Насильственное довлетворение половой страсти неестественным способом
Мнстерство освти науки кра
Нацональна юридична академя кра
Кафедра кримнального права кра
Курсова робот з дисциплни Кримнальне право кра
На тему: Насильницьке задоволення статево
Виконав
Студент 10 ф-ту,
3 курсу, 68 групи
Яковенко Сергй
Переврив
доц. Анчукова
Марина Вкторвна
Харкв
2007
План:
Вступ;
Аналз ст. 153 ККУ: Насильницьке задоволення статево
а) Загальн положення та поняття;
б) Об'
кт злочину:
б1) Особливост особи потерплого (потерпло
в) Об'
ктивна сторона злочину;
г) Суб'
кт злочину:
г1) Особливост особи злочинця;
д) Суб'
ктивна сторона злочину;
3) Квалфкуючи ознаки насильницького задоволення статево
4) Особливо квалфкуючи ознаки насильницького задоволення статево
5) Висновок;
6) Список використано
“Джерела жорстокост рзномантн: вона притаманна людин.” Крафт-Ебнг
Вступ
Кожна людина незалежно вд стат, ма
право на особисту недоторкансть, повагу до ? гдност, вльний розвиток сво¿ особистост (ст.ст. 23, 28, 29 КУ). Особливстю злочинв проти статево
В данй робот розглядаються актуальн проблеми кримнального права в сфер насильницького задоволення статево
Актуальнсть дано
Кожне цивлзоване суспльство суворо оберга
честь та гднсть жнок як символ особисто
Суспльство жада
бльш ефективно
В тепершнй час, як вдомо, почався стрмкий рух в протилежну сторону, вд пуританства та фарисейства до повно
Пропонован причини статевих злочинв дуже нереальн та необрунтован, непереконлив, що не можливо зрозумти, чому вони скоюються. Мж тим, незнання причин, досить негативним чином вплива
на профлактику попередження злочинв у сексуальнй сфер.
Звичайно, працвники суду, прокуратури, слдч та адвокати мають сво
розумння природи та причин статевих злочинв, але воно не виходить за меж звичайних суспльних явлень. Деяк, в тому числ юристи, впевнен, що якщо в обвинуваченого у звалтуванн виявлена, наприклад, психопатя, то цим все сказано, тобто, логчно, що у зв'язку з цим неврозом (психчним розладом) вн вчинив даний злочин.
Проте, не всм вдомо, що бльшсть психопатв нколи не переступали кримнально-правов заборони. Дуже часто приймаються на вру пояснення та мотивацÿ самих обвинувачених, справа поляга
не в тому, що вони можуть мисно викривляти стину, в тому, що злочинц частше всього сам не розумють причин ско
них дй.
Таким чином, не розумя психологÿ винного в посяганн на статеву недоторкансть, неможливо зрозумти, чому вн це зробив. Поки ж психологя таких осб вивчена слабо. Звдси виплива
невиршення багатьох кримнальних, кримнологчних, кримналстичних, виправних та нших проблем, майже повна вдсутнсть науково обрунтованих пропозицй та рекомендацй по попередженню та розслдуванню цих злочинв, виправленню винних.
к ще одна особливсть, яка перешкоджа
глибокому вивченню статевих злочинв: для вивчення такого роду злочинв необхдн не тльки знання, але й навички застосування тонких методик, проте статев злочини сам по соб, в силу свого характеру та тяжкост наслдкв, нердко вдштовхують вд себе науковця. Насильницьке задоволення статево
Сексуальне насильство як рзновид статево
Дуже часто стороннй особ вважа
ться, що наслдки в форм кримнального покарання перевищують с меж вд ско
ного злочину тому, не ма
жодного сенсу дяти таким чином. Проте, так тльки зда
ться, оскльки сам жорсток вчинки завжди мають власну внутршню логку, сво
внутршн
бачення та обрунтування, свй психологчний виграш. Проте, зрозумти це можна, лише прийнявши до ваги мотиви поведнки.
Вдповдно до даних, отриманих групою вчених пд кервництвом В. Н. Кудрявцева та А. В. Наумова внаслдок загальнення матералв кримнально
Зростання злочинност в цлому та статево
Безумовно, збльшення економчного блага держави, розробка та реалзаця соцальних програм, направлених на пдтримку малозабезпеченого населення кра
Насильницьке задоволення статево
Крм цього зрст клькост вчинення статевих злочинв пов'язано з недостатньо ефективною профлактичною роботою, яка проводиться правоохоронними органами у данй сфер, тому не треба нехтувати вивченням особи злочинця та потерплого вд злочинних дянь, передбачених статтею 153 ККУ.
Враховуючи вищесказане, метою дано
Аналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
Загальн положення та поняття.
В теорÿ кримнального права не ма
дино
Прикладом ншого розумння статевих злочинв може слугувати визначення, дане Т. В. Кондрашово
На наш погляд, найбльш вдалим
визначення, дане Б. В. Данельбеком. На його думку, пд статевими злочинами необхдно розумти передбачене кримнальним законом суспльно небезпечне дяння, яке ма сексуальний характер, посяга на нормальний стрй статевих зносин, ско не мисно з метою задоволення сво¿ статево
Звалтування (ст. 152 ККУ);
Насильницьке задоволення статево
Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 ККУ);
Статев зносини з особою, яка не досягла статево
Розбещення неповнолтнх (ст. 156 ККУ)6.
Не зупиняючись докладно на характеристиц сх перелчених складв статевих злочинв, обмежимось розглядом специфчних ознак насильницького задоволення статево
Передусм, необхдно поставити питання: що означа
термн „насильницьке задоволення статево
з вищевказаного виплива , що насильницьке задоволення статево
- збочення по вдношенню об'
кта (насильницьке мужолозтво, насильницьке лесбянство);
- збочення по вдношенню способу задоволення статево
У зв'язку з цим необхдно звернути вагу на два принципово важливих положення:
1) Не звертаючи вагу на те, що в основу вказано
2) Завдяки розглядуванй кримнально-правовй норм забезпечу
ться рвний захист статево
- Статева свобода - це право повнолтньо
- Статева недоторкансть - це абсолютна заборона вступати у сексуальн контакти з особою, яка в силу певних обставин не
носúм статево
Також, вс ц дяння в залежност вд способу можна роздлити на дв самостйн групи:
Ско
н у вигляд сексуального контакту;
Ско
н шляхом впливу на тло без ознак сексуального контакту.
Збочення по вдношенню об'
кта, як виражаються в мужолозтв та лесбянств,
можна об'
днати одним поняттям - гомосексуалзм (вд грецько
Чоловчий - на ефебофлю (статева пристрасть до юнакв) та андрофлю (андромалю), яка поляга
у статевй пристраст до зрлих чоловкв. Жночий - на корофлю (пристрасть до незрлих двчат), партенофлю (до зрлих двчат), генекофлю (пристрасть до зрлих та сформованих жнок) та граофлю (потяг до старих за вком жнок)8. Аногентальний контакт чоловка з чоловком ма назву мужолозтва, або педкацÿ. Так гомосексуальн дяння з хлопчиками мають назву педерастÿ. Проте для характеристики складу злочину, квалфкованого за ст. 153 ККУ, не ма значення вищевказан види чоловчого та жночого гомосексуалзму, оскльки в кожному випадку при
Цкавим у даному випадку
те, що вдносно походження одностатево
Статева дисфункця означа
порушення можливост до повноцнно
Щодо самих причин гомосексуалзму, то науковц й досить не можуть прийти до компромсу. Деяк вважають, що це результат менш грубого, нж при трансексуалзм, але все ж таки дефекту статево
Довгий час вважалось, що гомосексуальна поведнка обумовлювалась спадковстю. Ця точка зору, була пдтверджена, коли Kallmann (1952) звернув вагу на те, що конкордантнсть по гомосексуалзму склала 100 % у 40 пар монозготних близнюкв чоловчо
Неодноразово здйснювались спроби виявити особливост виховання, котр могли бути пов'язан з формуванням гомосексуальност у чоловкв. Bieber (1962) був одним з тих, хто на основ спогадв пацúнтв про подÿ дитячих рокв прийшли до висновку, що у бльшост гомосексуальних чоловкв в дитинств були поган вдносини з батьком або ж батько довгий час був вдсутнм, тобто дитина виховувалась тльки матр'ю.
нш психоаналтики вважають, що, як правило, матер таких чоловкв у свй час не досить добре
Kenyon (1968) винайшов, що гомосексуальн жнки частше, нж гетеросексуальн повдомлювали про поган вдносини як з матр'ю, так з батьком.; окрм цього, приблизно у 25% обслдуваних (по вдношенню до 5% в контрольнй груп) батьки були розлучен. Деяк психоаналтики вважають, що гомосексуальна орúнтаця у жнок може бути обумовлена тим, що в ранньому дитинств
З вищевказаного можна зробити висновок, що в процес розвитку дтей маються зачатки як для гетеросексуально
Серед зазначених вище насильницьких задоволень статево
Пд мужолозтвом, яке явля
ться одним з видв гомосексуалзма, в медицин прав розумúться статева пристрасть до осб сво¿ стат (чоловчо
Що стосу
ться сутност мужолозтва, то тут також не сну диних поглядв. Так, з точки зору Краскова Ю. А. та Здравомислова Б. В., мужолозтво “поляга в статевому контакт чоловка з чоловком (per anum) з застосуванням фзичного або психчного насильства, або з використанням залежного стану потерплого11.” Але в тепершнй час, в мовах дÿ нового кримнального кодексу, деяк вчен (наприклад Нкулн С. Н.) продовжують розглядати мужолозтво як “статев зносини чоловка з чоловком, при котрих статевий член педкатора вводиться в заднй отвр (пряму кишку) паткуса12.Проте, бльшсть представникв кримнально-правово
з врахуванням вищевказаного необхдно звернути вагу на розумння термну “ статев зносини ”.
гнатов А. Н. Зазнача , що статев зносини - термн не юридичний, медичний та повинен розумтись, так, як це поняття тракту сексологя16.Тобто, на нашу думку, пд статевими зносинами (статев вдносини) слд розумти природнй сексуальний контакт (статевий акт, гетеросексуальний) мж особами рзно
Яку ж з вищевказаних позицй слду
визнати правильною? Якщо з медично
В силу вищевказаних положень, на думку авторв, необхдно звернути вагу та ще раз зазначити, що насильницьке задоволення статево
1) Насильницьке мужолозтво, тобто насильницький чоловчий гомосексуалзм;
2) Насильницьке лесбянство, тобто насильницький жночий гомосексуалзм;
3)
нш способи насильницького задоволення статево
Проте деяк автори (Мельник М.
