Договор автомобильных перевозок в системе в системе транспортных договоров по законодательству Украины

Кафедра цивльного та кримнального права

М А Г

С Т ЕС Ь К О Б О Т А

на тему: Договр автомобльного перевезення в систем транспортних договорв за законодавством кра

за спецальнстю 8060101 Правознавство

Виконав
РЕФЕРАТ

магстерсько

слухача Укра

Мельника

горя Юрйовича

Тема магстерсько

Загальний обсяг роботи склада

112 сторнок.

Мстить 58 тературних джерел.

ктуальнсть теми магстерсько

Робот ма

за мету проаналзувати транспортн договрн вдносини, що виникають з договорв перевезення рзними видами транспорту, зокрема автомобльним транспортом, в транспортному прав Укра

Робот мстить у соб наступн напрямки дослдження: визначити проблемнсть системи транспортних договорв та джерел транспортного законодавства; дослдити систему договорв перевезення як окремого виду транспортних договорв; проаналзувати специфку застосування та правового регулювання договорв перевезення автомобльним транспортом; визначити мсце кра

Перша глава магстерсько

Практичне значення роботи поляга

в можливост використання ? результатв у навчальному процес, у науково-дослдницькй сфер, у сфер правотворчост.

Слухач: Мельник

.Ю.
ЗМ

СТ

магстерсько

Договр автомобльного перевезення в систем транспортних договорв за законодавством кра

Вступ 5

1. Система транспортних договорв транспортне законодавство кра

1.1. Система транспортних договорв 9

1.2. Джерела транспортного права кра

2. Правове регулювання договорв перевезення як основних транспортних договорв 22

2.1. Загальн положення про перевезення та

2.2. Основн договори 26

2.2.1. Договори перевезення вантажв 26

2.2.2. Договр про перевезення пасажира, багажу та пошти 39

2.2.3. Договр про буксирування 43

2.2.4. Договр чартеру (фрахтування) 45

2.3. Допомжн договори 55

2.3.1. Договори про експлуатацю пдТ

2.4. Претензÿ та позови, що випливають з договору перевезення 57

2.5. Договр транспортного експедирування 60

3. Правова характеристика договору автомобльного перевезення 68

3.1. Правова характеристика вдносин, що виникають на автомобльному транспорт 68

3.2. Основн види договору автомобльного перевезення 71

3.2.1. Договр перевезення вантажв автомобльним транспортом 71

3.2.2. Органзаця перевезень пасажирв, багажу та пошти автомобльним транспортом 80

3.3. Особлив види договору автомобльного перевезення 88

3.3.1. Перевезення у прямому змшаному сполученн за участю автомобльного транспорту 88

3.4. Транспортно-експедицйн послуги, що налаються пдпри

мствами органзацями автомобльного транспорту 90

3.5. Мжнародн автотранспортн перевезення в Укра

Висновок 103

Перелк тератури 108
В С Т У П

ктуальнсть теми магстерсько

В залежност вд виду перевезень (в середин одн㺿 кра

Транспортне законодавство

найбльш кодифкованим. Вдносини, що виникають з договорв перевезення, регулюються великою клькстю кодексв, законв, правил та нструкцй, що снують на рзних видах транспорту. Проте багато з них

морально застарлими або, у гршому випадку, не вдповдають сучасним вимогам дяльност транспортних органзацй. Таким чином виника

ситуаця, коли мови виконання договрних зобовТязань регулюються виключно положеннями договору перевезення, тим самим породжу

актуальний предмет для дослдження.

ктуальнсть магстерсько

Мета магстерсько

Завдання магстерсько

        простежити сторичний розвиток транспортних правовдносин;

        зТясувати дослдити основн категорÿ транспортного права кра

        простежити та дати аналз матеральних норм кра

        зТясувати особливост застосування договорв автомобльного перевезення на практиц та проаналзувати вдповднсть

        дослдити основн принципи методи, за допомогою яких здйсню

ться договрне регулювання правовдносин перевезення рзними видами транспорту, вказати на особливост, притаманн кожному з договорв перевезення;

        зТясувати тенденцю процесу нфкацÿ в транспортному прав кра

        визначити мсце кра

Предмет магстерсько

ОбТ

кт магстерсько

Методи дослдження обран, виходячи з поставлених мети та завдань, з рахуванням обТ

кта та предмета дослдження. При написанн роботи використовувались так методи: сторичний (при дослдженн законодавства та монографчних джерел минулого), порвняльно-правовий (дав змогу порвняти особливост правового регулювання перевезень рзними видами транспорту), системно-структурний (допомг визначити мсце договору автомобльного перевезення в систем транспортних договорв Укра

Теоретичною основою дослдження

прац втчизняних та зарубжних вчених, зокрема А.Ю. Бабаскн,

.О. Безлюдко В.А. Бгун, В.

. Борисова

.В. Булгаково

Новизна магстерсько

        обрунтовано доцльнсть застосування в транспортному прав кра

        доведено, що новий ЦК кра

        вказано на необхднсть нфкацÿ матеральних норм мжнародних автомобльних перевезень.

Практичне значення отриманих результатв поляга

в тому, що вони можуть бути використан у навчальному процес (при вивченн курсв цивльного права кра

Структура магстерсько

законодавство Укра

1.1. Система транспортних договорв

Змст спецально

Головною особливстю договорв про надання послуг, на вдмну вд договорв про виконання робт,

те, що надання послуг невддльне вд дяльност особи, яка нада

послуги. Корисний ефект тако

Система транспортних договорв склада

ться з наступних складових елементв:

1. Договори перевезення - це основний вид договорв, як регулюють транспортну дяльнсть.

Частина перша ст. 908 Цивльного кодексу кра

Стаття 908 Цивльного кодексу передбача

можливсть визначення мов перевезення самим договором. Проте на практиц це положення ма

сутт

в обмеження, що обумовлен специфкою транспортно

Найбльш широковживаною

система розподлу договорв перевезення на основн та допомжн. До основних слд вднести:

        Договр перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевзник) зобовТязу

ться доставити доврений

        Договр перевезення пасажира багажу[2], за яким одна сторона (перевзник) зобовТязу

ться перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, в раз здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особ, яка ма

право на одержання багажу, пасажир зобовТязу

ться сплатити встановлену плату за про

        Договр чартеру (фрахтування), за яким одна сторона (фрахтвник) зобовТязу

ться надати другй сторон (фрахтувальников) за плату всю або частину мсткост в одному чи клькох транспортних засобах на один або клька рейсв для перевезення вантажу, пасажирв, багажу, пошти або з ншою метою, якщо це не суперечить закону та ншим нормативно-правовим актам (ст. 912 Цивльного кодексу кра

До допомжних договорв перевезення можна вднести наступн:

        Договр надання транспортних засобв предТявлення вантажу до перевезення, який передбачений ст. 917 Цивльного кодексу кра

        Найбльшою мрою обмежена свобода сторн щодо визначення мов договору завантаження та вивантаження вантажу, який за ст. 918 Цивльного кодексу кра

Спецальне транспортне законодавство (статути, кодекси, що регулюють правовдносини в пдгалузях транспорту) також передбачають нш допомжн транспортн зобовТязання, як забезпечують перевезення, зокрема з очистки вагонв, надання пдТ

Законодавець особливо видля

:

        Договрн правовдносини, що виникають мж рзними органзацями, пдпри

мствами рзних видв транспорту, як здйснюють перевезення у прямому змшаному (комбнованому) сполученн за

диним транспортним документом (ст. 913 Цивльного кодексу кра

        Довгостроков договори, за якими перевзник зобовТязу

ться у встановлен строки приймати, власник (володлець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсяз (ст. 914 Цивльного кодексу кра

з метою забезпечення виконання договорв перевезення на залзничному транспорт застосову

ться мсячне планування перевезень, яке провадиться на пдстав довгострокових договорв на органзацю перевезень вантажв реалзацю замовлень вдправникв. У раз потреби одночасно з мсячним замовленням надаються плани перевезень вантажв по маршрутах (ст.ст. 17, 18 Статуту залзниць кра

        Договр перевезення транспортом загального користування, який

публчним договором тому перевезення за цим договорома здйсню

ться за зверненням будь-яко

        Державний контракт, державне замовлення. Якщо за допомогою державного замовлення держава на договрнй (контрактнй) основ розмщу

державн контракти на надання транспортних послуга серед субТ

ктв господарювання, незалежно вд

2. Договр транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобовТязу

ться за сплату за рахунок друго

3. Договори найму (оренди) на транспорт, до яких належать:

        Договр найму (оренди) транспортного засобу, предметом якого можуть бути повтрян, морськ, рчков судна, також наземн самохдн транспортн засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що вн переда

ться у найом з екпажем, який його обслугову

(параграф 5 глави 58 Цивльного кодексу кра

        Договр зингу транспортних засобв, за яким одна сторона (лзингодавець) переда

або зобовТязу

ться передати другй сторон (лзингоодержувачев) у користування транспортний засб, що належить лзингодавцю на прав власност на певний строк за встановлену плату (лзингов платеж).

4. Договори збергання, як кладаються для забезпечення транспортування. За такими договорами одна сторона (збергач) зобовТязу

ться збергати рч, яка передана

        Договр збергання речей у камерах схову органзацй, пдпри

мств транспорту, який ма

публчний характер. У звТязку з цим видляються два види договорв, за якими, по-перше, збергач-органзаця, пдпри

мство транспорту здйсню

збергання речей власне в камерах збергання, по-друге, - нада

фзичним особам для використання автоматичн камери збергання. Останнй договр мстить у соб елементи договорв оренди охорони (ст. 972 Цивльного кодексу кра

        Договр збергання речей пасажира пд час його перевезення, предметом якого

ручна поклажа, однúю з сторн

транспортна органзаця, у веденн яко

        Договр збергання автотранспортних засобв в боксах та гаражах на спецальних стоянках, за яким збергач зобовТязу

ться не допускати проникнення в них стороннх осб видати транспортний засб за першою вимогою поклажодавця (ст. 977 Цивльного кодексу Укра

5. Договори страхування на транспорт. Видами добровльного страхування на транспорт можуть бути: страхування залзничного, наземного (крм залзничного), повтряного, водного транспорту (морського внутршнього та нших видв водного транспорту); страхування вантажв та багажу (вантажобагажу); страхування цивльно

1.2. Джерела транспортного права кра

Пд джерелом транспортного права належить розумти юридичну форму зовншнього вираження загальнообовТязкових правил поведнки в сфер транспорту, як встановлен або санкцонован державою. Назван правила обовТязково

Нормативно-правов акти транспортного права складають вдповдну систему, побудовану за úрархчним принципом. При цьому, кожен з таких актв

джерелом транспортного права, ма

сво

У склад транспортного законодавства кра

1.     Конституця кра

2.     Цивльний кодекс кра

3.     Господарський кодекс кра

4.     законодавч акти кра

5.     постанови Верховно

6.     укази та розпорядження Президента Укра

7.     постанови та розпорядження Кабнету Мнстрв кра

8.     нормативн накази, нструкцÿ та нш документи центральних органв виконавчо

9.     нормативн акти (накази, нструкцÿ, правила та нш документи) структурних пдроздлв транспорту (Укрзалзниц - Державно

10.                     нормативн акти державних адмнстрацй органв мсцевого самоврядування, якими регулюються транспортн вдносини;

11.                     мжурядов годи кра

12.                     окрем нормативно-правов акти колишнх Союзу РСР та кра

13.                     санкцонован звича

Зупинимось дещо на характеристиц названих джерел.

1. Визначальне положення по вдношенню до всх нших законв взагал нормативних актв займа

Конституця кра

В той же час Конституця мстить норми, що стосуються нормативного регулювання сх форм власност господарювання, соцально

2. Безперечно, важливим джерелом транспортного права кра

3. Господарським кодексом кра

4. В систем законв кра

Крм названого Закону прийнято цлий ряд законв, що регулюють конкретн транспортн вдносини. До них вдносяться наступн закони:

        Закон кра

        Закон кра

        Закон кра

        Закон кра

        Закон кра

        Закон кра

        Закон кра

Транспортне законодавство кра

        Повтряний кодекс кра

        Кодекс торговельного мореплавства Укра

        Статут залзниць кра

5. Норми транспортного права також мстяться в деяких постановах Верховно

Як приклад можна навести так постанови:

        вд 12 вересня 1991 р. Про порядок тимчасово

        вд 14 лютого 1992 р. Про правлння майном пдпри

мств, станов органзацй, що

у загальнодержавнй власностû;

        вд 3 лютого 1998 р. Про вилучення надання земельних длянок для несльськогосподарських потреб та попередн

погодження мсць розташування обТ

ктв та н.

6. Норми транспортного права мстяться в ряд казв та розпоряджень Президента кра

7. Досить значна кльксть постанов (розпоряджень) Кабнету Мнстрв Укра

Для прикладу можна навести наступн постанови:

        вд 16 травня 1992 р. № 250 Про заходи щодо пдвищення безпеки мореплавства;

        вд 13 лютого 1 р. № 182 Про затвердження перелку деяких послуг у сфер транспорту, щодо яких запроваджу

ться цензування;

        вд 10 счня 2002 р. № 36 Про делегування Мнстерству транспорту повноважень на затвердження нормативно-правового акта, н.

