Агатангел Крымский
Агатангел Юхимович Кримський
I
Всмдесят дев'яност роки XVII ст. були дуже бурхливими в Туреччин, в Криму кра
Власне, остання подя змусила одного кримського муллу, цебто сламського духовника, залишити неспокйну столицю Бахчисарай податися на Литву. Зв'язки мж Кримом та Литвою ( Волинню) датуються ще часами великого князя Литовсько
з того мстиславського татарського роду походили дв цкав заслужен родини: Куторги та Кримськ (пер. з
Як вдомо, обурений польським повстанням 1831 р., зокрема, 1863 р., царський ряд виршив деполонзувати "Юго-Западнь
Про сво
походження .1901 р.): "До реч, пита теся, яким робом з мене татарин. Наскльки мен вияснили, перший наш прадд, виходець з ханства, мав охреститися бльш-менш 1698 р. у Мстиславц. Це я виводжу з запису на стародавнм молитовнику. В сентябр сестра моя в других перешле мен арабськ документи (? батько був найстарший папери позоставались у нього)" [Кримський 1972 - 1974, 5/1,
Через клька мсяцв псля народження Агатангела Юхим Кримський пере
Агатангел Юхимович навчився читати, маючи три з половиною роки [Кримський 1972 - 1974, 5/1,59], коли виповнилось п'ять рокв, батько вддав його в науку до Звенигородського "городського чилища", де вн пробув наступних п'ять рокв (1876-1881), причому головним його духовним кормом була чимала бблотека батька. У лист до Грнченка з 1892 р. (17.У
) писав бблотеку;
Од читання я й оч геть зпсував ще на 12-му роц (а тепер у мене 6-е ч. окулярв) фзично недорозвився (мй менший брат вигляда
далеко старшим од мене). Певно,.що хлопц-товариш, котр дуже цнують фзичну силу та зручнсть, не поважали мене, я часто був задля них якимось покидишем, але так як я вчивсь дуже гарно багацько начитався, то я вважав себе дуже розумним був певен, що нколи вищого од мене нема ( звсно, так гадки я пильно хоронив при соб нкому не висловлював)" [Кримський 1972 - 1974, 5/1, 59].
В той час вн почав вже вивчати чуж мови, саме, крм салонових мов краю -польсько
1881 року, коли йому було десять рокв, його вддали до протогмназÿ в м.Остроз, на Волин, де жила його ттка Филипа - сестра батька. Вона завдувала мською бблотекою, завдяки чому хлопець дстав доступ до книгосховища для дорослих читав рзними мовами без розбору.
У 1884 р. Агатангела Юхимовича переводять до четвертого класу Друго
II
нтелектуальне дозрвання, також вдкриття сво¿ нацонально
У першому лист Агатангел Юхимович писав: "Мабуть, ви не вда
те, що таке колегя еалаана, тим-то я позволю соб сказати про не
Зате в лист до Грнченка (12. VI. 1892) ма
мо внутршню характеристику то
"Таким способом, - писав Агатангел Юхимович в лист до Бориса Грнченка, -зовсм готовий був грунт для впливу тератури 60-х рокв, котру я незабаром "почав читати. Спершу Писар
в, дал друг писател того часу мали на мене великий вплив (N.8. я тературу 60-х рокв знаю незмрне краще, нж сучасну). Вони формулювали мен мо
Усвдомлення кра
Бльш перспективно пише про це Агатангел Юхимович у сво
Лист Агатангела Юхимовича до Грнченка (з 25.У
.1892 р.) дода ще нтимного колориту: "Грунт до кра
“Яуже страшно виучував се те, - пише дал Агатангел Юхимович Грнченков (ДД.1892 р.), - що читалось на лекцях (на першм-таки семестровм екзамен мав вИ