., Бажанов М. .) вважають, що до насильницького задоволення статево
Отже, збльшення статевого органа чоловка та його твердсть через наповнення кавернозних тл венозною кров'ю виника
на тл спазму артерально
Також хотлось би вказати на помилку, допущену автором26 (Бажанов М.
.), який вважа , що насильницьке задоволення статево
Таким чином, визначати мужолозтво як статев зносини чоловка з чоловком початково неврно. Разом з тим, вищевказана позиця Шишова О. Ф., Шаргородського М. Д. та Осипова П. П. стосовно поняття мужолозтва, на наш погляд також не позбавлена недолкв, оскльки недостатньо чтко характеризу
саму його сутнсть. Тому, правильно вважати, що мужолозтво - це одна з форм чоловчого гомосексуалзму, котра поляга в задоволенн статево
Деяк автори (Жала
в Н. Г., Яковлев Я. М.) вважають, що мужолозтво передбача задоволення статево
ншим видом насильницького задоволення статево
Пд насильницьким лесбянством, вдповдно, необхдно розумти жночий гомосексуалзм, котрий поляга
в задоволенн статево
Ус нш способи задоволення статево
Так, в листопад 1991 року в пд'
ншими словами пд квалфкацю нших способв насильницького задоволення статево
При розгляд дано
Сексуальний садизм - статеве насильство, еротичний тиранзм, активна алголаня. Сам термн “Садизм” походить вд м'я маркза де Сада (1774-1814), який проявляв крайню жорстоксть з сексуальними мотивами по вдношенню до жнок. Сексуальний садизм - це досягнення статевого збудження шляхом застосування страждань партнеру, вддаючи перевагу по вдношенню з звичайним гетеросесуальним контактом аногентальному.
нколи дÿ садистського характеру можуть бути суто символчними, як не завдають стотно
Аналогчн аргументи можна привести й по вдношенню випадкв мазохзму.
Мазохзм (пасивна алголаня, альгоманя, альгофля, пасивзм) - статеве задоволення при психчних стражданнях та приниженн, як завда
партнер. З.Фрейд називав мазохзм садизмом, направленим на самого себе. Тобто, особа зазна задоволення статево
Садомазохзм, який поляга
у тому, що один партнер виступа в рол садиста, нший - у рол мазохста, тобто один партнер насолоджу ться тим, що вн знуща ться з ншого партнера, останнй, в свою чергу вд того, що над ним знущаються. Сексуальний садомазохзм поляга у статевому задоволенн при сексуальних вдносинах, в котрих одним партнером виступа садист, нший - мазохст.
Вважа
мо за необхдне розкрити бльш детальнше деяк особливост садизму та мазохзму, також нших способв насильницького задоволення статево
Флагеляця - рзновид садизму та мазохзму: статеве збудження виника
внаслдок шмагання батогом самого себе або партнера. У даному випадку у рол предмета, за допомогою якого завдаються страждання, виступають палиц, рзки, батоги, ремен, мотузки тощо. ся сутнсть флагеляцÿ поляга в тому, що флагелянт отриму сексуальне задоволення. Пасивний флагелянт сам прагне, вн бажа , щоб над ним знущались, оскльки бль вд шмагання рефлекторно може визвати у чоловкв ерекцю, що да можливсть здйснити сексуальний контакт, на який вн зазвичай нездатен без подбного роду “прелюдй”. Активна флагеляця замню сексуальний контакт тим, хто прои звичайному статевому акт не отриму сексуального задоволення. Саме тому, вн вда ться до задоволення статево
Апотемнофля - ця деваця поляга
в бажанн до ампутацÿ частини свого тла або тла партнера при ско нн сексуального контакту. У деяких сексуальних злочинцв (садиств), котр вдрубають або вдрзають частину тла сво¿ жертви, механзм подбно
Салроманя - задоволення статево
Сексуальний вампрзм - сексуальне задоволення статево
Фротерзм - цей вид сексуально
Педофля (нфантосексуалзм, падерозя) - статева тяга до дтей (малолтнх), яка поляга
у задоволенн статево
З вищевказаного виплива
, що перелк нших форм насильницького задоволення статево
В диспозицÿ статт 153 ККУ мова йде про потерплу особу, тому необхдно визнати, що жертвою насильницького задоволення статево
Так, не виключа
ться кримнальна вдповдальнсть за ско ння насильницького задоволення статево
В тепершнй науц кримнального права ршення вказаного питання не виклика
сумнвв та однозначно визнача ться з рахуванням того, що нтимн стосунки повинн основуватись на згод обох партнерв, в тому числ й тих, хто заре стрував свй шлюб в органах РАЦС. З цього виплива , що дружина може бути об' ктом насильницького задоволення статево
Виконавцем насильницького задоволення статево
Об'
кт злочину
В науц кримнального права снують рзномантн точки зору з приводу того, що ж розумти пд об'
ктом статевих злочинв, в тому числ насильницького задоволення статево
На наш погляд навряд чи можна погодитись з розглядом нормального строю статевих вдносин як одним з складаючих положень об'
кту насильницького мужолозтва (а по аналогÿ й насильницького лесбянства та нших способв насильницького задоволення статево
Безпосереднй об'
кт при ско нн статевих злочинв рзний в злочинах, ско них по вдношенню до неповнолтнх, малолтнх та повнолтнх.
Об'
ктом статевих злочинв, ско них по вдношенню до повнолтнх осб, ряд авторв (Жижил нко А. А.,Мендельсон Г. А.) називають
Мж представниками друго
Не погоджуючись з жодним вищевказаних понять статево
З точки зору Понтковського А.А., Дяченко А.П., Осипова П.П., об'
ктом статевих злочинв, в тому числ й насильницького задоволення статево
в теорÿ, на практиц визнано положення, згдно з яким безпораднсть потерплих може бути психчною та фзичною. При психчнй безпорадност потерплий (потерпла) не розумú характеру дй, як з нею (ним) скоюються. Подбний стан може пояснюватись психчною хворобою, малолтнм вком ( у випадку, якщо дитина не розумла характеру скоюваних з нею дй), безпритомнм станом. Так особи не являються носями статево
Тому посягання на статеву недоторкансть при ско
нн насильницького мужолозтва, лесбянства або нших способв насильницького задоволення статево
Неоднозначно виршу
ться в кримнальному прав питання про об кт насильницького задоволення статево
На думку деяких авторв (Блндер Б.А., Халков А., Шишов О.Ф. та нш), людина на певнй стадÿ свого фзичного розвитку вважа
ться такою, яка не ма статевий нстинкт або можливстю його задоволення. З цього виплива , що можна охороняти, так мовити, потенцйну статеву недоторкансть пд видом недоторканост статево
Неповнолтн та малолтн особи не мають статево
з врахуванням деяких зауважень, остання думка вважа ться найбльш врною, так як правильний сексуальний розвиток малолтнх неможливий без статево
Статева недоторкансть та нормальний статевий розвиток неповнолтнх та малолтнх при ско
нн проти них насильницького задоволення статево
У випадках насильницького задоволення статево
Деяк автори (Б
ля в Н.А., Ор хов В.В., Нкулн С.Н.) вважають, що звалтування (а у зв'язку з подбнстю складв насильницьке задоволення статево
“ - спрямованстю посягання на два рзних об'
кта, одним з яких являються суспльн вдносини, як забезпечують так блага особи, як життя, здоров'я або тлесна недоторкансть;
здйсненням конкретного посягання шляхом застосування фзичного насильства або погрози;
умисним характером злочину”12.
з змсту статт 153 ККУ виплива , що насильницьке задоволення статево
Що стосу
ться друго
Розглянемо тепер третю особливсть двооб'
ктного злочину. Як простий склад насильницького задоволення статево
ерунтуючись на вказаних положеннях, також виключаючи з обов'язкових особливостей двооб'
ктного злочину вчинення його шляхом застосування фзичного насильства або погрози, можна зробити висновок про те, що насильницьке задоволення статево
Оскльки при визначенн головного об'
кта двооб ктних злочинв встановлю ться як саме суспльн вдносини перш за все охороняються кримнально-правовою нормою, то головним (безпосереднм) об ктом насильницького задоволення статево
Особливост особи потерплого (потерпло
Згдно статт 49 КПКУ “потерплою визна
ться фзична особа, якй злочином заподяно моральну, фзичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерплим чи про вдмову в цьому особа, яка провадить дзнання, слдчий та суддя виносять постанову, суд - хвалу.” Таким чином, в кримнально-процесуальному сенс потерплою вд злочину може бути лише така особа, по вдношенню яко
Таким чином, стосовно до розглядуваному складу злочину пд жертвою насильницького задоволення статево
Необхдно також вказати, що в кримнологÿ поняття “особа потерплого (потерпло
Якими ж особливостями та ознаками характеризу
ться потерпла особа при ско нн насильницького задоволення статево
Як вже вказувалось вище, потерпла особа вд ско
ння насильницького задоволення статево
Для квалфкацÿ насильницького задоволення статево
Оскльки однúю з необхдних ознак насильницького задоволення статево
У зв'язку з цим на практиц видляють три категорÿ потерплих осб вд насильницького задоволення статево
Особи, як повнстю розумють характер вчинюваних з ними сексуальних дй, тобто психчно здоров та пронформован в питаннях статевого виховання, зрлост тощо, кльксть яких склада
81% вд загально
Особи, як не здатн свдомлювати характер вчинюваних з ними сексуальних дй у зв'язку з недостатньо розвиненими нтелектуальними можливостями, не пов'язан з наявнстю у таких осб психчних патологй ( малолтн, нколи неповнолтн, в силу свого вку непронформован в питаннях сексуальних вдносин) - приблизно 15%;
Особи, як не здатн свдомлювати характер вчинюваних з ними сексуальних дй (
Здатнсть потерпло
Можливсть потерпло
Аналз судових психологчно-психатричних експертиз, проведених в психологчнй лабораторÿ
нституту м. Сербского В.П., показу , що в експертнй практиц зустрчаються два найбльш розповсюджених типа характеру потерплих осб вд насильницького задоволення статево
Гальмвний тип, котрому притаманн сугестивнсть, пдпорядковансть, нершучсть, несамостйнсть, полохливсть, доврливсть, схильнсть до фантазування, емоцйна неврвноваженсть, непередбачливсть, нездатнсть прогнозування наслдки сво
Легко збуджуваний тип, який характеризу
ться педагогчною занедбанстю, несформованстю морально-етичних норм, пдвищеним нтересом до нтимних стосункв (у тому числ внаслдок психчних аномалй, як викликали розлад сексуально
В залежност вд особистих особливостей потерплих осб,
Провокацйна, легковажна поведнка, котра притаманна особам у вц 14-20 рокв, як не мають достатнього житт
вого досвду, сформованих цннсних орúнтацй, не здатних прогнозувати можлив наслдки сво¿ поведнки та об' ктивно аналзувати ситуацю, котра склалась. Таким особам, як правило, притаманна легксть знайомства та зближення з особами, часто набагато старшими
Ризикована, агресивна поведнка, притаманна особам старше 20-рчного вку з спотвореною цннсно-особистсною орúнтацúю. Таким особам притаманна статева розпущенсть, зловживання алкогольними напоями, грубсть, цинзм та нш негативн якост;
Позитивна поведнка, притаманна особам з сформованими позитивними соцальними становками. Прикладом того, коли позитивна поведнка особи явля
ться поштовхом до ско ння по вдношенню до не
Як вже було зазначено, нездатнсть особи чинити опр насильнику, як нездатнсть розумти характер та значення вчинюваних з нею сексуальних дй (насильницьких), може бути обумовлена наявнстю у не
В залежност вд рзновиду психчно
Пасивно-пдпорядкований тип, який характеризу
ться безсумнвним виконанням потерплою особою всх вимог злочинця, вдсутнстю з боку потерпло
Провокуючий тип, який характеризу
ться вираженими розладами сексуальних пристрастей (в тому числ сексуальною розпустою), настирливими деями сексуального характеру тощо
У випадках, коли безпораднй стан потерпло
Рвень освти потерплих осб вд насильницького задоволення статево
Значна кльксть потерплих осб вд насильницького задоволення статево
Вказан вище дан стосуються, здебльшого, потерпло
У випадку, якщо насильницьке задоволення статево
Об'
ктивна сторона злочину
По сво
Обов'язковою ознакою об'
ктивно
вчинювала активн дÿ, направлен на пригнчення вол потерпло
використала обставини, як позбавили потерплу особу можливост виявити свою волю, свдомити сутнсть скоюваного або чинити опр насильников.