8-9. У сфер дяльност транспорту прийнято досить значну кльксть рзномантних нормативних наказв, нструкцй, правил, мов та нших документв Мнстерством транспорту кра

Наприклад, Мнстерством транспорту кра

        наказ вд 19 лютого 2 р. № 103 Про затвердження тарифв на перевезення пасажирв, багажу та вантажобагажу залзничним транспортом у внутршньодержавному сполученнû;

        наказ вд 18 травня 2001 р. № 297 Про затвердження правил виконання чартерних рейсв та н.

10. Як вже було зазначено, в сфер регулювання транспортних вдносин можуть прийматись нормативн акти мсцевими державними адмнстрацями та органами мсцевого самоврядування.

11. Важливе мсце у систем джерел транспортного права кра

Наприклад, таким важливим нормативним актом

Брюссельська Конвенця 1924 р. При цьому Кодекс торговельного мореплавства кра

При цьому треба мати на ваз, що в ст. 9 Конституцÿ кра

12. Серед джерел транспортного права вдповдне мсце займають кодифкован акти колишнього Союзу РСР кра

Важливим джерелом транспортного права

Цивльний кодекс кра

13. До джерел транспортного права кра

Наприклад, в ст. 148 Кодексу торговельного мореплавства кра

В науковй та ншй спецальнй тератур висвтлю

ться думка (точка зору) про необхднсть визнання в якост джерел транспортного права судового прецеденту. Зокрема на цьому наполягають доктор юридичних наук Л.Г.Петрова, а також Е.Ф.Демський С.Е.Демський [27,

ваги.
2. Правове регулювання договорв перевезення як основних транспортних договорв

2.1. Загальн положення про перевезення та

Враховуючи, що договорами перевезення встановлюються вза

мн зобовТязання мж транспортними пдпри

мствами

У глав 64 ЦК кра

У ст. 6 Закону кра

Пдпри

мства транспорту здйснюють перевезення та надають послуги на основ державних контрактв договорв про перевезення пасажирв вантажв з урахуванням економчно

Транспортн договори подляються на основн та допомжн. Основн транспортн договори опосереднюють головну сферу вза

мовдносин транспортних органзацй та клúнтури (договори про перевезення пасажирв, вантажв, багажу та пошти, договори буксирування). Допомжн договори сприяють нормальнй органзацÿ перевзного процесу (договори на органзацю перевезень, експедицÿ, на експлуатацю пдТ

Перевезення пасажирв, вантажв, багажу та пошти залежно вд видв транспорту, якими вони здйснюються, подляються на: а) залзничн; б) внутршнми водними шляхами (рчков); в) морськ; г) повтрян; д) автомобльн.

Крм того, розрзняються:

1.              Перевезення мсцевого сполучення. Тобто перевезення у межах територально

2.              Перевезення у прямому сполученн. Тобто перевезення двома чи бльше органзацями одного виду транспорту (наприклад, перевезення з станцÿ Ки

3.              Перевезення у прямому змшаному сполученн. Це перевезення за

диним транспортним документом органзацями рзних видв транспорту. Наприклад, перевезення рчковим транспортом по Днпр з подальшим перевантаженням на залзничний чи нший вид транспорту (ч. 1 ст. 913 ЦК кра

На морському транспорт перевезення та буксирування бувають: а) каботажн - мж портами кра

На автомобльному транспорт вдповдно до ст. 55 Закону кра

До внутршнх перевезень вантажв автомобльним транспортом, зокрема, належать технологчн автомобльн перевезення вантажв, що здйснюються в межах одного виробничого обТ

кта без ви

Внутршн перевезення вантажв зазначеним видом транспорту здйснюються у прямому та змшаному сполученн. У прямому сполученн перевезення вантажв здйснюються одним автомобльним транспортним засобом без перевантаження на нший. У змшаному сполученн перевезення здйснюються клькома видами транспорту.

Пряме змшане сполучення при перевезенн вантажв автомобльним транспортом здйсню

ться ним разом з ншими видами транспорту (ст. 56 Закону кра

В ст. 64 зазначеного Закону кра

Кожен з видв транспорту

окремою господарською системою, що вза

модú з ншими транспортними системами. Крм перелчених, сну

ще один вид транспорту - трубопровдний, який перекачу

нафту, газ, воду тощо. Проте вдносини, що складаються при транспортуванн цих продуктв трубопроводами, регулюються або законодавством про поставки, або законодавством про постачання енергетичних та нших ресурсв через при

днану мережу. Органзаця, що експлуату

трубопровд, водночас

й володльцем продукцÿ, яка перебува

у трубопровод [28,

У ЦК кра

Транспортн кодекси й статути детально не регламентують н дяльност самого транспорту, н вза

мовдносин транспортних органзацй з клúнтурою. - вдносини конкретизуються у вдомчих нормативно-правових актах, так званих правилах перевезення, як снують на кожному вид транспорту (наприклад, Правила перевезення пасажирв, багажу, вантажобагажу, пошти залзничним транспортом Укра

У даному дослдженн дослдник вважа

за необхдне використати систему розподлу договорв перевезення на основн, допомжн та особлив, за якою вони розподляються за сво

2.2. Основн договори

Основн транспортн договори опосереднюють головну сферу вза

мовдносин транспортних органзацй та клúнтури (договори про перевезення пасажирв, вантажв, багажу та пошти, договори буксирування).

2.2.1. Договори перевезення вантажв

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевзник) зобовТязу

ться доставити доврений

Предметом договору

транспортн послуги, предметом перевезення - конкретний вантаж.

Цей договр

двостороннм, оплатним реальним, оскльки вважа

ться укладеним з моменту прийняття вантажу перевзником вд вдправника.

В тих випадках, коли договр клада

ться на мовах надання для перевезення певного повтряного чи морського судна, вн вважа

ться консенсуальним, оскльки з моменту погодження стотних мов договору (яке судно фрахту

ться, кльксть вантажу, мсце завантаження, розмр фрахту, мсце прибуття тощо) договр вже

укладеним.

Пдпри

мства залзничного, повтряного, морського, автомобльного та рчкового транспорту, враховуючи встановлен обсяги перевезення для кожного з вдправникв, кладають з ними особлив органзацйн договори (спецальн, рчн, довгостроков, навгацйн), спрямован на органзацю майбутнх перевезень вантажв [17,

Договори про органзацю перевезень

консенсуальними, оскльки вважаються укладеними з моменту надання год сторн належно

З плану перевезень або прийнятого до виконання замовлення на перевезення вантажу виника

зобовТязання, за яким перевзник повинен подати перевзн засоби вдправников та прийняти вд нього вантаж, вдправник - предТявити вантаж до перевезення. Вдповдно до ч. 1 ст. 921 ЦК кра

Сторонами в договор виступають вантажовдправник перевзник. В тератур вдсутня

днсть щодо правового становища вдправника в договор перевезення вантажв. Одн автори вважають, що вн

самостйною стороною, сам договр ма

багатостороннй характер[6]<.

Перевзником може виступати тльки субТ

кт пдпри

мницько

Одержувачем може бути або сам вдправник, або нша особа, зазначена вдправником у перевзних документах. З огляду на те, що одержувач за договором перевезення набува

певного обсягу прав та обовТязкв, у таз, якщо вдправник не

одночасно й одержувачем вантажу, такий договр розгляда

ться як договр на користь третьо

За загальним правилом договр перевезення вантажв

публчним, оскльки надання транспортних послуг належить до видв пдпри

мницько

Договр перевезення вантажв клада

ться в письмовй форм у вигляд: накладно

За договором перевезення вдправник багажу зобовТязаний предТявити вантаж до перевезення у належному стан, у справнй тар та паковц, вдповдно до державних стандартв технчних мов, як забезпечують повну його схороннсть. с необхдн для перевезення матерали (стойки, прокладки тощо) заготовля

пода

вдправник (ст. 142 Кодексу торговельного мореплавства, статт 52 56 Статуту автомобльного транспорту).

Вдправник багажу зобовТязаний також подати перевзников необхдну кльксть примрникв правильно заповнених транспортних документв, також приклада

до них с документи, необхдн для дотримання сантарних, митних, карантинних та нших правил. На залзничному та внутршньому водному транспорт на посвдчення прийняття вантажу до перевезення вдправников вида

ться вантажна квитанця чи квитанця. При морських перевезеннях вдправник разом з вантажем пода

перевзников завантажувальний документ, на пдстав якого перевзник вида

вдправников коносамент (ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства).

З метою ефективного використання транспортних засобв вдправник повинен, за загальним правилом, повнстю рацонально завантажити

Вантажовдправники повинн сво

часно завантажувати подан

За договором про перевезення вдправник зобовТязаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Плата за перевезення вантажв справля

ться залежно вд вдстан, яка визнача

ться згдно з планом формування вантажопотокв. Розрахунки за роботу послуги, повТязан з перевезенням вантажв, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здйсню

ться державне регулювання тарифв, проводяться за вльними тарифами, як визначаються за домовленстю сторн, у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. На автомобльному транспорт до внесення перевзно

Договр перевезення вантажу кладають шляхом зустрчних дй обох сторн: подач перевзником транспортного засобу предТявлення вдправником вантажу разом з заповненим на кожну вдправку транспортним документом (наприклад, накладною). У ньому зазначаються головн мови договору перевезення: найменування часникв, характеристика вантажу, дата прийняття його до перевезення тощо. Перевзник ма

право переврити ц документи щодо

Транспортна органзаця-перевзник повинна доставити вврений

1. Подавати пд завантаження яксн та справн перевзн засоби (вагони, контейнери тощо), придатн для перевезення певного вантажу. Розрзняють справнсть рухомого складу для перевезення вантажу у технчному та комерцйному вдношеннях. Вагон чи контейнер може бути технчно справним, однак непридатним для перевезення конкретного вантажу в комерцйному вдношенн. Пд придатнстю рухомого складу в комерцйному вдношенн для перевезення вантажу слд розумти технчний фзичний стани рухомого складу, вд яких залежить забезпечення збереженост вантажу при перевезенн. У поняття придатност рухомого складу включа

ться вимога щодо належного опломбування перевзних засобв. Так, завантажен крит вагони та цистерни пломбуються пломбами залзниц, коли вона

2. Забезпечити цлсть схороннсть прийнятого до перевезення вантажу. Цей обовТязок виника

з моменту одержання перевзником вантажу до перевезення до видач його одержувачев у пункт призначення. Порушення перевзником цього обовТязку призводить до вдповдальност за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечення цлост схоронност вантажу включа

також додержання особливих правил перевезення, що стосуються певних видв вантажу. Так, вантаж, який швидко псу

ться при перевезенн, потребу

додержання вдповдних температур. На автомобльному транспорт контроль за температурним режимом здйснюють контрольно-пропускн пункти автотранспортних органзацй, що вдобража

ться у лист контрольних переврок [44,

3. Сво

часно виконати свй обовТязок з доставки вантажу до пункту призначення та видач його одержувачев. Строки доставки встановлюються транспортними статутами (кодексами) або правилами перевезення. Якщо строк доставки у зазначеному порядку не встановлений, сторони мають право визначити його у договор (ч.1 ст. 919 ЦК кра

4. Видати вантаж одержувачев, зазначеному в транспортному документ, у пункт призначення.

Видача вантажу одержувачев - завершальний процес перевезення. Перевзник повинен повдомити одержувачев про прибуття вантажу на його адресу. Так, залзниця повдомля

одержувача в день прибуття вантажу, проте не пзнше 12-о

При видач вантажу в пункт призначення перевзник та одержувач повинн дотримуватись правил, чинних на певному вид транспорту. Вдповдно до статуту автомобльного транспорту перевзник при здач вантажу одержувачев зобовТязаний переврити масу, кльксть мсць стан вантажу у раз: прибуття вантажу, який швидко псу

ться, з порушенням строкв доставки або встановленого правилами перевезення температурного режиму; прибуття вантажу в несправному кузов рухомого складу або в справному кузов, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами попутно

В сх нших випадках парн й штучн вантаж видаються автотранспортним пдпри

мством з перевркою маси стану вантажу тльки у пошкоджених мсцях. При

Одержувач вантажу зобовТязаний прийняти вантаж вд перевзника повнстю розвантажити вагони, цистерни та контейнери. Вн повинен очистити

Головн обовТязки перевзника за договором перевезення полягають в тому, що вн повинен забезпечити цлсть й схороннсть вантажу доставити його одержувачев в обумовлений строк. Цей обовТязок виника

з моменту прийняття його до перевезення до видач одержувачев в пункт призначення. Порушення цього обовТязку призводить до вдповдальност за втрату, нестачу, псування чи пошкодження вантажу, якщо перевзник не доведе, що втрата, нестача, псування чи пошкодження сталися не з його вини [33,

Втрата вантажу - це не лише фзична загибель, краджка або знищення вантажу, прийнятого до перевезення. Втраченим вважа

ться також вантаж, якщо вн не виданий на вимогу одержувача на залзничному та внутршньому водному транспорт протягом 30 днв, на повтряному - протягом 10 днв псля закнчення строку доставки, при перевезенн вантажу в прямому змшаному сполученн - псля закнчення 4 мсяцв з дня прийняття його до перевезення початковим транспортним пдпри

мством (ст. 190 Статуту внутршнього водного транспорту). На автомобльному транспорт вантаж вважа

ться втраченим, якщо вн не був виданий одержувачев на його вимогу: при мському примському перевезенн - протягом 10 днв з дня прийняття вантажу, при мжмському перевезенн - 30 днв псля закнчення строку доставки (ст. 140 Статуту автомобльного транспорту).