*),
Кожнсньку вольну вд "офцальних" занять часину я й присвячував "Укра
У лист до брата Юхима (Бейрут, 23 травня 1897) Агатангел Юхимович писав:"Вдносно нацонального кра
з Михайлом Драгомановим були у мини, етапи яких вн подав у сво
У 1890 р. появилася стаття Драгоманова у Льввському журнал "Народ", яка на думку Агатангела Юхимовича недооцнювала значення нацонально
Сангвнчний Агатангел Юхимович зразу послав свою рецензю до другого Льввського журналу "Правда", яка закнчувалася запитаннями: "Тепер я Вас питаю: яким способом можна треба кра
Другий грх Драгоманова - це недооцнювання нацонально
"Нам же одбрано, - вн каже, - сяк мнмальн, елементарн права. Для нас говорити сво
ю мовою то вже злочин; нашй нац! - грше, нж см ншим нацям. Тим-то дуже важлива для нас рч - придбати соб хоч первсн права, хоч право на мову, бо без не
Але деяк вдступи Драгоманова ближче з ним тературне знайомство, приязнь з
ваном Франком, головним чеником Драгоманова, - знов повернули
Встка про смерть Драгоманова вразила Агатангела Юхимовича. У сво
му некролоз вн прямо писав: "На мою думку, смерть Драгоманова - це таке велике оре, якого ми ще не зазнали псля Тарасово
IV
У т часи у Росйськй мперÿ було два центри сходознавства: схдний факультет Санкт-Петербурзького нверситету - з чисто науковими цлями та Лазаревський нститут у Москв, де практично навчали схдних мов майбутнх дипломатв, полтикв та економчних дячв. Наука тривала там три роки. Очевидно, для випускникв Лазаревського нституту була вдкрита можливсть псля того, як вони практично вивчили схдн мови, дстати науковий вишкл на схдному факультет у Санкт-Петербурз.
Тодшнй голова росйських орúнталств арабст барон Вктор фон Розен (1849 -1908) звернув вагу на талановитого Лазаревського арабста Агатангела Юхимовича запропонував йому перейти до Санкт-Петербургу.
Але це означало б, що Агатангел Юхимович мусив би зректися сво
Правда, вн пшов продовжувати студÿ до нверситету, але не до Санкт-Петербурзького, до Московського, тим самим не на схдний факультет (такого у Москв не було), на сторико-флологчний, де вн в 1892 - 1896 рр. проходив курси з слов'янсько
28 жовтня 1894 р. помер професор русько
У мжчас вн дстав вд Лазаревського нституту стипендю на два роки, один на перебування в арабських кра
Дорогий Павле Гнатовичу! Можу Вас заврити словом чест, що мен про кар'
ру байдуже (нехай соб дд. чернгвц думають, що хтять!). Коли я люблю схд, то чи ж я тому винен? А що схдна спецальнсть не спинить мен роботу кра
Псля повернення з Бейрута, де вн виршив залишитися ще другий рк, призначений на студÿ в квроп, Агатангел Юхимович знову стояв перед ршенням: треба було готувати, властиво кнчати дисертацю, щоб обняти кафедру арабстики в Лазаревському нститут.
Директор нституту, всесвтнй сторик (учень Т.Н.Грановського) Георгй
ллч Кананов (1834 - 1897) був добрий бюрократ настоював на тому, щоб Кримський зрвав з славстикою присвятив себе всецло арабстиц. Дисертаця мала бути захищена у барона фон Розена в Санкт-Петербурз.
Це, очевидно, дуже не подобалось Агатангелов Юхимовичев, але мусив дати згоду на ршення свого начальника.
