Диплом: Поняття законотворчост законотворчий процес
Поняття законотворчост законотворчий процес В сучасному суспльств люди та х об'днання постйно стикаються з правилами (нормами), зафксованими в законах та пдзаконних актах -з х вимогами, заборонами, з необхднстю х дотримання, виконання застосування, з тими наслдками, як наступають при х порушенн. Кожна держава встановлю в суспльних вдносинах визначений порядок, який з допомогою законодавства законност формулю х в правових нормах, забезпечу, охороня та захища. Законодавство охоплю бльшсть сфер людсько життдяльност, поширю меж свого регулюючого дяння на суспльн вдносини по мр ускладнення соцального буття, безпосередньо супроводжуючи людей в х сплкуванн друг з другом. Значна роль законодавства у житт особи суспльства припуска знання, перед усм, того, яким образом воно створються, формуться та розвиваться, в чому суть законотворчост. Законотворчсть, як всяка творчсть, припуска у законодавцв не тльки загальну культуру, але й потребу вд них спецальних знань, визначених навикв здобуття мистецтвом формування формулювання законодавчих актв. Ц знання у свтовй юридичнй теорó практиц мають назву - законодавча технка, яка представля собою визначену систему вимог при створюванн нормативно-правових правил, законв пдзаконних актв, х систематизацó. Успшна дяльнсть по створенню законв( нших правових нормативних актв) залежить насамперед вд правово культури законодавця. Суть правово культури законодавця, як складово частини загально культури, в образ мислення вдповдно дó, заснованого на визнанн та пзнанн загальнолюдських цнностей права, вимог законност режиму правопорядку, у вдповдност з якими здйснються законотворча дяльнсть та правореалзуюча практика. Правова культура законодавця тисячами ниток пов"язана з загальною культурою. ³ могутнй добродйний вплив на правову свдомсть, мислення, свтогляд тих хто творить закони, на х дннстн правов установки безпосередньо визначають характер законодавства, вдповдаючого сторичному та нацональному духу народа, його сподванням, потребам нтересам. Разом з тим правова культура законодавця назад вплива на загальну культуру, захища утворю умови ó вльного розвитку шляхом виробки прогресивних законв, встановлення режиму правово стабльност, послдовно поведнки в життя потреб законност та встановлення режиму правопорядка. У культур законотворчост акумулюються: рзнобчн знання дйсност, ó сторó та перспектив розвитку; спецальн знання про право, закон законодавчу технку, вмле х використання в практичнй дяльност по створенню законв та х реалзацÿ. Опанування цими знаннями х використання в процес законотворчост дозволяють створювати науково обгрунтован технчно досконал акти, в повнй мр вдповдаюч назрвшим назрваючим потребам суспльного прогресу. Законодавець, отже, повинен володти всебчними глубокими знаннями, постйно поповнювати х у сплкуванн з народом, збагачуватись його мудрстю. для того, щоб перекласти вс ц знання, народну мудрсть свй власний життвий досвд на мову закона, йому слд оволодти майстернстю законотворчост, професйно використати заходи законодавчо технки. Динамзм економчних, полтичних соцальне культурних потреб сучасного суспльства висува все нов нов задач вдповдаючих суспльних вдносин. Багатограннсть та глубока соцальна обумовленнсть цих задач виявляться вже простим перерахуванням проблем, як стають перед законотворчстю, а саме необхднстю: - спостереження рзних соцальних факторв обумовлюючих потребу в нормативно-правовому регулюванн вдповдних суспльних вдносин; - виявлення та старанного облку при формуванн законв, нтересв соцальних та нацональних утворень, суспльних груп суспльства в цлому, х здбностей, звичаев, традицй; - використання в процес створення закона вдповдних досягнень науки, технки культури; - проведення порвняльного аналзу проектуючого закону не тльки з аналогчними правилами минулих сьогодн дючих законодавчих систем нших держав, але з ншими регуляторами суспльно