Нестача ма

мсце тод, коли перевзник вида

одержувачев вантаж у меншй клькост, нж його було прийнято вд вдправника за одним транспортним документом. Нестача може бути наслдком краджок вантажв пд час перевезення чи зловживань з боку вдправника, який недовантажу

перевзний засб, тощо.

Псування - це хмчн або бологчн змни вантажу, пошкодження - механчн змни (поломка, руйнування), що спричинюють зниження цнност вантажу внаслдок зменшення ефективност використання за призначенням. Причини пошкодження, псування вантажв полягають у порушенн температурного режиму пд час перевезення вантажв, як швидко псуються, у неправильному розмщенн

Отже, за загальним правилом, мовою вдповдальност перевзника за несхороннсть вантажу

його вина, яка презуму

ться (припуска

ться) [49,

ться можливсть спростувати цю презумпцю, довести свою невиннсть, зокрема зслатись на обставини, як вн не мг би вдвернути чи сунення яких вд нього не залежало. В транспортних статутах кодексах да

ться перелк цих обставин, саме: вина вдправника або одержувача; особлив природн властивост вантажу; недолки тари чи паковки, як не могли бути помченими за зовншнм виглядом пд час приймання вантажу до перевезення, чи застосування тари, що не вдповда

властивостям вантажу, встановленим стандартом, при вдсутност слдв пошкодження тари в дороз; здача до перевезення вантажу без зазначення у накладнй його особливих властивостей, як потребують особливих умов або запобжних заходв для збереження вантажу при перевезенн; здача до перевезення вантажу, вологсть якого перевищу

встановлену норму.

В транспортних статутах (кодексах) можуть бути передбачен випадки, коли доведення вини перевзника у втрат, нестач або пошкодженн вантажу поклада

ться на одержувача або вдправника. Так, перевзник звльня

ться вд вдповдальност, якщо:

1.     вантаж прибув у справному вагон (контейнер) з справними пломбами вдправника або на справному вдкритому рухомому склад без перевантаження в дороз, з справним захисним маркуванням або справною звТязкою чи за наявност нших ознак, як свдчать про схороннсть вантажу;

2.     нестача, псування та пошкодження сталися внаслдок природних причин, повТязаних з перевезенням вантажу на вдкритому рухомому склад;

3.     вантаж перевозився в супровод провдника вантажовдправника чи вантажоодержувача;

4.     нестача не перевищу

норм природно

5.     зпсований вантаж, що швидко псу

ться, виявлений у вагон, що прибув без порушення встановленого режиму перевезень;

6.     втрата, псування або пошкодження вантажу сталися внаслдок:

        таких недолкв тари, паковки, як неможливо було виявити пд час приймання вантажу до перевезення;

        завантаження вантажу вдправником у непдготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же вдправником (здво

на операця);

        здач вантажу до перевезення без зазначення у накладнй особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобжних засобв для забезпечення його збереження пд час перевезення;

        стихйного лиха та нших обставин, як залзниця не могла передбачити сунення яких вд не

Особливост перевезення вантажв морським транспортом повТязан з мореплавством. Небезпеки стихйн явища зумовили розширення кола таких обставин. Це, зокрема: непереборна сила; небезпека та випадковост на мор; рятування людей, суден вантажв; пожежа, що виникла не з вини перевзника; дÿ або розпорядження влади (затримання, арешт, карантин тощо); вйськов дÿ та народн заворушення; страйки чи нш обставини, як спричинили зупинення або обмеження роботи (ст. 176 Кодексу торговельного мореплавства).

ЦК кра

Випадки, коли вину перевзника в несхоронност вантажу повинен доводити вдправник або одержувач, не завжди однотипн, в них проявля

ться й специфка окремих видв перевезення [57,

частково вдправник, перевзник, одержувач. Тод збитки вд псування розподляються мж ними пропорцйно ступеню

Розмри вдповдальност перевзника за втрату, нестачу, псування чи пошкодження вантажу визначен транспортними статутами (кодексами) чи законами. Зокрема, за ст. 68 Закону кра

1.     у раз втрати або нестач багажу чи вантажу - в розмр вартост багажу чи вантажу, який втрачено або якого не вистача

;

2.     у раз пошкодження (псування) багажу чи вантажу - в розмр суми, на яку зменшилася вартсть багажу чи вантажу;

3.     у раз втрати багажу чи вантажу, зданого для перевезення з оголошенням його цнност, - в розмр оголошено

Вдповдно до ч. 3 ст. 13 Закону кра

Якщо внаслдок пошкодження (псування) багажу чи вантажу його яксть змнилася настльки, що вн не може бути використаний за прямим призначенням, пасажир ма

право вдмовитися вд багажу, вантажовдправник (вантажоодержувач) - вд вантажу вимагати вдшкодування завданих збиткв.

Якщо багаж чи вантаж, за втрату або нестачу якого перевзник сплатив вдповдне вдшкодування, буде згодом знайдено, пасажир ма

право вимагати видач йому цього багажу, вантажовдправник (вантажоодержувач) - цього вантажу з рахуванням вдшкодованих збиткв. Вартсть багажу чи вантажу визнача

ться виходячи з цни, зазначено

За прострочення доставки вантажу до пункту призначення перевзник несе перед вантажовдправником (вантажоодержувачем) вдповдальнсть згдно з умовами договору про перевезення вантажу автомобльним транспортом. За договором на перевезення вантажу у прямому змшаному сполученн вдповдальнсть за прострочення несе перевзник того виду транспорту, з вини якого затримано доставку вантажу. Проте вимога щодо сплати штрафв за прострочення предТявля

ться до перевзника, який зда

вантаж одержувачев у пункт призначення. Якщо прострочення у доставц вантажу призвело до його псування чи загибел, то перевзник, крм неустойки за прострочення, повинен вдшкодувати заподян ним збитки у межах вартост зпсованого або втраченого вантажу перевзно

Перевзник несе вдповдальнсть за прострочення доставки вантажу, якщо не доведе, що воно сталося не з його вини. Вдповдальнсть за прострочення наста

у форм неустойки (штрафу), розмр яко

За договором перевезення вантажу у прямому змшаному сполученн вдповдальнсть за прострочення несе перевзник того виду транспорту, з вини якого затримано доставку вантажу. Проте вимога щодо сплати штрафв за прострочення предТявля

ться до перевзника, який зда

вантаж одержувачев у пункт призначення [38,

Якщо прострочення доставки вантажу призвело до його псування чи загибел, то перевзник, крм неустойки за прострочення, повинен вдшкодувати заподян ним збитки у розмр фактично

Транспортними статутами (кодексами) передбача

ться майнова вдповдальнсть вдправникв та одержувачв за неналежне виконання обовТязкв, як передують чи необхдн для кладення договору перевезення конкретного вантажу або завершують перевзний процес. Наприклад, за неправильне зазначення у накладнй найменування ватажу або за предТявлення вантажу, який заборонено до перевезення чи потребу

особливих запобжних заходв, з вдправника стягу

ться штраф за заподян перевзников збитки (ст. 198 Статуту внутршнього водного транспорту).

За пошкодження вагонв (суден) вдправник або одержувач сплачують штраф: на залзничному транспорт - у розмр пТятикратно

Псля прибуття вантажу до пункту призначення вдповдальнсть перед перевзником за одержання конкретного вантажу несе одержувач. Однак вн може перекласти на вдправника вс суми штрафв, зборв та збиткв, як сплачен перевзников внаслдок неправильних дй вдправника з даного перевезення (ст. 205 Статуту внутршнього водного транспорту).

2.2.2. Договр про перевезення пасажира, багажу та пошти

За договором про перевезення пасажира перевзник зобовТязу

ться перевезти пасажира до пункту призначення, в раз здач пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення видати його повноваженй на одержання багажу особ; пасажир зобовТязаний сплатити встановлену плату за про

Перевезення пасажирв здйсню

ться залзничним, рчковим, морським, повтряним та автомобльним транспортом, в мстах - метрополтеном, трамваями тролейбусами.

снують автомобльн примськ, мжмськ перевезення пасажирв та мськ автобусн, також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирв та

Договори про перевезення пасажирв кладаються сно. Доказом кладення договору

пасажирський квиток (ст. 187 Кодексу торговельного мореплавства). Проте квиток не можна вважати письмовою формою договору, оскльки на ньому нема

пдписв протилежних сторн.

нод договр про перевезення клада

ться шляхом вчинення конклюдентних дй без видач квитка (наприклад, опускання жетона в касу метро, вдкритого для про

Перевзник повинен подати для перевезення пасажирв той транспортний засб надати в ньому певне мсце, що зазначен у про

Пасажир ма

право провозити з собою безплатно одну дитину вком до пТяти рокв (на мському транспорт - до семи рокв), якщо вона не займа

окремого мсця (ст. 82 Статуту автомобльного транспорту). На дтей старшого вку (до 10 рокв, на повтряному транспорт - до 12 рокв) можна придбати пльговий дитячий квиток. Пасажиров дозволено зробити зупинку в дороз з продовженням строку придатност квитка до десяти дб, в раз хвороби - на весь час хвороби з поданням довдки кувального закладу. Вн може змнити один раз протягом по

Пасажирам нада

ться ряд нших прав, повТязаних з перевезеннями. Водночас вони повинн додержуватися чинних на вдповдному транспорт правил, тобто бережливо користуватися майном перевзника. Пд час повтряних перевезень з метою забезпечення безпеки польотв, охорони життя здоровТя пасажирв та членв екпажу встановлено огляд пасажирв,

У ст. 922 ЦК передбачено вдповдальнсть перевзника за затримку вдправлення пасажира та порушення строку доставлення його до пункту призначення. За затримку у вдправленн транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запзнення у прибутт такого засобу до пункту призначення перевзник сплачу

пасажиров штраф у розмр, встановленому за домовленстю сторн, транспортними кодексами (статутами), якщо перевзник не доведе, що ц порушення сталися внаслдок непереборно

Крм того, перевзник вдповда

за втрату, нестачу, псування, пошкодження багажу пошти. Вн вдповда

за збереження останнх з моменту прийняття

Вдповдальнсть перевзника за шкоду, заподяну смертю або шкодженням здоровТя пасажира, визнача

ться за правилами, що регулюють зобовТязання з заподяння шкоди (глава 82 ЦК кра

Пасажир, який придбав квиток для по

На вдмну вд ручно

Перевзник повинен забезпечити схороннсть багажу та доставити його у строк, який визнача

ться часом руху по

Близьким до договору морського перевезення пасажира

договр морського кру

Учасник кру

2.2.3. Договр про буксирування

На морському та внутршньоводному видах транспорту перемщення суден, плотв або нших плавучих обТ

ктв може здйснюватися шляхом буксирування

Буксирування здйсню

ться в основному на договрних засадах. Договр не уклада

ться тльки тод, коли буксир судно (обТ

кт), яке буксиру

ться, мають один порт приписки.

За договором буксирування власник одного судна зобовТязу

ться за винагороду буксирувати нше судно чи нший плавучий обТ

кт на певну вдстань або протягом вдповдного часу, або для виконання якогось маневру ( ст. Кодексу торговельного мореплавства, ст. 126 Статуту внутршнього водного транспорту). Отже, договр буксирування вза

мний та оплатний [28, c. 293].

Кодекс торгового мореплавства розрзня

два види договору морського буксирування: договр портового буксирування (судновласник за винагороду здйсню

введення у порт або виведення з нього суден та нших плавучих обТ

ктв, виконання маневрв судна, що буксиру

ться, швартовних та нших операцй у портових водах) та договр мжпортового буксирування (власник одного судна (буксира) зобовТязу

ться за винагороду буксирувати нше судно чи нший плавучий обТ

кт з одного порту до ншого).