Але вже в 1897 р. помер Кананов. Його спадко
мцем став ранст фольклорист, професор Московського нверситету Всеволод Мллер (1897 - 1911). Як пзнше писав сам мператорсько
Мллер був вчений широкого профлю, на науковй площин Агатангел Юхимович знайшов у ньому сподваного вчителя. Крм того, вся см'я Мллерв, вн мав жнку трьох синв, прийняла Агатангела Юхимовича за свого; вн змалював
Ви пишете, що барон Розен настою
на необхдност якнайскоршого представлення мо¿ дисертацÿ. Вн писав мен про те, передавав те дло також через Мнорського, через Халатова. Ви, щоб розбудити в мен амбцю, дода те, що я нарешт повинен видати працю академчного характеру, по асоцацÿ дей передбачу те мй майбутнй вступ до Академÿ... Ах, дорогий Всеволоде Федоровичу! Даю Вам чесне слово, на почв амбцÿ Ви недалеко мене пдгоните: в мене нема амбцÿ, якщо були колись у мене ? завдатки, я ? цлком викоренив. Найбльше, що я ще вдчуваю, це дике почуття радост вд позитивних рецензй, але то лише тому, що вони свдчать лише про те, що я не цлком прогайнував час: при тому похвальна рецензя псля клькох годин псля ? прочитання виклика почуття втоми, стиду та вдразу до себе до людей, чу ш себе рабом чужо
Академя мене не захоплю
, жити мрúю про не
З огляду на те, що мо
здоровля сильно пдточене ледве дасть мен прожити дуже довго, я думаю, що кориснше видавати, поки я живий, всяк пдсумовуюч загальн огляди (" сторя арабсько
Мимо того, вдносно дисертацÿ - будьте спокйн; Ви бажа
те, щоб я поспшився, я це зроблю (тепершня задержка не з мо¿ вини), але я зроблю тльки тому, що це Вам буде при мно що Вам тод не буде стидно з-за мене. А вдносно дальшо
V
Як вище сказано, Агатангел Юхимович ще до 1889 р. остаточно виршив справу сво¿ нацонально
смал Гаспринський (1851 - 1914) працював се сво творче життя як будитель, просвтитель реформатор кримських татар, через них сх тюркв та муслмв мперÿ. Сто рокв псля падку Кримського ханату, у 1883 р., вн заснував видавав досво³ смерт свй знаменитий двомовний (татарсько-росйський) журнал "Терджиман. Переводчик".
З друго
Агатангел Юхимович часто вдвдував Крим (головно Ялту та Бахчисарай). Ось яку вн мав пригоду з молодшим спвробтником Гаспринського,
сма
"Пам'ятаю, - пише Агатангел Юхимович, - як напровесн 1905 р. побував я в Зенджрл вкуп з Лемановим, вн хитренько наперед попрохав мене не говорити з софтами (студенти-богослови сламськ. - О.П.), або з ним ан по-росйськи, ан по-татарськи, тльки по класично-арабськи: що з того вийде. Вийшло те, що жоден з софтв не змг, на мо
силувалися злпити простеньк арабськ речення, та мало що
Агатангел Юхимович був особливо близький з татарськими культурними дячами псля пере
Серед кримських друзв Агатангела Юхимовича був молодий тод ведучий революцйний поет Абдулла Лятф-заде (1890 - 1937?), з яким Агатангел Юхимович радо обговорював мж ншим загальн проблеми кримсько-татарсько
Агатангел Юхимович мав прямих чнв з кримських татар. Мж ними був сламст КгОрнк Якуб Кемаль, завдувач Схдного музею в Ялт, що дослджував суфзм, сламський мстицизм, одну з люблених наук А. Кримського. Агатангел Юхимович надрукував нформацю про вдкритий ним "Арабський суфйський рукопис ХТО ст„ в Криму знайдений, чи не в Криму й писаний "[Схдний свт 1930,759-764]. Як казав мен Агатангел Юхимович у 1940 р., Кемалева же надрукована монографя "Документальна сторя цехв в Кримськм Ханств" не вийшла у свт у 1931 р., була повнстю знищена. Одначе цй молодй кримсько-татарськй культур в розвитку, так дорогй серцю Агатангела Юхимовича, не судилося довго процвтати. Прийшли трагчн роки 1934 - 1936, майже вс ? дяч були поголовне злквдован.
VI
Вище я цитував листа Агатангела Юхимовича до свого сходознавчого вчителя Всеволода Мллера, в якому Агатангел Юхимович недвозначно з'ясував свою незацкавленсть кар'
рою в Росйськй мператорськй Академÿ Наук. Очевидно, вн не бажав збльшити число тих кра
Але у 1918 р. вдкрилася можливсть творити повноцнну кра
Очевидно, Агатангел Юхимович повнстю включився у ту велику справу без Людних застережень.