Таким чином, у першому випадку мова йде про фзичне та психчне (погрозу) насильство, в другому - використання безпорадного стану потерпло
Мужолозтво, лесбянство або нш способи насильницького задоволення статево
Судова практика дотриму
ться точки зору, згдно з якою, якщо домагання на ско ння дй, передбачених статтею 153 ККУ, не пов
Фзичне насильство - найбльш часто використовуваний спосб ско
ння даного злочину (у 72% випадкв). Тривалий час в юридичнй тератур поняття фзичного насильства пов
Необхдно зазначити, що якщо питання про можливсть звалтування одним чоловком доросло
Фзичне насильство слд розглядати у двох площинах - фактичнй (спосб дÿ та сприйняття ц㺿 дÿ насильником та потерплою особою) та юридичнй (незаконнсть дяння, закрплена в нормах кримнального права). Проте не вс вчен-юристи притримуються тако
З вищевказаного поняття виплива
, що при застосуванн фзичного насильства зовсм не обов
У всх випадках фзичне насильство здйсню
ться тльки шляхом дÿ, котре в сенс зовншнього впливу виража ться у фзичному вплив, в психологчному - в направленост мислу злочинця на його застосування, щ0о в цлому характеризу таке дяння як суспльно небезпечне та протиправне. Таким чином, пд дúю в кримнально-правовому сенс розумúться комплекс рухв тлом людини, як являють собою суспльну небезпеку та являються кримнально-протиправними. Виключення являють дÿ, як ско н неосудною особою, особою, яка не досягла вку кримнально
З фзично
До складних належать також дÿ, що складаються з низки тотожних актв поведнки, об'
днаних диним мислом спрямованих на досягнення диного злочинного наслдку, що творять у сво
Вдносно зовншнього прояву фзичного насильства в теорÿ кримнального права снують рзн точки зору. Так, П.А.Дубовець вважа
, що дÿ, як спричиняють те чи нше тлесне пошкодження роздляються на три групи:
завдання тлесних шкоджень шляхом фзичного впливу, до котрого вн вдносить механчний, термчний, електричний, температурний, бологчний вплив тощо;
завдання тлесних шкоджень хмчним шляхом;
завдання тлесних шкоджень шляхом психологчного впливу5.
На думку Л.Д.Гаухмана, такий розподл навряд чи можна вважати правильним, оскльки, по-перше, хмчний спосб завдання тлесних шкоджень пдпада
пд поняття фзичний вплив, оскльки мова йде саме про фзичний вплив, не про фзичний спосб як одного з рзновидв способв завдання тлесних шкоджень, по-друге, в кримнальнй теорÿ важливим не стльки спосб, яким завдано тлесне шкодження, скльки, як дя вчиню ться - вдкрито, чи та мно
Ряд вчених (В.
.Смонов, А.А.Понтковський, В.Д.Меншагн, Б.В.Данельбек) в поняття фзичного насильства включають лише зовншнй фзичний вплив на тло людини, тобто застосування фзично
В юридичнй тератур не ма
дино
Дÿ, як обмежують свободу потерпло
Деяк автори (Ю.А.Красков, С.
.Нкулн) вважають, що фзичне насильство при ско нн насильницького задоволення статево
При бльш детальному розгляд фзичного насильства у форм впливу на внутршн органи людини без пошкодження зовншнх тканин виника
питання про те, що необхдно розумти пд одурманюючими речовинами та введення цих речовин у органзм.
Одурманюючими речовинами необхдно вважати наркотичн речовини (анашу, морфй тощо) та нш речовини (наприклад, сильнодюче снодйне), введення котрих в органзм людини в великих дозах може викликати без свдомий стан потерпло
Таким чином, пд даванням вищевказаних речовин, котре можна розглядати як фзичне насильство, вчинюване шляхом впливу на внутршн органи людини без пошкодження зовншнх тканин, розумúться
Аналз судово
Так, 1 червня 2002 року в мст Чернгв бля 17 години Ф., перебуваючи у стан алкогольного сп'яя, привв дочку сво¿ знайомо
В юридичнй тератур дос залиша
ться спрним питання щодо квалфкацÿ дй стосовно доведення потерпло
В судовй практиц це питання також виршу
ться неоднозначно.
Так, Сумським обласним судом по справ М., обвинуваченого по ч.1 ст. 153 ККУ, побиття
Той же суд у сво
му вироку по справ Ч., притягненого до кримнально
На наш погляд, найбльш правильною явля
ться наступна позиця. Якщо обвинувачена особа застосувала фзичну силу, у тому числ й сильнодюч, одурманюючи або отруйн речовини, довв потерплу особу в безпритомнй стан, то необхдно вважати що вн застосував фзичне насильство, також використав безпорадний стан. Необхдно вдзначити при цьому, що кльксть подбного по днання вказаних дй склада бля 4% випадкв ско ння насильницького задоволення статево
Тобто, при наявност двох ознак в постанов про притягнення в якост обвинуваченого по справ про насильницьке задоволення статево
У зв'язку з тим, що з суб'
ктивно
Фзичне насильство злочинець може застосовувати або сам, за допомогою сво¿ фзично
У зв'язку з тим, що нанесення тлесних шкоджень склада
самостйний склад злочину, може виникнути питання: чи необхдно квалфкувати так шкодження, нанесен при ско нн насильницького задоволення статево
До фзичного насильства як способу ско
ння насильницького мужолозтва, насильницького лесбянства чи нших способв насильницького задоволення статево
У зв'язку з цим необхдно вказати на положення В. Ткаченка лу вдповдних статтях вдмежувати по частинам насильство вд погрози насильством…Можна пти й ншим шляхом. У Загальнй частин КК можна дати перелк обставин, як знижують ступнь суспльно
Необхдно вдзначити, що термн погроза розумúться в кримнальному прав по-рзному.
Погроза явля
ться одним з способв виявлення мислу на ско ння вдповдного злочину. У таких випадках вона сама по соб явля склад злочину, тльки якщо це передбачено законом.
Погроза явля
собою суспльно небезпечний наслдок. У ряд випадкв вона виступа як пдстава для вдповдних дй, у подальшому визнаних незлочинними, або ж ско ними при пом'якшуючих обставинах. Поряд з цим погроза як пдстава для вдповдних дй може слугувати пдставою для звльнення вд кримнально
В юридичнй тератур використання погроз нколи називають використання психчного насильства, що вважа
ться не досить врним, так погроза - лише один з видв психчного насильства, котре може бути вчинено шляхом наклепу, образи тощо.
Погроза при ско
нн насильницького задоволення статево
По форм прояву розрзняються:
- погроза на словах (усно та письмово);
- погроза жестами, дями, демонструванням збро
Погроза застосування насильства, яке не явля
ться небезпечним для життя та здоров'я (таким в кримнальному прав визна ться насильство
Поняттям погрози вбивством або спричиненням тяжко
На думку деяких авторв, погроза може випливати з складено
Безумовно, обстановка, яка склалась здйсню
великий психологчний вплив на потерплу особу. Проте, без того, щоб злочинець словами або жестами не виразив свою погрозу, потерпла особа не може знати н про його намр, н про те, чим вн збира ться погрожувати.
Основний елемент погрози - залякування потерпло
Тобто, погроза повинна бути реальною, не снувати тльки в явленн потерпло
Леннським районним судом м. Ставропль було розглянуто кримнальну справу про звалтування неповнолтньо
23 травня 1 року бля 20 години С., перебуваючи в стан алкогольного сп'яя, привв знайому йому неповнолтню Д. в дм свого друга Х., де разом з Х. став пити спиртн напо
С. вину в нкримнованому йому дяння не визнав. Суд, при цьому, допитав пдсудного, потерплу, свдкв, розглянув матерали справи, виправдав пдсудного, так як в ход судового слдства доказв того, що вн шляхом обману привв Д. до гуртожитку ско
Судова колегя вирок Леннського районного суду м. Ставропль по вдношенню С. вдмнила справу направила на новий розгляд. Однúю з мов тако
В результат, по вироку Леннського районного суду м. Ставропль С. був визнаний винним у ско
нн злочинв, передбачених ст. 132 ч. 2 п. д, ст.. 131 ч. 2 пп. ла, д К РФ (ст. 152 ч. 3, ст. 153 ч.2 ККУ).