Кожен з цих договорв ма

певн особливост. Договр портового буксирування може бути кладено в снй форм; правлння портовим буксируванням здйсню

каптан судна (обТ

кта), що буксиру

ться, якщо договором не встановлено нше; угода про покладення обовТязкв правлння буксируванням на каптана судна, що буксиру

, може доводитися лише письмовими доказами. Договр мжпортового буксирування уклада

ться у письмовй форм та ма

мстити мови про порти (пункти) вдправлення призначення, про час буксирування, про права обовТязки сторн, про вдповдальнсть за порушення договору, про т особливост обТ

ктв, що буксируються можуть впливати на безпеку буксирування, про нш обставини, як сторони вважають за необхдне обумовити окремо.а

За договором про буксирування кожна сторона повинна завчасно привести сво

судно (обТ

кт) у такий стан, при якому можливе буксирування. Володлець буксира не вдповда

за недолки свого судна, якщо доведе, що вони не могли бути виявлен за мови належного пклування (прихован недолки). Пароплавство повинно переврити придатнсть судна чи плоту до буксирування. Це ма

бути пдтверджено сторонами в технчному акт (ст. 132 Статуту внутршнього водного транспорту). Буксирувальник зобовТязаний буксирувати судно або нший плавучий обТ

кт на певну вдстань чи протягом вдповдного часу для виконання якогось маневру, вдповдно друга сторона за це сплачу

винагороду.

Питання вдповдальност за шкоду, заподяну суднам майну, що на них перебува

пд час буксирування, виршу

ться залежно вд того, каптан якого судна керу

буксируванням. Отже, за вдсутност ншо

За прострочення у буксируванн судна чи плоту пароплавство сплачу

штрафи у таких самих розмрах, як за прострочення доставки вантажу (ст. 188 Статуту внутршнього водного транспорту).

2.2.4. Договр чартеру (фрахтування)

Договр чартеру

одним з найстарших договорв, що застосовувалися у сфер перевезень. Цей договр зародився як нститут морського права, якому ще за часв середньовччя був вдомий договр пд назвою цертепартя (франц.

Сьогодн договр чартеру, або фрахтування, широко використову

ться у сфер торговельного мореплавства, також повтряних перевезень. Традицйно, норми присвячен цьому договору мстилися у транспортних кодексах, зокрема у Кодекс торговельного мореплавства та Повтряному кодекс [39,

Проте ЦК кра

При цьому цей кодекс встановлю

, що порядок форма кладення договору фрахтування встановлюються транспортними статутами кодексами.

Закрплення загального визначення договору чартеру саме у ЦК кра

Найбльшого поширення договори чартеру набули у сфер морських повтряних перевезень.

Кодекс торгового мореплавства не мстить чткого визначення договору морського чартеру. Стаття 133 визнача

договр морського перевезення вантажу як договр, за яким перевзник або фрахтвник зобовТязу

ться перевезти доручений йому вдправником вантаж з порту вдправлення у порт призначення видати його повноваженй на одержання вантажу особ (одержувачу), вдправник, або фрахтувальник, зобовТязу

ться сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Разом з тим аналз ст. 134 КТМ свдчить про те, що договр чартеру

особливим рзновидом договору морського перевезення вантажу, що мстить мову про надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових примщень.

Договр чартеру

консенсуальним. Враховуючи те, що його кладення не свдчить про прийняття вантажу до перевезення не да

можливост розпорядитися ним, при чартерних перевезеннях може бути виписаний коносамент. Однак слд враховувати те, що у тих випадках, коли чартер суперечить коносаменту, мови, що мстяться у чартер,

превалюючими [54,

Договр чартеру ма

бути кладений в письмовй форм. Реквзити рейсового чартеру закрплен у ст. 136 КТМ кра

Вдповдно до ч. 2 ст. 133 КТМ кра

Основним обовТязком фрахтувальника

сплата про

Оскльки найчастше договр морського чартеру клада

ться з метою виконання умов договору купвл-продажу, його кладення тсно повТязано з вибором базисних мов договору купвл-продажу, що збран у мжнародних правилах тлумачення торгових термнв (

НКОТЕРМС). Таким чином, правове становище учасникв морського чартерного перевезення прямо залежить вд обраного базисного термна [45,

Крм фрахтвника фрахтувальника, часником морського вантажного перевезення

одержувач вантажу. кладаючи договр чартеру, фрахтвник бере на себе обовТязок перед фрахтувальником здйснити перевезення вручити вантаж уповноваженй особ. Важливо визначити момент, з якого у одержувача виника

право розпоряджатися вантажем. У тй ситуацÿ, коли при чартерних перевезеннях випису

ться коносамент, право розпоряджатися вантажем переходить до одержувача разом з передачею коносамента, оскльки останнй

товаророзпорядчим документом, що мстить зобовТязання перевзника видати вантаж повноваженй особ. Коли коносамент не був виписаний, одержувач набува

вказане право лише псля одержання повдомлення про готовнсть судна до вдвантаження.

При кладенн договору чартеру фрахтувальник та фрахтвник обирають порти завантаження вдвантаження, керуючись лише власним розсудом. Якщо для розмщення вантажу судно нада

ться повнстю, фрахтувальник може залишити за собою право обирати порти завантаження вдвантаження в згоджених сторонами географчних межах. У всх випадках, коли порт завантаження чи вдвантаження остаточно не визначений, у договор чартеру вказу

ться, у який строк фрахтувальник зобовТязаний повдомити фрахтвнику про вибр порту завантаження чи вдвантаження.

У договор морського чартеру мсце завантаження вдвантаження визнача

ться вдповдно до вказвок фрахтувальника. Якщо фрахтвнику протистоять клька фрахтувальникв вони не згодили мж собою мсце завантаження (вдвантаження), фрахтвник пода

судно у звичайне для даного порту мсце завантаження чи вдвантаження.

При чартерних перевезеннях строк подач судна в порт завантаження встановлю

ться за згодою сторн або у вигляд твердо

Договр чартеру часто мстить мову про направлення вдправнику повдомлення (нотиса) про очкуваний час прибуття судна. При чартерних перевезеннях каптан судна зобовТязаний направити нотис про готовнсть судна до завантаження чи розвантаження.

Ще одна особливсть договору чартеру поляга

у порядку розмщення вантажв на судн. Фрахтвник зобовТязаний надати для розмщення вантажв вс чи деяк вантажн примщення судна або вдвести для цього певну частину судна. Таким чином, вибр вантажних примщень здйсню

ться за згодою сторн, що фксу

ться у договор.

Час, що вдводиться на здйснення вантажних операцй (сталйний час), встановлю

ться у чартер шляхом або визначення клькост вантажу, що повинен бути завантажений вдвантажений за одиницю часу, або певного числа днв, як вдводяться для виконання вантажно-розвантажувальних робт.

Вдповдно до ст. 61 Повтряного кодексу кра

Це визначення да

пдстави для висновку, що даний договр

двостороннм, оплатним та консенсуальним.

Сторонами договору повтряного чартеру

фрахтвник фрахтувальник. У рол фрахтвника виступають повтрян перевзники, тобто будь-як фзичн та юридичн особи, як виконують повтрян перевезення, мають права експлуатанта авацйно

Вд сторн договору повтряного чартеру необхдно вдрзняти часникв чартерного перевезення, адже коло останнх

ширшим не обмежу

ться фрахтвником фрахтувальником. часниками пасажирського чартерного перевезення

фрахтвник, фрахтувальник та пасажири (якщо за договором пасажирського чартеру фрахтвник перевозить не фрахтувальника, нших осб). пх можна визначити як осб, на користь яких викону

ться договр повтряного чартеру, адже фрахтувальник клада

договр з фрахтвником саме з метою

Учасниками вантажного чартерного перевезення

фрахтвник, фрахтувальник та вантажоодержувач. Якщо фрахтувальником виступа

авакомпаня, часниками вантажного чартерного перевезення

вантажовдправник, фрахтвник, фрахтувальник та вантажоодержувач. В сх нших випадках фрахтувальник

вантажовдправником.

Предметом договору повтряного чартеру

послуги з надання мсткост повтряного судна та з виконання перевезення. Змст договору повтряного чартеру становлять права та обовТязки його сторн.

Оскльки договр повтряного чартеру

оплатним договором, то, безумовно, головним обовТязком фрахтувальника

сплата чартерно

Крм того, на фрахтувальника поклада

ться обовТязок забезпечити доставку пасажирв та

Фрахтувальник зобовТязаний вручити пасажирам квитки, якщо необхдно, багажн квитанцÿ, також довести до вдома пасажирв мови повтряного перевезення. Фрахтувальник зобовТязу

ться сплачувати демередж, компенсацю за додатков льотн години за певною ставкою, що встановлю

ться, як правило, за кожну льотну годину.

Слд зауважити, що як пасажирськ, так вантажн чартерн договори деяких авакомпанй забороняють фрахтувальников переуступати права за договором чартеру та перепродавати частину мсткост така третм особам.

нш стандартн форми дозволяють це робити, але лише за наявност письмово

Фрахтувальник ма

право використовувати надану мстксть така протягом чартерного польоту. При цьому фрахтвник виршу

, яка кльксть мсць може бути надана, його ршення

остаточним.

Якщо фрахтувальник вдмовля

ться вд чартерного рейсу чи ма

намр перенести його, вн зобовТязаний сплатити фрахтвников компенсацю. При затримц вильоту з вини фрахтвника останнй зобовТязу

ться сплатити фрахтувальников вартсть всх збиткв та витрат, повТязаних з обслуговуванням розмщенням пасажирв та вантажу, яких вн зазнав.

Головний обовТязок фрахтвника за договором повтряного чартеру, який обумовлений предметом цього договору, - надання у користування фрахтвников с㺿 мсткост повтряного судна або ? частини та виконання чартерного перевезення [51,

ОбовТязок фрахтувальника надати мстксть повтряного судна поляга

не лише у тому, щоб судно було певного типу, й щоб воно могло виконати чартерний полт. З цúю метою на фрахтвника поклада

ться обовТязок з пдготовки повтряного судна до здйснення польоту. Крм обовТязку привести повтряне судно у стан, належний для польоту, на фрахтвника поклада

ться обовТязок отримання всх цензй та дозволв, як необхдн для здйснення чартерного рейсу. Вн також забезпечу

оформлення вз для всх членв екпажу, що виконуватимуть чартерне перевезення.

Для здйснення функцй з перевезення фрахтвник зобовТязу

ться забезпечити координацю та контроль за виконанням рейсу. Виконання цього обовТязку обумовлю

право фрахтвника змнювати чи вдмняти вилт така через технчн причини чи метеорологчн мови, зменшувати допустиме комерцйне завантаження, здйснювати протягом польоту зупинки, необхдний ремонт, також змнювати маршрут чи взагал припинити полт з мркувань безпеки [51,

Крм того, фрахтвник зобовТязаний забезпечити борт харчуванням для пасажирв чартерного рейсу. Вн зобовТязаний забезпечувати замовника необхдною нформацúю, що стосу

ться виконання рейсу. Деяк чартерн проформи закрплюють за фрахтвником право обирати маршрут чартерного польоту за мови, що найкоротший, на думку перевзника, маршрут до пункту призначення буде безпечним та можливим для виконання.

Характеризуючи вдповдальнсть сторн договору повтряного чартеру, слд зазначити, що залежно вд виду порушення, вона може мати обмежений чи необмежений характер.

Як зазначалося, за сво

Так, вдповдно до ст. 93 Повтряного кодексу за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, багажу або речей, як

у пасажира, перевзник несе вдповдальнсть у такому розмр:

1.               За втрату або нестачу вантажу або багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цннстю, - в розмр оголошено

2.               За втрату, пошкодження або нестачу вантажу або багажу, прийнятого до перевезення без оголошено

Меж вдповдальност при повтряних перевезеннях встановлено Конвенцúю для нфкацÿ деяких правил, що стосуються мжнародних повтряних перевезень, яка пдписана у Варшав 12 жовтня 1929 р. (Варшавська конвенця) [45,

Варшавська конвенця дú для кра

Так, вдповдно до ст. 22 названо

При мжнародних повтряних перевезеннях коло випадкв обмежено

2.3. Допомжн договори

Допомжн договори сприяють нормальнй органзацÿ перевзного процесу (договори на органзацю перевезень, експедицÿ, на експлуатацю пдТ

2.3.1. Договори про експлуатацю пдТ

З метою максимального наближення навантажувально-розвантажувальних робт до мсць виробництва споживання вантажв, також пдвищення ефективност використання перевзних засобв на залзничному транспорт кладаються допомжн договори: про експлуатацю залзнично

Вза

мовдносини залзниц з володльцем колÿ регулюються договором про експлуатацю залзнично

Нердко пдТ

Якщо пдпри

мство ма

сво

Договр про експлуатацю пдТ

У договор про експлуатацю залзнично

При перевезеннях вантажв у прямому змшаному сполученн виника

потреба перевантажувати продукцю з одного на нший вид транспорту. Ця перевалка вантажв здйсню

ться у транспортних вузлах. мови роботи перевалочних пунктв визначаються вузловими годами (договорами), що кладаються мж транспортними пдпри

мствами, як передають приймають вантаж у транспортних вузлах. Вузлов годи мж залзницями морськими та рчковими пароплавствами укладаються на три роки. Порядок розробки та кладення вузлових год,

2.4. Претензÿ та позови, що випливають з договору перевезення

Вдповдно до ст. 925 ЦК до предТявлення перевзников позову, що виплива

з договору перевезення вантажу,

обовТязковим предТявлення йому претензÿ у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Це означа

встановлення претензйного порядку врегулювання спорв, що випливають з порушення перевзником договору перевезення. У раз недотримання цього порядку позови вдповдних осб до перевзника не пдлягають розгляду в судовому порядку.