Михайло Драгоманов (1841 - 1895) ма
заслужену славу як найвизначнший теоретик бералзму конституцалзму в царськй мперÿ та на емграцÿ. Але його Мсце в сторÿ кра
Псля 1876 року твори Драгоманова тльки випадково попадали в руки кра
Восени 1904 р. зустрлися два кра
В червн 1918 р. гетьман кра
“2. кра
а) намага
ться поширювати, поглиблювати розповсюджувати науков дисциплни, разом збагачувати
б) пособля
об' днанню та органзуванню науково
в) як найвища кра
Наказом гетьмана вд 14 листопада 1918 р. було призначено перших 12 академкв (по 4 на кожен з трьох ? вддлв), як тепер одержали право постйного добору дальших членв. Першим президентом Академÿ гетьман менував академка Володимира Вернадського, вн запропонував сво
Великий вчений академк Вернадськнй нколи не вдступив вд де
VII
Творче життя Агатангела Юхимовича подля
ться на дв епохи: Московську, довшу (29 рокв) (1889 - 1918), та Ки
Уся Ки
Перш роки були особливо тяжк. Влади щоклька мсяцв мнялися, часто вони були ворож концепцÿ кра
Не вс видержували голод холод Ки
ва. Президент Вернадський пере
Очевидно, що в "Кримськй" Академÿ повинен бути гдно репрезентований Схд. Тому Агатангел Юхимович у сво
"Окрм неминучо
За давнх часв тепершню пвденну Вкра
...Виступа
потреба розвивати вже другу галузь сходознавства - туркологю... сторя Хозарщини н на кому такою великою повиннстю не тяжить, як на Академÿ менно кра
Знов же нкому, опроче Академÿ кра
...Не можна цлком продуктивно студювати сторичн вдносини кра
...Арабська мова, мова священного Корану,
для всх народв мусульманського сходу орган науки (з сторографúю включно), дуже часто ще й орган канцелярÿ всяких длових зносин. Отак як латинська для середньовково
Як бачимо, оренталстичних завдань у кра
Роки 1918 - 1929 були золотою добою кра
Також Агатангел Юхимович реалзував сво
Тут треба ще пдкреслити тературну творчсть Агатангела Юхимовича, зв'язану з Сходом. Це не були лиш майстерн переклади. Агатангел Юхимович, що був одним з активних натхненних класикв кра
V
Щоб справитися з сво
Але прийшли трагчн роки - 1928, 1929, за ними ще страшнш тридцят роки. Почалася планова акця квдацÿ кра
Насамперед прийшло зв'язування рук. Хоч 3-го травня 1928 р. члени Академÿ одноголосне переобрали Агатангела Юхимовича на неодмнного секретаря, ряд не затвердив його на ту посаду [подробиц див. ще: Полонська-Василенко 1949, 2,724; Полонська-Василенко 1971, ч. 31-32,95]. Оснню слдуючого року (1929) Агатангел Юхимович мусив залишити головування Першим (сторично-флологчним) вддлом нашо
Як мен сам Агатангел Юхимович розповдав у 1940 р., вн дуже тяжко переживав сво
становище "опального" академка. Вн, що працею десяти рокв поставив на ноги сво люблене дтище, нашу Академю (як перед тим у Москв понад 20 рокв видавав у Лазаревському нститут славн 'Трудь по востоковедению"), де вн сх знав вс його знали шанували, попав у клас недоторкуваних парÿв, якого недавн колеги не добачали. Остання його наукова праця в АН вийшла у 1930 р., вдбрано йому його аспрантв. сторик кра
"...Залишилося клька академкв (у 1930-х рр.), що
"Кримський тяжко терпв вд такого становища, до того ж вн матерально бдував. Все, що можна було, вн висилав до Звенигородки (де жив його прибраний син Микольцьо (син Миколи Левченка) з мамою, люблен сестра та брат з родиною. -О.П.), сам обмежувався одною стравою в академчнй
Десь у 1936-1937 рр. (як розповдав мен Агатангел Юхимович) в
нститут мовознавства пригадали соб його снування. Викладати не дозволили, але почали посилати до
Але трумф Агатангела Юхимовича був у 1939 - 1941 рр., коли була при
днана Захдна кра
дйсно, кожна з його подорожей до Львова сприймалася там, як велике свято,
Склалося так, що Агатангел Юхимович ще пд час нашо
Коли у 1924 р. у зв'язку з полтичним процесом т. зв. "Центру дй" було зрештовано академка Миколу Василенка, Агатангел Юхимович добився того, що Спльне Збрання нашо
Полонська-Василенко 1955,1,49-57; Полонська-Василенко 1951,5,339].