Необхдно вдзначити, що погроза повинна виражатися до початку ско
ння насильницького задоволення статево
Законодавець розрзня
погрозу побиття або нанесення легких або середньо
З нашо
В юридичнй тератур зустрча
ться й нше обрунтування вказано
Таким чином, видлення в квалфкацйний склад насильницького задоволення статево
Якщо погроза вбивством чи нанесенням тяжких тлесних шкоджень була виражена псля ско
ння насильницького задоволення статево
Так, Леннським районним судом м. Ставропль С. було визнано винним вдповдно до ст. 131 ч. 1 (ст. 152 ч. 1 ККУ) та ст. 119 (ст. 121 ККУ) КК РФ за ско
ння передбачених даними статтями злочинв при наступних обставинах.
21 жовтня 1998 року бля 22 години С. Ф. та
Наступного дня бля 5 годин ранку, проводжаючи П. до мсця проживання останньо
Повертаючись до характеристики погрози як тако
Погроза може бути конкретною або виражатись в загальнй форм. Конкретнсть поляга
у тому, що суб' кт погрожу нанесенням конкретно
потерпла особа сприйма
погрозу (? нтенсивнсть) такою, на котру розрахову суб' кт;
н свдомстю потерпло
суб'
кт сприйма виражену йому погрозу як менш нтенсивну, нж ? сприймала потерпла особа. Тут при визначенн нтенсивност невизначено виражено
суб'
кт сприйма виражену ним погрозу як бльш нтенсивну, нж ? сприйняла потерпла особа. У даному випадку таку неявно виражену погрозу необхдно розглядати як замах на ско ння насиль6ницького задоволення статево
По сво
му характеру погрози роздляються на погрози насильством, погрози спричиненням матерально
Пд погрозою застосування фзичного насильства необхдно розумти погрозу спричинення смерт, тлесних шкоджень, погрозу ско
ння насильницького задоволення статево
У жовтн 2003 року в м. Суми К., зустрвши неповнолтнх Ф., Ч. та Л., з метою задоволення статево
Сумський районний суд, допитав пдсудного, потерплих, свдкв та розглянувши матерали справи, прийшов до висновку про виннсть К. в ско
нн злочину, передбаченого ч. 2 ст. 153 ККУ. При цьому суд вказав, що позиця К. про тримання неповнолтнх двчат на дач у випадку
Погроза застосування насильства може бути адресована як самй потерплй особ, так ншим особам, котрими можуть бути близьк родич потерпло
Таким чином, пд погрозою, використовувано
Ус нш види погроз не охоплюються об'
ктивною стороною мужолозтва, лесбянства чи нших способв задоволення статево
Альтернативним способом, передбаченим в ст. 153 ККУ, явля
ться використання безпорадного стану потерпло
Безпораднм необхдно вважати такий стан, коли особа не дала чи не могла дати згоду на ско
ння з нею таких сексуальних дй, передбачених ст. 153 ККУ, внаслдок хворобливого чи ншого стану, що виключа (тимчасово чи постйно) або правильно свдомити вчинюване, тобто свдомити значення здйснюваних з нею дй чи керувати сво
Для того, щоб дÿ суб'
кта можна було квалфкувати як ско н з використанням безпорадного стану потерпло
Безпораднй стан може бути роздлено на деклька видв.
Так, на думку Б.В.Данельбека, безпораднсть потерпло
ла) наявнсть здорового свдомлення при фзичнй неможливост чинити опр насильнику внаслдок хвороби чи вкових особливостей (малолтства, похилого вку);
б) хворобливий стан свдомлення, котрий виключа
можливсть свдомлення вчинюваних дй;
в) безпораднй стан, тобто повна вдсутнсть сприйняття зовншнх факторв20. Проте, оскльки сам автор зазначеного вище положення вказу
, що хворобливий стан свдомлення та безпритомнсть може мати мсце при одних й тих самих мовах (рзномантного роду захворювання, наприклад, при травмах, алкогольному чи наркотичному сп'я), видлення
- психчну безпораднсть - особа не розумú чи неправильно оцню
характер вчинюваних з нею дй (у деяких випадках алкогольного сп'яя, у зв'язку з психчною хворобою, безпритомнм станом, малолтством тощо);
- фзичну безпораднсть - нездатнсть особи чинити опр (у зв'язку з хворобою (окрм психчно
Не дивлячись на точнсть понять, ця позиця вважа
ться не позбавленою недолкв. Передусм, мова йде про вдсутнсть такого виду безпорадного стану, котрий виника внаслдок певно
- безпораднй стан, до котрого призводить психчна хвороба, коли особа не вдда
звт в сво
- стан фзично
- стан, при якому безпораднсть потерпло
А.Н.
гнатов зазначаючи, що дана квалфкаця правильно характеризу основн види безпорадного стану, вказу , що в нй не передбачено ско ння сексуальних дй з малолтнми, не охоплюване жодним з запропонованих видв. Крм того, вн вважа , що при груповому ско нн насильницького задоволення статево
Що стосу
ться малолтнього вку, не охоплюваного, на думку А.Н. гнатова, жодним з запропонованих Л.А.Андре вою видв безпорадност, то вважа ться, що якщо малолтня особа в силу вку не здатна свдомлювати значення вчинюваних з нею сексуальних дй або керувати сво
Психчна та фзична безпораднсть мають ряд особливостей. У випадках, коли мова йде про ско
ння насильницького задоволення статево
Бльш детального розгляду вимагають випадки психчно
У питанн про встановлення вково
Найбльш обрунтованим вважа
ться положення А.Халкова, що пдтриму ться судовою практикою. Змст його поляга у тому, що не треба законодавчим шляхом встановлювати конкретний вк, до досягнення котрого особа вважа ться такою, що знаходиться у безпорадному стан
Посилання ж на те, що без встановлення дано
Ряд авторв вважають, що, вказуючи на малолтнй вк як рзновид безпорадного стану потерпло
Що стосу
ться психчно
Так, на виршення експертв-психатрв необхдно ставити наступн питання27:
Чи хворú потерпла особа будь-яким розладом психчно
Чи знаходилась потерпла особа в момент злочинного сексуального посягання в стан хворобливого розладу психчно
Чи позбавив потерплу особу хворобливий розлад психчно
Чи можна було по зовншньому вигляду та поведнц потерпло
По вдношенню потерплих з недостатнм розумовим розвитком (так названих слабоумних без наявност у них психчно
Чи маються у потерпло
Яким був психчний стан потерпло
Чи не притаманно потерплй особ в силу його психологчних особливостей надмрне фантазування, пдкоренсть?
Чи здатна потерпла особа в силу психологчних особливостей здйснювати дÿ, адекватн тй кримнальнй ситуацÿ, яка склалася?
Особа, обвинувачена в ско
нн мужолозтва, лесбянства, нших способах задоволення статево
Не можна погодитись з А.А.Жижиленко, котрий запевня
, що особа, яка ско
Безпораднм станом може бути визнана лише така ступнь сп'яя потерпло
При виршенн питання про вплив сп'яя на стан потерпло
Чи знаходилась потерпла особа в момент злочинного посягання в стан сп'яя?
В якому ступен алкогольного сп'яя знаходилась потерпла особа на момент злочинного посягання?
Чи дозволяла ступнь алкогольного сп'яя потерпло
Чи сама потерпла особа призвела себе в такий стан через мрним вживанням спиртних напо
1 липня 2004 року бля 19 годин С. в м. Глухв зустрв неповнолтню М. запропонував
Суд, проаналзувавши збран докази, прийшов до висновку, що вина пдсудного С. повнстю знайшла пдтвердження в судовому засданн, квалфкував дÿ винного вдповдно до ч. 2 ст. 153 ККУ, тобто насильницьке задоволення статево
У випадках, коли безпорадний стан настав в результат застосування кувальних препаратв, наркотичних речовин, сильнодючих чи отруйних речовин, по справ признача
ться судово-медична експертиза чи медико-психатрична експертиза, перед якою ставляться наступн запитання
Чи був у потерпло
Чи не пов'язан наявний у потерпло
Яку небезпеку для життя та здоров'я потерпло
Який ступнь втрати працездатност потерпло
Який ступнь тяжкост спричинено
Чи могла потерпла особа пд впливом сильнодючих речовин правильно розумти характер значення скованих з нею сексуальних дй винного чи чинити опр?
Для визнання стану безпорадност у зв'язку з находженням потерпло
Як вже зазначалося, Безпораднй стан може виникнути у потерпло
Ранше вказувалося, що у ряд випадкв висновок судово-психологчно
Будь-яка вольова дя передбача
:
1) розумння внутршнього складу ситуацÿ, яка виникла та визначення сво
2) постановку мети загального характеру, що вдповда
предмету потреб з рахуванням об ктивних ктивних можливостей людини
3) вибр способв реалзацÿ з одночасною конкретизацúю мети;
4) виконання запланованого з вдповдним контролем та поправками. Якщо в дях особи не ма
наявност хоча б одного з вищевказаних моментв, то так дÿ не можна вважати у повному обсяз свдомленими, цлеспрямованими, вдповдно, вольовими. з цього виплива , що експертизу безпорадного стану жертви необхдно проводити як аналз цлого процесу дяльност, видляючи в ньому: нерозумння жертвою ситуацÿ (наприклад, при малолтств); оцнку жертвою ситуацÿ як безвихдно
Закнчення злочину, як звалтування, пов'язу
ться не з закнченням насильницького задоволення статево
Так, 11 листопада 2003 року бля 19 години С., псля спльного вживання алкогольних напо
С. вину в нкримнованому йому насильницькому задоволенн статево
Якщо ж суб'
кт, застосувавши фзичне насильство чи погрозу, чи використовуючи безпораднй стан потерпло
27 червня 2004 року бля 19 години 45 хвилин в район нфекцйно
Конотопським районним судом Я. було визнано винним у ско
нн злочину, передбаченого статтями 15 та 125 ККУ.