Обставини, що можуть зумовити матеральну вдповдальнсть перевзникв, вдправникв, одержувачв пасажирв та бути пдставою для предТявлення претензÿ позову, засвдчуються комерцйними актами та актами загально

кти загально

Згдно з транспортним законодавством претензÿ можуть предТявлятися протягом шести мсяцв, претензÿ щодо сплати штрафв премй - протягом 45 днв. Перевзник зобовТязаний розглянути заявлену претензю повдомити заявника про задоволення або вдхилення ? протягом трьох мсяцв, щодо претензÿ з перевезення, здйснюваного перевзниками рзних видв транспорту за одним документом, - протягом шести мсяцв претензÿ щодо сплати штрафу або премÿ - протягом 45 днв [24,

Транспортн статути кодекси передбачають мперативне правило, вдповдно до якого передача права на предТявлення претензÿ ншим юридичним особам або громадянам не допуска

ться, за винятком випадкв передач такого права вантажовдправником одержувачу, вантажоодержувачем вантажовдправнику, також вантажовдправником вантажоодержувачем сво

Спецальн нормативно-правов акти, що регулюють перевезення на окремих видах транспорту, визначають момент початку перебгу претензйних строкв, а також особу, яка ма

право предТявляти претензю до перевзника порядок предТявлення претензй.

Так, згдно з ст. 130 Статуту залзниць кра

У раз прострочення доставки вантажу право на предТявлення до залзниц претензй позовв ма

зазначений у накладнй одержувач вантажу [48,

Згдно з ч.2 ст.925 ЦК позов до перевзника може бути предТявлений вдправником вантажу або його одержувачем у раз повно

Це правило деталзоване у транспортних статутах кодексах. Зокрема ст. 136 Статуту залзниць кра

До вимог, що випливають з договору перевезення вантажу, застосову

ться позовна давнсть в один рк з моменту, який визнача

ться вдповдно до транспортних кодексв (статутв) - ч.3 ст.925 ЦК.

За всма видами перевезень передбачено обовТязковийа претензйний порядок розвТязання спорв. Претензÿ, як виникають з перевезень вантажв, предТявляються до транспортно

Вдповдно до ст. 925 ЦК кра

2.5. Договр транспортного експедирування

Зростаюча потреба часникв цивльного обороту в належному законодавчому регулюванн вдносин, що складаються мж ними, зумовила появу в ЦК норм, як регламентують вже достатньо вдом та поширен на практиц договрн нститути. Серед останнх необхдно звернути вагу на договр транспортного експедирування (вд лат.

у сучаснй економц, яка нагально потребу

максимально ефективного руху продукцÿ та товарв як мж самими пдпри

мцями, так мж останнми та споживачами.

Незважаючи на ту обставину, що договр транспортного експедирування мав достатньо широке застосування у втчизнянй практичнй юриспруденцÿ, до набуття чинност новим ЦК кра

Пд час регулювання вдносин з транспортно-експедицйного обслуговування у цлому мають застосовуватися норми глави 65 ЦК кра

Вдповдно до абз. 1 ч. 1 ст. 929 ЦК кра

Зазначений договр

консенсуальним у звТязку з тим, що момент його укладення повТязу

ться з моментом досягнення мж сторонами згоди щодо видв та обсягв послуг, як буде надавати експедитор та розмру плати за ц послуги. У той же час, твердження щодо визнання договору транспортного експедирування консенсуальним не

загальновизнаним, оскльки набула поширення й нша точка зору, згдно з якою,

можливсть конструювання цього договору як у якост консенсуального, так реального.

Договр транспортного експедирування належить до двостороннх договорв, з огляду на ту обставину, що права та обовТязки розподлен мж обома сторонами цього зобовТязання. При цьому, аналз положень глави 65 ЦК кра

Договр транспортного експедирування

вдплатним договором. Тобто, це договрне зобовТязання передбача

зустрчний характер надання певних майнових благ сторонами одна однй. Експедитор за договором зобовТязаний надати клúнту транспортно-експедицйн послуги, останнй контрагенту - встановлену договором або законом плату за ц послуги.

Сторонами договору транспортного експедирування

клúнт (кредитор) та експедитор (боржник). Клúнтом може бути будь-яка особа, оскльки цивльне законодавство певних чтких вимог чи обмежень до особи клúнта (ст. 929 ЦК). Менш визначеною

ситуаця стосовно особи експедитора. Чинне законодавство не мстить вимог щодо цензування транспортно-експедицйно

Предметом договору транспортного експедирування

транспортно-експедицйн послуги, як надаються експедиторами та складаються з комплексу послуг, повТязаних з пдготовкою та вдправленням вантажв, проведенням вза

морозрахункв, контролем за

налз положень ст. 929 ЦК кра

Цна у договор транспортного експедирування

договрною, тобто визнача

ться за домовленстю сторн, якщо розмр плати за надання транспортно-експедицйних послуг не встановлено законом (ст. 931 ЦК). Частина 1 ст. 930 ЦК кра

На пдстав аналзу положень глави 65 ЦК кра

Ст. 933 ЦК кра

Первинний обовТязок з надання вищезазначених документв та нформацÿ покладено на клúнта. Проте при цьому слд звернути вагу на ту обставину, що вдповдно до кладеного мж сторонами договору транспортного експедирування, отримання, пдготовка, складання певних документв та отримання нформацÿ може бути включено до перелку послуг, як нада

експедитор. Логчним висновком з чого буде констатаця вдсутност обовТязку клúнта надавати експедитору документи та нформацю, як повинен отримати, пдготувати та скласти вдповдно до мов договору саме останнй [27,

Недотримання клúнтом обовТязку з надання необхдних документв та нформацÿ або надання цих документв та нформацÿ з недолками чи у неповному обсяз не ма

наслдком прострочення кредитора, оскльки згдно з ч. 2 ст. 933 ЦК кра

Звертаючи вагу на права сторн, слд вдзначити, що безпосередньо у текст глави 65 ЦК кра

Бльше ваги придлено правам експедитора, оскльки, окрм вищезазначених головних його прав на отримання плати за надан послуги та видачу йому довреност, ЦК кра

Припинення договору транспортного експедирування можливе вдповдно до загальних положень глави 50 ЦК кра

Механзм припинення договору транспортного експедирування шляхом односторонньо

Розглядаючи питання цивльно-правово

Однак

спецальн випадки покладення цивльно-правово

3.1. Правова характеристика вдносин, що виникають на автомобльному транспорт

Швидкий розвиток автомобльного транспорту кра

Основними нормативними актами, що регулюють питання у цй сфер,

: Цивльний кодекс кра

До джерел правового регулювання дяльност автомобльного транспорту вдноситься Постанова Ради Мнстрв РСР Про Статут автомобльного транспорту Укра

Постанови КМ кра

Накази Мнстерства транспорту та звТязку кра

Мжнародн конвенцÿ, зокрема Конвенця про мжнародн автомобльн перевезення пасажирв багажу та Конвенця про дорожнй рух.

Постанови Президÿ та Пленуму Вищого господарського суду кра

Вдповдно до ст. 2 Закону кра

Перевезення пасажирв вантажв автомобльним транспортом в кра

втомобльн транспортн засоби за сво

Вдповдно до ст. 12 Статуту для здйснення перевезень вантажв, пасажирв, багажу та пошти автотранспортн пдпри

мства органзацÿ повинн мати рухомий склад: вантажн автомобл автомобльн причепи рзно

Порядок тримання рухомого складу споруд автомобльного транспорту, а також порядок технчно

Для органзацÿ перевезень вантажв обслуговування пасажирв вантажно-розвантажувальн пункти вантажовдправникв вантажоодержувачв повинн мати засоби механзацÿ необхдну кльксть робтникв, що забезпечують додержання встановлених строкв вантаження в автомобл вивантаження з них вантажв, обладнання для освтлення робочих мсць пдТ

Вдповдно до ст. 24 Статуту для обслуговування пасажирв у примських, внутррайонних та мжмських сполученнях пдпри

мств органзацй автомобльного транспорту загального користування, залежно вд обсягу характеру перевезень, повинн мати автовокзали (автостанцÿ) та автопавльйони

3.2. Основн види договору автомобльного перевезення

3.2.1. Договр перевезення вантажв автомобльним транспортом

Псля здйснення вантажовдправником сх дй по пдготовц вантажу до перевезення безпосередньо клада

ться договр перевезення вантажу автомобльним транспортом.

Статут автомобльного транспорту кра

Формою договору перевезення вантажу автомобльним транспортом

товарно-транспортна накладна. До основних документв на перевезення вантажв належить також дорожнй лист. Залежно вд виду вантажу та його специфчних властивостей до основних документв додаються нш (ветеринарн, сантарн та яксн - сертифкати, свдоцтва, довдки, паспорти тощо), що визначаються правилами перевезень вдповдних вантажв. Форма порядок заповнення цих документв визначаються чинним законодавством [35,

Згдно з ст. 47 Статуту автомобльного транспорту кра

Договр перевезення вантажв автомобльним транспортом клада

ться мж фзичними та юридичними особами, як здйснюють автомобльн перевезення на комерцйнй основ (дал - перевзники), та вантажовдправниками та вантажоодержувачами (дал - замовники). Договр про перевезення вантажв може кладатися перевзником з посередницьким пдпри

мством, яке в такому випадку користу

ться правами несе вдповдальнсть, що передбачен для вантажовдправникв вантажоодержувачв.

нцативу про встановлення договрних вдносин щодо перевезення вантажв автомобльним транспортом може виявити як перевзник, так вантажовдправник (вантажоодержувач) - майбутнй замовник [27,

його додатки до нього, скрплю

печатками один примрник поверта

перевзнику.

Псля пдписання договору перевезення вантажу на перевзника поклада

ться обовТязок забезпечити сво

часну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажв вдповдно до заявки та такого, що вдповда

сантарним нормам.

При перевезенн вантажв контроль за сво

часним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подач пд завантаження, використання транспорту, часу прибуття та вдправлення рухомого складу викону

ться перевзником або замовникома залежно вд прийнято

Згдно з п. 8.4 Правил перевезень вантажв автомобльним транспортома в кра

Вдповдно до законодавства на перевзника, вантажовдправника та вантажоодержувача покладаються певн обовТязки, як випливають з кладеного мж ними договору перевезення вантажв автомобльним транспортом.

Перш за все на перевзника поклада

ться обовТязок доставити вантаж у пункт призначення видати повноваженй на одержання вантажу особ. До кола обовТязкв перевзника належить також обовТязок щодо забезпечення схоронност вантажу пд час перевезення. Перевзник вдповда

за схороннсть вантажу з моменту прийняття його до перевезення вд вантажовдправника до моменту видач його вантажоодержувачу. Забезпечення схоронност передбача

створення перевзником необхдних мов пд час транспортування вантажу [53,

Перевзник зобовТязаний доставити вантаж до пункту призначення протягом визначеного термну. Вдповдно до ст. 69 Статуту автотранспортн пдпри

мства органзацÿ зобовТязан здйснювати доставку вантажв у встановлен строки.

Виконання зобовТязань щодо перевезення вантажу вважа

ться закнченим з моменту видач його вантажоодержувачу у пункт призначення.

За загальним правилом ст. 72 Статуту у раз прибуття вантажу на адресу вантажоодержувача вн зобовТязаний його прийняти. Це стосу

ться випадку, коли поставка такого вантажу не передбачена планом (договором, замовленням), вантажоодержувач повинен прийняти такий вантаж на вдповдальне збергання. Вантажоодержувач ма

право вдмовитися вд прийняття вантажу лише в тому випадку, коли яксть вантажу внаслдок псування або пошкодження, за як автотранспортне пдпри

мство або органзаця несе вдповдальнсть, змнилися настльки, що виключа

ться можливсть повного чи часткового використання його за призначенням. У такому випадку вантажоодержувач зобовТязаний зробити запис у товарно-транспортнй накладнй про вдмову вд прийняття вантажу заврити цей запис сво

Одним з основних обовТязкв вантажовдправника вдповдно до законодавства

обовТязок сплатити вартсть перевезення, також нш платеж за надання автотранспортними пдпри

мствами органзацями додаткових послуг. Вдповдно до п. 14.1 Правил форма порядок розрахункв, також випадки змни розмру оплати за перевезення вантажв надання нших послуг, повТязаних з цим, визначаються перевзником з вантажовдправником або вантажоодержувачем - замовником при кладенн ними договору на перевезення вантажв. За загальним правилом оплата послуг з перевезення та надання нших послуг здйсню

ться вантажовдправником у пункт вдправлення у вигляд передоплати, остаточна сплата здйсню

ться вантажоодержувачем у пункт призначення.