коли том 1929 р. почалися арешти в справ СВУ було арештовано самого вце-президента Сергя кфремова,
Куди, куди подлось те прихилля,
Що панувало в тамошнм гурт!
додаючи: "Але у грудн того ж 1929 р. Данила Заболотного же не стало в живих".
Справа СВУ не була для Агатангела Юхимовича чисто академчною. Велика частина його близьких спвробтникв-укра
День перед нашою зустрччю цлий культурний Львв (без огляду на нацональнсть) зйшовся у найбльшому зал Льввського нверситету Со11езит Махтит, щоб почути кра
Агатангел Юхимович клька разв побував у Львов - це було велике пережиття для обох сторн. У розмовах з мною вн пдкреслив вагу отих льввських побутв.
Але органи не забули про Агатангела Юхимовича. Скоро псля гучного всенародного 70-лття ченого, що досто
Агатангел Юхимович загинув у тюремнй карн 25 счня 1942 р. в мст Кустанай у далекому Казахстан - гдно, як жив. Я можу тут тльки повторити слова
вана ль нка: "Слд вддати належне
IX
Агатангел Юхимович, в т часи як я його знав, був невеликого зросту, хворий на астму та з серцевою недугою, майже слпий (носив дв пари сильних окулярв). Лице орúнтального типу, голос слабий, але при
мний, одягнений у скромний поношений одяг темного кольору. Дуже цкавий спврозмовник, хоч часто переходив у монолог. У Ки в вн жив у старому дом на вулиц Мало-Пдвальнй, 5, на 3-му поверс. Будинок тепер же не сну . Дм мав висок поверхи, так що нелегко було пднматися до квартири
Б
БЛ ОГРАФ Я
Библиографический словарь... 1975. Библиографический словарь советских востоковедов.Москва.
Дорошенко Д. 1930. "Укра
Записки... 1919. Записки
сторично-флологчного Вддлу кра
Збрник праль... 1919. Збрник праць комсÿ для вироблення законопроекту про заснування кра
ль нко . 1990. "Хватальна евакуаця. За слдчою справою А. Кримського". Лтературна кра
Кримський А.Ю. 1904. Мусульманство та його будучнсть. Львв.
Кримський А.Ю. 1928. Розвдки, статт та замтки.
-ХХУШ. Ки
Крьмский А.Е. 1941. Автобиография академика Агатангела Ефимовича Кримского. Киев (рукопис).
Кримський А.Ю. 1972-1974. Твори в п'яти томах. Ки
Охримович Ю. 1922. Розвиток нацонально-полтично думки (вд початку XIX столття до Михайла Драгоманова). Львв - Ки
Пизюр к. 1966. Листи до приятелв. 162-166. Нью-Йорк.
Полонська-Василенко Н. 1949. "Агатангел Кримський". кра
Полонська-Василенко Н. 1951. "М.П. Василенко ВУАН". кра
Полонська-Василенко Н. 1954. кра
Полонська-Василенко Н. 1958. кра
Полонська-Василенко Н. 1971. "Академк Агатангел Юхимович Кримський 1871-1941". кра
Сарбей В. 1971. "Перший неодмнний секретар кра
Систематичний каталог... 1930. Систематичний каталог видань Всеукра
Студÿ з Криму. 1930. Студÿ з Криму. 1930.1-
Х. Ки
Схдний свт. 1930.Схдаий свт. 1930. 12. Харкв. Терджиман Переводчик. 1904, ЗО; 1905, 28; 1915, 204. Бахчисарай.