Ситуацю з замахом необхдно вдмежовувати вд добровльно
Не може бути визнано причиною добровльно
Не можна розглядати у якост причини добровльно
Виходячи з вказаного, можна зробити висновок, що добровльна вдмова вд насильницьких сексуальних дй виключа
ться при наявност обставин, як заважають чи значно складнюють доведення злочину до кнця.
При розгляд справ про замах на ско
ння насильницького задоволення статево
Розмежування складв у вказаних вище випадках необхдно проводити по суб'
ктивнй сторон
Способи ско
ння насильницького задоволення статево
Суб'
кт злочину
Самою загальною мовою, що характеризу
сх осб як суб' ктв злочинв, виступа
Суб'
ктом злочину при насильницькому мужолозтв та при ско нн нших способв насильницького задоволення статево
У зв'язку з цим виника
питання про те, чи ма значення для притягнення до кримнально
Л.А.Андре
ва зазнача , що якщо цю обставину встановлено судово-медичною експертизою по вдношенню особи, яка не досягла 16-рчного вку, яка ско
з вказаним положенням не можна погодитись перед см тому, що для квалфкацÿ дй суб кта ння тих чи нших сексуальних дй. Крм того, твердження Л.А.Андре во
Я.М.Яковлев, А.Н.
гнатов та ряд нших авторв вважають, що неповнолтн, як досягли 14-рчного вку, можуть бути суб' ктами насильницького задоволення статево
Суб'
ктом злочину при насильницькому лесбянств та при ско нн нших способв насильницького задоволення статево
Таким чином, суб'
ктом ско ння способв насильницького задоволення статево
Жнки при насильницькому мужолозтв, чоловки при насильницькому лесбянств, як приймають часть в насильницькому задоволенн статево
Необхдно зазначити, що для притягнення до кримнально
1) що обвинувачена особа пдбурювала ншу особу до ско
ння насильницького задоволення статево
2) що обвинувачена особа осудна та досягла вку кримнально
Особливост особистост злочинця
Особистсть злочинця в юридичнй тератур прийнято розглядати виходячи з загального поняття лособистсть й, вдповдно, як сукупнсть найбльш характерних властивостей й особливостей, властивй людин як соцальнй стот в систем суспльних вдносин. Оскльки суспльн вдносини припускають насамперед наявнсть тих або нших вза
мозв'язкв мж окремими й видами, остльки нас повинн цкавити насамперед так особистсн характеристики, як вдношення ндивда до нших людей: суспльству в цлому, також до самого себе, тобто так якост, як властиво, вдграють виршальну роль при вибор
Отже, дослдження особистост злочинця повинне охоплювати широке коло соцальних психологчних характеристик, у тому числ вк, стать, культурний й освтнй рвн, норми й стереотипи поводження (вдношення до роботи або навчання, поводження будинку, у громадських мсцях, вдношення до жнок, помрнсть або непомрнсть у половому житт, зловживання алкоголем т.п.), потреб й цннсн орúнтацÿ, типи характерв й
Самою загальною ознакою, що характеризу
всх осб як суб' ктв злочинв,
Вивчення судово
Другу вкову категорю осб, що роблять насильницьк сексуальн дÿ, становлять 25-40-лтн злочинц (вд 17 до 44 % вд загального числа що зробили розглянут злочини). Ц㺿 категорÿ осб властив, як правило, антигромадськ становки, корнення негативних рис характеру й н. Таким чином, у мру збльшення вку особи вдбува
ться зменшення ймоврност здйснення
Вивчення полового складу засуджених за насильницьк сексуальн дÿ показу
значна перевага серед них чоловкв, що представля ться цлком природним, оскльки жнка по сво
У бльшост випадкв насильницьк дÿ сексуального характеру вдбуваються в сукупност з ншими злочинами, причому приблизно в 68 % випадкв таким супутнм злочином стають корислив злочини (грабж, вимагання) злочину проти громадського порядку (хулганство, образа' представника влади з застосуванням насильства), у той час як здйснення насильницьких дй сексуального характеру в сукупност з ншими половими злочинами (найчастше з звалтуванням) становить сього близько 32 % випадкв.
Що стосу
ться наявност колишнх судимостей у валтвникв, то число засуджених за здйснення насильницьких сексуальних дй, що ранше залучалися за аналогчн злочини, менше, нж тих, хто був притягнутий за подбн дяння вперше. Так, анкетування серед повнолтнх засуджених не виявило жодного випадку здйснення полових злочинв ранше. За результатами ж аналзу судово
Причому, як вдзнача
Ю.М. Антонян, серед чоловкв у порвнянн з жнками переважають особи, що мають невелику кльксть попереднх судимостей або не судимостей, що ма , зовсм, у той час як серед осб з бльшою клькстю судимостей приблизно однакова частка чоловкв жнок1, тобто тут знов-таки познача ться специфчнсть жночо
Слд також зазначити, що кльксть засуджених до позбавлення вол за ранше зроблений злочин сексуального характеру й мовно засуджених або у вдношенн яких було застосовано мовно-дострокове звльнення, приблизно однаково. Як видно, це порозумва
ться тим, що н снуюча нин пентенцарна система, н суспльство в цлому, на якому лежить безпосередн завдання по перевихованню мовно засуджених злочинцв, поки не в змоз забезпечити (або виявити) т належн мри, що сприяють суненню асоцальних якостей особистост, що забезпечують мотивацйну сферу злочинного мотиву й вдповднй становц на його реалзацю. Про це, зокрема, свдчить той факт, що в 67 % випадкв повторне здйснення злочинв (у тому числ й полових) ма мсце протягом перших п'яти рокв псля вд'
Аналз освтнього рвня валтвникв, незважаючи на деяку вдмннсть у показниках, отриманих при проведенн анкетування серед засуджених й у ход аналзу судово
Низький освтнй рвень познача
ться на свдомост, переконаннях, часто й на самих бажаннях або формах
Коло нтересв валтвникв обмежений примтивний. Працьовитсть не
Найчастше при здйсненн злочину валтвники перебувають у стан сп'яя (79 - 85 % залежно вд вково
Цкаво також вдзначити, що тльки 11 % повнолтнх валтвникв й 28 % вд загального числа валтвникв казують на
Бльша частина полових злочинцв (79 % серед
з зазначених 79 % не складалися на момент здйснення сексуального злочину в шлюб осб тльки 11 % проживали одн, нш 89 % жили разом з родителями або нших родичах; 57 % полових злочинцв, що складалися в шлюб на момент здйснення злочину, також проживали з дружиною разом з родителями (як правило, з родителями чоловка).
Наведен дан пдтверджують снуючу в науц точку зору про те, що бльшсть полових злочинцв мають якщо не фзологчн, те моральн проблеми, у тому числ й безпосередньо впливають на
Представля
ться, що причини виникнення зазначених особистсних проблем варто шукати насамперед у психологчнй атмосфер дорослшання дитини, у методах виховання й ндивдуалзацÿ пдходу до нього (причому як у спецальних освтнх становах, так й у родинах), тих або нших стереотипах мислення батькв т.п. Так, найбльш популярн серед батькв матерв анкетируемых полових злочинцв так людськ якост, як тверезсть, незаплямоване добре м'я, висока трудова квалфкаця (вдповдно 32, 29, 25 % батькв й 43, 32, 21 % матерв). Основними причинами коли-небудь, що вдбувалися мж родителями й дтьми сварок зазначен в бльшост випадкв низька спшнсть у школ (19-36 % опитаних), несхвалення обраних дитиною товаришв (11-19 %), порушення дисциплни в школ або нших освтнх становах (11-19 %). Але, чи може гарантувати, допустимо, висока квалфкаця вдсутност в людини становки на злочинне поводження, у тому числ й сексуальному характер.
На наш погляд, так якост, як цлеспрямовансть, авторитетнсть наполегливсть (особливо ценимые лише 5 % батькв опитаних злочинцв, що значно менше, нж показники, що стосуються здатност постояти за себе при напад, у бйц, застосувати фзичну филу, прагнення до самоствердження й нших подбних якостей - 15-20 %) при певнм знанн почуття мри й нормальному психчному розвитку можуть сприяти розвитку сильно
Найпоширеншими методами виховання родителями або нших членах родини полового злочинця зазначена розмова по душах (54 %), схвалення словом, пещенням (29 %), вдвдування родителями освтнх станов, у яких навчалася дитина, тобто т методи, як, взагал ж, виключають нанесення психологчних травм дитин; те ж можна сказати й про застосування фзичного покарання: тльки в 7 % випадкв батьки полових злочинцв застосовували до них у дитинств фзичне покарання без видимо
Таким чином, формування особистсних характеристик дитини, грамотне визначення житт
вих орúнтирв представля ться бльше значимим, чим сам методи, застосовуван для цього, але й при застосуванн рзних виховних методв не слд забувати, що кожна людина ндивдуальна й те, що прийнятно у вихованн до одному, може бути неприйнятно до ншого.
Варто сказати й про те, що формування мотивацÿ злочинного поводження сприяють снуюч в кра
Вибркове вивчення кримнальних справ про злочини, пов'язаних з здйсненням насильницьких сексуальних дй, показу
, що особи, винн в
Даючи характеристику особистост злочинця, не можна залишити без ваги почуття, як вн випробову
при здйсненн злочину й псля нього. Мова йде про так суб' ктивн переживання, як почуття провини, каяття, каяття совст, жалсть до потерпло
У кримнально-правовй науц розрзняють клька способв самовиправдання, з яких особам, що зробили насильницьк сексуальн дÿ, найбльш властиве наступн: перекручене подання про кримнальну ситуацю й роль дючих осб (наприклад, часть особи в здйсненн насильницьких сексуальних дй в ншому, чим виконавець, якост може створити в нього неврне подання про рол в зробленому дянн його караност); необрунтоване звуження альтернатив поводження (наприклад, затвердження про здйснення дй пд страхом наступних глузувань з боку друзв у випадку вдмови вд здйснення сексуальних дй з жертвою й т.д.); недопущення у власнй свдомост вдповдальност за виникнення кримнально
Зазначен способи самовиправдання конкретизуються залежно вд ходу розслдування, у мру виявлення й пред'явлення доказв обвинувачуваному, але вд цього
, нарешт, останн . Говорячи про психчн механзми самозахисту, ми ма мо на ваз, скорше, несвдоме самовиправдання, властиве в принцип будь-якй людин при обрунтуванн сво
Матерали судово
Особи з психчними аномалями вдрзняються пдвищеною дратвливстю, агресивнстю, жорстокстю, постйним почуттям тривоги, внаслдок чого конфликтны й недоврлив. Крм того, психчне нездоров'я може перешкоджати здйсненню нормально
16 червня 1998 р. близько 12 годин К. у пд'
Стацонарною судово-психатричною експертизою було встановлено, що К. стражда
органчною поразкою головного мозку складного генеза (раннього пероду розвитку, травматичного з змнами психки, про що свдчать дан анамнезу про отмечавшемся в його в дитячому вц энурезе, сноговорении, про перенесен
Таким чином, було встановлено, що в перод здйснення у вдношенн неповнолтньо
Кримнальна справа у вдношенн К. по п. в ч. 3 ст. 131, п. ла ч. 2 п. в ч. 3 ст. 132 КК РФ було припинено виробництвом.