Остаточний розрахунок за перевезення вантажв здйсню

ться замовником на пдстав рахунку перевзника, який випису

ться не пзнше 3-х днв псля виконання перевезень з додаванням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконан перевезення випису

ться на пдстав належним чином оформлениха транспортних документв - дорожнх листв та товарно-транспортних накладних [44,

При прийнятт вантажу вантажоодержувач зобовТязаний мати вдповдн документи (паспорт, довренсть) для оформлення документв на видачу вантажв, як надають йому право приймати вантаж. Вн також зобовТязаний повнстю вивантажити з автомобля вантаж, що прибув на його адресу.

Вдповдно до ст. 127 Статуту автотранспортн пдпри

мства органзацÿ, вантажовдправники вантажоодержувач несуть матеральну вдповдальнсть за порушення зобовТязань, що випливають з договорв перевезення вантажв, у порядку розмрах, передбачених Статутом. Будь-як годи автотранспортних пдпри

мств органзацй з вантажовдправниками вантажоодержувачами, як мають на мет змнити розмри вдповдальност або звльнити вд вдповдальност, вважаються недйсними, будь-як вказвки про це в транспортних документах не мають юридично

Законом кра

втотранспортн пдпри

мства органзацÿ, вантажовдправники, вантажоодержувач в раз невиконання або неналежного виконання зобовТязань, що випливають з Статуту, несуть матеральну вдповдальнсть лише в межах, передбачених вдповдними статтями цього Статуту (ст. 153). Тобто характерною ознакою вдповдальност в транспортних правовдносинах, у тому числ в галуз автомобльного транспорту,

? обмежений характер. На вдмну вд загальних правил цивльного законодавства щодо вдповдальност за порушення договрних зобовТязань, меж вдповдальност в даних правовдносинах встановлен виключно Статутом автомобльного транспорту [24,

втотранспортне пдпри

мство або органзаця вдшкодову

лише прям збитки, тобто т, як були заподян вантажу пд час перевезення його автомобльним транспортом. Так, збитки вдповдно до ст. 68 Закону кра

        за втрату або недостачу вантажу - в розмр дйсно

        за пошкодження або псування вантажу - в розмр т㺿 суми, на яку знизилася його вартсть;

        за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цннстю, - в розмр оголошено

За правилами, встановленими ст. 136 Статуту, поряд з вдшкодуванням збиткв автотранспортне пдпри

мство або органзаця поверта

провзну плату, якщо вона не була включена до цни вантажу.

Особливстю вдповдальност в договор перевезення вантажу автомобльним транспортом

наявнсть випадкв, при настанн яких автотранспортне пдпри

мство або органзаця звльняються вд вдповдальност за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, внаслдок:

        вини вантажовдправника (вантажоодержувача);

        особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться;

        дефектв тари або паковки, як не могли бути виявлен по зовншньому вигляду при прийманн вантажу до перевезення, або застосування тари, що не вдповда

властивостям вантажу або встановленим стандартам, при вдсутност слдв пошкодження тари у дороз;

        здач вантажу до перевезення без вказвки в товарно-транспортних документах на його особлив властивост, що вимагають особливих мов або застережних заходв для збереження вантажу при перевезенн або зберганн;

        здач до перевезення вантажу, вологсть або температура якого перевищують встановлен норми.

Крм того, автотранспортн пдпри

мства або органзацÿ звльняються вд вдповдальност за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо: вантаж прибув у справному автомобл (контейнер) за справними пломбами вантажовдправника, штучний вантаж - з справними захисною манкровкою, бандеролями, пломбами вантажовдправника або виготовлювача; нестача, псування або пошкодження сталися внаслдок природних причин, повТязаних з перевезенням вантажу на вдкритому рухомому склад, також коли вантаж перевозився у супровод експедитора вантажовдправника (вантажоодержувача) та якщо нестача вантажу не перевищу

норм природних втрат.

Як же зазначалося, одним з основних обовТязкв перевзника за договором автомобльного перевезення вантажв

обовТязок доставити вантаж у пункт призначення в строки, що визначен договором. За порушення строкв доставки вантажу Статутом передбачена вдповдальнсть. Так, стаття 138 Статуту встановлено, що за прострочку в доставц вантажу автотранспортн пдпри

мства або органзацÿ сплачують вантажоодержувачам штраф у розмр 12 вдсоткв провзно

У свою чергу, вантажовдправники вантажоодержувач несуть матеральну вдповдальнсть за порушення сво

Статутом (ст. 144) передбачен випадки, при настанн яких вантажовдправники вантажоодержувач звльняються вд сплати штрафу за простй рухомого складу, саме: через явища стихйного лиха та через аварю на пдпри

мств, внаслдок яко

Окрм вдповдальност за простй рухомого складу, вантажовдправники або вантажоодержувач несуть вдповдальнсть за нш види правопорушень: за неправильне зазначення в товарно-транспортних документах вдомостей про вантаж; за вдмову вд оформлення або неправильне оформлення товарно-транспортних документв; за предТявлення вантажу, забороненого до перевезення, або вантажу, який потребу

при перевезенн особливих застережних заходв, з неправильним зазначенням найменування чи властивостей вантажу; за затримку рухомого складу, яка виникла внаслдок того, що до товарно-транспортно

Розмр порядок стягнення штрафв за вказан правопорушення визначаються Статутом Правилами. Крм того, вдповдно до ст. 151 Статуту вантажовдправник вантажоодержувач зобовТязан вдшкодувати автотранспортному пдпри

мству або органзацÿ збитки, що сталися з

Особливстю вдповдальност у договрних зобовТязаннях з перевезення, в тому числ автомобльним транспортом,

застосування особливого механзму вдповдальност, який поляга

у такому:

1. Вдповдно до ст. 158 Статуту обставини, що можуть бути пдставою для матерально

2. Для договорв перевезення вдповдно до Господарського процесуального кодексу кра

3. Транспортним законодавством встановлен спецальн строки предТявлення претензй залежно вд виду договору пдстав, як

приводом для предТявлення вимог. Так, вдповдно до ст. 165 Статуту претензÿ автотранспортному пдпри

мству або органзацÿ можуть бути предТявлен протягом шести мсяцв, а претензÿ про сплату штрафв - протягом 45 днв. У свою чергу, претензÿ до вантажовдправникв та вантажоодержувачв предТявляються перевзниками протягом двох мсяцв.

Вдповдно до статей 258 та 925 ЦК кра

3.2.2. Органзаця перевезень пасажирв, багажу та пошти автомобльним транспортом

Перевезення пасажирв посда

значне мсце в дяльност транспортних органзацй. Для забезпечення зростаючих потреб у пасажирських перевезеннях пдвищення якост

Законодавство, що регулю

автомобльн перевезення, не мстить визначення поняття пасажир. За загальним правилом пасажиром вважа

ться особа, яка перевозиться на транспорт, не входить до складу службового персоналу даного транспортного засобу ма

про

Цивльний кодекс кра

Отже, предметом договору перевезення пасажира

дÿ перевзника з доставки пасажира у пункт призначення, при здаванн пасажиром багажу - вказаного багажу, також дÿ пасажира з сплати встановлено

Особливсть субТ

ктивного складу договору перевезення пасажира поляга

в тому, що пасажиром

фзична особа, яка користу

ться всма правами, що випливають з договору перевезення, також правами, як надан споживачу Законом кра

Другою стороною за договором перевезення пасажира

пасажирський перевзник , яким вдповдно до п. 2 Правил

субТ

кт пдпри

мницько

З точки зору характеристики цивльно-правового договрного зобовТязання договр перевезення пасажира можна вднести до двостороннх, консенсуальним та оплатних. Двостороннй характер зобовТязання, що виплива

з договору перевезення пасажира передбача

, що вн вважа

ться кладеним з моменту придбання пасажиром про

Транспортним законодавством досить детально визначен т права, як мають пасажири, що користуються послугами пасажирського автомобльного транспорту. Так, вдповдно до законодавства пасажир ма

право:

        на безпечне яксне перевезення;

        одержати мсце у транспортному засоб згдно з придбаним квитком;

        провозити з собою безоплатно одну дитину до 7 рокв включно без права заняття нею окремого мсця;

        перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених законодавством;

        вдмовитися вд по

        отримувати повну та сво

часну нформацю про час та мсце вдправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документ маршрутом тощо.

Пасажир зобовТязаний мати при соб квиток на про

Окрм перевезення пасажирв, автомобльним транспортом здйсню

ться перевезення багажу. Вдповдно до п. 6 Правил не допускаються до перевезення пасажирським автомобльним транспортом загального користування:

1.               вантаж з вибуховими, отруйними, вогненебезпечними,

2.               зброя, крм випадкв, передбачених законодавством;

3.               тварини, крм обумовлених законодавством випадкв.

Крм того, транспортн засоби повинн вдповдати вимогам безпеки, охорони прац та екологÿ, державним стандартам, мати вдповдний сертифкат, бути в належному технчному сантарному стан та комплектован вдповдно до вимог Правил дорожнього руху [35,

На засвдчення прийняття багажу для перевезення пасажиру вида

ться багажна квитанця, форма яко

Вдповдно до ст. 89 Статуту прийнятий для перевезення окремо вд пасажира багаж повинен бути доставлений у пункт призначення не пзнше дня прибуття пасажира в цей пункт за розкладом. Багаж вида

ться в пункт призначення предТявников багажно

За невиконання або неналежне виконання договору перевезення багажу автомобльним транспортом сторони несуть матеральну вдповдальнсть у порядку розмрах, передбачених законодавством. Так, згдно з ст. 139 Статуту автотранспортн пдпри

мства або органзацÿ несуть матеральну вдповдальнсть за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, також за прострочку в його доставц, якщо не доведуть, що втрата, псування, нестача або пошкодження, також прострочка сталися не з

        багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цннстю, - в розмр оголошено

        багажу, прийнятого до перевезення без оголошення цнност, - в розмр вартост втраченого або такого, якого не вистача

, багажу.

Перевзники несуть вдповдальнсть перед пасажирами за прострочку в доставц багажу у вигляд штрафу в розмр 10 вдсоткв провзно

Вдповдно до ст. 150 Статуту власник багажу несе вдповдальнсть перед перевзником при виявленн в багаж, що зда

ться до перевезення, предметв, перевезення яких багажем заборонено. У такому випадку власник багажу сплачу

штраф з кожного мсця багажу у розмр, передбаченому законодавством.

Обставини, як можуть бути пдставою для матерально

Позови до пасажирв автотранспортних пдпри

мств органзацй можуть бути предТявлен вдповдно до встановлено

Роздлом IV Статуту передбачен правила перевезення пошти автомобльним транспортом, ст. 92 якого визначено, що перевезення пошти здйсню

ться автомобльними пдпри

мствами органзацями у спецалзованих автомоблях, також у маршрутних автобусаха або легкових вантажних автомоблях за договорами, що кладаються автотранспортними пдпри

мствами та органзацями з пдпри

мствами звТязку. Спльним наказом Мнстерства звТязку кра

Пунктом 9.1 Правил перевезення пошти встановлено, що пдпри

мства автомобльного транспорту здйснюють перевезення пошти на пдстав договорв з пдпри

мствами поштового звТязку з рахуванням ефективного використання провзно

Для перевезення пошти автотранспортн пдпри

мства повинн використовувати транспортн засоби, що вдповдають вимогам безпеки, охорони прац та екологÿ, державним стандартам [58,

мства поштового звТязку подають автотранспортним пдпри

мствам заявки на перевезення пошти. Автотранспортне пдпри

мство разом з представником пдпри

мства поштового звТязку розгляда

подан заявки на перевезення та включа

погоджен заявки до рчного (квартального) плану перевезень. На пдстав рчного плану перевезень автотранспортне пдпри

мство щороку клада

договр з пдпри

мством поштового звТязку на обслуговування автотранспортом, надсилаючи останньому проект договору.

Форма порядок розрахункв, також випадки змни розмру оплати за перевезення пошти надання нших послуг, повТязаних з цим, визначаються автотранспортним пдпри

мством з пдпри

мством поштового звТязку - замовником автотранспорту при кладенн ними договору на перевезення пошти [33,

Вдповдно до Правил перевезення пошти автотранспортн пдпри

мства та пдпри

мства поштового звТязку надляються вдповдними правами обовТязками, що випливають з кладеного мж ними договору на перевезення пошти автомобльним транспортом. Так, автотранспортне пдпри

мство зобовТязане:

        надавати пдпри

мствам звТязку технчно справн автомобл, що вдповдають сантарним вимогам обладнан вдповдно до Правил дорожнього руху та заправлен пальним у клькост, потрбнй для виконання завдань;

        подавати автомобл до мсця навантаження перед початком роботи або чергування у термни, що визначен розкладом руху, графком чергувань та замовленням на перевезення;

        суворо дотримувати розклад руху автомоблв на нÿ;

        здйснювати контроль за правильною експлуатацúю автомоблв на маршрутах по перевезенню пошти.

