ктв);

·       макротопонми (назви великих незаселених об’

ктв); 

·       мкротопонми (назви невеликих незаселених об’

ктв);

·       агроонми (назви земельних надлв, длянок);

·       дримонми (назви сових длянок);

·       хоронми (назви будь-яких територй, областей, регонв) [17, 29].

Згдно з даною класифкацúю, в оповданн Фцджеральда використовуются:

·       ергонми (Harvard, Yale, Tech, the National Guard);

·       <нсулонми (Long Island );

·       ойконми (Atlanta, Augusta, Savannah, Tarleton, New Bedford, New York, New Orlean, Cincinnati );

·       рбанонми (the Montmartre, the Jefferson Hotel );

·       хоронми ( Georgia, Texas, Massachusetts, South, North ).

 

2.3. Структурн характеристики реалй в оповданн.

За структурою в оповданн реалÿ виступають у вигляд:

ü     окремих слв: Texas, Harvard, camp;

ü     словосполучень: New Bedford, fraternity pin;

ü     скорочень: Tech (Georgia Institute of Technology), Harvard Law (Harvard Law School);

ü     фразеологчних зворотв: any old how  <- будь-яким способом;

ü     реалй-речень: In those days people still talked about kissing more than they kissed.

§3. Стилстичн функцÿ реалй у текст

Широке використання реалй у текст свдчить про

Найбльша кльксть реалй використову

ться для створення просторового континууму, тобто вказу

на мсце, в якому вдбуваються головн подÿ – це Пвдень Сполучених штатв Америки. Хоча головна геро

 After Atlanta's elaborate and theatrical rendition of Southern charm, we all underestimated Tarleton. It was a little hotter than anywhere we'd beena dozen rookies collapsed the first day in that Georgia sunand when you saw herds of cows drifting through the business streets.

Just before Christmas, Bill Knowles arrived unexpectedly one day and left the nexteither he gave Ailie an ultimatum or she had made up her mind at last. I saw her sometimes when she wasn't busy with returned heroes from Savannah and Augusta, but I felt like an outmoded survivaland I was.

"I'm glad I met you, Andy," he said with undue seriousness. "I'll hand you on all my information before I start for Texas. You see, there're really only three girls here".

Реалÿ також приймають часть у створенн часового континууму – вказують на перод Першо

Orders arrived for an advance party of officers and sergeants to proceed to the port of embarkation and take ship to France. My name was on the list. I had been on the range for a week and when I got back to camp, Earl Schoen buttonholed me immediately.

She used the word "tough" without the conviction it would have carried had he been a Southern boy. She only knew it with her mind; her ear couldn't distinguish between one Yankee voice and another. And somehow Mrs. Calhoun didn't expire at his appearance on the threshold.

Our detachment started for Camp Mills next day, but I didn't go to France after all. I had missed the war. When I came back to Tarleton I tried to get out of the Army, but I had a regular commission and it took most of the winter.

Вживання назв престижних вищих чбових закладв США, таких як Гарвард, Йель, Тек, студентських вечрок та нших атрибутв студентського життя, свдчить про високий освтнй статус персонажв:

A day came when I went into Tarleton for a haircut and ran into a nice fellow named Bill Knowles, who was in my time at Harvard.

"Ailie Calhoun! Oh, my heavens! Why, last year at the Tech spring house party".

We talked about Bill Knowles. She was considering Bill; for, though she wouldn't admit it, a winter at school in New York and a prom at Yale had turned her eyes North.

"He could give me his ticket punch to wear, like a fraternity pin. What fun! If mother ever saw anybody like that come in the house, she'd just lie down and die."

Для створення портрета жнки автор вжива

в самй назв оповдання французькомовну реалю belle, яка в американському вжитку асоцю

ться з красунею-аристократкою Пвдня США в епоху до Громадянсько

It was months later that I sent off a wire to Ailie, and immediately followed it to Tarleton. It was July. The Jefferson Hotel seemed strangely shabby and stuffy.

I ran into Nancy Lamar at the Montmartre in New York one evening and learned that Ailie had become engaged to a man in Cincinnati.


ВИСНОВКИ

В ход дослдження ми склали частотний словник реалй, який показав, що в середньому випада

по дв реалÿ на сторнку тексту. Це свдчить про

Розподливши реалÿ, як вживаються в текст оповдання за предметною класифкацúю, визнача

мо, що найчастше автор вводить в текст географчн (найменування мст, штатв та кра

Значну частину нашого дослдження склада

аналз вживання топонмв. Спираючись на словник Н.В.Подольсько

За сво

ю структурою реалÿ в текст виступають у вигляд окремих слв, словосполучень, фразеологчний зворотв, скорочень та навть речень.

Розглядаючи стилстичн функцÿ реалй, ми визначили, що вони виступають в текст оповдання для визначення просторового континууму, саме вказують на мсце подÿ – Пвдень США, часового континууму – перод Першо
<

Список використано

1. Зарвчак Р.П. Реаля переклад. Льввське видавництво при Льввському нверситет, 1989.

2. Кухаренко В.А.

нтерпретаця тексту. Навчальний посбник для студентв старших курсв факультетв англйсько

3. Барт Р. Лингвистика текста//Новое в зарубежной лингвистике. Вып.V. лингвистика текста. — М., 1978. — С. 442-449.

4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1980. – 416 с.

5. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Изд. 5-е, стереотипное. М.: КомКнига, 2007. – 144 с. (Лингвистическое наследие ХХ века)

6. Кухалашвили В.К. Ф.С. Фицджеральд и американський литературный процесс 20 – 30-х годов ХХ в. – К.: Наукова думка, 1983. – 238 с.

7. Николаева Т.М. Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VШ: Лингвистика текста. М., 1978. C. 304<-313

8. НИЭС. – М.: Большая российская энциклопедия, 2003. – 909 с.

9. Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалий США. //Вест. Моск. н-та, 2. – С. 19

10. Садченко В. Т.<  Текст как объект лингвистической семиотики

11. Стуколова Г.П., Лапотько А.Г. учебно-методическое пособие кафедры общего языкознания и стилистики филологического факультета Воронежского государственнеого ниверситета. – Воронеж, 2004. – 55с.

12. Томахин Г.Д. Америка через американизмы. – М.: Высшая школа,1982. – 256 с.

13. Тураева З.Я. Лингвистика текста. - Москва, 1986.

14. Филиппов  К.А. Лингвистика текста: Курс лекций. – Пб.: Изд-во С.-Петерб. н-та, 2003. – 336 с.

15. Фицджеральд Ф.С. Великий Гэтсби; Ночь нежна: романы, новеллы, эссэ / Пер. с англ. Вступит. статья и коммент. А. Зверева. – Кишинев: Лит. артистикэ, 1981. – 665 с.

Словники:

16. Електронний словник <“Lingvo

17. Подольская Н.В. Словарь русской ономатической терминологии. – М.: Наука, 1978

Ресурси нтернету:

18.  http://<   Фундаментальная электронная библиотека, РУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА И ФОЛЬКЛОР]

Матерал дослдження:

19. Fitzgerald, Francis Scott. Selected