Однак перерахован вище особистсн характеристики психчно нездорово
З рахуванням специфки розглянутих у дйснй робот дянь важливо звернути вагу на те, що гомосексуалзм (як чоловчий, так жночий), також садизм, мазохзм, геронтофилия, педофилия, пдвищене половий потяг (сатириазис - у чоловкв, у жнок) ставляться до рзновиду психчних аномалй (так називан сексуальн психопатÿ), як проявляються в розлад сексуального потяга особи. Разом з тим при вивченн особистост дано
Як видно, психчно здоров особи, страждаючими психчними вдхиленнями найчастше характеризуються однаковими рисами, похилостями, пристрастями. У чиннсть цього для з'ясування мотиву злочину, призначення й ндивдуалзацÿ покарання, бльше ефективно
1. Як ндивдуально-психологчн особливост обвинувачуваного (пдсудного)?
2. Чи
в обвинувачуваного (пдсудного) так ндивдуально-психологчн особливост, як пдвищена агресивнсть, жорстоксть, мпульсивнсть, тривожнсть, помисливсть, пдозрлсть, пдвищена сугестивнсть т.д. чим вони можуть бути обумовлен? Як цннсн орúнтацÿ, соцальна становка обвинувачуваного (пдозрюваного) пд впливом яких факторв вдбулося
У зв'язку з тим, що саме по соб наявнсть психчно
Суб'
ктивна сторона злочину
Суб'
ктивна сторона насильницького задоволення статево
Таким чином, намр на здйснення насильницьких сексуальних дй може бути тльки прямий, у той час як заподяння в ход здйснення зазначених вище дй т㺿 або ншо
Прямим намром характеризу
ться суб' ктивна сторона не тльки виконавцв тих або нших сексуальних дй, але й нших часникв
Особливсть намру в цьому випадку склада
ться в психчному вдношенн злочинця не стльки до самих вчинюваних
Сексуальна дя, вчинена суб'
ктом, саме по соб суспльно
Однúю з необхдних мов мислу - свдомлення особою суспльно небезпечного характеру сво
накше пдходить до цьому питання И.Г. Флановский, який дума , що свдомлення суспльно
Як ми вже вдзначали, особливстю даного складу злочину
те, що протиправною сексуальна дя ста внаслдок сво¿ антигромадсько
За загальним правилом, якщо суб'
кт свдомить суспльну небезпеку зробленого дяння, то вн свдомить його протиправнсть. Однак це зовсм не означа , що свдомлення протиправност в цлому неодмнно спричиня свдомлення суспльно небезпечного характеру конкретного злочинного дяння (епзоду).
Судовй практиц вдом й так випадки, коли особа, яка притягу
ться до вдповдальност за здйснення насильницьких сексуальних дй з неповнолтнм (особою), заявля , що воно думало, що потерплий (потерпла) повнолтнм (ю), обрунтовуючи це тим, що вн (вона) неправильно повдомив (а) йому свй вк, або його (?) зовншнми фзичними даними. Вдсутнсть провини в подбного роду випадках засноване на тм, що особа в данй ситуацÿ не могла свдомлювати, що ? сексуальн дÿ носять суспльно небезпечний характер, ще бльш збльшеним неповнолттям жертви.
А. А. Понтковский вдзначав, що Пленум Верховного Суду СРСР у постанов вд 25 березня 1964 р. № 2 Про судову практику по справах про звалтування необрунтовано розширю
випадки залучення до кримнально
Таким чином, насильницьке задоволення статево
Бльш складн випадки, що зустрчаються в судовй практиц, коли вдсутнсть свдомлення суспльно
Подбного роду випадки вдрзняються вд тих, коли вдсутнсть в обвинувачуваного свдомлення суспльно
На нашу думку, при недорозумнн суспльно
Крм провини, ознакою суб'
ктивно
Щодо поняття лмотив поведнки (у тому числ й злочинно
Отже, що ж розумти пд мотивом злочинного поводження? Деяк автори пд мотивом розумють невизначений потяг, прагнення, що
вихдним спонуканням до дÿ. Мж тим, як правильно у свй час вдзначили И.Г. Филановский, невизначен потяги няк не можуть бути мотивом злочину, тому що поки спонукання не визначене, воно не може бути свдомлено, поки воно не свдомлено, воно не може стати вихдним пунктом вольового поводження. Зда ться, однак, що й .Г. Флановский, вдкидаючи вищенаведене визначення мотиву злочину, сам припуска ться помилки, ототожнюючи мотив злочину з спонуканням, в цьому вн не самотнй. Так, найчастше мотиви злочину визначаються як спонукальн причини, якими керувалася особа при здйсненн злочину, що не можна визнати правильним, тому що мотив поводження (у тому числ й злочинного) результат досить складного розумового процесу, початковим етапом якого виступа не що нше, як виникнення потреби, що треба, на наш погляд, розглядати спонукальною причиною (свого роду спонуканням) здйснення будь-якого дяння. Однак сказане зовсм не означа , що безпосередньою причиною того або ншого поводження (зокрема, здйснення злочину) сама потреба. Так, саме по соб прагнення особи задовольнити полову потребу не протиправно. Воно ста таким, коли здйсню ться способами, що суперечать нормам морал й забороненими карним законом.
У психологÿ пд мотивом розумúться те, що вдповда
певно
Безпосередньою причиною поводження, у тому числ й злочинного, психологи вважають становку поводження, що виникла у свдомост людини, що виража
собою порядок, тобто певну спрямовансть поводження. Сама ж становка створю ться саме лмпульсом ситуацúю задоволення потреби (мпульсивне поводження) або ж виника внаслдок прийняття суб' ктом ршення про здйснення певно
Пошук шляхв задоволення потреби здйсню
ться за допомогою мотивацÿ, що явля собою процес нтелектуального пошуку часу, напрямку й характеру конкретного поводження, у результат якого суб' кт з'ясову , яке поводження йому пдходить у даних обставинах серед його можливих видв, якщо особа виршить, що для задоволення полово
Вдом випадки, коли в людини сама по соб сну
потреба злочинного поводження. Тут маються на ваз, насамперед рзного роду аномалÿ, що породжують таку потребу (примром, садизм), про що мова йтиме нижче.
Отже, результатом мотивацÿ виступа
мотив поводження, у випадку протиправност якого вн буде мотивом злочинного поводження. ншими словами, мотив - це свого роду пдстава дяльност. Вдповдно мотивом злочину буде пдстава його здйснення, що вдповда потреби особи й спонуку його до злочинно
Варто мати на ваз, що постановка залежно вд виникло
Мотив злочину ма
важливе значення при судженн про злочин й особистсть злочинця. становлення мотиву вдповда на запитання, чому особа вчинила злочин, якими спонуканнями воно при цьому керувалося.
нод злочин ма не один, клька мотивв. При наявност деклькох мотивв варто розрзняти основн, головн з них, що надають певну спрямовансть дям особи, мотиви додатков, супутн основним.
Деяк автори думають, що при здйсненн насильницьких дй сексуального характеру основним мотивом завжди
мотив, що носить сексуальний характер. Однак це положення поруч авторв справедливо оспаривается. Так, на думку А.Н. гнатова, П.П. Осипова, М.Д. Шаргородского, мотив задоволення полово
нод поняття лмотив ототожнюють з поняттям цль, наприклад, словосполучення лмотив задоволення полово
Отже, мотиви здйснення сексуальних дй рзн. Найчастше це сексуальний мотив: бажання задовольнити полову потребу.
Насильницьк дÿ сексуального характеру вдбуваються й по нших мотивах: хулганським, з почуття помсти й т.д. Так, хулганськ спонукання звичайно зв'язують з негативними особистсними характеристиками, з намром виразити неповагу до суспльства, ншим людям, законам правилам, з наявнстю яких-небудь протирч мж суб'
ктом потерплим при явнй недостатност приводу або його нерозмрнстю з чиненою дúю, що, безумовно, може сприяти формуванню мотиву здйснення насильницьких дй сексуального характеру. Те ж можна сказати й про помсту як мотив здйснення насильницьких сексуальних дй, тому що помста звичайно розумúться як розплата за зло, заподяне людин, як слдство протирч, пов'язаних з нанесенням якого-небудь збитку чест, досто
Так само як мотив ревнощв багато в чому аналогчний мотиву мести, так мотив заздрост може бути аналогчний мотиву ревнощв, причому як у якост супутнього, так домнуючо
Як би те не було, розглянуте в дйснй робот злочин у кожному раз буде носити сексуальний характер, але вже в залежност не вд спонукальних причин
Квалфкуюч ознаки насильницького задоволення статево
Закон розрзня
випадки здйснення насильницького задоволення статево
Квалфкованими визнаються насильницьке задоволення статево
Насильницьке задоволення статево
Насильницьке задоволення статево
Специфка повторност як особливого виду множинност злочинв поляга
у тому, що ? творюють тотожн або, у раз особливо
Повторнсть виника
незалежно вд того, чи була винна особа засуджена ранше за вчинення одного чи клькох злочинв, як творюють повторнсть.
Повторнсть злочинв виника
й у тих випадках, коли один, деклька, або й с злочини, як ? творюють, вчинено у спвучаст або коли яксь з вчинених злочинв незакнченим квалфкуються як замахи чи готування.