Пдпри

мство поштового звТязку зобовТязане:

        правильно визначати обсяги перевезень термни роботи автомоблв у заявках, планах та замовленнях на перевезення;

        використовувати автомобл виключно за призначенням;

        виконувати навантаження розвантаження пошти та вантажв;

        оформляти шляхов листи та нш транспортн документи в становленому порядку.

втотранспортному пдпри

мству нада

ться право:

        замнювати марку автомобля, наданого для перевезень, якщо при цьому не знижу

ться яксть обслуговування пдпри

мства звТязку;

        збльшувати згдно з разовими заявками пдпри

мств звТязку кльксть автомоблв, що видляються;

        вимагати вд пдпри

мств звТязку усунення недолкв у розклад руху, графках чергувань в органзацÿ роботи автомоблв на нÿ.

Пдпри

мству поштового звТязку нада

ться право:

        вдмовитися вд автомобля, наданого автотранспортним пдпри

мством, у випадках, коли його модель, технчний чи сантарний стан або обладнання не вдповдають мовам перевезення;

        вносити змни до розкладу руху автомоблв у межах, що обумовлен договором, сво

часно повдомляючи про це автотранспортне пдпри

мство;

        вдмовитися вд автомобля, якщо вн наданий з запзненням.

втотранспортне пдпри

мство несе вдповдальнсть перед пдпри

мством поштового звТязку в розмр, передбаченому договором, у таких випадках:

1.               за втрату, недостачу, пошкодження чи псування прийнято

2.               за несво

часне подання рухомого складу до пункту навантаження порвняно з згодженим часом;

3.               за ненадання автомоблв для перевезення пошти у клькост, передбаченй договором.

Пдпри

мство поштового звТязку несе матеральну вдповдальнсть перед автотранспортним пдпри

мством у розмр, передбаченому договором, у таких випадках:

1.               за вдмову використовувати автотранспорт для перевезення пошти у клькост, що передбачена договором або прийнятим до виконання разовим замовленням;

2.               за вдмову вд оформлення або неправильне оформлення транспортного документа або шляхового листа;

3.               за несво

часне перерахування плати за користування автотранспортом.

3.3. Особлив види договорв автомобльного перевезення

3.3.1. Перевезення у прямому змшаному сполученн за участю втомобльного та нших видв транспорту

Статутом автомобльного транспорту кра

Пдставою перевезення у прямому змшаному сполученн

вдповдний перевзний документ, який склада

ться на весь шлях прямування. При перевезенн вантажв у прямому змшаному сполученн застосовуються норми статутв, кодексв, правил тарифв, що регулюють перевезення на вдповдному вид транспорту [27,

До прямого змшаного вантажного сполучення включаються: автотранспортн пдпри

мства органзацÿ; вс залзничн станцÿ, вдкрит для операцй з вантажних перевезень; морськ порти; рчков порти пристан; аеропорти. Вантаж в прямому змшаному сполученн приймаються до перевезення за планом, який затверджу

ться в становленому порядку, або на пдстав разових замовлень.

Вдповдно до ст. 110 Статуту у пунктах перевалки транспортн пдпри

мства органзацÿ зобовТязан забезпечувати безперебйну рвномрну подачу автомоблв, вагонв, суден пд навантаження перевалочних вантажв, широко розвивати перевалку вантажв з одного виду транспорту на нший за прямим варантом (без вивантаження на склад).

Транспортним законодавством передбачен вимоги до вантажу, який перевозиться у прямому змшаному сполученн. Так, вантаж, як необхдно перевозити в тар для запобгання втрат, недостач, псуванню пошкодженню, повинн предТявлятися до перевезення у прямому змшаному сполученн в справнй тар, яка забезпечу

У пунктах перевалки перевалочн роботи виконуються:

1.               залзницею - при перевантаженн вантажв з вагонв складв на автомобл, також з автомоблв у вагони склади;

2.               портом (пристанню) при перевантаженн вантажв з суден складв на автомобл, також з автомоблв на судна склади;

3.               аеропортом - при перевантаженн вантажв з такв складв на автомобл, також з автомоблв у таки склади.

Умови роботи перевалочних пунктв визначаються вузловою годою, що уклада

ться автотранспортним пдпри

мством або органзацúю з залзницею, пароплавством (портом), аеропортом строком на три роки. Оскльки на автомобльному транспорт не прийнят Правила перевезення вантажв у прямому змшаному сполученн, при кладанн цих год дють так сам правила, як прийнят на нших видах транспорту.

Строки доставки вантажв у прямому змшаному сполученн визначаються за сукупнстю строкв доставки

Вдповдальнсть автотранспортних пдпри

мств органзацй, залзниць пдпри

мств нших видв транспорту за збереження вантажв, прийнятих до перевезення у прямому змшаному сполученн, визнача

ться статутами (кодексами, правилами), що дють на вдповдному вид транспорту.

3.4. Транспортно-експедицйн послуги, що надаються пдпри

мствами та органзацями автомобльного транспорту

Юридичн особи громадяни вступають в рзномантн вдносини повТязан з перевезенням вантажв з органзацями залзничного, морського, рчкового, повтряного та автомобльного транспорту. с ц вдносини оформляються договорами перевезення, як сприяють руху вантажв, що здан до перевезення вд пункту вдправлення до пункту призначення. Проте при перевезеннях вантажв, окрм безпосередньо транспортування, потрбно виконувати цлий ряд додаткових операцй, повТязаних з вдправленням отриманням вантажу: доставити вантаж до пункту вдправлення, здати його органам транспорту оформити цю передачу провзними документами, при прибутт вантажу до пункту призначення вн повинен бути прийнятий вд органв транспорту та доставлений до мсця знаходження одержувача. Як правило, коли так перевезення являють собою невеликий обсяг господарсько

Вдносини в галуз транспортно експедиторсько

У договор експедирування беруть часть експедитор клúнт. Основною функцúю експедитора

зобовТязання за плату виконати операцÿ, повТязан з здачею вантажу органам транспорту з метою його вдправлення прийняття вантажу вд органв транспорту при прибутт до пункту призначення. Основними функцями клúнта

надання вантажу, прийняття його вд експедитора псля його прибуття сплата експедитору вдповдно

Правове регулювання договору транспортного експедирування визнача

ться главою 65 ЦК кра

Отже, договр транспортного експедирування

консенсуальним, вза

мним та оплатним. Його консенсуальним характер передбача

, що вн визна

ться кладеним з моменту досягнення згоди мж експедитором

клúнтом, здавання вдправлення, отримання прийняття вантажу, також розрахунки мж сторонами здйснюються на виконання зобовТязання, що вже виникло. Вза

мнсть цього договору обумовлена покладанням прав обовТязкв на кожну з сторн договору: експедитор за винагороду зобовТязу

ться виконати або органзувати виконання визначених договором мов, клúнт ма

право на таке обслуговування за рахунок сплати послуг експедитора. Оплатнсть договору експедирування виплива

з його визначення, де передбачено, що експедитор прийма

на себе виконання вдповдних операцй за винагороду [27,

Вдповдно до ст. 9 Закону договр транспортного експедирування клада

ться у письмовй форм повинен мстити так стотн мови:

1.               вдомост про сторони договору (найменування або прзвище, мТя, по-батьков, мсцезнаходження або мсце проживання, дентифкацйний код або дентифкацйний номер);

2.               вид послуги експедитора;

3.               вид та найменування вантажу;

4.               права та обовТязки сторн;

5.               вдповдальнсть сторн;

6.               розмр плати експедитору;

7.               порядок розрахункв;

8.               пункти вдправлення та призначення вантажу;

9.               порядок погодження змн маршруту, виду транспорту, вказвок клúнта;

10.          строк виконання договору;

11.          <нш мови, щодо яких за заявкою хоча б одн㺿 з сторн ма

бути досягнуто згоди.

Отже, субТ

ктами договору транспортно

Експедитор вдповдно до законодавства та кладеного договору експедирування надля

ться вдповдними правами та обовТязками. Так, експедитор ма

право: обирати або змнювати вид транспорту та маршрут перевезення, порядок перевезення вантажу порядок виконання транспортно-експедиторських послуг; вдступати вд вказвок клúнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування; на вдшкодування в погоджених з клúнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанн договору, якщо так витрати здйснювалися в нтересах клúнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володнн, до моменту сплати йому плати вдшкодування витрат, здйснених ним в нтересах клúнта.

Вдповдно до ст. 11 Закону експедитор зобовТязаний надавати транспортно-експедиторськ послуги згдно з договором транспортного експедирування вказвками клúнта, погодженими з ним у встановленому договором порядку.

Згдно з ст. 932 ЦК кра

Клúнтами договору транспортного експедирування можуть бути як громадяни, так юридичн особи, як зантересован в отриманн експедицйних послуг. При цьому необхдно, щоб клúнт був обовТязково або вдправником, або одержувачем вантажу у вза

мовдносинах з транспортними органзацями[27,

право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати вд експедитора надання нформацÿ про хд перевезення вантажу; давати вказвки експедитору; змнювати маршрут доставки вантажу кнцевого вантажоодержувача.

У свою чергу, клúнт зобовТязаний сво

часно надати експедитору повну, точну достоврну нформацю щодо найменування, клькост, якост та нших характеристик вантажу, його властивостей, мов перевезення, ншу нформацю, а також документи, що стосуються вантажу, як потрбн для здйснення митного, сантарного, нших видв державного контролю нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клúнт також зобовТязаний у порядку, передбаченому договором, сплатити експедитору належну плату [35,

Отже, предметом договору транспортно

1.               органзаця перевезення вантажу за вдповдним маршрутом, що обира

ться експедитором або клúнтом;

2.               укладення експедитором вд мен клúнта або вд свого мен договору (договорв) перевезення вантажу;

3.               забезпечення вдправки отримання вантажу, також нш обовТязки, повТязан з перевезенням.

До додаткових послуг за договором транспортного експедирування можуть належати: отримання документв, як вимагаються для експорту або мпорту вантажу; виконання митних або нших вимог; переврка клькост та стану вантажу; навантаження вивантаження вантажу; сплата мита, зборв та нших витрат, як покладаються на клúнта; збергання вантажу в пункт призначення та нш послуги. Надання цих послуг може здйснюватися таким перевзником у тих випадках, коли обовТязки експедитора виконуються самим перевзником вдповдно до договору, кладеного мж ним вантажовдправником або вантажоодержувачем.

Як же зазначалося, для договору перевезення передбачена письмова форма (ст. 930 ЦК кра

Вдповдно до ст. 14 Закону за невиконання або неналежне виконання обовТязкв, як передбачен договором транспортного експедирування законодавством, експедитор клúнт несуть вдповдальнсть згдно з ЦК Укра

3.5. Мжнародн автотранспортн перевезення в кра

Укра

У мжнародному сполученн в кра

Опитування 1400 транспортникв близько 10 тис.

За даними американських експертв, 80-85 % опитуваних вднесли до основних переваг автотранспорту надйнсть, дотримання часу доставки, менш транспортн витрати, 55-60 % - гнучкий рвень обслуговування збереження вантажу пд час транспортування. - переваги автотранспорту тенденцÿ пдвищення його частки в обсяз перевезення вантажу пасажирв притаманн також автотранспортнй систем кра

У мжнародному сполученн для потреб народного господарства кра

Щодо клькост пасажирв за рк, включаючи транзит, то обсяги цих перевезень збльшуються на 10-15 % щороку такими будуть залишатися надал, оскльки зовншньоекономчн звТязки кра

Найбльш стабльн транспортн звТязки кра

У даний перод мжнародними транспортними органзацями рядом кра

Протяжнсть восьми основних транспортних коридорв на територÿ кра

Досвд експорту транспортних послуг перевезення вантажв та пасажирв автотранспортома мжнародного сполучення пдтверджу

, що понад 50 % сх прибуткв вд цих послуг становлять автомобльн перевезення, решта - за рахунок надання послуг транспортно-експедицйного та автодорожнього сервсу.

Нин на шляхах мжнародних коридорв за

Зарубжний досвд мжнародних перевезень вантажв пасажирв автомобльним транспортом, за даними Ас МАП, доводить, що значну частину транспортно-експедицйного та автодорожнього сервсу становлять переробка вантажв, охорона вантажв на автомобльних термналах, послуги мжнародного звТязку, у тому числ оперативно-диспетчерського, автоматизованих розрахункв за перевезення, комунально-побутове обслуговування та нш елементи сервсу.

Виконання таких послуг перевзниками у Захднй квроп да

змогу гарантувати доставку вантажв у стисл термни (24-28 годин) по всй територÿ квропи, забезпечу

пдвищення (на 20-25 %) завантаження автопо

За орúнтованими розрахунками на перспективу до 2010 р., рвень мжнародних автомобльних перевезень, автодорожнього сервсу на основних транспортних коридорах кра

Для подальшого розвитку пдвищення рвня транспортних послуг та автодорожнього сервсу на автомобльному транспорт кра

        виконати комплекс науково-практичних розробок по створенню нормативно

        сформувати

дину гнучку та дúспроможну нфраструктуру системи правлння перевезеннями й автодорожнм сервсом (на баз дючих ДП крнтеравтосервс Ас МАП, АТ кртранс та нших профльних спецалзованих органзацй пдпри

мств, як мають вдношення до мжнародних перевезень), яка б забезпечувала ? надйне функцонування та зв'язок з Комтетом по внутршньому транспорту (КВТ) квропейсько

        вишукувати та залучати втчизняних та зарубжних нвесторв до розвитку та поетапного оснащення транспортних коридорв достатньою мережею комплексв, пунктв обТ

ктв транспортного та автодорожнього сервсу, системою нформацйно-виробничих вузлв автоматизованого звТязку й розрахункв за перевезення надання автодорожнього сервсу, згодженою з

диною аналтичною системою мжнародного сполучення квропи та Азÿ;

        створити необхдн мови для виконання мжнародних перевезень автотранспортних засобв (як вдповдають вимогам квро-2 та квро-3) у клькост та типаж, як задовольняють потреби втчизняних перевзникв, за мови виконання цих перевезень не менше як на 65-70 % вд загального рвня обсягв перевезень автомобльним транспортом кра

        налагодити стабльну яксну пдготовку перепдготовку висококвалфкованих спецалств, менеджерв та виробничого персоналу мжнародного перевезення вантажв пасажирв автомобльним транспортом, також випуск вдповдно

        Через кра

                                            спрямування з Фнляндÿ в Грецю - критський коридор № 9 (стародавнй шлях з варяг в греки);

                                        спрямування з

талÿ через Центральну квропу, кра

                                        спрямування з Пвнчно

Так коридори вже хвален квропейською сплкою. До першочергового розгляду в рамках кС можуть бути запропонован т коридори, як будуть зручними потрбними для бльшост кра

        довкола Чорного моря, розгляда

ться в рамках Чорноморського економчного спвробтництва;

        квропа-Азя: з квропи через Казахстан, Середню Азю дал у Китай;

        Балтика-Чорне море, зТ

дну

кра

        Транскавказький коридор.

См названих коридорв, як проходять по кра

До розвТязання тако

У звТязку з цим цкава нформаця про регон Чорноморсько

Населення кра

Вивчаються вантажн пасажирськ потоки кра

У Чорноморському регон здйснюються обмни матералами товарами обсягом 700 млн. т, з яких бльша частина доставля

ться сухопутним транспортом. Ця робот оцню

ться в 300 млрд доларв США.

За прогнозом на 2010 р. потк вантажв зросте до 1630 млн т вартстю понад 800 млрд доларв США. З цього обсягу з квропи буде доставлено приблизно 1230 млн т 430 млн т - пд контролем кра

Питання про те, яким ма

бути спльний транспорт кра

Для пдтримання у робочому стан транспортного комплексу необхдно орúнтуватися на тих, хто реально зацкавлений у збереженн та розвитку транспорту, отже - транспортних

вро коридорв через кра

На мжнародних перевезеннях вантажв використовують сучасн сдельн автомобл тягач: Volvo FH<-12, Volvo FH<-16, DAF<-95XF, IVECO, Scania 112, MAN, MA3-MAN, Renault, Mercedes Benz, як зТ

днуються з напвпричепами вантажопдйомнстю 30-40 т.

пх переваги: доставка вантажу одним ДТЗ без перевантажень, забезпечення збереження та зменшення пошкодження вантажу, скорочення термнв доставки вантажу, що важливо для продуктв, як швидко псуються, пдвищення продуктивност перевезень, зменшення експлуатацйних витрат на одиницю транспортно

На перевезеннях вантажв по транспортному коридору № 12 кра

Таким чином, дослдивши нститут транспортних договорв в законодавств Укра

Вдносини, що виникають на транспорт,

досить складними. Вони характеризуються великою динамкою розвитку та охоплюють широку сферу суспльно

Джерелами транспортного права визначаються загальнообовТязков правила поведнки у сфер транспорту. Особливсть джерел транспортного права поляга

в тому, що поряд з нормами, як мстяться в Цивльному кодекс кра

Нормативно-правов акти транспортного права складають вдповдну систему, побудовану за úрархчним принципом. При цьому, кожен з таких актв

джерелом транспортного права, ма

сво

На думку дослдника, до джерел транспортного права слд вдносити положення транспортних договорв, адже останн визначають мови виконання договорв, як можуть бути не передбачен в законодавств. Проте, необхдно не забувати, що так положення договорв за сво

ю сутнстю не повинн суперечити чинному законодавству.

Транспортне законодавство кра

Договори перевезення - це основний вид договорв, як регулюють транспортну дяльнсть. Загальн мови перевезення визначаються мжнародними годами, законами кра

Як зазначалося ранше, в дослдженн було використано систему розподлу договорв перевезення на основн та допомжн. На думку дослдника такий пдхд

найбльш рацональним, адже вн найкраще вдобража

Дискусйним залиша

ться питання щодо спввдношення договорв про перевезення пасажирв та про перевезення багажу. А.Ю. Бабаскн з цього приводу зазнача

, що хоча ц два договори обТ

днан однúю статтею Цивльного кодексу Укра

ншим договором перевезення, який ма

спецальне регулювання,

договр перевезення пошти. Особливсть цього договору проявля

ться в спецальному субТ

ктному склад - вдправником одержувачем пошти

пдпри

мство звТязку. Умови здйснення перевезень пошти врегульовано сумсним Наказом Мнтрансу Укра

Ще однúю проблемою

визначення поняття договору транспортного експедирування та його мсця в систем договорв з надання послуг. Незважаючи на ту обставину, що договр транспортного експедирування мав достатньо широке застосування у втчизнянй практичнй юриспруденцÿ, до набуття чинност новим ЦК кра

Що стосу

ться договорв перевезення вантажв автомобльним транспортом, то тут проблемним

питання недосконалого правового регулювання. Статтею 28 Статуту автомобльного транспорту кра

У звТязку з цим дослдник вважа

за необхдне запропонувати досконалити законодавство, що регулю

питання перевезення вантажв автомобльним видом транспорту шляхом прийняття нового Статуту автомобльного транспорту. Доречи, вже готу

ться проект нового Статуту автомобльного транспорту.

В дослдженн була висвтлена проблема мжнародних автотранспортних перевезень в кра

Дослдник пропону

виршити цю проблему шляхом збльшення державних асигнувань побудови сучасних автомагстралей, що вдповдають сучасним

вропейським стандартам та широкого залучення ноземних нвестицй. Також необхдно значно покращити мови експлуатацÿ та технчного обслуговування автомобльних шляхв.
Перелк тератури

1.     Конституця кра

2.     Цивльний Кодекс кра

3.     Цивльний процесуальний кодекс кра

4.     Господарський кодекс кра

5.     Закон кра

6.     Закон Укра

7.     Закон кра

8.     Закон кра

9.     Закон кра

10.                       Закон кра

11.                       Повтряний кодекс кра

12.                       Кодекс торговельного мореплавства Укра

13.                       Статут залзниць кра

14.                       Статут автомобльного транспорту РСР, затверджений Постановою Ради Мнстрв РСР вд 27 червня 1969 р. № 401.

15.                       Правила перевезень пасажирв, багажу, вантажобагажу та пошти залзничним транспортом кра

16.                       Правила перевезень вантажв автомобльним транспортом в кра

17.                       Бабаскн А.Ю., Боднар Т.В. Цивльне право кра

18.                       Бабаскн А.Ю., Безклубий

.А. Цивльний кодекс кра

19.                       Беляневич О.А. Господарське договрне право кра

20.                       Бгун В.А., Блоусов к.М., Гайворонський В.М. Мжнародне приватне право. - К.: Юрнком

нтер, 2005. - 482 с.

21.                       Борисова В.

., Баранова Л.М. Цивльне право кра

22.                       Булгакова

.В. Транспортне право Укра

23.                       Внник О.М. Господарське право: Курс лекцй. - К.: Атка, 2005. - 623 с.

24.                       Войтович М.Г. Транспортне право кра

25.                       Гайворонський В.М., Жушман В.П., Глбко С.В. Господарське право кра

26.                       Галянтич М.К., Трудницька С.В., Юлдашев О.Х. Господарське право кра

27.                       Демський Е.Ф. Транспортне право кра

28.                       Дзера О.В., Боброва Д.В. Цивльне право Укра

29.                       Довгерт А.С., Кузн

цова Н.С. Цивльний кодекс кра

30.                       Долненко Л.О. Цивльне право кра

31.                       Коваленко В.М., Щурхн В.К. Вантажн автомобльн перевезення. - К.: Лтера ЛТД, 2006. - 449 с.

32.                       Тертишнков В.

.Цивльний процесуальний кодекс кра

33.                       Харитонов к.О. Цивльне право кра

34.                       Шимон С.

. Цивльне та торгове право зарубжних кра

35.                       Шульженко Ф.П. Транспортне право. - К.: КНЕУ, 2005. - 248 с.

36.                       Щербина В.С. Господарське право: Пдручник. - К.: Юрнком

нтер, 2006. - 653 с

37.                       Анцелевич Г.А. Международное транспортное право. - К.: АЗТ, 1. - 272 с.

38.                       Горев А.Э. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Академия, 2004. - 287 с.

39.                       Евдокимов Л.И. Судовые перевозки. - Пб.: ПбЛТА, 2001. - 168с.

40.                       Зеркалов Д.В. Международные автомобильные перевозки. - К.: Основа, 2005. - 395 с.

41.                       Международные перевозки: Словарь-справочник / Сост. Д.В. Авчинкин. - Минск: Амалфея, 2003. - 320 с.

42.                       Никодимов А.П. Автомобильные перевозки грузов промышленных предприятий. - Мариуполь: ПГТУ, 2001. - 68 с.

43.                       Плужников К.И. Транспортные словия внешнеторговых контрактов. - М.: Статут, 2002. - 329 с.

44.                       Савин В.И. Перевозки грузов автомобильным транспортом. - М.: Дело и Сервис, 2004. - 544 с.

45.                       Сарафанова Е.В., Евсеева А.А. Международные перевозки: Основные положения. - М.: Ростов н/Д: Март, 2005. Ц 236 с.

46.                       Сологуб Д.М. Грузовые автомобильные перевозки. - К.: Аттика, 1997., Ч.1: Основы теории транспортного процесса. - 256 с.

47.                       Шемякин А.Н., Короткий Т.Р. Правовое регулирование морской перевозки грузов и пассажиров. - О.: ЛАТСТАР, 1. - 172 с.

48.                       Правове регулювання перевезення вантажв залзничним транспортом. - К.:

стина, 2003. - 161 с.

49.                       Правила перевозки грузов. - М.: Приор, 1997. - 80 с.

50.                       Международные перевозки грузов. - Пб.: Издательство Михайлова В.А., 1996. - 113 с.

51.                       Безлюдко

.О. Договр перевезення вантажу повтряним транспортом за цивльним правом кра

52.                       Самйленко Г.В. Договр перевезення вантажв у внутршньому водному сполученн: Дис. канд.юр.наук. - Х., 2003. Ц 117 с.

53.                       Свистун Л.Я. Договори перевезення вантажв автомобльним транспортом: Дис. канд.юр.наук. - К.:2005. - 86 с.

54.                       Стр

льцова к.Д. Договр морського перевезення вантажу: Дис. канд.юр.наук. - О., 2002. - 147 с.

55.                       Рашидов К.К. Договорные отношения перевозки грузов железнодорожным транспортом: Дис. канд.юр.наук. - Ташкент, 1994. - 157 с.

56.                       Шентура А.Н. Повышение эффективности автомобильных перевозок партионных грузов при переменном спросе на перевозки: Дис. канд.юр.наук. - Х., 2004. - 135 с.

57.                       Дозорець О. Договр перевезення вантажу рзними видами транспорту: правова характеристика // пдпри

мництво, господарство право. - 2001. - №7. - С. 21-23

58. Семинар-совещание Пути развития и реорганизации магистральной перевозки почты, 19-21 марта 2001 г.: Тез. докладов / учебно-научный центр Содействие. - М., 2001. Ц 86 с.

---

[2]< На окремих пдгалузях транспорту договр перевезення пасажира розгляда

ться окремо вд договору перевезення багажу, а також видля

ться договр перевезення пошти договр перевезення вантажобагажу.

[3]< Таким чином, правовдносини, що виникають на пдстав планування, не можна вважати позадоговрними, бо вони точнюють правовдносини, як встановлен довгостроковими договорами.

[4]<А.Ю. Бабаскн серед договорв перевезення морським транспортом видля

нйн регулярн перевезення (здйснюються на певних напрямках за твердим розкладом) та трампов (нерегулярн) перевезення (здйснюються на основ вльно

[5]< Проте з рахуванням специфки перевезень кожним з видв транспорту в нормативних актах, що закрплюють

[6]< Висловлювалася думка, що цей договр

договором на користь третьо

[7]< Хоча ц два договори обТ

днан однúю статтею Кодексу, це не да

права стверджувати про

[8]< Органзатор кру