Насильницьке задоволення статево
Ознака повторност виключа
ться, якщо при вчиненн одного насильницького задоволення статево
Слд мати на ваз, що насильницьке задоволення статево
Насильницьке задоволення статево
Для квалфкацÿ злочину по ч. 2 ст. 153 ККУ, що передбача
дан дяння, необхдно встановити погодженсть дй осб (у клькост не менш двох), що безпосередньо спльно беруть часть у здйсненн насильницьких дй сексуального характеру, що виража ться у свдомому об' днанн зусиль, спрямованих на здйснення мужолозтва, лесбиянства або нших сексуальних дй з одним або деклькома потерплими. При цьому зовсм не обов'язково, щоб кожний з часникв зробив той або нший сексуальний акт з застосуванням насильства або з погрозою його застосування до потерпло
Розрзняють дв форми спвучаст в здйсненн насильницького сексуального злочину: без подлу й з подлом ролей. Таким чином, групове здйснення злочину не виключа
розподлу технчних функцй мж його часниками. У цьому зв'язку в юридичнй тератур обговорю ться питання про те, у яких випадках винне в здйсненн злочину особа варто розглядати як члена групи й у яких - тльки як спвучасника.
Так, В.И. Ткаченко й А.М. Царегородцев важають, що груповим насильницьким сексуальним злочином можна визнати тльки таке злочинне дяння, при здйсненн якогокожного з членв злочинно
На думку Л.А. Андрºвй, А.П. Дьяченко, А.Н.
гнатова, Т. Кондрашовой, спвучасники насильницьких дй сексуального характеру, що безпосередньо не робили насильницьких сексуальних дй, що не застосовували насильства до потерплого (потерпло
З подбним трактуванням змсту зазначено
нш представники юридично
Найбльш далим представля
ться ршення розглянуто
На пдтвердження сказаного помтимо, що згдно ст. 28 ККУ, спльне здйснення злочину означа
не тльки соисполнительство в буквальному значенн цього слова, але й виконання нших ролей спвучасникв, тому визнання часниками групи рзних по ролях спвучасникв не буде суперечити карному закону.
Отже, при здйсненн насильницьких сексуальних злочинв групою осб окрем ? часники можуть здйснювати як безпосередньо саму сексуальну дю, так застосовувати до потерпло
8 листопада 1 р. у м. Ставрополе близько 1 години ноч X. Л., перебуваючи в стан сп'яя, познайомившись з П. Ж., виршили проводити
Органами попереднього слдства дÿ X. Л. були квалифицированы по ч. 2 ст. 153 ККУ як насильницьке задоволення полово
Районним судом м. Чернгв X. був визнаний винним у здйсненн злочину, передбаченого ч. 1 ст. 153 ККУ, Л. - у здйсненн злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 ККУ.
У касацйному протест прокурора вказувалося про необхднсть скасування вироку й перегляду справи у зв'язку з неправильною квалфкацúю судом дй Л. й X. На думку обвинувача
Судова колегя по кримнальних справах не погодившись з доводами прокурора залишила вирок без змни, касацйний протест без задоволення, казавши при цьому, що н з показань потерпло
Особи, що зробили сексуальн дÿ з потерпло
Як видно з вищесказаного, у зв'язку з становленням ознаки погодженост дй винних у практиц нердко виникають труднощ.
Так, вироком Майкопського мського народного суду Краснодарського краю Дауров, Инухов Брасков засуджен по ч. 1 ст. 117 КК РСФСР на три роки позбавлення вол з застосуванням ст. 242 КК РСФСР, тобто мовно з обов'язковим залученням до прац в мсцях, обумовлених органами, що вдають виконанням вироку.
Визначенням Адигейського обласного суду вирок залишений без змни.
Визначенням Судово
Дауров, Инухов Брасков визнан винними в звалтуванн в перекрученй форм неповнолтнх Карпенко й Коломиец.
Злочин зроблений при наступних обставинах. Инухов на особистому автомобл при
Пообцявши вдвезти двчин додому, Брасков, Инухов Дауров привезли
Псля цього Дауров чиннстю завв Коломиец у кмнату, переборюючи опр, повалив на стать зробив з нею насильницький сексуальний акт у перекрученй форм, Брасков затяг у роздягальню Карпенко, повалив на кушетку й звалтував у перекрученй форм, переборюючи ? опр застосовуючи фзичну чиннсть.
Потм Инухов змусив Карпенко пти в парильню, де також зробив з нею насильницька сексуальна дя в перекрученй форм. Коли потерпла вийшла вдтля, Брасков став жадати вд ? вступу в половий зв'язок у природнй форм. У вдповдь на вдмову Брасков ще раз дарив Карпенко, повалив на стать звалтував у перекрученй форм.
Органи попереднього слдства квалфкували дÿ Инухова, Даурова й Браскова по ч. 3 ст. 117 КК РСФСР як звалтування, зроблене групою.
Майкопський мський народний суд переквалфкував дÿ засуджених з ч. 3 на ч. 1 ст. 117 КК РСФСР, казавши у вироку, що в момент здйснення насильницьких сексуальних актв дÿ кожного пдсудного були зроблен у вдношенн конкретно
Судов колегÿ обласного суду й Верховного Суду РФ визнали такий висновок правильним.
У сво
му протест заступник Генерального прокурора РФ затверджував, що висновок всх трьох судових нстанцй про вдсутнсть у дях засуджених квалфкуючо
Правильно встановивши фактичн обставини справи, суд дав
Не можна погодитися й з доводами, викладеними у визначенн Верховного Суду РФ, про те, що сприяння часникв злочину один одному якими-небудь насильницькими дями обов'язково повинне мати мсце безпосередньо при здйсненн сексуально
Про спльн погоджен дÿ засуджених Даурова, Инухова й Браскова
дност
Ц обставини свдчать про
днсть намру засуджених на групове звалтування. Для визнання насильницьких сексуальних дй зроблених групою осб не потрбно, щоб винн попередньо домовилися про здйснення злочину.
Крм того, при призначенн покарання суд не врахував характер ступнь суспльно
Президя Верховного Суду РФ, погодившись з доводами протесту й задовольняючи його, хвалив ршення щодо напрямку справи не на новий судовий розгляд, як пропонувалося в протест, на додаткове розслдування. Крм того, засудженим було пред'явлене обвинувачення в звалтуванн в перекрученй форм потерплих не тльки групою осб, але й по квалфкуючй ознац - звалтування неповнолтнх.
Квалфкаця насильницьких дй сексуального характеру, зроблених групою осб, ма
ряд й нш особливост.
Так, якщо з часникв групи був притягнутий до кримнально
Мужолозтво, лесбиянство або нш дÿ сексуального характеру варто визнавати зробленими групою осб не тльки в тих випадках, коли деклькома особами вдбува
ться одна з зазначених дй з однúю потерплою особою або бльшим
Для квалфкацÿ насильницьких дй сексуального характеру, зроблених групою осб з попередньою змовою, крм вищевказаних ознак необхдна наявнсть ще одного - попередньо
Попереднм важа
ться змова, що вдбулася задовго до початку або безпосередньо перед початком виконання дй, що пдпадають пд ознаки об' ктивно
Звичайно змова вдбува
ться щодо мсця, часу й способу здйснення насильницьких сексуальних дянь. Однак для
Насильницьке задоволення статево
У раз вчинення насильницького задоволення статево
Це спецальний вид повторност. Особливсть ? поляга
в тому, що дÿ винного за вчинення злочинв, передбачених ст. Ст. 152 або 154 ККУ, потребують самостйно
Насильницьке задоволення статево
З огляду на, що насильницьк сексуальн дÿ вдносно неповнолтньо
Оскльки як предмет полових злочинв у цьому випадку завжди виступа
полова недоторканнсть неповнолтнх й
Бльшсть вчених-юриств думають, що процес полового розвитку вважа
ться кнченим з досягненням 18-лтнього вку, тому пд насильницькими дями сексуального характеру, зробленими у вдношенн свдомо неповнолтнього (неповнолтньо
Багато авторв важають, що в склад насильницьких дй сексуального характеру неповнолття потерпло
При розслдуванн справ про здйснення мужолозтва, лесбиянства й нших дй сексуального характеру у вдношенн неповнолтнх важливе значення ма
встановлення суб' ктивно
Неповнолття потерпло
2 лютого 2005 р. в 23 години на м. Суми гр-ки В. Г., 1990 р. народження, зупинили автомашину Тойот попросили находившихся в нй К. й А. пдвезти
По вироку Сумського районного суду К. визнаний винним по ч. 1 ст. 153 ККУ.
Отже, при оцнц вдносини суб'
кта до вку потерплого (потерпло
У тих випадках, коли мало мсце здйснення насильницьких дй сексуального характеру з неповнолтньою особою, наступн сексуальн дÿ, зроблен з його згоди, не виключають вдповдальност суб'
кта за первсн насильницьк дÿ з цим неповнолтнм (неповнолтньо
Особливо квалфкуюч ознаки насильницького задоволення статево
Ц ознаки по сво
Здйснення насильницького задоволення статево
У цей час особливо квалфкуючою ознакою, передбаченою ч. 3 ст. 153 ККУ,
насильницьке задоволення полово
При розслдуванн справ про насильницьк дÿ сексуального характеру потерплого (потерпло
Верховним судом Республки Башкортостан зянбаев засуджений по ч. 3 ст. 117 КК РСФСР. Вн визнаний винним у тм, що 11 вересня 1993 р. у нетверезому стан звалтував у перекрученй форм А., 1979 року народження.
У судовому засданн зянбаев винним себе визнав частково й показав, що зробив тльки розпусн дÿ й про вк А. не знав думав, що
У касацйнй скарз законний представник - мати потерпло
Судова колегя по кримнальних справах Верховного Суду РФ 7 квтня 1994 р. вирок скасувала, справу направила на новий судовий розгляд по наступних пдставах.
За змстом закону кримнальна вдповдальнсть за звалтування малолтньо
Як становлено вироком суду, на момент звалтування потерпла А. не досягла 14 рокв, тобто була малолтньо
Квалфкуючи дÿ зянбаева по ч. 3 ст. 117 КК РСФСР як звалтування неповнолтньо
Суд визнав показання потерпло
Якщо ж у процес судового розгляду справи буде встановлено, що обвинувачуваний сумлнно помилявся щодо фактичного вку потерплого (потерпло
Здйснення насильницького задоволення статево
Особливо тяжкими наслдками можуть бути визнан смерть або самогубство потерпло
Особливо тяжк наслдки можуть бути викликан дями як винного, так потерпло
У раз, коли при насильницькому задоволенн статево
Якщо насильницьке задоволення статево
Умисне вбивство ч. 3 ст. 153 ККУ не охоплю
ться. Дÿ особи, яка в процес насильницького задоволення статево
Список використано
1) До роздлу л Вступ:
1 Насильственная преступность. М. 1997. с. 12-23.
2) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1
гнатов А. Н.
2 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2. С. 37.
3 Кондрашова Т. В. Эффективность применения норм, предусматривающих ответственность за насильственные половые преступления. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Свердловск, 1986. С. 6.
4 Краснюк Г. П. Ненасильственные сексуальные посягательства на лиц, не достигших 14-летнего возраста. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Краснодар, 2. С. 13.
5 Даниэльбек Б. В. Половые извращения и головная ответственность. Волгоград, 1972. С. 26.
6 Див.: Кримнальний кодекс кра
7 М.
. Мельник, М. . Хавронюк. Науково-практичний коментар ККУ. - К.: Каннон, А. С. К., 2002. - С. 358-372.
8 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002. С. 182. Даниэльбек Б. В. Вказаний твр. С. 93-94.
9 Майкл Гельдер, Деннис Б., Ричард Мейо. Оксфордское руководство по психиатрии. Oxford university press. Oxford New York Melbourne. Т. 2. 1997. С. 119-123.
10 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969. С. 304-305.
11 Уголовное право. Особенная часть. М., 1995. С. 147-148.
12 Преступление и наказание в РФ. М. 1997. С. 259
13 Комментарий к КРФ. М., 1997. С. 270.
14 Курс советского головного права. Т. 3. Л., 1973. С. 645.
15 Конева М. А. Вказ. Твр. 2. С. 26.
16 Игнатов А. Н. Ответственность за преступления против нравственности. С. 180.
17 Сексопатология: Справочник. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. Под ред. Басильченко Г. С. - М.: Медицина, 1990. С. 14.
18 Мельник М.
., Хавронюк М. . Науково-практичний коментар ККУ. - К.: Каннон, А.С.К. 2002. С. 359.
19 Блиндер Б. А. Ответственность за изнасилование по советскому головному праву. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент. 1966.
20 Авдеев М. И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. М., 1968. С. 287.
21 Мельник М.
., Хавронюк М. . Науково-практичний коментар ККУ. - К.: Каннон, А.С.К. 2002. С. 359.
22 Кримнальне право кра
23 Куц В. М., Дишл
вой О. Ю. Медико-правов аспекти кримналзацÿ звалтування особи чоловчо
24 Сексопатология: Справочник. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. Под ред. Басильченко Г. С. - М.: Медицина, 1990. С. 14.
25 Кришталь В. В., Гульман Б. Л. Сексология. Том 1. Нормальная сексология. - Х.: ЧП Акдемия сексологических исследований, 1997. - С. 240-241.
26 Кримнальне право кра
27 Логка: Пдручник. За заг. ред. Титова В. Д. - Х.: Право,2005. С. 64.
28 Яковлев Я. М. Вказ. твр. С. 330.
29 Собрание законений Азербайджанской ССР. 1924. № 3. ст. 295.
30 Белогриц - Котляровский Л. С. учебник русского головного права. Общая и особенная части. Киев - Петербург - Харьков. 1903.
31 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002. С. 449.
32 Даниэльбек Б. В. Половые извращения и головная ответственность. Волгоград, 1972. С. 96.
33 Сельченок К. В. Психология сексуальных отклонений. Хрестоматия - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2002.С. 228-236.
34 Фойницкий И. Я. Курс головного права. Часть особенная. П., 1916. С. 142.
3) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Уголовное право. Особенная часть. Ч. 1. Пб., 1995. С. 127.
2 Курс советского головного права. Т. 3. С. 622-625.
3 Сущенко Ю.К. Об ответственности за развращение несовершеннолетних по КРСФСР. Саратов. 1964. С. 23.
4 Блиндер Б.А. головно-правовая охрана свободы и достоинства женщины. Ташкент. 1970. С. 11.
5 Андреева Л.А. Состав преступления в советском головном праве. Дисс... канд. юрид. наук. Л., 1962.
6 Пионтковский А.А. чение о преступлении по советскому головному праву. М., 1961.
7 Натансон. В. Половые преступления по головным кодексам ССР и РСФСР. Харьков, 1928. С. 11.
8 Халиков А. Ответственность за посягательства на интересы несовершеннолетних. Нукус. 1983.
9 Елемисов Г.Б. Уголовно-правовое и криминологическое исследование изнасилования. Автореф. дисс...канд. юрид. Наук. М., 1973. С. 4.
10 Курс советского головного права. Т. 2. М., 1970. С. 119-120.
11 Трайнин А.Н. Общее чение о составе преступления. М., 1957. С. 179.
12 Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. М., 1974. С. 18-19.
4) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Палубинский В.Н. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. М., 1980. С. 21.
2 Криминалистическое чение о потерпевшем. М., 1988. С. 33-35.
3 Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М., 1988. С. 186.
4 Див. Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. М., 1990. С. 65-76.
5 Див. там же. С. 84-85.
6 Советская криминалистика: Методика расследования отдельных видов преступлений. Киев, 1988. С. 154.
7 Чечель Г.И. Жестокий способ совершения преступлений против личности. Ставрополь,2002. С. 130.
8 Див. Центров Е.Е. Криминалистическое чение о потерпевшем. М., 1988. С. 36.
5) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Гофман Э. учебник судебной медицины. Пб., 1908. С. 140.
2 Пионтковский А.А., Меньшагин В.Д. Курс советского головного права. Особенная часть. Т. 1. М., 1955. С. 722.
3 Курс советского головного права. Т. 3. С. 632-636.
4 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. М., 1969. С. 6-7.
5 Дубовец П.А. Ответственность за телесные повреждения по советскому головному праву. М., 1964. С. 20.
6 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. С. 9.
7 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. С. 13.
8 Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. С. 11-13.
9 Даниэльбэк Б.В. Половые извращения и головная ответственность. Волгоград. 1972.
10 Збрник постанов Пленуму Верховного Суду кра
11 Ткаченко. Угроза как головно-правовая категория // Юридическая газета. 2. № 15. С. 14.
12 Ткаченко В. Вказаний твр. С. 4
13 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. С. 40; Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. С. 21.
14 Ткаченко В. Вказ. твр. С. 4, 14.
15 Блиндер Б.А. Ответственность за изнасилование по советскому головному праву (по материалам збекской ССР). Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент, 1966. С. 7-8.
16 Жижиленко А.А. Преступления против личности. М. - Л., 1927. С. 115.
17 Курс советского головного права. Т. 3. С. 634.
18 Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. М., 1974. С. 97-99.
19 Блиндер Б.А. Ответственность за изнасилование по советскому головному праву (по материалам збекской ССР). Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Ташкент, 1966. С. 7-8.
20 Даниэльбек Б.В. Половые извращения и головная ответственность. Волгоград, 1972. С. 54-55.
21 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. Свердловск. 1988. С. 17.
22 Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском головном праве. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Л., 1962. С. 9.
23 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. М., 1966. С. 45.
24 Халиков. А. Ответственность за посягательства на интересы несовершеннолетних. Нукус, 1983. С. 31.
25 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. Свердловск. 1988. С. 20.
26 Игнатов.А.Н. Ответственность за преступления против нравственности. М., 1966. С. 73.
27 Щерба С., Сарсенбаев Т. Экспертное исследование беспомощного состояния потерпевшего. Российская юстиция. 1996. № 9. С. 28.
28 Жижиленко А.А. Преступления против личности. М. - Л., 1927. С. 120.
29 Блиндер Б.А. головно-правовая охрана свободи и достоинства женщины. С. 38.
30 Щерба С., Сарсенбаев Т. Экспертное исследование беспомощного состояния потерпевшего. Российская юстиция. 1996. № 9. С. 28.
31 Конышева Л. Понятие психически беспомощного состояния жертвы преступления. Российская юстиция. 1. № 4. С. 45.
6) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском головном праве. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Л., 1962.
2 Яковлев Я.М. Половые преступления. Душанбе, 1969. С. 114.
3 Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. Львов, 1987. С. 92.
7) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Палубинский В.Н. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. М., 1980. С. 21.
2 Центров Е.Е. Криминалистическое чение о потерпевшем. М., 1988. С. 33-35.
3 Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. С. 6-9.
4 Кудрявцев И.А. Судебная психолого- психиатрическая экспертиза. М., 1988. С. 186-187.
5 Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. М., 1990. С. 65-76.
6 Советская криминалистика: Методика расследования отдельных видов преступлений. Киев, 1988. С. 154.
8) До роздлу лАналз статт 153 ККУ: насильницьке задоволення статево
1 Курс советского головного права. Общая часть. Т. 1. Л., 1968. С. 413.
2 Кудрявцев С.В. Конфликт и насильственное преступление. М., 1991. С. 13-14.
3 Гольдинер В.Д. Мотив преступления и его значение в советском головном праве. Сов. Государство и право. 1958. № 1. С. 43-52.
4 Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субьекта к преступлению. Л., 1970. С. 41.
5 Викторов В.А. Цель и мотив в тяжких преступлениях. М. 1963. С. 15.
6 Леонтьев А.И. Проблемы развития психики. М., 1959. С. 225.
7 Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. М., 1966. С. 366.
9) До роздлу лКвалфкуючи ознаки насильницького задоволення статево
1 Мельник М.
., Хавронюк М. . Науково-практичний коментар ККУ. - К.: Каннон, А.С.К. 2002.
2 Фойницкий И. Я. Курс головного права. Часть особенная. П., 1916.
3 Комментарий к КРФ. М., 1997.
4 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2.
5 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969.
10) До роздлу лОсобливо квалфкуючи ознаки насильницького задоволення статево
1 Мельник М.
., Хавронюк М. . Науково-практичний коментар ККУ. - К.: Каннон, А.С.К. 2002.
2 Фойницкий И. Я. Курс головного права. Часть особенная. П., 1916.
3 Комментарий к КРФ. М., 1997.
4 Конева М. А. Насильственные действия сексуального характера при гомосексуальных контактах. Ставрополь, 2.
5 Яковлев Я. М. Половые преступления. Душанбе. 1969.
6 Збрник постанов Пленуму Верховного Суду кра
7 Кримнальне право кра
3
5.